На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Властивост уваги пдлтка та шляхи її розвитку

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 21.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 10. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


?2
 
ЗМІСТ
 
 
 
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИДОСЛІДЖЕННЯ...………………………………….....5
 
1.1.           характеристика психічного і особистісного розвитку підлітка……5
1.2.   Властивості уваги підлітка та її дослідження вченими………….………….7          1.3. Шляхи розвитку уваги підлітка.………………………………………………12
Висновки до Розділу 1…………………………………………………………….14
РОЗДІЛ  2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ ПІДЛІТКІВ………………………………………………………………………….15
            2.1.   Умови проведення та методи дослідження………………...……….15
            2.2.   Аналіз результатів дослідження …………….……………………...16
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………….24
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………....25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....28
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП
 
     Кожний народ, кожна країна, кожна місцевість мають свої специфічні особливості культури, побуту, історії, фольклору, соціального ладу, державного устрою. Ці особливості, безумовно, роблять кожну культурну спільноту глибоко своєрідною та неповторною. Слова ж, які відображають у мові унікальні риси кожного народу називаються реаліями.
    Актуальність обраної теми пов’язана з тим, що дослідження слів-реалій є однією з проблем сучасної лінгвістичної науки. Адже про реаліїї, як про показники колориту, конкретні, зримі елементи національної своєрідності, заговорили лише на початку 50-х років [8: 9]. Реалію ретельно досліджували болгарські перекладознавці – С.Влахов та С.Флорин [8], які дали визначення реалії як слова і словосполучення, що називають об’єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого [8: 47] , а також ряд інших вчених [3, 4, 6, 7, 10, 11,13, 15, 18, 20, 28 ]. Необхідно зазначити, що до цих пір дослідники не мають єдиної думки про те, які слова слід відносити до реалій.    
     У ході дослідження, метою якого є аналіз особливостей передачі англійських реалій українською мовою, вирішуються наступні завдання:    
1. Дослідити структуру реалій на матеріалі роману В. Теккерея «Ярмарок Суєти».
2. Проаналізувати класифікацію реалій в обраному для дослідження художньому творі.
3. Проаналізувати засоби їх перекладу з англійської мови на українську.
     Обєктом даного дослідження є особливості перекладу реалій з англійської мови на українську.
     Предмет дослідження – реалії як слова та словосполучення, які є носіями історичного, національного колориту та не мають постійних відповідників у інших мовах.
     Для вирішення поставлених завдань у роботі використовуються наступні загальнонаукові методи дослідження:
1.      Спостереження – було використано для виділення в тексті тих чи інших фактів, які нас цікавлять і включення їх до необхідної категорії.
2.      Порівняння – було використано при аналізі перекладу англійських реалій на українську мову;
3.      Енциклопедичний метод – був використаний для вивчення значень слів у тісному зв’язку з предметами та явищами, які вони позначають.
4.      Описовий метод – був використаний для послідовного опису, систематизації, класифікації матеріалу з даної теми. 
     Теоретична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані в якості теоретичної основи для подальшого вивчення аналізованої теми.
     Практична значущість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в практиці викладання англійської мови.
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
 
