На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


контрольная работа Партнерство (товариство) як форма органзацї пдприємництва: сутнсть, види, переваги та недолки

Информация:

Тип работы: контрольная работа. Добавлен: 14.10.2012. Сдан: 2010. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ІМЕНІ   ВАДИМА  ГЕТЬМАНА”
КРИВОРІЗЬКИЙ  ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ 

Кафедра Обліку та ДФК 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота
З предмету «Фінансовий менеджмент»
Варіант № 13 
 
 
 
 
 

Виконала: студентка 5-го курсу
                    обліково-економічного факультету
      заочної форми навчання спеціальність 8.106.13
      Радченко  О.С.
        
 
 

М. Кривий Ріг.
2010р.
Варіант 13. 

     1 Партнерство (товариство) як форма організації підприємництва: сутність, види, переваги та недоліки.
     Формування  ринкової структури економіки приводить  до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб’єктів господарювання). Їх можна класифікувати за різними  критеріями: 1) формами власності; 2) формами організації; 3) розмірами; 4) сферами діяльності.
     Відповідно  до форм власності розрізняють підприємства таких видів:
     індивідуальне, сімейне приватне, колективне, державне, комунальне, спільне, орендне.
     Відповідно  до форм організації підприємства виступають такі: одноособові володіння; партнерства (товариства); корпорації.
     Одноосібне  володіння - підприємство, власником  якого є одна особа або сім'я, що самостійно веде справу з урахуванням  своїх інтересів, одержуючи весь дохід і несе повну особисту відповідальність за всі обов'язки фірми.
     Акціонерне  товариство (корпорація) (лат. corporatio - об'єднання) - правова форма підприємницької діяльності, відокремлена від конкретних осіб, які володіють корпорацією, за якої функції власності та контролю поділені між акціонерами.
     І нарешті: партнерство (товариство) - підприємство, організація або установа, заснована  на засадах угоди двох чи більше осіб (у тому числі юридичних) шляхом об'єднання фінансових ресурсів і  підприємницької діяльності, з метою  одержання та розподілу прибутків, а також розподілу ризику і  збитків. Партнерство створюється  на основі договору, яким регулюються  права й обов'язки партнерів (пайовиків), участь у спільних витратах, розподіл прибутку, поділ майна. Кількість  учасників партнерства звичайно обмежена декількома десятками. За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти такі товариства: повні (з повною відповідальністю); командитні; товариства з додатковою та з обмеженою відповідальністю.
     Для партнерів передбачені простіші, ніж для компаній, правила створення, розпуску, звітності.
     Переваги  цієї форми: залучення додаткових фінансових джерел: кожний партнер вносить свіжі  ідеї, свій талант;
     банки сміливіше дають кредити таким  фірмам;
     простота  організації: не підлягає спеціальному оподаткуванню;
     вдосконалюється управління фірмою. Заявляється спеціалізація  в управлінні, тобто розподіл управлінських  функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професіональних  менеджерів. велика свобода та оперативність  господарських дій.
     Але й вона має певні недоліки:
     обмеженість капіталу ресурсами партнерів (ці партнерства  не можуть здійснювати поповнення свого  капіталу за рахунок емісії цінних паперів);
     крах  одного з партнерів може спричинити банкрутство в цілому, оскільки в  більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність;
     непередбачуваність  процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарський ризик і зменшують  впевненість у досягненні очікуваного  зиску;
     за  розбіжності в поглядах на управління та інші аспекти діяльності фірма  може припинити своє існування тощо.
     Поширення, зокрема в Німеччині, одержали командитні товариства, що виникають за згоди  двох і більше осіб. Одна з них (повний компаньйон) є одноосібним керуючим справами товариства, несе необмежену особисту відповідальність за справи товариства усім своїм майном, що наближає цю форму до приватного бізнесу. Інші члени товариства (командисти) не мають права втручатися в управління фірмою, а лише можуть контролювати діяльність товариства, знайомлячись з діловою документацією, бухгалтерськими книгами, звітами. Відповідальність за справи фірми вони несуть тільки власними коштами. При цьому прибутки і збитки командитного товариства розподіляються відповідно до внесків компаньйонів. 

