На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Особистсть Генр Форда, початок карєри. Впровадження революцйного методу виробництва, основи фордизму як соцально-економчних принципв управлння. х застосування на приклад компанй FORD MOTOR COMPANY та TOYOTA, дослдження їх ефективност.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2011. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Размещено на webkursovik.ru/
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»
Факультет міжнародних відносин
Кафедра менеджменту та маркетингу

КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Генрі Форд - підприємець і менеджер
Київ - 2010
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Початок кар'єри Генрі Форда
1.1 Особистість Генрі Форда
1.2 Впровадження революційного методу виробництва та основи «фордизму»
1.3 Соціально-економічні принципи управління Генрі Форда
РОЗДІЛ 2. Принципи управління Генрі Форда на прикладі компаній «FORD MOTOR COMPANY» та «TOYOTA»
2.1 Дослідження ефективності застосування принципів управління в «FORD MOTOR COMPANY»
2.2 Дослідження ефективності застосування принципів управління в «TOYOTA»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
генрі форд управління
ВСТУП
Як відомо, автомобільна ера почалася в кінці ХІХ - початок ХХ ст., а саме тоді коли у 1885 році німецький винахідник Готліб Даймлер та в 1886 р. його співвітчизник Карл Бенц виготовили і запатентували перші саморушні екіпажі з бензиновими двигунами. Це поклало початок розвитку автомобільного транспорту як засобу для перевезення людей. Перші моделі автомобілів були громіздкими та повільними.
До початку ХХ ст., автомобілі, на шляху розвитку, були досить дорогими та призначалися переважно для заможних громадян. Автомобіль був рідкістю для того часу і він не мав великого впливу на суспільство. Переломним моментом став день коли винахідник з околиць Детройту, майбутньої столиці автомобілебудування, вирішив впровадити виробництво автомобілів, які були б дешевими та доступними для всіх бажаючих. Це був Генрі Форд. Саме він як ніхто інший зумів наладити виробництво автомобілів таким чином, що майже через століття його будуть називати «батьком» автомобілебудування. Яким же чином йому це вдалося? Його головна філософія була: «Я побудую автомобіль для більшості…вона буде настільки недорогою, що будь-яка людина…зможе придбати її.» Головною причиною успіху ідей Форда, була ідея впровадження в виробництві потокового виробництва, тобто конвеєра. Конвеєр на тоді не був новинкою, але Форду вперше вдалося створити комерційно успішне виробництво.
В цьому полягає вся суть масового виробництва, операції по складанню ділились на багато ступеневих окремих операцій. На початку своєї кар'єри за перший рік виробництва автомобілів було випущено 1 700 автомобілів, тоді як через 19 років заводами Форда було вже випущено понад 4 мільйонів автомобілів. Тобто, половина населення Землі, яка мала автомобіль, їздила саме на автомобілі Форда.
Також Форд відомий багатьом як успішний менеджер, який вперше почав вводити економічно-соціальні програми для своїх працівників. Це зумовило істотному підвищенню ефективності виробництва. Про ці програми більш докладніше в Розділі 1, підрозділі 1.3 «Соціально-економічні принципи управління Генрі Форда»
Конвеєрне виробництво полягло в основу виробництва багатьох сучасних компаній. На сьогоднішній день майже все виробництво виконується за допомогою конвеєра. Повстає актуальне питання ефективності використання конвеєру як основної частини виробництва. Також конвеєрне виробництво, з тих часів коли його впровадив Форд та до сьогодення, потерпіло жорстких змін та вдосконалення.
Виходячи з цього, повстає завдання дослідження позитивних та негативних рис використання методів виробництва по Форду. Дослідження буде проводитись на прикладі двох компаній які використовують конвеєрний метод виробництва. Це компанії «FORD MOTORS COMPANY» та «TOYOTA». Дослідження полягають в аналізі методів виробництва, їх ефективності використання.
Розділ 1. Початок кар'єри Генрі Форда
Підрозділ 1.1 Особистість Генрі Форда

Генрі Форд, винахідник, народився 30 липня 1863 року в сім'ї вихідців з Ірландії на околиці Детройту, містечку Дірборн. Його дід в далекому 1847, в часи розквіту золотої лихоманки в Неваді, Джон, покинув рідні краї Ірландії та відправився через океан в невідому Америку. Ще змалку майбутній винахідник цікавився механізмами, завжди цікавився що з чого складається. Він хотів вдосконалити деякі речі, наприклад, прокласти трубу по східцям щоб не носити воду в відрах, тому що рахував, що так буде краще для всіх, але батька не схвалив його ідей.