 
         1.1.  Місце реалії в системі безеквівалентної лексики
   
     При співставленні мов та культур виділяються елементи, які співпадають та не співпадають. Будучи компонентом культури, мова в цілому належить до елементів, що не співпадають. Чим самобутніші порівнювальні мови, тим менше в їх історії було культурних контактів, тим менше у них точок дотику, тим більше вони відрізняються в цілому та поелементно. До не співпадаючих елементів належать, перш за все, предмети, що позначаються безеквівалентною лексикою, та коннотації, характерні словам однієї мови та відсутні чи відмінні у словах іншої мови [26: 5].
     Коннотативна інформація – це інформація, що обумовлена характером акту комунікації та виражає відношення суб’єкта до предмета мовлення та адресату, приналежність суб’єкта до певної соціальної групи чи ту соціальну роль, у якій він виступає, його емоційний стан [17: 13].
    У порівняльному лінгвокраїнознавстві реаліями слід вважати слова, позначаючі предмети чи явища, пов’язані з історією, культурою, економікою та побутом країни досліджуваної мови, які відрізняються повністю або частково від лексичних понять слів мови, з якою вони зіставляються [26: 6].
    У лінгвокраїнознавстві, в теорії та практиці перекладу реалії співвідносяться з «безеквівалентною лексикою» - словами та словосполученнями, смисловий зміст яких важко адекватно передати засобами іншої мови. До безеквівалентної лексики включаються також слова, що мають експресивно-емоційне забарвлення, типу англ. oldie «старушенція» (стара пісня, все ще зберігаюча популярність) [4: 464].
   Таким чином, слова, лексичні поняття яких є міжмовними, в лінгвістиці та лінгводидактиці зазвичай називаються еквівалентними і протиставляються безеквівалентним, тобто таким, які доводиться передавати описовими виразами або за допомогою пояснень [7: 17].
    Е.М.Верещагін та В.Г. Костомаров трактували безеквівалентну лексику як «слова, що слугують для вираження понять, відсутніх в іншій культурі та іншій мові, слова, що відносяться до приватних культурних елементів, тобто культурних елементів, характерним лише для культури А і відсутніх у культурі В, а також слова, що не мають перекладу на іншу мову одним словом, які не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать» [6: 53].
    В свою чергу А.В. Федоров у своїй праці «Основы общей теории перевода» говорить про те, що явище безеквівалентності в чистому вигляді, зустрічається відносно рідко [27: 152].
    С.І. Влахов і С.П. Флорін вважають, що до складу безеквівалентної лексики входять, окрім реалій, терміни, вигуки, звукоімітації, екзотизми, абревіатури, звернення, фразеологізми [8: 43].
   А.В. Суперанська також відносить до безеквівалентної лексики «імена людей, прізвиська тварин, географічні назви, назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін. » [22: 472 – 476].
    Т.Р.Левицька та А.М.Фітерман вважають, що безеквівалентними граматичними одиницями можуть виступати як окремі морфологічні форми (наприклад, герундій) і частини мови (наприклад, артикль), так і синтаксичні структури (наприклад, абсолютні конструкції) [15: 148].
     Таким чином, ми розглянули питання про те, що являє собою безеквівалентна лексика, яке визначення їй дають різні вчені, яке місце реалії як своєрідної категорії слів та словосполучень в системі безеквівалентної лексики. Саме тому тепер цілком доречно перейти до детальнішого розгляду поняття «реалія» та його структури.
 
 
 
