На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Система обгу пластикових карток розробка заходв щодо її вдосконалення

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 24.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 8. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


 
ВСТУП
 
Однією з найважливіших  сфер банківської діяльності від  якої залежить ефективність функціонування економіки України в цілому і  кожного суб’єкта підприємницької  діяльності окремо, є організація  безготівкових розрахунків у  господарському обороті.
На ринок банківських  послуг значно впливає розвиток передових  технологій, зокрема  карткових платіжних  систем.
В останні часи банками  приділяється велика увага операціям  з використанням пластикових  карток. Одною з причин такої уваги  є зміни, які зараз відбуваються на ринку банківських послуг. Початковий період розвитку банківських структур в нашій країні близький до завершення. Цей період характеризувався чітким перевищенням попиту на банківські послуги  над їх пропозицією, що і стимулювало  стрімкий зріст кількості банків, а також сприяло спеціалізації  банківських установ. Наприклад, надавалась перевага роботі з організаціями, а  в розвиток обслуговування фізичних осіб в більшості випадків або  залишався на другому плані, або  зовсім ігнорувався.
Дійсно, залучення коштів населення потребує на початковому  етапі істотних фінансових вкладень і організаційних зусиль, які обумовлені необхідністю створення розвиненої мережі пунктів обслуговування, проведенням  рекламної компанії, PR- заходів т.і.
Інтегруючись до розвинутих міжнародних карткових платіжних  систем український банк затверджується на міжнародному фінансовому ринку, викликає більшу довіру з боку партнерів  та клієнтів. Активна позиція банку  при роботі з кредитними картками дозволяє не тільки зберегти “старих” клієнтів, але й залучити нових. Крім того, ринок платіжних карток відкриває  нові можливості в сфері обслуговування фізичних осіб, підприємців і, як наслідок, отримується більше прибутку.
Однак поступова насиченість  регіональних ринків банківських послуг призвела до жорсткої міжбанківської конкуренції і боротьби за нові сегменти ринку, які раніше були непривабливими. До їх числа належить і банківське обслуговування фізичних осіб. В цій ситуації пластикові картки виявили свої безспірні технологічні переваги стосовно традиційних платіжних інструментів, що і поставило їх в центр уваги банків, які почали реалізовувати проекти по залученню коштів населення.
Метою роботи є дослідження  українського ринку карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб, використання карток, як засобу масових платежів, визначення основних проблем, що склалися та шляхів їх вирішення, аналіз перспектив розвитку даної сфери банківської  діяльності на Україні.
 

