На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Омерта конкурентоздатнсть

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 30.10.2012. Сдан: 2012. Страниц: 32. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


?3
 
ЗМІСТ
 
1.              ВСТУП
2.              ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Завдання , джерела, і методичні прийоми обліку і аналізу активів підприємства.
2.1. Завдання обліку та джерела фінансово - економічного аналізу активів підприємства .
2.2.              Бухгалтерська звітність як основне джерело фінансово - економічного аналізу активів підприємства.
2.3.              Методи оцінки ( показники )  фінансово-економічного стану підприємства .
3. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. Облік і аналіз активів       ВАТ"Омерта" .
3.1. Облік активів ВАТ "Омерта"
3.2.              Аналіз ( показники ) джерел фінансування активів ВАТ "Омерта".
4.              РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА. Напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку і аналізу активів підприємства.
4.1. Перехід на міжнародні стандарти обліку.
4.2.              Автоматизація обліку і аналізу активів підприємства.
5.              ВИСНОВКИ.
6.              СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
7.   ДОДАТКИ.
 
4
 
 
7
 
 
 
12
 
16
 
 
22
 
27
 
 
44
62
 
87
89
91
 
 
 
Облiк
та аналiз активiв ВАТ Омерта
 
 
 
1. ВСТУП
     В наш час Україна взяла орієнтацію на впровадження економичних відносин ринкового спрямування.
     Система бухгалтерського обліку, що існувала в умовах планової економіки, була обумовлена суспільним характером власності та потребами державного управління економікою. Головним споживачем інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку,виступала держава в особі галузевих міністерств і відомств та плануючих статистичних та фінансових органів. Система державного фінансового контролю, що діяла, вирішувала завдання виявлення відхилень від наказових моделей господарської поведінки організацій.
     Зміна системи суспільних відносин, а також цивільно-правового середовища обумовлює необхідність адекватної трансформації бухгалтерського обліку. Однак процес реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку відстає від загального процесу економічних реформ в Україні.
     Ціль реформування системи бухгалтерського обліку- приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки та міжнародними стандартами фінансової звітності.
     Завдання реформи полягають в наступному: сформувати систему стандартів обліку і звітності, що забезпечують корисною інформацією користувачів , у першу чергу інвесторів; забезпечити погодженість реформи бухгалтерського обліку в Україні з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні; надати методичну допомогу організаціям у розумінні та впровадженні реформованої моделі бухгалтерського обліку.
Мета нормативного регулювання бухгалтерського обліку полягатиме в забезпеченні доступу всім зацікавленим користувачам до інформації, що показує об’єктивну картину фінансового положення та результатів діяльності господарюючих суб’єктів. У зв’язку з цим будуть вирішені питання: переорієнтації нормативного регулювання з облікового процесу на бухгалтерську звітність; регулювання фінансового обліку;зваженого вакористання міжнародних стандартів у національному регулюванні. А тому нагальною потребою є удосконалення обліку, фінансової звітності та фінансово-економічного аналізу в Україні.
В даному дипломному проекті  на прикладі ВАТ "Омерта" показано способи вдосконалення обліку активів та фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства.
Актуальність вдосконалення та поглиблення фінансово-економічного аналізу на підприємствах України (а саме в ВАТ "Омерта")особливо зростає в наш час . Так як в умовах   ринкової економіки перед підприємствами постають такі важливі економічні завдання, як забезпечення конку­рентоспроможності  продукції.
Щоб витримати конкуренцію виробників на ринку, гарантувати своєму підприємству фінансовий успіх, потрібно не тільки скорочувати витрати виробництва з метою отримання максимального прибутку, але й більше уваги приділяти таким факторам, як реалізація і збут продукції, поліп­шення фінансового стану і результатів діяльності підприємства. Все це потребує чіткого і виваженого управління підприємством , прийняття правильних управлінських рішень.
Процес управління господарською діяльністю підприємства базується на економічному аналізі, зокрема на аналізі фінансової діяльності під­приємства та ефективності використання фінансових ресурсів.
Таким чином, для прийняття правильних управлінських рішень необхідно виробити нові підходи до управління і організації процесу виробництва. Для цього  керівництву потрібна точна і оперативна інформація про стан підприємства. Саме ця задача стоїть перед бухгалтерією . Вести не тільки облік а й проводити необхідний аналіз діяльності та готувати необхідну інформацію для керівництва підприємства.
Нажаль основною проблемою українських підприємств є інформаційне забезпечення діяльності керівництва.
              Наша бухгалтерія видаючи підчас надлишкову інформацію в той же час не подає її в вигляді придатному для прийняття управлінського рішення . Тому необхідно вдосконалювати не тільки облік та фінансово - економічний аналіз на підприємстві а й реформувати саму структуру та завдання бухгалтерського обліку , бухгалтерії .
              Метою цієї роботи є на прикладі ВАТ "Омерта" розглянути методи вдосконалення обліку та аналізу активів цього підприємства.
Об'єктом досліджень є Відкрите акціонерне товариство "Омерта  " створене в листопаді 1993 року . Основною діяльністю товариства є оптова торгівля товарами широкого вжитку, поліграфічні послуги, ведення реєстру власників цінних паперів та інші послуги на фондовому ринку України . Діяльність ведеться на основі ліцензії Державної комісії цінних паперах та фондового ринку  № 159-Р та Законів України.
 
 
Активи підприємства складаються з :
O основних засобів ,які поступили в товариство як внески в статутний фонд та придбані в процесі діяльності .
O нематеріальні активи ,незавершені капітальні вкладення
O виробничі запаси , товарні запаси та МШП
O грошові кошти та фінансові вкладення
 
 
Робота складається з трьох частин :
1)                    Теоретична частина - в ній розглянуті  джерела фінансово - економічного аналізу активів підприємства,основні  методи проведення такого аналізу, наведені показники, що характеризують стан підприємства та найважливіщі завдання бухгалтерського обліку. Показано , що бухгалтерська звітність є основним джерелом аналізу активів підприємства. Основні показники фінансово-економічного стану підприємства  наведені в таблиці( Таб.2.1.).
2)                    Аналітична частина - в ній розглянуто структуру активів ВАТ”Омерта”, методи синтетичного та аналітичного обліку цих активів. Детально розглянуто типові форми обліку основних засобів . Типові форми з обліку малоцінних та швидко зношуваних предметів (Наказ Міністерства статистики України від 2,05,1996р № 145) та форми обліку сировини та матеріалів (Наказ Міністерства статистики України від 21,06,1996р № 193). В цій частині на основі балансу підприємства проведений аналіз основних показників , що характеризують фінансовий стан ВАТ "Омерта" . ( Таб. 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 3.12 )
3)                    Проектна частина - в ній розглянуто основи міжнародного методу обліку та відмінності його від українського , напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку та аналізу активів підприємства. Проведено порівняльну характеристику основних бухгалтерських та фінансово - аналітичних програм , що допомагають автоматизувати бухгалтерський облік та аналіз на підприємстві. Показані способи експрес аналізу за  допомогою  стандартного шаблону      Microsoft Excel  " Управління оборотним капіталом " та власну розробку за допомогою якої можна спростити облік та аналіз на невеликих підприємствах.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА .
Завдання, джерела і методичні прийоми обліку і аналізу активів підприємства.
 
