На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Органзацйн структури фактори впливу нновацйного менеджменту. Вибр органзацйних форм нновацйної дяльност. Види нновацйних стратегй. нновацйна роль експлерентв. Методи експертизи нновацйних проектв, оцнка їх економчної ефективност.

Информация:

Тип работы: Лекции. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 13.03.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Зміст

Тема 1: Основні поняття інноваційного менеджменту
Тема 2: Організаційні структури та фактори впливу інноваційного менеджменту
Тема 3: Вибір організаційних форм інноваційної діяльності
Тема 4: Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп
Тема 5: Інноваційні стратегії
Тема 6: Види інноваційних стратегій
Тема 7: Стратегії в сфері масового виробництва
Тема 8: Стратегії фірм-патієнтів
Тема 9: Стратегії. Інноваційна роль експлерентів
Тема 10: Стратегії в сфері малого не спеціалізованого бізнесу
Тема 11: Міжнародні донорські організації, як суб'єкти інвестування інноваційних проектів
Тема 12: Завдання і основні прийоми експертизи та інноваційних проектів
Тема 13: Економічна ефективність інноваційних проектів
Витяг з робочої програми
Список рекомендованої літератури
Тема 1: Основні поняття інноваційного менеджменту

1. Управління нововведеннями - новий напрямок у менеджменті
Сучасний менеджмент неможливий без управління грошовими потоками та знаннями людини. Тому останнім часом набули поширення такі напрямки як:
Ш інвестиційний менеджмент;
Ш інноваційний менеджмент.
Використання знань людини, застосування ідей, які виникають внаслідок НТП сучасними менеджерами можливо на будь-яких ділянках роботи від підрозділу до всієї країни.
Дисципліна інноваційного менеджменту вивчає економічні, організаційно-управлінські, соціально-психологічні фактори, що впливають на інноваційні процеси, а також найефективніші форми організації цих процесів.
Інноваційний менеджмент - це сукупність засобів, методів, форм управління інноваційним процесом.
2. Термінологічний апарат в інновації
В світовій економічній літературі “інновація” інтерпретується як перетворення потенційного НТП в реальний.
Розглянемо декілька варіантів визначень інновацій.
П. Твіст - процес в якому винахід або ідея отримують економічні зміни.
Ф. Міксон - це сукупність технологічних, виробничих, комерційних міроприємств, що призводить до появи на ринку нових і покращених промислових процесів і обладнання.
Б. Санто - це такий суспільно-технічно-економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів призводить до створення кращих за своїми властивостями виробів та технологій.
Шумпетер - це нова науково обґрунтована комбінація виробничих факторів, що мотивується підприємницьким духом.
Таким чином інновація є наслідком інноваційної діяльності. Аналіз різних визначень приводить до того, що специфічний зміст інновації складають зміни, а головною функцією інноваційної діяльності є функція змін.
Шумпетер налічує 5 типових змін:
1. випуск нового продукту, або відомого продукту нової якості (Фанта лимон).
2. впровадження нового методу (доїння молока) виробництва.
3. проникнення на новий ринок збуту (йогурт).
4. отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів (Мівіна).
5. організаційна перебудова (об'єднання).
3. Циклічність розвитку. Концепція великих циклів
Розвиток як філософська категорія, яка передбачає безперервне коливання ділової активності, екстенсивного і інтенсивного темпу росту, це своєрідна аксіома.
Циклічність - це рух від однієї макроекономічної рівноваги до другої.
Епіцентром циклічного руху є криза, в якій поєднуються мета та імпульс росту економіки. Криза утворює вихідну базу для нових капіталовкладень і нововведень з тим щоб відтворити не тільки докризовий рівень прибутку, а й забезпечити його зростання.
Зобразимо циклічність розвитку
4. Загальна модель інноваційного процесу
Інноваційний процес - це процес перетворення наукового знання у фізичну реальність, який здійснюється у просторі та часі і складається з таких стадій:
виникнення ідеї, фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, технічні розробки, дослідне виробництво, масове виробництво, споживання.
Терміни інновація і інноваційний процес близькі але не однозначні.
Інноваційний процес пов'язаний із створенням, освоєнням та розповсюдженням інновації.
