На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Порвняльна характеристика грецьких запозичень в англйську українську мови

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 17.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 12. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
МІНІСТЕРВСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний  аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
«Харківський  авіаційний інститут»
Кафедра іноземних мов  і прикладної лінгвістики
 
 
 
 
 
 
 
Курсова робота на тему
 
«Порівняльна  характеристика грецьких запозичень
в англійську і  українську мови»
 
 
                                      
 
 
                                                   Виконавець: студентка гр. 722
                                                              Коваленко К.А.
Науковий керівник: канд. філол. наук,
                                                                      доц. Кудоярова О.В.
 
 
 
 
 
Харків - 2010
Зміст
Вступ____________________________________________________________3
    Лексичні запозичення____________________________________________4
      Поняття запозичених слів, класифікація запозичень_____________4
      Причини запозичень________________________________________7
      Грецькі запозичення в українській мові_______________________10
      Грецькі запозичення в англійській мові_______________________12
II Порівняльна характеристика грецьких запозичень в англійській і українській мовах_________________________________________________14
Висновки____________________________________________________19
Список використаної літератури__________________________________21
Додаток_________________________________________________________23
Анотація_____________________________________________________27
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вступ
Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови. У різних мовах  співвідношення питомих та запозичених  слів не однакове – в одних їх більше, в інших менше, що пояснюється  багатьма мовними та позамовними  чинниками. З огляду на це вивчення проблем лексики іншомовного походження, зокрема джерел запозичених слів є актуальним для сучасних лінгвістичних досліджень.
Метою нашої курсової роботи є порівняльне вивчення складу запозичень з грецької в англійську й українську мови.
Матеріалом дослідження слугували лексичні одиниці грецького походження в англійській і українській мовах, взяті з етимологічних словників.
Методами дослідження були метод етимологічного, структурного, функціонально-стилістичного та порівняльного аналізу.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
I Лексичні запозичення.
1) Поняття запозичених  слів та класифікація запозичень.
Запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та інше), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до іншої. [1]
Мова має властивість збагачуватися не лише завдяки розвиткові багатозначності слів і постійному творенню нових лексем, а й за рахунок запозичень.
Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, запозичення бувають:
    прямі — з мови в мову: економія, мелодія, обеліск;
    опосередковані (непрямі) — через інші мови: семантика (фр. semantique, від гр. semanticos – означальний, sema - знак) , пауза (лат. pausa, від гр. pausis - припинення), типологія (фр. type, від гр. typos – відбиток, форма, зразок і logos – cлово, вчення).
Відносно того, яким способом запозичуються слова, запозичення бувають:
    усні: левада, лиман, корабель, квасоля, огірок;
    книжні: олімпіада;
Усні запозичення завжди краще пристосовані до законів мови, ніж книжні.
За ступенем  адаптації розрізняють:
    засвоєння — слова, що вже повністю фонетично й граматично пристосувалися до мови;
    власне запозичення — слова, у яких процес фонетичного й граматичного пристосування ще не завершився;
    кальки — поморфемні переклади слів;
    запозичення значень — слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник;
    словотвірні запозичення — використання іншомовних морфем; наприклад, грецький елемент теле - «далеко» увійшов до таких слів, як телебачення, телезв'язок, телепередача, телеприймач, телеустановка, телеуправління;
    варваризми — слова з особливо виразними ознаками іншомовності;
    екзотизми — слова для позначення екзотичних, незвичайних реалій;
