Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


реферат Мжнародний валютний фонд його вдносини з Україною

Информация:

Тип работы: реферат. Добавлен: 20.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


     МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
     Донецький державний  університет управління
     Кафедра біржової і  банківської справи 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Реферат з дисципліни «Гроші й кредит»
     на тему: «Міжнародний валютний фонд і його відносини з Україною» 
 
 
 
 

                                   Підготувала: студентка групи МЗД-09-2
                                   Переверзєва Аліна
                                   Перевірила: доц.., к.е.н. Шепілова В.Г. 
 
 
 
 
 

     Донецьк-2011
ВСТУП
     Наслідки глобальної економічної кризи, що розпочалася  у 2008 році, все ще відіграють значну роль в національній економіці України. Слід зазначити, що Україна виявилася однією з найменш підготовлених до кризи світових держав і тому зазнала значних збитків. Це обумовило її тісне співробітництво з Міжнародним валютним фондом (далі – МВФ) й участь у програмах короткострокового фінансування «Stand-by».
     На тлі подій, що відбуваються в Європейському Союзі  й в окремих його країнах-членах (Греція, Італія, Іспанія), вимоги до державних  витрат й бюджетного дефіциту зокрема  стають все більш жорсткими. Нещодавно  весь світ спостерігав за протестами населення в Франції проти підвищення пенсійного віку й досі є очевидцем протестів у Греції, які з кожним днем стають все більш численними. Вже постає питання стійкості Європейського Союзу й валюти євро загалом. Таким чином, ситуація погіршується з кожним днем.
     Місія МВФ залишила Україну 4 листопада 2011 року. З початку року не було отримано жодного траншу з запланованих 15 млрд. доларів. МВФ наголошує, що український уряд не виконав у повному обсязі необхідних вимог. У свою чергу, представники уряду вже не бачать необхідності у кредитних грошах. Можна навіть провести паралель із проведенням референдуму у Греції, але, звичайно, у менших масштабах.
     Метою даного реферату постає загальний огляд кредитних  відносин України з МВФ, а також  аналіз думок експертів щодо подальшого фінансування й його доцільності.  
 
 
 
 

ЗМІСТ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 


    МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД
      Загальна інформація
    МВФ був заснований на основі міжнародного договору в 1945 році для
сприяння  оздоровленню світової економіки. Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні, округ Колумбія, США. Фондом керують 187 держав-членів.
      МВФ є спеціалізованою  установою ООН і центральним  закладом міжнародної валютно-фінансової системи – системи міжнародних  платежів і курсів національних валют, яка дозволяє країнам вести між собою економічні операції.
     Він прагне запобігати кризам в цій системі, заохочуючи прийняття державами обґрунтованої економічної політики; в той же час, як випливає з назви, він також є фондом, який можуть використовувати держави-??члени, які потребують тимчасового фінансування для вирішення проблем платіжного балансу.
     Директор-розпорядник – Крістін Лагард (з 5 липня 2011 року). [1] 

      Статутні  цілі МВФ
     Відповідно до статей Угоди МВФ, цілі МВФ передбачають наступне:
    сприяти розвитку міжнародного співробітництва у валютно-фінансовій сфері в рамках постійного представництва, що забезпечує механізм для консультацій і спільної роботи над міжнародними валютно-фінансовими проблемами;
    сприяти процесу розширення і збалансованого росту 
    міжнародної торгівлі і за рахунок цього домогтися досягнення і підтримки високого рівня зайнятості і реальних доходів, а також розвитку виробничих ресурсів усіх держав-членів, розглядаючи ці дії як першочергові задачі економічної політики;