Пройде немало років та майбутній президент «FORD MOTOR COMPANY» передусім введе на своєму заводі таке правило -- жінок на роботу наймати тільки в крайньому випадку. Справа жінки -- це дім, сім'я. Якщо ж прийняті дівчата в компанію виходили заміж їм відразу відмовляли в роботі.
Коли Генрі виповнилося дванадцять років, його батько подарував йому кишенькового годинника. Той не втерпів від цікавості та відкрив викруткою кришку, і йому відкрилось дещо дивовижне. Частинки механізму взаємодіяли між собою, одне коліщатко рухало інше, кожен гвинтик тут був важливий. Розібравши та склавши годинник хлопець довго міркував. Що є світ, як не один великий механізм? Один рух народжується від іншого, все має свої важелі. Щоб добитися успіху, потрібно тільки знати на які важелі натискати. Механізм -- ніщо без досвідченого механіка. Він -- мертвий, якщо немає того, хто може запустити, а при необхідності по ремонтувати. Генрі швидко навчився ремонтувати годинники і деякий час навіть підроблював, об'їжджаючи навколишні ферми та беручи в ремонт хронометри, що зупинились. Другим потрясінням стала зустріч з локомобілем. Генрі з батьком повертались на возі з міста, коли їм зустрілась величезна, окутана паром самохідна машина. Обігнавши віз та налякавши коней, димне та шипляче чудовисько промайнуло понад ними та помчалось далі. В цю мить Генрі пів життя віддав би, щоб бути там, в кабіні шофера, а не на візку, що поволі тягнуть пара коней.
На заводі, куди він влаштувався робили вагони для конки. Тут він довго не затримався. Йому було достатньо подивитися на зламаний механізм, щоб зрозуміти в чому несправність. Йому стали заздрити, та зробили все щоб вижити з заводу. Потім Генрі влаштувався на судноремонтний завод братів Флауєр. Ночами він підробляв ремонтом годинників, щоб було чим платити за кімнату.
Невдовзі Форд перейшов працювати механіком на локомобілях фірми "WESTINGHOUSE", де йому забажалося створити маленький "легковий" локомобіль, на пару. Власноручно зроблений саморобний візок на велосипедних колесах, він продав одному фермеру. Це був його перший продаж, причому досить невигідний, враховуючи скільки сил, часу та власних коштів вклав Форд у своє творіння. В той час батько Генрі вирішив знайти та забрати сина додому: запропонував 40 акрів землі з умовою, що той ніколи в своєму житті не скаже слово "машина". Несподівано Генрі відповів згодою. Батько навіть не зрозумів, що син його підманув. Для Генрі цей випадок став уроком: хочеш стати королем -- будь готовий збрехати.
У 1888 році Форд вирішив одружитися. З майбутньою жінкою він познайомився на сільських танцях, де Форд був дуже хорошим танцюристом. ЇЇ звали Клара Брайант і вона була молодше за нього на три роки. Одружившись, він побудував затишний будинок на своїй ділянці, і вони оселилися в там. Генрі завжди цікавився і скрупульозно стежив за всіма спробами створення автомобіля. Але час йшов і треба було щось робити. Генрі з Кларою переїхали до Детройту. Там Форд поступив працювати інженером в «DETROIT ELECTRICAL COMPANY». На роботі він зумів зіставити роботу та своє захоплення, таким чином, вдень працював, а вночі працював у своєму сараї позаду удома, там конструював двигун для свого саморушного екіпажа.
Генрі Форд все життя не визнавав собі кумирів, або тих кого треба наслідувати. Він вважав, що єдина людина, якою варто захоплюватися і якому не гріх наслідувати, це - Томас Едісон. Тільки у 1887 році на конгресі електротехніків в Атлантик - Сіті Генрі Форд зміг побачити великого винахідника. «Мені удалося зловити містера Едісона одного, і я розповів йому, над чим працюю. Потім я запитав у нього, чи мають, на його думку, майбуття двигуни внутрішнього згорання».
В той же час, в «DETROIY ELECTRICAL COMPANY» помітили, що Форд всі свої сили витрачає на свій саморушний візок, а зовсім не на роботу в офісі. Тоді Форду запропонували керівну посаду з умовою, що він кине роботу над своїм винаходом.
