На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Перелк використанної лтератури та джерел

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 27.10.2012. Сдан: 2011. Страниц: 15. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


    ПЛАН
    1. Екологічні нормативи та стандарти  якості навколишнього середовища.
    2. Нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
        2.1. Розрахунок ГДВ для гарячих та холодних викидів.
        2.2. Порівняльний аналіз фактичних  викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН».
    3. Нормування скидів забруднюючих  речовин у водні об'єкти.
        3.1. Порядок розробки та затвердження  ГДС.
        3.2. Аналіз скидів забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств м. Нікополя.
    4. Перелік використанної літератури  та джерел.
    Додаток: Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  та їх параметри, розроблені та затверджені  на ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища 

    Система екологічних нормативів включає: нормативи  екологічної безпеки (гранично допустимі  концентрації забруднюючих речовин  у навколишньому середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування), гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
    Екологічні  нормативи повинні відповідати  вимогам охорони навколишнього  середовища та здоров’я людей від  негативного впливу його забруднення.
    На  даний час в Україні та інших  країнах СНД гранично допустимі  концентрації встановлені для більш ніж 500 домішок у повітрі, більш ніж 1000 – у воді і водоймищах. Ці нормативи мають законодавчу силу і є юридичною основою для санітарного контролю. Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі населених пунктів, у воді водних об’єктів наведені в табл. 1. 
 
 
 
 
 
 

    Таблиця.1. Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин 

ГДК шкідливих речовин
у водних об’єктах, мг/л в атмосфері населених  пунктів, мг/м3
Речовина ГДК Речовина ГДК м. р. ГДК середньодоб
Аміак 2,0 Нітробензол 0,008 0,008
Амонія  сульфат 1,0 Сірчистий газ 0,5 0,05
Активний  хлор - Сірководень 0,008 0,008
Ацетон 2,2 Хром 0,0015 0,0015
Бензол 0,5 Фосфорний ангідрид 0,15 0,05
Дихлоретан ОДР 
0,02
Оксиди азоту - 0,04
Залізо 0,3 Пил бавовни 0,5 0,04
Кадмій 0,001 Пил нетоксичний 0,5 0,15
Капрлактам 1,0 Оксиди міді - 0,002
Кобальт 0,1 Формальдегід - 0,003
Кремній 10,0 Фенол - 0,003
Марганець 0,1 Пари свинцю 0,0003 0,0003
Мідь 1,0 Пари ртуті - 0,0003
Натрій 200,0 Гексахлоран 0,03 0,003
Нафтопродукти 0,1 Кіптява (сажа) 0,15 0,05
Нікель 0,1 Метафос 0,001 -
Нітрати 45,0 Солі нікелю - 0,0002
Нітрити 3,0 Двоокис телуру - 0,00001
Ртуть 0,0005 Трихлорметан - 0,03
Свинець 0,03 Пари сірчаної кислоти 0,3 0,1
Селен 0,01 Хлор 0,1 0,03
Скипидар 0,2 Хлорид заліза - 0,004
Фенол 0,001 Чадний газ 3,0 1,0
Хром (С23+) 0,5 Пари оцтової  кислоти 0,2 0,06
Хром (С26+) 0,05 Ацетон 0,35 0,35
Цинк 1,0 Нафталін 0,003 0,003
Етиленгліколь 1,0 Пеніцилін 0,05 0,002
Аміак 0,2 0,004
Пари  фтороводню 0,02 0,005
 
    Для того, щоб вимоги нормативів екологічної  безпеки виконувалися, кожному підприємству з урахуванням місцевих вимог  і фонового рівня забруднення  встановлюються нормативи, що обмежують  викиди, скиди забруднюючих речовин. До обмежувальних нормативів негативного впливу відносяться ГДВ та ГДС. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Нормування викидів  забруднюючих речовин  в атмосферне повітря. 