    сприяти стабільності валют, підтримувати упорядкований валютний режим серед держав-членів і уникати використання девальвації валют з метою отримання конкурентних переваг;
    надавати допомогу в створенні багатосторонньої системи розрахунків за поточними операціями між державами-членами, а також в усуненні валютних обмежень, що перешкоджають росту світової торгівлі;
    за рахунок тимчасового надання загальних ресурсів Фонду державам-членам при дотриманні адекватних гарантій створювати в них стан упевненості, забезпечуючи тим самим можливість виправлення диспропорцій у їхніх платіжних балансах без використання заходів, які можуть завдати шкоди добробуту на національному чи міжнародному рівнях;
    відповідно до вищезазначеного – скорочувати тривалість порушень рівноваги зовнішніх платіжних балансів держав-членів, а також зменшувати масштаби цих порушень. [2]
     Таким чином, статутними цілями МВФ є: сприяння збалансованому зростанню світової торгівлі, підтримання стабільності обмінних курсів, недопущення використання девальвації валют для отримання переваг у конкуренції і допомогу країнам в упорядкованому вирішенні проблем платіжного балансу.  

      Діяльність  МВФ
     Для реалізації статутних  цілей МВФ здійснює таку діяльність.
     Проводить спостереження за змінами в економічній та фінансовій ситуації і політики в державах-членах і на глобальному рівні і дає державам-членам рекомендації з питань економічної політики.
     Надає кредити державам-членам, що зазнають проблем платіжного балансу - не тільки з метою тимчасового фінансування, але також для підтримки політики стабілізації і реформ, спрямованої на усунення основних проблем.
     Надає технічну допомогу урядами і центральним банкам країн-членів і проводить підготовку кадрів у сферах своєї компетентності.
     Нарешті, МВФ служить головним форумом для обговорення не тільки економічної політики країн у глобальному контексті, а й питань, що мають важливе значення для стабільності міжнародної валютно-фінансової системи. До них відносяться: вибір країнами курсових механізмів, недопущення дестабілізуючих міжнародних потоків капіталу і розробка визнаних у міжнародному масштабі стандартів та кодексів для політики та інститутів у відповідних областях. [3] 

      Структура управління МВФ
     МВФ підзвітний своїм державам-членам.
     Повсякденну роботу виконують Виконавча рада, що представляє 187 держав-членів, і найманий на роботу на міжнародній основі персонал під керівництвом Директора-розпорядника і трьох його заступників, причому кожен член керівництва призначається з різних регіонів світу. Директор-розпорядник призначається на п'ятирічний термін з можливістю переобрання.
     Виконавча рада складається  з 24 виконавчих директорів, і його головою  є Директор-розпорядник. П'ять найбільших акціонерів МВФ (США, Японія, Німеччина, Франція і Великобританія), а також Китай, Росія і Саудівська Аравія мають власні місця в Раді. Інші 16 виконавчих директорів обираються на дворічний термін відповідними групами країн.
     Повноваження Виконавчої ради щодо здійснення діяльності 
МВФ передаються їй Радою керуючих, який несе відповідальність за спостереження. Рада керуючих, в якому всі держави-члени мають своїх представників, є вищим керівним органом МВФ.  Кожна держава-член призначає керуючого (зазвичай міністра фінансів або керуючого національного банку країни) і заступника керуючого. Рада керуючих приймає рішення з основних питань політики, але відповідальність за повсякденне прийняття рішень делегується Виконавчій раді.

     Найважливіші питання  політики, що стосуються міжнародної  валютної 
системи, розглядаються два рази на рік на засіданнях комітету керуючих, який називається Міжнародним валютно-фінансовим комітетом, або МВФК. 

     Спільний комітет  Рад керуючих МВФ та Світового  банку, іменований Комітетом з розвитку, консультує керівників і звітує перед ними з політики в галузі розвитку та інших питань, що становлять інтерес для країн, що розвиваються.
     На відміну від  деяких міжнародних організацій, що діють за принципом «одна країна – один голос». Проте Рада рідко приймає рішення шляхом формального голосування: більшість рішень засноване на консенсусі держав-членів та підтримується одноголосно. [4] 

      Джерела коштів МВФ
     Основним джерелом коштів МВФ є внески в рамках квоти 
(внески в капітал) держав-членів, які вони платять при вступі в МВФ або після періодичних переглядів, в ході яких розмір квот збільшується. Держави платять 25 відсотків своєї квоти в спеціальних правах запозичення (SDR або СПЗ) або в основних валютах, таких як долар США або японська єна; при необхідності МВФ може затребувати іншу частину, що підлягає сплаті у власній валюті держави-члена, на цілі надання кредитів.