РОЗДІЛ 1
БАНКІВСЬКІ ПЛАСТИКОВІ КАРТКИ В СИСТЕМІ БЕЗГОТІВКОВИХ  РОЗРАХУНКІВ
 
 
1.1 Історичні передумови виникнення пластикових карток
 
Попередниками сучасних карт були картки, які випускали крупні американські готелі, нафтові компанії і магазини на початку століття. Ці товарні картки мали два призначення  – стежити за рахунком клієнта  і забезпечити механізм запису його покупок. Їх поява була логічним продовженням оплати в розстрочку.
З 1914 торгові підприємства стали випускати картки для найбагатших  клієнтів, щоб прив'язати їх до своєї  мережі магазинів і продавати  їм найбільш дорогі товари. На початку 20-х нафтові компанії стали випускати  «карти чемності» (courtesy cards), за допомогою  яких водії могли робити покупки  на будь-якій бензоколонці. У 1928 почався  випуск Charga-Plates, пластинок з вибитою  адресою. У наступних 30 років крупні компанії запропонували такі нововведення, як мінімальна місячна плата, плата  за фінансові послуги, 30-денний період відстрочення по платежах – і все  ради максимального доходу від операцій по картах.
Жорстка конкуренція примусила  компанії піти на значні витрати і  почати емісію кредитних карт. У 1936-му році індустрія авіаперевезень, що росте, очолювана American Airlines, запропонувала  власну кредитну схему, що отримала назву Universal Air Travel Plan (UATP). Спочатку випускалася  купонна книжка проти депозиту клієнта, а потім кредитний план розвинувся в  
операцію, схожу з операцією по кредитній карті.
Ера сучасної універсальної  кредитної карти почалася в 1949 з  утворення Diners Club. А.Блумингдейл, Ф.Макнамара  і Р.Снайдер представили план нового типу карт. Ця карта, ставши універсальною, дозволяла б робити покупки в торгових крапках по всій країні. Важливим пунктом плану було введення третьої сторони в кредитних операціях. Diners Club ставала посередником між покупцем і фірмою, забезпечуючи кредит одному і іншому і беручи плату за послуги. Із стартовим капіталом всього в 75 тисяч доларів, Блумінгдейл, Макнамара і Снайдер почали свою справу.
Прибуток вони припускали отримувати з фірми-продавця, яка  повинна була давати їм 7% знижок з  суми покупки, а також з власника карти у вигляді щомісячної плати (% за несплачену частину балансу  був згодом введений компаніями банківських  кредитних карт).
Проте потенційні клієнти  не поспішали ставати утримувачами карти, поки не стали приймати всюди. Продавці ж не хотіли брати участь у цій програмі, оскільки не бачили попиту на карти. Їх також не влаштовував  розмір знижки за кредит, яку вимагала Diners Club. Ще однією перепоною для універсальних  карт став опір з боку авіакомпаній, нафтових компаній і крупних торгових фірм, що випускали свої карти. Вони не бажали давати знижку третій стороні  і боялися, що нова карта ослабить їх відносини з клієнтами.
Не дивлячись на труднощі, засновники Diners Club були упевнені в успіху. Після війни в Америці почалося бурхливе зростання індустрії кредиту. Вперше велика частина американців  стала заробляти більше, ніж це було потрібно для основних потреб. За Diners Club з'явилася T&E (Travel&Entertainment), компанія карт, що займається туризмом і розвагами.
У 1958 American Express, найбільша  компанія дорожніх чеків, і Carte Blanche одночасно  вишли на ринок універсальних  кредитних карт. У цьому ж році перший і другий банки країни – Bank of America і Chase Manhattan Bank також приступили до операцій з кредитними картами. Проте  Сhase Manhattan був вимушений продати  свої операції в 1962. Причини: складнощі  при передачі інформації, шахрайство і зловживання. Основною ж перепоною  в цьому бізнесі стала відсутність  єдиної загальнонаціональної мережі, що особливо било по дрібних банках, що розвивали локальний ринок  карт.
У 1966 Bank of America почав видавати ліцензії іншим банкам на проведення операцій з картами BankAmericard. Рішення  про розширення операцій на всю країну зустріло протидію інших крупних  банків і привело до утворення  другої національної системи карт, що отримала назву Interbank Cards Association (ICA).
В кінці 60-х Bank of America і Interbank провели сумісну кампанію розсилки карт поштою. За короткий час число  утримувачів карт збільшилося на мільйони. Одночасно відбувалося  стрімке зростання числа фірм, пов'язаних з національними системами  карт. Це примусило банки, що випускали  незалежні карти, приєднуватися  до однієї з двох національних систем. До 1978 року більше 11 тисяч банків приєдналися  до однієї або до двох систем. Річні  продажі досягли 44 млрд. доларів, 52 млн. американців володіли принаймні  двома банківськими картами.
Але недосконалість карткової  системи поставила безліч запитань, основні з яких були:
    Яких правил дотримуватися для виправлення помилок, що відбуваються з вини комп'ютерних систем? І хто повинен встановлювати ці правила?
    Що робити для захисту клієнтів, до яких пришли рахунку до оплати операцій по картах, які вони не здійснювали?
    Якщо карта була втрачена або вкрадена, як визначити відповідальність клієнта і обов'язки емітента?
    По яких критеріях оцінювати можливості доступу різних клієнтів до кредиту?
    Що робити для забезпечення або обмеження доступу до кредитних історій мільйонів власників карт?
 
