На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Розрахунки по використанню машин у механзованих технологчних процесах. Робоч швидкост руху, питомого загального опору, коефцєнту тягового зусилля, потужност двигуна та ступеню її використання. Необхдна кльксть агрегатв транспортних засобв.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 23.09.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


25
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Математичні методи та моделі в управлінні аграрним виробництвом
Зміст
    1. Склад машинних агрегатів та їх експлуатаційні показники
      3. Прямі експлуатаційні витрати
      4. Транспортне забезпечення механізованих технологічних процесів
      5. Методика багатокритеріальної оцінки технологічних систем
      6. Оптимізація використання комплексів машин
      6. Аналіз показників машиновикористання та оцінка технічного оснащення виробництва
      Використана література

1. Склад машинних агрегатів та їх експлуатаційні показники

Розрахунки по використанню машин у механізованих технологічних процесах включають обґрунтування та визначення робочих швидкостей руху, питомого та загального опору, коефіцієнту використання тягового зусилля, ефективної потужності двигуна та ступеню її використання, змінної продуктивності агрегату, витрати палива та мастильних матеріалів на одиницю роботи, витрати праці та коштів, необхідної кількості основних та допоміжних агрегатів і транспортних засобів.

Робоча швидкість агрегату

Робоча швидкість повинна бути в межах агротехнічнодопустимої (Табл.1), забезпечуватись потужністю двигуна енергетичного засобу та конкретною його передачею.

Таблиця 1.

Рекомендовані швидкості руху машинних агрегатів
Основні операції
км/год
Оранка
4…12
Снігозатримання
6…12
Лущення дисковими знаряддями
8…12
Боронування зубовими боронами
5…13
Боронування голчастими боронами
8…12
Суцільна культивація
6…12
Коткування
6…15
Внесення мінеральних добрив
8…20
Внесення органічних добрив
9…13
Посів зернових
7…14
Посів кукурудзи, соняшника
4…12
Посів цукрового буряку
5…8
Посадка картоплі
4…10
Посадка розсади
0,6…3,5
Міжрядна культивація кукурудзи, соняшника
6…12
Обприскування
6…10
Підгортання картоплі
5…7
Збирання трав на сіно
6…12
Збирання трав на зелений корм
6…8
Скошування зернових у валки
6…10
Збирання зернових
3…8
Збирання кукурудзи: на зерно
4…10
на силос
5…12
Збирання картоплі: комбайнами
1…5
копачами
2…8
Збирання цукрового буряку
3…9
У тому випадку, коли є можливість комплектувати агрегати різної ширини захвату, бажано вибирати передачу трактора, яка має тягове зусилля близьке до його тягового класу.
Для тягових агрегатів (оранка, культивація, посів безприводними сівалками та ін) в діапазоні агротехнічнодопустимих швидкостей руху вибирають передачі трактора, що знаходяться в цьому діапазоні, виходячи з умови:
Vmin VT Vmax;
Де VT - теоретична швидкість руху агрегату на даній передачі.
Робоча швидкість руху агрегату дорівнює:
Vp = VT д,
Де д - коефіцієнт, що враховує втрату швидкості від буксування.
Коефіцієнт, що враховує втрату швидкості від буксування дорівнює:
д = 1 - д / 100;

Де д - коефіцієнт буксування в%;
3% - гусеничні трактори;
12% - колісні 4К4;
16% - колісні 4К2.
На вибраних передачах визначають тягові зусилля трактора.
Для тягово-приводних агрегатів та самохідних машин визначають максимальну допустиму швидкість, яку забезпечує потужність двигуна.
Для тягово-приводного агрегату:
км/год.,
де
NЕН
-
номінальна ефективна потужність двигуна трактора, кВт;