     1.2.    Зміст поняття «реалія», структура та типи мовних реалій
 
     Багато вчених і фахівців давали визначення реалії. Так, наприклад, В.П. Конецька трактує реалію як елемент культури, під яким розуміють сукупність матеріальних та духовних цінностей суспільства, що історично склалась на основі економічного базису [13: 463 – 466].
     Також варто звернути увагу на більш повне та зрозуміле визначення реалії С.І.Влаховим та С.П. Флоріним: «реалії – це слова і словосполучення народної мови, які відображають найменування предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту; точних відповідностей в інших мовах такі слова не мають, а отже, не можуть бути перекладені «на загальних основах», тому що вимагають особливого підходу» [8: 438].
     Саме слово «реалія» - латинський прикметник середнього роду множини (realis, -e, мн. realia ‘речовий, дійсний’), що перетворився в українській мові на іменник жіночого роду.
     Слід мати на увазі, що у філології існує двояке розуміння реалії: 1) як предмету, поняття, явища, характерного для історії, культури, побуту, укладу того чи іншого народу, країни і такого, що не зустрічається в інших народів; 2) як слова, позначаючого такий предмет, поняття, явище, а також словосполучення (зазвичай – фразеологізм, прислів’я, приказка), що включає такі слова. Тому, щоб уникнути двозначності, деякі автори намагаються уточнити дане поняття, вживаючи, поряд з терміном «реалія», термін «реалія-слово». [26: 11].
     Незважаючи на широке використання цього терміну, успадкованого з класичних граматик (лат.realia), дослідники відмічають, що ні в лінгвістиці, ні в методиці, ні в лінгвокраїнознавстві немає достатньо чітких визначень реалій і абсолютно не вивчена специфіка мовних одиниць, які позначають ці реалії [26: 10].
     Отже, після дослідження змісту поняття «реалія», яке на основі розглянутого матеріалу ми можемо трактувати як слово чи словосполучення даної мови, яке не має точних відповідників у інших мовах та є носієм національного, місцевого та історичного колориту. Тож перейдемо до ознайомлення зі структурою реалій.
    Що стосується питання, до якої категорії мовних засобів слід віднести реалії, більшість вчених говорять про слова – граничні складові речення, здатні безпосередньо співвідноситися з предметом думки, які мають лексичні, або речові, властивості [1: 422], і тільки інколи додають «словосполучення», маючи на увазі «номінативні словосполучення», тобто такі сполучення  слів, які семантично дорівнють слову. Реалією може бути номінативне словосполучення ще тому, що до реалій прирівнюються кальки, які нерідко являють собою саме такі словосполучення. Іншою формою реалій є скорочення  (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне «слово» номінативні словосполучення [8: 18].
    Скорочення – слово, що піддається зменшенню кількості фонем і/або морфем. Буквене скорочення – це абревіатура [1: 440].
    Абревіатура (итал. abbreviatura від лат. brevis — короткий) – слово, утворене з назв початкових букв або з початкових звуків слів, що входять у вихідне словосполучення [9] .
    Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів’я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення [8: 18].   
    Переходячи до розгляду класифікації реалій, необхідно зазначити, що різні дослідники виділяють різні типи реалій, які ми далі розглянемо детальніше.
    З точки зору часового колориту, серед реалій завжди можна виділити реалії-неологізми, історизми, архаїзми [26: 7 – 8].
     Неологізми (грец. neos – новий, logos – слово) – нові слова, словосполучення, фразеологізми, що зявляються в мові в процесі розвитку суспільства [1: 261 – 262].
     Історизми – застарілі слова, які вийшли з ужитку внаслідок зникнення реалій, які вони позначали [29: 157].
     Архаїзми – мовні одиниці, що на даному етапі є застарілими в мові або зовсім вийшли з загального вжитку [9: 168].
     Л. В. Колесников, Г.А. Пасічник [4: 465 – 466] пропонують наступну класифікацію реалій:
