На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Соцальний захист

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 20.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    Актуальність  досліджуваної теми  пояснюється  тим, що Державна митна служба України  є дієвим інструментом держави для  створення сприятливого клімату  у розвитку зовнішньої торгівлі, залучення  інвестицій та забезпечення надходжень до державного бюджету. Виконання Державною митною службою України функцій правоохоронного органу підвищує її ефективність як інструменту із забезпечення митної безпеки держави.
     Метою роботи є визначення шляхів підвищення ефективності функціонування Державної митної служби України на основі вивчення теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблематики.
     Для досягнення цієї мети необхідно виконати ряд завдань:
    розкрити сутність та особливості діяльності Державної митної служби України;
    дослідити структуру та організацію діяльності Державної митної служби України;
    оцінити основні показники функціонування Державної митної служби України;
    визначити недоліки митного контролю в Україні та способи їх усунення;
    проаналізувати концепцію реформування діяльності Державної митної служби України;
     Об’єктом  курсової роботи є Державна митна служба України.
     Предметом дослідження являються основні риси та особливості функціонування Державної митної служби України
     Для проведення даного дослідження доцільним є використання методів математичного, статистичного та коефіцієнтного аналізу, графічний, методи  індукції та дедукції. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1
    ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 

    1.1. Сутність та особливості діяльності Державної митної служби України як органу фінансового контролю 

    У науковій літературі належною мірою  не визначено сутність митниці, її місце  та роль у життєдіяльності людей. Виходячи з того, що митна служба регулює, організовує певну сферу людської діяльності, відповідно її вважають соціальним інститутом.
    Митна служба для людини є насамперед формою регулятора певних суспільних процесів, діяльностей.
    Державна  митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. [1]
    Митні органи України становлять систему органів управління митною справою, куди входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України. Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, що встановлюються законами України.
    Державна  митна служба – нейтральна стосовно національних, релігійних і соціальних ознак різних людей. Оскільки держава поєднує людей, які проживають на її території, у тому числі осіб без громадянства, а також громадян інших держав, то митна служба повинна виражати загальні для всіх, інтегровані потреби, інтереси й цілі життєдіяльності, у першу чергу своїх громадян.
    Державна  митна служба у широкому розумінні – частина глобальної й державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної координації та міжрегіонального регулювання, рівноправний член міжнародних економічних інституцій[12, с.120].
    У більш вузькому значенні Державна митна служба – соціально-економічний і регулятивний інститут держави, створений для контролю за транскордонним обігом товарів, транспортних засобів, фізичних осіб, забезпечення взаємодії національної економіки зі світовим господарством, світовим ринком [12, с.122].
    Особливий статус Державної митної служби полягає в тому, що саме через її структури та механізми формується і закріплюється загальна воля, що надає державним настановам в організації зовнішньоекономічної діяльності обов’язкового характеру. Держава за допомогою митної служби забезпечує втілення в життя державної політики у сфері митної діяльності методами, які є в її розпорядженні, у тому числі адміністративними та кримінально-правовими. Сутність Державної митної служби визначається також тим, що для забезпечення реалізації її цілей і функцій створюється та підтримується в певному обсязі й стані апарат управління – сукупність людей, які покликані професійно підвищувати ефективність діяльності митної служби. Цей апарат має складну організаційну структуру [2, c. 344].
    Становище Державної митної служби, її зв’язок із суспільством або відчуженість від нього, її обсяг та ієрархічна побудова, якість персоналу і багато інших параметрів мають вирішальне значення для самої держави, суспільства й державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
    Державна  митна служба як соціальний інститут держави впорядковує економічні, правові, інформаційні й інші стосунки та комунікації у сфері зовнішньоекономічної діяльності в середині країни й зі світовим торговим співтовариством, забезпечуючи стійкість і передбачуваність взаємодії між торговими партнерами, відстежує проблеми необхідності модернізації митних органів, установ та організацій: аналізує інформацію про існуючі й перспективні ситуації, здійснює, за необхідності, зміни ціле покладання, висуває нові (модернізовані) цілі й норми у сферах своєї діяльності.
    Діяльність Державної митної служби України розглядається як необхідна умова для нормального, стійкого функціонування суспільства. Вона працює в режимі «фільтра», що пропускає людей і товари, дозволені до переміщення, й затримує товари, заборонені до ввезення чи вивезення [2, c. 583].
    Державна  митна служба України ще недостатньо забезпечує рівність людей і організацій у зовнішньоекономічній діяльності. Її діяльність в основному спрямована тільки на захист інтересів держави. Вона в цілому показала свою ефективність, особливо у виконанні фіскальної функції.
    Діяльність  Державної митної служби України тісно пов’язана зі стабільністю державної політики, інструментом здійснення якої вона є. Тому розвиток митної системи України визначається переважно ініціативами уряду, що формує державну митну політику.
    Узагальнюючи  характерні особливості Державної митної служби як соціального інституту держави, можна виділити такі її основні ознаки.
    Це елемент інституціональної системи держави і світового митного співтовариства, головна мета якого – захист і охорона потреб та інтересів громадян держави.
    Наявність системи соціально значущих цілей існування, функціонування й розвитку митної служби, її організаційної структури, а також ресурсів, необхідних для її ефективної діяльності.
    Системі митної служби притаманна організаційна єдність.
    Наявність системи комунікаційних зв’язків між елементами системи митної служби та із зовнішнім середовищем.
    Централізованість управління системою митної служби.
    Ієрархічність організаційної структури митної служби.
    Наявність відповідних норм і правил, що визначають статус, структуру і діяльність митної служби.
    Мілітаризованість системи.
    Наявність механізмів, що забезпечують власний соціально-правовий захист, а також соціально-економічних підсистем суспільства.
    «Продукція» діяльності митної служби має особливий характер, що зумовлює складність визначення продуктивності та ефективності її діяльності. [4, c. 31].
            Підсумовуючи усе вищесказане, слід відмітити, що діяльність Державної митної служби як органу фінансового контролю в Україні полягає у забезпеченні повноти стягнення платежів до бюджету, проведенні організаційної роботи зі збільшення бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг,  вексельних форм розрахунків,  митним оформленням товарів та вантажів, виявленням контрабандних перевезень, регулярному наповненні державного бюджету та забезпеченні ефективного контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами чинного законодавства України. 