-
ступінь використання ефективної потужності двигуна ( = 0,9);
NВВП
-
потужність, що реалізується через ВВП, кВт;
ВВП
-
ККД механізму приводу ВВП (ВВП = 0,95);
ТР
-
ККД трансмісії приводу рушіїв трактора (ТР = 0,9);
і
-
величина підйому;
Ga
-
вага агрегату, що в загальному випадку включає вагу трактора, робочих машин, зчіпки, робочого матеріалу (насіння, добрива, зібраний урожай і т.д.), кН;
f
-
коефіцієнт опору кочення;
Кv
-
питомий опір при робочій швидкості агрегату, кН/м;
Вр
-
робоча ширина захвату, м.
Самохідні збиральні машини по характеру витрат енергії умовно можна поділити на дві групи:
машини, витрата енергії якими істотно не залежить від урожайності (бурякозбиральні, картоплезбиральні та інші з підкопуючими робочими органами);
машини, витрата енергії якими залежить від урожайності (зернозбиральні, кукурудзозбиральні, кормозбиральні).
Для першої групи машин допустима швидкість визначається рівністю:
км/год.,
де
NP
-
потужність, необхідна на збирання з одного рядка, кВт;
nP
-
кількість рядків, шт;
к
-
ККД трансмісії комбайна.
Для другої групи машин:
км/год
де
Nx
-
потужність, що витрачається на холостий хід механізмів комбайна, кВт;
BP
-
робоча ширина захвату; м.
U
-
урожай зерна, т/га;
дс
-
соломистість (відношення маси соломи до маси зерна);
Nпит
-
питома потужність, яка необхідна для обмолоту (подрібнення) одиниці маси урожаю, кВт с/кг.
Для тягово-приводного збирального агрегату:
км/год
де
Gа
-
вага агрегату, кН;
m
-
ширина міжрядь, м.
Для машин з обмеженою пропускного здатністю (зернозбиральні комбайни) визначається швидкість, обумовлена пропускною здатністю:
км/год.,
де
qф
-
фактична для заданих умов пропускна здатність, кг/с.
Питомий і загальний опір та коефіцієнт використання тягового зусилля
Ці показники визначають для тягових та тягово-приводних агрегатів. Питомий опір с. /г. машин при робочій швидкості дорівнює:
для плугів:
кН/м2;
для інших с. /г. машин:
кН/м;
де
КV
-
розрахунковий питомий тяговий опір сільськогосподарських машин з урахуванням швидкості руху, кН/м2 (кН/м);
КО
-
питомий тяговий опір машин при русі з швидкістю V0 =5 км/год, кН/м2;
К
-
темп наростання питомого (тягового) опору машин при збільшенні швидкості руху агрегату на 1 км/год,%;
Загальний питомий опір дорівнює:
для тягових агрегатів
причіпних плугів

Кзаг = Кv а + gм с і, кН/м;
начіпних плугів

Кзаг = Кv a + gм ( fТР + с і), кН/м,
інших причіпних с. . машин

Кзаг = Кv + gм і + gзч (fзч + і), кН/м;
інших начіпних с. . машин

Кзаг = Кv + gм (fТР + і), кН/м;
для тяговопривідних агрегатів
причіпних

кН/м;
Начіпних

кН/м;
де
а
-
глибина оранки, м;
gм
-
питома вага машини, кН/м;
c
-
коефіцієнт, що враховує наявність ґрунту на корпусах плуга (с = 1,1…1,4);
і
-
величина підйому;

-
коефіцієнт, що враховує довантаження трактора начіпною машиною;
fТР, fзч
-
коефіцієнт опору коченню трактора і зчіпки;
в
-
ширина захвату машини (корпуса плуга), м;
RВВП
-
додатковий опір, еквівалентний навантаженню, що передається через ВВП, кН.
Додатковий опір дорівнює
кН;
де
NВВП
-
потужність, що реалізується через ВВП, кВт;
ТР
-
коефіцієнт корисної дії трансмісії (ТР = 0,95);
Vp
-
робоча швидкість руху агрегату, км/год.
Максимально можлива ширина захвату агрегату рівна
м;
де
Ргак
-
тягове зусилля на вибраній передачі, кН.
Розрахункова кількість машин (корпусів плуга) в агрегаті рівна
де
вк
-
конструктивна ширина захвату однієї машини (корпуса плуга), м.
Фактичну кількість машин (корпусів плуга) приймають рівною цілому числу, виконуючи умову:
пф п р.