2.1.              Завдання обліку та джерел фінансово - економічного аналізу активів підприємства.
Сьогодні майже неможоиво дати чітку характеристику стану нашої економіки .Причина проста - у нас немає елементарних даних,на підставі яких можна було б робити точні, базовані на реальних цифрах висновки. В будь-якій країні ці дані забезпечує бухгалтерський облік- система,стабільність якої в Україні було частково порушено після запровадження податкового обліку.
Жоден директор не може ефективно управляти своїм підприємством на підставі двох показників- валових доходів та валових витрат,-які складають основу податкового обліку.Це призводить до падіння рівня ефективності управління суб’єктом господарювання і що основне - до неможливості на державному рівні дати адекватну оцінку більшості макроекономічних прцесів.Відсутність інформації, у свою чергу, унеможливлює оперативне прийняття якихось рішень і з боку іноземних інвесторів, які лише на підставі даних бухгалтерського обліку можуть правильно оцінити ступінь інвестиційної привабливості об’єкта,спрогнозувати його поведінку на ринку, а отже,- прийняти принципове рішення щодо співпраці з тим чи іншим українським партнером.
Економічний аналіз являє собою системне,комплексне і взаємопов’язане вивчення економічної діяльності організаційних структур з метою виявлення та мобілізації резервів, визначення ступіню впливу факторів на результати виробничих процесів за допомогою опрацювання відповідної інформації.Процес управління господарською діяльністю підприємства базується на економічному аналізі, зокрема на аналізі фінансової діяльності під­приємства та ефективності використання фінансових ресурсів. Фінансо­ва діяльність підприємства відображає виробничу діяльність через рух грошових коштів. Метою аналізу фінансового стану підприємств є по­ліпшення організації фінансів і підвищення ефективності їх викорис­тання в процесі господарської діяльності. Основними об'єктами аналізу фінансової діяльності є фінансовий стан та фінансові результати, плато­спроможність і кредитоспроможність підприємства.
  Зміст фінансово-економічного аналізу полягає у вивченні наявності, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан зале­жить від виробничих і комерційних результатів діяльності підприємст­ва та рівня організації фінансової роботи. Чим вищі показники вироб­ництва і реалізації продукції (робіт, послуг), нижча їх собівартість, тим вища рентабельність і більший прибуток, тим кращим є (фінансовий стан підприємства. Одночасно надійний фінансовий стан, правильне регулювання фінансів у процесі господарської діяльності сприяє своє­часному виконанню всіх господарських заходів, здійсненню оплати зобов'язань, заробітної плати, капітальних вкладень і проведенню роз­ширеного відтворення.
Фінансово-економічний аналіз включає також питання конкуренто­спроможності продукції підприємства, як на внутрішньому, так і зов­нішньому ринках, стан матеріально-технічного забезпечення підприємс­тва, кваліфікаційно -професійний склад працівників і керівників, а та­кож інвестиційну і збутову політику, які впливають на платоспромож­ність, фінансову стабільність і рентабельність підприємства.
Першочергове завдання фінансово-економічного аналізу полягає у визначенні зв'язків між фінансовою і виробничою діяльністю підпри­ємства. Необхідною передумовою для стійкого фінансового стану під­приємства є виробнича діяльність. Коли підприємство працює ритмічно, випускає рентабельну продукцію, успішно її реалізує, воно, як правило, є платоспроможним. Однак трапляються випадки, коли стабільне під­приємство має фінансові труднощі. Це пояснюється тим, що фінансовий стан залежить не тільки від рівня доходів, наявності засобів, а й від того, наскільки ефективно ці засоби використовуються, тобто від якості самої фінансової роботи. Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу підприємницької діяльності - самостій­ності підприємства.
На результати фінансово-економічного аналізубудуть впливати як зовнішні так і внутрішні фактори.До внутрішніх факторів впливу належать
     - технологія виробництва;
     - рівень кваліфікації персоналу;
     - рівень організації праці;
       - рівень менеджменту;
       -ресурси і ціни на них;
Серед зовнішніх факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємства виділимо такі фактори,як:
       - система оподаткування;
        - законодавство;
        - міжнародне становище;
         - цикл розвитку, на якому знаходиться країна.
У залежності від інформаційного забезпечення і в розрахунку на різні групи користувачів фінансово-економічний аналіз поділяється на зов­нішній і внутрішній.
Зовнішній аналіз базується в основному на бухгалтерській звітності, яка складається за єдиними формами і подається підприємством в органи державної податкової адміністрації; банки, які уклали угоду з цим підприємством; власникам підприємств, заснованих на акціонерній та іншій колективній власності; асоціаціям, біржам та іншим організаціям, до складу яких підприємство входить на добровільних засадах. Така звіт­ність необхідна для інформування потенційних учасників, інвесторів і кредиторів. Зокрема, інвестори, які вкладають свої гроші та інше майно в акціонерне підприємство, повинні бути впевнені у збереженні та ефективному використанні своєї власності.
Внутрішній аналіз виконується для керівників підприємств, а також їхніх функціональних та лінійних підрозділів. Він включає сукупність даних бухгалтерського, статистичного і первинного обліку.
 
Як зовнішній, так і внутрішній аналізи класифікуються за такими ознаками:
1) за змістом процесу управління (або за часовими етапами  в управлінні):
?    ретроспективний (поточний) аналіз результатів господарської діяльності за минулий період.Проводиться як правило на основі офіційної звітності підприємства і дозволяє оцінити його роботу на період за місяць,квартал,рік. Тут отримав розповсюдження комплексний системний підхід.Особливість методики поточного аналізу в тому,що фактичні результати оцінюються із запланованими, а також даними попередніх періодів.Результати поточного аналізу використовуються для проблем стратегічного планування;
?    оперативний аналіз ,який здійснюється на короткому проміжку часу.Оперативний аналіз дозволяє викрити резерви з метою прийняття оптимальних рішень.Особливості такого типу аналізу полягають в тому ,що використовуються в системі оперативного управління підприємством за декаду,тиждень,добу,зміну.Аналіз базується на широкому використанні натуральних показників:витрати часу,матеріалів на виготовлення одного виду виробу .Необхідність своєчасної подачі результатів для швидкого реагування на них управлінського персоналу з метою здщійснення змін в ході виробничого процесу.При оперативному аналізі виявляються і вимірюються лише вирішальні фактори;
?    перспективний або прогнозний аналіз, спрямований на очікувану оцінку фінансової стабільності, платоспроможності, забезпеченості фі­нансовими ресурсами та ефективності їх використання в майбутньому календарному періоді, є важливою функцією довгострокового управління і повинен забезпечувати обгрунтування прогнозних результатів господарської діяльності,які знаходять відображення у довгострокових програмах розвитку.
2 ) за періодичністю проведення аналізу:
?    періодичний (циклічний);
?    разовий.
3) за об'єктами аналізу:
?    аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності під­приємства;
?    аналіз платоспроможності і кредитоспроможності.
4) за суб'єктами аналізу:
?    аналіз, який проводиться економічними службами підприємства;
?    фінансовими, статистичними органами;
?    банками, асоціаціями, біржами, до складу яких підприємство вхо­дить на добровільних засадах.
5) за змістом та повнотою питань, які вивчаються:
?    комплексний;
?    локальний аналіз діяльності окремих підрозділів, 
6) за методами вивчення об'єктів:                    
?    системний;
?    порівняльний;                        
?    вибірковий.
 