1) Реалії-іменники, дієслова, прикметники. Серед великої групи іменників особливе місце займають так звані «репрезентативні імена», наприклад: англ. Mrs. Mop – типова домашня робітниця. Дієслова складають меншу групу, наприклад, to squat - самовільно займати чужу землю; в’їжджати в порожню квартиру. Прикметники часто є похідними від власних назв, наприклад, Edwardian - часів короля Едуарда VII [4: 465].
3) За своєю смисловою структурою мовні реалії можуть бути: А) однозначні; Б) багатозначні, в яких, як правило, виділяються одне чи кілька значень [4: 466].
4) За стилістичним забарвленням мовні реалії слід поділити на:
- стилістично нейтральні: tutor керівник групи студентів (в коледжах Оксфордського чи Кембриджського університетів);
- книжні: Prince Consort «принц-консорт» (титул чоловіка королеви Вікторії);
- розмовні: lollipop man «людина з льодяником» (спеціальний черговий, регулюючий рух транспорту біля шкіл) [4: 466].
     Очевидно, що найбільш розгорнутою є класифікація Влахова та Флоріна [8: 51 – 56]. Згідно з їхньою точкою зору, реалії мають такі поділи:
1. Поділ за предметною ознакою, за допомогою якого виділяють:
     Географічні реалії: А) найменування об’єктів фізичної географії, в тому ж числі і метеорології(прерія, торнадо та ін.); Б) найменування географічних об’єктів, пов’язаних з діяльністю людини; В) найменування ендеміків.
     Ендеміки – види рослин та тварин, характерні відносно невеликій території. [22: 1571].
     Етнографічні реалії: - Побут: А) їжа, напої, побутові заклади та ін. (ель, таверна,драгстор); Б) одяг (включно: взуття, головні убори та ін.) і прикраси; В) житло, меблі, посуд та ін.; Г) транспорт (засоби та «водії»), напр.: кеб, кебмен;
- Праця: А) люди праці (фермер та ін.); Б) знаряддя праці; В) організація праці (включно господарства), напр.: ранчо; - Мистецтво та культура: А) музика і танці (блюз та ін.); Б) музичні інструменти; В) фольклор (сага та ін.); Г) театр; Д) звичаї та ритуали; Е) свята та ігри (День подяки); Ж) міфологія (ельф); З) культ (прихильники та послідовники) і культові будівлі та предмети; - Етнічні об’єкти: А) етноніми;
    Етноніміка – розділ ономастики, який вивчає назви племен, народів та інших етнічних спільностей [21: 1582].
Б) прізвиська ( звично жартівливі або образливі), напр.: кокні; В) найменування осіб за місцем проживання; - Міри та гроші: А) одиниці мір (ярд, фунт); Б) грошові одиниці (фунт стерлінг, долар); В) простомовні найменування мір і грошей (бакс);
     Суспільно-політичні реалії: - Адміністративно-територіальний устрій: А) адміністративно-територіальні одиниці; Б) населені пункти; В) деталі населеного пункту; - Органи та носії влади: А) органи влади (верхня палата); Б) носії влади (лорд-мер); - Суспільно-політичне життя: А) політична діяльність та діячі (торі); Б) патріотичні та суспільні рухи ( та їх діячі); В) соціальні явища та рухи ( та їх представники), напр.: бізнес, хіпі; Г) звання, титули, звернення (містер, сер); Д) учбові заклади та культурні установи (коледж, кампус): Е) стани та касти ( та їх члени ); Ж) станові знаки та символи; – Військові реалії: А) підрозділи; Б) зброя (клеймор); В) обмундирування; Г) військові службовці і командири (гренадер).
2) Поділ за місцевою ознакою:
     В площині однієї мови: А) свої реалії – це слова, що належать одній державі та усьому її народу(національні), одному наріччю або діалекту (локальні) або певній місцевості (мікролокаьні). Напр.: ель (ale - світле англійське пиво) [28: 135]; Б) чужі реалії – це або запозичення, тобто слова іншомовного походження, або кальки, тобто поморфемні або послівні переклади найменувань чужих для даного народу об’єктів, або транскрибовані реалії
іншої мови, напр.: бізнес (ам.) [8: 58].
     В площині пари мов: А) зовнішні реалії – однаково чужі для обох мов; Б) внутрішні реалії – слова, які належать одній з пари мов, і отже, чужі для іншої мови [8: 59].
3) Відповідно до часового поділу, Влахов та Флорін виділяють сучасні реалії (неологізми) та історичні реалії, частина яких може бути архаїзмами [8: 59].
     Отже, існують різні принципи класифікації реалій, деякі з яких ми розглянули в даному підрозділі. Їх різноманітність зумовлена, зокрема, неоднозначністю трактування самого терміну «реалія», дискусійністю питання щодо його структури. Продовжимо дослідження та розглянемо засоби, які використовують для перекладу реалій.
 