Обов'язковою властивістю інновації є науково-технічна новизна, виробниче застосування та комерційна цінність.
Розрізняють три логічних форми інноваційного процесу:
1. простий внутрішньо організаційний.
2. простий між організаційний.
3. розширений.
1 - не є предметом купівлі-продажу. Все для себе.
2 - ми виробили, а хтось придбав.
3 - безліч споживачів, виробників.
Зобразимо в табличній формі етапи інноваційного процесу та типи нововведень.

Нововведення

Види діяльності
НДР
ДКР
Застосування
Виконання
Фунд.
Прикл.
Тех.-техн
Комерц.
В-во
Спожив.
Удоскон.
Модерн.
Результати
Навч. наукові знання
Нові знання
дослідж. ринку
Зручний для комерц. використ.
Технічна зміна в-ва
Техно-логічна зміна
Якісний виріб
Моди-фікація
Етапи інноваційн. процесу
НАУКОВИЙ
ТЕХНІЧНИЙ
ТЕХНОЛОГІЧ.
ЕКСПЛУАТ.
Типи нововведень
Базовий
Прикладний
Поліпшення
Модифікація
Оцінка нововведень
Істотні
Неістотні
Тема 2: Організаційні структури та фактори впливу інноваційного менеджменту
1. Організаційні структури інноваційного менеджменту
Організаційні структури інноваційного менеджменту - це організації які займаються інноваційною діяльністю, науковими дослідженнями та розробками.
Наукова організація - це організація для якої наукові дослідження і розробки є основним видом діяльності:
Сектор науки
Зміст
Державний
Організації міністерств і відомств, що забезпечують управління державою та задоволення потреб суспільства в цілому. Безприбуткові організації повністю або в основному фінансовані урядом. Ці організації обслуговують вище перелічені відомства (своєрідні державні фонди).
Підприємницький
Всі організації і підприємства основна діяльність яких пов'язана з виробництвом в цілях продажу. Приватні безприбуткові органіці. (обслуговують ці комеційні організації
Вища освіта
Науково-дослідні сектори, вузи.
Приватний безприбутковий
Професійні спілки, різні об'єднання, асоціації, фонди.
Венчурні фірми являють собою самостійні, невеликі фірми, що спеціалізуються на дослідженнях розробках, виробництві нової продукції.
Вони працюють на етапах росту і насичення винахідницької діяльності і дещо спадаючої активності наукових досліджень. Створення венчурних фірм передбачає наявність компонентів:
1. інноваційної ідеї
2. суспільної потреби в реалізації цієї потреби
3. ризикового капіталу для фінансування.
Венчурне фінансування здійснюється в двох основних формах:
1. придбання акцій венчурних фірм
2. надання кредиту.
Особливості:
1. дольова участь;
2. безпосередня участь у фінансовій сфері;
3. кошти на довгостроковий термін.
2 види:
1. вагомий ризиковий бізнес;
2. внутрішній ризиковий структурний підрозділ великих корпорацій.
2. Фактори, що сприяють або не сприяють інноваційній діяльності
1. недовіра менеджерів до висунутих ідей;
2. необхідність великої кількості узгоджень нових ідей;
3. негативні рішучі наслідки;
4. суцільний контроль за кожним кроком новатора;
5. виникнення у вище стоячого керівництва “синдрому всезнаючих експертів”;
6. нестабільна економічна і політична ситуація.
Фактори, що підтримують новаторство:
1. надання необхідної свободи при розробці інновацій. Забезпечення необхідними ресурсами і обладнанням.
2. проведення дружніх дискусій стосовно предмету досліджень
3. підтримка ефективних зв'язків з колегами.
Фактори, що підсилюють інновації:
1. підтримка прагнення працівників постійно вчитись;
2. можливість вільно висловлювати власну думку;
3. надання змістовної ділової інформації, навіть якщо вона негативна;
4. проведення регулярних нарад робочих груп.
Тема 3: Вибір організаційних форм інноваційної діяльності
1. Формування інноваційної діяльності
Різноманітність внутрішніх та міжфірмових організаційних форм інноваційної діяльності на державному, регіональному, галузевому, муніципальному рівні є однією з важливих особливостей інноваційного ринку на сучасному етапі.