Вміле поєднання різних видів аналізу дозволяє підвищити ефектив­ність аналітичної роботи, яка проводиться на підприємствах.
В умовах   ринкової економіки перед підприємствами постають такі важливі економічні завдання, як забезпечення конку­рентоспроможності продукції, а також самої діяльності підприємства.
Таким чином, для прийняття правильних управлінських рішень необхідно виробити нові підходи до управління і організації процесу виробництва, а саме вміти аналізувати фінансовий стан і виявляти тен­денції розвитку подій, спрямовуючи діяльність підприємства на досяг­нення поставленої мети.
Завдання аналізу фінансового стану підприємства визначаються та­кож інтересами користувачів до аналітичного матеріалу. Звітність під­приємств, що працюють на правах акціонерних товариств, адресується акціонерам. Акціонери повинні бути впевненими у надійності своїх вкладень у власний капітал підприємства, стабільності його фінансового стану, а також рентабельності підприємницької діяльності та диві­дендної політики.
До цієї групи користувачів також належать банки, що надають кре­дити підприємству, та інші кредитори, їх цікавить питання платоспро­можності підприємства.
Державні податкові органи за даними звітності прагнуть отримати відомості про майновий стан підприємства і фінансові результати його діяльності.
Ряд звітних і аналітичних показників у співставленні за кілька років необхідні статистичним органам та різним відомствам для визначення тенденцій розвитку окремих галузей національного господарства і роз­робки рекомендацій щодо регулювання економіки держави. Отже, інте­рес зовнішніх користувачів до аналітичного матеріалу зводиться до вивчення і оцінки за даними звітності підприємства:
?            майнового стану на звітну дату:
?            фінансової стабільності і ліквідності;
?            динаміки змін фінансового стану за звітний період;
?            тенденцій зміни оборотності обігових коштів;
?            розподілу прибутку;
?            рентабельності за звітний період.
Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямами:
?             оцінка структури, динаміки майна підприємства та джерел його придбання;
?             оцінка незалежності підприємства від зовнішніх джерел коштів:
?             оцінка платоспроможності підприємства;
?             оцінка ефективності використання обігових коштів;
?             оцінка прибутку і вивчення факторів, що впливають на його зміну за звітний період;
?            вивчення показників рентабельності;
?          пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і роз­робка конкретних заходів щодо його зміцнення.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2.2.              Бухгалтерська звітність як основне джерело фінансово - економічного аналізу активів підприємства.
 
У звязку з переходом до ринкових відносин в Україні введені нові форми бухгалтерської звітності і новий порядок її подання,які в деякій мірі відбивають вимоги міжнародних стандартів.Звітність містить відомості про реалізовану продукцію,витрати на виробництво продукції,про стан господарських коштів та джерел їх утворення.про фінансові результати роботи підприємства.
Основна задача звітності - вишукання резервів подальшого росту та удосконалення діяльності підприємства,стабільності на ринку.Бухгалтерська звітність являє собою систему узагальнених показників, що характеризують підсумки їх фінансово-господарської діяльності за минулий період  (місяць, квартал, рік).Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною її стадією.
Для виконання покладених на бухгалтерську звітність функцій вона має відповідати таким основним вимогам:
- гарантувати реальність та достовірність даних,які забезпечуються документальним обгрунтуваннямвсіх записів,проведенням інвентаризацій,додержанням правил оцінки оцінки статей балансу, розподілом прибутків і витрат за відповідні звітні періоди;
- забезпечувати вчасність надходження даних на підставі регламентації термінів співставлення звітних даних для оперативного управління господарською діяльністю підприємств.
Основними умовами правильності складання бухгалтерських звітів є:
- повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період;
- тотожність даних синтетичного і аналітичного обліків;
- тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів і даних синтетичного та аналітичного обліків.
Інформаційною базою аналізу активів та фінансового стану підприємства слу­жать дані бухгалтерського обліку зокрема показники надходження і витрачання грошових коштів, виписки з рахунків обслуговуючих підприємство установ банку; платіжні кален­дарі; баланс підприємства (форма №1); звіт про фінансові результати та їх використання (форма    № 2); звіт про фінансово-майновий стан (форма №3);Декларація про Прибуток та ПДВ, відомості які містяться у фінансовому плані підприємства (баланс доходів і видатків, балансовий план, план формування і вико­ристання коштів); інші форми бухгалтерської та статистичної звітності.
Крім того, в процесі аналізу фінансового стану підприємства вико­ристовуються інші форми бухгалтерської та статистичної звітності, зокрема, форма №ІІ-ОФ (річна) - "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизаційних відрахувань"; форма № 5-С (поштова квар­тальна) - "Звіт про затрати на виробництво продукції, робіт, послуг": форма    № 5-Ф (термінова місячна) - "Звіт про фінансові результати"; форма № 5 (річна) - "Звіт про стан майна підприємства"; форма № 10 (річна) - "Звіт про - рух коштів фондів та цільового фінансування".
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс складений на певну дату .
Баланс в систеиі бухгалтерської звітності посідає центральне місце.Бухгалтерський баланс є найважливішим джерелом інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату.Він дає змогу визначити склад і структуру майна підприємства,ліквідність та обіговість оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов’язань(зовнішніх джерел ресурсів),стан та динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості. Одержання такої інформації - необхідна умова для прийняття обгрунтованих управлінських рішень , а такоож для оцінки ефективності наступних вкладень капіталу і розміру фінансових ризиків На самому підприємстві бухгалтерська балансова інформація широко використовується для аналізу господарської діяльності, для вишукання резервів по скороченню затрат та збитків, усуненню причин штрафів,неустойок, що сплачуються за рахунок прибутку,який залишається в розпорядженні підприємства.У балансі відображаються ресурси і вимоги до них або ж доля участі в них . Відповідно до загальноприйнятих стандартів обліку баланс розкриває зміст понять активу та пасиву. Активи підприємства відображені в балансі як вартість майна і боргових прав , якими розпоряджається та контролює підприємство на звітну дату. Пасиви - це зобов'язання підприємства за позиками і кредиторською заборгованістю або джерела утворення господарських засобів , а також власний капітал.
Актив балансу характеризує засоби підприємства за їх складом і напрями використання . Активи або засоби підприємства - це господарські ресурси , які повинні принести вигоду підприємству. Активи характеризуються трьома основними положеннями і повинні :
1.              забезпечити економічні вигоди
2.              контролюватись  підприємством
3.              бути результатом попередніх дій або операцій.
Активи балансу поділяються на обігові та позаобігові активи. Обігові - це засоби , використані, продані, або спожиті протягом звітного періоду тобто одного року. Позаобігові - це засоби які використовуються більше одного звітного періоду , придбання їх здійснюється з метою використання в господарській діяльності і вони непризначені для продажу протягом одного звітного періоду.
Елементи активу (статті балансу)згруповані в три розділи :
?    основні засоби та інші позаобігові активи
?    запаси і витрати
?    грошові кошти
?    розрахунки та інші активи
Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально - речових цінностей , що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва так і у невиробничій сфері. До основних засобів належить також капітальні вкладення у багаторічні насадження, на поліпшення земель, в орендовані будівлі , споруди, обладнання та інші об'єкти, що належить до основних засобів.
Основні засоби підприємства відображають у бухгалтерському обліку і у звітності за фактичними витратами на їх придбання, спорудження і виготовлення , що становляться їх первісну вартість.
              У першому розділі активу балансу також містяться інформація про нематеріальні активи, капітальні вкладення і фінансові вкладення .
              У другому розділі активу балансу відображаються матеріальні ресурси за їх фактичною собівартістю , а також готова продукція , незавершене виробництво, тобто продукція , що не пройшла всіх стадій виробництва, передбачених технологічним процесом : витрати майбутніх періодів.
              Третій розділ активу балансу містить дані про поточну дебіторську заборгованість , наявні кошти підприємства і кошти на банківських рахунках і авансові витрати.
              Активи підлягають обліку лише у випадку , коли підприємство впевнене в тому , що воно отримає в майбутньому економічну вигоду від їх використання .
              Пасив балансу має три розділи :
?    Джерела власних та прирівняних до них коштів
?    Довготермінові пасиви
?    Розрахунки та інші пасиви
У першому розділі представлена інформація  про джерела власних активів підприємства. Тут містяться дані про величину статутного і резервного фондів, спеціального фонду і цільового фінансування, амортизаційного фонду доходів майбутніх періодів , балансового прибутку, кредиторської заборгованості по розрахунках за майно та фінансування капітальних вкладень .
У другому розділі пасиву міститься інформація  кредити баку
У третьому розділі відображають дані  про кредиторську заборгованість короткотермінового характеру.
Отже якщо актив балансу характеризує склад господарських засобів та пасив - джерела їх створення.
Крім балансу для аналізу фінансового стану використовується таке джерело інформації як "Звіт про фінансові результати та їх використання" , що є оцінкою роботи підприємства. Форма № 2 має 5-ть розділів :
?    Фінансові результати
?    Використання прибутку
?    Платежі до бюджету
?    Затрати і витрати, що враховуються при обчисленні пільг
?    Пільговий прибуток
Всі ці документи , що складають основу бухгалтерської звітності є основним джерелом фінансово - економічного аналізу активів підприємства.
 
