На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Зовншньоекономчний контракт

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 16.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 5. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


1. Значення, зміст та структура зовнішньоекономічного контракту
    Поняття та зна чення зовнішньо економічного контракту   Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є: експорт, імпорт, барте(товарообмінна операція), операції з давальницькою сировиною.
    За  специфікою використання такі операції можна поділити на: постачання (купівлю-продаж), комісію, консигнацію, комплексне будівництво, виробничу кооперацію. Детальний  перелік видів зовнішньоекономічної діяльності наведено в лекції 1 і  всі вони оформляються договорами.
    Договір це комплексне (інтегроване) поняття, що включає в себе і угоду про виникнення договірного зобов'язання, і форму, яку воно приймає, і, нарешті, саме договірне зобов'язання, аж до моменту його зникнення.
    Таким чином, поняття договору в цивільному праві складається з двох груп тісно пов'язаних елементів. Одна з  них характеризує юридичну конструкцію  договору, інша - його істотні якості. Тільки в сукупності цих елементів  цивільно-правовий договір як визначене соціальне явище реалізує себе в умовах сучасного суспільства. Сутність договору проявляється через функції, які він виконує в суспільстві.
    Функції господарського договору це форми його прояву і реалізації, в яких виражається залежність договору від економічних відносин, які він регулює.
    Одночасно в них проявляється регулюючий вплив  договору на відповідні відносини, тобто  договір надає їм динамічного забарвлення. Функції цивільно-правового договору полягають в тому, що він служить юридичним фактом, з яким пов'язане виникнення, зміна та припинення прав і обов'язків, а також регулює майнові відносини між сторонами.
    Досить  широко висвітлені питання про функції  договору в сучасній юридичній літературі. Незважаючи на наявність розбіжностей з певних спірних питань щодо Існування  тієї чи Іншої функції, більшість  авторів виділяють наступні функції  договору:
    Ініціативна функція полягає в тому, що договір є актом прояву
    ініціативи  та узгодженої волі сторін врегулювати  певні відносини.
    Програмна-координаційна - договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій
    відповідно  до економічних інтересів і намірів.
    Інформаційна  функція - договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках - юрисдикційним органам, третім особам.
    Гарантійна - лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо.
    Правозахисна - договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.
    Договір купівлі-продажу  В міжнародній торговельній практиці існують різноманітні договори, їх зміст залежить від операції,яку збираються здійснити контрагенти, але, не дивлячись на всю різноманітність таких угод, в основі кожної з них лежать положення класичного договору купівлі-продажу, а тому саме він потребує детального розгляду. До того ж договірні відносини, що пов'язані з договором купівлі-продажу в сфері міжнародної торгівлі, врегульовані відповідною конвенцією ООН.
    Договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом. Він представляє собою комерційний документ, який оформлює зовнішньоторговельну угоду і в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно та сплатити за нього певну грошову суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.
    Регулювання укладання договору купівлі-продажу та ті права і зобов'язання продавця та покупця, які виникають з такого договору, уніфіковано в Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів". Конвенція не стосується дійсності договору, будь-яких з його положень або звичаю, а також наслідків, які може мати договір щодо права власності на проданий товар, що, відповідно, буде регулюватись національним законодавством країни, матеріальне право якої сторони домовились застосовувати у відношенні даного контракту. Якщо одна із сторін контракту знаходиться в країні, яка не приєдналась до Конвенції, то Конвенція не буде застосовуватись до такої угоди, якщо тільки в силу норм міжнародного приватного права до договору не застосовується право країни, в якій знаходиться підприємство іншого учасника угоди.
    Згідно  з українським законодавством права  та обов'язки сторін по зовнішньоторговельному контракту визначаються правом країни, обраної сторонами під час укладання контракту або в результаті подальшого узгодження.
    В контракті, купівлі-продажу обов'язковою умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця. В цьому полягає основна відмінність договору купівлі-продажу від усіх інших видів договорів -орендного, ліцензійного, страхування та інших, де немає умови про перехід права власності на товар, а предметом договору є або право користування товаром, або надання послуг.
    Відповідно  до законодавства країн СНД за договором купівлі-продажу виникнення та припинення права власності на товар у покупця відбувається з моменту передачі йому товару, якщо інше не передбачено, законом або договором.