Коло значень запозиченого слова різко звужується. Наприклад, англійське слово jazz, крім «джаз», означає ше й «грубий», «гротескний», «кричущий»
Іноді значення запозичених слів може змінюватися. Наприклад, у давніх греків слово епіграф означало «напис на пам'ятнику», в українській мові — «цитата перед твором».
Іншомовні слова в мові, яка запозичує їх, втрачають внутрішню форму, тобто стають немотивовані. Наприклад, англійське слово marketing, що дослівно означає «торгівля» і вживається в нашій мові як маркетинг, складається з кореня mark- (одне зі значень — «тавро», «фабрична марка»), суфікса -et-(market означає «ринок», «збут», «купувати») та суфікса з узагальнювальним значенням -ing. Значення цього слова в англійській мові випливає з його складових частин. В українській мові воно немотивоване, стоїть поза зв'язком з іншими словами й поняттями і є незрозумілим. Тому запозичення іншомовних слів без крайньої потреби — явище небажане.
Слова, запозичені з інших мов, не завжди пристосовані до фонетичних законів української мови. Вони навіть пишуться за іншими правилами, ніж українські. Тому для правопису важливо вміти розрізняти запозичені й незапозичені слова:
    майже всі слова, які починаються на а, є, і більшість на і — іншомовного походження: абітурієнт, абстракція, 
    автомобіль, адміністрація, аеродром, аукціон; евакуація, економіка, експеримент, електрика, ефективний; ідеоло- 
    гія, інтеграція, інфраструктура, історія;
    іншомовного походження є слова, що мають звук ф: фабрика, факультет, фарфор, феєрверк, фешенебельний, 
    форма, фунікулер, футбол, графік, сифон, торф (винятки: Фастіві форкати);
    в іншомовних словах бувають збіги голосних: біографія, ваучер, віртуозний, гіацинт, океан, поезія, радіо, сеанс;
    іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: бургомістр, демонстрант, комплект, матч, пункт, сандвіч, тембр, тюбінг, умбра, циліндр;
    в іншомовних словах не чергуються о, є з і та немає випадних о, є, як в українських: бетон — бетону (пор. українське дзвін — дзвону), ваніль — ванілі (пор. сіль — солі), бюлетень — бюлетеня (пор. день — дня), катер — катера (пор. вітер — вітру), тон — тону (пор. сон — сну);
    в іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три та більше складів;
    частина іншомовних слів із кінцевим голосним не відмінюється.
Надмірне, бездумне вживання іншомовних слів робить мову малозрозумілою, перетворює її на жаргон і, крім того, руйнує її систему, розхитує усталені закони. Тому мова поступово очищає себе від непотрібних запозичень. Свідоме прагнення не допускати запозичень у мову й позбуватися їх називається пуризмом (від лат. purus «чистий»). [2]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2) Причини запозичень:
Існують екстралінгвальні та лінгвальні причини запозичення іншомовних слів, адже для кожної епохи характерним є свої причини запозичення, які з часом змінюють одна одну. Але є й причини, характерні для всіх епох, тобто є причини постійні і змінні.
Екстралінгвальні причини поділяються на п’ять основних груп: економічні, суспільно-політичні, культурні та культурно-побутові, наукові, соціально-психологічні.
Не менш важливими є лінгвальні  причини, які роблять запозичення необхідним. Серед них виділяємо:
    відсутність слова для називання нового предмета, нового явища, поняття тощо (маркетинг, тендер, дисплей);
    потреба у слові, у називанні для усунення непорозуміння між партнерами (інвестор, дивіденд, дефолт);
    потреба  у  позначенні  комунікативно  актуального  поняття:  якщо поняття торкається життєво важливих інтересів людей, то і слово, що його позначає, стає загальновживаним (ваучер, рекет, омбудсмен, клон, маркетинг). Із часом комунікативна актуальність поняття може втрачатися і, відповідно, слово виходить із центру мовленнєвого спілкування на периферію;
    необхідність у розмежуванні змістовно близьких, але все ж різних понять;
    необхідність спеціалізації понять у тій чи іншій сфері;
    тенденція до заміни словосполучень і описових зворотів однослівними найменуваннями;
    тенденція до закріплення запозичень, які можна об’єднати у певний лексичний ряд, базуючись на їх загальному значенні й повторюваності будь-якого одного структурного елемента (слова з компонентом –мен, 
    -мейкер, слова, з суфіксом -ер (-ор), що називають особу, яка здійснює яку-небудь діяльність);