Форд звільнився з компанії і почав інтенсивно шукати інвесторів, бо ж сам Генрі не мав достатньо коштів щоб відкрити свою справу. В своєму майбутньому підприємстві він відводив собі місце «постачальника ідей». Але пошуки були марними. Врешті-решт йому вдалося знайти одного бізнесмена який зацікавився його винаходом, коли Генрі прокатав його на своєму візку з шаленою швидкістю той дав згоду працювати разом з винахідником. У 1899 була заснована «DETROIT AVTOMOBILE COMPANY», але проіснувала вона недовго. Форд згадував: «На автомобілі не було попиту, як не буває його ні на один новий товар. Я покинув свій пост, вирішивши більше ніколи не займати залежного положення ». Причин невдачі було багато, головна з них була в тому, що багато людей просто боялися цих саморушних екіпажів. Та Генрі Форд не впадав в розпач та завжди повторював: «Чесна невдача не є ганебною». І він знову почав пошук «торгівлю ідеями» та пошук нових інвесторів та компаньйонів. Але куди б він не пішов, його всюди чекали відмови.
Нарешті, 16 червня 1903 року була зареєстрована «FORD MOTORS COMPANY» в якій сам Форд став головним керуючим. Компанія починала з випуску автомобілів, таких моделей як А, В, С. Як би не успішно продавались автомобілі, Форда не залишала думка, що це не зовсім те що він шукав. Він міркував: навіщо автомобілю розкішний, оброблений деревом і шкірою салон, вишуканий кузов. Чому б від цього не відмовитись? «Під сонцем дуже мало нового», - говорив Форд. Його задум був таким: простота - ось у чому запорука успіху. Чому машина - іграшка лише для багатих та заможних? Треба виготовити такий автомобіль, який міг би бути доступний кожному.
Форд ніколи не вмів читати креслення: інженери просто робили для його дерев'яний макет і віддавали йому на розгляд. Дуже цікава історія створення першого універсального автомобілю моделі «Т», яка буде масово випускатись та завоює всесвітню популярність. Якось на його заводі помітили, що Форд став вести себе якось дивно: він купив величезну ділянку на околиці Детройту та годинами засиджувався з групою наближених у своєму кабінеті. А перед тим, як піти з контори, віддавав наказ перезняти всі папери на фотоплівку. Після чого прибирав їх у сейф, замикав його, а ключ насолив с собою. Одного разу він приніс до контори шматок сталевої обшивки і наказав терміново з'ясувати, з чого він був зроблений. Було з'ясовано, що шматок цей був із ванадієвої сталі. Як наслідок надійшов наказ - терміново розшукати в США завод, де виробляють таку сталь. Якщо такого заводу немає в США, то шукати технологію виробництва в Європі. Цей уламок відлетів від французької гоночної машини, що розбилася на недавніх гонках в Палм - Біч. Форду припав до вподоби цей автомобіль - він був легким та міцним. Побачивши на землі недалеко від місця аварії цей шматок, він поспішив підняти його.
Нарешті в 1908 році 1 жовтня була зібрана перша модель «Т», якій судилося стати на довгий час справжнім символом Америки. В народі машину охрестили як «Бляшана Лізі». Справи у Форда підуть таким чином, що вдень його завод буде виробляти тисячі моделей «Т», а потім - він знизить ціни. Ця машина буде коштувати спочатку вісімсот доларів, а потім шість сотень і, врешті решт, чотири сотні. Але це ще не було кінцем. Один з його конкурентів казав: «Якщо він зробить це, через півроку йому кінець». Та цей прогноз не виправдався. Форд не дозволяв своїм інженерам змінювати щось в улюбленій моделі «Т». Як вважав Форд: краще - ворог хорошого.
Одного разу коли Форд на деякий час відлучився до Європи, його наближені вирішили зробити йому подарунок. І трохи змінили форму кузова моделі «Т». Але Форд не міг стерпіти, як він вважав наруги над його автомобілем та не схвалив такої зміни. Тоді інженери засвоїли - Форду не подобаються будь-які зміни в виробництві цієї моделі. Але він сам зробив такий подарунок, що він послужив справжній революції в світовій економіці. Це було впровадження конвеєрного методу збирання(детальніше в Підрозділі 1.2. Впровадження революційного методу виробництвата та основи «фордизму»). У квітні1913 року на заводі в Детройті він пустив першу потокову лінію, яка дозволила всього за один рік підняти продуктивність праці на різних ділянка збирання від 4% до 60%.