    Передачею товару визнається надання товару тому, хто його купує, а також здача товару транспортній організації або пошті для відправки покупцю, якщо за контрактом або укладеним договором перевезення, оплата за доставку товару не входить в обов'язки покупця.
    Отже, якщо доставку забезпечує покупець, то транспортна організація або  пошта вважаються представниками покупця, і передача товару їм буде вважатись передачею товару самому покупцю. Якщо продавець відповідає за доставку товару до певного місця, а далі товар буде транспортуватись перевізником, найнятим покупцем, то власність на товар перейде до покупця в момент передачі товару першому перевізнику, найнятому покупцем. Але ризик і витрати, що можуть виникнути у зв'язку а- доставкою товару, переходять в цьому випадку на покупця з моменту передачі товару першому перевізнику, найнятому продавцем. .Передача коносаменту або іншого товаророзпорядчого документу також прирівнюється до передачі самого товару. Якщо продавець відповідає за доставку, він може, дати найнятому ним перевізнику інструкції, згідно з якими останній передасть товар або товаросупровідні документи покупцю тільки після здійснення розрахунки.
    Сторони можуть зазначати в контракті, що товар є власністю продавця до повної сплати покупцем вартості товару, щоб у випадку порушення покупцем зобов'язань по сплаті продавець  вільно міг реалізувати своє право власності на товар. 

    Оферта пропозиція про укладання договору, що містить його істотні умови.
    Оферта  повинна задовольняти дві вимоги:
    містити в собі всі істотні пункти майбутнього договору;
    бути  адресованою конкретній особі або  невизначеному колу осіб при
    умові можливої індивідуалізації однег-о  або декількох із них, котрі бажають
    прийняти  пропозицію.
    В останньому випадку має місце  так звана публічна оферта. При відсутності однієї із зазначених вимог пропозиція про укладання договору не приймається.
    На  практиці часто зустрічаються звернення  до публіки або окремих осіб, які не мають сили оферти, їх слід розглядати як запрошення до переговорів з приводу укладання договору. Сюди відносять різні форми реклами (каталоги, буклети) та оголошення. Вони не пов'язують осіб, що розповсюджують дану інформацію, будь-якими юридичними зобов'язаннями по укладанню договору.
    Під акцептом розуміють згоду адресата, дану у встановлений строк, укласти договір на умовах, запропонованих оферентом.
    За  своїм змістом акцепт повинен  відповідати умовам, що сформульовані  в пропозиції укласти договір. Відповідь  на оферту, яка має за мету служити  акцептом, але містить доповнення, обмеження або інші зміни, є відхиленням оферти та представляє зустрічну оферту.
    Договір купівлі-продажу вважається укладеним, коли дві сторони -експортер та імпортер - дійшли згоди в торгівельній угоді за всіма її істотними умовами, до яких, як правило, відносяться ціна, оплата (форма платежу, валюта ціни, валюта платежу та курс валюти), якість товару, методи визначення якості товару, гарантії та рекламації, страхування, транспортні умови, порядок врегулювання спірних питань.
    Місцем  укладання договору згідно із законодавством багатьох країн світу вважається місце отримання акцепту, але в країнах "загального права"
    діє так звана "теорія поштової скриньки", в силу якої місцем укладання договору вважається та країна, з якої відправлено акцепт.
    Під виконанням договору розуміють здійснення кредитором прав та виконання боржником зобов'язань, що виникли із укладеної угоди. Головним принципом, що лежить в основі виконання договору, є принцип належного виконання зобов'язань. Виконання договору повинно бути чітким та точним. При відхиленні від умов договору інша сторона має право подати позов про збитки внаслідок порушення договору, а в окремих випадках може вважати договір припиненим. 

    3.Зміст та структура зовнішнь-оекономічного контракту
    Предметом належного виконання зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу є товар, про що в договорі зазначено: "Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю та описом відповідає вимогам договору та який упакований відповідно до умов договору".
    Покупець, відповідно, повинен сплатити ціну за товар та прийняти поставку товару, як це було обумовлено в договорі.
    Під строком поставки товару розуміють момент, коли продавець зобов'язаний передати товар у власність покупця. Обумовлена в контракті кількість товару може бути доставлена одноразово або частинами. При одноразовій поставці встановлюється один строк поставки, а при поставці по частинам в контракті зазначаються проміжні строки поставки.