2.3. Методи оцінки (показники) фінансово - економічного стану підприємства.
 
 
Виробничо - господарська діяльність підприємств в умовах ринку ви­магає стабільності їх фінансового стану. Об'єктивний аналіз фінансо­вого стану підприємства є важливою передумовою його успішної діяль­ності. Це зумовлено тим, що неефективне використання фінансових ресурсів призводить до фінансових втрат, а деколи і до банкрутства під­приємства.
Результати аналізу використовуються при розробці конкурентної по­літики підприємства, для оцінки виконання виробничої програми та сформування програми дій на перспективу.
 
 
Для отримання необхідної аналітичної інформації розглядаються такі питання:
?             аналіз майна підприємства з виділенням обігових і позаобігових коштів;
?             аналіз джерел формування майна, який передбачає оцінку струк­тури власних і позичених коштів;
?             аналіз фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;
?             аналіз платоспроможності (ліквідності) підприємства;
?             аналіз оборотності обігових коштів;
?             аналіз прибутку і рентабельності;
?             розробка заходів з поліпшення фінансового стану підприємства.
 
Вихідним етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз його майна тобто загальна оцінка майна з виділенням обігових коштів (мобільних) і позаобігових (іммобілізованих).
У структурі балансу особлива роль належить мобільним засобам а саме наявним грошам, цінним паперам , дебіторській заборгованості, матеріально-виробничим запасам. До позаобігових активів належать : основні засоби , довготермінові інвестиції, і нематеріальні активи.
Наступним етапом аналізу є визначення джерел формування майна. Основним джерелом формування мобільних активів є власні обігові кошти якими підприємство розпоряджається в момент його заснування.
 
У ході аналізу використовується система показників, яка включає (табл. 2.1):
?          фінансову стабільність підприємства;
?            платоспроможність (ліквідність) підприємства;
?            ефективність використання обігових коштів;
?          рівень прибутковості (рентабельності) підприємства.
 
В умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за принципами самофінансування, а при нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, дуже важливо проаналізувати фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел позик. Одним із важливих показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства, є коефіцієнт автономії, який пока­зує, наскільки підприємство є незалежним від позичкових коштів. Цей показник визначається шляхом ділення всієї суми зобов'язань по залу­чених позичкових коштах до суми власних коштів.
 
На основі коефіцієнта довготермінового залучення позичкових кош­тів можна зробити висновок про стабільність тієї частини, яка утворю­ється за рахунок довготермінових кредитів.
Коефіцієнт маневрування  дає можливість оцінити структуру розподілу власних коштів шляхом визначення питомої ваги власних обігових коштів у їх загальній сумі.
              Для оцінки фінансової стабільності підприємства використовують коефіцієнт реальної вартості основних засобів  у майні підприємства і коефіцієнт співвідношення чистих мобільних коштів до всіх мобільних коштів .
 
 
 
 
Таблиця 2.1.
Система показників оцінки фінансового стану підприємства.
Показники фінансової стабільності підприємства
Показники ліквідності підприємства
Показники оборотності обігових коштів
Показники рентабельності підприємства
Коефіцієнт автономії
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Кількість оборотів
Рентабельність майна ( капіталу )
Коефіцієнт маневрування власних коштів підприємства
Проміжний коефіцієнт ліквідності
Коефіцієнт закріплення обігових коштів
Рентабельність фондів
( виробництва)
Коефіцієнт довготермінового залучення позичкових коштів
Загальний коефіцієнт ліквідності
Швидкість обороту обігових коштів
Рентабельність продукції
Коефіцієнт нагромадження амортизації
Коефіцієнт чистого виторгу
 
 
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства
 
 
 
Коефіцієнт співвідношення чистих мобільних коштів і всіх мобільних коштів підприємства.
 
 
 
                                                                                    
 
 
             
Значний інтерес для оцінки фінансової стабільності підприємства ста­новить коефіцієнт нагромадження амортизації, який визначається як відношення суми нагромадженої амортизації до початкової вартості амортизованого майна. Цей показник характеризує інтенсивність ви­вільнення основних засобів і нематеріальних активів.
Аналіз платоспроможності дає можливість визначити здатність під­приємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'я­зань. При цьому особлива увага приділяється такому показникові пла­тоспроможності, як загальний коефіцієнт ліквідності (покриття), що визначається відношенням всіх обігових коштів до короткотермінових зобов'язань по платежах. Цей показник підтверджує не тільки ступінь стійкості струк­тури балансу, а й спроможність підприємства швидко розраховуватись по своїх короткотермінових боргах.
Частковим показником загального коефіцієнту ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він дає відповідь на запитання, яку частину короткотермінових боргів підприємство спроможне погасити на дату складання балансу.
Певну аналітичну цінність становить проміжний коефіцієнт ліквід­ності, який показує, чи достатньо суми грошових коштів, цінних папе­рів і дебіторської заборгованості для погашення короткотермінових зобов'язань по платежах.
Для аналізу ліквідності використовують коефіцієнт чистого виторгу який визначається відношенням амортизаційних відрахувань і чистого прибутку до суми реалізації продукції підприємства. Цей показник дає можливість визначити суму вільних коштів підприємства.
Важливими показниками, які характеризують ефективність викорис­тання обігових коштів є кількість оборотів, коефіцієнт закріплення обігових коштів і оборотність обігових коштів.
Аналіз оборотності обігових коштів передбачає виявлення ступеня прискорення (або сповільнення) оборотності і суми коштів, додатково залучених в оборот (вилучених з обороту).
Для оцінки загальної ефективності господарської діяльності підпри­ємства використовують показники рентабельності, які відображають рівень прибутковості діяльності підприємства.
Виділяють такі основні показники рентабельності: рентабельність майна (капіталу), рентабельність фондів (виробництва) і рентабельність продукції. Найбільш загальним показником є рентабельність майна (капіталу), яка визначається як відношення отриманого прибутку до вартості всього майна, що є у розпорядженні підприємства.
Найповнішу уяву про рентабельність виробничої діяльності підпри­ємства дає показник рентабельності фондів (виробництва), який визна­чається як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих (фондів та обігових коштів) .
Рентабельність виробництва перебуває у прямій залежності від рента­бельності продукції, яка визначається відношенням прибутку від реа­лізації продукції до її собівартості.
Зведений звітний бухгалтерський баланс відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. Однак у ньому вміще­но регулюючі статті, які спотворюють реальну вартість майна, що контролюється підприємством, а також власність підприємства і платіжні зобов'язання. Цей баланс ще називається баланс-брутто.
До подвійного рахунку коштів, які надійшли у розпорядження під­приємства в результаті довготермінових кредитів і позик, приводить відображення в активі балансу статті "Використання позикових коштів" (рахунок 82, рядок 300 звітного балансу).
Кредити, отримані на фінансування капітальних вкладень, відобра­жають у пасиві два рази - як заборгованість кредитую чому банку і як фінансування капітальних вкладень. Таке ж подвоєння пасивів спосте­рігається при залученні коштів шляхом випуску акцій і облігацій підприємства, коли сума залучених коштів відображається у розділі II пасиву балансу як позикові кошти і одночасно у розділі 1 як сума, що надійшла до спеціальних фондів підприємства. Одні і ті самі кошти показуються одночасно у складі власних і у складі позичених.
Тому для правильного розуміння показників, що характеризують фі­нансовий стан підприємства, на основі звітного бухгалтерського балансу будують аналітичний баланс-нетто. Суть такої реконструкції балансу полягає в усуненні всіх регулюючих статей і отриманні чистої вартості майна та величини боргових зобов'язань підприємства. Це дозволяє реально оцінити боргові зобов'язання підприємства і визначити дійсну величину власних коштів, які беруть участь у формуванні майна під­приємства.
Якщо у звітному балансі підприємства утворюються непокриті збит­ки (рахунки 98,80, рядки 330, 340 звітного балансу), їх переносять в аналітичний баланс-нетто у розділ 1 пасиву, зменшуючи на цю величи­ну джерела власних коштів підприємства.
 
