На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Ринок цнних паперв

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 19.11.2012. Сдан: 2012. Страниц: 18. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


?5
 
ВСТУП
 
 
 
Поглиблення ринкового реформування економіки на сучасному етапі знайшло свої відображення в активізації становлення ринку цінних паперів як ключового елемента сучасної ринкової інфраструктури. Ринок цінних  паперів виступає дієвим інструментом процесів приватизації в країнах з трансформаційною економікою, перерозподілу фінансових ресурсів як у межах національної економіки, так й у рамках світового господарства, у вирішенні проблем інвестування економіки. Ефективне функціонування фондового ринку, використання цінних паперів як інструмента мобілізації вільних коштів, інвестицій та управління приватними капіталами вимагають створення відповідного економічного порядку, визначення важелів та інструментів ефективного регулювання ринку цінних паперів.
Цінні папери ще не стали індикатором дохідності підприємств і національної економіки, а ринок не впроваджує їх достатньою мірою як інструмент саморегулювання економіки. Потребують вирішення проблеми забезпечення національної економіки інвестиційними ресурсами, створення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступу цих підприємств до дешевшого, порівняно з банківським кредитом, капіталу.  Винятковість ролі ринку цінних паперів для економіки  України та наявність проблем, пов’язаних з його функціонуванням, підтверджують актуальність дослідження.
Упродовж розвитку економічної думки проблеми ринку цінних паперів та його регулювання розглядалися в роботах Дж. Кейнса, А. Маршалла, Дж. Хікса, які започаткували дослідження капіталу, його різних форм та змін у широкому соціально-економічному контексті. В подальшому цей різновид капіталу досліджували  М. Агарков, Е. Бредлі, Я. Міркін, Дж. Сорос. Водночас в умовах глобалізації фінансових систем та відкритості вітчизняного ринку цінних паперів виникають нові можливості та загрози для розвитку ринку цінних паперів як сектора ринку капіталу, що потребує проведення нових досліджень факторів впливу на економіку країни.
Мета курсової  роботи – аналіз ролі цінних паперів на фінансовому ринку та  розробка пропозицій спрямованих на перспективний розвиток ринку цінних паперів в Україні.
Завданням курсової роботи є узагальнити теоретичні засади функціонування ринку цінних паперів, оцінити роль ринку цінних паперів на фінансовому ринку України та визначити основні проблеми і перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні.
Об’єкт дослідження – роль ринку цінних паперів на фінансовому ринку України та визначення актуальних підходів до вирішення проблеми особливостей становлення та тенденцій розвитку ринку цінних паперів.
Предметом дослідження  є ринок цінних паперів на фінансовому ринку України.
За останні два десятиліття на світовому фінансовому ринку загалом і на міжнародному ринку цінних паперів зокрема, відбулися значні структурні зрушення, які докорінно змінили умови та особливості їх функціонування.
Протягом останніх десяти років щорічний обсяг міжнародних емісій цінних паперів зріс понад шість разів. Через концентрацію глобальної пропозиції капіталу міжнародний ринок цінних паперів останніми роками посів провідне місце серед основних сегментів світового фінансового ринку. Завдяки стрімким перетворенням, що спостерігаються на ринку цінних паперів, він почав відігравати й роль головного структуроутворюючого фактора розвитку світової фінансової системи.
Інформаційною базою курсової  роботи є використання законодавчо-нормативної  бази сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно проблем функціонування фондового ринку. Статистичну базу дослідження становлять дані  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату та економічних і політичних періодичних видань.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
 
1.      ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
 
 
 