    Строк поставки може бути встановлений шляхом визначення кількості днів, тижнів, місяців, а якщо в контракті не обумовлено строк поставки товару, то продавець повинен поставити  товар "в розумний строк після укладання договору".
    Положення про умови дійсності договору в загальному вигляді включають  в себе:
      наявність угоди між сторонами;
      дотримання належної форми договору;
      дотримання дієздатності сторін договору;
      стан дієздатності сторін договору.
    При недотриманні однієї із зазначених умов договір вважається недійсним.
    Структура зовнішньо- економічного контракту  Як зазначалося вище, зміст договору складають умови, за якими досягнута угода.  Умови розподіляються на істотні, звичайні та випадкові. Істотними визнаються умови, які є необхідними та достатніми для укладання договору. До них відносяться умови про предмет договору. Без нього неможливий договір купівлі-продажу, постачання, перевезення тощо. Крім того, істотними визнаються умови, необхідні для договорів певного конкретного виду. Наприклад, договір страхування недійсний без визначення сторонами спільної господарської або іншої мети. Нарешті, сторони договору можуть визнати істотними такі умови, на яких наполягала одна з сторін (наприклад, наявність тієї або іншої упаковки (тари) за договором купівлі-продажу або постачання).
    Згідно  з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для останніх виділено 13 істотних умов.
    Назва договору, дата та місце його складання.
    Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками зовнішньоекономічної операції; країна, в якій зареєстровані сторони зовнішньоекономічного договору; скорочена назва сторін (контрагентів), що
    використовується  в тексті договору; посилання на документи, на підставі яких діють сторони.
    Предмет договору. Предмет контракту, як правило, містить завжди повне визначення товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, тобто так, як він іменується в міжнародній торгівлі. Єдина товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності СНД застосовується в державах — учасниках Співдружності Незалежних Держав
    для здійснення засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення ведення  статистичного обліку та обміну статистичною інформацією. Якщо міжнародна назва товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару. При необхідності технічні умови або специфікації можна винести в додаток до контракту, зробивши посилання, яке є невід'ємною частиною контракту.
    Додаток повинен бути обов'язково підписаний тими ж особами, що уклали і підписали контракт.
    Кількість та якість товару. В даному розділі зазначаються кількісні характеристики товару (скільки товарних одиниць повинно бути поставленота в яких одиницях вимірюється товар), а також якісні характеристики.
    Базисні умови поставок .(приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг). В даному розділі визначається:
    >вид  транспорту, за допомогою якого  буде здійснюватись поставка  товару;
    базисні умови поставки (правила "Інкотермс");
    строк поставки товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару декількома партіями).
    Якщо  предметом договору є роботи або  послуги, то вказуються умови та строки приймання-здачі виконаних робіт  або наданих послуг.
    6.Ціна та загальна вартість договору. Визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів.
    Якщо  за договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.
    В договорі бартеру загальна вартість товарів, що експортуються або імпортуються, виражена в іноземній валюті, зазначається також в доларах США.
    Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.
    Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг). Визначається місце фактичної передачі товару, строки передачі товару, перелік супровідних документів. Приймання-передачі товарів проводиться: а) за кількістю, б) за якістю.
    Пакування та маркірування.
    Форс-мажорні обставини.
    Форс-мажорні обставини це непередбачувані та непереборні події, які тягнуть за собою порушення договірних зобов'язань (стихійні лиха, військові дії, втручання з боку влади, страйки).
    Відповідно  до Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" (м. Відень, 1980 р.) сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане поза її контролем і від неї неможливо очікувати усунення цієї перешкоди або її наслідків. Звільнення від відповідальності по цих обставинах поширюється лише на той період, протягом якого існувала ця перешкода.
    Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої з'явилися ці обставини.
    Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування шкоди, пред'явлення рекламацій (у вигляді акту) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов'язань. В цьому розділі повинні встановлюватись: а) розміри штрафних санкцій; б) строки сплати штрафів; в) строки рекламацій; г) способи врегулювання претензій.
    Арбітраж. Сторони визначають місце арбітражного суду, його повну назву, країну та майнове право, яке буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в яких сторони можуть звертатись до суду.
    13.Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку,
    назва банку).
    При необхідності включається додатковий розділ. В ньому
    рекомендується  зазначати кількість примірників договору (контракту) та
    мову  укладання.