1.2. Структура, функції та організація діяльності Державної митної служби України 

    Безпосереднє  керівництво митною справою здійснює спеціально уповноважений центральний  орган виконавчої влади – Державна митна служба України (Держмитслужба), яку було створено Указом Президента України «Про державну митну службу України» від 29 листопада 1996 р. Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.
    Правовий  статус Державної митної служби закріплено в Положенні про неї, затвердженому Указом Президента України від 24 серпня 2000 р. Державна митна служба, здійснюючи безпосереднє керівництво митною справою в Україні, захищає економічні інтереси України, сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв’язків, забезпечує додержання законодавства про митну справу, здійснює заходи щодо запобігання контрабанди та порушення митних правил, веде разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснює верифікацію сертифікатів про походження товарів з України, співпрацює відповідно до міжнародних договорів і законодавства України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями в митній сфері, керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізує та ліквідує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління й організації, установи та навчальні заклади, реалізує в межах своєї компетенції державну кадрову політику.
    Складовою частиною системи митних органів  є регіональні митниці. Регіональна  митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону  в межах своєї компетенції  здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням  законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.
    Регіональна митниця є юридичною особою і  здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
    Наступною ланкою митної системи є митниці. Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України [1].
    Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи [1].
    Для забезпечення виконання регіональними  митницями та митницями завдань, визначених Митним Кодексом та іншими законами України, можуть створюватися митні пости. Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
    Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних  станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.
    Типове положення про митний пост затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
    У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання  завдань, покладених на митні органи, можуть створювати експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні  спеціалізовані установи та освітні організації.
    Створення, реорганізацію та ліквідацію спеціалізованих  митних установ і організацій  здійснює Державна митна служба. Зокрема, в митній службі України створюють Центральну митну лабораторію, яка є спеціалізованою митною установою, та митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць. Положення про лабораторії затверджує Державна митна служба.
    Центральна  митна лабораторія, митні лабораторії  мають право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби. Центральна митна лабораторія здійснює також науково-методичне керівництво митними лабораторіями.
    Спеціальним підрозділом митних органів, який здійснює боротьбу з порушенням митних правил, охороняє територію, будівлі, споруди та приміщення митних органів, охороняє й супроводжує товари та транспортні засоби, забезпечує охорону зон митного контролю, є митна варта.
    Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а в регіональних митницях і митницях – відповідно керівники цих митних органів.
    Щодо  класифікації функцій митних органів  серед науковців немає єдиного  підходу. Наявність досить значної  кількості точок зору стосовно даного питання свідчить про відсутність у сучасній юридичній літературі єдиного підходу до вибору критеріїв, за допомогою яких здійснюється класифікація митних органів. З позиції теорії державного управління та науки адміністративного права, вважаємо, що всі функції, здійснювані митними органами, залежно від змісту, характеру та обсягу впливу можна поділити на загальні та специфічні. У загальних функціях митних органів безпосередньо відбивається владно-організуюча сутність управління, вони відповідають найбільш загальній меті діяльності керівного суб’єкта. До таких функцій належать: прогнозування, планування, організація, розпорядництво, керування, регулювання, контроль, координація, облік та інформування. Специфічні функції митних органів віддзеркалюють особливий зміст окремих впливів, обумовлених специфікою правовідносин у царині митної діяльності [20, c.126].
    Деталізуючи функції митних органів залежно  від їх значення, можна виокремити основні та допоміжні функції. Основні  функції митних органів розкривають  сутність управлінської діяльності митних органів та їх суспільне призначення, тобто це функції, для виконання яких власне, й створена система митних органів. До основних функцій митних органів можна зарахувати:
    – забезпечення участі у формуванні митної політики держави;
    – опрацювання правового, економічного та організаційного механізму реалізації митної політики;
    – здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;
    – узагальнення практики застосування митного законодавства та розроблення пропозицій щодо його удосконалення;
    – стягнення податків і зборів справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи, контроль за їх своєчасним та повним перерахуванням до відповідних бюджетів;
    – забезпечення дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
    – створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
    – забезпечення дотримання встановлених законодавством України заборон та обмежень щодо товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України;
    – сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, інших юридичних та фізичних осіб;