Приватизація і акціонування приватної власності, розвиток підприємництва і кредитних інститутів приводять до поглибленого розвитку грошових і кредитних відносин. З'являється особливий сектор господарювання, який пов'язаний з оборотом цінних паперів –  фінансовий ринок.
Фінансовий ринок вимагає не тільки правового регулювання обороту цінних паперів, але і виникнення організації, яка б забезпечувала цей оборот. Розвиненість фондового ринку, який є серцевиною ринкових відносин і забезпечує  щонайбільше сприяє її реструктуризації і тим самим зростанню економічної безпеки країни.
Фондова біржа – це організований і регулярно функціонуючий ринок для купівлі-продажу цінних паперів, обов'язковий елемент регулювання ринку цінних паперів.[1] Фондова біржа - це  насамперед місце, де знаходять один  одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований  ринок цінних паперів.
Фінансовий ринок (див. Рис.1.1) умовно можна розділити на дві частини:
1.      Ринок банківських позик
2.      Ринок цінних паперів.

Рис. 1.1. Розподіл фінансового ринку.
Джерело: Урядовий портал «Суть та види ринку цінних паперів» [Електронний ресурс]  – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=6390356
Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає позики на довгий термін (більше року). Цінні папери надають можливість отримати гроші на довгий період – на десятиріччя ( облігації) або в безстрокове користування –  акції. Завдання РЦП полягає в тому, щоб забезпечити більш повне і швидке переливання заощаджень по ціні, яка влаштовує обидві сторони. Для цього потрібні біржі і діючі на РЦП посередники.
Біржа – юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Емітентами (організаціями або підприємствами, які випускають в оборот гроші або цінні папери) на ринку цінних паперів виступають приватні національні, державні національні, приватні і державні іноземні організації.
Ринок цінних паперів є головною сферою акумуляції і розподілу фінансових ресурсів. ( див. Рис. 1.2.)

