На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Органзаця управлння навчальним процесом у вищому навчальному заклад

Информация:

Тип работы: Лекции. Добавлен: 15.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 26. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



ЗМІСТ

Стор.

модуль  1.  ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО  ПРОЦЕСУ

 

Тема І. Основні  засади організації навчального

процесу у вищих закладах освіти…………………………………3-16

1.     Законодавство України про вищу освіту…………….……….…….3
2.     Структура  вищої освіти України ………………………………….5
3.     Стандарти вищої освіти ……………………………………………8
4.     науково-методичне забезпечення і організаційні засади 
навчального процесу …………...………………………………….…...12
 
Тема ІІ. Форми організації навчального процесу……....……..17-25
1.     Види навчальних занять у вищих навчальних закладах…….……..17
2.     Індивідуальні завдання як форма навчальної діяльності…………22
3.     Роль самостійної роботи студента ……………………………...23
4.     Практична підготовка - важлива складова
навчального поцесу ..…………………………………………………...25
 
Тема ІІІ. Форми навчання………………………………….…….26-40
1. Основні форми навчання …………..……...………………………...26
2.     Особливості організації навчального процесу за
дистанційною формою навчання………………………………..…….27
3.  Організація екстернату……………………………………………34
 
Тема ІV. Контроль якості знань ………………………….……..41-57
1.  Поточний та підсумковий контроль……………………………...41
2. Організація навчального процесу за модульно-
рейтинговою системою……………….….……………………………43
3.  Державна атестація стуудента………………………………….52
 
Тема V. Навчальний час студента
і робочий час викладача………………………………………….58-64
1.  Навчальний час студента………………………………………….58
2.  Робочий час викладача……………………………………………..60
3.Основні види методичної, наукової та організаційної роботи
науково-педагогічних працівників…………………………………….62
 
 
модуль2.  УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Тема I . Система вищої освіти України…………………………65-73

1.     Правовий статус вищих навчальних закладів……………………..65
2.     Рівні акредитації……………………………………………………67
3.     типи  вищих навчальних закладів…………………………………...68
4.     Національний вищий  навчальний заклад…………………………..70
5.     Повноваження власника. Статут…………………………………71

 

Тема II. Структурні підрозділи та система управління

вищим навчальним закладом……………..……………………..73-89

1.     структурні підрозділи ……………………………………………..73
2.     принципи управління вищим  навчальним закладом….…….……..76
3.     дорадчі та робочі  органи………….……………………………….81
4.     органи громадського самоврядування……………….…………….85
 
Тема III. Ліцензування та акредитація……………….……….90-105
1.     Ліцензування освітніх послуг у вищому
навчальному закладі……………………………………………………90
2.     Порядок проведення ліцензування освітніх послуг……….……….94
3.     Нормативи для підготовки фахівців з вищою освітою.………….97
4.     Акредитація напрямів, спеціальностей
та вищих навчальних закладів………………………………………..101

Тема IV. Учасники начально-виховного процесу……….….105-115

1.     Педагогічні і науково-педагогічні працівники …………………...105
2.     Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах…………...110
3.     Умови прийому, відрахування та переведення на навчання
до вищого  навчального закладу ……….………………………….…113
4.Працевлаштування випускників вищих 
навчальних закладів…………………………………………………...115
 
Література……………………………………………………………116
 
 
 
 
 
Тема І. Основні  засади організації навчального
процесу у вищих закладах освіти
1.Законодавство України про вищу освіту
2.Структура  вищої освіти України
3.Стандарти вищої освіти
4.науково-методичне забезпечення і організаційні засади  навчального процесу

1. Законодавство України про вищу освіту

Законодавство України   про   вищу   освіту   базується  на Конституції України і складається з законів України "Про освіту",  “Про вищу освіту”, "Про  наукову   і   науково-технічну діяльність" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього.
Державна  політика  у  галузі  вищої  освіти  визначається Верховною Радою України. Державна  політика  у  галузі  вищої освіти грунтується на принципах:
- доступності та  конкурсності  здобуття  вищої  освіти  кожним громадянином України;
- незалежності здобуття  вищої  освіти  від  впливу  політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- інтеграції системи  вищої  освіти  України  у світову систему вищої освіти при  збереженні  і  розвитку  досягнень  та  традицій української вищої школи;
- наступності процесу здобуття вищої освіти;
- державної підтримки   підготовки  фахівців  для  пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень;
- гласності при формуванні структури та  обсягів  освітньої  та професійної підготовки фахівців.
Реалізація   державної  політики  у  галузі  вищої  освіти забезпечується шляхом:
- збереження і розвитку системи вищої освіти та  підвищення  її якості;
- підвищення рівня освіченості громадян України,  розширення їх можливостей для отримання вищої освіти;
- створення та забезпечення рівних умов  доступності  до  вищої освіти;
- надання цільових,  пільгових  державних  кредитів  особам для здобуття вищої освіти у порядку,  визначеному Кабінетом  Міністрів України;
- забезпечення збалансованої  структури  та  обсягів підготовки фахівців з вищою  освітою,  що  здійснюється  у  вищих  навчальних закладах   державної  та  комунальної  форм  власності,  за  кошти відповідних бюджетів,  фізичних і юридичних  осіб,  з  урахуванням потреб особи, а також інтересів держави та територіальних громад;
- надання особам,  які  навчаються у вищих навчальних закладах, пільг   та   соціальних   гарантій   у   порядку,    встановленому законодавством;
- належної підтримки  підготовки  фахівців з числа інвалідів на основі спеціальних освітніх технологій.
Громадяни України  мають  право  безоплатно  здобувати   вищу освіту  в  державних  і  комунальних  вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів  вищої  освіти,  якщо  певний освітньо-кваліфікаційний  рівень громадянин здобуває вперше.  Вони вільні у виборі форми здобуття вищої  освіти,  вищого  навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.
Іноземці  та  особи  без  громадянства,  які перебувають в Україні на законних  підставах,  мають  право  на  здобуття  вищої освіти,  крім  права  на  здобуття  вищої освіти за рахунок коштів Державного  бюджету  України,  місцевих  бюджетів,  якщо  інше  не встановлено міжнародними договорами,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Мова навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та закону України про мови.
 