    наявність у мові-рецепторі усталених термінологічних систем, які обслуговують ту чи іншу галузь (наочним прикладом може слугувати система позначень в електронно-обчислювальній техніці – ця сфера обростає все новими іншомовними, англійськими за походженням, номінаціями;
    потреба в нових номінаціях як данина моді, престижності, підвищенню власного авторитету в очах оточення.
Зовнішні причини запозичення  вступають у взаємодію з мовними  причинами, створюючи набір екстралінвальних і лінгвальних причин, які сприяють запозиченню слів із однієї мови в іншу. За значущістю ці причини різні: серед них є причини облігаторні і факультативні. Наприклад, облігаторною для досліджуваного періоду є така причина, як наявність культурних і творчих зв’язків окремих регіонів або міст різних країн, а форми цих зв’язків - факультативні (туристичні подорожі, фестивалі, ярмарки тощо).
Екстралінгвальні причини запозичення формують певні лінгвальні тенденції. Екстралінгвальні і лінгвальні причини пов’язані нерозривно, причому в деяких випадках екстралінгвальні причини запозичення можна вважати екстралінгвальною ознакою запозичення. Такою ознакою, наприклад, є комунікативна актуальність поняття, що лежить в основі значення запозиченого слова й пов’язана з актуальністю самого об’єкта номінації. [5; с. 146-149]
Щодо фактів проникнення  запозичень безперечно з грецької мови, то виділяємо наступні:
    Інтернаціональна термінологія, запозичена в основному через посередництво західноєвропейських мов;
    Жаргонізми;
    Топоніми грецького походження на теренах країн (зокрема: Великої Британії та України);
    Адаптація грецьких власних імен;
    Поширення греків на території Європи (контакти слов’ян із греками (безпосередні й опосередковані) спричинили проникнення грецьких елементів у слав’янські мови, особливо після християнізації, наслідком чого є наявність спільного слов’янського східнослов’янського фонду грецизмів). [6; c. 4]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2) Грецькі запозичення в українській мові.      
Грецькі слова (грецизми) прийшли  в українську мову різними шляхами  і в різний час. Одні з них успадковані  українською мовою з давньоруської, другі засвоєні безпосередньо, переважно  з писемної грецької мови, треті  – через посередництво інших  мов, зокрема російської, четверті –  утворені з грецьких словотворчих елементів.
В давньоруську мову старогрецькі слова проникли ще до прийняття християнства в зв’язку з тим, що східні слов’яни мали з Грецією та її колоніями  на північному узбережжі Чорного  моря торгово-економічні та воєнні контакти. Тоді було запозичено такі слова, як корабель, парус, левада, лиман, палата, вапно, корал, канат, миска, кедр, вишня, огірок, лавр, мак,     м 'ята, мигдаль, кит, крокодил.
Після прийняття християнства східні слов’яни через старослов’янську мову засвоюють старогрецькі слова  релігійного змісту. Наприклад: ангел, архангел, апостол, Біблія, Євангелія, вівтар, ікона, кадило, ладан, монах, монастир, паламар, псалом, ідол. Тоді ж було запозичено й багато грецьких імен, такі, як Анатолій (східний), Андрій (мужній), Арсен (сміливий), Василь (царський), Геннадій (благородний), Георгій (хлібороб), Олександр (захисник людей), Ірина (спокій), Галина (тиша), Катерина (чиста), Оксана (гостинна), Олена (сонячна), Софія (мудрість).
Наступна хвиля грецизмів спостерігається у зв'язку з вивченням в українських школах у XVI—XVII ст. грецької мови. У цей час в українську мову входять в основному шкільні терміни: граматика, логіка, історія, математика, філософія, лексика, морфологія, синтаксис, бібліотека, драма, театр, хор.
Пізніші запозичення з грецької мови пов'язані з розвитком різних галузей науки, з політичним життям. До них належать такі слова, як біологія, бактерія, мікроб, гормони, азот, барій, бром, гелій, йод, галактика, клімат, паралель, полюс, гіпотенуза, катет, призма, теорема, дифтонг, фонема, морфема, схема, фантазія, автономія, економія, анархізм. Крім того, з грецької мови запозичено чимало словотвірних елементів: авто-, анти-, мікро-, макро-, аеро-, хроно-, фото-, топо-, сферо-, агро-, архі-, ізо-, пан-,        -філ, -фоб.
Для грецизмів характерні початкові голосні а, є, і, приголосний ф, звукосполучення кс, пс, суфікси -ік(а), -ад(а), -ид(а), -ід(а) тощо: архів, автор, економія, етика, ідея, фантазія, лексика, психіка, олімпіада, панахида, піраміда. [3]