Інформація аналітичного балансу-нетто є базовою у визначенні бага­тьох показників фінансово-економічного аналізу.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
 
3.1.              Облік активів ВАТ "Омерта".
 
     Під терміном “Основні засоби” маються на увазі матеріальні цінності , які використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду , що перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку зфізичним або моральним зносом (пп. 8.2.1. ЗУ “про оподаткування прибутку підприємств.)
     Бухгалтерський облік основних засобів , що використовуються у господарській діяльності підприємств , ведеться за сумою витрат , пов’язаних з виготовленням , придбанням , доставкою , спорудженням ,встановленням  та іншим поліпшенням основних фондів, ведеться  на рахунку 01 “Основні засоби” із застосуванням таких субрахунків:
1 - “Будівлі і споруди”;
2 - “Автотранспорт , меблі , прилади”;
3 - “Приватизований житловий фонд”;
4 - “Інші основні засоби”.
    Бухгалтерський облік зносу основних засобів ведеться на рахунку 02 “Знос основних засобів” з використанням субрахунків:
1 - “ Знос будівель і споруд”;
2 - “ Знос автотранспорту , меблів , приладдя”;
3 - “ Знос приватизованого житлового фонду”;
4 - “ Знос інших основних засобів”.
  Бухгалтерський облік витрат на виготовлення , спорудження , придбання інвентарних об’єктів основних засобів , їх реконструкцію , модернізацію , технічне переоснащення ведеться на рахунку 33”Капітальні вкладення” в кореспонденції з рахунками 07”Будматеріали” , 60 “Розрахунки з постачальниками“, 70 “Розрахунки по оплаті праці”.
   У ВАТ “Омерта” використовується методика обліку основних засобів , відмінна від обліку на державних підприємствах. Методика ,рекомендована для акціонерних товариств , рахунків 86 і 93 не використовує.
    Аналітично основні засоби ВАТ “Омерта” скзадаються:
- магазин;
- автомобіль вантажнийй;
- меблі офісні;
- обладнання офісне;
- Електронні обчислювальні машини.
   Класифікація основних засобів проведена згідно Державногокласифікатора України ( ДК 013-97) від 01.01.98р.
             
              Наведемо основні бухгалтерські проводки які використовуються при операціях з основними засобами :
 
              При цьому в бухгалтерії ВАТ "Омерта" використовуються такі первинні форми обліку основних засобів (затверджені наказам Міністерства статистики України № 352 від 29,12,95р) як
03-1 "Акт приймання-передачі (внутрішн. переміщення) О.З."
03-2 "Акт приймання-здачі  відремонт.,  реконструйованих та модернізованих об'єктів"
             03-3 "Акт списання основних засобів"
             03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів"
              03-5 "Акт про  установку,  пуск  та  демонтаж  будівельної машини"
              03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів"
             03-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів"
             03-8 "Картка обліку руху основних засобів"
             03-9 "Інвентарний список основних засобів"
             03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту"
 
 
 
Таблиця 3.1.
Приклади кореспонденції рахунків по обліку основних засобів .

Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Внесення засновниками О.З. як вклад в Статутний фонд
01
75
75
85
2
Надходження основного засобу
33
68.2
33
33
01
81
60
60
05
70
33
88
3
Отримання безоплатно О.З.
01
88
4
Придбання основного засобу
01
81
60
88
5
Ліквідація об’єктів 1 групи
46
02
80.2
01
46
46
6
Знос списаних О.З.
02
80.2
7
Списання затрат по демонтажу
47
20
8
Отримані матеріали при демонтажу
05
80.2
9
Реалізація О.З. 2 групи
46
02
46
51
01
46
68
76
10
Зміна вартості О.З.
01
88
11
Зміна зносу О.З.
88
02
12
Ремонт виробничих ОФ
03
01
81
70
03
88
 
 
 
     Розгляно облік нематеріальних активів,який застосовується ВАТ “Омерта”.
     Під нематеріальними активами визначаються довгострокові вкладення в придбання об’єктів промислової та інтелектуальної власності,права на здійснення окремих видів діяльності ,права оренди будівель, а також інші аналогічні майнові права.
     Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 04 “Нематеріальні активи” за первинною вартістю, яка складається з фактичних витрат на придбання  та приведення до стану,в якому вони можуть експлуатуватися у відповідності з метою їх придбання.
     Аналітичпий облік нематеріальних активів ведеться за видами та окремими інвентарними одиницями у Відповідності обліку нематеріальних активів(Форма № ВНА-1 ).
    Структура нематеріальних активів ВАТ ”Омерта”:
  -Право власності на програми для ЕОМ;
-Право власності на базу даних, які систематизовані для пошуку і обробки за           допомогою ЕОМ;
-Право власності на науково технічну інформацію;
-Право користування земельною ділянкою.
    При відображенні в бухгалтерському та податковому обліку операцій по руху об’єктів нематеріальних активів доцільно керуватися “Інструкцією з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів” затверддженою наказом Міністерства фінансів України від 24.07.97р. № 159, оскільки за своїм економічним змістом нематеріальні активи , як і основні фонди , відносяться до позаоборотних активів підприємстав.
   Порядок нарахування амортизації нематеріальних активів з метою ведення податкового обліку наведений у пп.8.3.9. Закону №283 (тобто застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але  не більше 10 років.).
 
 
 
Таблиця 3.2
Приклад відображення надходження нематеріальних активів у облік.