2. Структура  вищої освіти України
До структури вищої  освіти  входять  освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:
Освітні рівні
Освітньо-кваліфікаційні рівні
Документи
про освіту
Неповна вища освіта
молодший спеціаліст
диплом молодшого
спеціаліста;
Базова вища освіта
бакалавр
диплом бакалавра
Повна вища освіта
cпеціаліст,
магістр
диплом спеціаліста,
диплом магістра
У  вищих  навчальних  закладах  підготовка  за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів   здійснюється    за   відповідними   освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно  від  вимог  до  рівня оволодіння  певною  сукупністю  умінь  та навичок,  необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Освітні рівні вищої освіти:
Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти  особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей,  що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для здобуття нею   кваліфікацій   за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем молодшого спеціаліста.
Базова вища освіта - освітній рівень вищої  освіти  особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей,  що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для здобуття   нею  кваліфікацій  за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем бакалавра.
Повна вища освіта - освітній рівень  вищої  освіти  особи, який  характеризує  сформованість  її інтелектуальних якостей,  що визначають розвиток  особи  як  особистості  і  є  достатніми  для здобуття   нею  кваліфікацій  за  освітньо-кваліфікаційним  рівнем  спеціаліста або магістра.
Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти:
Молодший   спеціаліст  -  освітньо-кваліфікаційний  рівень вищої освіти особи,  яка  на  основі  повної  загальної  середньої освіти  здобула неповну вищу освіту,  спеціальні уміння та знання, достатні  для  здійснення   виробничих   функцій   певного   рівня професійної  діяльності,  що  передбачені  для  первинних  посад у певному виді економічної діяльності.
Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний  рівень  вищої  освіти особи,  яка  на  основі  повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту,  фундаментальні і спеціальні уміння та  знання щодо   узагальненого  об'єкта  праці  (діяльності),  достатні  для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня  професійної діяльності,  що  передбачені  для  первинних  посад у певному виді  економічної діяльності.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може   здійснюватися  на  основі  освітньо-кваліфікаційного  рівня молодшого спеціаліста.
Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої  освіти особи,  яка  на  основі  освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту,  спеціальні уміння та знання,  достатні для   виконання   завдань  та  обов'язків  (робіт)  певного  рівня професійної діяльності,  що  передбачені  для  первинних  посад  у певному виді економічної діяльності.
Магістр  -  освітньо-кваліфікаційний  рівень  вищої освіти особи,  яка на основі  освітньо-кваліфікаційного  рівня  бакалавра здобула повну вищу освіту,  спеціальні уміння та знання,  достатні для  виконання   професійних   завдань   та   обов'язків (робіт) інноваційного  характеру певного рівня професійної діяльності,  що передбачені  для  первинних  посад  у  певному  виді   економічної діяльності.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може  здійснюватися  на  основі  освітньо-кваліфікаційного   рівня  спеціаліста.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань може здійснюватися на основі повної загальної середньої освіти.
Вищу освіту мають особи,  які завершили навчання  у  вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і  отримали  відповідний  документ  про  вищу освіту державного зразка.
Вищий навчальний  заклад має право видавати документ про вищу освіту  державного  зразка   тільки   з   акредитованого   напряму (спеціальності).
Для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються  за  рахунок коштів Державного бюджету України.
Особи, відраховані із вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньо-професійними програмами, отримують академічні довідки встановленого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої  влади  у  галузі  освіти  і  науки зразка.
Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення,  розширення  і оновлення  її  професійних  знань,  умінь  і навичок або отримання іншої спеціальності на  основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.
Післядипломна освіта  створює  умови  для  безперервності  та наступності освіти і включає:
- перепідготовку - отримання  іншої спеціальності на  основі здобутого раніше  освітньо-кваліфікаційного  рівня та практичного досвіду;
- спеціалізацію - набуття особою здатностей  виконувати  окремі завдання та обов'язки,   які   мають   особливості,   в  межах спеціальності;
- розширення профілю (підвищення кваліфікації) - набуття особою здатностей  виконувати  додаткові  завдання  та  обов'язки в межах спеціальності;
- стажування - набуття  особою  досвіду  виконання  завдань  та обов'язків певної спеціальності.
Особа, яка  пройшла перепідготовку і успішно пройшла державну атестацію, отримує відповідний документ про вищу освіту.
Особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи розширила  профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний документ про післядипломну освіту.
Післядипломна  освіта  здійснюється   вищими   навчальними закладами  післядипломної  освіти  або  структурними  підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації,  в  тому числі на підставі укладених договорів.
 