Рис. 1.2. Розподіл фінансових ресурсів на фінансовому ринку.
Джерело: Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч.
посібник. – К.: КНЕУ, 2000.
Всі цінні папери, які обертаються на ринку, можна розділити на три групи: акції, облігації і спеціальні цінні папери. Що стосується інвестицій і стабільності приливу прибутку, найбільш якісними вважаються державні облігації, особливо короткострокові ощадні векселі. Потім йдуть приватні облігації і акції великих компаній, які регулярно платять дивіденди.
Розглядаючи сучасну інститутну структуру РЦП, потрібно виділити чотири категорії учасників операцій: комерційні банки, інвестиційні банки, біржові фірми і кредитно-фінансові організації, які об'єднані під назвою "інституційні інвестори" (страхові компанії, пенсійні і інвестиційні фонди).
У залежності від значення, яке має РЦП в економіці, його можна поділити на два види: первинний і вторинний (див. Рис.1.3.).
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 1.3. Основні типи ринку цінних паперів.
Джерело: Ринок цінних паперів, його суть та структура [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.redfox.if.ua/page/rinok-cinnih-paperiv-jogo-suty-ta-struktura-9089.html
Первинний – це ринок, на якому розміщуються уперше випущені папери. [2] Саме тут здійснюється мобілізація грошових коштів акціонерними товариствами і позика їх державою. Первинний ринок включає інвестиційні і комерційні банки, через які акціонерні товариства і держава здійснюють розміщення своїх паперів. Вторинний ринок – це ринок, на котрому продаються і купуються випущені раніше цінні папери. Тут відбувається зміна власників цих паперів. Цей ринок, в свою чергу, ділиться на централізований і децентралізований. Формою центарлізованого РЦП є фондова біржа, на якій постійно обертаються цінні папери, але не все, а тільки ті, які допущені до обороту біржовими комітетами. Децентралізований – це ринок, на якому обертаються як допущені, так і недопущені до обороту на фондових біржах цінні папери. Цей ринок складається із значного числа брокерсько-дилерських фірм, які підтримують між собою зв'язки за допомогою телефонно-телеграфних мереж і пошти. До них відносяться комерційні банки, оскільки багато хто з них займається аналогічними операціями з цінними паперами.
Для сучасних РЦП характерним є досить велика кількість угод, які укладаються поза біржею, і це складає позабіржовий оборот. Отже, сучасний РЦП складається з біржового обороту із зареєстрованими і незареєстрованими на біржі цінними паперами, а також позабіржового обороту.
Позабіржовий і біржовий ринки в деякій мірі протистоять один одному, до того ж взаємно доповнюючи один одного. Ця суперечність виникає тому, що виконуючи загальну функцію торгівлі і обороту цінних паперів, вони керуються специфічними способами їх відбору і реалізації. Позабіржовий оборот, як правило, охоплює тільки нові випуски цінних паперів і головним чином розміщує облігації торгово-промислових корпорацій.
Навпаки, на біржі котируються старі випуски цінних паперів і в основному акції торгово-промислових корпорацій. Якщо через позабіржовий оборот здійснюється в основному фінансування промислового процесу, то на біржі за допомогою скупки акцій здійснюється контроль над корпораціями і фірмами, йде формування контролю і його перерозподілу між різними фінансовими групами. Біржа здійснює також значну частину фінансування, в основному через дрібного і середнього вкладника.
Існують різні види фондових цінностей: цінні папери з фіксованим прибутком; акції - свідчення про участь в капіталі. Є також їх змішані форми. Цінні папери, будучи реальним капіталом, не мають ніякої реальної вартості, їх ціна або курс визначається згідно з прибутками у вигляді дивідендів по акціях або процента по облігаціях, а також позикового процента. Біржовий курс цінних паперів піддається коливанню і в кожний момент залежить від співвідношення між пропозицією цих паперів і попитом на них. Через фондову біржу здійснюється розміщення акцій, облігацій, яке йде переважно великими банками.
Цінні папери з фіксованим прибутком – це боргові зобов'язання, в яких емітент зобов'язується виконати відповідні дії.[3] Як правило, це оборотна виплата грошової суми і процентної винагороди.
Існують такі різновиди цінних паперів з фіксованим прибутком: державна позика – позика уряду на створення спеціальних фондів;  комунальна позика  – для збалансування державних фінансів місцевих органів управління; комунальні облігації і заставні листи – іпотечні банки дають довгострокові кредити під заставу земельних дільниць або під боргове зобов'язання товариств; промислова облігація - боргові зобов'язання з фіксованим прибутком промислової компанії.
Дещо подібні до промислових облігацій боргові зобов'язання і опціонні позики. Це перехідні до акцій форми цінних паперів з фіксованим прибутком (їх купівля пов'язана з можливістю придбати в майбутньому акції). Опціонні позики і конверсійні зобов'язання, як і промислові облігації, котируються на біржі, їх курс публікується щодня. Вексель – це цінний папір, який засвідчить зобов'язання векселедавця.[4] Існують простий і перевідний векселі. Кожний з них має відповідні реквізити. Порядок купівлі і продаж векселів визначається Кабінетом міністрів.
Акції – це номерні цінні папери, документи, які затверджують членство в акціонерному товаристві і дають право на отримання дивідендів. Емісія акцій на пред'явника у всіх країнах обмежена.[5] Як правило, акції зберігаються у брокерів або в інших спеціалізованих конторах. Власник має тільки свідчення про кількість акцій. Відрізняють звичайні і привілейовані акції. Звичайні акції дають своєму власнику право на один голос на зборах акціонерів. Крім цього,власник звичайної акції має право на отримання частки незапятнанного прибутку, яка розподіляється у вигляді дивідендів. При ліквідації акціонерного товариства його претензія на власність є останньою. Він отримує те, що залишається після оплати боргів і розрахунків з привілейованими акціонерами.
Привілейовані акції дають власнику право переважного володіння прибутком і власністю акціонерного товариства, іноді гарантують фіксований прибуток (в тому випадку, якщо товариство отримало чистий прибуток), а також особливі права при голосуванні (декілька голосів, право на участь в прийнятті відповідних рішень на зборах акціонерів).
Найбільш поширені привілейовані акції з фіксованим прибутком, але без права голосу. Виплата дивідендів по цих акціях не обов'язкова для акціонерного товариства. Їх затримка або невиплата не веде до банкрутства. Емісія привілейованих акцій обмежується законом.
Інвестиційний сертифікат – це  цінний папір, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.[6] Інвестиційний фонд може бути складений за різними принципами: може включати тільки акції великих компаній або тільки облігації. Основною метою формування такового фонду є мінімізація курсових дивідендів і відповідно процентних ризиків на основі широкої диференціації внесків і виплат власникам інвестиційних сертифікатів максимальних прибутків.
У сфері діяльності сучасних фондових бірж з'являється ряд нових цінних паперів, причиною чого в основному є необхідність удосконалення організаційної структури фондових ринків. До цих нових цінних паперів відносяться конвертовані акції і облігації, ф'ючерси, опціони. Ф'ючерси – це стандартні строкові контракти, укладені між продавцем (емітентом) і покупцем на здійснення купівлі-продажу відповідного цінного паперу по зазделегідь зафіксованій ціні.[7] Опціон – строкова угода, яка може укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках, що засвідчує право його держателя купити, продати чи відмовитися від угоди стосовно цінних паперів (а також товарів, валюти) за обумовлену опціоном ціну і протягом терміну, що ним передбачено.[8] Опціони відрізняються від ф'ючерсів тим, що вони передбачають право, а не зобов'язання проведення тієї або іншої операції, якою керується покупець опціону. Він обмежує вплив на свої активи і пасиви негативного зрушення ринкових показників сумою, сплаченою за договор.
Одним з різновидів опціонів є варанти, які дають їх власнику право на придбання відповідних фондових цінностей. Їх відрізняє від опціонів більш довгий термін, а також факт, що опціон, природно, випускається на існуючий актив.[9]
Отже, ринок цінних паперів України виступає однією з ключових ланок економіки, яка є індикатором розвитку не тільки ринку капіталу, а й усієї фінансової системи держави.
 