Якщо в агрегаті більше однієї машини, підбирають зчіпку, виконуючи умову
Фзч розр = (пф - 1) в Фзч, м;
де
Фзч
-
фронт зчіпки, м.
Загальний опір машин в агрегаті дорівнює
Ra = Kзаг вк пф, кН
Коефіцієнт використання тягового зусилля
де
Ргак
-
тягове зусилля трактора на даній передачі.
Необхідна ефективна потужність двигуна та ступінь її використання
Для тягових агрегатів:
кВт
де
Gа
-
вага агрегату, кН;
ТР
-
коефіцієнт корисної дії трансмісії трактора.
ТР = ц · к,
де
ц, к
-
відповідно ККД циліндричних (0,98…0,99) і конічних (0,97…0,98) пар;
,
-
відповідно кількість циліндричних і конічних пар.
Для тягово-приводних агрегатів:
кВт
Для самохідних збиральних агрегатів витрати енергії якими мало залежать від урожайності:
кВт
де
к
-
ККД трансмісії комбайна (0,80…0,85).
Для самохідних збиральних агрегатів витрати енергії якими істотно залежать від урожаю:
кВт
Для тягово-приводного збирального агрегату:
кВт
Ступінь використання ефективної потужності двигуна
(11.1)
де
NEH
-
номінальна ефективна потужність двигуна, кВт.
Кінематичні характеристики агрегату та загінки і продуктивність агрегату. Для тягових агрегатів:
Робоча ширину захвату агрегату дорівнює:
Вр = вк·пф·, м;
де

-
коефіцієнт використання ширини захвату (табл.1.5).
Робоча довжина загінки рівна
Lp = L - E, м;
де
L
-
довжина загінки, м;
Е
-
ширина поворотної смуги, м.
Ширина поворотної смуги дорівнює: для петльових поворотів

Е = Rп + е, м;
для безпетльових поворотів

Е = 1,5·Rп + е, м;
де
Rn
-
радіус повороту агрегату, м;
е
-
довжина виїзду, м.
Довжина виїзду агрегату рівна: для причіпних агрегатів -

е = (0,5…0,75) ·lК, м;
для начіпних агрегатів із задньою начіпкою -

е = 0,1·lК, м;
для начіпних агрегатів з передньою начіпкою -

е =·- lК, м;
де
lК
-
кінематична довжина агрегату, м.
Кінематична довжина агрегату рівна
lК = lТР + lзч + lм, м;
де
lТР, lзч, lм
-
кінематична довжина відповідно трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини, м.
Після визначення розрахункового значення ширини поворотної смуги Е фактичне її значення приймається із умови
Еф = п Вр Е, м;
де
п
-
коефіцієнт кратності (п =1, 2, 3, …, і).
Середня довжина повороту агрегату Lx, що приходиться на один робочий хід, та оптимальна ширина загінки C для різних способів руху агрегатів приведена в таблиці 2.
Таблиця 2.
Середня довжина повороту та оптимальна ширина загінки
Спосіб руху
Довжина повороту
Оптимальна ширина загінки
Всклад, врозгін
0,5С + 2,5R + 2е
Човниковий
6R + 2е
Перекриттям
0,5С + 1,5R +2е
10 R
Круговий
(1…2) R
L / 5…8
Комбінований безпетльовий
0,5С + 2R + 2е
Діагональний човниковий
6R + 2е
(0,75...1,0) L
Діагональний перехресний
4R + 2е
(0,75...1,0) L
Продуктивність агрегату
Продуктивність агрегату за годину зміни дорівнює
Wг = 0,1·Вр·Vр·, га/год;

-
коефіцієнт використання часу зміни.
Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює
де
TР
-
час чистої роботи;
Tзм
-
тривалість зміни.
Час чистої роботи за зміну визначимо знайшовши час чистої роботи за один цикл. Кількість циклів за зміну дорівнює -
де
-
сума позациклових простоїв агрегату за зміну, що включає:
підготовчо-заключний час;
час на виконання технічного і технологічного обслуговування агрегату;
час переїздів до місця роботи;
час на власні потреби;
tц
-
тривалість циклу, год.;
Тривалість циклу дорівнює:
для агрегатів, що не мають технологічних місткостей

