На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Розкриття сут визначення рол конкуренцї в сучасних економчних умовах. Характеристика основних конкурентних позицй пдприємств на ринку. Методи аналзу конкурентних переваг фрми: GAP, LOTS, PIMS. Способи пдвищення конкурентних переваг фрми.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 08.04.2011. Сдан: 2011. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



15
Міжрегіональна Академія управління персоналом
Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу
ім. Б. Єльцина
Кафедра управління бізнесом
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Стратегічний менеджмент»
на тему «Методи аналізу конкурентних переваг фірми»

Виконав
Студент групи М-10-09 М5УБ (3,0з)
Яременко Юрій Олександрович
Науковий керівник
Викл. Філіпов М.І.
Київ 2011
ЗМІСТ

Вступ
1. Теоретичні основи поняття конкуренції
1.1 Сутність і роль конкуренції в сучасних економічних умовах
1.2 Основні конкурентні позиції підприємства на ринку
2. Методи аналізу конкурентних переваг фірми
2.1 Методи аналізу конкурентних переваг GAP, LOTS, PIMS та модель "Мак-Кінзі"
2.2 Використання SWOT-аналізу для визначення конкурентних переваг
2.3 Аналіз конкурентоспроможності фірми за Ж. Ж. Ламбеном
3. Використання методів аналізу конкурентних переваг для підвищення конкурентоспроможності фірми
3.1 Аналіз ринку та стратегій конкурентів
3.2 Організаційні заходи з підвищення рівня конкурентоспроможності
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП

У ринковій економіці основним фактором комерційного успіху підприємства з будь-якою формою власності є конкурентоздатність його продукції, тобто наскільки вона краща від аналогів, що випускаються конкуруючими підприємствами. Саме вміння правильно аналізувати ринок конкурентів, можливості власної фірми та продумати стратегію подальших дій часто є запорукою успіху. Через це тема аналізу конкурентних переваг фірми є дуже актуальною на сьогоднішній день.
У багатьох опрацьованих теоретичних роботах з менеджменту оцінці якості та конкурентоздатності приділяється досить багато уваги, однак дане питання проробляється в основному із практичної точки зору, у той час як у теорії залишаються досить значні прогалини.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексному загальнотеоретичному аналізу піддається маловивчене економічною наукою явище. Практична значущість роботи полягає в можливості використання результатів дослідження в процесі оптимізації механізмів управління якістю продукції на мікроекономічному рівні.
Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну. Важливішою передумовою ефективного функціонування підприємства в сучасних умовах є знання потреб і особливостей його потенційних ринків збуту, рівня конкурентоспроможності на них як товаровиробника. Звідси випливає, що аналізу ринку, конкурентоспроможності на ньому відповідних товарів підприємства повинно бути приділено максимум уваги при організації збутової діяльності будь-якого підприємства.
Недостатньо лише проаналізувати вплив зовнішнього та внутрішнього середовищ у розрізі їх окремих підсистем, поставити діагноз про конкурентоспроможність підприємства, треба обґрунтувати значущість і рівень впливу на подальший розвиток організації окремих факторів та їхніх груп. Для цього всі фактори, що розглядаються, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які дістали назву можливостей (шансів) і загроз відносно зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін діяльності підприємства відносно внутрішнього середовища.
Основна мета написання курсової роботи - вивчити та розкрити сутність методів аналізу конкурентних переваг фірми.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:
· визначити поняття конкурентоспроможність та найважливіші її фактори;
· дослідити основні методи аналізу конкурентних переваг фірми;
· окреслити основні переваги використання цих методів задля досягнення успіху фірми
Предметом дослідження виступає конкурентоспроможність підприємства в сучасних умовах ринкової економіки.
Об'єктом дослідження виступають методи аналізу конкурентних переваг фірми.
Інформативною базою дослідження послугували праці фахівців в галузі стратегічного менеджменту та джерела Інтернет.
Курсова робота (37 сторінок) складається зі вступу, основної частини (3 розділів) та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет, об'єкт та інформативна база дослідження. В основній частині досліджується поставлена проблема та описуються результати дослідження. У висновках сформульовано основні підсумки.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ КОНКУРЕНЦІЇ