    Нормування  викидів забруднювальних речовин  у навколишнє середовище виконується  шляхом встановлення гранично допустимих викидів цих речовин в атмосферу (ГДВ). ГДВ — це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує гранично допустимі їх концентрації для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає більш жорстких екологічних вимог і обмежень.
    Одиниця виміру ГДВ грам на секунду (1 г/с) встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери за умови, що викиди шкідливих речовин від цього джерела і від сукупності інших джерел з урахуванням розсіювання їх в атмосфері не створять приземної концентрації шкідливих речовин, яка перевищить ГДК.
    За  наявністю в атмосфері домішок, щодо яких визначено необхідність урахування сумісної шкідливої дії, як критерії для встановлення ГДК використовуються вимоги про виконання співвідношення:
    

    2. 1. Розрахунок ГДВ для гарячих, холодних викидів

    Значення  Т (С) слід визначати приймаючи температуру  повітря Т рівною його середній температурі  о 13 годині найбільш спекотного місяця.
    При визначенні значення Т повинні враховуватися  підсмоктування повітря та охолодження викидів у випадку застосування мокрого пило- газочищення.
    Для котелень, що працюють за опалювальним графіком, допускається при розрахунках приймати значення Тн рівними середній температурі повітря за самий холодний період.
    Значення  безрозмірного коефіцієнта набувають  наступних значень для газоподібних шкідливих речовин та дрібнодисперсних аерозолів.
    Швидкість впорядкованого осідання найбільш крупних  фракцій котрих не перевищує 3-5 см/ч-1,0.
    Незалежно від ефективності пиловловлюваних пилу та золи при середньому експлуатаційному коефіцієнті очищення не менше 90% - 2,0, 75% -2,5, не менше 75% або за відсутності очищення - 3,0.
    Незалежно від ефективності пиловловлювальних  пристроїв значення коефіцієнта  приймається рівним 3.0 також при розрахунках розсіювання пилу в атмосфері для виробництв у котрих викиди пилу супроводжуються виділенням водяної пари в кількості, достатній для інтенсивної її конденсації протягом всього року зразу ж після виходу в атмосферу, а також коагуляції вологих пилових частинок.
    Значення  безрозмірного коефіцієнта m визначається в залежності від параметра f м  с С за формулою:
    M= / , де f розраховується за залежністю:
    F=10 w
    Значення  безрозмірного коефіцієнта n визначається за наступними рівняннями в залежності від параметра
    V n=3;
    0,3
    n=3- V>2, n=1
    При цьому V визначається з виразу:
    V=0.65*
    Безрозмірний  коефіцієнт приймається рівним одиниці, якщо в радіусі 50 висот труб H від джерела перепад відміток місцевості не перевищує 50 м на 1 км. В інших випадках поправка на рельєф встановлюється на підставі картографічного матеріалу, що висвітлює рельєф місцевості в радіусі 50 висот труб від джерела, але не менше 2 км.
    Якщо  в районі розташування джерела викидів  можна виявити окремі ізольовані перепони, витягнені в одному напрямку (балки, виступи, греблі), то коефіцієнт розраховується наступним чином: , де визначається за таблицею в залежності від форм рельєфу, поперечні перетини яких та безрозмірних величин n=H/h і n2=a/h. Де n визначається точністю до десятих, а n2 з точністю до цілих.
    Таблиця 2.1 - Значення в залежності від n1 і n2.
    Балка виступ гребінь
  N2 N2
N1 6-9 10-15, 16-20,6-9,10-15,16-20 6-9,10-15,16-20.
0.5 2.0 1.6 1.3 1.8 1.5 1.2 1.5 1.4 1.2
0.6-1.0 1.6 1.5 1.2 1.5 1.3 1.2 1.4 1.3 1.2
1.0 1.5 1.4 1.1 1.4 1.2 1.1 1.2 1.2 1.0
 