Уряд США почав діяти. Федеральна комісія з торгівлі в 1970 ухвалила рішення заборонити розсилку карт поштою, що не зажадалися клієнтом. У 1972 Федеральна резервна система стала  першою установою, регулюючою індустрію  карт. Закон 1973 забезпечив захист власників карт від несанкціонованого використання рахунків і інформації по картах. У 1977 було заборонено використання расової приналежності, статі, віросповідання, національного походження або подружнього положення як критерій для дозволу або відмови в кредиті.
Americard поміняла ім'я на VISA в 1976 році. Мета – міжнародне  визнання. MasterCharge в 1980 році стала  MasterCard. З 1969 по 1981 рік число банків, що приєдналися до MasterCard збільшилося  з 4461 до 12504, приєдналися до VISA, –  з 3751 до 12518. Спочатку і VISA і  MasterCard забороняли практику випуску  банком обох карт. Проте під  тиском судових властей, що  звинувачували компанії в порушенні  антитрестового законодавства, банки  отримали право випускати дві  карти одночасно.
Конкуренція зростала і в T&E індустрії. Володіючи перевершуючими ресурсами, American Express швидко обійшла  своїх конкурентів Diners Club і Carte Blanche. До 1970 у неї були в два рази більше клієнтів, чим у першої і  в чотири рази більше, ніж у другої. В середині 70-х розрив ще більше збільшився: утримувачів карт American Express було в 7,5 разів більше, ніж у Diners Club і в 10 разів більше, ніж у Carte Blanche. Клієнти  не бачили сенсу мати більш за одну карту T&E – і їй ставала American Express. Diners Club і Carte Blanche були куплені CityBank, здатного серйозніше змагатися з American Express. Не дивлячись на це, у останньої зараз  в 12 разів більше клієнтів, чим Diners Club і Carte Blanche разом узятих.
Кредитні карти існували в Європі з початку 50-х, коли British Hotel & Restaurant Association випустила карту BHR. Серед американських компаній, що діяли в Європі, домінувала Diners Club. У 1972 Americard заявила про початок  операцій в 72 країнах, але швидке розповсюдження відбувалося тільки у Великобританії, де компанія придбала карту Barclay’s. Європейські  банки не поспішали підписувати  угоду, підпорядковувавши себе найбільшому  банку Америки. Ці побоювання спрацювали на руку Interbank, що досяг угод з EuroCard, найбільшою системою універсальних карт в Європі, і з Acsess, найбільшою системою Великобританії.
MasterCard була менш успішною  в Японії. JCB-банк, дочірнє підприємство American Express, очолював ринок, маючи  в два рази більше клієнтів, чим VISA і MasterCard разом узяті.  Японія, не дивлячись на пізній  старт індустрії карт, обійшла  до 1980 всі європейські країни  і вийшла на друге місце  після США по кількості карт.
 
 
1.2. Основні елементи карткової платіжної системи.
 