Підрозділ 1.2. Впровадження революційного методу виробництва та основи «фордизму»

Більшість людей вважає що конвеєр винайшов сам Генрі Форд. Але це не так. За 6 років до Форда деякий Ренсом Олдс у виробництві використовував рухомі візки, а стрічкові транспортери вже застосовувалися і на зернових елеваторах, і на м'ясокомбінатах в Чикаго. Заслуга Форда в тому, що він створив потокове виробництво. Він придумав автомобільний бізнес.
Під цим «революційним» методом виробництва йдеться мова про впровадження так званого потокового виробництва, тобто конвеєру. Конвеєр це машина безперервної дії у вигляді замкнутої стрічки. Вона призначається для організації виконання операції над об'єктами виробництва, за якої весь процес впливу поділяється на послідовність стадій х метою підвищення продуктивності виробництва шляхом одночасного незалежного виконання операцій над декількома об'єктами, що проходять різні стадії.
Гадаю, що Форд і не думав, що через майже століття його спосіб виробництва (конвеєр) уде основою технології виробництва майже всього. Дійсно, впровадження такого методу виробництва може істотно підвищити ефективність виробництва. Наприклад, в 1908 році, виробництво автомобілів Форда досягало 18 тис. в рік, а вже через 15 років досягло до 1.5 млн. автомобілів за рік. Чим же зумовлена така благодать Форда?
Висока продуктивність, простота конструкції і порівняно невисока вартість, можливість виконання на конвеєрі різних технологічних операцій, невисока трудомісткість робіт, забезпечення безпеки праці, поліпшення її умов - все це зумовило широке застосування конвеєра. Його застосовували у всіх галузях господарства: в чорної і кольорової металургії, гірничої, хімічної, харчової та інших галузях промисловості. Так само, як ми вже впевнились з вище сказаного, в машинобудуванні. У промисловому виробництві конвеєри є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу. Конвеєри дозволяють встановлювати та регулювати темп виробництва, забезпечують його ритмічність, будучи основним засобом комплексної механізації транспортних і вантажно-розвантажувальних процесів і поточних технологічних операцій; конвеєри разом з тим звільняють робочих від тяжких трудомістких транспортних і вантажно - розвантажувальних робіт, роблять їхню працю більш продуктивною. Широка конвеєризація становить одну з характерних рис розвинутого промислового виробництва.
Складання виробів з безперервним або періодичним їх рухом, які здійснюються примусово на конвеєрі, називається конвеєрним складанням. Вона здійснюється в поточному виробництві і має на меті зниження трудомісткості процесу складання, полегшення умов праці та забезпечення ритмічного виробництва. Конвеєрне складання вимагає суворого розчленування складального процесу на окремі елементи. Кожна операція виконується одним робітником або автоматично. В останньому випадків функції робочого входять тільки контроль і управління складальним автоматом. Найбільш широко конвеєрна збірка поширена в крупно серійному та масовому виробництві.
Як було вже згадано Генрі Форд створив автомобільну державу (у чому йому, поза сумнівом, помогло винайдення конвеєра). З його ім'ям пов'язаний термін "фордизму". Основою фордизму й обумовлених їм нові методи організації виробництва став складальний конвеєр. Кожен з робітників, розміщений уздовж конвеєра, здійснював одну операцію, що складається з декількох (ото і одного) трудових рухів, для виконання яких не було потрібно практично ні ніякої кваліфікації. За свідченням Форда, для 43% робочих була потрібна підготовка до одного дня, для 36% - від одного дня до одного тижня, а для 6% - 1-2 тижні, для14% - від 1 місяця до року.
Введення конвеєрного складання, разом з деякими іншими технічними нововведеннями призвело до різкого зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції, поклало початок масового виробництва. Разом з тим фордизм призвів до небувалого посилення інтенсивності праці, його беззмістовності, автоматизму. Фордизм розрахований на перетворення робітників на роботів і вимагає крайнього нервового і фізичного напруження. Примусовий ритм праці, що задається конвеєром, викликав необхідність заміни форми оплати праці робітників. Погодинною Форда, як і до нього тейлоризм, став синонімом методам експлуатації робітників, притаманних монополістичної стадії капіталізму, покликаних забезпечити підвищення прибутку капіталістичним монополіям.