    Прийняті  позначення: H - висота джерела, h - висота (глибина) перепони, a - на півширина  пасма, гребеня, балки, або протяжність  бічного схилу виступу; а - відстань від середини перепони (для пасма або балки), та від верхньої кромки схилу (для виступу) до джерела. Значення функції визначається за відповідним графіком, розташуванням над поперечними перетинами вказаної форми рельєфу. Якщо джерело розташоване на верхньому плато виступу, то в якості аргументу функції замість |x|/а, як показано на малюнку.
    В напрямку вітру і постійна на території  визначається за формулою:
    ГДВ= (ГДВ-Сф) H
    Де: А-коефіцієнт, що залежить від температурної  стратифікації атмосфери та визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок с мг град /г;
    F - безрозмірний коефіцієнт, що враховує  швидкість осідання шкідливих  речовин в атмосферу;
    M,n - безрозмірні коефіцієнти що  враховують умови виходу газоподібної  суміші з отвору джерела викиду;
    H - висота джерела викиду над рівнем землі, м;
    T - різниця між температурами газоподібної  суміші Т2,що викидається та  температурою навколишнього середовища  Тн С;
    V1 - об’єм газоподібної суміші м3/с;
     ;
    де, D-діаметр отвору джерела викиду, м;
    w - середня швидкість виходу газоподібної суміші з отвору джерела викиду, м. с,
     - безрозмірний коефіцієнт що  враховує вплив рельєфу місцевості  на розсіювання домішок;
    Розрахунок  ГДВ проводиться наступним чином:
    Коефіцієнт  А вибирається для несприятливих  мете реологічних умов при котрих концентрації шкідливих речовин а атмосфері від джерела викиду сягають максимальних значень.
    Значення v та т визначаються шляхом технологічних  розрахунків або приймаються  згідно з діючими для даного виробництва  нормативами.
    Пилоочищені викидів від шкідливої речовини, що розглядається ГДВ повинні прийматися за вмістом цієї речовини в газоподібній суміші після проходження очисних пристроїв.
    При розрахунку ГДВ повинні прийматися менші значення V1 та що реально сумісно  спостерігається протягом року при звичайних умовах функціонування підприємства.
    Н=0.5* In+In2+In3+…. In).
    Тут - коефіцієнт що враховує величину зарядного струму приймається рівним 0.85 при заряджанні акумулятора постійним струмом 0.25 - при заряджанні струмом, що спадає за величиною.
    Кількість лугу, що виділяться, визначається за залежністю: Х=0.14V; Х=1.5Vh2; Де Vr, Vh2 - кількість газів  та водню що виділяється з акумулятора  л/год.
    Особливістю лужних акумуляторів є активна взаємодія  водного розчину з вуглекислим  газом повітря з утворенням карбонатів. Наявність їх викликає підвищення внутрішнього опору акумуляторів. Зростання карбонатів а 2,5-3 рази порівняно з нормою знижує ємність акумуляторів на 35-40%. Нагріті газоподібні суміші. Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с для нагрітої суміші з одиночного джерела з круглим отвором або групи таких близько розташованих одиночних джерел у випадках, коли фонова концентрація суміші, що розглядається. Встановлена як незалежна від швидкості. Ефективний об’єм газоповітряної суміші V1, що викидається в атмосферу в цьому випадку визначається за формулою
    V=DLDW\ (L+D);
    Для джерела квадратним устям ефективний діаметр, дорівнює довжини квадрата. Значення ГДВ для випадку викидів  з одиночного аераційного ліхтаря  визначається за формулою:
    ГДВ=ГДВ\s;
    Де  ГДВ - значення ГДВ розраховане за рівнянням (4.36); або (4.45); при D=Dе, та V1=v1е,
    Значення Dе для випадку аераційного  ліхтаря знаходиться за залежністю:
    De=2L*v1/ Lw+v1
    Значення V визначається за формулою:
    V=П*De/4*w;
    Безрозмірний  коефіцієнт s визначається за рівнянням:
    S= 1+0.45L/x/ 1=0.45L/x+0.1 (L/x);
    Холодна газоподібна суміш. Величина ГДВ  для випадку холодної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище визначається за формулою:
    ГДВ= (ГДВ-С) *Н*8V/A*FA*m*n* ;