    2. Поняття фінансового  левериджу. Ефект  фінансового левериджу.
     Леверидж  у додатку до фінансової сфери  трактується як визначений фактор, невелика зміна якого може привести істотній зміні результуючих показників. У фінансовому менеджменті розрізняють  наступні види левериджа: - фінансовий - виробничий (операційний) - виробничо-фінансовий.
     Розуміння природи інвестиційного ризику й  уміння оцінювати його величину важливо  не тільки для інвестора, але і  фінансового менеджера підприємства. Величина ? - коефіцієнта конкретної компанії служить для інвестора орієнтиром при визначенні їм рівня бажаної прибутковості по цінних паперах цієї компанії. Для фінансового менеджера ставка виплачуваного доходу означає ціну залучення капіталу. Тому, плануючи джерела фінансування інвестицій, він зобов'язаний враховувати ринкову оцінку ризику своєї компанії. У противному випадку параметри прибутковості емітованих цінних паперів виявляться  вище чи нижче тих, котрі могли бути схвалені ринком. А це буде означати чи непомірно високу ціну нового капіталу чи неможливість розмістити цінні папери через їхню низьку прибутковість. Ризик конкретного цінного папера цікавить інвестора тільки як фактор зміни загального ризику портфеля.
     Поряд із зовнішніми факторами (валютний ризик, ризик процентної ставки й ін.), існують  внутрішні передумови збільшення чи зниження ризику підприємства: підприємницький (діловий) і фінансовий ризики. Під  підприємницьким розуміється ризик  неотримання операційного прибутку (прибутку до сплати відсотків по кредитах і податку на прибуток). Фінансовий ризик сполучений з можливістю неотримання чистого прибутку до сплати податку на прибуток, але після виплати відсотків. Одним з вимірників ризику такого роду є фінансовий леверидж чи ефект фінансового важеля. Порівнявши між собою формули визначення операційного прибутку і чистого прибутку до оподатковування, можна зробити висновок, що додатковим фактором ризику у випадку фінансового левериджа виступає загальна сума відсотків за кредит:
     Приб=(p-v)*q-Fo-I
     E-I=(p-v)*q-Fo, де
Приб - операційний прибуток;
E-І - чистий прибуток до сплати  податку на прибуток;
p - ціна 1 виробу;
v - перемінні  витрати на 1 виріб; 
q - обсяг  продажів;
FО - фіксовані витрати, зв'язані тільки  з операційною діяльністю (без  відсотків за кредит);
І - сума відсотків за кредит.
     Очевидно, що сума процентних платежів збільшується в міру росту питомої ваги позикового капіталу в загальній структурі  джерел фінансування підприємства. Отже, фінансовий леверидж відбиває ступінь  залежності підприємства від кредиторів, тобто  величину ризику втрати платоспроможності. Чим вище фінансовий леверидж, тим  вище ризик по-перше неотримання  чистого прибутку, а по-друге - банкрутства  підприємства. З іншого боку, фінансовий леверидж сприяє підвищенню рентабельності власного капіталу: не вкладаючи в  підприємство додатковий власний капітал (він заміщається позиковими засобами), власники одержують велику суму чистого  прибутку, "зароблену" позиковим  капіталом. Крім цього підприємство одержує можливість скористатися "податковим щитом", тому що на відміну від  дивідендів по акціях сума відсотків  за кредит віднімається з загальної  величини прибутку, що підлягає оподатковуванню. Однак, щоб скористатися перевагами фінансового левериджу, підприємству необхідно виконати обов'язкова умова - заробити операційний прибуток, достатнього як мінімум для покриття процентних платежів по позикових засобах.
 Кількісний вплив ефекту фінансового важеля прийнято вимірювати відношенням суми операційного прибутку до величини чистого прибутку до оподатковування:
Lфінанс= =
     Наприклад, у підприємства, що  одержало операційний прибуток 10 млн. карбованців, і що уплатили 2 млн. карбованців відсотків за  кредит, фінансовий леверидж складе 1,25 (10 / (10 - 2)). Якщо ж ступінь фінансової  залежності підприємства була  в 3 рази вище, тобто  йому  довелося заплатити 6 млн. карбованців  процентних платежів, ефект фінансового  важеля буде дорівнює 2,5 (10 / (10 - 6)). У першому випадку збільшення  операційного прибутку на 1 процентний  пункт забезпечить власникам  зростання чистого прибутку до  оподатковування в розрахунку  на 1 акцію на 1,25 пункту, у другому  - на 2,5 процентних пункти. Настільки  ж швидко будуть знижуватися  доходи власників у випадку  зниження операційного прибутку.
 Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал за різних варіантів структури капіталу, називається ефектом фінансового левериджу. Розглянемо на прикладі табл. 3.2 суть цього ефекту. 
Розрахунок впливу (ефекту) фінансового левериджу, розглянутого у табл. 3.2, можна представити у такому вигляді: 
                                