3. Стандарти вищої освіти
Систему  стандартів  вищої  освіти   складають   державний стандарт   вищої   освіти,  галузеві  стандарти  вищої  освіти  та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.
Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості  вищої  освіти та  професійної  підготовки,  а  також якості освітньої діяльності вищих  навчальних  закладів  незалежно  від   їх   типів,   рівнів  акредитації та форм навчання.
Порядок  розроблення  стандартів  вищої освіти та внесення змін до  них,  а  також  здійснення  контролю  за  їх  дотриманням визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний стандарт вищої освіти складається з:
- переліку кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, який містить перелік назв кваліфікацій,  які  визначаються через професійні назви робіт,  що мають виконувати фахівці певного  освітньо-кваліфікаційного  рівня  на первинних посадах.
- переліку напрямів та спеціальностей,  за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних  закладах  за  відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями,  містить перелік назв напрямів, що відображають  споріднений  зміст  вищої  освіти  і  професійної підготовки,   та  перелік  назв  спеціальностей,  що  відображають неповторювані узагальнені об'єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності.
- вимог до освітніх рівнів вищої освіти, які містять вимоги до рівня сформованості у особи соціальних і громадянських  якостей  з урахуванням  особливостей майбутньої професійної  діяльності, а також вимоги до формування у неї  патріотизму  до  України  та  до знання української мови.
- вимог  до  освітньо-кваліфікаційних  рівнів  вищої освіти, які містять вимоги до професійної підготовки  фахівців  з  урахуванням суспільного поділу праці.
Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, перелік напрямів та спеціальностей, вимоги до освітніх та освітньо-кваліфікаційних   рівнів   вищої   освіти  затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням  МОН України, погодженим  із  Міністерством праці та соціальної політики.
Галузеві стандарти вищої освіти складаються з:
- Освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального закладу, яка відображає цілі вищої  освіти  та  професійної підготовки,  визначає  місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності,  інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.
- Освітньо-професійної програми підготовки визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного  освітньо-кваліфікаційного рівня,  встановлює  вимоги  до  змісту,  обсягу  та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.
- Засобів  діагностики якості вищої   освіти, що  визначають стандартизовані   методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості  знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних  та  громадянських якостей.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки   встановлюється   відповідно   до   визначеного  рівня професійної діяльності.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки   молодшого  спеціаліста  для  осіб,  які  мають  повну загальну  середню  освіту   та   освітньо-кваліфікаційний рівень кваліфікованого робітника за спорідненою професією, зменшується на один рік.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму  підготовки бакалавра спеціальністю, може зменшуватися до двох років.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра для осіб,  які мають  освітньо-кваліфікаційний рівень   спеціаліста   за   відповідною   спеціальністю,  не  може перевищувати одного року.
Нормативний термін навчання фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів  спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань визначається відповідним центральним органом виконавчої влади,  який  має у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, за погодженням із  спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів:
- Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями  відображають відмінності  у  засобах,  умовах  та  продуктах діяльності в межах спеціальності.
- Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних  характеристик випускників   вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки та  засобів  діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за   спеціалізаціями за спеціальностями з урахуванням особливостей суспільного  поділу праці  в  Україні  та  мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.
Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів, програм навчальних дисциплін визначається вищим навчальним закладом у межах структури та форми, встановлених Міністерством освіти і науки.
- Навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних  занять  та  терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.
- Програми  навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників,  інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.
Навчальні плани та програми навчальних дисциплін розробляються вищим навчальним закладом відповідно до освітньо-професійних програм підготовки затверджуються керівником вищого навчального закладу.
 
4. науково-методичне забезпечення і організаційні засади  навчального процесу
Науково-методичне забезпечення вищої освіти включає підготовку навчальної і наукової літератури та забезпечення нею вищих навчальних закладів. Підготовка та забезпечення вищих навчальних закладів навчально-методичною  документацією  повинна відповідати змісту навчання, визначеному стандартами вищої освіти.
              Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає:
              - стандарти вищої освіти;
                            - навчальні плани;
              - навчальні  програми  з  усіх  нормативних  і  вибіркових  навчальних дисциплін;
              - програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
              - підручники і навчальні посібники;
              - інструктивно-методичні  матеріали  до  семінарських,  практичних  і  лабораторних занять;
              - індивідуальні  семестрові  завдання  для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
              - контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних
занять;
              - контрольні  роботи  з  навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
              - методичні матеріали  для  студентів  з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).
Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий навчальний заклад.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
Освітньо-професійна програма підготовки визначає перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки — це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.
Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.
Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами, відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.
Навчальний план — це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується керівником вищого навчального закладу.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Нормативні навчальні дисципліни встановлені галузевим стандартом вищої освіти, тому дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального закладу.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.
Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.
Навчальна програма нормативної дисципліни розробляється відповідно до галузевого стандарту вищої освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.
Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни: тематичний план; засоби для проведення поточного та підсумкового контролю; перелік навчально-методичної літератури.
Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом.
Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом.
Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним закладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для вивчення.
Вищий навчальний заклад надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.
За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (факультету, відділення, кафедри, предметної або циклової комісії тощо).За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
 