Щоб покупець зміг розплатитися з торговцем за придбані у нього  товари або послуги за допомогою  кредитної картки, повинна існувати платіжна система, в рамках якої здійснюватиметься  така операція. Таку систему в загальному вигляді можна представити як сукупність суб'єктів, які уклали угоду  про те, що вони готові здійснювати  взаєморозрахунки між собою на безготівковій  основі, використовуючи певні механізми  і дотримуючи встановлені правила.
Для більш детального розуміння  всіх процесів карткової платіжної системи, необхідно детальніше зрозуміти, що собою являє сучасна пластикова карта. Отже, Пластикова картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів\послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах). Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі\сервісу і банками, які є членами платіжної системи, що обслуговує картки.
Ітак, пластикова картка являє  собою пластину стандартних розмірів , виготовлену з спеціальної, стійкої  до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна  функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта платіжної системи. Для  цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані – ім’я, номер рахунку і інші - можуть бути ембоссировані , тобто нанесені рел’єфним шрифтом. Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак, для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблематична. Крім того, потрібно і зберігати на картці ряд конфеденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Ця задача може бути вирішена за допомогою різноманітних фізичних механізмів.
В картках зі штрх-кодом  в якості ідентифікаційного елементу використовується штриховий код, аналогічний  коду, який застосовується для маркировки товару. Зчитування кода відбувається в інфрачервоних промінях. Картки з магнітною полосою на сьогоднішній день найбільш розповсюджені. Магнітна полоса розташована на зворотній  стороні картки і складається  з трьох доріжок. Дві перші  потрібні для зберігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію.
Картки з чіпом називають  смарт-картками, чіп-картками, інтелектуальними картками. Незважаючи на явні переваги ці картки, чіпові картки  менш  розповсюджені  ніж картки з магнітною смугою, в  першу  чергу з-за більш високої  ціни виготовлення та обслуговування. Тільки в останні роки, коли втрати від шахрайства з магнітними карками  стали вражаючими і мають сталу  тенденцію до зростання, було прийняте рішення про поступовий перехід  на смарт-картки. Смарт-картки розділяються спеціалістами на картки з пам’яттю та власне мікропроцесорні картки. Картки з пам’яттю бувають разовими (одноразовий записбагаторазове  зчитування) та такими, що дозволяють багаторазовий  перезапис. При цьому об’єм пам’яті  значно більший ніж у карток з магнітною смугою та більш високий рівень захисту інформації. Принципово нові можливості мають справжні мікропроцесорні картки, оскільки вони мають свою внутрішню логіку і являються міні-комп’ютером.
Отже, в платіжну систему, що використовує пластикову картку як засіб оплати, входять наступні групи  суб'єктів:
    Емітенти пластикових карток (Card Issuers).
    Власники пластикових карток (Cardholders or Cardmembers).
    Провайдери послуг з організації прийому оплати карткою в торгових точках (Merchant Account PROVIDERS-MAP).
    Торгові точки або торговці, що приймають до оплати пластикові картки (Merchants).
    Процесингові центри (Transaction Processing Clearinghouse).
Тепер детальніше розглянемо кожну з груп.
Емітент кредитної  картки - це та організація, яка випускає пластикову картку, тобто надає її в користування своїм клієнтам. В ролі емітентів можуть виступати банки, фінансові організації, крупні мережі магазинів і ряд інших організацій. Переважна більшість кредитних карток випускаються банками, тому буде доцільно в загальному випадку говорити про банківські картки.
Банк, що випускає кредитну картку, називається банком-емітентом (Issuing Bank). Банк-емітент є гарантом виконання всіх платіжних зобов'язань, що виникають в процесі використання випущених ним карток. Картка впродовж всього терміну дії залишається  власністю банку, а клієнт банку  отримує картку тільки в користування і є тільки утримувачем картки.