    Залежність  значень коефіцієнта А від розташування джерела така ж, які у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт n визначається за виразами (4.40-4.42) в залежності від значення параметра V, що розраховується за формулою:
    V= 1.3 w*d/H
    Якщо  різниця температур Т (С) близька до нуля або при розрахунках за виразом параметр f перевищує 100 м с С, то для таких викидів ГДВ розраховується так само, як і для холодних викидів оскільки початкове перегрівання Т не справляє суттєвого впливу на початкове піднімання факела та розсіювання викидів в атмосферу.
    Джерела з прямокутним устям. Величина ГДВ  для випадку викидів з джерела  з прямокутним устям визначається залежностями, але при D=De, V1=V1e. При  цьому ефективний діаметр устя джерела De визначається за формулою:
    De=2L*b/L+b
    Одиночне джерело котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією. Для одиночного джерела з котрого викидається суміш постійного складу шкідливих речовин з сумарною шкідливою дією, спочатку визначається допоміжна речовина - сумарний ГДВ= ГДВс, приведений до викиду однієї з речовин.
    Для цього у вказаних виразах потрібно використати ГДК цієї шкідливої  речовини. Після цього з врахуванням  складу викиду викидів визначається ГДВ окремих речовин.
    Група N одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд. Визначення сумарного ГДВ для груп N одинарних джерел різної висоти розташованих поряд, також визначається за рівняннями, або викидається з усіх джерел, м/с). Загалом розрахунок ГДВ для близько розташованих один від одного джерел (однакових точкових), не відрізняється від розрахунку ГДВ для одинарних джерел.
    Багато  ствольна труба. У випадку багато ствольної труби величина в зі всіх стволів розраховується наступним  чином:
    ГДВ=ГДК-Сф/q+d (qm-qm)
    При викиді шкідливих речовин М=1 та діаметрі устя джерела D, що відповідає його ефективному діаметрі De, котрий визначається за виразом:
    De= (2+N) /3*D,
    Об’єм газоповітряної суміші V, м/с, при цьому  відповідає її ефективному об’єму, що розраховується за залежністю.
    Безрозмірний  коефіцієнт d1 визначається залежністю:
    D1=L-D/d2H-D,
    Де L - середня відстань між центрами устів стволів, м,
    D - діаметр устя окремого ствола  м
    D2 - безрозмірний коефіцієнт, що визначається  за рівнянням
    D2= 0.2* [0/3* (V/u) * +0.17* (V/u) 3],
    В залежності від значень f, V, u, котрі  визначаються з виразів (4.39), (4.43), (4.46), (4.62-4.64), (4.79), за параметрами викидного ствола.
    Визначення  тимчасово погодженого викидів  та розрахунок поля концентрації для  випадку одиночного джерела.
    Значення  тимчасово погоджених викидів (ТПВ) вибирається таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним врахуванням конкретного викиду та несприятливих погодних умов.
    Величина  максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим  устям для викидання нагрітої газоподібної суміші за несприятливих метеорологічних умов визначається наступним чином:
    См= А*F*m*n*/H2
    Де  М - кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферу за одиницю часу г/с;
    Всі інші позначення - ті ж, що і в попередньому розділі при встановлені тимчасово погоджених викидів.
    Для визначення величини См необхідно розрахувати  наступні параметри:
    Відстань, на котрій досягається максимальна  концентрація См, шо позначається як:
    Хм=d*H;
    F>2:
    X=5-F/4*d*H;
    При викидані нагрітої газоповітряної суміші безрозмірний коефіцієнт визначається за наступними виразами:
    При Vm d= 4.95*Vm (1+0.28*
    При Vm>2 d=7*
    Значення  небезпечної швидкості вітру um на рівні флюгера (приблизно 10м від  землі), при котрій має місце найбільше  значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі См визначається за співвідношенням:
    При Vm<0.5 Um=0.5;
    При 0.5<V<2 um=Vm
    При Vm>2 U=Vm (1+0.12
    Розподіл  найбільших значень приземної концентрації С від точкового джерела в  залежності від хта у при несприятливих  умовах стратифікації (для хне=хм, уне=um) визначається за виразом:
    С=СмнS1 (x/xmd) *S2 (y/x); 