год.;
де
tp
-
час чистої роботи за один цикл, год.;
tx
-
час виконання повороту, год.;
Lp
-
робоча довжина загінки, км;
Vp
-
робоча швидкість агрегату, км/год.;
Lx
-
довжина повороту, км;
Vx
-
швидкість агрегату при виконанні повороту, км/год.;
для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують (вивантажують) їх в загінці

год.;
де
tтехн
-
час завантаження (вивантаження) технологічної місткості, год.;
Vд
-
об'єм технологічної місткості, м3;
г
-
об'ємна вага с. /г. продукції, т/м3;
K
-
коефіцієнт заповнення або спорожнення;
Bp
-
робоча ширина захвату, м;
U
-
урожайність або норма висіву (внесення), т/га;
для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують їх за межами загінки

де
tor
-
час очікування завантаження, год.;
tзав
-
час завантаження, год.;
tПВ
-
час руху з вантажем до загінки, год.;
tПХ
-
час руху до місця заправки, год.;
Q
-
маса вантажу, що перевозиться агрегатом, т;
П
-
продуктивність завантажувача, т/год.;
S'
-
відстань від загінки до місця завантаження, км;
VB
-
транспортна швидкість руху з вантажем, км/год.;
VBx
-
транспортна швидкість руху без вантажу, км/год.
Чистий час роботи за зміну (час виконання основної технологічної операції) дорівнює
Tр = tр·nц, год. (11.2)
Час поворотів за зміну рівний
Tх = tх·nц, год. (11.3)
Час завантаження (розвантаження) технологічних місткостей за зміну дорівнює
Tтехн = tтехн·nц, год.
Витрати палива і робочого часу на одиницю роботи та прямі експлуатаційні витрати
Витрату палива на одиницю роботи для агрегатів, що не мають технологічних місткостей та для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують (вивантажують) їх в загінці визначають за формулою:
кг/га;
де
QP, Qx, Qпм, Qз
-
годинна витрата палива, відповідно, при виконанні технологічного процесу, на поворотах, на переїздах до місця роботи, на зупинках з працюючим двигуном, кг;
ТР, Тx, Тпм, Тз
-
тривалість, відповідно, чистого часу зміни, поворотів, переїздів до місця роботи, зупинок з працюючим двигуном на протязі зміни, год.;
Wзм
-
виробіток за зміну, га.
Тр, Тx визначають відповідно за формулами (11.2), (11.3). Тпм задається нормативно - 0,14 год.
Тз визначають за формулою:
Тз = Ттехн + ( Тнц - Тпм), год.
Витрату палива на одиницю роботи для агрегатів з технологічними місткостями, що завантажують їх за межами загінки визначають за формулою:
кг/га;
де
Qв
-
годинна витрата палива на переїздах із заповненою технологічною місткістю, кг;
Тв
-
тривалість переїздів з місця завантаження до загінки (із заповненою технологічною місткістю) протягом зміни, год.
Час переїздів Тп включає в себе час переїздів до місця роботи Тпм та час переїзду до місця завантаження Тпx, тобто:
де
Тпм
-
час переїздів до місця роботи (Тпм = 0,14 год);
Тпx
-
час переїздів до місця завантаження.
Годинна витрата палива при різних режимах навантаження двигуна дорівнює:
Qг = NEH·gH·, кг/год.;
де
NЕН
-
номінальна ефективна потужність двигуна (Табл.3), кВт;
gН
-
питома витрата палива при номінальній потужності двигуна (Табл.3), кг/кВт год.;