3) Грецькі запозичення в англійській мові.

Переважна частина грецької лексики, що вживається в сучасній англійській  мові, надійшла через латинську, бо латинська мова у таких галузях  спілкування, як літературна, музична, військова і інших, завдячувала  грецькій.
Через латинську мову запозичено слова abyss, aloe, amphora, anchor, anthem, aorta, aroma, artery, asphalt, astral, asylum, axiom, basis, bishop, box, butter, cactus, camera, canister, canon, cedar, cemetery, centaur, chaos, character, chart, chest, chord, chorus, comma, deacon, devil, diploma, disc, dish, drama, echo, ellipse, enigma, epoch, ethic, ethnic, exodus, exotic, gastric, genesis, gigantic, glossary, hemisphere, history, holocaust, hyena, idea, iris, laconic, lily, lotus, lynx,  mania,  martyr,  medic,  mimic,  monk,  mystery, onyx, opium, orchestra, orphan,   panacea, parody, phase, philology, plaster, plum, priest, prism, psalm, purse, pyramid, rhombus, scene, system, tape, thesis, turn.
Грецька лексика носить різноманітний  співвіднесений характерній назв повсякденних речей до наукових термінів. Традиційно майже всі науки називаються за допомогою грецьких лексичних елементів.
Частина грецьких запозичень надійшла до англійської мови через французьку з латинської, наприклад: academy, agony, air, almond, anarchy, anatomy, anecdote, angel, atom, bulb, bureau, bushel, calm, cane, canvas, carol, carrot, centre, chair, chamber, charter, cheer, cherry, chicory, chimney cistern, clerk, cocoon, coffer, comedy, comet, coral, cord, cream, cube, cycle, cylinder, daffodil, demon, despot, dialect, dialogue, diet, energy, fancy, frantic, frenzy, giant, grammar, guitar, harmony, hero, horizon, hymn, idiom, idiot, ink, irony, jealous, lamp, lantern, litre, logic, melon, metal, metaphor, method, metre, murrey, music, noise, ocean, ode, oil, organ, pain, paste, pew, planet, poem, police, practice, rhythm, school, spasm, symbol, synonym, talent, theatre, theory, tomb, tone, topic, tour, tower, trousers, tune, type, zeal, zest, zone.
Французька мова також  послужила посередником для невеликої  групи запозичень безпосередньо  з грецької мови. Це такі слова: acrobat, amalgam, analyze, aphorism, botany, climate, demagogue, dose, embryo, hierarchy, hygiene, kilogramme, kilometer, melodrama, meteor, microbe, monologue, narcotic, optic, oxygen, polytechnic, pseudonym, semaphore, stalactite, trilogy.
Внаслідок тривалого процесу  запозичень грецьких елементів в  англійській мові з'явилися слова, що в грецькій мові не існували, напр.: geochemistry, geochronology, geodesy, geography, geology, geometry, geomorphology, geophysics. Елементи подібного виду можуть, як правило, сполучуватися з морфемами, запозиченими з інших мов. Це такі морфеми, як auto, grapho, logos, photo.
З грецької мови походить частина  європейських власних імен, чоловічих  — Alexander, Andrew, Basil, Eugene, Gregory, Luke, Myron, Nicholas, Peter, Philip, Stephen, Timothy і жіночих — Angela, Barbara, Bernice, Beryl, Christine, Cora, Cynthia, Delia, Doris, Lydia, Madeline, Margaret, Melanie, Penelope, Phyllis, Sophia.
Грецькими за походженням  є головні терміни мово- і літературознавства, напр.: grammar, metaphore, monophthong, seme. [4; c.162]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
II Порівняльна характеристика грецьких запозичень в англійській і українській мовах.
Лексика кожної мови складається з питомих (успадконих) та запозичених слів. Запозичення з інших мов є одним із засобів збагачування словникового складу мови. З огляду на відмінні історичні, економічні, політичні умови слова іншомовного походження становлять більш чи менш відчутий шар лексики в різних мовах. Однією з причин запозичення є те, що «використання готових позначень економічніше, ніж створення нових». Англійська і українська мови протягом століть збагачувалися запозиченнями з інших мов, серед яких одне з чільних місць належить грецькій мові, що, як відомо, справила величезній вплив на формування пізніших мов народів Європи, особливо в галузі лексики.
Питання грецьких запозичень у англійській і українській  мовах віддавна було предметом дослідження  таких мовознавців, як: Ф. Буслаєв, О. Соболевський, І. Ліндеман, А. Поспішиль, М. Фаємер, А. Білецький та інші.
Запозичення грецьких слів в українській та англійській  мовах з’явилися під впливом етимологічних та історичних причин. Етимологічне джерело запозичення – це мова, до якої ми можемо простежити дану лексему. 
Етимологічними грецизмами вважають слова, що прийшли до англійської  і української мов з грецької через посередництво інших мов          (таких переважна більшість) або безпосередньо. Історичними грецизмами є слова негрецького походження, запозичені через посередництво грецької мови. тобто мови стародавніх народів, культура яких виникла раніше і вплинула на формування культури Давньої Греції (а отже, й на грецьку мову).
Існує також комбінована, зокрема термінологічна лексика, до складу якої входять окремі словотворчі  елементи грецького походження поєднуючись  з елементами питомими та запозиченими з інших мов.