    Де  Смн - максимальна концентрація при  несприятливих умовах стратифікації  та швидкості вітру u;
    Xmd - відстань від джерела, на котрій  досягається ця концентрація.
    Значення Смн та хмд визначаються через См та хм зі співвідношень:
    Cmd= rCm;
    Xmd=xm;
    При цьому вважаємо, що початок системи  координат знаходиться в площині (х, у), в горизонтальній підстилковій поверхні та співпадає з проекцією  джерела на цю площіную Вісь х орінтована за напрямком вітру, а вісь у скерована перпендикулярно до осі х.
    Безрозмірна величина г визначається в залежності від відношення u/um за наступними рівняннями:
    Максимальна концентрація См для аераційного  ліхтаря, що досягається при вітрі  вздовж осі факела, визначається за виразом:
    См=См*S;
    Де  См - максимальна приземна концентрація суміші від точкового джерела.
    Розрахована за рівняннями при D=De, що визначається за відношенням та V1 за S3 - знаходиться  за залежністю.
    Максимальна концентрація См для араційного ліхтаря, що досягається при вітрі вздовж осі факела, визначається виразом:
    См= СмоS3;
    Де  Смо - максимальна приземна концентрація суміші від точкового джерела, розрахована  за рівняннями при D=De, що визначається за відношенням. У випадку довільного напрямку вітру при розрахунку концентрації речовини, що викидається з аераційного ліхтаря довжиною L в точці, розташованій на віддалі х від його центру, ліхтар розбивається на N однакових ділянок кожна з котрих замінюється одинарним джерелом, що знаходиться в центрі ділянки. Значення N знаходиться з виразу і округляється до найближчого більшого цілого числа:
    N1= 5*L
    Для кожного з одинарних джерел значення приземної максимальної концентрації шкідливих речовин См визначається за рівнянням:
    См= См/N;
    Відстань хм на котрій досягається максимальна концентрація шкідливих речовин См визначається за співвідношенням:
    Хм=хм;
    Небезпечна  швидкість вітру um визначається з  рівності:
    Um=um;
    Значення  См мг/м3 хм м та uм м/с приймаються  рівними відповідно максимальній швидкості вітру um для одиночного точкового джерела з круглим устям діаметром Д та об’ємом газоповітряної суміші Ve що викидається. Визначення ГДВ та ТПВ для окремого джерела. При визначенні ГДВ та ТПВ для окремого джерела слід встановити його зону впливу.
    Радіус  цієї зони приблизно оцінюється найбільше  з двох значень х та при цьому  х відповідає віддалі на котрій С  складає приблизно 5% від См. Величина х2 визначається як віддаль починаючи  з котрої С<0.05ГДК, де См та С задається  виразами. Значення х2 знаходять графічно як розв'язок рівняння:
    S (x2/xm) =0.05ULR/См
    Визначення  максимальної концентрації суміші при  викиді через багато ствольну трубу. Значення максимальної концентрації суміші См при викиді через багато сторону  трубу.
    См=См+D (См-См)
    Відповідні  значення віддалі хм та небезпечна швидкість вітру um при котрих досягається максимальна концентрація визначається за залежностями.
    При викидані нагрітої газоподібної суміші безрозмірний коефіцієнт визначається за наступним виразами:
    При викиданні нагрітої газоповітряної суміші безрозмірний коефіцієнт визначається за наступними виразами:
    При Vm<2 d= 4.95*Vm (1+0.28* )
    При Vm>d=7
    Значення  небезпечної швидкості вітру u нарівні  флюгера приблизно 10 м від землі), при котрій має місце найбільше  значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі См визначається за співвідношенням:
    При Vm<0.5 um+0.5, При 0.5< Vm<2 u=V
    При Vm>2 u=V (1+0.12 )
    Розподіл  найбільших значень приземної концентрації С від точкового джерела в  залежності від х та у при несприятливих умовах стратифікація (для х=хм, у=um) визначається за виразом:
    С=Смн*S (x/Xmd) *S (Y/X),
    Де, Смн - максимальна концентрація при  несприятливих умовах стратифікації  та швидкості вітру u; Хмд-відстань від  джерела на котрій досягається ця концентрація. Значення Смн та хмд визначаються через См та хм зі співвідношень:
    C= rCm, Хмд = хм.
    При цьому вважаємо що початок системи  координат знаходиться в площині (х, у) в горизонтальній поверхні та співпадає проєкцією джерела  на цю площину. Вісь х орієнтована  за напрямком вітру, а вісь н скерована перпендикулярно до осі х. Безрозмірна величина r визначається взалежності від відношення um за наступними рівняннями:
    Хм=хм+d (хм-хм);
    Uм=um+d1 (um-um);
    Де  См - максимальна концентрація шкідливої  речовини, що визначається при значеннях параметрів викиду для одного ствола та викиді М, що є рівним сумарному викиду зі всіх стволів;
    Хм  та um відповідно віддаль на котрій спостерігається  максимальна концентрація шкідливих  речовин См та небезпечна швидкість  вітру ум при параметрах викидів для одного ствола.
    См-максимальна  концентрація суміші, мг/м3, шо визначається при викиді М, що є рівним сумарному  викиду з усіх стволів, і значення D, що розраховується виразом. Об’єм  газоподібної суміші V, що викидається  за залежністю х та uм - відповідно віддаль на котрій спостерігається максимальна концентрація См та небезпечна швидкість вітру, що визначається за залежностями при D=D V1=V, безрозмірні коефіцієнти d1 та d2 визначаються виразами.
    У випадку коли См+Сф (де Сф - фонова концентрація) значно перевищує ГДК і необхідно знизити значення См до деякого значення См при знайденому ТПВ необхідно проаналізувати з рахунок яких параметрів викиду, в тому числі і висоти труби, можна досягти зниження концентрації викидів. За несприятливих метеорологічних умов коли викиди із забрудненнями можуть бути шкідливими для здоров'я населення підприємства повинні знизити викиди шкідливих речовин. Сучасні вимоги до якості та ступеня очищення викидів досить високі. Способи очищення викидів в атмосферу віл шкідливих речовин можна об’єднати наступні групи:
    очищення  викидів від пилу та аерозолів  шкідливих речовин.
    Очищення  викидів від газоподібних шкідливих  речовин. Зниження викидів атмосфери  вихлопними газами від двигунів внутрішнього згорання.
    Зниження  забруднення атмосфери при транспортуванні навантажені і вивантажені сипких вантажів.
    Для очищення викидів від шкідливих  речовин використовуються механічні, фізичні, хімічні комбіновані методи.
    Фізичні методи базуються на використані  електричних та електростатичних полів охолодження конденсації кристалізації, поглинання.
    Фізико-хімічні  базуються на принципах сорбції, абсорбції, адсорбції, хемосорбції), коагуляції, та флотації.
    Гравітаційні  пилоочисні камери працюють за принципом  зниження швидкості і руху газів  до рівня, коли пил та частки рідини осідають під впливом сил ваги. Гравітаційні пилоосаджувальні камери - це порожнинна або з полицями коробка з бункером для збирання пилу.
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.