Тема ІІ. Форми організації навчального процесу
1.Види навчальних занять у вищих навчальних закладах
2.індивідуальні завдання, як форма навчальної діяльності
3.Роль самостійної роботи студента
4.практична підготовка - важлива складова навчального процесу
 
1. Види навчальних занять у вищих навчальних закладах
Навчально-виховний процес забезпечує можливість:
- здобуття особою   знань,  умінь  і  навичок  у  гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;
- інтелектуального, морального,   духовного,   естетичного    і фізичного розвитку особи,  що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах:
- лекція;
- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
- консультація.
Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.
Лекція — основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.
Лекції проводяться лекторами — професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях — аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов'язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) до проведення пробних лекцій за участю викладачів та наукових співробітників кафедри.
Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
Лабораторне заняття — форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.
Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Практичне заняття — форма навчального заняття, при якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі — тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.
Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Семінарське заняття — форма навчального заняття, при якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.
Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.
Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.
Консультація — форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.
 
2.індивідуальні завдання як форма навчальної діяльності
Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.
Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.
Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається вищим навчальним закладом.
Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.
Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).
Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.
Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають:
- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і   практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих й інших завдань;
- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).
Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.
Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Захист дипломних проектів (робіт) здійснюється на засіданні державної екзаменаційної комісії.

Дипломні проекти (роботи) зберігаються в бібліотеці вищого навчального закладу протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.
 
3.Роль самостійної роботи студента
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента стаціонару, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.
У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.
При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.
Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
 
4. практична підготовка - важлива складова навчального процесу
Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.
Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93.
 
 
 
 
 
 
 
 
Тема ІІІ. Форми навчання
1.Основні форми навчання
2.Особливості дистанційної форми навчання
3.Організація екстернату
 
1. Основні форми навчання
Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
- денна (стаціонарна);
- вечірня;
- заочна (дистанційна);
- екстернат.
Можливе поєднання різних форм навчання.
Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами вищої освіти і Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах Затвердженим наказом Міністерства освіти України  від 2 червня 1993 р. № 161
Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Організація навчального процесу на вечірній і заочній (дистанційній) формах навчання здійснюється вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами вищої освіти і нормативними документами з організації навчального процесу з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
Форми навчання  можуть  бути  поєднані.  Терміни  навчання за відповідними   формами   визначаються    можливостями    виконання освітньо-професійних    програм    підготовки   фахівців   певного  освітньо-кваліфікаційного рівня.
 