Загальний поділ грецизмів в англійській і українській мовах (як відомо, налічується приблизно 59 711 слів грецького походження в англійській мові і 41 761 – в українській мові):

      Англійська мова – 59% (59 711 слів);


      Українська мова – 41% (41 761 слів) (Див. Рис. 1).


Рисунок 1. Загальний поділ грецизмів в англійській і українській мовах.

В нашій курсовій роботі ми досліджували слова грецького  походження в англійській і українській  мовах. Для порівняльної характеристики було взято  в загальній кількості 50 слів, що мають грецький елемент  походження (Див. Додаток 1). Для відбору використовували Етимологічний словник англійської мови (Оксфордське видання), Етимологічний словник української мови (Видавництво «Наукова думка»)  та підручник «Українська лексика грецького походження», укладачем якої є О. Д. Пономарів.
Проаналізувавши відібрані  слова, можемо виділити чотири основні сфери вживання слів:
      Слова конфесійного призначення та релігійні поняття (Англ. мова: angel, aroma, bishop, deacon, church, demon, devil, clergy, priest, psalm, monk;
Укр. мова: ангел, апостол, архангел, Біблія, вівтар, дяк, ідол, ікона, кадило, канон, монастир, монах, паламар, піп, псалом, хрест, церква, ладан);
      Слова повсякденного вжитку (Англ. мова: aloe, box, butter, cherry, chimney, cord, cream, diet, hero, hymn, jealous, lamp, like, martyr, theatre, tower, trousers, turn, zeal;
Укр. мова: вапно, кит, корабель, корал, крокодил, левада, лиман, мак, мигдаль, миска, палата, парус, театр);
      Терміни (Англ. мова: anatomy, axiom, cycle, cylinder, genesis, history, logic, metaphor, school, spheroid, synonym, theory, xenophobe;
Укр. мова: Бібліотека, дифтонг, граматика, драма, схема, філософія, хор, економія, історія);
      Імена (Власні назви) (Англ. мова: Andrew, Angela, Nicholas, Pеter;
Укр. мова: Анатолій, Андрій, Василь, Галина, Олександр, Оксана, Софія, Стефанія).
Підрахувавши кількість  слів грецького походження в англійській  і українській мовах за сферами  вживання, ми можемо зробити висновок, що серед взятих нами для аналізу слів, переважають слова загального вжитку  в англійській мові і слова конфесійного призначення та релігійні терміни - в українській мові відповідно. (Див. Рис.2 та Рис.3), адже як ми знаємо, грецька культура справила більший вплив на українську культуру, особливо в релігійній сфері. Причиною цього було запровадження християнства на українській землі. А у той час церква мала чи не найбільший вплив у житті людини. Щодо англійської мови, то більшість слів грецького походження, як вже зазначалося вище, потрапила через посередництво інших мов (найбільше через романські мови, такі як от: латинська, французька, німецька). Найбільшу частину цих слів склали слова повсякденного вжитку, оскільки безпосередніх контактів між англійцями і греками в історії не знаходимо. Основними причинами запозичень саме повсякденної лексики були торгівельні та воєнні контактами між народами.
Щодо термінології, то ми бачимо, що в англійській мові ця сфера посідає друге місце, в  українській мові – третє. Це було зумовлено запровадженням грецької мови в навчальних закладах, розвитком науки, а також політичного, економічного та соціального життя народів (XV-XVII ст.). Найменшу, але вагому частину слів у кожній мові, складає шар імен (власних назв). Порівняльну характеристику тематик слів грецького походження між англійською та українською мовами можемо проаналізувати на Рис. 4.