З іншої сторони, фордизм є система, принципи якої давно відомі і складають закон поділу праці. Модель виготовлення тільки тоді вигідна для виробництва, коли вона може бути легко розщеплена на операції, число яких не повинно бути ні велика, ні мало. Процес, поставлений правильно, знаменується ритмічною дією виготовлення, де швидка робота може бути також не вигідна, як і повільна. Не помітна сила інерції або виробничий гуркіт, що розвивається в процесі, становить елемент фордизму. Створені Фордом на цій підставі конвеєри для прогресивної зборки, заготівля речей в масовій кількості, цикл обертання матеріалів та отримання оброблених фабрикатів в цілому становлять також фордизм, який забезпечується внутрішньою системою, яка нищить усю кваліфікацію та спеціалізацію і тому вимагає рівняння заробітної плати.
Відмовляючись бачити в хороших машинах те значення, яке їм невірно приписується, як і у всякій техніці, Форд вгадує досконалу організацію виробництва, складається з багатьох компонентів фордизму, але не з одного якого-небудь. Досконала організація складається не з хороших машин і гарних людей, а полягає в тому, що ми взагалі називаємо системою.
Така система припускає наявність наступних принципів:
· Господарський принцип - це праця. Праця - це людська стихія, яка звертає собі на користь врожайні пори року. Людська праця створив з сезону жнив те, чим він став нині. Економічний принцип такий: кожен з нас працює над матеріалом, який не нами створений і якого створити ми не можемо, над матеріалом, який нам дано природою.
· Етичний принцип - це право людини на працю. Це право знаходить різні форми вираження. Людина, що заробив свій хліб запрацював і право на нього. Якщо інша людина краде у нього цей хліб, він краде у нього більше ніж хліб, краде священне людське право.
Форд завжди казав: «Моя мета - простота. Загалом, тому люди мають так мало, і задоволення основних життєвих потреб (не кажучи вже про розкіш, на яку кожен, на мою думку, має відоме право) обходиться так дорого, що майже все, вироблене нами, набагато складніше, ніж потрібно. Наш одяг, житло, квартирна обстановка - все могло б бути набагато простіше і разом з тим красивіше. Це відбувається тому, що всі предмети в минулому виготовлялися певним чином, і нинішні фабриканти йдуть пройденим шляхом. Цим я не хочу сказати, що ми повинні ударитися в іншу крайність. У цьому немає абсолютно ніякої необхідності. Зовсім не потрібно, щоб наше плаття складалося з мішка з діркою для просовування голови. Правда, в цьому випадку його легко було б виготовити, але воно було б надзвичайно не практично Генрі Форд «Моє життя, мої досягнення» М. «Финансы и статистика» 1989 р.
Квінтесенція ідей Форда в тому, що марнотратство і жадібність гальмують справжню продуктивність. Але марнотратство і жадібність зовсім не неминуче зло. Марнотратство випливає здебільшого з недостатньо свідомого ставлення до наших дій або з недбалого їхнього виконання. Жадібність є рід короткозорості. Мета полягала в тому, щоб виробляти з мінімальною витратою матеріалу і людської сили і продавати з мінімальним прибутком, тим самим захопити якомога більшу частину ринку продажів. Так само, мета Генрі Форда в процесі такого виробництва - приділяти максимум заробітної плати, інакше кажучи, повідомляти максимальну купівельну спроможність. А так як і цей прийом веде до мінімальних витратах, і тому що продаж продукції йде з мінімумом прибутку, то є можливість привести продукт у відповідність з купівельною спроможністю.
Засноване Генрі Фордом підприємство дійсно приносить користь. Також Форд визначив основні принципи цього виробництва:
1. Не бійся майбутнього і не стався шанобливо до минулого. Хто боїться майбутнього, тобто невдач, той сам обмежує коло своєї діяльності. Невдачі дають тільки привід розпочати знову і більш розумно. Чесна невдача не ганебна; ганебний страх перед невдачею. Минуле корисно тільки в той відношенні, що вказує нам шляхи і засоби до розвитку.
2. Не звертай уваги на конкуренцію. Нехай працює той, хто краще справляється зі справою. Спроба засмутити будь-чиї справи - злочин, бо вона означає спробу розбудувати в гонитві за наживою життя іншої людини і встановити замість здорового розуму панування сили.