-
ступінь використання ефективної потужності двигуна (визначається по рівнянню 11.1).
Затрати робочого часу
, люд. год. /га;
де
пр
-
кількість робітників, які обслуговують агрегат;
Wг
-
продуктивність за годину змінного часу.
Таблиця 3.
Експлуатаційні показники тракторів
Назва параметрів
ЮМЗ-6Л
МТЗ-80, 82
Т-70С
ДТ-75М
Т-150
Т-150К
К-701
Номінальна потужність, кВт
44,1
58,8
51,5
66,2
110,3
121,3
220,6
Номінальна частота обертання колінчастого валу, об/хв.
1750
2200
2100
1750
2000
2100
1900
Питома витрата палива, кг/кВт год.
0,252
0,251
0,252
0,251
0,251
0,251
0,245
Витрата палива на зупинках з працюючим двигуном, кг/год.
1,2
1,4
1,2
1,9
2,2
2,4
4,0
Експлуатаційна вага, кН
31,1
33,47
35,71
44,15
66,5
74,0
79,0
131,0
Кінематична довжина, м
1,2/1,3
1,2/1,3
1,85
2,35/1,55
2,12-2,55
2,9-2,4
2,35-2.9
Нормативне річне завантаження, год.
1350
1350
1100
1300
1350
1350
1350

3. Прямі експлуатаційні витрати

Прямі експлуатаційні витрати на одиницю роботи дорівнюють:

С = С1 + С2 + С3 + С4, грн/га;

де
С1
-
оплата праці персоналу, що обслуговує агрегат, грн/га;
С2
-
вартість витрачених паливо-мастильних матеріалів, грн/га;
С3
-
відрахування на реновацію трактора і сільськогосподарських машин, що входять в агрегат, грн/га;
С4
-
відрахування на капітальний і поточний ремонти, технічне обслуговування, грн/га.

Оплата праці обслуговуючому персоналу дорівнює:

грн/га;

де
mi
-
кількість працівників на агрегаті і-ої кваліфікації;
ni
-
оплата праці за змінну норму виробітку робочого і-ої кваліфікації, грн;
WЗМ
-
змінна продуктивність агрегату, га.

Вартість паливо-мастильних матеріалів дорівнює:

грн/га;

де
ЦK
-
комплексна ціна одного кілограма палива, грн/кг (орієнтовно - ЦK - 4,6 грн/кг);
QП
-
витрата паливо-мастильних матеріалів, кг/га.

Витрата мастильних матеріалів визначається процентним відношенням до витрати палива:

дизельне (моторне) масло -4%;

трансмісійне масло -0,8%;

консистентні мастила -0,3%;

пусковий бензин -1,0%.

Відрахування на реновацію машин в агрегаті дорівнюють:

грн/га;

де
БТР, БМ
-
балансова вартість відповідно трактора і сільськогосподарської машини, грн.;
QТР, QМ
-
норми відрахувань на реновацію відповідно трактора і сільськогосподарської машини,%;
WЗ
-
продуктивність агрегату, га/год.;
tТР, tМ
-
зональне річне завантаження трактора і сільськогосподарської машини, год.

Відрахування на капітальний, поточний ремонти і технічне обслуговування дорівнюють:

грн/га;

де
РТР, РМ
-
сумарна норма відрахувань на капітальний, поточний ремонт і технічне обслуговування відповідно трактора і сільськогосподарської машини,%.

Визначення необхідної кількості агрегатів і транспортне забезпечення механізованих технологічних процесів

Необхідна кількість машинних агрегатів визначається за формулою:

де
S
-
площа посіву, га;
Wг
-
продуктивність машинного агрегату за годину часу зміни, га/год.;
Тзм
-
тривалість зміни. Існуючі норми виробітку на механізовані сільськогосподарські роботи розраховані на нормативну 7_годинну зміну, а для робіт, з шкідливими умовами праці (обпилювання, обприскування сільськогосподарських культур та ін) - на 6-годинну зміну. Таким чином Тзм дорівнює 7 або 6 год.;
Кзм
-
коефіцієнт змінності;
Д
-
агротехнічний строк, днів.

4. Транспортне забезпечення механізованих технологічних процесів

Необхідна кількість транспортних засобів при застосуванні агрегатів з технологічними місткостями (бункерів) виходячи з умов потоковості збирання дорівнює:

де
Uз
-
урожайність с. /г. культури, т/га;
Wгод і
-
продуктивність і-го агрегату, га/год.;
tЦТ
-
тривалість циклу транспортного засобу, год.;
Q
-
фактична вантажопідйомність транспортного засобу, т.