     Квоти визначають не тільки платежі держави по внесках, але і його 
кількість голосів, суму фінансування, яку воно може одержати від МВФ, а також його частку при розподілі СПЗ. Квоти покликані в цілому відображати відносну частку держави-члена в світовій економіці: чим більше економіка країни за обсягом випуску продукції і чим більший об'єм і ширше різноманітність її зовнішньої торгівлі, тим, як правило, вище рівень її квоти. Сполучені Штати Америки, які мають найбільшої в світі економікою, вносять найбільший внесок у МВФ - 17,5 відсотка від загального обсягу квот; Палау, з найменшою економікою, вносить 0,001 відсотка.

     В рамках останнього (одинадцятого) перегляду квот, який набрав чинності в січні 1999 року, квоти  МВФ були збільшені (вперше з 1990 року) приблизно на 45 відсотків до 212 млрд. СДР (приблизно 300 млрд. 
доларів США). У разі необхідності МВФ може брати позики для поповнення своїх ресурсів за квотами. МВФ має два постійних механізму для отримання позик, якщо це буде потрібно для усунення загрози міжнародній валютній системі: Генеральні угоди про позики й Нові угоди про позики. У сукупності за цими двома угодами МВФ може отримати позики 
на суму до 34 млрд. СДР (приблизно 50 млрд. доларів США). [5]

     Найбільшими квотами  в МВФ володіють наступні країни (табл.1):
10 держав-членів МВФ  з найбільшими  квотами                Таблиця 1
Країна Розмір  квоти, %
США 17,5
Японія 6,3
Німеччина 6,1
Франція 5,0
Великобританія 5,0
Італія 3,3
Саудівська  Аравія 3,3
Канада 3,0
Китай 3,0
Росія 2,8
 
      Спеціальні  права запозичення (Special Drawing Rights)
    СПЗ є міжнародним резервним активом, який був введений МВФ в
1969 році через побоювання держав-членів  МВФ, що існуючі міжнародні  резерви та їх потенційне зростання  можуть виявитися недостатніми  для забезпечення зростання міжнародної торгівлі. Основними резервними активами в той період були золото й долари США, і держави-члени МВФ не хотіли ставити світові резерви в залежність від видобутку золота, якою об'єктивно притаманна невизначеність, а також від дефіцитів платіжного балансу США.
     СПЗ був введений в якості додаткового резервного активу, який МВФ міг періодично «розподіляти» між своїми членами при виникненні такої потреби, а при необхідності анулювати. СПЗ  («паперове золото) розподіляються між державами-членами (у вигляді бухгалтерських записів) у певному процентному відношенні до їх квотами. 
     Держави-члени МВФ  можуть використовувати СПЗ в операціях один з 
одним, з 16 «інституційними» держателями СПЗ і з МВФ. СПЗ також є розрахунковою одиницею МВФ. Ряд інших міжнародних і регіональних організацій та міжнародних конвенцій використовує його в якості розрахункової одиниці або основи розрахункової одиниці. 
Вартість СДР встановлюється щодня з використанням кошика 
з чотирьох основних валют: євро, японської ієни, фунта стерлінгів і долара США. Склад цього кошика розглядається кожні п'ять років [6].
 