Інноваційна активність у великих і дрібних організацій розрізняються в залежності від їх цілей та стратегічної мети. Це обумовлює множинність організаційних форм інноваційної діяльності: від фірм-інкубаторів до створення різних альянсів, від локальних вдосконалень до міжнародної інтеграції. Для забезпечення неперервності новаторських ідей керівниками організацій наридається велике значення тінізації рольових функцій спеціалістів в інноваційній діяльності.
В залежності від приналежності організації до того чи іншого корпоративного рівня діяльності визначаються завдання, ділові горизонти та розподіл ризиків за інноваційними проектами. До різних форм внутрішньо-фірмових організаційних утворень відносять:
Ш гуртки якості (Японія)
Ш тимчасово-творчі колективи
Ш цільові групи
Ризикові підрозділи створюються великими корпораціями в цілях освоєння нових технологій і являють собою невеликі автономно-керовані спеціалізовані виробництва. Діяльність корпорації може направлятись на створення нових виробів, обмін технологіями в середині фірми, підвищення самостійності підрозділів, розширення повноважень новаторів. Так для реалізації нових ідей може створюватись самостійна група.
2. Форми малого інноваційного підприємництва
Однією з форм малого інноваційного підприємництва є створення малих фірм в рамках старих компаній (банкруцтво великих і т.д.). Інноваційною формою є утворення венчурних фірм. Для цього група спеціалістів з оригінальною ідеєю вступає в контакт з венчурними фондами. У випадку успіху ризикова фірма передає через продаж акцій ведення справ великій компанії, що зацікавлена у розширені масштабів виробництва.
Практика фондів ризикового капіталу США свідчить, що їх доходи в 10-20 раз перевищують суму вкладеного капіталу.
На теренах СНД високотехнологічні організації будують свою стратегію виживання в рамках інкубаторних програм.
3. Науково-технічна кооперація в інноваційних процесах
Вирішення питань пов'язаних з великими технологічними проривами шляхом спільного проведення НДДКР досягається на основі програми цільового планування кооперації науково-технічної діяльності інноваційних організацій і залучених за контрактами промислових підприємств.
В рамках проектного управління створюються наукова-технічні альянси:
- науково-дослідні;
- науково-виробничі
Альянси є усередненою формою між неформальною кооперацією і повним злиттям.
Іншим напрямком міжфірмової кооперації є створення консорціумів, де організації з різними формами власності зберігають свою самостійність, але підпорядковуються спільнообраному керівному органу.
Міжфірмова співпраця породила створення спільних підприємств.
Тема 4: Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп
1. Регіональна інноваційна політика
Регіональні науково-технічні центри виникають, як складова частина цілісної державної системи інноваційної діяльності. На рівні державних органів влада створює підрозділи на зразок державного інноваційного фонду, які мають представництва в усіх регіонах. Місцеві органи влади мають повноваження проводити власну інноваційну політику створюючи інноваційні технологічні центри, а при реалізації масштабних інноваційних проектів взаємодіяти з державними інноваційними органами. Актуальні задачі в галузі реорганізації моно продуктових організаційних структур вирішується шляхом створення фінансово-промислових груп. Вони забезпечують збереження науково-технічного потенціалу промислових підприємств, що входять в склад ФПГ і залучають вільний фінансовий капітал.
2. Наукові парки і технополіси
В основу створення науково технічних парків покладені такі принципи:
1. Координація діяльності та співробітництво чотирьох головних ланок:
Ш науки
Ш державного сектору виробництва
Ш приватних компаній
Ш місцевих і регіональних органів управління
2. Підтримка малого наукомісткого бізнесу
3. Концентрація і використання ризикового потенціалу.
Науково технічний парк - це комплекс дослідних інститутів, лабораторій створюваних на заздалегідь підготовлених територіях навколо великих університетів з розвиненою інфраструктурою. Парки показали свою ефективність щодо скорочення циклу наука - виробництво - споживання.
Територіальна близькість різнохарактерних за своїм профілем закладів, що входять до парку, позитивно впливає на діяльність кожного з них, сприяючи зближенню науки і виробництва, підвищуючи ефективність інвестицій.
Переваги науково технічних парків:
1) інтеграція різних стадій інноваційного процесу;
2) виробництво дістає швидкий доступ до нових розробок;
3) скорочуються терміни впровадження нововведень;
4) створюються умови для виникнення нових видів бізнесу;
5) студенти набувають як теоретичні так і практичні знання.