де E — ефект фінансового левериджу, пов’язаний з підвищенням дохідності власного капіталу; ЗК — сума залученого капіталу; ВК — сума власного капіталу; ДА — рівень дохідності активів; ПК — рівень відсотків за кредит; РП — рівень податку на прибуток.
Показник, що відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при  різній частці використання позикових  засобів, називається ефектом фінансового  левериджа. Він розраховується за наступною формулою:
ЕФЛ=(1-Снп) х (КВРа-ПК) х ЗК/СК, (3.2) 
де ЕФЛ – ефект фінансового левериджа, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %; 
Снп – ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом; 
КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів (відно-шення валового прибутку до середньої вартості активів), %; 
ПК – середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %; 
ЗК – середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу; 
СК – середня сума власного капіталу підприємства.

Розглядаючи наведену формулу розрахунку ефекту фінансового левериджа, можна виділити в ній три основні складові:
1) Податковий  коректор фінансового левериджа (1 – Снп), що показує, в якому ступені проявляється ефект фінансового левериджа в зв'язку з різним рівнем оподатковування прибутку.
2) Диференціал  фінансового левериджа (КВРд – ПК), що характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит.
3) Коефіцієнт  фінансового левериджа, що характеризує суму позикового капіталу, використовуваного підприємством, у розрахунку на одиницю власного капіталу. Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано керувати ефектом фінансового левериджа в процесі фінансової діяльності підприємства. 

  
 

    3. Фірма вибирає  проект інвестування  з двох можливих. Проект А принесе  за 4 роки грошові  потоки в розмірі  6 000 дол., 4 000 дол., 5 000 дол., 3 000 дол., відповідно при первісних інвестиціях 10 000 дол. Проект В принесе за 3 роки грошові потоки відповідно 3 000 дол., 4 000 дол.. 6 000 дол., при початкових вкладеннях – 9 000 дол. Вартість капіталу для обох проектів визначена на рівні 10%. Який проект ви рекомендуєте впровадити фірмі?
    рік Проект 1 Проект 2 1/(1-і)н
    Первісна  інвестиція 10000 9000  
    1 6000 3000 0,9
    2 4000 4000 0,83
    3 5000 6000 0,75
    4 3000   0,68
 