Перед наданням клієнтові  пластикової картки банк проводить  перевірку фінансового положення  і кредитоспроможності клієнта. В принципі процедура отримання  картки зводиться до процедури відкриття  рахунку. Тому дуже часто отримати картку в банці, де клієнтом вже відкритий  рахунок, можна на пільгових умовах, а іноді і безкоштовно. Банківський  рахунок, на якому проводяться всі  операції по картці називається карт-рахунком. Якщо рахунок в банку відкритий, то картка, що випускається, може бути прив'язана до нього, а можливо  необхідне і відкриття окремого карт-рахунку, на якому обліковуватимуться всі операції з карткою. У випадку якщо у замовника картки рахунку в банку-емітенті немає, обов'язково потрібне відкриття карт-рахунку.
В рамках платіжної системи  банк-емітент зобов'язується оплачувати рахунки торгової точки (торговця) по оплаті товарів і послуг, куплених клієнтом банку з використанням  виданої йому даним банком картки. У свою чергу банк-емітент списує відповідну суму з карт-рахунку власника картки.
Банк-емітент може також  періодично надсилати власникові картки виписку з карт-рахунку з вказівкою  всіх операцій, проведених за звітний  період, а також сум і термінів погашення заборгованості перед  банком (якщо така є).
Власник банківської  картки може використовувати її як платіжний інструмент і здійснювати безготівкову оплату товарів і послуг, які пропонуються торговцями-учасниками платіжної системи. Також власник картки може отримати готівку наявну в АТМ мережі (мережі банкоматів), що працють з картками тієї системи, в рамках якої випущена конкретна картка.
Провайдерами  Мерчант акаунтів в першу чергу є, звичайно, банки. В рамках платіжної системи банки, в яких відкриває торговий рахунок продавець, і які займаються обслуговуванням торгової точки, називають банками-еквайєрами (Acquiring Bank). На банки-еквайєри покладається виконання всього спектру послуг із забезпечення прийому карток до оплати торговими точками.
Серед цих послуг можна  відзначити, вже згадані послуги, за наданням апаратних засобів і  програмних продуктів по прийому  кредиток, обробку запитів торговців  на авторизацію карток, проведення взаєморозрахунків з банком емітентом  картки, зарахування засобів на торговий рахунок продавця. Також це такі послуги, як розповсюдження між своїми клієнтами списків карток, по яких операції призупинені або припинені (розсилка стоп-листів). Це і робота з документами: отримання, сортування і розсилка документів в електронній  і паперовій формі.
Треба відзначити, що один банк може бути одночасно і еквайєром  і емітентом. А в цілому, в рамках платіжної системи може існувати один або декілька розрахункових банків, в якому банки-члени системи відкривають кореспондентські рахунки. Така схема служить для прискорення проведення взаєморозрахунків між еквайєрами і емітентами.
Торгова точка (торговець) - це торгова або сервісна компанія, яка приєдналася до платіжної системи з метою надати можливість своїм клієнтам здійснювати оплату кредитною карткою. Як вже згадувалося для того, щоб дістати можливість приймати оплату кредитками, торговець повинен або відкрити в банку Мерчант акаунт, або скористатися послугами посередника без відкриття свого Мерчант акаунта.
Отримавши свій Мерчант акаунт, торговець отримує право приймати до оплати за свої товари і послуги  кредитні картки даної системи. Торговець  може пред'являти банку-еквайєру документально  підтверджені вимоги зарахувати на свій торговий рахунок засоби за продані  за кредитними картками товари. На торговця розповсюджується зобов'язання в обумовлених  угодою випадках проводити авторизацію  карток (через банк-еквайєр або  через процесинговий центр) і  зобов'язання зберігати в таємниці інформацію про кредитні картки клієнтів. Решта прав і обов'язків торговця чітко обумовлюється в договорі на відкриття Мерчант акаунта.
У крупних платіжних системах банки-еквайєри часто укладають  угоди і передають виконання  більшості технічних функцій  спеціально створеним банками або  банківськими об'єднаннями сервісним  організаціям - процесинговим центрам
На процесинговий центр  покладається виконання цілодобової  авторизації платежів за картками. Також на нього може бути покладена  функція по підготовці підсумкових  даних для проведення взаєморозрахунків  між банками, членами платіжної  системи, а також функція складання  і розсилки стоп-листів для торговців  торговцям.
Для виконання вказаних функцій  процесинговий центр веде свою базу даних про власників карток і  про членів платіжної системи. У  крупних платіжних системах може бути створене декілька процесингових центрів, зазвичай за регіональним принципом.
 