2. Особливості організації навчального процесу за дистанційною формою навчання
Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси – інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами.
Навчальний процес дистанційного навчання у вищих навчальних закладах організовується на підставі навчальних планів, що розроблені на основі галузевих стандартів вищої освіти, за умови виконання вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання.
Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:
- навчальні заняття;
- виконання проектних завдань;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять при дистанційному навчанні у вищих навчальних закладах є: самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу, лекція, консультація, семінар, дискусія, практичне заняття, лабораторне заняття.
Самостійне вивчення передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які студенти одержують через Інтернет (інтранет, корпоративну мережу) та / або на магнітному носії (CD-ROM).
Вимоги щодо самостійного вивчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі.
Лекція – один із видів навчального заняття у дистанційному навчанні, на якому студенти отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв'язку як у синхронному режимі, коли студенти можуть отримувати інформацію від лектора і ставити йому запитання у реальному вимірі часу, так і в асинхронному, коли студенти отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу.
Консультація – це елемент навчального процесу, за яким студенти дистанційно отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Семінар – це навчальне заняття, що заплановане програмою навчання, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, до якого студенти готують тези виступів на підставі виконаних завдань.
Дискусія – це навчальне заняття, проведення якого визначається викладачем у зв'язку з необхідністю вирішення поточної проблеми, що виникла у студентів у ході навчання, шляхом обговорення її студентами з викладачем та між собою.
Семінар і дискусія проводяться дистанційно у синхронному режимі (в реальному часі) з використанням телекомунікаційної мережі.
Практичне заняття – це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдань, що сформульовані у дистанційному курсі.
Практичні заняття виконуються дистанційно, результати надсилаються викладачеві електронною поштою.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, яке передбачає, що студенти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття в залежності від напряму (спеціальності) підготовки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення та використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з таких варіантів:
- очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях;
- дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (емуляторів), віртуальних лабораторій;
- за змішаною формою (частина – за першим, а частина – за другим варіантами).
Перелік дисциплін, за якими не допускається дистанційне виконання лабораторних робіт, визначає вищий навчальний заклад.
Виконання проектних завдань у дистанційному навчанні передбачає розроблення курсових та дипломного проектів (робіт), які виконуються студентами самостійно з наданням можливості консультування з керівниками проектів та консультантами через електронну пошту або очно.
Проекти (роботи) оформлюються студентами на паперовому носії та в електронному вигляді, надсилаються до навчального закладу поштою і електронною поштою або подаються особисто, де розглядаються у встановленому порядку.
Захист проектів (робіт) відбувається очно (а у разі створення правових і організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, що забезпечують гарантований рівень аутентифікації студентів, – дистанційно) перед відповідними комісіями за участю керівника проекту.
Проекти (роботи) зберігаються у спеціальних архівах на паперовому носії та в електронній формі на магнітному носії (на дискетах чи CD-ROM) протягом визначеного терміну: курсові – протягом 1 року, дипломні – 5 років.
Практична підготовка студентів здійснюється у формі реальної професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом вищого навчального закладу.
Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, звільняються від проходження практичної підготовки.
Контрольні заходи у студентів дистанційної форми навчання передбачають самоконтроль, вхідний, поточний, рубіжний та підсумковий контроль.
Самоконтроль є первинною формою контролю знань студентів, який обов'язково забезпечується структурою та організацією будь-якого дистанційного курсу.
Основною формою вхідного, поточного та рубіжного контролю є тестування. Крім того поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять та дискусій.
Оцінювання результатів тестування, практичних та лабораторних робіт відбувається дистанційно у двох режимах: автоматизовано та безпосередньо викладачем.
Іспити та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій або за індивідуальним графіком, який затверджується вищим навчальним закладом.
До розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання іспити та заліки складаються очно або дистанційно у присутності відповідальної особи чи комісії, які матимуть повноваження щодо ідентифікації особи студента.
Результати поточного та семестрового контролю (іспитів та диференційованих заліків) оцінюються у порядку, що визначається Міністерством освіти і науки.
Результати семестрового контролю зберігаються в електронному вигляді та дублюються на паперових носіях.
Забезпечення дистанційного навчання включає такі складові:
- науково-методичне забезпечення;
- кадрове забезпечення;
- системотехнічне забезпечення;
- матеріально-технічне забезпечення.
Науково-методичне забезпечення включає:
- наукові основи дистанційного навчання для всіх освітніх рівнів та напрямів підготовки, перепідготовки та (або) розширення профілю (підвищення кваліфікації);
- критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;
- єдині вимоги до навчальних планів, програм і нормативів дистанційного навчання, які відповідають державним стандартам освіти;
- дидактичне та методичне забезпечення дистанційних курсів;
- методики розроблення, апробації та впровадження дистанційних курсів;
-                науково-методичні основи функціонування банку атестованих дистанційних курсів.
Кадрове забезпечення дистанційного навчання реалізується постійно діючою системою перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з технологій дистанційного навчання таких категорій фахівців:
- педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів;
- фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій – інженерів, програмістів, системних адміністраторів дистанційного навчання;
- менеджерів дистанційного навчання;
- методистів дистанційного навчання;
- експертів дистанційного навчання.
Усі фахівці, що забезпечують дистанційне навчання, повинні бути атестованими і мати відповідні документи, які підтверджують їхній кваліфікаційний рівень з дистанційного навчання.
Навчальні заклади всіх рівнів забезпечують підвищення кваліфікації своїх працівників, які задіяні у дистанційному навчанні, не рідше одного разу на три роки.
Системотехнічне забезпечення СДН включає в себе:
- апаратне забезпечення;
- телекомунікаційне забезпечення;
- програмне забезпечення;
- інформаційне забезпечення.
До апаратного забезпечення належать:
              - сервери для розміщення дистанційних курсів, WEB-сайтів та відповідних сервісних служб;
- робочі станції для викладачів та персоналу, які забезпечують процес дистанційного навчання, а також студентів і учнів, що навчаються дистанційно;
              - мережне обладнання для об’єднання серверів та робочих станцій у єдину локальну систему та їхнього підключення до Інтернет (інтранет).
Телекомунікаційне забезпечення складається з:
- телекомунікаційного обладнання, що забезпечує об'єднання мереж, які задіяні - у дистанційному навчанні;
- телекомунікаційного обладнання, що забезпечує   необхідну   якість  та пропускну здатність каналів зв'язку для інтерактивної взаємодії учасників навчального процесу та їхнього доступу до інформаційних ресурсів, що є як у межах СДН, так і в інших інформаційних джерелах, у тому числі мережі Інтернет.
Програмне забезпечення СДН включає:
- системне програмне забезпечення для підтримки роботи серверів і робочих станцій;
- прикладне програмне забезпечення для підтримки WEB-сайтів та інформаційних ресурсів;
- прикладне програмне забезпечення для підтримки функцій дистанційного навчання, що забезпечують загальну підтримку та адміністрування процесу дистанційного навчання;
- прикладне програмне забезпечення для викладачів, студентів і учнів, за допомогою якого реалізуються конкретні рішення організації та ведення навчального процесу у дистанційній формі;
- прикладне програмне забезпечення для створення навчальних матеріалів дистанційних курсів (редактори тексту, графіки, відео, звуку, анімаційні пакети тощо);
- інше програмне забезпечення, що рекомендується або розповсюджується навчальним закладом для його використання особами, що навчаються за дистанційною формою навчання.
До інформаційного забезпечення системи дистанційного навчання належать інформаційні ресурси, що використовуються у процесі дистанційного навчання: окремі дистанційні курси, електронні бібліотеки,  нормативно-правова база, що стосується дистанційного навчання, інші бази та банки даних, у тому числі й ті, що є в мережі Інтернет.
 
