На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Теоретичне обрунтування та експериментальна переврка ефективних форм видв позакласної роботи з бологї, орєнтованих на активзацю пзнавальної дяльност учнв основної школи. Змст та види позакласної роботи з бологї з учнями основної школи.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 20.02.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. Драгоманова
Грицай Наталія Богданівна
УДК 37.015.2: 371.322.5
Активізація пізнавальної діяльності учнів
основної школи у позакласній роботі з біології
13.00.02 - теорія та методика навчання (біологія)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
КИЇВ - 2008
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами практичної та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема біології.
Як свідчить аналіз шкільної практики, інформаційне навантаження школярів з біології досить велике, що спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам'яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.
Вчитель уже практично перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки активізувати пізнавальну діяльність школярів лише на уроках є неможливим, необхідно всіляко підтримувати їх активність у позакласній роботі та скеровувати на поглиблене вивчення природи під час екскурсій, спостережень і дослідів у куточку живої природи й на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці, проведення біологічних вечорів, занять гуртків юннатів, позакласного читання та ін.
У методиці навчання біології проблема активізації пізнавальної діяльності учнів розглядалася в наукових працях М. М. Верзиліна, Д. І. Трайтака, Л. С. Романової, В. І. Шулдика, А. Н. Захлєбного, О. Д. Гончара, А. І. Калугіна та інших.
Аналіз досвіду роботи вчителів-практиків свідчить, що наявні в методиці навчання біології форми й види позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням вікових особливостей дітей. Причина цього не лише у відсутності належної уваги до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці педагогів до її проведення.
Вивчення різних підходів до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів показало, що на сучасному етапі не всі її аспекти достатньо вивчені, відсутні комплексні дослідження активізації пізнавальної діяльності школярів у позакласній роботі з біології. Це значною мірою знижує ефективність навчально-виховного процесу з даного предмета.
Актуальність проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів, її теоретичне й практичне значення потребують спеціальних досліджень, що зумовило вибір теми дисертації „Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука в межах теми „Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ” (державний реєстраційний номер 0106U002439). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (протокол № 4 від 25 грудня 2003 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 р.)
Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес з біології в основній школі.
Предмет дослідження - зміст, форми та види позакласної роботи з біології як засоби активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних форм і видів позакласної роботи з біології, орієнтованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи.
Гіпотеза дослідження. Рівень пізнавальної активності учнів основної школи підвищиться за умови такої організації позакласної роботи з біології, яка передбачає:
- поєднання фронтальних, групових, індивідуальних форм позакласної роботи;
- використання різних видів позакласної роботи (тижнів і декад біології, екскурсій у природу і гурткових занять, індивідуальної позакласної роботи в „Школі юного біолога”) з урахуванням особистісно орієнтованого підходу до активізації пізнавальної діяльності учнів;
- здійснення цілеспрямованої методичної підготовки вчителя до організації позакласної діяльності школярів.
Відповідно до мети і гіпотези були визначені такі завдання дослідження:
1) вивчити стан дослідження проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів у психолого-педагогічній літературі, теорії і практиці навчання біології; визначити критерії та рівні сформованості пізнавальних дій учнів основної школи в позакласній роботі з біології;
2) теоретично обґрунтувати ефективність різних форм і видів позакласної роботи з біології, зміст яких базується на особистісно орієнтованому підході до активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи;
3) розробити експериментальну методику підготовки студентів вищих навчальних закладів до організації позакласної роботи школярів із біології;
4) експериментально перевірити обґрунтований у дослідженні підхід до активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи та підготувати методичні рекомендації для організації позакласної роботи з біології.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: положення філософської та психологічної науки про закономірності розвитку особистості; філософська концепція пізнання; психофізіологічна теорія; концепція психології творчості та діяльності (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв); фундаментальні дослідження педагогів про розвиток активності особистості в діяльності (Л. П. Арістова, Б. І. Коротяєв, В. І. Лозова, В. О. Онищук, В. Ф. Паламарчук, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова, Г. І. Щукіна та ін.); діяльнісно-системний підхід до розвитку пізнавальної активності учнів (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, Г. С. Костюк, В. І. Лозова, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова та ін.); концептуальні положення про освіту, викладені в Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Концепції позакласної виховної роботи.