    – здійснення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, у тому числі забезпечення виконання заходів, спрямованих на не допущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять національне, культурне та історичне надбання українського народу;
    – здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
    – здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
    – здійснення ліцензійно-дозвільної діяльності;
    – здійснення інформування та консультування з питань митного законодавства, забезпечення необхідною інформацією інших державних органів, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян;
    – ведення митної статистики;
    – ведення УКТЗЕД;
    – здійснення верифікації сертифікатів походження товарів з України;
    – забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної діяльності, укладених в установленому законом порядку;
    – здійснення співробітництва з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у сфері митної діяльності.
    До  допоміжних функцій митних органів належать усі види діяльності внутрішньо організаційного та фінансово-господарського характеру, а саме:
    – здійснення кадрового забезпечення діяльності митних органів, у тому числі й підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів;
    – здійснення фінансово-господарської діяльності;
    – забезпечення правового та соціального захисту працівників митних органів;
    – здійснення матеріально-технічного забезпечення;
    – забезпечення митної інфраструктури тощо [1].
    Можна зробити висновок, що всі вищезазначені функції митних органів рівнозначні, взаємопов’язані та взаємообумовлені, реалізуються безперервно, взаємодіючи між собою, становлять органічну єдність, закріплюються в правових актах, об’єктивно необхідні і внаслідок цього визначають структуру митних органів. На практиці досить важко провести чітку межу між функціями. Ізольоване існування кожної з функцій, про які йшлося окремо, можливо лише в процесі наукового аналізу, а не в практичній діяльності.
    Отже, можна виокремити такі узагальнені  функції митних органів:
    1) Фіскальна. Ця функція полягає  в поповненні доходної частини  бюджету за рахунок сплати  мита та інших митних платежів, які стягуються за митне оформлення  предметів, осіб та транспортних  засобів. 
    2) Економіко-регуляторна. Передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою встановлення ставок мита і митних зборів, ліцензування, квотування, сертифікації та встановлення інших нетарифних обмежень.
    3) Захисна.  Ця функція спрямована в першу чергу на захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз.
    4) Контрольно-організаційна. Головне  завдання цієї функції – це  формування умов і порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон та їх практична реалізація шляхом проведення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів.
    5) Інформаційно-статистична. Дає можливість реалізувати «on-line» спілкування митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом уведення електронного декларування й отримання результатів митного оформлення через ці мережі.
    6) Міжнародно-політична. Полягає в забезпеченні міжнародно-інтеграційного процесу, здійсненні міжнародно-правових заходів розвитку міжнародного митного співробітництва, залученні організаційної та фінансової допомоги для розвитку митної справи.
    З метою підвищення ефективності реалізації покладених на них завдань митні  органи здійснюють свої функції як самостійно, так і у взаємодії  з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами. Відповідно до гл. 3 Митного Кодексу України суб’єкти, що взаємодіють з митними органами, зобов’язані надавати допомогу і сприяти останнім у виконанні ними своїх функцій. Це стосується насамперед органів державної прикордонної служби, податкової служби, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки України і транспортних підприємств. Щодо питання їх класифікацій, то воно в науковій літературі залишається дискусійним.
    Митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством.
    У разі виявлення під час здійснення митних процедур працівниками митних органів ознак злочинів керівник митного органу чи особа, яка його заміщує, повідомляє про це відповідні правоохоронні органи або органи охорони державного кордону України. Органи охорони державного кордону України та правоохоронні органи повідомляють митним органам про виявлені порушення митних правил або контрабанду.
    Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України [19].
    Спеціально  уповноважений центральний орган  виконавчої влади в галузі митної справи (Держмитслужба) подає Міністерству фінансів України звіт про надходження  до Державного бюджету України коштів від податків і зборів, справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи.
    Митні органи інформують Національний банк України та відповідні фінансові  органи України про перерахування  ними коштів до Державного бюджету  України.
    Розмежування  повноважень і функціональних обов’язків між митними та іншими органами виконавчої влади України щодо справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів встановлюється Конституцією України, Митним Кодексом та іншими законами України.
    Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і взаємодіють з ними в межах повноважень, встановлених законами.
    Отже, Державна митна служба України здійснює свою діяльність через регіональні  митниці, митниці та за необхідності – митні пости, які безпосередньо контролюють оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон.  Функції Державної митної служби в сукупності становлять узагальнюючу характеристику призначення й направленості дій митних органів, спрямованих на досягнення об’єктивно обумовлених цілей та завдань у сфері митного регулювання суспільних відносин. 
 