 
2.      Оцінка ролі ринку цінних паперів на фінансовому ринку України
 
 
 
За підсумками діяльності УФБ протягом 2010 року біржовий обсяг торгів склав 54,39 млн. грн. (відповідний показник 2009 року –58,83млн. грн.). Зменшення обсягів торгів в 2010 році у порівнянні з 2009 роком обумовлене падінням активності на первинному ринку.
Динаміка обсягів торгівлі на УФБ за 9 місяців 2011 року характеризується позитивною тенденцією до зростання. Показники біржової активності у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилися на 70,35%. Біржовий обіг за підсумками роботи УФБ у звітному періоді  склав 14,6 млн. грн. (відповідний показник 2010 року ? 8,6 млн. грн.). Станом на кінець 2010 року  члени УФБ представлені 65 учасниками. З початку поточного року зі складу членів УФБ  було виключено 23 торговців цінними паперами, увійшли до складу – 10. Члени УФБ в структурному розрізі представлені 22 банківськими установами та 43 торговцями цінними паперами.  На кінець звітного періоду у складі членів УФБ налічується 52 учасники, з них  30 членів – торговці цінними паперами, решта 22 – банківські установи. З початку поточного року до переліку членів УФБ увійшли 2 торговці цінними паперами, було виключено зі складу – 14.( див. Рис. 2.1.)

 
 
 
 
Рис.2.1. Структура членів УФБ, станом на 31.12.2010р.
Джерело: Українська фондова біржа «Аналітичні огляди» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrse.kiev.ua/
На кінець звітного періоду у складі членів УФБ налічується 52 учасники, з них  30 членів - торговці цінними паперами, решта 22 - банківські установи. З початку поточного року до переліку членів УФБ увійшли 2 торговці цінними паперами, було виключено зі складу – 14 (див. Рис.2.2).
 