      Основні механізми кредитування МВФ
     Домовленості  про кредит «стенд-бай» складають ядро ??політики кредитування МВФ. Домовленість про кредит «стенд-бай» гарантує державі-члену можливість отримання коштів за кредитом у межах встановленої суми, зазвичай протягом 12-18 місяців, для врегулювання короткостроковій проблеми платіжного балансу.
     Механізм  розширеного кредитування МВФ. Підтримка, що надається МВФ державам-членам в рамках механізму розширеного кредитування, гарантує державі-члену можливість отримання коштів за кредитом у межах встановленої суми, зазвичай протягом трьох-чотирьох років, з тим щоб допомогти йому у вирішенні економічних проблем структурного характеру, які суттєво послаблюють стан його платіжного балансу.
     Механізм  фінансування системних (структурних) перетворень. Був заснований в квітні 1993г.  як тимчасовий спеціальний механізм для країн,  що здійснювали перехід від централізованої планованої економіки до ринкової. Практично цей механізм був утворений головним чином для країн колишнього СРСР,  що переживали величезні труднощі в умовах становлення ринкової економіки і не здатних у той час виконувати звичайні жорсткі вимоги МВФ.
     Механізм  фінансування з метою  скорочення бідності і сприяння економічному зростанню (введений в листопаді 1999 року на зміну механізму розширеного фінансування структурної перебудови). Це механізм кредитування з низькими процентними ставками, покликаний допомогти бідним державам-членам, що зазнають довготривалі проблеми в області платіжного балансу. Відсотки для позичальників субсидуються за рахунок коштів, отриманих раніше від продажу належного МВФ золота, а також позик і грантів, наданих МВФ на ці цілі державами-членами.
     Механізм  фінансування додаткових резервів. Надає додаткове короткострокове фінансування державам-членам, що зазнають надзвичайні труднощі в області платіжного балансу внаслідок раптової і дестабілізуючою втрати довіри ринку, що виявляється в відтоках капіталу. Процентна ставка за кредитами СРФ включає надбавку до звичайної ставки за кредитами МВФ.
     Надзвичайна допомога. Ця форма допомоги, введена в 1962 році для сприяння державам-членам у подоланні проблем платіжного балансу, викликаних раптовими і непередбаченими стихійними лихами, в 1995 році була поширена на ситуації, коли держави-члени пережили військові конфлікти, підірвали їх інституційний і адміністративний потенціал [7].
       

    ВЗАЄМОВІДНОСИНИ УКРАЇНИ І МВФ
      Положення України в МВФ
    Відповідно до інформації, що представлена на офіційному сайті
Міністерства  закордонних справ України, взаємовідносини  України і Міжнародного валютного  фонду розвивалися наступним чином.
     Відповідно до Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій», який було прийнято 03 червня 1992 року, Україна стала членом МВФ. У даний час квота України у Фонді складає 1 млрд. 372 млн. СПЗ. Керуючим від України є Сергій Арбузов (голова НБУ з 23.12.2010), його заступник – Федір Ярошенко. Кількість голосів – 14,461. Квота – 0,58%. Постійним представником МВФ в Україні є Макс Альєр.
     Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та «Механізм розширеного фінансування» (EFF). 