1.3. Характеристика основних митних процедур та порядку їх здійснення 

    Митному контролю підлягають усі товари і  транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України. Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи. Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце [1].
    Особи, які переміщують товари і транспортні  засоби через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства України на запити митних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
    З метою забезпечення здійснення митними  органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються  через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням  та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю. Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до Митного кодексу.
    З метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей про товари і транспортні засоби, які підлягають митному оформленню. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. 
       Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється Державною митною службою України. У разі, якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією самою особою на тих самих умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період. Ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію товарів окремих видів можуть заборонятися законами України. Не можуть бути пропущені через митний кордон України товари:

    заборонені до ввезення в Україну;
    заборонені до вивезення з України;
    заборонені до транзиту через митну територію України;
    щодо яких не було здійснене митне оформлення;
    які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог Митного кодексу та інших законів України [1].
    Перелік товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів органів державної влади, а також порядок видачі таких дозволів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей встановлюється Національним банком України, а товарів, щодо яких встановлено обмеження, — Кабінетом Міністрів України. Відповідно до наказу Державної митної служби України від 14.10.2002 № 561, митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюються за такими етапами: 
1. Прийняття вантажної митної декларації (ВМД) до оформлення. 
        1.1. Контроль за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії.

    1.2. Контроль за виконанням вимог  товарної номенклатури Митного  тарифу України при класифікації  товарів та інших предметів  для цілей митного оформлення. 
        1.3. Контроль за правильністю визначення митної вартості. 
        1.4. Контроль за надходженням коштів, перевірка правильності нарахування податків і зборів, правильності визначення країни походження товарів та інших предметів. 
        1.5. Логічний контроль і контроль за правильністю застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

2. Митний  огляд.
3. Нарахування  й стягнення збору за митне  оформлення товарів та інших  предметів у зонах митного  контролю на територіях і в  приміщеннях підприємств, що зберігають  такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу.
    3.1. Завершення митного оформлення.
    3.2. Видача оформлених документів  декларанту.
    3.3. Статистичний контроль [1].
    Отже, переміщення товарів через митний кордон України має чіткий законодавчо визначений порядок, який затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому органи митного контролю мають право самостійно встановлювати форму та обсяг даного контролю з метою додержання законодавства з питань митної справи. Варто зазначити, що забезпеченню митного оформлення зовнішньоторговельних операцій сприяла робота з вдосконалення технологій митного контролю та оформлення, спрямована на прискорення та спрощення процедур митного оформлення товарів,  що перетинають митний кордон України, при одночасному забезпеченні ефективного контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами чинного законодавства України. 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2
  ОЦІНКА ФУНКЦІОНУВАННЯ  ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ  СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗА 2007-2009 роки 

2.1. Оцінка основних показників діяльності Державної митної служби України
     
    Забезпечення  ефективності зовнішньоекономічної діяльності України є одним з вагомих  чинників зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. За умов посилення  інтеграційних процесів у світовому господарстві та відкритості економіки України як їх учасника зростає значення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема підвищується роль митно-тарифного та податкового регулювання, які сприяють збільшенню доходів бюджету. Пропонуємо порахувати питому вагу платежів, що адмініструються Державною митною службою України в доходах держбюджету за даними Державної митної служби та Міністерства фінансів України (табл. 1) [34]. 

Таблиця 2.1
Динаміка  питомої ваги платежів, що адмініструються Державною митною службою, в державному бюджеті України за 2007–2009 роки 

Показники Роки Темп  росту
2007 2008 2009
2008/2007 2009/2008
Доходи  державного бюджету, млрд .грн 165,9 231,7 225,4 65,8 –6,3
Платежі, що адмініструються Державною митною службою, млрд грн 54,12 96,47 79,01 42,35 –17,46
Питома  вага в доходах державного бюджету, % 32,62 41,64 35,05 9,02 –6,59
 