У світовій практиці поєднання науки і виробництва здійснюється не лише через технопарки, а і на базі лабораторій, великих корпорацій, бірж, банків. Звідси різноманітність назв: наукові центри, інкубатори, бізнес інноваційні центри
Інноваційні центри являють собою “інкубатори” нових форм у галузі високої технології.
Їх завдання: забезпечити виникнення та умови для виживання малих фірм.
З цією метою в таких центрах надаються різноманітні послуги: оренда приміщень, прокат наукового та технологічного устаткування, маркетингові та фінансові послуги.
Доходи інкубаторів складаються з трьох джерел:
1) орендна плата;
2) продаж послуг;
3) участь у прибутках тих фірм до яких інкубатор вклав кошти.
земельна ділянка інформаційні
будівлі комунікативні
устаткування маркетингові
інфраструктура навчальні
інвестиції консалтингові
інтелектуальні ресурси лізингові
фінансові
науково-дослідницькі
Характеристика послуг інкубаторів
Види послуг
% користування
Ступінь важливості
Консультативні:
- оподаткування
- страхування
- отримання держ. позик
- контрактування
- випуск цінних паперів
- планування
- відносини з службовцями
- маркетингові
- державна реєстрація
- НДДКР
Надання допомоги:
- ведення звітності
- оформлення патентів
- комп'ютерна обробка даних
інформаційний пошук
Здача в оренду:
- будівель і приміщень
- залів для нарад
- кафетерію
- транспортних засобів
Надання послуг:
- телефонів
- бібліотек
- венчурного капіталу
- копіювальної техніки
- послуги пошти
- канцелярських коштів
- ПК
39
14
34
14
21
52
29
29
13
27
39
21
41
64
77
27
27
6
29
23
45
64
66
52
604
10,0
9,0
7,5
8,3
6,6
6,3
6,6
6,8
5,0
6,8
5,8
7,8
9,7
8,4
7,3
6,7
8,6
6,3
3,8
8,8
3,2
8,1
7,2
Співпраця наука - виробництво породила створення стратегічних альянсів.
Вони виникають на підставі угод між фірмами щодо взаємодоповнюючих функцій при проведенні наукових досліджень і комерціалізації їх результатів.
Особливості:
1. Створення переважно в сфері НДДКР
2. Проведення фундаментальних досліджень з можливістю адаптації до конкретного ринку - основний елемент угоди.
Основні види стратегічних альянсів:
1. Спільна науково-технічна і виробнича діяльність - традиційні угоди між корпораціями щодо купівлі і продажу ліцензії замінюються угодою щодо довгострокового і двохстороннього обміну технологіями і інформацією
2. Консорціуми - утворюються для зосередження фундаментальних наукових досліджень у напрямках, які обіцяють революційні зміни у техніці і технології виробництва.
3. Спільні підприємства - створюються з метою взаємодоповнення організацій одна одної при одній або декількох виробничих технологіях.
Тема 5: Інноваційні стратегії.

1. Значення і розробка стратегії
Вибір стратегії є важливим елементом інноваційної діяльності. Однією із складових циклу інноваційного менеджменту виражено можна визначити як процес приймання довгострокових рішень. Це є комплекс взаємопов'язаних дій, що спрямовані на зміцнення конкурентоспроможності підприємства.
З вибором стратегії пов'язана розробка планів проведення досліджень та інших форм інноваційної діяльності.
Стратегічне планування переслідує дві основні мети:
1. Ефективний розподіл та використання ресурсів (внутрішня стратегія). Планування використання капіталу, технологій та людей.
2. Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться задача забезпечення ефективного пристосування до змін зовнішніх факторів. Стратегічне планування базується на проведені досліджень що дозволяє мати постійний контроль за ринком.
Розробка стратегії починається з формування загальної мети організації яка повинна бути зрозуміла будь якій людині.
Загальна мета організації враховує:
1. Основний напрямок діяльності фірми
2. Робочі принципи у зовнішньому середовищі
3. Культуру організації її традиції, робочий клімат
при виборі мети потрібно враховувати два аспекти:
- хто є клієнтами фірми?