Рисунок 2.  Сфери вживання слів грецького походження в англійській мові.

Рисунок 3.  Сфери вживання слів грецького походження в українській мові.
 

Рисунок 4 Порівняльна характеристика тематик слів грецького походження між англійською та українською мовами.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Висновки
Завданням нашої роботи було дати опис англійської та української  лексики грецького походження. Згідно з використаною літературою налічується близько п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот одинадцять слів в англійській мові та сорок одна тисяча сімсот шістдесят одне слово відповідно в українській мові, що мають грецький етимологічний елемент.
    Шар запозиченої лексики англійської й української мов містить як спільні, так і відмінні риси. Грецькі елементи властиві для обох мов, вони входять до класичного елемента запозичень. Дані запозичення складають численну групу. Грецизми використовуються у різних сферах суспільного життя, зокрема, в науковій, релігійній, економічній, технічній тощо.
    Поява грецьких запозичень в англійській і українській мовах зумовлена переважно наслідком зовнішніх і подекуди внутрішньо регіональних контактів між мовами.
Основні етапи проникнення  грецизмів в мову:
      Давньоруський, що зумовлений прийняттям християнства (на території України);
      XVI ст. – XVII ст.. Етап проникнення грецизмів, який був зумовлений збільшенням мережі навчальних закладів, де вивчалася грецька мова. Запозичення застосовувались через писемність;
      XVII ст. – XX ст.. Період розвитку економіки та технологій виробництва. Запозичення застосовуються більшою частиною через інші мови, такі як: латинська, французька, німецька та інші.
    Можемо виділити чотири основні групи щодо сфер функціонування грецизмів в англійській та українській мовах:
      Слова конфесіонального призначення та релігійні поняття (в англ. мові – 22%; в укр..мові – 36%);
      Терміни (в англ. мові – 42%; в укр..мові – 30%);
      Слова загального вжитку (в англ. мові – 28%; в укр..мові – 18%);
      Імена (в англ. мові – 4%; в укр..мові – 16%).
    З порівняльної характеристики грецьких запозичень в англійській та українській мовах можемо зробити наступний висновок, що найбільшу групу для обох мов становлять терміни та слова, які мають релігійний характер. Проте, в англійській мові переважну частину становлять грецизми, які засвоїлися через посередництво інших мов (зокрема, романських). В той час як в українській мові найбільшу групу грецизмів складають слова повсякденного вжитку.
    Дослідження запозиченої лексики сприяє висвітленню взаємодії історико-соціальних і власне мовних чинників у формуванні лексичного складу мови, це значить, що в мові продовжуватимуть з’являтися нові слова, які з часом пройдуть усі стадії соціалізації і лексикалізації, тобто прийняття їх в суспільстві.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Список використаної літератури:
    Енциклопедія Wikipedia [Електронний ресурс]. Шлях доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/.
    Енциклопедія «Українська мова» [Електронний ресурс] . Шлях доступу: http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Lexika/63.HTM.
    Енциклопедія «Українська мова» [Електронний ресурс]. Шлях доступу: http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Lexika/65.HTM.
    Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. – Харків: «Основа», 1993. – 255 с.
    Про деякі причини іншомовних запозичень в українській мові кінця  
    ХХ ст. //Ученые записки Таврического нац. ун-та им.В.И.Вернадского. - Серия „Филология”. – Симферополь, 2002. – Т. 15(54). № 1. – С.213.
    Пономарів О. Д. Українська лексика грецького походження. – Київ: ВЦ «Просвіта», 2005. – 129 с.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Список джерел ілюстративної літератури:
    Етимологічний словник української мови: У 7т. /АН УРСР Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні [Уклад. Р.В. Болдирєв та ін.]. – К.: Наукова думка, 1989. –549с.
    Пономарів О. Д. Українська лексика грецького походження. – Київ: ВЦ «Просвіта», 2005. – 129 с.
    An etymological dictionary of the English language. – Oxford, 1888. – p. 886.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 1.