Для перевірки гіпотези та розв'язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження:
емпіричні - вивчення та аналіз досвіду роботи вчителів з методики позакласної роботи з біології; бесіди, опитування, анкетування учнів, учителів, студентів; вивчення шкільної документації; педагогічне спостереження з метою з'ясування стану проведення позакласної роботи в сучасній школі та рівня методичної підготовки вчителів до її організації; педагогічний експеримент, у ході якого було встановлено недоліки в проведенні позакласної роботи з біології (констатувальний експеримент) та перевірено ефективність форм і видів позакласної роботи в процесі активізації пізнавальної діяльності учнів (формувальний експеримент);
теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури для визначення стану дослідження проблеми; порівняльний аналіз рівнів сформованості пізнавальної активності школярів з метою визначення ефективності форм і видів позакласної роботи; статистична кількісна і якісна обробка результатів дослідження, на основі якої було перевірено гіпотезу, педагогічну ефективність розроблених рекомендацій.
Організація дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2001- 2007 років у три етапи: констатувальний, пошуковий, формувальний.
На першому етапі (2001 - 2002 рр.) здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, навчальних планів і програм. Проведено констатувальний експеримент, вивчено й проаналізовано досвід роботи вчителів біології щодо активізації пізнавальної діяльності учнів у позакласній роботі з предмета, стан методичної підготовки студентів-біологів до проведення позакласної роботи з предмета.
На другому етапі (2002 - 2004 рр.) уточнено засоби активізації пізнавальної діяльності в позакласній роботі з біології, шляхи вдосконалення методичної підготовки студентів до організації позакласної роботи з біології; розроблено методичні рекомендації щодо проведення позакласної роботи, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів; підготовлено матеріали для формувального експерименту (анкети для вчителів, студентів, учнів; програма й навчальні посібники). За результатами пошукового етапу дослідження розроблено методику формувального експерименту.
На третьому етапі (2004 - 2007 рр.) проведено формувальний експеримент; систематизовано й узагальнено результати дослідження, здійснено їх статистичну обробку; сформульовано основні висновки, літературно оформлено рукописи дисертації й автореферату.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в загальноосвітніх школах № 5, 8, 11, 13, 22 міста Рівного; Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука, Рівненському державному гуманітарному університеті, Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка та Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Всього в різних видах педагогічного експерименту взяли участь по 780 учнів контрольних і експериментальних груп, 386 студентів, 113 учителів біології.
Наукова новизна одержаних результатів. У вітчизняній теорії та методиці навчання біології вперше досліджено пізнавальні дії учнів у позакласній роботі з біології і доведено вплив на активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи таких форм і видів позакласної роботи, як тижні й декади біології, екскурсії у природу, гурткові та індивідуальні заняття.
Удосконалено методичну підготовку майбутніх учителів біології до організації позакласної роботи з біології шляхом розробки та впровадження курсу „Методика позакласної роботи з біології”.
Подальшого розвитку набули: методика проведення тижнів і декад біології, екскурсій у природу, гурткових занять та індивідуальної роботи з учнями; навчально-методичне забезпечення підготовки студентів до організації позакласної роботи з біології.
Уточнено структуру пізнавальної активності та критерії її визначення в позакласній діяльності учнів основної школи.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці, експериментальному обґрунтуванні та впровадженні в шкільну практику науково-методичних рекомендацій щодо форм і видів позакласної роботи з біології, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів. Теоретичні положення дослідження реалізовані у вигляді укладеної програми курсу „Методика позакласної роботи з біології”, навчального посібника для вищої школи, розробок змісту занять у експериментальній „Школі юного біолога”, екскурсій у природу, тижнів і декад біології в школі. Підготовлено і подано до друку посібник „Позакласна робота в школі з біології”, який пройшов незалежну експертизу і рекомендований до впровадження у вищі навчальні заклади як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист МОН України №1/11-5783 від 23.08.2006).