 
1.3. Види пластикових карток
 
На сьогоднішній день існує  велика кількість різновидів пластикових  карток. Через таку їх різноманітність, картки можуть надавати такі послуги:
    Отримання готівки через банкомати;
    Отримання відповіді на запит про стан рахунку;
    Переказ коштів з одного рахунку на інший. Наприклад з рахунку з низькими відсотками на рахунок з більш високими відсотками чи навпаки;
    Отримання виписки з поточного рахунку;
    Отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом в готівковому вигляді;
    Виконання платежу за товар чи якусь послугу з використанням торговельних терміналів;
    Отримання відповіді на запит про можливість отримання клієнтського кредиту з допомогою банкомату.
Усі ці послуги  клієнт може отримати за допомогою  системи електронних роздрібних банківських послуг без участі персоналу  банку.
Пластикові картки можна класифікувати за багатьма ознаками: за способом використання; за формою розрахунків; за способом запису інформації на картку; за належністю до організації-емітента; за охопленням території  дії; за терміном використання та ін. Далі розглянемо докладніше кожну з цих  груп.
За способом використання картки бувають:
    індивідуальні картки, які видаються окремій особі. Картка може бути “стандартною” чи “золотою”. Золоті картки видаються клієнтам, що мають високу кредитоспроможність;
    сімейні картки – видаються членам сім’ї особи, що уклала відповідний договір і несе відповідальність за використання рахунку;
    корпоративні картки – картки, що видаються юридичними особами (організації, фірмі) на певну суму для проведення розрахунків за куплені товари чи надані послуги. На основі цієї картки та корпоративного карткового рахунку можуть відкриватись індивідуальні картки та персональні рахунки керівникам чи відповідальним співробітникам. Відповідальність перед банком по корпоративному рахунку несе організація, а не окремі власники корпоративних карток.
За формою розрахунків картки бувають двосторонніми та багатосторонніми.
Двосторонні –  це картки, за допомогою яких виконуються  розрахунки за двосторонніми угодами  між учасниками розрахунків. По цих  картках їх власники можуть отримувати товари чи послуги у замкнутих  мережах, які контролюються емітентом  карток, на АЗС, в універмагах тощо. Кредит по цих картках надає сама компанія, яка емітує картки. До цього  класу належать клубні картки, які  випускаються для членів певних груп, об’єднаних за професійним чи якимось  іншим принципом.
Багатосторонні  карти – це картки, які функціонують у національних чи міжнародних карткових  проектах і надають можливість купувати товари чи отримувати послуги у багатьох торговців та закладів сервісу, які  приймають пластикові картки як платіжний  засіб.
За способом запису інформації картки бувають:
    з графічним записом;
    з ембосируванням;
    з штрих-кодуванням;
    з кодуванням на магнітній смузі;
    з кодуванням на чіпах;
    з лазерним записом (оптичні картки).
За функціональною ознакою картки поділяються на кредитні та дебетні, а також картки типу “ електронний гаманець ” і “ електронні гроші ”.
Кредитні картки дають змогу отримувати кредит під  час купівлі товарів чи оплати певних послуг, а також отримувати готівкову позику. Кредитні картки бувають банківськими чи картками туризму  та розваг.
Банківські кредитні картки використовуються для оплати за товари чи певні послуги з використанням  банківського кредиту чи для отримання  авансу у готівковій формі. Клієнт користується кредитом без сплати відсотків протягом 4-8 тижнів. Крім того, за бажанням він  може продовжити термін кредиту за межі пільгового періоду, сплачуючи  в такому разі відсотки. При цьому  банком встановлюється ліміт на суму одноразової витрати.
Кредитні картки видаються платоспроможним клієнтам. Вони бувають індивідуальними та корпоративними. Індивідуальні картки поділяються на стандартні та золоті. Золоті картки надаються лише клієнтам з високим і стабільним рівнем доходів.
Картки туризму  та розваг (travel and entertainment card) імітуються компаніями, що спеціалізуються на обслуговуванні даної сфери, наприклад American Express. Ці картки дають змогу  їх власникам виконувати розрахунки на різні товари та послуги, а також  надають пільги по замовленню авіаквитків, номерів у готелях, по страхуванню  життя, дають можливість отримувати знижки на ціни товарів, отримувати кредит і т.п.
Дебетна картка –  це картка, для якої відкривається  спеціальний рахунок, на якому зберігається сума, якою обмежені розрахунки по ній. Дебетна картка надає клієнту  зручності при проведенні безготівкових  платежів, отриманні готівки, управлінні рахунком. Звичайно, фінансова привабливість  дебетної картки порівняно з кредитними картками значно менша, вона може бути підставою для нарахування відсотків  на залишок рахунку та отримання  знижок при купівлі товару. При  виконанні всіх операцій з дебетною карткою, як правило, використовується РІN-код. З юридичної точки зору, дебетна картка може сплатити кредитною, якщо дозволити по ній овердрафт.
За належністю до організації-емітента картки бувають:
    банківські картки, які емітуються банком чи консорціумом банків;
    комерційні картки, які емітентуються комерційними фірмами чи їх групою, тобто не фінансовими установами;
    картки карткових асоціацій, які випускаються організаціями, основною діяльністю яких є емісія пластикових карток та створення інфраструктури щодо їх обслуговування.
За сферою обслуговування картки бувають:
    універсальні, які використовуються для оплати за будь-які товари та послуги;
    приватні комерційні (цільові картки), які використовуються для оплати за певні послуги (наприклад, картка для мережі ресторанів, готелей, супермаркетів, АЗС).
За охватом територій дії картки бувають:
    міжнародні, дія яких розповсюджується на кілька держав;
    національні, дія яких обмежена рамками певної держави;
       регіональні, які використовуються лише у певних регіонах держави;
      локальні, дія яких обмежена рамками однієї установи.
За терміном використання картки бувають:
    обмежені певним терміном дії (іноді з можливістю прологування);
    необмежені в терміні дії.
 
 

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЛІ ПЛАСТИКОВИХ  КАРТОК В БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЯХ
 