    З таблиці видно, що у 2009 році значно зменшилась питома вага платежів, які адмініструються Державною митною службою України, у доходах державного бюджету на 6,59 %. Протягом 2007 р. до держбюджету перераховано податків та зборів на суму 54 млрд. 119,5 млн. грн., протягом 2008 року  - на суму 9647,2 млн. грн, що на 77,5 % більше, ніж у попередньому році. Загальні обсяги перерахувань за 2008 р. порівняно з 2007 р. збільшились [34 ]: ПДВ – на 39 278,9 млн. грн. (у 1,9 рази); ввізне мито – на 2 337,4 млн. грн (на 24 %); акцизний збір – на 877,6 млн. грн (у 1,7 рази); єдиний збір – на 34,3 млн. грн (на 33 %). Зменшились надходження з вивізного мита на 93,3 млн. грн (на 32 %) та митних зборів – на 569,5 млн. грн (на 53 %). Надходження з вивізного мита зменшилися у зв’язку із зменшенням обсягів вивезення природного газу та насіння олійних культур, з митних зборів – у зв’язку із втратою чинності постанови КМУ від 27.01.1997 р., № 65 “Про ставки митних зборів” у зв’язку із вступом України до СОТ.
    Щодо 2009 року то інформацію щодо податків та зборів надано Державною митною службою  України лише за перше півріччя 2009 року. За офіційними даними Міністерства фінансів України можна розрахувати суму даних податків, що становить 79 млрд. грн. [35]
    Важливим  показником зовнішньоекономічної діяльності Державної митної служби є надходження  коштів від акцизного збору із ввезених на територію України товарів та ввізного мита (табл. 2.2) [ 34]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.2
Динаміка  надходження митних платежів від  акцизного збору та ввізного мита в Україні за 2007-2009 роки 

Показники Роки  
Темп  росту, млн. грн.
 
Темп  приросту, %
2007 2008 2009
2008/2007 2009/2008 2008/2007 2009/2008
Акцизний  збір із ввезених на територію України  товарів, млн.грн. 1495,5 2553,0 3690,0 1057,5 1137,0 70,71 44,54
Ввізне  мито, млн.грн. 9588,9 11932,8 6328,8 2343,9 -5604 24,44 -46,96
 
    Як  бачимо з таблиці, сума акцизного  збору у 2008 р. зросла на 1057,5 млн.  грн., або на 70,7 % у порівнянні з 2007 р. У 2009 р. приріст був меншим, проте становив  44,5 % у порівнянні з попереднім роком. Суми ввізного мита характеризувалися змінною тенденцією. У 2008 р. його приріст становив 2343,9 млн. грн, або 24,44 %. Щодо обсягів надходження ввізного мита до державного бюджету України, то у 2009 р. порівняно із 2008 р. вони знизились майже вдвоє (або на 5,6 млрд. грн) [ 34]. Це пояснюється падінням імпорту товарів у 2009 році на 46,9 % (за оперативними даними Державного комітету статистики).
    Отже, для ефективного фінансового  регулювання зовнішньоекономічної діяльності ставки ввізного мита та акцизного  збору мають бути економічно обґрунтовані.  Виправданою є їх диференціація  за групами товарів.
    Розглянемо  виконання плану по надходженню  акцизного збору із ввезених на територію  України товарів та ввізного мита (табл.2.3)[34 ].
Таблиця 2.3
Виконання плану по надходженню акцизного  збору із ввезених на територію України  товарів та ввізного мита за 2007-2009 роки 

Показники 2007 % виконання 2008 % виконання 2009 % виконання
Акцизний  збір із ввезених на територію України  товарів, млн. грн.  
Факт 1495,50 112,49 2553,00 99,22 3690,00 92,76
План 1329,00 2573,00 3978,00
Ввізне  мито, млн. грн.  
Факт 9588,90 108,17 11932,80 98,65 6328,80 58,87
план 8865,00 12096 10750
 
 
    Як  бачимо, лише у 2007 р. планові показники  як по акцизному збору, так і по ввізному миту були досягнуті, а у 2008 та 2009 рр. спостерігалось недовиконання плану. Детальніше це можна побачити на графіку.  

      
 
 
 

       

Рис. 2.1. Виконання плану по надходженню акцизного збору із ввезених на територію України товарів та ввізного мита за 2007-2009 роки 