Матеріали дослідження можуть бути використані безпосередньо вчителями шкіл, організаторами виховної роботи, методистами під час організації позакласної роботи з біології, а також викладачами вищих навчальних закладів у проведенні занять з методики навчання біології, науковцями для подальшого обґрунтування теоретичних і методичних основ підготовки майбутнього вчителя до організації позакласної роботи з біології в загальноосвітній школі.
Результати дослідження впроваджуються у практиці роботи Рівненських загальноосвітніх шкіл № 5 (довідка № 139 від 04.05.2007 р.), № 11 (довідка № 104 від 08.05.2007 р.), № 13 (довідка № 235 від 03.04.2007 р.), № 22 (довідка № 65 від 04.05.2007 р.); у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука (довідка № 01/226 від 07.05.2007 р.), Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (довідка № 03-10/1757 від 03.10.2007 р.); Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (довідка № 253 від 24.05.2007 р.), Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди (довідка № 147 від 29.05.2007 р.), Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 271 від 08.05.2007 р.).
Вірогідність і надійність одержаних результатів забезпечувалися методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним застосуванням теоретичних і емпіричних методів, спрямованих на досягнення мети та розв'язання завдань дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних із використанням методів математичної статистики.
Особистий внесок здобувача. У спільній з І. В. Морозом науковій статті „Тижні та декади біології в школі” автору належить розробка змісту та методики проведення тижнів і декад біології в школі.
Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом їх оприлюднення на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції” (Рівне, 2005), „Інноваційні підходи до підготовки педагогічних кадрів у контексті Болонського процесу” (Чернівці, 2005), „Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції” (Житомир, 2005), „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006), „Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність” (Умань, 2007); „Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівне, 2007); „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2007); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005); „Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації” (Рівне, 2006); „Розвиток біологічної освіти в Україні” (Мелітополь, 2006); „Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців” (Кривий Ріг, 2006); „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006); „Наукові та методичні основи викладання біологічних дисциплін у педагогічних вищих навчальних закладах України” (Київ, 2006); „Дидактичні технології у вищих педагогічних закладах” (Рівне, 2006); „Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007); Міжвузівській науково-практичній конференції „Управління процесом розвитку інноваційної діяльності навчального закладу” (Рівне, 2006); звітних науково-практичних конференціях кафедр біології та методики викладання природничих дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука (Рівне, 2001-2007), кафедри теорії та методики навчання природничо-географічних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, 2001-2007); засіданнях методичних об'єднань учителів біології (Рівне, 2002-2006).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 23 публікаціях (22 одноосібні): 13 статей у фахових виданнях з педагогічних наук, затверджених ВАК України (1 у співавторстві), 1 навчальний посібник для студентів, 1 навчальна програма, 8 статей і тез у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, 22 додатків на 27 сторінках, списку використаних джерел (240 найменувань). Загальний обсяг дисертації - 276 сторінок, основний текст викладений на 229 сторінках рукопису. Робота містить 38 таблиць та 14 рисунків на 39 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідно-експериментальної роботи, методологічні і теоретичні основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів дослідження, наведено відомості про їх апробацію та впровадження.
У першому розділі - „Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у теорії та практиці позакласної роботи з біології” - на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури визначено суть поняття „активізація пізнавальної діяльності учнів” через поетапне з'ясування суті таких дефініцій як „активність”, „діяльність”, „пізнавальна діяльність”, „пізнавальна активність”; досліджено структуру, критерії та рівні пізнавальної активності; визначено пізнавальні дії учнів з біології, засоби активізації пізнавальної діяльності школярів у позакласній роботі з предмета; охарактеризовано форми й види позакласної діяльності; проаналізовано сучасний стан проведення позакласної роботи з біології, стан методичної підготовки майбутніх учителів біології до організації позакласної діяльності.