 
 
 
 
Рис.2.2. Структура членів УФБ станом на 30.09.2011р.
Джерело: Українська фондова біржа «Аналітичні огляди» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrse.kiev.ua/
Можна за 2010-2011 роки  простежити структуру торгівлі  фінансовими інструментами ( Табл. 2.1.).
Вид фінансового інструменту
9 місяців 2010 року
9 місяців 2011 року
Сума, грн.
%, від сукупного
обсягу торгівлі
Сума, грн.
%, від сукупного
обсягу торгівлі
Акції
3 790 289,90
44,19
8 273 032,43
56,61
Облігації підприємств
456 556,00
5,32
110 902,00
0,76
Деривативи
4 247 708,00
49,52
6 200 234,00
42,43
Інвестиційні сертифікати
83 600,00
0,97
28 741,80
0,20
 
Табл. 2.1.Структура торгівлі фінансовими інструментами на УФБ за         9 місяців 2010-2011 рр.
Джерело: Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ssmc.kiev.ua/
 
Найбільшу питому вагу у структурі торгівлі фінансовими інструментами на УФБ станом на 30.09.2011 року займали акції (56,61% від сукупного обсягу торгів), тоді як у 2010 році – деривативи (49,52% від сукупного обсягу торгів).[10] Що стосується емісії цінних паперів, то протягом січня-червня 2011 року ДКЦПФР зареєстровала 349 випусків акцій на суму 35,30 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2010 року, обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 17,71 млрд грн, тобто у 2 рази. Також було зареєстровано 80 випусків облігацій підприємств на суму 16,58 млрд грн. (див. Рис.2.3.). У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 15,41 млрд. грн. [11]

Рис.2.3. Структура торгівлі фінансовими інструментами на УБФ за 9 місяців 2010-2011 рр.
Джерело: Українська фондова біржа «Аналітичні огляди» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrse.kiev.ua/
 