 
         1.3.   Засоби та особливості перекладу реалій
   
     Наявність в оригіналі слів-реалій завжди розглядалась як фактор, що затрудняє переклад і перешкоджає повній перекладності [10: 125]. Переклад являє собою перехід не лише з однієї мови в іншу, але й з однієї культури в іншу. Перекладач повинен усвідомлювати не лише суто лінгвістичні правила, але й елементи культури в самому широкому сенсі цього слова [11: 193].
    В задачу перекладу входить не лише точний виклад змісту думок, які повідомляються в оригіналі, але й відтворення засобами мови перекладу всіх особливостей стилю та форми повідомлення [10: 9].
    Відповідно до класифікації О.В. Петрової [18: 13 – 14], існує п’ять основних засобів передачі реалій:
I. Транскрипція – вважається найпростішим способом перекладу слів (lobby - лоббі, lump – ламп). Він широко використовується для передачі імен, назв місцевостей, заголовків періодичних видань та ін. З цією ж метою використовується транслітерація, але перевага надається транскрипції [18: 13 – 14], тому що вона виходить зі звучання, намагається передати його у тій чи іншій мірі точності, в той час як транслітерація виходить з написання, з буквеного складу слова [25: 169]. Очевидно, що для цілей усної комунікації важливо знати звукову форму назв, що пояснює поступове витіснення транслітерації транскрипцією [18: 14].
II. Зноски та пояснення часто комбінуються з транскрипцією, так як заміна англійських звуків українськими не полегшує розуміння іноземних слів. Наприклад, “ ’Daily Express’ reports…” повинно бути перекладено як «Англійська консервативна газета ‘Дейлі Експрес’  повідомляє…», тому що заголовок “Daily Express” добре відомий англійському читачу, а «Дейлі Експрес» невідомий українцю. Варто пам’ятати, що пояснення та зноски створюються перекладачем, який має бути полікультурною людиною [18: 14].
III. Калькування – це переклад складових частини слова (морфем) відповідними елементами мови перекладу [25: 10]. Англійський іменник “moonquake” цілком адекватно перекладається на російську як «лунотрясение», так само як рос. «луноход» перекладається на англійську як “moon crawler” [18: 14]. При цьому способі перекладу треба пам’ятати, що неприпустимим є буквальний переклад, який спотворює інформацію тексту оригіналу [15: 115].
IV. Наближений переклад може бути розтлумачений як переклад за аналогією. Якщо слово в тексті оригіналу виражає поняття, яке не має назви в мові перекладу, потрібно відшукати в останній аналогічне, схоже, хоча й не ідентичне мові оригіналу поняття. Напр, укр. «кисіль» перекладають як “jelly”, хоча, насправді, це різні речі (носії англійської мови використовують “starch” для слова «кисіль» та “jelatin” для “jelly”) [18: 14].
V. Останній засіб перекладу – описовий переклад. У цьому випадку слово мови оригіналу передається групою слів мови перекладу (“spacewalk” - “вихід у відкритий космос”, “spacesick” - “той, для кого умови космічного польоту є нестерпними”) [18: 14].
    Таким чином, ми розглянули п’ять основних засобів передачі реалій українською мовою. Звичайно, кожен з них має свої недоліки, проте при належному комбінуванні перекладачем цих засобів, можна досягти повноцінного перекладу іншомовного тексту, хоча, як зауважує Бархударов Л.С. [3: 6], текст перекладу ніколи не може бути повним та абсолютним еквівалентом тексту оригіналу, тому завдання перекладача – зробити цю еквівалентність якомога повнішою і звести втрати до мінімуму.
 