Аналіз літературних джерел показав, що проблема активізації пізнавальної діяльності учнів досліджувалась у працях К. О. Альбуханової-Славської, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Божович, Д. Б. Богоявленської, Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, Н. О. Менчинської, С. Л. Рубінштейна, Н. Ф. Тализіної, А. В. Фурмана (психологічні аспекти); Ю. К. Бабанського, Б. І. Коротяєва, І. Я. Лернера, М. І. Махмутова, І. Т. Огородникова, М. М. Скаткіна (активізація навчання шляхом удосконалення методів навчання); Л. П. Арістової, Л. О. Іванової, В. С. Ільїна, В. І. Лозової, Н. Г. Морозової, В. О. Онищука, І. Ф. Харламова, Т. І. Шамової, Г. І. Щукіної (розвиток пізнавальної активності, інтересу та пізнавальної потреби школярів) та багатьох інших педагогів і психологів.
В останні роки питання активізації пізнавальної діяльності учнів висвітлювались у дисертаційних роботах з педагогіки та окремих методик (С. Б. Бєляєв, О. В. Ващук, М. С. Головань, М. Я. Ігнатенко, Л. О. Лісіна, Л. С. Межейнікова та ін.).
З'ясовано, що в психолого-педагогічних дослідженнях відсутній єдиний підхід до поняття „пізнавальна активність”, яке розглядається як компонент пізнавальної діяльності (Л. П. Арістова, Л. О. Іванова, М. Я. Ігнатенко, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова та ін.); як готовність особистості до пізнання зовнішнього і внутрішнього світу (Н. О. Половнікова, Д. В. Вількєєв, В. О. Онищук, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова та ін.); як одна з рис (властивостей) особистості (М. С. Головань, І. Я. Ланіна, В. І. Лозова, Г. І. Щукіна та ін.).
На основі здійсненого аналізу наукових праць Д. Б. Богоявленської, Л. О. Лісіної, І. Ф. Харламова, А. В. Фурмана, Т. І. Шамової, Г. І. Щукіної та інших визначено рівні та критерії пізнавальної активності особистості.
У результаті теоретичного узагальнення встановлено, що пізнавальна активність - це складне особистісне утворення, інтегрована якість особистості, що має мотиваційні, змістово-операційні та емоційно-вольові компоненти і реалізується через ставлення до позакласної діяльності, пізнавальний інтерес, ініціативу, ефективне оволодіння знаннями і способами діяльності, самостійність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні, впевненість у собі, прагнення до самовдосконалення, iнтелектуальну рефлексiю особистості. Звідси поняття „активізація пізнавальної діяльності учнів” розглядаємо як процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів задля досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання ефективних форм і методів навчання. Активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних засобів, які спонукають дитину до вияву більш високого рівня пізнавальної активності.
Теоретичний аналіз літературних джерел засвідчив, що в психології та педагогіці розроблено цілий ряд засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто шляхів, способів, методів і прийомів, які забезпечують формування пізнавального інтересу до предмета, позитивне ставлення до навчальної роботи, розвиток пізнавальної активності школярів. Основними серед них є використання проблемних завдань, активних методів навчання, проведення біологічних ігор, дослідів і спостережень, екскурсій тощо. Усі ці засоби активізації застосовують у позакласній роботі з біології, оскільки вона не обмежується часом, місцем проведення, рамками шкільної програми.
Шляхом аналізу наукових праць учених-методистів було уточнено суть поняття „позакласна робота” і встановлено, що найпоширенішим є виділення трьох її форм: масової, групової та індивідуальної.
З метою з'ясування практичного стану позакласної роботи з біології в сучасній школі та шляхів її покращення і вдосконалення було проведено констатувальний експеримент. Результати його засвідчили, що біологія як предмет подобається 48,8% школярів, і найбільшу зацікавленість в учнів викликають такі форми та види позакласної роботи з біології, як екскурсії, біологічні ігри, вечори, заняття гуртків, індивідуальна робота тощо. Проте анкетування показало, що лише 32,2% школярів беруть участь у масових заходах, 7,9% - відвідують біологічні гуртки, 10,7% залучені в індивідуальній роботі з біології.
Крім того, було визначено коефіцієнт сформованості пізнавальних дій учнів з біології. Нами обрано 6 пізнавальних дій (читання додаткової біологічної літератури; проведення спостережень за рослинами та тваринами; ведення щоденника спостережень; випуск біологічної стінгазети; підготовка повідомлень і рефератів біологічного спрямування; участь у біологічних іграх), кожна з яких оцінювалася за трибальною шкалою (0, 1, 2 бали) за відповідними показниками. За результатами дослідження сформованості пізнавальних дій, низького рівня досягли 73,2% школярів, середнього - 25,2%, високого - лише 1,6%. Середнє значення коефіцієнта сформованості пізнавальних дій з біології відповідає низькому рівневі.