3. Організація екстернату
3.1.Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів), які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
3.2.Екстернат організовується у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямків підготовки і спеціальностей.
3.3.Тривалість екстернату для здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня не регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною навчальним планом.
3.4.Обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок екстерна мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
3.5.Лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття в екстернаті не застосовуються, але екстернам може бути надана можливість відвідувати заняття та виконувати інші види навчальної роботи під керівництвом викладачів на умовах, визначених вищим навчальним закладом.
3.6.Особи із числа екстернатів, які успішно склали усі передбачені навчальним планом заліки, екзамени та інші форми підсумкового контролю, допускаються до складання державних екзаменів і захисту дипломного проекту (роботи).
Екстерну, який виконав всі вимоги навчального плану, захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени, рішенням державної екзаменаційної  (кваліфікаційної)  комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про освіту.
3.7.Навчання в екстернаті здійснюється на основі договорів між вищим навчальним закладом та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.
3.8.Пільги, визначені чинним законодавством для студентів, а також робітників і службовців, які навчаються у вищих навчальних закладах, на екстернів не поширюються.
3.9.Екстернат відкривається в акредитованих вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за денною формою навчання з відповідного напрямку підготовки (спеціальності).
Дозвіл на   відкриття екстернату надає Міністерство освіти і науки України за поданням вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки або міністерств та відомств, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади. 
Кількість  екстернів  з  кожного  напрямку  підготовки (спеціальності) не повинна перевищувати п'яти відсотків від контингенту студентів денної форми навчання.
Пропозиції щодо відкриття екстернату з зазначенням напрямків підготовки (спеціальностей), дати їх ліцензування і допустимої кількості екстернів подаються в Міністерство освіти України до 1 лютого щорічно.
3.10.До екстернату зараховуються громадяни України, які мають повну або неповну (для вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації) загальну середню освіту, середню професійну освіту, а також особи з незакінченою або закінченою вищою освітою без обмеження віку.
Зарахування громадян інших країн здійснюється відповідно до чинного законодавства.
3.11.Зарахування до  екстернату  проводиться   приймальною комісією у терміни,  визначенні Правилами прийому до вищого навчального закладу.
Порядок відбору екстернів та умови їх зарахування до екстернату визначаються вищим навчальним закладом.
3.12.Особи, які виявили бажання навчатися в екстернаті надсилають поштою або подають особисто до вищого навчального закладу заяву, в якій вказують обраний напрямок підготовки (спеціальність), документ про освіту (кваліфікацію) в оригіналі або копію (для осіб, які мають вищу освіту), медичну довідку за формою 086-У, 4 фотокартки розміром 3х4 см. Особи, які мають незакінчену вищу освіту, подають академічну довідку в оригіналі.
Паспорт або інший документ, що засвідчує громадянство, пред'являється особисто.
3.13.Зарахованим до екстернату видається залікова книжка встановленого зразка, на титульному листі якої робиться позначка "Екстерн".
На кожного екстерна в деканаті факультету (відділенні) оформляється навчальна картка екстерна, в яку заносяться дані про виконання екстерном навчального плану.
3.14.Навчання  екстерна здійснюється  за  індивідуальним навчальним планом,  складеним на основі навчального плану з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напрямку підготовки (спеціальності).
Індивідуальний навчальний   план складається екстерном за погодженням  з  відповідними кафедрами  (предметними або цикловими комісіями) і затверджується деканом факультету (завідувачем відділення).
Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року.   
Атестація екстернів включає заліки,  екзамени та інші форми семестрового контролю і державну атестацію які передбачені навчальним планом.
Екстерни складають заліки та екзамени з навчальних дисциплін в обсязі навчальних програм, затверджених для даного напрямку підготовки   (спеціальності)   відповідного   освітньо-кваліфікаційного рівня.
Екстерн може складати екзамен з навчальної дисципліни в цілому або з окремих її навчальних курсів, але не менше обсягу, передбаченого для одного семестру.
Перезарахування результатів раніше складених екстерном заліків та екзаменів проводиться деканатом (відділенням) за умови ідентичної назви, обсягу й змісту навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю.
В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів   вирішується відповідними   кафедрами (предметними або цикловими комісіями).
Заліки і екзамени екстерни складають, як правило, в період екзаменаційної сесії. Екстернові, допущеному до складання заліку чи екзамену, деканом факультету (завідувачем відділення) видається атестаційний лист встановленої форми (додаток).
Атестаційні листи реєструються в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі,   прізвища екстерна і назви навчальної дисципліни, з якої проводиться контрольний захід.
Атестаційний лист екстерна після складання ним заліку чи екзамену зберігається в його особовій справі.
Екзамени і заліки екстерни складають комісії у складі трьох осіб,   призначеній   завідувачем відповідної кафедри (головою предметної або циклової комісії).
Контрольні завдання для проведення заліків та екзаменів мають передбачати перевірку рівня оволодіння екстерном практичними вміннями   та навичками (у т.ч. й виконання ним окремих лабораторних робіт), необхідними для    засвоєння навчальної дисципліни, з якої він атестується.
Екзаменаційна (залікова)  оцінка заноситься до атестаційного листа і залікової книжки екстерна.
У разі отримання екстерном під час екзамену чи заліку незадовільної оцінки (не зараховано) дозволяється  одноразове повторне складання екзамену (заліку) у термін,   визначений завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) в межах навчального року.
Отримання екстерном незадовільної оцінки (не зараховано) чи його неявка на екзамен (залік) у визначений термін з однієї чи кількох навчальних дисциплін не позбавляє екстерна права навчання в екстернаті протягом навчального року.
При виконанні екстерном курсового чи дипломного проекту (роботи) для надання йому наукової і методичної допомоги може бути призначений науковий керівник (консультант) із числа професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу.
Рецензенти   курсових   й   дипломних   проектів   (робіт призначаються навчальним закладом.
Екстерни, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, звільняються від проходження виробничої практики.
В інших випадках екстерни проходять виробничу практику за програмою вищого навчального закладу. База практики обирається екстерном або визначається кафедрою (предметною або цикловою комісією).
Підсумки виконання програми практики та оцінювання її результатів проводяться відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями) вищого навчального закладу.
Екстерни звільняються від контрольних заходів з фізичної культури та військової підготовки, якщо вони не є фаховими навчальними дисциплінами.
Державні екзамени та захист дипломних проектів (робіт) проводяться на загальних підставах державними екзаменаційними (кваліфікаційними) комісіями у терміни, визначені навчальними планами відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161.
Екстерни, які після завершення навчального року мають більше двох незадовільних оцінок (не зараховано), відраховуються з екстернату і отримують академічну довідку встановленого зразка.
В інших випадках відрахування екстерна здійснюється згідно чинним законодавством, передбаченим для студентів.
Екстерни можуть бути зарахованими до екстернату в даному або іншому вищому навчальному закладі повторно.
Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчальними програмами та методичними   матеріалами  вищого навчального закладу,    навчально-лабораторним    обладнанням, технічними  засобами,  отримувати  консультації  на  умовах, визначених вищим навчальним закладом.
Екстерн зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати всі вимоги індивідуального навчального плану, дотримуватися Статуту і Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.
Екстерн, за умови успішного виконання ним індивідуального навчального плану, може бути переведений у число студентів на загальних підставах.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тема  IV. Контроль якості знань в процесі фахової підготовки
1.поточний та підсумковий контроль
2.Організація навчального процесу за модульно-рейтинговою системою
3.Державна атестація студента
 