1.1 Сутність і роль конкуренції в сучасних економічних умовах

Сутність ринкової економіки полягає у конкуренції. Для того, щоб вижити і досягти успіху, підприємство повинне знати своїх конкурентів та їх успіхи.
Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф.Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети».
Термін «конкуренція» походить від латинського слова concurrere, що означає «зіштовхуюсь».
Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків. Такий вид економічних відносин існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого не залежні суб'єкти, їхня залежність пов'язана тільки з кон'юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції.
Конкуренція - економічне змагання виробників однакових видів продукції на ринку за залучення більшої кількості покупців та одержання максимального доходу в короткостроковому або довгостроковому періодах. Основа конкурентних відносин - свобода вибору - реалізується у формі прагнення кожного одержувати для себе особисто грошовий дохід. Конкуренція означає наявність на ринку великої кількості незалежно діючих продавців і покупців.
Однак способи й шляхи досягнення цієї загальної мети різні. Тому в конкурентній боротьбі перемагає той, хто раніше від інших домігся певних конкурентних переваг і захопив стійкий сегмент ринку. Але завоювання переваг - це тільки початок, набагато складніше втриматися на ринку, зберігаючи свої первісні позиції.
Чиста конкуренція виникає, коли численні продавці займаються продажем однорідного продукту, а на ринку немає продуктової диференціації.
Ефективна конкуренція - коли покупці й продавці оперують незалежно у вільній конкурентній системі.
Згідно з теорією М. Портера, стан конкуренції на ринку визначають п'ять конкурентних сил: конкуренція підприємств однієї галузі, поява товарів-замінювачів, поява нових конкурентів, економічні можливості постачальників та економічні можливості споживачів [10, с. 96]. Цим конкурентним силам, які формують зовнішнє конкурентне середовище, М. Портер дав назву детермінантів «національного ромбу». Найважливіша сила конкуренції - це конкуренція підприємств однієї галузі. Основними визначальними характеристиками конкуренції підприємств є конкурентоспроможність, конкурентні переваги і конкурентний статус підприємства. В цілому ці параметри оцінюють внутрішній та зовнішній стани і розвиток кожного підприємства. Відображуючи конкуренцію, наведені вище параметри тісно взаємозв'язані, але мають суттєві відміни. Узагальнюючи основні положення робіт відомих економістів, визначаємо конкурентоспроможність підприємства як реальну та потенційну здатність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати ринок, проектувати, виготовляти та реалізовувати продукцію краще, ніж підприємства-конкуренти.
Тобто, конкурентоспроможність підприємства - це комплексна порівняльна відносна характеристика, що відображає відміни процесів розвитку даного підприємства від підприємства-конкурента як за ступенем задовольняння своїми товарами конкретних виробничих та особистих потреб, так і за ефективністю виробничої діяльності. Конкурентну спроможність підприємства виявляють тільки серед підприємств, які належать до однієї галузі чи виробляють товари-замінювачі.
Конкурентоспроможність підприємства визначається комплексом показників, які характеризують положення підприємства в галузі: товар, положення підприємства на ринку, збут, просування товару, виробництво.
Складність конкурентоспроможності підприємства як економічного явища обумовлює складність побудови його оцінки. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства існують різні. Відомі найбільш поширені методи [10, с. 119], засновані на:
· теорії ефективної конкуренції, в основу якої закладена оцінка групи показників (показники, які характеризують ефективність виробничої діяльності, фінансовий стан підприємства, ефективність управління збутом і просуванням продукції та показники конкурентоспроможності товару);
· оцінюванні конкурентоспроможності продукції, яке передбачає вибір показників, що характеризують технічний рівень виробів;
· конкурентній перевазі та порівнянні рівнів показників конкурентної переваги даного підприємства з аналогічними показниками підприємства-конкурента;
· бенчмаркінгу - неперервному, систематичному процесі вимірювання сфер діяльності підприємства і порівняння з аналогічними сферами діяльності підприємств-лідерів з метою прийняття рішень для покращення своєї діяльності.
Окремо виділяється вартісний підхід до управління конкурентоспроможністю, тому що саме показник вартості підприємства є важливою комплексною оцінкою ефективної діяльності підприємства.
Діагностика наявності конкурентних переваг підприємства та їх стійкість визначаються на основі аналізу інформації про показники основних видів діяльності підприємства та його конкурентів і порівнянні цих даних та аналізу конкурентної позиції підприємства на ринку.
Конкурентоспроможність підприємства - це його комплексна порівняльна характеристика, яка відбиває ступінь переваг над підприємствами-конкурентами по сукупності оціночних показників діяльності на певних ринках, за певний проміжок часу. Тобто, конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на певному ринку.
1.2 Основні конкурентні позиції підприємства на ринку
Існують різні методи оцінки й аналізу конкурентного положення підприємства. У кожному окремому випадку необхідний диференційований підхід, аналіз специфіки галузі й цільового споживача.
Конкурентоспроможність визначається безліччю факторів, передусім споживчими властивостями товарів, мірою їх маркетингової підтримки, характеристиками цільових ринків, поведінкою споживачів, потенціалом і ресурсами підприємства тощо. Набір факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства, виявляється настільки значимим і своєрідним, що неможливо запропонувати єдину методику збирання даних стосовно їхньої обробки та ідентифікації для прийняття відповідних рішень.
Разом із тим, досить широке коло таких факторів звужується концентрацією уваги на так званих конкурентних перевагах підприємства (ключових факторів успіху), тобто таких характеристиках чи властивостях, які забезпечують підприємству перевагу над прямими конкурентами. Конкурентні переваги визначають стратегічну позицію підприємств на ринку, що дозволяє їм переборювати сили конкуренції і притягувати споживачів. Вони утворюються унікальними відчутними і невідчутними активами, якими володіють підприємства, тими стратегічно важливими для даного бізнесу сферами діяльності, які утворюють ланцюжок цінностей підприємств і дозволяють перемагати у конкурентній боротьбі. Відповідно до цього можна виділити такі основні принципи досягнення переваг над конкурентами: концентрація ресурсів, маневрування ресурсами, перехоплювання ініціативи, гнучке планування.
Аналіз конкурентоспроможності фірми на ринку допускає з'ясування факторів, що впливають на ставлення покупців до фірми та її продукції і як результат - зміна частки ринку фірми. Усі фактори конкурентоспроможності можна умовно розділити на зовнішні й внутрішні (рис. 1).
Размещено на webkursovik.ru/
15
Рис.1. Класифікація факторів конкурентоспроможності