    Отже, можемо побачити, що виконання плану  було понад 100% тільки у 2007 р. за двома  показниками. У 2008 р. недовиконання  було незначним ( по акцизному зборові  – 0,8%, а по ввізному миту – 1,3%). Недовиконання  плану щодо ввізного мита у 2009 р. майже наполовину (42,2%) пояснюється, як зазначалося вище, падінням імпорту. Що стосується акцизного збору у 2009 р., бачимо, що його недовиконання становило лише 7,2%. Це можна пояснити підвищенням ставок акцизного збору саме у 2009 р.
     Протягом 2008 року в середньому щодня оформлялося 1,2 млн. тонн вантажів, пропускалися 240 тис. громадян, близько 64 тис. транспортних засобів, забезпечено безперебійне оформлення 427,6 млн. тонн вантажів, що на 12 % (на 56,6 млн. тонн) менше, ніж у 2007 році. Обсяг експорту збільшився на 4 % й становив 149,8 млн. тонн, імпорту - зменшився на 14 % до 101,1 млн. тонн, транзиту - знизився на 20% і склав 176,7 млн. тонн.
     При цьому вартість експортованих товарів порівняно з 2007 роком зросла на 17,7 млрд. дол. США (на 35,9 %),імпортованих – на 20,8 млрд. дол. США (на 34,3 %).
     Завдяки проведеній роботі протягом 2008 року до Державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 96 млрд. 47,2 млн. грн., що на 41 млрд. 927,7 млн. грн. (на 77,5 %) більше, ніж у попередньому році.
     Показник  розпису доходів, встановлений Державній митній службі Міністерством фінансів України на 2008 рік у сумі 97,9 млрд. грн., виконано на 98,1 %.
     Загальні  обсяги перерахувань за 2008 рік у  порівнянні з 2007 роком збільшились:
     по ПДВ – на 39 278,9 млн. грн. (у 1,9 рази);
     по ввізному миту – на 2 337,4 млн. грн. (на 24 %);
     по акцизному збору – на 877,6 млн. грн. (у 1,7 рази);
     по єдиному збору – на 34,3 млн. грн. (на 33 %).
     Зменшились  надходження з вивізного мита на 93,3 млн. грн. (на 32 %) та митних зборів – на 569,5 млн. грн. (на 53 %).
     Надходження з вивізного мита зменшилися у  зв’язку із зменшенням обсягів вивезення природного газу та насіння олійних культур, з митних зборів – у зв’язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 № 65 "Про ставки митних зборів" у зв’язку із вступом України до СОТ [28].
     Оскільки 2009 рік характеризується піком світової фінансової та глобальної економічної кризи, негативні тенденції імпорту, що були започатковані наприкінці 2008 року, поглибились.
     В цілому, за рік кількість учасників  зовнішньої торгівлі в Україні, що здійснювали  імпортні зовнішньоторговельні операції, зменшилась більш ніж на 2 тисячі. Кількість зареєстрованих імпортних торговельних операцій зменшилась на 36% та склала 790 тисяч проти 1 241 тисячі у 2008 році. Внаслідок дії всіх негативних факторів відбулось суттєве падіння обсягів імпорту в Україну, структурні зміни в товарній та географічній структурі.[ 34]
     У 2009 році обсяг статистичного (загального) імпорту товарів в Україну  зменшився в порівнянні з 2008 роком, на 40 %, без урахування газу – природного зменшення в 2 рази. При цьому, в основних прогнозних макропоказниках економічного та соціального розвитку України на 2009 рік, визначено зменшення імпорту на 9,5 %.
     У 2009 р. спостерігалось збільшення питомої  ваги імпорту товарів з «0»  ставкою мита із 54 % у 2008 році до 67 %, зменшення середньозваженої ставки мита із 8,1 % у 2008 до 6,9 %, збільшення питомої ваги імпорту товарів, з якого не сплачено жодного з митних податків та зборів, із 7 % до 9 % (в основному лікарські засоби) та безпрецедентне, в 6 разів, зменшення імпорту легкових автомобілів: із 371 тисячі штук за 2008 рік до 61 тисячі за 2009 рік. Зміни у товарній структурі характеризуються наступними факторами:
     По-перше. У 2009 році сумарний імпорт газу, нафти  та нафтопродуктів збільшився на 22% за ваговим показником та на 5% за вартісним. Через це зросла його частка в структурі імпорту: за вагою з 46% до 61%, за вартістю — з 20% до 35%.
     По-друге. Поява серед товарів найбільшого  імпорту нових сировинних товарів, із низькими вартісними показниками, питома вага яких в імпорті мінеральних продуктів склала 16 % (у попередні роки: 2004-2008 роки це лише - 1-2%).
     По-третє. В 2009 році практично припинено імпорт одного з найбільш високоліквідного та податкоємного товару – автомобілів - який відкотився на рівень 2005 року. У 2008 році автомобілі забезпечували 12 % і більше надходжень податків та зборів від всього імпорту товарів в Україну (у 2009 році це лише 3 %). Всього у 2009 році увезено 61 тис. штук автомобілів проти 371 тис. штук у 2008 році, це зменшення у 6 разів. Обсяг імпорту без урахування таких стратегічних для України товарів, як газ природний, нафта сира, нафтопродукти, мінеральні продукти, а також автомобілів, зменшився на 48 % та склав 29,6 млрд. дол. США.
     Питома  вага цього імпорту у загальних  обсягах зменшилась за вагою з 40 % у 2008 році до 25 % у 2009 році, за вартістю з 70 % у 2008 році до 60 % у 2009 році. Ці товари забезпечили 57% надходжень податків та зборів від всього імпорту товарів в Україну (66% - у 2008 році) [34].
     Щодо 2010 р., слід сказати, що митні платежі були мобілізовані за рахунок наступних товарів:
     паливно-енергетичних (питома вага в надходженнях – 21%) –  збільшення платежів на 48%;
     машин, устаткування та транспорту (питома вага в надходженнях – 24%) – збільшення платежів на 29%;
     продукції хімічної промисловості (питома вага в надходженнях – 17%) – збільшення платежів на 44%;
     метали (питома вага в надходженнях – 8%) –  збільшення платежів на 50%; 
продовольчі товари та сільськогосподарська продукція (питома вага в надходженнях – 15%) – збільшення платежів на 15%.