и т.д.................


Англійські слова грецького походження
Тематика
Українські слова грецького походження
Тематика
Aloe
Слова повсякденного вжитку
Анатолій
Імена (Власні назви)
Anatomy
Терміни
Ангел
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Andrew
Імена (Власні назви)
Андрій
Імена (Власні назви)
Angel
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
апостол
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Angela
Імена (Власні назви)
архангел
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Aroma
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Бібліотека
Терміни
Axiom
Терміни
Біблія
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Bishop
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Вапно
Слова повсякденного вжитку
Box
Слова повсякденного вжитку
Василь
Імена (Власні назви)
Butter
Слова повсякденного вжитку
Вишня
Слова повсякденного вжитку
Calm
Слова повсякденного вжитку
вівтар
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Canvas
Слова повсякденного вжитку
Галина
Імена (Власні назви)
Cherry
Слова повсякденного вжитку
Граматика
Терміни
Chimney
Слова повсякденного вжитку
Дифтонг
Терміни
Cord
Слова повсякденного вжитку
Драма
Терміни
Cream
Слова повсякденного вжитку
Дяк
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Cycle
Терміни
Економія
Терміни
Cylinder
Терміни
Ідол
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Deacon
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Ікона
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Delia
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Історя
Терміни
Demon
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Кадило
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Devil
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Канат
Слова повсякденного вжитку
Diet
Слова повсякденного вжитку
Канон
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Genesis
Терміни
Кит
Слова повсякденного вжитку
Hero
Слова повсякденного вжитку
Корабель
Слова повсякденного вжитку
History
Терміни
Корал
Слова повсякденного вжитку
Hymn
Слова повсякденного вжитку
Крокодил
Слова повсякденного вжитку
Jealous
Слова повсякденного вжитку
Ладан
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Lamp
Слова повсякденного вжитку
Левада
Слова повсякденного вжитку
Language
Терміни
Лиман
Слова повсякденного вжитку
Like
Слова повсякденного вжитку
Мак
Слова повсякденного вжитку
Logic
Терміни
Мигдаль
Слова повсякденного вжитку
Martyr
Слова повсякденного вжитку
Миска
Слова повсякденного вжитку
Metaphor
Терміни
Монастир
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Monk
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Монах
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Murrey
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Оксана
Імена (Власні назви)
Nicholas
Імена (Власні назви)
Олександр
Імена (Власні назви)
Peter
Імена (Власні назви)
Паламар
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Priest
Слова конфесійного призначення та Релігійні поняття
Палата
Слова повсякденного вжитку
Psalm

Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.