 
         Висновки до Розділу 1
 
     Термін «реалія» зявився в лінгвістиці лише на початку 50-х років, чим у певній мірі пояснюється відсутність його єдиної дефініції. Проте, розглянувши різні трактування цього терміну, можна сформулювати наступне визначення: реалії – це слова та словосполучення, що називають об’єкти, характерні для життя ( побуту, культури, соціального, історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого, які є носіями історичного, національного колориту та не мають постійних еквівалентів у інших мовах.
          З точки зору часового колориту, Г.Д. Томахін виділяє: реалії-неологізми, тобто реалії, що увійшли в мову недавно; реалії-історизми, тобто застарілі реалії, що вийшли з вжитку у зв’язку зі зникненням понять, які вони позначали; реалії-архаїзми, які вийшли чи виходять із широкого вжитку.
     Аналіз класифікацій підтвердив, що найбільш повною є класифікація С. Влахова та С. Флоріна: 1. За предметною ознакою: географічні, етнографічні, суспільно-політичні реалії, які мають свої підструктури. 2. Поділ за місцевою ознакою в площині однієї мови: свої реалії, тобто слова, що належать одній державі, народу, місцевості; чужі реалії, тобто запозичення або кальки. 3. Поділ за місцевою ознакою в площині двох мов: зовнішні реалії, які належать одній з пари мов; внутрішні, чужі для обох мов. 4. Відповідно до часового поділу: сучасні реалії (неологізми) та історичні реалії, частина яких є архаїзмами.
     Окрім того, ми проаналізували п’ять основних засобів передачі реалій українською мовою, а саме: транскрипцію, що передає звучання реалії, та транслітерацію, що базується на її буквеному написанні; калькування, тобто переклад складових частин слова відповідними елементами мови перекладу; наближений переклад, що полягає у пошуку відповідного реалії слова в мові перекладу, та описовий переклад, що передає значення реалії групою слів мови перекладу.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ II
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСКИХ РЕАЛІЙ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІЛЬЯМА ТЕККЕРЕЯ «ЯРМАРОК СУЄТИ»)
 
 
         2.1.   Структура реалій
 
     Реалії є словами, що відображають у мові особливості державного устрою даної країни, її історії та культури, мовних контактів носіїв даної мови [1: 381], і саме тому вони дуже часто знаходять своє відображення в різних творах.
    Реалії мають різну структуру:
    Окремі слова, тобто основні найкоротші одиниці мови, що виражають своїм звуковим складом поняття про предмет, процес, явища дійсності, їх властивості чи відношення між ними [19: 414]:
…so that our two heroines drove pretty much unencumbered to Ramsgate, where  there were plenty of packets plying, in one of which they had a speedy passage to Ostend [24: 293].
     Рамсгейт (Ramsgate) — місто в англійському графстві Кент, на східному березі півострова Танет, в 100 км від Лондона [32].
    Словосполучення, тобто сполучення двох або більше повнозначних слів, пов'язаних за змістом і граматично, що виражають едине, проте розчленоване поняття [19: 415]:
…but that suddenly there appeared on the cliff in a tax-cart, drawn by a bang-up pony, dressed in white flannel coats, with mother-of-pearl buttons, his friends the Tutbury Pet and the Rottingdean Fibber… [24: 373].
Укр.: …та раптом на кручі зявилася бричка, запряжена підстриженими поні, в якій сиділи його друзі – «Улюбленець Татбері» та «Роттінгдінський Боєць»… [23: 306].
    Скорочення, тобто еліптична форма мови, що зазвичай виникає у деяких ситуаціях спілкування [1: 439]:
It is no laughing matter, Mrs. C., anyways [24: 319]. Mrs. C. від Mrs. Crawley.
Укр.: Тут нема з чого сміятися, місіс Кроулі [23: 318].
    Скорочення для позначення імені при перекладі було випущено.
     Таким чином, було проаналізовано різні за своєю структурою реалії, серед яких було виявлено окремі слова, словосполучення, а також скорочення. Наступним кроком нашого дослідження є аналіз структури запропонованих у романі реалій.
  