     Об'єм експорту в грошовому еквіваленті  виріс на 33% порівняно з 2009 роком. Імпорт в свою чергу збільшився на 5%. При цьому на експорт було оформлено 67,9 млн тон вантажів, а в режимі імпорту - 37, 1 млн тон. В середньому за добу оформлялося більше тонни вантажів та 56 тисяч одиниць транспортних засобів. [34 ]
     До  державного бюджету щоденно митна  служба перераховує в середньому 344, 3 млн гривень. У першому півріччі 2009 року ця сума становила лише 215 млн. гривень.
     Отже, охарактеризувавши основні показники діяльності Державної митної служби України, слід відмітити дещо негативну тенденцію у її функціонуванні. Зокрема, у 2008-2009 роках зменшилась питома вага митних платежів у державному бюджеті, відбулось зменшення надходжень від ввізного мита у 2009 році, що пов’язано із вступом України до СОТ. План по надходженню акцизного збору із ввезених на територію України товарів та ввізного мита був виконаний лише у 2007 році, тоді як протягом 2008-2009 років спостерігалось недовиконання плану. Вплив фінансової кризи спричинив зменшення кількості учасників зовнішньої торгівлі у 2009 році більш, ніж на 2 тисячі у порівнянні із 2008 роком. 

2.2.  Оцінка діяльності Державної митної служби України по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил 