1.поточний та підсумковий контроль
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, що передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени, можуть не проводитися.
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.
Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), а заліки — за двобальною шкалою (“зараховано”, “не зараховано”) і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).
Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
 
2. Організація навчального процесу за модульно-рейтинговою системою
Модульно-рейтингова система – є новою технологією навчального процесу, яка спирається на традиційні форми організації навчальної діяльності і використовує кількісні показники якості отриманих знань та вмінь в процесі підготовки фахівців. Запровадження модульно-рейтингових технологій спрямоване на вирішення також основних завдань:
- забезпечення методично обгрунтованого узгодження всіх видів навчальної діяльності;
- глибока систематизація структури знань через модульну побудову навчальних курсів;
- підвищення мотивації студентів до систематичної самостійної роботи упродовж навчального року (семестру);
- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом й регламентацією у часі;
- відкритість контролю: ознайомлення студентів з всіма формами контрольних заходів на початку семестру;
- підвищення рівня об’єктивності оцінювання знань через збільшення кількості контрольних заходів;
- індивідуалізація навчання й підвищення зацікавленості у процесі набуття знань, розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення.
З кожної навчальної дисципліни провідним викладачем розробляється та затверджується на кафедрі методичний комплекс, що містить:
- робочу програму;
- графік навчального процесу;
- порядок та критерії поточного і підсумкового оцінювання знань;
- перелік завдань, що виносяться для самостійного вивчення та порядок їх контролю;
- приклади типових завдань, що виносяться на іспит;
-         список рекомендованої літератури.
Терміни вивчення теоретичних модулі та проведення відповідних контрольних заходів попередньо визначаються кафедрою і після узгодження з деканатом зазначаються у робочій програмі навчальної дисципліни і графіку навчального процесу. Графіки навчального процесу затверджуються проректором з навчальної роботи і доводяться до відома студентів на початку семестру.
              У вступній лекції лектор зобов’язаний проінформувати студентів про організацію навчального процесу з дисципліни за модульно-рейтинговою системою. Зміни діючої системи упродовж поточного семестру не допускаються.
              Відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики викладачем розробляються критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студента. Такі критерії забезпечують належну градацію і можуть бути застосовані як для підсумкової оцінки, так і для будь-якої її складової.
              Лектор потоку забезпечує розробку методичних матеріалів і контрольних завдань з дисциплін. Контрольні завдання розробляються відповідно до критеріїв оцінювання рівня знань, умінь та навичок  студентів.
Модуль завершується підсумковим контролем який проводить лектор потоку. Для отримання позитивної оцінки за результатами модульно-рейтингового контролю участь всіх студентів в цьому заході обов’язкова.
Завдання, які віднесені на самостійну роботу студента, мають відповідати бюджету часу, відведеного для вивчення даної дисципліни за навчальним планом.
Навчальний рейтинг студента визначається з усіх  дисциплін і видів занять, передбачених навчальним планом, з метою встановлення комулятивного (остаточного, підсумкового) показника успішності студента.
Для зручності підрахунків встановлюється єдина максимальна сума балів (для оцінювання кожної навчальної дисципліни за результатами проведення поточного та підсумкового контролю знань). Тобто, це максимальна сума балів за всі види робіт з даної дисципліни: семінарські, практичні, лабораторні та інші заняття; контрольні і курсові роботи; самостійне вивчення першоджерел, тем і розділів; робота за індивідуальним планом; колоквіуми, написання тез, складання заліків, іспитів тощо.
              Встановлюється шкала перерахунку рейтингових балів в традиційну 4 бальну систему. Наприклад для 100 бальної шкали:
5 (відмінно)
 