- які потреби може задовільнити?
Після постановки загальної мети здійснюється її конкретизація. Наприклад можуть бути поставлені наступні завдання:
1. Прибутковість.
2. Ринки.
3. Виробіток, продуктивність праці.
4. Продукція (обсяги, асортимент, нові вироби).
5. Фінансові ресурси.
6. Виробничі потужності, приміщення, споруди.
7. Впровадження нових технологій.
8. Організація (процес).
9. Людські ресурси.
10. соціальна відповідальність
Для того щоб мета була досягнута при її постановці повинні бути враховані вимоги:
- чітке і конкретне формулювання мети і завдання
- обмеження по часу мета уточняється з врахуванням змін зовнішніх і внутрішніх факторів.
2. Методи аналізу розвитку науки і техніки
Існуючий апарат виявлення тенденцій розвитку науки і техніки базується на аналізі масивів документів.
Можна виділити основних п'ять методів:
1. Метод структурного морфологічного аналізу. Цей метод базується на виявлені внутрішнього складу предметної області і фіксації появи принципово нових розробок що дозволяє формувати інноваційну стратегію на підгалузевому рівні.
2. Метод визначення характеристик публікаційної активності. Специфіка пов'язана з тим, що потік документів веде себе як система підпорядковуючись циклічності розвитку. Відслідковуючи ці цикли можна визначити на якому етапі знаходиться предметна галузь.
3. Метод патентів аналогів. Заключається в аналізі патентної активності з метою виявлення найбільш пікових напрямків.
4. Метод термінологічного і лексичного аналізу. Новий винахід обов'язково має знайти свої смислові рамки. Вони з'являються шляхом підбору симбіозу (поєднання) відомих термінів так і винайдення принципово нових. Відмінність лексичного від термінологічного аналізу полягає в тому, що лексичний досліджує слова і словосполучення, а термінологічний - цілі терміни.
5. Метод аналізу показників. Заключається в аналізі видозмін показників.

Тема 6: Види інноваційних стратегій
Інноваційна стратегія - це один із засобів досягнення цілей організацій.
Стратегії взагалі і безпосередньо інноваційні спрямовані на розвиток і використання потенціалу організацій.
Відносно зовнішнього середовища
Інноваційними стратегіями можуть бути:
- інноваційна діяльність організації спрямована на отримання нових продуктів, робіт і послуг;
- застосування нових методів в НДДКР, виробництві, управлінні;
- перехід до нових організаційних структур;
- застосування нових видів ресурсів, нових підходів до використання традиційних ресурсів.
Відносно внутрішнього середовища інноваційні стратегії поділяються на декілька великих груп:
1) продуктові (портфельні, бізнес-транші);
2) функціональні (виробничі, сервісні);
3) ресурсні (фінансові, трудові, матеріальні, інформаційні);
4) організаційно-управлінські (технології, методи, системи управління).
Це спеціальні інноваційні стратегії.
Базові стратегії, як правило поділяються на:
1) стратегії інтенсивного розвитку ( наступальна);
2) стратегії інтеграційного розвитку (імітаційна);
3) стратегії диверсифікації;
4) стратегії скорочення (захисні, оборонні).
Базові стратегії відображають загальноприйняті напрямки розвитку конкурентних переваг фірми. Їх використовують в якості типових при підборі альтернативних стратегій.
Особливості інноваційних стратегій:
Інноваційні стратегії створюють особливо складні умови для проектного фірмового і корпоративного управління. До таких умов відносяться:
1. підвищення рівня невизначеності результатів
2. підвищення інвестиційних ризиків проектів
3. посилення змін в організації у зв'язку із інноваційною реструктуризацією
4. посилення протиріч в керівництві організації
Класифікація типів конкурентної поведінки фірми
Стратегічна поведінка поділяється на чотири типи:
1. Віолентна - характерна для великих компаній, що здійснюють масове виробництво, виходять на масовий ринок із своєю чи придбаною новою продукцією, випереджає конкурентів за рахунок серійності виробництва і ефекту масштаба.
2. Патієнтна - це пристосування до вузьких сегментів широкого ринку шляхом спеціалізованого випуску нової чи модернізованої продукції з унікальними характеристиками.
3. Експлерентна - це вихід на ринок з и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.