Зросли також обсяги випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування. Так, протягом січня-червня 2011 року обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ становив 26,60 млрд. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2010 року більше на 12,12 млрд. грн.
Обсяг зареєстрованих випусків акцій КІФ зменшився порівняно з даними за аналогічний період 2010 року на 5,39 млрд грн та становив 2,07 млрд. грн.
Станом на 30.06.2011 кількість ліцензій, виданих Комісією професійним учасникам фондового ринку на провадження професійної діяльності, становила 1 741, в тому числі: 739 ліцензій на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами; 381 ліцензій на провадження депозитарної діяльності зберігачів цінних паперів; 247 ліцензії на провадження діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 360 ліцензій на провадження діяльності з управління активами інвестиційних інвесторів; 10 ліцензій на провадження діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів; 2 ліцензії на провадження розрахунково-клірингової діяльності; 2 ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів. [12]
Кількість професійних учасників фондового ринку з урахуванням суміщення декількох видів професійної діяльності складала 1 313, в тому числі: 381 учасник є торговцем-зберігачем (122 банки), серед них 43 учасника є торговцями-зберігачами-реєстраторами (21 банк); 14 професійних учасників є зберігачі-реєстратори; 2 депозитарії ринку мали ліцензію на розрахунково-клірингову діяльність.
Кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів становила 1650 інститутів спільного інвестування, з них: 268 – корпоративних інвестиційних фондів, 1382 – пайових інвестиційних фондів.[13]
Протягом січня-червня 2011 року Комісією було зареєстровано 349 випусків акцій на суму 35,30 млрд. грн. (Див. Додаток А). Порівняно з відповідним періодом 2010 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 17,71 млрд. грн. (у 2рази).
Значні за обсягом випуски акції, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій за цей період, було зареєстровано банківськими установами, з метою збільшення статутного капіталу, зокрема: ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Діві банк», ПАТ АКБ «Імексбанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ КБ «Надра», ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», ПАТ «Родовід Банк», ПАТ АБ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Марфін банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк».[14]
Комісією зареєстровано 80 випусків облігацій підприємств на суму 16,58 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2010 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 15,41 млрд. грн.  (Див. Додаток Б). З початку року Комісією зареєстровано було 2 випуски опціонів на загальну суму 90,20 тис. грн.
Протягом зазначеного періоду Комісією було також зареєстровано випуск облігацій місцевих позик, здійснений Верховною Радою Автономної Республiки Крим, на суму 400,00 млн. грн.
Протягом січня-червня 2011 року обсяг зареєстрованих Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ становив 26,60 млрд. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2010 року більше на 12,12 млрд. грн.
Обсяг зареєстрованих випусків акцій КІФ зменшився порівняно з даними за аналогічний період 2010 року на 5,39 млрд. грн. та становив 2,07 млрд. грн.
За станом на 30.06.2011 відповідно до існуючих вимог у біржові списки організаторів торгівлі включено 1 796 цінних паперів. [15]
Кількість цінних паперів, які внесено до біржових реєстрів організаторів торгівлі, становить 379. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 120 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 210 ц. п.), за ІІ рівнем лістингу – 259 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 276 цінних паперів). За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня – червня 2011 року становив 113,64 млрд. грн.(Див. Додаток В).
Протягом січня-червня 2011 року порівняно з даними аналогічного періоду 2010 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився майже у 2,5 рази (або на 66,70 млрд. грн.) (січень-червень 2010 року – 46,93 млрд. грн.). [16]
Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з: акціями - на суму 45,33 млрд. грн. (39,89 % від загального обсягу виконаних біржових контрактів (договорів) на організаторах торгівлі у січні – червні 2011 року); - державними облігаціями України – 39,23 млрд. грн. (або 34,52 %).
Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становить 74,22 % від загального обсягу біржових контрактів (договорів) протягом зазначеного періоду (Див. Додаток Г).
Однією із позитивних тенденцій поточного року на вітчизняному ринку цінних паперів являється зростання активності у сфері спільного інвестування.
Інвестори почали повертатися в інвестиційні фонди. З початку року приплив коштів населення у відкриті інститути спільного інвестування (ІСІ) склав майже 30 млн. грн. На думку аналітиків, це пояснюється тим, що восени інвестори очікують підвищення цін на акції, яке може принести непоганий прибуток.
Разом з тим, активи, які складають інвестиційний портфель ІСІ, дешевшають. В результаті вартість чистих активів (ВЧА) відкритих інвестиційних фондів зростає більш повільними темпами: з початку року активи відкритих ІСІ виросли всього на 7,3 млн. грн. (або 2,5 %) – до 293 млн грн.[17]
За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, з початку цього року відкриті фонди показали прибутковість, меншу за фондовий індекс. Так, падіння індексу Української біржі з початку року становило 5,4%, прибутковість відкритих ІСІ знизилася на 8,1 % . [18]
При цьому найбільше зниження вартості активів фондів зафіксовано за останні два місяці – у травні і червні, коли середня прибутковість відкритих ІСІ склала – 3 %. При цьому найбільші збитки останнім часом демонструють так звані «збалансовані» фонди, або фонди змішаних інвестицій. В той же час відкриті фонди в силу вимог, що висуваються законодавством до диверсифікації активів, не могли втратити всі гроші вкладників від інвестиції в акції окремих підприємств оскільки з чиним законодавством, вони не мають права тримати більше 5 % коштів свого портфеля в акціях одного емітента. Разом з тим диверсифікаційні вимоги, за словами фондовиків, не дозволяють їм при зростанні ринку показувати прибутковість вище індексу. Зокрема, як позитивне зростання цін, за останній рік було зафіксоване на акції обмеженого кола емітентів, таких як компанії «Укрнафта», «Укртелеком», «Полтавський ГЗК» та «Мотор-Січ». [19]
Врятувало гроші інвесторів і те, що відкриті фонди вкладають не тільки в акції, але і в інструменти з фіксованим доходом.
Зараз, коли в середньому ціни на акції падають, фонди грошового ринку і фонди облігацій вийшли в лідери ринку за прибутковістю. Примітно, що останнім часом приватні інвестори віддають перевагу вкладенням саме в ці фонди. Такі фонди, як правило, інвестують більшу частину коштів в облігації та депозити.  ( Див. Додаток Д)
Варто відзначити, що кілька років тому фонди облігацій та фонди грошового ринку могли показувати більш високу прибутковість, так як, наприклад, в 2009 році ОВДП забезпечувало прибутковість близько 26 % річних. Зараз процентні ставки по ОВДП знизилися, тому фонди грошового ринку купують більше корпоративних цінних паперів. Гарну прибутковість принесла фондам і покупка ПДВ облігацій, які відразу після їх випуску продавалися з дисконтом, що становив 30 % їх номінальної вартості (зараз він знизився до 10 %).
Статистика свідчить, що відкриті облігаційні фонди отримали близько 40 млн. грн. Однак в останні місяці намітилися невеликі зміни цієї тенденції. Так, останнім часом можна спостерігати невеликий приплив (близько 2 млн. грн.) у фонди акцій і спад інтересу до облігаційних фондів. Останні зміни пов'язані з поточною ситуацією на ринку – індекс «Української біржі» серйозно відстає за темпами зростання від іноземних фондових індексів, що стало особливо помітно з початку літа.
Схожу ситуацію інвестори могли спостерігати приблизно рік тому, коли таке відставання ринок компенсував стрімким зростанням цін в листопаді. Ймовірно, зараз невелике відновлення інтересу до відкритих фондів акцій виникло саме через віру в те, що ціни на ринку безпідставно занижені. З цієї причини фонди акцій зараз виглядають явно недооціненими. Тому поки вони надають гарну можливість отримати прибуток.
 