2. Особливості укладання  та виконання договорів в зовнішньоекономічній діяльності
    Фінансові та платіжні умови є важливими  складовими договору, їх правильний вибір має особливе значення в підвищенні ефективності торговельних операцій, сприяє своєчасному одержанню платежу, використанню додаткових гарантій виконання контрагентами своїх зобов'язань, страхуванню сторін від фінансових ризиків. При визначенні фінансових і платіжних умов часто виявляється протилежність інтересів сторін. Так, постачальник зацікавлений одержати максимально велику суму передоплати в найкоротший термін до одержання покупцем товару, домовитись з покупцем про відповідні гарантії забезпечення платежу тощо. Покупець, в свою чергу, прагне швидше одержати товар або знижки на нього і, по можливості, максимально відстрочити платіж.
    Перша важлива складова цих умов - це правила "Інкотермс". Вибір фінансових і платіжних умов договорів залежить від багатьох чинників, зокрема, від характеру відносин між контрагентами: ступеня довіри, терміну співробітництва, додержання дисципліни поставок та розрахунків.
    Метою даних правил є запобігання можливим суперечкам та судовій тяганині між покупцем і продавцем. Кожна з умов визначає зобов'язання продавця та покупця, розподіл витрат та ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту, і передбачає встановлення:
    -моменту виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці товару;
    -відповідального за товар для експорту та імпорту, митне оформлення і розподіл витрат при цьому;
    -відповідального за організацію оплати та перевезення товару, а також того, хто несе ризики загибелі та ушкодження товару;
    -пакету документів, необхідних для здійснення поставки, а також того, хто
    -їх передає і за чий рахунок;
    -упаковку, необхідну для товару, і того, хто її забезпечує;
    інші  зобов'язання по реалізації контракту, передбачені сторонами (наприклад, перевірку якості товару).
    Визначаючи, яким чином розподіляються відповідальність, витрати та ризики між продавцем  і покупцем, умови "Інкотермс" поділяються на чотири групи: починаючи  з умови, згідно з якою практично  вся відповідальність покладається на покупця і закінчуючи тим, що продавець  несе всі витрати та ризики .
    Правила "Інкотермс" відіграють значну роль при визначенні митної вартості товару в Україні, становлять канву таблиць  її визначення. Митна вартість товарів  та предметів є основою для  визначення розміру всіх платежів, які потрібно сплатити при перетині товарами митного кордону України.
    Враховуючи  той момент, що основою нарахування  митної вартості в Україні є вартість товару на момент перетину ним кордону (незалежно від того, експорт це чи імпорт), вона буде в деякій мірі відрізнятись від ціни, що формується внаслідок застосування правил "Інкотермс". Тому Державна митна комісія України розробила таблиці визначення митної вартості з врахуванням найновішої інтерпретації "Інкотермс", що значно полегшують визначення останньої.
    Є деякі особливості застосування правил "Інкотермс".Правила не регулюють право власності на товар."Інкотермс" не розглядає способів правового захисту, тому для цього необхідно звертатись до Конвенції ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів".
    Умови "Інкотермс" мають юридичну силу тільки за умови, що сторони обумовили це в контракті фразою "При трактуванні данного контракту діють умови "Інкотермс" в редакції 1990 р."
Якщо  в контексті є пункти, що суперечать умовам "Інкотермс", то ці пункти мають більшу юридичну силу, тобто умови "Інкотермс" втрачають свою силу.
    В умовах групи F (FСА, FАS, FОВ) слід мати на увазі, що тут не зазначено точного опису процедури передачі товару покупцю. Тому слід якнайдетальніше відображати цю процедуру при укладанні контракту з метою уникнення непорозумінь. Необхідно виробити процедуру розподілу витрат та ризиків.
    Найбільш  слабким місцем групи С (СFR, СІF, СPТ, СІР) є розподіл витрат та ризиків. Тому обов'язково треба чітко розмежувати пункт передачі товару від продавця до перевізника, і особливо слід зважити на додаткові зобов'язання, які можуть звести умови контракту нанівець. Слід бути дуже уважним, щоб не змінити суті умови.