Тривалість циклу транспортного засобу дорівнює:

де
tрд
-
час розвантаження бункера (для зернозбирального комбайну tрд =0,05 год);
L
-
довжина гонів, км;
S
-
відстань перевезення с. /г. продукції, км;
nд
-
кількість бункерів, що завантажує транспортний засіб;
VB
-
швидкість руху транспортного засобу з вантажем, км/год (для автомобілів VB = 30 км/год);
tзв
-
тривалість зважування (tзв = 0,03 год);
tроз
-
тривалість розвантаження, год. (ЗИЛ-ММЗ-554М - tроз = 0,02 год.; КАМАЗ-5320 - tроз = 0,03 год);
Vх
-
швидкість руху транспортного засобу без вантажу, км/год. (для автомобілів Vх = 40 км/год).

Необхідна кількість транспортних засобів при застосуванні агрегатів без технологічних місткостей (бункерів) виходячи з умов потоковості дорівнює

де
tЦТ
-
тривалість циклу транспортного засобу, год.;
tр
-
час заповнення транспортного засобу, год.

Тривалість циклу транспортного засобу дорівнює

год.;

де
tр
-
тривалість заповнення транспортного засобу, год.;
tв
-
тривалість руху з вантажем, год;
tрозв
-
тривалість розвантаження транспортного засобу, год;
tвх
-
тривалість руху без вантажу, год;
tзам
-
тривалість заміни транспортного засобу (tзам = 0,01 год);
Vд
-
об'єм кузова транспортного засобу, м3;
г
-
об'ємна вага с. /г. продукції, т/м3;
K
-
коефіцієнт заповнення кузова;
Bp
-
робоча ширина захвату агрегату, м;
U
-
урожайність с. /г. культури, т/га;
Vp
-
робоча швидкість агрегату, км/год.;
S
-
відстань перевезень с. /г. продукції, км;
VB
-
швидкість руху транспортного засобу з вантажем, км/год.;
Vx
-
швидкість руху транспортного засобу без вантажу, км/год.

5. Методика багатокритеріальної оцінки технологічних систем

Математична модель (ММ) багатокритеріальної задачі

Системний підхід до обґрунтування рішень часто викликає необхідність застосовувати для оцінки альтернативних варіантів декілька критеріїв. У багатьох випадках рішення повинно відповідати декільком критеріям, що суперечать один одному (продуктивність - якість, рівень механізації - затрати паливо-мастильних матеріалів, втрати урожаю - затрати на виконання робіт), тобто зміна характеристик системи з метою покращення одного з них викликає погіршення іншого. Побудова єдиної шкали для оцінки всієї сукупності критеріїв, що мають різний фізичний зміст, викликає значні труднощі.

У загальному вигляді математична модель (ММ) багатокритеріальної задачі описується виразом:

MM = T, S,U, L, H, Y;

де
T
-
тип багатокритеріальної задачі (оптимізація, ранжування, вибір);
S
-
множина варіантів характеристик системи, що оцінюється;
U
-
множина критеріїв, за якими оцінюється система;
L
-
шкала оцінок по кожному критерію;
H
-
система пріоритетів особи, що приймає рішення на множині варіантів S;
Y
-
правило вирішення, яке на множині варіантів S задає відношення переваги відповідно до системи пріоритетів H.

Для пошуку кращого рішення необхідно множину варіантів S представити у просторі критеріїв U зі шкалами оцінок L і відповідно до правила вирішення Y впорядкувати цю множину, використовуючи систему пріоритетів Н.

У інженерній діяльності застосовують методи багатокритеріального вибору рішення із множини можливих варіантів.

Одним із методів багатокритеріального вибору є метод відстані до цілі. Суть його полягає в порівнянні J-го варіанту вихідної множини альтернативних варіантів з ідеалізованим варіантом.