 
         2.2.   Класифікація реалій
 
     Базуючись на класифікаціях реалій, запропонованих Г. Д. Томахіним, Л. В. Колесниковим, Г.А. Пасічником,  Влаховим та Флоріним, проаналізуємо реалії, згадані у романі.
     З точки зору часового колориту, серед реалій виділяють:
     Історизми, тобто назви предметів та явищ, що припинили своє існування [2]:
Some one bid five shillings, at which the military gentleman looked toward the quarter from which this splendid offer had come, and there saw another officer with a young lady on his arm, who both appeared to be highly amused with the scene, and to whom, finally, this lot was knocked down for half a guinea [24: 179].
     Shilling – 1) a British coin in use until 1971, worth 12 old pence. 2) the unit of money in Kenya, Uganda, Tanzania and Somalia [30: 1181].
     Guinea – an old British gold coin or unit of money worth 21 shillings (= now ?1.05) [30: 573].
     Архаїзми, тобто застарілі назви предметів і явищ, у яких є інші, сучасні назви [2]:
Those virtues which characterize the young English gentlewoman… [24: 16].
     Gentlewoman (old use) – a woman who belongs to a high social class; a woman who is well educated and has excellent manners [30: 536].
    Відповідно до смислової структури розрізняють наступні види реалій:
    Однозначні, тобто реалії, виражені словами, які, подібно точним термінам, співвідносяться лише з одним предметом думки [1: 281]:
…having acquired the art at Queen’s Crawley, where the Baronet, Mr. Pitt, and Rawdon himself had given her many lessons… [24: 302].
     Baronet (in Britain) – a man who has the lowest rank of honour which can be passed from a father to his son when he dies [30: 87].
    Багатозначні, тобто реалії, виражені словами, які мають кілька пов’язаних між собою значень, зазвичай виникаючих в результаті розвитку первинного значення цього слова [1: 235]:
Respecting the chief of the Southdown family, Clement William, fourth Earl of Southdown, little need be told, except that his lordship came into Parliament (as Lord Wolsey) under the auspices of Mr. Wilberforce… [24: 359].
     Lord -  1) (in Britain) a nobleman. 2) (in Britain) A title used by some high ranks of noblemen. 3) (in Britain) A title used for some high official positions in Britain. 4) (My Lord) (in Britain) A title of respect used when speaking to a judge, bishop or some male members of the nobility (= people of high social class). 5) A powerful man in Medieval Europe, who owned a lot of land and property. 6) (usually the Lord) A title used to refer to God or Christ [30: 761].
    В залежності від стилістичного забарвлення виділяють такі види реалій:
    Стилістично нейтральні, тобто реалії, які вживаються в усіх стилях мови (розмовно-побутовому, художньої літератури, публіцистичному, науковому, офіційно-діловому) [14: 218 – 219] :
Senior Wranglers at Cambridge, not Oxford [24: 373].
     Cambridge (BrE) – the main city and administrative centre of Cambridgeshire, England, on the River Cam. It is famous for its university, the second oldest in Britain, and is visited by many tourists [34].
     Oxford (BrE) – a city in southern England, north-west of London, and the administrative centre of Oxfordshire. Oxford is famous for its university, the oldest in Britain, established in the mid-12th century; the buildings of its many colleges are a major feature of the city, which is a tourist centre as well as an important centre of academic research [34].   
     Книжні, тобто реалії, які використовуються передусім у літературно-писемному та піднесеному усному мовленні – науковому й публіцистичному, в ділових документах, в художній літературі [14: 219]:
Still, by way of punishing her elder nephew, Miss Crawley persisted in being gracious to the young Oxonian [24: 373].
     Oxonian (formal) – relating to Oxford in England, or to Oxford University [34].
    Реалії, присутні в романі, є різними з точки зору поділу за предметною ознакою:
…he frequented the theatres, as the mode was in those days, or made his appearance at the opera laboriously attired in tights and a cocked hat [24: 35].
     Cocked hat (BrE) – a hat with the edges turned up on three sides, worn in the past [31].
    Реалія cocked hat вживається у якості етнографічної реалії: побут; головні убори.
The gentleman without the elephant is worth five pound [24: 179].
     Pound (symb ?) – 1) the unit of money in Britain, worth 100 pence [30: 987].
    Реалія  pound вживається в якосі етнографічної реалії: міри та гроші; грошові одиниці.
…to the Lord Mayor’s ball she knew she was to go… [24: 29].
     Lord Mayor – a title used for some high official positions in Britain [30: 761].
    Реалія Lord Mayor вживається в якосі суспільно-політичної реалії: носій влади.
Only when her pupils quited the establishmeny, or when they were about to be married, and once, when poor Miss Birch died of the scarlet fever, was Miss Pincerton known to write personally to the parents of her students [24: 16].
     Miss – used before a family name of a woman who is not married in order to speak or write to her politely [30: 815].
    Реалія Miss вживається в якосі суспільно-політичної реалії: суспільно-політичне життя; звання, титули, звернення.
Worthy Miss Pinkerton, although she had a Roman nose and a turban, and was as tall as a grenadier, and had been up to this time an irresistible princess, had no will or strength like that of her little apprentice… [24: 28].
     Grenadier (AmE) – a soldier in the part of the British army known as Grenadiers or Grenadier Guards [30: 564].
     Реалія grenadier вживається в якосі суспільно-політичної, військової реалії для позначення військового службовця.
     У досліджуваному романі присутні також реалії, які Власов та Флорін виділяють за місцевою ознакою в площині однієї мови:
     Свої реалії, тобто більшою частиною споконвічні слова даної мови [8: 58]:
And when at length home was reached, Miss Amelia Sedley skipped out on Sambo’s arm, as happy and as handsome a girl as any in the whole big city of London [24: 29].
     London – the capital city of the UK, in southeast England on the River Thames, which is also an important port and centre for tourists. Population: about 7,000,000 [31].
     Отже, в аналізованому романі присутні різні типи реалій: архаїзми, історизми, що виділяють з точки зору часового колориту; однозначні, багатозначні реалії, які виділяють відповідно до смислової структури; стилістично нейтральні та книжні реалії, які виділяють в залежності від стилістичного забарвлення; географічні, етнографічні, суспільно-політичні, з точки зору поділу за предметною ознакою. Природно, в романі присутні свої реалії, що виділяються за місцевою ознакою в площині однієї мови. У наступному підрозділі проаналізуємо засоби, які найбільш часто використовуються для перекладу реалій.
 