Зміст операції
Дт
Кт
Умовна сума
1
Оприбуткована комп’ютерна програма
33
76
600,00
2
Відображен податковий кредит на суму ПДВ
68.2
76
120,00
3
Відображена вартість встановлення програми
33
76
50,00
4
Відображен податковий кредит на суму ПДВ
68.2
76
10,00
5
Відображ.введення комп’ютерної програми в дію
04
33
650,00
6
Відображено джерело фінансування витрат із придбання комп’ютерної програми
81
88
650,00
 
         Слід зазначити , що до  складу засобів в обігу  входять такі види матеріальних ресурсів , як;
05 - “Матеріали”
06 - “Паливо”
      06.1- “нафтопродукти”
      06.2- “Тверде паливо”
      06.3- “інші види палива”
07 - “Будівельні матеріали і обладнання для встановлення”
08 - “Запасні частини”
12 - “Малоцінні та швидкозношувальні предмети”
13 - Знос МШП
14 - Переоцінка матеріальних цінностей
16 - Транспортно - заготівельні витрати
Для обліку матеріалів , палива, запасних частин в ВАТ "Омерта" використовуює такі первинні форми (затверджені наказам Міністерства статистики України № 193 від 21,06,96р):
М-1  "Журнал обліку вантажів, що надійшли";     М-2а "Акт списання бланків довіреностей";     М-3  "Журнал реєстрації довіреностей";     М-4  "Прибутковий ордер";     М-7  "Акт про приймання матеріалів";
     М-8  "Лімітно-забірна картка";
     М-9  "Лімітно-забірна картка";
     М-10 "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів";
     М-11 "Накладна  вимога  на  відпуск  (внутрішнє  переміщення) матеріалів";
     М-12 "Картка N ______ складського обліку матеріалів".
     М-13 "Реєстр N ______ приймання - здачі документів";
     М-14 "Відомість обліку залишків матеріалів на складі";
     М-15 "Акт про приймання устаткування";
     М-15а "Акт приймання - передачі устаткування до монтажу";
     М-16 "Матеріальний ярлик";
     М-17 "Акт N _______ про виявлені дефекти устаткування";
     М-18 "Сигнальна  довідка  про  відхилення  фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу";
     М-19 "Матеріальний звіт";
     М-21 "Інвентаризаційний опис N ______ ";
     М-23 "Акт N _____ про витрату давальницьких матеріалів";
     М-26 "Картка обліку устаткування для установлення";
     М-28 "Лімітно-забірна картка N ________";
     М-28а "Лімітно-забірна картка N _______";(див. Додаток 2.)
 
 
           Відображення обліку ТМЦ на рахунках 06 , 07, 08  аналогічне обліку  ТМЦ , що враховується на рахунку 05 “Матеріали”.Приклад обліку матеріалів на рахунку 05 наведений в табл.3.3.
 
 
 
 
Таблиця 3.3.
Схема бухгалтерських проводок  з обліку  оплати і оприбуткування ТМЦ на рах.05

Зміст операції
Дт
Кт
Умовна сума
1
Надходження ТМЦ
18
05
60
18
350
2
Віднесення суми ПДВ за придбаними ТМЦ
68.2
60
70
3
Оплата вартості ТМЦ з урахуванням ПДВ
60
51
420
 
 
До числа матерівльних активів, які відносяться до оборотних засобів , відносяться також малоцінні і швидкозношувані предмети (МШП). Облік МШП в  ВАТ "Омерта" ведеться на синтетичному рахунку 12 - "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та на відповідних субрахунках. Облік ведеться по початковій вартості ,в яку входить всі затрати пов'язані з придбанням МШП .
Критерій віднесення відповідних ТМЦ до МШП, а також порядок їх зносу регламентуються Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.1998р. № 258 “Про зміни граничної вартості предметів” (Зареєстр. 22.12.98р. за № 809\3249.)
  Слід  зазначити , що до категорії МШП відносяться предмети вартістю до 500 грн., а спасуються на видаток у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію вартістю до 10,00 грн.
Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні передбачено декілька методів нарахування  зносу МШП , однак найбільш  поширеним є метод, при якому 50% їх вартості списується на витрати виробництва (обігу) при першопочатковому  відпусканні у виробництво , а решта 50% - при списанні за непридатністю. Одразу МШП списуються шляхом нарахування  зносу в розмірі 100% при передачі МШП в експлуатацію. Методика нарахування зносу по МШП обирається підприємством на початку року наказом керівника.
 
 
 
Таблиця 3.4.
Схема бухгалтерських проводок з обліку МШП

Зміст операції
Дт
Кт
Умовна сума
1
Оприбутковані столи вартістю 100,00грн.
12.1
60
300
2
Оприбутковані ручки вартістю 0,70 грн.
12.1
60
7
3
Відшкодовано ПДВ  по оприбуткованих МШП
68.2
60
61,40
4
Відпущені в експлуатацію столи
12.2
12.1
300
5
Відпущено у виробництво ручки
20
12.1
7
6
Нараховано знос столів в розмірі 50% первинної вартості
20
13
150
7
Нараховано знос столів в розмірі 50% первинної вартості при їх кінцевому списанні
20
13
150
8
Списання вартості столів при вибутті
13
12.2
600
9
Оприбуткування матеріалів, що залишилися від списання столів
05
13
50
10
Вартість оприбутков. матеріалів, що залишилися від списання столів ,вираховується з витрат виробництва сторнуючою проводкою
20
13
50
 
При цьому використовується такі первинні форми обліку (затверджені наказам Міністерства статистики України №145 від 22,05,96р) як : ( див. Додаток 3.)
МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення)  постійного  запасуінструментів (пристроїв)";
МШ-2  "Картка   обліку    малоцінних    та    швидкозношуванихпредметів";          
(пристроїв)";
          МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";
          МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";
          МШ-6 "Особова  картка N ____ обліку спецодягу,  спецвзуття та запобіжних пристроїв";
         МШ-7 "Відомість   обліку   видачі   (повернення)   спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";
         МШ-8 "Акт   на   списання   малоцінних   та  швидкозношуваних предметів".
 
         Облік вільних коштів ВАТ “Омерта” здійснює на таких рахунках;
50 - " Каса "
51 - " Розрахунковий рахунок "
55 - " Інші рахунки в банках "
52 - " Валютний рахунок ".
Надходження і витрачання коштів на рахунках 50 , 52 мають широкий диапазон. Найбілшьша сума надходжень - це виручка від реалізації продукції, робіт, послуг. Гроші надходять з каси підприємства, надходять суми вкладів від засновників підприємства, одержані кредити банків тощо. Витрачання коштів йде на внесення обов’язкових податків, розрахунків з постачальниками тощо.
На активному рахунку 58 “Довгострокові фінансові вкладення” облічується придбання акцій та облігацій інших підприємств , акціонерних товариств , процентних облігацій. Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться за правилами обліку придбаних цінних паперів і підприємствами , що їх випустили. Цінні папери можуть бути оплачені грошовими коштами або шляхом надання матеріальних цінностей.
 
Таблиця 3.5.
Облік операцій, пов’язаних з довгостроковими фінансовими вкладеннями

Зміст операції
Дт
Кт
1
Придбання акцій інших підприємств
58
51,52
2
Придбання цінних паперів за матеріальні цінності
58
05,06,08,41
3
Придбання цінних паперів за передані основні засоби
58
01
4
Нарахований раніше знос по переданих основних засобах за придбані цінні папери
02
58
5
Погашення і перепродаж цінних паперів, одержаних падприємством.
51,52
58
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.2.  Аналіз активів ВАТ "Омерта"
Розглянемо баланс- нетто розроблений на основі даних балансу-бруто ВАТ "Омерта"   .
( таблиця 3.6.)
АКТИВ
Аналітичний баланс-нетто на 1 січня 1998р в тис. грн
 
Розділ та стаття балансу
 
Код
 
На початок року
На кінець звітного року
1.  Основні засоби та інші активи
 
 
 
Основні засоби по залишковій вартості
010
15658
15286
Нематеріальні активи по залишковій вартості
020
1
1
Незавершені капітальні вкладення
030
1972
2217
Устаткування
035
-
-
Довготермінові фінансові вкладення
040
74
74
Всього по розділу 1
 
17705
17578
2. Запаси  і затрати
 
 
 
Виробничі запаси
080
403
364
Малоцінні та швидкозношувані предмети по залишковій вартості
100
89
106
Незавершене виробництво
110
41
16
Витрати майбутніх періодів
120
29
27
Готова продукція
130
-
-
Товари по купівельній вартості
140
3740
3746
Всього по розділу   2
 
4302
4259
3. Грошові кошти ,розрахунки та інші активи
 
 
 
Товари відвантажені термін оплати яких не настав
160
16
7
Несплачені в термін
165
-
-
Розрахунки з дебіторами
170+240
1229
1717
Короткотермінові фінансові вкладення
250
-
-
Каса
260
1
2
Розрахунковий рахунок
270
132
90
Валютний рахунок
280
6
6
Інші грошові кошти
290-340
346
534
Всього по розділу   3
 
1730
2356
Баланс
 
23737
24193
 
 
 
 
 
( таблиця 3.7.)
 