    ++ + - 10000=14510-10000=4510 

    + + - 9000 =10520-9000=1520
    Отже  можемо зробити висновок, що проект №1 більш привабливий.
     Для того щоб це виявити ми використали  метод чистої приведеної вартості, який особливо важливий коли необхідно вибрати один з декількох можливих інвестиційних проектів, що мають різні розміри потрібних інвестицій, різну протяжність реалізації, різні грошові доходи. Спочатку ми знаходимо приведену вартість кожного інвестиційного проекту. Додаткова чиста приведена вартість говорить про доходність інвестицій. Потім вибираємо де найбільша чиста приведена вартість та і є найрентабільнішою.
     Використовуючи  фінансові таблиці розрахунок можна  провести простіше. З талбиці ми перенесли дані до відповідної графи нашої таблиці з даними. І потім просто перемножуемо:
     6000*0,9+4000*0,83+5000*0,75+3000*0,68-10000=4510
     Та  відповідно:
     3000*0,9+4000*0,83+6000*0,75-9000=1520 
 
 

    4. На підставі даних  фінансової звітності  підприємства оцінити  рівень його ділової  активності за 2 останні  роки. Зробити висновки  та запропонувати  можливі шляхи  її покращення.
      
Загальні  відомості щодо підприємства:
  Повне найменування : Вiдкрите акцiонерне товариство "Лемкар"
   
Ідентифікаційний  код за ЄДРПОУ: 05448366
Місцезнаходження: Дніпропетровська  Жовтневий р-н 50029 м.Кривий Рiг вул.Ногiна, 31д
Міжміський  код, телефон та факс: 0564503054; 0564503739
 
     ВАТ "ЛЕМКАР" - акцiонерне товариство, яке займається виготовленням сталевого та чавунного литва, ацителену, карбiду кальцiю, електродiв, металоконструкцiй та надає ремонтнi послуги. Пiдприємство "Ленiнський рудоремонтнiй завод" було створено 49 років тому, як державне пiдприємство. За своїми джерелами ВАТ "ЛЕМКАР" походить вiд шахти "Сланцева", яка знаходилась на руднiку iм.Карла Лiбкнехта. У 1930 роцi при шахтi була невелика майстерня, яку на той час називали "слюсарня". У 1934 роцi майстерня вийшла з беспосереднього пiдпорядкування шахти "Сланцева" i як самостiйна одиниця влилася в правлiння допомiжних пiдприємств.  
 І лише з 1996 року підприємство стало називатися ВАТ "ЛЕМКАР", що дiє згiдно Статуту - остання редакцiя якого була затверджена 09.02.2005р.

Пiдприємство здiйснює бухгалтерський облiк вiдповiдно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" №996- ХIV вiд 16.07.99р. та вимог П(С)БО. Фiнансова звiтнiсть пiдготовлена на базi дiйсних бухгалтерських записiв i вiдображена у вiдповiдностi до вимог щодо її складаня.  Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами н їх придбання, доставку, встановлення. Iндексацiя балансової вартостi основних фондiв проводилася згiдно з механiзмом та iндексами, встановленими державними органами. Порядок визначення та нарахування амортизцiйних вiдрахувань визначений Законом України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 22.05.1997р. №283/97. Амортизацiя нараховується методом зменьшення залишку, шляхом встановлених норм до залишкової вартостi основних засобiв на початок звiтного перiоду. Запаси включають сировину та матерiали, придбанi напiвфабрикати, паливо, запчастини, незавершене виробництво, готову продукцiю, МШП на складi. Запаси облiковуються за собiвартiстю. собiвартiсть запасiв включає витрати на придбання, доставку та переробку.  
Грошовi кошти включають суму грошей у касi та на поточному рахунку.  
Дебiторська заборгованiть вiдображається за реальною вартiстю.  
Витрати на податок на прибуток включають податки, розрахованi у вiдповiдностi до дiючого податкового законодавства.