 
     2.3.   Засоби перекладу реалій
 
     Проаналізувавши класифікацію реалій з роману «Ярмарок Суєти» В. Теккерея, варто розглянути засоби їх перекладу на українську мову.
    У зв’язку з тим, що реалія позначає слова, пов’язані з історією та культурою досліджуваної мови, її вживання у художніх творах є дуже поширеним. Відповідно існує проблема перекладу цих реалій на українську мову.
     Роман “Vanity Fair” («Ярмарок Суєти») В. Теккерея був перекладений на українську мову Ольгою Сенюк, з використанням різних засобів перекладу:
    Так як транскрипція є способом передачі звукового складу слів [12: 123], тобто передає звучання слів в мові оригіналу, її використання як засобу перекладу є дуже поширеним:
Becky used to go through dialogues with it; it formed the delight of Newman Street, Gerard Street, and the artist’s quarter... [24: 26].
Укр.: Бекі розігрувала з нею сцени на радість іна превелику втіху Ньюмен-стріт, Джерард Стріт і всього артистичного кварталу [23: 27].
     Для перекладу назв вулиць (Newman Street – Ньюмен стріт; Gerard Street –  Джерард стріт) була використана транскрипція.
…on the occasions when her father brought her to Chiswick, used Rebecca to perform the part of the ingenue… [24: 25].
Укр.: …дівчина надзвичайно вміло прикидалась ingenue, коли батько брав її з собою в Чізвік…[23: 27].
     Для перекладу реалії, що позначає місто (Chiswic
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.