2.1. Аналіз діяльності  банків України на ринку платіжних  карток
 
На сьогоднішній день в Україні більше 60% провідних  українських банків обслуговують картки та беруть участь у роботі міжнародних  платіжних систем Visa International, Europay International, MasterCard International, American Express, Diner Club та інших  менш відомих платіжних систем. Стан і розвиток карткових платіжних  систем, як відомо, віддзеркалює рівень освоєння новітніх банківських технологій, ступінь цивілізованості держави. Тому головну увагу банків зосереджено  на збільшенні емісії пластикових карток і розширенні можливостей їх використання у торговельній мережі.
Як свідчить аналіз, кількість  пластикових карток і обсяги операцій з ними в Україні динамічно  зростають, що дає змогу розглядати картковий бізнес як один із найбільш перспективних для банків.
На 1 квітня 2005 року банками  України було емітовано 18 444 тис. міжнародних  пластикових карток, тоді як на 1 січня 2010 року їх кількість становила 44 468 тис. шт..
За кількістю емітованих карток серед банків лідирує «ПриватБанк». На 1 квітня 2005 року цим банком було випущено  6 444 тис. шт., тоді як на 1 січня 2010 року їх кількість становила 18 643 тис. шт..
Будучи дійсним членом двох найбільших міжнародних платіжних  систем VISA і EUROPAY , «ПриватБанк» має найбільший спектор різновиду платіжних пластикових карток. Найбільш популярними серед них є: VISA Classic, VISA Business, VISA Gold, VISA Electron/Plus, Visa Platinum, Visa Electron, CAM-card, VISA Electron Domestic; Eurocard/Mastercard Gold, Cirrus/Maestro; American Express Personal, American Express Corporate; American Express Gold, American Express Platinum.
«ПриватБанк» також  є лідером з випуску карток системи VISA, а система Europay найбільше  до вподоби банку «Аваль».
Локальні проекти займають немалу долю карткового ринку, забезпечуючи банкам-емітентам можливість мати свою (захищену!) долю на ринку. Подібні системи  впроваджуються досить швидко і допомагають  банкам отримати прибуток за рахунок  розширення сфери послуг щодо залучення  додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування  коштів у банках тощо.
Для більш зручного користування пластиковими картками стрімкими темпами  зростає і кількість банкоматів. Ще на 1 жовтня 2008 року їх кількість складала 25 тис. шт., а вже на 1 січня 2010 року їх кількість становила 29 тис. шт.
Сума операцій з використанням  платіжних карток, емітованих українськими банками у 2009 році виросла до 353 1666 млн. грн. (з них 18 375 млн. грн. безготівкові платежі та 334 791 млн. грн. отримання готівки), в порівнянні з 2005 роком де їх сума складала 99 738 млн. грн. (з них 3 196 млн. грн. безготівкові платежі та 96 542 млн. грн. отримання готівки).
Найбільшу частку в загальних  обсягах операцій за платіжними картками, емітованими українськими банками, становлять операції з використанням  карток міжнародних платіжних систем MasterCard і Visa відповідно 38% і 41%.
Потрібно зазначити, що останнім часом з розширенням  клієнтської бази і посиленням міжбанківської конкуренції банки періодично знижували  тарифи з обслуговування карток. Крім того, стимулюючи нових клієнтів, ряд  банків почали відмовлятися від страхового депозиту, значно зменшили мінімальний  залишок і мінімальний внесок при відкритті картрахунка. Досить перспективними стають партнерські  карткові проекти (так званий кобрендинг) – програми, здійснювані банками-емітентами платіжних карток спільно з партнерами (авіакомпаніями, автовиробниками, готелями, торговельними закладами, туристичними, телекомунікаційними і нафтовими  компаніями тощо) Такі програми передбачають додаткові переваги держателям карток (знижки, компенсації тощо) і направлені на збільшення обсягів продажу товарів (послуг) на основі створення довіри та лояльного ставлення споживачів до обох компаній.
 
 
2.2. Аналіз діяльності  АКБ «Форум» на ринку платіжних  карток
 
АКБ «Форум» розпочав свою діяльність на ринку платіжних карток в липні 2000 року. 17 липня 2000 року була випущена перша власна платіжна картка банку.
Вже в 2002 році банк стає членом  міжнародної платіжної системи Visa International. А з 2006 року банку надано найвищий статус – принципальне  членство – міжнародної платіжної системи Visa International.
У 2007 році Банк «Форум» став принципальним членом міжнародної  платіжної системи MasterCard Worldwide. В той же час від цієї міжнародної платіжної системи АКБ «Форум» оголошений номінантом на звання «Банк року».
У травні 2008 року Банк увійшов  до Ради Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЕМА», що надало Банку можливість приймати активну участь у розвитку карткового бізнесу України. Крім того, членство в «ЕМА» дозволило Банку посилити рівень безпеки операцій за платіжними картками.
Для своїх клієнтів Банк пропонує міжнародні платіжні картки не тільки базового, середнього, але  й преміум класу, такі як Visa/MC Gold та Visa Platinum з пакетом додаткових послуг. Власникам міжнародних платіжних карток Банк пропонує додаткові послуги, такі як:
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.