    Діяльність  Державної митної служби України  спрямована на підтримання митної безпеки  держави. Боротьба з контрабандою завжди була та є одним з важливих напрямів митної політики держави. Можна стверджувати, що Державна митна служба  України за своєю суттю та структурую є  також і правоохоронним органом, оскільки її діяльність спрямована не тільки на контроль і регулювання митних кордонів, а й на здійснення протидії порушенням митного законодавства.
    Сучасна економічна ситуація в України характеризується активізацією діяльності транскордонних злочинних груп, які спеціалізуються  на контрабанді.
      Протягом 2007–2009 років відмічалася  тенденція до збільшення частки  вилучених важких наркотиків, насамперед  героїну та кокаїну.
    Найактивнішими  ділянками кордону за кількістю  незаконного переміщення товарів  у 2007-2009 рр. були російська та польська (по 26% вартості затриманих товарів), угорська (15%), морська (9%), словацька (6%). За кількістю  незаконного переміщення підакцизних товарів (переважно тютюнових виробів) - румунська (33% вилучених сигарет), польська (28%), морська (12%) та угорська (11%) ділянки кордону.
    Основними видами контрабандних товарів та вантажів залишалися:
    - тютюнові вироби (25% випадків затримань);
    - автомобілі (22%);
    - м’ясопродукти (12%);
    - валютні цінності (9%);
    - одяг, промислові товари та автозапчастини (по 4%) [27, c. 9 – 10].
    До  основних чинників, що призводять до поширення  контрабанди, належать:
    - недостатнє співробітництво правоохоронних та контролюючих органів України з відповідними органами суміжних з Україною держав щодо обміну інформацією про боротьбу з переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;
    - недосконалість нормативно-правового  регулювання імпорту товарів та відсутність дієвого контролю за реалізацією імпортних товарів на внутрішньому ринку;
    - недосконале, суперечливе регулювання  діяльності щодо боротьби з  контрабандою та порушенням митних  правил;
    - наявність значної різниці між  цінами на окремі групи товарів на світовому та внутрішньому ринках;
    - безробіття серед мешканців прикордонних  районів [13].
    Для розв'язання вказаних завдань Указом Президента України від 4 березня 2008 року було затверджено програму боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008 - 2009 роки. У ній сказано, що аналіз стану боротьби з контрабандою свідчить про те, що, незважаючи на комплекс заходів, здійснених органами державної влади, контрабанда залишається одним з головних дестабілізуючих чинників внутрішнього ринку України, негативно впливає на розвиток національної економіки, її стратегічних галузей. Виходячи з цього, на 2008 – 2009 роки пропонувалися низка шляхів  і способів розв'язання проблеми поширення контрабанди та порушення митних правил [33, c.9 ]
    Виконання цих заходів дозволило:
    - підвищити ефективність митного  і прикордонного контролю;
    -  удосконалити взаємодію міністерств та інших органів державної влади у боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил;
    - налагодити постійний обмін інформацією з Всесвітньою митною організацією (правоохоронна комп’ютерна мережа CEN); інформаційною системою Balkan-Info, Інтерполом, правоохоронними органами зарубіжних країн.
    Основними напрямками реформування митної політики є:
    1.     Удосконалення структури митних органів.
    2.     Спрощення митних процедур.
    3.     Удосконалення організації митного контролю.
    4.     Удосконалення законодавства, що регулює митну справу.
    5.     Удосконалення системи оподаткування.
    6.     Розвиток інфраструктури.
    7.     Електронна митниця.
    8.     Міжнародна діяльність.
    За  підсумками Державної митної служби України, дана програма виконувалась. Про це свідчать наступні факти: протягом 2008 року порушено 328 кримінальних справ  про контрабанду на загальну суму 5 млрд. 515,2 млн. гривень. У порівнянні з попереднім роком кількість порушених кримінальних справ збільшилась на 34 %, а вартість предметів у справах про контрабанду зросла на 5 млрд. 94,2 млн. гривень. Протягом 2009 року митними органами порушено 318 кримінальних справ на загальну суму 445,9 млн. грн. Було налагоджено ефективну співпрацю з митними органами зарубіжних країн у сфері протидії митним правопорушенням. Зокрема, 43 % кримінальних справ, порушених за фактом контрабанди товарів – це кримінальні справи, порушені на підставі результату обміну інформацією з митними органами іноземних держав [30].
    Важлива роль у діяльності Державної митної служби України відводиться запобіганню  порушенням митних правил, службовим  правопорушенням та корупції.
    Протягом 2007 року в митних органах проведено 203 службових розслідування. За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 260 працівників, в тому числі звільнено з митних органів – 27, оголошено доган – 186, попереджено про неповну службову відповідність – 47 осіб [30].
    За  ініціативою митниць до правоохоронних органів надіслано 204 документальних матеріали з інформацією про  можливі ознаки вчинення злочинів або  адміністративних правопорушень, у  т.ч. згідно зі ст. 10 Закону України „Про боротьбу з корупцією” –  50. 
    За  інформацією, що надійшла до Держмитслужби, правоохоронними органами за ознаками вчинення злочинів у сфері службової діяльності посадовими особами митної служби порушено 62  кримінальні справи стосовно 45 осіб, з яких 22 - за матеріалами митних органів. Закрито провадження у кримінальних справах за відсутністю складу злочину або з інших причин стосовно 36 осіб. За результатами розслідування кримінальних справ засуджено 1 особу.
    Стосовно  посадових осіб митної служби складено 106 адміністративних протоколів про  корупційні діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених Законом України „Про боротьбу з корупцією”, з них за матеріалами митних органів – 53, що складає 50% від загальної кількості складених протоколів.
    Протягом 2008 року в митних органах проведено 256 службових розслідувань, 1861 перевірку та 1796 контрольних заходів. За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 839 працівників митної служби, в т.ч. оголошено догани 307 особам, оголошено зауваження – 422, попереджено про неповну службову відповідність 77 працівників, звільнено з митних органів – 33.
    За  кримінальними справами пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів 31 посадовій особі митної служби.
    За  раніше порушеними кримінальними справами засуджено 6 осіб.
    Закрито провадження у кримінальних справах за відсутністю складу злочину або з інших причин стосовно 15 осіб.
    Протягом  року уповноваженими правоохоронними  органами стосовно посадових осіб митної служби складено 99адміністративних протоколів про корупційні діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених Законом України „Про боротьбу з корупцією”, з них за матеріалами митних органів – 31 (31,3 % від загальної кількості складених протоколів).
    За  вчинення корупційних правопорушень  судами притягнуто до адміністративної відповідальності 11 посадових осіб митної служби (11,1% від загальної кількості складених протоколів).
    Звільнено від адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення або з інших причин 75 осіб (75,7 % від загальної кількості складених протоколів).
    У 2009 році для з’ясування обставин вчинення  корупційних та службових правопорушень в митних органах проведено 219 службових розслідувань і 1664 перевірки. З метою виявлення фактів порушень митного та антикорупційного законодавства у пунктах пропуску здійснено 1167 контрольних заходів [23].
    За  результатами цієї роботи до дисциплінарної відповідальності притягнуто 913 осіб. Митницями ініціативно надіслано  до правоохоронних органів 230 інформацій про можливі ознаки вчинення працівниками митної служби злочинів у сфері службової діяльності або корупційних діянь, у т.ч. для прийняття рішення у порядку ст. 97 КПК України – 170, згідно зі ст. 10 Закону України „Про боротьбу з корупцією” – 60. 
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.