      Етапи співробітництва  України з МВФ
    У співробітництві України з МВФ  в межах кредитних програм  можна
виділити  кілька етапів.
     Перший  етап (1994-1995 роки). У цей період Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF –
Systemic Transformation Facility) на суму 763,1 млн. дол.  США для підтримки платіжного балансу України. Через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно.
     Другий  етап (1995-1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1935 млн. дол. США за трьома річними програмами «Стенд-бай» (Stand-By). Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.
     Третій  етап (1998-2002 роки). Програма розширеного фінансування (EFF – Extended Fund Facility) передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. Фінансування не було завершено через негативні висновки перегляду ходу виконання програми. Таким чином, Україна отримала 1591,0 млн. дол. США.
     Четвертий етап. (2004-2005 роки). Після завершення співробітництва за Програмою EFF Уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму “Стенд-бай”.
     29 березня 2004 року  Рада директорів МВФ затвердила  програму «попереджувальний стенд-бай»  для України, за якою передбачалася  можливість України отримати кредит на суму 600 млн. дол. США. Згідно із досягнутими домовленостями, Україна мала право на отримання кредиту у випадку, якщо в країні погіршиться платіжний баланс або стан валютних резервів. Програма «попереджувальний стенд-бай» також мала спрямовуватися на забезпечення поступової трансформації відносин між Україною та МВФ до безкредитних. Угода була підписана терміном на 12 місяців, строк дії цієї угоди закінчився відповідно до її умов.
     Наступним етапом у  відносинах з МВФ стали безкредитні  стосунки між Україною та МВФ. Співробітництво України з МВФ  було зосереджено на наданні технічної допомоги, спрямованої на усунення загроз стабільності та вирішення проблем, пов’язаних з макроекономічною, грошовою, валютною, податковою та бюджетною політикою.
     Протягом 2005-2006 років технічні місії МВФ кілька разів відвідували Україну з метою надання допомоги щодо управління державним боргом, фінансово-бюджетної політики та управління митними справами. У 2006-2007 роках експерт МВФ на постійній основі був залучений до діяльності Міністерства фінансів України щодо фінансового аналізу й прогнозування, стратегії планування бюджету й контролю над фінансовою стабільністю.
     У 2008 році в умовах несприятливої ситуації на світових фінансових ринках Україна звернулася до МВФ за фінансовою підтримкою. Результатом стало затвердження МВФ 5 листопада 2008 року програми для України за дворічною угодою «стенд-бай» з обсягом фінансування 16,43 млрд. дол. США (800% квоти України). Протягом дії програми «стенд-бай» було отримано три транші загальним обсягом 10,6 млрд. дол. США.
     Черговий транш  у сумі близько 3,9 млрд. дол. США передбачалося отримати у листопаді 2009 року. Однак перегляд програми завершено не було, а фінансування фактично було припинено.
     У серпні та вересні 2009 року Україна, як країна-учасниця МВФ, отримала кошти на свій рахунок авуарів в рамках загального та спеціального розподілів на загальну суму 1,309 млрд. СПЗ. В листопаді і грудні 2009 року на виконання рішення Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів зверталося до МВФ з вимогою про конвертацію зазначених фінансових ресурсів. За результатами проведеної роботи було залучено 1,228 млрд. СПЗ (еквівалент приблизно 2 млрд. дол. США).  

      Аналіз  ситуації із виконанням траншу за програмою  «Stand-by» від 2010 року
     В березні та квітні 2010 року в Україні працювали технічні місії МВФ, які ставили перед собою мету переглянути макроекономічну ситуацію в країні та з‘ясувати можливості для відновлення надання підтримки. Наприкінці квітня відбувся візит делегації України до США. За результатами візиту Мінфіну було передано доопрацьовану версію проектів Листа про наміри та Меморандуму про економічну та фінансову політику. 21 червня 2010 року в Україну прибула чергова місія МВФ, яка спільно з Представництвом МВФ в Україні провела переговори з відповідними державними установами України, під час яких сторони обговорили технічні параметри майбутньої угоди.  Після їх закінчення Рада Директорів МВФ 28 липня 2010 року ухвалила рішення про започаткування нової програми співробітництва для України, в рамках якого Україні буде надано протягом двох з половиною років кредит у розмірі 15,15 млрд. дол. США [8]. 
    МВФ був налаштований щоквартально виділяти Україні 1,5 млрд.
доларів, однак жодного траншу не було отримано. Як повідомляє РБК-Україна, це трапилося через невиконання взятих у рамках програми зобов'язань. Зокрема, пенсійна реформа, спрямована на скорочення дефіциту державного Пенсійного фонду, стартувала з 1 листопада замість обіцяного початку року.
     Дата обіцяного  підвищення тарифів на газ для населення для скорочення дефіциту держхолдингу «Нафтогаз» взагалі не визначена. Фінансове становище "Нафтогазу" погіршується через продаж газу комунальній теплоенергетиці і населенню за цінами нижче ринкових.
     Як повідомляло  раніше агентство Reuters, двотижневі переговори місії Міжнародного валютного фонду з українською владою, як повідомило джерело, близьке до переговорів, швидше за все, не увінчаються домовленістю про відновлення фінансової допомоги країні.
     У середу, 2 листопада, прес-секретар прем'єр-міністра України Миколи Азарова Віталій Лук'яненко «МВФ наполягає на підвищенні тарифів в будь-якому випадку. А ми відповідаємо, що ми знаходимося на фінішній прямій переговорів з Росією і залежно від того, про що ми домовимося, стане зрозуміло, що робити з тарифами », - сказав він [9].
     Місія МВФ перебувала в України з 25 жовтня по 4 листопада.
     Як повідомляє інформаційна агенція Голос – UA, Україна може відновити співробітництво с  МВФ після 15 грудня 2011 року.
     Про це повідомив  виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко на прес-конференції в Києві.
     «4 листопада місія  МВФ їде з України. У неї буде від двох до чотирьох тижнів на обробку інформації в Вашингтоні, тобто фактично до 4 грудня вийде четверта стаття консультацій з країною», - розповів він.
     При цьому він  зазначив, що вони не могли не приїхати в цьому році, тому що за їх робочого плану вони повинні випускати  щорічно, так звану, четверту статтю консультацій з України.
     «Вона буде мати певне  узгодження з українською стороною і місією», - зазначив він.
     Так, за його словами, «до 15 грудня рішення може бути готове до подачі на розгляд в Раді директорів МВФ». Але, як нагадав експерт, 23 грудня Рада директорів йде на різдвяні канікули, а це означає, що є тільки тиждень для того, щоб рішення щодо України було прийнято.
     Експерт також підкреслив, що економічна ситуація у світі може і не збути стабілізована на той  час.
     «Швидше за все, ситуація в світовому просторі буде погіршуватися, а якщо вона буде погіршуватися, то тоді конкуренція за цей ресурс буде збільшуватися і не факт, що те, що було домовлено раніше, буде досить задовольняти ті конкурентні переваги, які мала б показати Україну в січні, щоб отримати кредити МВФ », - сказав експерт [10].
     На офіційному сайті  МВФ було розміщено лише офіційний прес-реліз № 11/398 від 04.11.2011 року Макса Альєра щодо від’їзду місії МВФ: « Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) відвідала Україну протягом 25 жовтня-3 листопада. Був досягнутий прогрес щодо політики для завершення другого огляду в рамках програми «stand-by». Ми вирішили взяти пазу, щоб включити деякі додаткові технічні роботи, що повинні бути виконані. Політичні дискусії, як очікується, будуть поновлені найближчим часом [11]. 