ПАСИВ
Розділ та стаття балансу
Код
На початок року
На кінець звітного року
1. Джерела власних та прирівняних до них коштів
 
 
 
Статутний фонд
400
3438
3438
Спеціальні фонди
410+420+ +430- 300+310
17379
18067
Амортизаційний фонд
440
-
-
Прибуток не розприділений звітного року
480
Х
-
Всього по розділу  1
 
20817
21505
2.  Довготермінові пасиви
 
 
 
Довготермінові кредити банків
500
-
-
Довготермінові позикові кошти
510
-
-
Довготермінові кредити та позики , що не погашені в термін
520
-
-
Всього по розділу   2
 
-
-
3.  Розрахунки та інші пасиви
 
 
 
Короткотермінові кредити банків
600
300
-
Розрахунки з кредиторами
630+720
2620
2688
В.т.ч. за товари роботи послуги термін сплати яких не настав
630
-
1830
за товари роботи послуги несплачені в термін
640
921
63
По авансах одержаних
660
874
358
З бюджетом
670
412
292
По оплаті праці
700
57
43
З іншими кредиторами
720
356
102
Позики для працівників
730
-
-
Всього по розділу  3
 
2920
2688
Баланс
 
23737
24193
 
             
 
 
 
Підсумок активу аналітичного балансу-нетто вказує на величину чистої вартості майна, яким володіє і яке контролює підприємство. Активи у складі майна, виходячи із їх оборотності, поділяються на обігові (мобільні) і необігові (іммобілізовані). Оборотність є одним із основних показників діяльності підприємства, за яким оцінюється його фінансовий стан. Майно підприємства може бути використане у внут­рішньому обороті і за його межами, тобто бути іммобілізованим у дебіторську заборгованість, вкладеним в цінні папери або залученим в оборот інших підприємств у вигляді інвестицій.
Вартість іммобілізованих активів (основних і позаобігових) дорівнює підсумку розділу 1 активу аналітичного балансу-нетто (далі ААБН), а мобільних - підсумку його 2 та 3 розділів. Матеріальні обігові кошти визначають за підсумком 2 розділу , а грошові кошти за підсумком рядків 250-290 3-го розділу ААБН.
Вихідним елементом аналізу майна підприємства є вивчення обсягу, структури і динаміки зміни майна підприємства. Такі дані наведені в таблиці 3.8.
 
Таблиця 3.8.
Зміна обсягу , структури і динаміки майна підприємства.
Показники
Джерел інформації
На почат.
року
%на почат року
На кінець року
%на кінець
року
Відхилення
Майно всього: у т.ч.:
 
23737
100%
24193
100%
+456
1.Основні засоби і позаобігові кошти
I розділ ААБН
17705
74,6%
17578
72,7%
-127
2. Обігові кошти з них :
Сума II і III розд.
ААБН
6032
25,4%
6615
27,3%
+583
 
2.1 Матеріальні обігові кошти
II розділ
ААБН
4302
18,1%
4259
17,6%
-43
2.2 Грошові кошти і короткотермінові ЦП
Сума рядків 250-290 III розд. ААБН
485
2%
632
2,6%
+147
 
Виходячи із даних табл. 3.8. можна виділити позитивний результат збільшення вартості майна на 456 тис.грн., або на 1,92%.
Проте приріст вартості майна проходив нерівномірно. Переважна його частина - 583 грн. - відноситься до приросту мобільних коштів, у т.ч. як спостерігається рівень падіння  матеріальних обігових коштів (на 43 тис.грн.), а також  вартості іммобільних коштів (на 127 тис.грн.).
Такі зрушення в структурі майна підприємства слід вважати прогре­сивними, оскільки завдяки їм створюються умови для прискорення оборотності коштів.
Бажано, щоб сума мобільних коштів перевищувала короткотермінову заборгованість по платежах як мінімум в два рази. При цьому загальну суму мобільних коштів в залежності від джерел їх утворення прийнято поділяти на дві частини: змінну, яка створюється за рахунок короткотермінової заборгованості, і постійний мінімум, що створюється за рахунок власних коштів. Постійний мінімум мобільних коштів нази­вають чистими мобільними коштами.
Якщо врахувати, що загальна сума мобільних коштів на початок року становила 6032 тис.грн., а сума короткотермінової заборгованості 2920 тис.грн., то чисті мобільні кошти підприємства становили 3112 тис.грн. (6032 - 2920), а на кінець звітного періоду - 3927 тис.грн. (6615 - 2688), тобто порівняно з початком року на 815 тис.грн. більше. Дані свідчать, що на кінець звітного періоду структура мобільних коштів дещо поліпшилась.
Наймобільнішою частиною обігових коштів є грошові кошти. Оскільки задовільний фінансовий стан підприємства характеризується постійною наявністю грошових коштів на розрахунковому рахунку. Оптимальна для підприємства сума грошових коштів визначається дією різних факторів. Так, певний грошовий запас, необхідний для своєчасного погашення поточних платежів, оплати праці, розвитку виробництва тощо, оскільки його відсутність створює передумови для банкрутства. Не однозначне впливає на величину грошових коштів інфляція. З одного боку, вона збільшує небезпеку знецінення вільних грошових коштів, а з другого призводить до використання все більшої їх маси. При цьому загост­рюється проблема здійснення контролю руху цих коштів. Таким чином, оптимальна сума грошових коштів визначається діловою активністю підприємства і обґрунтованістю щоденного попиту на них.
Визначимо, у скільки разів сума мобільних коштів перевищує корот­котермінову заборгованість по платежах. У нашому випадку:
?            на початок року 6032 / 2920 = 2,066 ;
  на кінець звітного періоду 6615 / 2688 = 2,46 ;
       Отже, на початок року цей показник був практично рівним бажаній  величині(2), а на кінець звітного періоду став ще більш стабільним..
Щодо іммобілізованих активів, то ми спостерігаємо їх падіння на фоні росту  обігових, що визначає тенденцію до прискорення оборотності всієї су­купності коштів підприємства. Його результатом стало вивільнення коштів у інші кошти підприємства і дебіторську заборгованість, які збільшились за звітний період у 1,52 рази [(1717 + 534) / (1229 + 346)].
Якщо взяти реальні активи, які характеризують виробничу потуж­ність, тобто основні засоби і виробничі запаси, то на початок року вони становили 16191тис.грн. (15658 + 403 + 89 + 41), або 68,2 % всіх активів.
На кінець року вони дорівнювали 15772 тис.грн . (15286 + 364 + 106 + 16) або 65,2%. Тенденція небажана, оскільки вказує на зниження виробничих можливостей підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є власні і позичкові кошти, характеристика співвідношення яких розкриває зміст фінан­сового стану. В свою чергу, вони поділяються на засоби тривалого і короткотермінового використання.
За засобами короткотермінового використання слід здійснювати пос­тійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне по­вернення і оперативну мобілізацію в господарському обороті підпри­ємства.
Засоби тривалого використання називають постійним капіталом, v який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Будь-який позичковий капітал має термін повернення, а отже, перебуває у постійному русі. Крім того, до складу власних коштів входять резерви, які становлять їх найбільш рухому частину.
Загальна характеристика обсягу і структури власних і позичкових коштів представлена в таблиці 3.9.
 