Аналіз результатів анкетування 113 вчителів біології показав, що систематично організовують позакласну роботу лише 16,8% респондентів. Дослідження свідчить, що ретельно продумана та спланована позакласна робота з біології у школах майже не проводиться. Педагоги обмежуються в своїй діяльності епізодичним проведенням предметних тижнів, олімпіад, біологічних свят і вечорів тощо.
Окрім цього, є проблеми в методичній підготовці вчителів-біологів, що негативно впливає на активізацію пізнавальної діяльності школярів. За результатами опитування педагогів, серед чинників, які вплинули на їх знання з методики проведення позакласної роботи з біології, навчання у вищих навчальних закладах стоїть на одному з останніх місць. До того ж, згідно з анкетуванням майбутніх учителів біології (386 респондентів), лише 36,6% з них відзначили, що вміють організовувати позакласну роботу.
Результати констатувального експерименту свідчать про необхідність удосконалення методичної підготовки вчителів біології до проведення позакласної роботи, що сприятиме її ширшому використанню з метою активізації пізнавальної діяльності учнів.
У процесі наукового пошуку було встановлено, що найбільше можливостей для активізації пізнавальної діяльності учнів у позакласній роботі мають тижні та декади біології, екскурсії у природу, гурткові заняття, а також індивідуальна робота з учнями, ефективність яких теоретично обґрунтована в дисертаційному дослідженні.
У другому розділі - „Основні напрями активізації пізнавальної діяльності з біології в позакласній роботі” - розроблено експериментальну методику підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до організації позакласної роботи школярів з біології; описано методику проведення різних форм і видів позакласної роботи з біології, зміст яких базується на особистісно-орієнтованому підході до активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи.
Проведенню формувального експерименту передувала цілеспрямована підготовка студентів до організації позакласної роботи з біології шляхом розробки та впровадження курсу „Методика позакласної роботи з біології”, застосування різних форм і видів позакласної діяльності під час педагогічної практики.
Методична підготовка майбутніх учителів біології до проведення позакласної роботи здійснювалася поетапно: 1) ознайомлення з теоретичним матеріалом під час лекційного курсу „Методика позакласної роботи з біології”; 2) закріплення та узагальнення знань, формування умінь і навичок проведення позакласних заходів під час практичних занять з курсу; 3) застосування набутих знань і вмінь під час педагогічної практики в школі; 4) виконання науково-дослідних завдань з методики позакласної роботи з біології.
Одержані результати впровадження експериментальної методики показали поглиблення та розширення знань і вмінь студентів організовувати позакласну роботу з біології. Так, кількість майбутніх учителів, які досягли високого рівня знань з методики позакласної роботи з біології, після вивчення курсу зросла на 12,4%, середнього - на 18,6%, а низького, навпаки, зменшилася на 31%.
Наступним етапом дослідження була організація позакласної діяльності студентами під час педагогічної практики в загальноосвітній школі. Методика проведення різних видів позакласної роботи (тижнів і декад біології, екскурсій у природу, гурткових занять та індивідуальної роботи в „Школі юного біолога”) детально описана в дисертації. Особлива увага приділялася реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів у процесі проведення зазначених видів позакласної роботи.
Предметні тижні і декади організовувалися таким чином, щоб охопити позакласною діяльністю якомога більше школярів, ураховуючи при цьому їх інтереси та побажання. Тематика заходів була різноманітною, широко використовувалися міжпредметні зв'язки та екологічний матеріал.
Екскурсії проводилися до Рівненського парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка в усі пори року з метою вивчення сезонних змін у природі, видової різноманітності дендрофлори міста.
Під час гурткових занять з біології поєднувалися різні форми і методи навчання, широко використовувалися завдання експериментального характеру, індивідуальний підхід до кожного учня.
У дослідженні обґрунтован и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.