Основнi ринки збуту: ринок запасних частин, металоконструкцiй, лиття для горношахтних та горно-збагачувальних пiдприємств.  
Основнi клiєнти: ВАТ "IнГОК", ВАТ "ЦГОК", ВАТ "ЮГОК", ВАТ "СевГОК", ВАТ "АрселорМiттал Кривий Рiг", ВАТ "Суха Балка", ВАТ "КЗРК".  
 Основнi проблеми, якi впливають на дiяльнiсть пiдприємства, є:  
- iнфляцiйнi процеси, якi призводять до зростання цiн на сировину та енергоносiї;  
-  технично не досконале обладнання;

-  енергомiсткiсть виробництва;
-  податкове  навантаження;
- вiдсутнiсть пiльгових умов для виробника металургiйної галузi;  
- перебої у постачаннi електроенергiї внаслiдок малої потужностi енергетичних систем;

- нестача  обiгових засобiв.
Дiяльнiсть ВАТ "ЛЕМКАР" здійснюється відповідно до законодавства України.  
Нiякi дiї товариства, пов’язані з виробництвом, не мали суттєвого впливу та не зашкоджували навколишньому середовищу. На пiдприємствi перiодично виконують ремонти електрофільтри на асперацiї вибивних грат ливарного цеху.

       Аналізуючи господарську та збутову діяльність підприємства в сучасних умовах ми повинні приймати до уваги наступні фактори:
    Наявність чітко визначених цілей та завдань.
    Оптимальний розподіл і використання наявного економічного потенціалу.
    Фінансова стійкість підприємства.
    Висока платоспроможність підприємства.
    Наявність конкурентноздатної продукції.
    Наявність надійних каналів постачання.
    Можливість закупівлі у товаровиробників конкурентоспроможних товарів по невисоких цінах.
    Наявність дочірніх підприємств і філій.
    Наявність високого попиту на товари.
    Ефективна робота служби маркетингу.
    Ефективне використання наявного капіталу.
    Стабільні обсяги продажу.
    Наявність хорошої ділової репутації.
Усі перераховані показники забезпечують високу конкурентноздатність торговельного підприємства і стійкі позиції на товарному ринку.
       Проаналізуємо деякі з цих показників по  ВАТ "ЛЕМКАР".

     Аналіз  динаміки і структури  майна. Аналіз фінансового стану починається з оцінки активів і пасивів балансу, тобто з аналізу наявного майна підприємства, його структури та динаміки. Як відомо, в активі балансу в узагальненому грошовому вираженні показані стан і розміщення засобів підприємства, в пасиві – джерела їх утворення.

      Розглянемо структуру та динаміку майна ВАТ "ЛЕМКАР" і джерел його утворення (табл. 1).
      Таблиця 1
Структури та динаміка майна  і джерел його утворення
Показники На початок  періоду На кінець періоду Відхилення
сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % +/– % Пунктів структури
Актив Балансу
Необоротні активи 1338,1 57,5 1481,3 64,8 + 143,2 + 10,7 + 7,3
Оборотні активи 990,9 42,5 805,1 35,2 – 185,8 – 18,7 – 7,3
Витрати майбутніх періодів 0,7 0,03 1,3 0,06 + 0,6 + 85,7 -
Разом 2329,7 100 2287,7 100 - 42 - 1,80 -
Пасив Балансу
Власний капітал, цільове фінансування 2045,1 87,8 2093,5 91,5 + 48,4 + 2,4 + 3,7
Зобов'язання 284,6 22,2 194,2 8,5 - 90,4 - 31,8 - 13,7
Доходи  майбутніх періодів
Разом 2329,7 100 2287,7 100 - 42 - 1,80 - 10
 