3. Роботу на загальну користь став вище вигоди. Без прибутку не може триматися ні одна справа. Але по суті в прибутку немає нічого поганого. Добре поставлене підприємство, приносячи велику користь, має приносити велику користь і буде приносити такої. Але прибутковість повинна вийти в результаті корисної роботи, а не лежати в її основі.
4. Виробляти не означає дешево купувати і дорого продавати. Це, скоріше, означає купувати сирі матеріали за схожими цінами і звертати їх з можливо незначними додатковими витратами в доброякісний продукт, що розподіляються потім серед споживачів. Вести азартну гру, спекулювати, і робив нечесно - це означає ускладнювати тільки зазначений процес.
Генрі Форд піднімав також проблему якості. У своїй книзі «Моє життя мої досягнення» Форд говорив про те, що після продажу автомобілі фабрикант зовсім не покінчив зі своїм покупцем, навпаки, їх відносини тільки почалися. Продаж автомобіля означає до того ж свого роду рекомендацію. Якщо машина погано служить покупцеві, то для фабриканта було б краще, якби він ніколи не мав такої рекомендації, тому що в цьому випадку він придбав саму невигідну з усіх рекламу - незадоволеного покупця.
Питання конкуренції Форд вирішував своєрідно: «Я чув, що конкуренція нібито є небезпекою і що спритний ділок усуває свого конкурента, створюючи собі штучним чином монополію. При цьому виходячи з думки, що число покупців обмежена, і що тому потрібно попередити конкуренцію. Багато хто пам'ятає ще, що трохи пізніше цілий ряд автомобільних фабрикантів вступив до об'єднання на основі патенту Зельдана, і це, в строго законних рамках, забезпечило їм можливість контролювати ціни і розміри виробництва автомобілів. Вони надихалися при цьому абсурдною ідеєю, що дохід можна підвищити зменшенням, а не збільшенням роботи. Ця ідея, наскільки я знаю, стара як світ. Ні тоді, ні тепер я не міг зрозуміти, що для того, хто чесно працює, не знайдеться достатньої справи. Час, який витрачається на боротьбу з конкурентами, марнується дарма; було б краще вжити його на роботу. Завжди знайдуться люди, готові охоче, навіть усередині купувати за умови, що їх забезпечують за схожими цінами і тим, у чому вони дійсно потребують. Це відноситься як до особистих послуг, так і до товарів ».
Як відомо двигун економіки реклама, це розумів і Генрі Форд, наведу витяги з його першої реклами:
«Мета нашої роботи - випустити на ринок автомобіль, спеціально пристосований для повсякденного вжитку та повсякденних потреб, придатний для ділових поїздок, для поїздок з метою відпочинку і для сімейного користування, автомобіль достатньо швидкий, щоб задовольнити потребу середнього клієнта, але не розвиває шалену швидкість, яка останнім часом викликає стільки нарікань; ми бажаємо створити автомобіль, який по своїй міцності, простоті, надійності, практичності, зручності і, нарешті, за своєю вкрай низькою ціною заслужив б визнання осіб обох статей і різного віку. Низька вартість повинна створити йому багатотисячний контингент покупців з числа тих, які не можуть або не бажають платити божевільні гроші за автомобілі інших фірм ».
Величезну увагу Форд приділяв економічності виробництва: «Якби там був засіб заощадити час на 10%, то не застосування цього засобу означало б десятивідсотковий податок на все виробництво. Якщо, скажімо, час однієї людини коштує 50 центів на годину, то десятивідсотковий економія складе зайвий заробіток в п'ять центів. Якби власник хмарочоса міг збільшити свій дохід на десять відсотків, то він віддав би охоче половину цього додаткового доходу тільки для того, щоб дізнатися про це засіб. Чому він побудував собі хмарочос? Тому що науково доведено, що відомі будівельні матеріали, застосовані відомим чином, дають відому економію простору і збільшують найману плату. Тридцяти поверхнева будівля не потребує більше фундаменту і землі, ніж п'ятиповерховий. Проходження старомодним способу побудови коштує власникові п'ятиповерхового будинку річного доходу з двадцяти п'яти поверхів ».
Ефективність виробництва тісно пов'язана з нормалізацією. Промисловість, надзвичайно нормалізована і диференційована, жодним чином не повинна концентруватися в одній-єдиній фабричній будівлі, а повинна враховувати пов'язані з виробництвом витрати з перевезення і ускладнення через дальності відстані.