90-100 балів
 
4(добре)
 
75-89 балів
 
3 (задовільно)
 
60-74 балів
 
2 (незадовільно)
1-59 балів
             
10. З кожної навчальної дисципліни кафедри можуть встановлювати:
- суму балів за роботу протягом семестру, яка набирається за результатами поточного і проміжного контролю та дає право автоматичного отримання заліку або певної екзаменаційної оцінки без їх складання. При цьому студент, який хотів би поліпшити суму балів, проходить співбесіду на заліку або складає іспит;
              - мінімальну суму балів для допуску до заліку або іспиту;
              - вилку балів, яка дозволяє ліквідувати академічну заборгованість;
              - вилку балів, яка вимагає як мінімум повторного проходження обов’язкового курсу без допуску до заліків та іспитової сесії.
11.Кафедри і викладачі можуть встановлювати заохочувальні бали за активну участь в обговоренні навчального матеріалу, творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (написання і захист реферату, огляд літератури, участь у науковій роботі, публікації статей, олімпіадах, конференціях, виставках, заявках на винаходи тощо), а також вилучати бали за пропуски занять, несвоєчасне виконання завдань тощо. Слід однак мати на увазі, що під час додаткового нарахування балів їх загальна сума не повинна перевищувати максимально допустиме значення.
 
Документальне оформлення
                            Результати поточного контролю реєструються в журналі викладача.
                            Після закінчення кожного модуля викладач записує результати модульного контролю в журнал (табель) обліку результатів успішності студентів.
                            Студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з даної дисципліни за модульно-рейтинговою системою, на останньому тижні теоретичного навчання за їх згодою  проставляється до заліково-екзаменаційної відомості відповідна оцінка.
                            До початку сесії в окремій графі заліково-екзаменаційної відомості лектором проставляються підсумкові рейтингові бали всім студентам і відповідно перераховані державні оцінки тим студентам, які не будуть складати екзамени (заліки) з даної дисципліни.
                            Студентам, які складали екзамени (заліки), проставляється отримана традиційна оцінка в заліково-екзаменаційну відомість.
                            Студентам, які виконали всі види робіт, але не набрали достатньої кількості балів в заліково-екзаменаційній відомості проставляється оцінка “незадовільно” чи “незараховано”, яку вони можуть перескласти в період сесії на загальних підставах за направленням деканату.
Студентам, які не виконали навчальний план з дисципліни при відсутності поважних причин, в заліково-екзаменаційну відомість в графу “оцінка” проставляється “не допущений”, що відповідає оцінці “незадовільно”. Відповідний екзамен (залік) вони можуть перескладати в період сесії на загальних підставах за направленням деканату.
Студент може підвищити оцінку “задовільно” або “добре”, яку він отримав за результатами модульного контролю, складанням семестрового екзамену в період сесії.
              У тому випадку, коли студент на екзамені (диф.заліку) отримав оцінку нижчу, ніж за результатами модульного контролю, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється рейтингова оцінка.
              Дисципліни, які не мають семестрового контролю (екзамену або заліку) оцінюються тільки модульною оцінкою, яка в подальшому входить до складу рейтингової оцінки студента з дисципліни.
                            Не допускається зниження отриманої абсолютної бальної оцінки (зменшення кількості балів) студента з будь-якої причини (пропуски занять та ін.)
Основні рейтингові показники
Рейтинговий (підсумковий) бал rі  визначається на підставі поточного рейтингового балу і екзаменаційної оцінки. (і = 1, 2, …, n, де n – кількість навчальних дисциплін в семестрі).
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.