      Аналізуючи структуру балансу ВАТ "ЛЕМКАР", тобто майна і джерел його формування, можна зробити висновок, що зменшилася валюта балансу на 42 тис. грн. (на 1,80 %). Це зумовлено зміною в структурі майна і джерел його утворення. Так, збільшилася вартість необоротних активів на 143,2 тис. грн. (на 7,3 %), але при цьому зменшилась вартість оборотних активів з 990,9 до 805,1 тис. грн., тобто на 185,8 тис. грн.
      Що стосується джерел утворення господарських засобів підприємства, то збільшилась сума власного капіталу на 48,4 тис. грн. і зменшилась сума зобов’язань на 90,4 тис. грн. Щодо змін у структурі активів, то зменшилася питома вага оборотних активів на 7,3 п.с. і відповідно збільшилась питома вага необоротних активів на 7,3 п.с. У структурі джерел засобів також відбулися зміни, зокрема питома вага власного капіталу збільшилась на 3,7 п.с., а питома вага зобов’язань зменшилась на 13,7 п.с.
      Отже, при аналізі порівняльного балансу, оцінюються зміни питомої ваги величини необоротних і оборотних засобів у вартості майна, співвідношення темпів зростання власного і залученого капіталу, а також співвідношення темпів зростання дебіторської і кредиторської заборгованості. При цьому ознаками "нормального балансу" є:
      1) валюта балансу в кінці звітного періоду збільшилася в порівнянні з початком. Зменшення (в абсолютному вираженні) валюти балансу за звітний період засвідчує, як правило, скорочення підприємством обсягів господарювання, що може спричинити його неплатоспроможність. Встановлення факту згортання господарської діяльності потребує проведення детального аналізу його причин: скорочення платоспроможного попиту на товари, роботи, послуги даного підприємства; обмеження доступу на ринок сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Аналізуючи збільшення валюти балансу за звітний період, необхідно враховувати вплив переоцінки основних засобів, дію інфляційних факторів тощо;
      2) темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів. Даний пункт не виконується для досліджуваного підприємства і свідчить про негативні тенденції;
      3) власний капітал підприємства перевищує залучений і темпи його зростання вищі, ніж темпи зростання залученого капіталу. Дана категорія також не виконується по відношенню, до підприємства, що є об’єктом дослідження, що означає про прямування його до кризового становища ;
      4) темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості врівноважують один одного.
      Таким чином, оцінюючи загалом майновий стан ВАТ "ЛЕМКАР" можна сказати, що на даному етапі розвитку для нього властиві негативні тенденції, що і визначає те, що за результатами досліджуваних років підприємство є збитковим.

     Аналіз  ділової активності підприємства дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

      Аналіз  ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників: коефіцієнта обіговості активів, коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості, коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості, тривалості обертів кредиторської і дебіторської заборгованості, коефіцієнта обіговості матеріальних запасів, коефіцієнта обіговості основних засобів (фондовіддачі), коефіцієнта обіговості власного капіталу.
      Проаналізуємо показники ділової активності ВАТ "ЛЕМКАР" у 2007-2008 роках за розрахунками таблиці 2.
      Таблиця 2.
Розрахунок  показників ділової  активності підприємства (2007–2008)
 
Показники Формула розрахунку 2007 2008 Відхилення
Коефіцієнт обіговості активів
1,09 1,31 + 0,22
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості
5,08 9,49 + 4,41
Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості
10,00 12,55 + 2,55
Коефіцієнт обіговості матеріальних активів 4,75 5,21 + 0,46
Коефіцієнт обіговості основних засобів
1,10 1,24 + 0,14
Коефіцієнт обіговості власного капіталу
1,24 1,45 + 0,21
 
      Здійснюючи аналіз показників ділової активності, що характеризують рівень ефективності використання окремих видів активів підприємства, можна відмітити, що протягом року підприємство здійснило вдалу політику щодо управління активами, що в свою чергу призвело до зростання всіх наявних показників ділової активності: зріс рівень оборотності всіх статей активу підприємства, що спричинило зниження фінансової залежності підприємства. 

      
Рис.1. Динаміка показників ділової активності підприємства (2007–2008)
 
      Розглянемо рівні дебіторської та кредиторської заборгованостей ВАТ "ЛЕМКАР" за відповідні періоди у таблиці 3.
Таблиця 3
Кредиторська та дебіторська заборгованості ВАТ "ЛЕМКАР".(тис. грн.)
Показники 2006 2007 2008 Відхилення 2008 від 2007 рр.(+; –)
Дебіторська заборгованість 401,5
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.