Підрозділ 1.3 Соціально-економічні принципи управління Генрі Форда

На виробництві, у Форда не було так званих «експертів». Він навіть був змушений відпустити тих осіб, які уявляли себе експертами, тому що ніхто, хто знає свою роботу, не буде переконувати себе, що знає її досконально. Той хто добре знає роботу, то тільки той бачить помилки і можливості їх виправлень. Невпинно прагне йти вперед і не має часу міркувати про свої потреби. Це постійне прагнення вперед створює віру і самовпевненість, так що з часом ніщо не здається неможливим. А якщо ж довіритися «експерту», то виникнуть речі, що здаються нездійсненними.
Більша частина робітників що були зайняті на виробництві у Форда не відвідувала шкіл, вони вивчали свою роботу протягом декількох годин або днів. Багато хто з робітників були іноземцями; все, що від них було потрібно, перш ніж призначити їх на місце - це, щоб вони потенційно були в змозі дати стільки роботи, щоб оплатити той простір, який вони займали на фабриці. При підборі агентів в організацію, їм висували деякі вимоги, такі як:
1. Прагнення до успіху і всі якості, що характеризують сучасного енергійного людини
2. Солідне, чисте, велике торговельне приміщення, не так швидко худне гідності фірми.
3. Хороша ремонтна майстерня, забезпечена всіма необхідними для ремонту машинами, інструментами і пристосуваннями.
4. Правильна бухгалтерія і докладна реєстрація, з яких у кожен момент можна було б бачити баланс різних відділень агентури, стан складу, імена всіх власників автомобілів Форда і припущення на майбутній час.
5. Абсолютна чистота у всіх відділеннях. Не можуть бути терпимі не протерті вікна, пильні меблі, брудні підлоги і т.п.
6. Гарна вивіска.
7. Безумовно, чесні прийоми ведення справи і повне дотримання комерційної етики.
Найбільша проблема , з якою доводиться боротися за спільної роботи великої кількості людей, Генрі Форд бачив у надмірній організації, а відтак і тяганині. На кожного працівника покладалася цілком вся відповідальність. У кожного працівника була своя робота. Начальник бригади відповідає за підлеглих йому робітників, начальник майстерні за свою майстерню, завідувач відділенням за своє відділення, директор за свою фабрику. Кожний зобов'язаний знати, що відбувається навколо нього.
Робітники, які були зайняті на виробництві у Форда не були позбавлені можливості кар'єрного росту: «У нас немає готових постійних місць - наші кращі працівники самі створюють собі місце. Це не важко для них, так як роботи завжди багато і, якщо потрібно, замість того, щоб винаходити титули, дати роботу кому-небудь, хто бажав би просунутись вперед, - до його підвищення не буде перешкод». Таким чином, у Форда свою кар'єру зробив весь його персонал.
На підприємстві Форда була організована система контролю. Щодня начальник майстерні контролював своє відділення - цифра завжди була під у нього під рукою. Наглядач вів опис усіх результатів. Якщо в одному відділенні щось не в порядку, довідка про продуктивність негайно повідомляла про це, спостерігач проводив розслідування, і начальник майстерні починав гонку. Стимул до вдосконалення методів праці був застосований значною мірою на цій, надзвичайно примітивною системою контролю над виробництвом. Начальник майстерні зовсім не повинен бути рахівником - це ні на йоту не збільшить його цінності як начальника. В його обов'язки входять машини та працівники його відділення. Він повинен керуватися тільки кількістю виробітку. Немає жодних підстав розбивати його сили на різні деталі, відволікаючи його в іншу область.
Подібна система контролю змушує начальника майстерні просто забути особистий елемент - все, окрім заданої роботи. Якщо б він хотів вибирати людей за своїм смаком, а не з їхньої працездатності, відомість його відділення дуже скоро викрила б його. Форд говорив про те, що перш ніж щось вимагати від кого-небудь, щоб він віддав свій час і енергію для справи, то потрібно щоб він не зазнавав фінансових труднощів.
Неодмінною умовою високої працездатності і гуманної обстановки виробництва є чисті, світлі і добре провітрювані фабричні приміщення. На заводах Форда при кожній операції точно вимірювався простір, який потрібно робітникові, і тому машини на цих заводах були розставлені тісніше, ніж на будь-якій іншій фабриці в світі.
На всіх підприємствах Форда панує принцип: важкі роботи - на плечі машин, жорсткою вимогою організації виробництва є оперативне впровадження кращих науково-технічних нововведень, чистота, гігієнічність, затишок - обов' и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.