 
3.      Проблеми і перспективи розвитку цінних паперів на фінансовому ринку України
 
 
 
              Розвиток ринку цінних паперів сьогодні є одним з найактуальніших завдань становлення української економіки.
              Слід відзначити, що з початку функціонування та до цього часу ринок цінних паперів в Україні розвивається дискретно та фрагментарно, але з великим потенціалом. В умовах глобалізації саме ринок цінних паперів, як інтегруючий, може стати тим елементом економіки який сприятиме притоку не тільки заощаджень населення, гарантуючи їм високу дохідність, але й притоку іноземних інвестицій та підвищення конкурентоспроможності наших підприємств (через вихід на світові ринки капіталу).[20]
              На сьогоднішній день на вітчизняному ринку цінних папері накопичились проблеми, які потребують їх негайного розв’язання, а саме:
- низька ліквідність біржового ринку (до цього часу питома вага біржового ринку в загальному обсязі операцій з цінними паперами не перевищує 5 %);
- нерозвиненість сектору інституційного інвестування та механізмів ринку (боргові інструменти, венчурні фонди, торгівля деривативами);
- вузький спектр фінансових інструментів фінансування, в першу чергу за операціями з фізичними особами та новітнє (ринкове) функціонування державних цінних паперів (ОВДП), муніципальних та корпоративних цінних паперів;
- недостатньо сформована та підпорядкована обліково-розрахункова інфраструктура ринку цінних паперів.
- нерозвинутість біржової торгівлі, низький рівень сучасних технологій біржової торгівлі;
- низькі стандарти та ефективність корпоративного управління;
- відсутність лояльних до інвесторів стандартів корпоративного управління, насамперед стосовно дивідендної політики;
- інформаційна закритість ринку, недостатність та нерегулярність отримання фінансової інформації про діяльність емітентів;
- дестабілізаційна ситуація на валютному ринку.[21]
Питання стимулювання розвитку ринку цінних паперів потребують системного підходу до їх розв’язання, потрібно одночасно вживати заходи у сфері бізнес середовища для забезпечення функціонування на ньому промислових корпорацій, фінансового ринку для забезпечення залучення необхідних коштів вітчизняних й іноземних інвесторів та удосконалення державного регулювання для реалізації програм. Щоб зробити потужний ривок у подальшому розвитку ринку цінних паперів потрібно зосередити увагу на наступних напрямах розвитку:
- поліпшити бізнес середовище та зменшит
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.