Таблиця 3.9.
ВЛАСНІ І ПОЗИЧКОВІ КОШТИ , ВКЛАДЕНІ У МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА
Показники
Джерело інформації
На поч . року
На кінець року
Відхилення
Майно всього : в.т.ч. :
ПБ
23737
24193
+456
1.              Власні кошти
В % до вартості всього майна
1.1              Власні обігові кошти
 
В % до власних коштів
1 роздіПАБН
 
1+ПБ-1АБ-(300+330+340)
20817
87,7%
3112
 
14,9%
21505
88,9%
3927
 
18,3%
+ 688
1,2%
+815
 
3,4%
 
2.              Позичкові кошти
В % до вартості всього майна
2.1              Довготермінові позики
2.2              Короткотермінові позики
2.3              Кредиторська заборгованість
2+3  ПАБН
 
2р-л ПАБН
600+620 ПБ
630+720 ПБ
2920
12,3%
    -
300
2620
2688
11,1%
-
-
2688
-232
-1,2%
-
-300
+68
 
Для багатьох підприємств джерелом формування основної частини мобільних коштів є позичені кошти, які підлягають поверненню. Тому певна частина власних коштів підприємства повинна постійно пере­бувати у складі його мобільних коштів і складати власні обігові кошти.
Власні обігові кошти значною мірою гарантують, навіть при скоро­ченні позичкових коштів, фінансування переважної частини виробни­чих запасів і дебіторської заборгованості покупців. Інша частина цих активів за умов нормального функціонування підприємства покрива­ється кредиторською заборгованістю та іншими зобов'язаннями підпри­ємства.
Наявність власних обігових коштів визначається таким чином: до І розділу ПБ додається II розділ ПБ і віднімається 1 розділ АБ, а також показники "Використання позичкових коштів" (300 рядок АБ) та "Збит­ки звітного і минулих років" (330, 340 рядки АБ).
У нашому прикладі власні обігові кошти визначимо як різницю між підсумками розділів І ПАБН і ААБН. Таким  чином , власні обіговікошти на початок року становили 3112 тис. грн . (20817 - 17705), а на кінець звітного періоду - 3927тис. грн. (57594-13658).
При загальному збільшенні вартості майна на 456 тис. грн., його зростання за рахунок власних коштів підприємства становило 688 тис грн ., або 150,9%.. Якщо власними обіговими коштами на початок року покривалось 72,3%  [(3112/4302)xlOO% ] матеріальних обігових коштів, то на кінець року частка цього джерела збільшилась до92,2 % ((45880 : 28036) x 100% ).
Отже, основний приріст активів відбувався за рахунок власних коштів підприємства, що призвело до стабільного стану  платоспроможності підпри­ємства.
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стабільності підприємства за умов, що його власні кошти перевищують позичені.
Фінансову стабільність оцінюють за співвідношенням власних і пози­чених коштів в активах підприємства. Міжнародний досвід показує, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування. Це означає, що якщо це співвідношення більше 0.5, то фінансування діяльності за рахунок залучених коштів здійсню­ється в допустимих межах.
Для оцінки фінансової стабільності підприємств використовують такі показники :
1. Коефіцієнт автономії - найбільш важливий показник, який харак­теризує фінансову автономність (незалежність) від залучених позич­кових коштів.
Він визначається шляхом ділення всієї суми зобов'язань по залу­чених позичкових коштах до суми власних коштів:
( Сума розділів II і III ПАБН ) / ( Розділ I ПАБН )
Критичне значення фінансової автономії = 1.
1.               Коефіцієнт довготермінового залучення позичкових коштів.
Характеризує  частку довготермінових позик залучених для фінансування активів підприємства поряд з власними коштами. Цей коефіцієнт визначається як відношення суми довготермінових кредитів і позик до обсягу власних коштів підприємства:
Розділ II ПАБН / Розділ I ПАБН 
2.               Коефіцієнт маневрування власних коштів підприємства.
Вказує на ступінь їх мобільності і визначається як відношення власних обігових коштів до всієї суми їх джерел :
Розділ ( I + II ) ПБ – розділ I АБ – сума рядків 300,330,340 АБ / Розділ I ПАБН
3.               Коефіцієнт нагромадження амортизації.
Характеризує інтенсивність вивільнення іммобілізованих засобів ( основні засоби , нематеріальні активи ). Він визначає як відношення суми нагромадженої амортизації  ( зносу ) до початкової вартості амортизованого майна.
Сума рядків 011,021 АБ / Сума рядків 012,022 АБ
4.               Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства.
Характеризує ефективність  використання засобів підприємства у підприємницькій діяльності. Цей показник визначає відношення вартості основних засобів за мінусом зносу до чистої вартості майна підприємства :
Рядок 010 АБ / Сума розділів I . II і III ААБН Критична межа = 0,5
5.               Коефіцієнт співвідношення чистих мобільних коштів і всіх мобільних коштів підприємства.
Характеризує стабільність структури мобільних коштів і визначається відношенням суми чистих мобільних коштів до загальної величини мобільних коштів підприємства :
Сума рядків II і III ААБН мінус розділ III  ПАБН / Сума розділів II і III ААБН.
 
Розрахуємо показники фінансової стабільності підприємства на основі даних аналітичного балансу – нетто і зведеного бухгалтерського балансу :
1)     Коефіцієнт автономії :
          На початок року  0,14  (2020 / 20817)
            На кінець року     0,12  (2688 / 21505).
Значне відхилення цього коефіцієнта від одиниці (критичне значення фінан­сової автономії) за звітний період вказує на значну фінансової стабільності і незалежність  від позичкових коштів.
 
2) Коефіцієнт довготермінового залучення позичкових коштів:
                - на початок року 0;
                - на кінець звітного періоду 0.
3) Коефіцієнт маневрування власних коштів підприємства:
               - на початок року (20817 - 17705) / 20817 = 0,149;
               - на кінець року     (21505 - 17578) / 21505 = 0,182.
Збільшення цього коефіцієнта свідчить про підвищення фінансової стабільності, тобто збільшення  можливості маневрування ресурсами підприємства.
4) Коефіцієнт нагромадження амортизації:
              - на початок року  0,369 [9151 / 24809 + 1)];
-              - на кінець року      0,385 [9551 / 24837 + 1)].
Збільшення цього коефіцієнта за звітний період вказує наприскорення  інтенсивності вивільнення іммобілізованих засобів.
    5) Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства:
              - на початок року 0,660  (15658 / 23737);
              - на кінець року    0,631  (15286 / 24193).
Коефіцієнт коєфіцієнт тримається вище критичн0ї  межі (0.5), що свід­чить про високий  виробничий потенціал підприємства.
6) Коефіцієнт співвідношення чистих мобільних коштів і всіх мобіль­них коштів підприємства:
             - на початок року 0,516  (3112 / 6032);
-              - на кінець року     0,594  (3927 / 6615).
Отже, частка чистих мобільних коштів в обігових коштах збільши­лась - це вказує на поліпшення фінансової стабільності підприємства. Дані проведених розрахунків зводимо в таблицю 3.10.
 
Ліквідність - це спроможність підприємства своєчасно виконувати свої боргові зобов'язання. Вона залежить від співвідношення суми за­боргованості та величини ліквідних активів підприємства.
 
 
 
(таблиця 3.10.)
Показники фінансової стабільності підприємства

и т.д.................


Показники
На поч.року
На кін. року
Відхил.
1. Коефіцієнт автономії
0,14
0,12
-0,02
2. Коефіцієнт довготермінового залучення позичкових коштів.
-
-
-
3.Коефіцієнт маневрування власних       коштів.
0,149
0,182
+0,033
4. Коефіцієнт нагромадження амортизації

Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.