 

     
ВИСНОВОК
      Таким чином, співробітництво України з МВФ триває вже 17 років, починаючи з 1994 року. Квота України складає 1 млрд. 372 млн. СПЗ, що дорівнює 0,58% або 14, 461 голос. Постійний представник МВФ в України – Макс Альєр. Представник України в Раді керуючих – голова НБУ (з 23.12.2010) Сергій Арбузов.
      Співробітництво з МВФ було активоване по трьом напрямках кредитування: фінансування структурних перетворень (STF), що визначалося як допомога пострадянським країнам, кредит «Stand-by», механізм розширеного фінансування.
      Загалом МВФ виділив України кошти на суму  14889,1 млн. доларів США, 10600 млн. з яких були отримані для подолання наслідків економічної кризи 2008 року.
      На 2011 рік було заплановане додаткове  фінансування у розмірі 15500 млн. доларів, тобто 15,5 млрд. доларів. Але через  невиконання Україною ряду умов гроші не були отримані протягом жодного з кварталів. Наразі постає питання про доцільність кредитного фінансування та вірогідності його отримання на фоні подій, що відбуваються у Європейському Союзі зокрема.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    Публікація МВФ «Что такое Международный Валютный Фонд?». Офіційний переклад російською мовою. – 2004 р. – с. 2. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.un.org/ru/ecosoc/imf/whatr.pdf]
    Статті Угоди Міжнародного Валютного Фонду. Офіційний переклад російською мовою. – 1994 р. – с.2. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.imf.org/external/pubs/ft/aa/rus/index.pdf]
    Публікація МВФ «Что такое Международный Валютный Фонд?». Офіційний переклад російською мовою. – 2004 р. – с. 3-4. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.un.org/ru/ecosoc/imf/whatr.pdf]
    Публікація МВФ «Что такое Международный Валютный Фонд?». Офіційний переклад російською мовою. – 2004 р. – с. 13-15. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.un.org/ru/ecosoc/imf/whatr.pdf]
    и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.