За ідеалізований варіант приймають умовний варіант, якому приписуються кращі значення критеріїв з вихідної множини альтернативних варіантів. При цьому необхідно зауважити, що формування множини прийнятих критеріїв необхідно здійснювати при однаковому напрямку покращення всіх критеріїв. Пояснимо це на прикладі (табл.4).

Таблиця 4.

Вихідна множина альтернативних варіантів та критеріїв
Склад машинних агрегатів
W, га/год.
G, кг/гa
Fg,
га/кг
С,
грн. /га
Fс,
га/грн.

К-701+ЛДГ-20
8,3
4,5
0,22
314,5
0,00318
- 0, 197
Т-150К+ЛДГ-15
7,5
3,1
0,32
232,9
0,00429
- 0,040
Т-150К+ЛДГ-10
5,2
3,1
0,32
227,5
0,00439
- 0,123
Ідеалізований варіант
8,3
0,32
0,00439
0
У нашому прикладі умова покращення всіх критеріїв в одному напрямку не дотримується, бо покращення продуктивності W спрямоване у бік її зростання, а витрата палива G та прямі експлуатаційні затрати С - у бік зниження.
Для забезпечення умови введемо критерії Fg = 1/G та Fс = 1, тобто обернені відповідно до витрати палива та прямих експлуатаційних затрат. Такі критерії характеризують розмір площі, що обробляється при затраті одиниці палива та одиниці коштів, а їх покращення, як і продуктивність, спрямовані у бік зростання.
У випадку, коли всі критерії мають однакову значущість, для кожного j_го варіанту вихідної множини альтернатив визначається показник відстані до цілі за формулою:
де
і
-
відстань до цілі j - го варіанту;
N
-
число критеріїв;
Uij
-
значення i-го критерію j-го варіанту;
Uio
-
значення i-го критерію ідеалізованого варіанту.
З вихідної множини альтернатив вибирається варіант, що знаходиться найближче до ідеалізованого варіанту, для якого = 0.
У випадку коли критерії нерівноцінні, то визначають значущість критеріїв, використовуючи метод розставлення пріоритетів. Коефіцієнт значущості критеріїв розраховують при забезпеченні умови е?i =1, наступним чином.
При попарному порівнянні критеріїв у відповідних комірках матриці (таблиця 5) проставляють коефіцієнти переваг. Якщо критерій в i-й стрічці має перевагу над критерієм в j-у стовпчику, то коефіцієнт приймають рівним - 1,5; при їх однаковій значущості - 1,0, а при меншій - 0,5.
Таблиця 5.
Матриця визначення значущості критеріїв
Індекс критерію
К1
К2
К3
Кi
Pij
?i
К1
1,0
1,0
0,5
2,5
7,0
0,27
К2
1,0
1,0
0,5
2,5
7,0
0,27
К3
1,5
1,5
1,0
4,0
11,5
0,46

Pij = 25,5
Коефіцієнти значущості і визначають за формулою:
де
Ріj
-
визначається, як сума добутків кожного елементу i-ї стрічки на елементи вектор-стовпчика Kij;
тобто,

Пояснимо це на прикладі (табл.12.2), у якому критерій К1 та критерій К2 рівнозначні, а критерій К3 домінує над критеріями К1 та К2, тобто
К1 = К2 К3.
Тоді, для 1-ї стрічки матриці:
P1J = K11еK1+K12еK2+K13еK3 =1,02,5 + 1,02,5 + 0,54,0 =7,0.
Для 2-ї стрічки матриці:
Р2J = K21еK1 + K22еK2 + K23еK3 = 1,02,5 + 1,02,5 + 0,5 4,0 = 7,0.
Для 3-ї стрічки матриці:
Р3J = K31еK1 + K32еK2 + K33еK3 = 1,52,5 + 1,52,5 + 1,04,0 = 11,5.
Тоді коефіцієнти значущості критеріїв будуть рівні:
?1 = 7,0/25,5 = 0,27;
?2 = 7,0/25,5 = 0,27;
?3 = 11,5/25,5 = 0,46.
Визначивши коефіцієнти значущості критеріїв, розраховують відстань до цілі для заданої множини альтернативних варіантів:
де
Uij


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.