    Контракти групи D (DАF, DЕS, DЕQ, DРU, DDР)є найбільш вигідними для покупців, адже витрати і ризики по доставці товару несе продавець, в тому числі виконання формальностей, необхідних для перетину кордону, сплати мита та інших зборів. Тому при продажу товарів у країні, де існує складна процедура очистки товару для імпорту, бажано утримуватись від умови DDU, не зважаючи на те, що покупець зобов'язаний виконувати ці формальності згідно з умовою.
    З 2000 р. дещо по-іншому трактується термін "поставка".
    Поставка це поставка продавцем-нерезидентом товару відповідно до умов імпортного договору.
    При укладанні резидентами договорів  застосовуються правила "Інкотермс", підготовлені Міжнародною торговою палатою
    Застосування  базисних умов поставки товарів у  зовнішньоекономічній діяльності дозволяє не лише дотримуватися вимог чинного  законодавства і митних процедур, але й визначає порядок оподаткування  такої операції. Так, наприклад, застосування базисних умов "ЕХW франко-завод" означає, що зобов'язання продавця-резидента України вважаються виконаними після того, як він надав товар покупцеві-нерезиденту України на своєму складі, заводі. Тобто з моменту передачі товарів нерезидент несе всі витрати і ризики, пов'язані з перевезенням цих товарів від підприємства-продавця до місця призначення, а також здійснює декларування зазначених товарів на митниці самостійно або через митного брокера.
    Виходячи  з вищенаведеного, у разі здійснення поставки товару на умові "франко-завод" продавцем не проводиться експорт товару, тому така операція розглядається як передача товару на території України і оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20 %, а не за нульовою ставкою як експорт.
    Вартість  зовнішньоекономічних договорів (контрактів), у тому числі і бартерних, визначається у вільно конвертованій валюті І групи Класифікатора іноземних валют.
    У разі, якщо валюта ціни і платежу  за умовами договору різні, доцільно використовувати валютно-цінові застереження. У такому разі в договорі (контракті) зазначається курс, за яким буде здійснено перерахунок валюти ціни у валюту платежу. Також слід пам'ятати про обмеження строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та про те, що суми зменшені на комісійну винагороду банка-кореспондента.
    В цьому випадку слід укладати зовнішньоекономічний договір таким чином, щоб оплату послуг банка-кореспондента проводив контрагент. Інакше податкові органи розцінюють таку ситуацію, що склалася, як неповну оплату за договором, і на суму грошей, утриманих банком будуть нараховувати неустойку в розмірі 0,3 %. Якщо ж вам це не вдалося, додайте в договір пункт про те, що послуги банка-кореспондента оплачуються за ваш рахунок і проводяться шляхом вирахування винагороди з грошових коштів, що послуги перераховуються вам. Потім, під час перевірки податковими органами, посилаючись на цей пункт, ви доведете перевіряючому, Що це зовсім не недостача, а ваші витрати за договором.
    У випадку, якщо після відвантаження резидентом продукції по експортній операції виникає сумнів у своєчасності виконання нерезидентом обов'язків по оплаті протягом 90 днів, слід оформити з нерезидентом додаткову угоду до контракту. В контракт, який раніше передбачав грошову форму оплати за товар, вноситься зміна, згідно з якою нерезидент приймає на себе зобов'язання розрахуватися векселем зі строком оплати більше 90 днів.
    Може  статися, що продавцю-резиденту після відвантаження на експорт продукції (товару) його контрагент повідомив, що протягом 90 днів розрахуватися іноземною валютою він не взмозі, але згоден в ці строки провести зустрічну поставку необхідних українському підприємству товарів, тобто фактично здійснити бартерний обмін. Тоді для уникнення пені в строк до 90 днів від дати митного оформлення товарів, які експортуються, необхідно скласти додаткову угоду до первинного договору, якою обумовлюється, що замість надходження валюти за відвантажену раніше продукцію на еквівалентну суму повинні надійти товари. І якщо після того за бартерною угодою товари надходять в Україну в повному обсязі протягом 90 днів з моменту експорту, то перевищення граничних строків розрахунків по експортній частині контракту не буде.
    Уступку вимоги, як засіб уникнення пені за перевищення 90-денного строку розрахунків, в наш час можна розглядати більш в теоретичному, ніж в  практичному плані. Шляхом підписання угоди про уступку вимоги на місце кредитора по зобов'язанню вступає інша особа. Для того, щоб боржник виконав свої зобов'язання перед новим кредитором, необхідно повідомити його про те, що вимоги передано новому кредитору.
    

Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.