Фірми надають великого значення аналізу своїх сильних і слабких сторін для оцінювання реальних можливостей у конкурентній боротьбі й розробленні заходів і коштів, за рахунок яких фірма могла б підвищити конкурентоспроможність і забезпечити свій успіх. У процесі маркетингового дослідження для оцінювання конкурентоспроможності використовують кількісні показники, які свідчать про ступінь стабільності фірми, здатності випускати продукцію в оптимальному обсязі і яка користується попитом, і, крім того, що забезпечує фірмі одержання намічених і стабільних результатів.
Спектр даних показників повинен охоплювати: ефективність виробничо-збутової діяльності (на основі вивчення динаміки продаж у вартісному й кількісному вираженні, завантаження виробничих потужностей, портфеля замовлень, обсягу й напряму інвестицій); ефективність капітальних вкладень, резерви зниження витрат виробництва. Крім того, важливе значення має аналіз витрат обігу (величини збутових витрат до прибутку) з метою виявлення непродуктивних витрат у всій системі руху товарів від продавця до покупця.
А. Літл називає п'ять основних різновидів конкурентних позицій фірми на ринку: лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна та слабка позиція [22, с. 111].
Лідируюча (домінуюча) позиція - означає сильні конкурентні позиції фірми, її великі можливості щодо вибору стратегічних напрямів розвитку та спроможність впливати на ринкову діяльність інших фірм.
Сильна позиція дає змогу фірмі здійснювати незалежну ринкову діяльність, не ставлячи під загрозу довгострокові перспективи. Вона означає спроможність фірми формувати незалежну маркетингову стратегію без погіршення своїх ринкових позицій, але передбачає врахування конкурентних дій фірми-лідера.
Сприятлива позиція означає, що фірма має певну конкурентну перевагу, яку використовує у своїй стратегічній діяльності. Найчастіше таку позицію займають фірми, які використовують стратегію ринкової ніші. Сприятлива позиція передбачає, що фірма займає ринкові позиції, вищі від середнього рівня і має можливості для їх поліпшення.
Задовільна позиція передбачає, що фірма має сприятливі можливості для продовження діяльності на певному ринку збуту, але її можливості щодо підтримання і поліпшення своїх ринкових позицій перебувають на рівні, нижчому від середнього, і тому фірма-лідер за бажання може зруйнувати її позиції. Незадовільна позиція означає незадовільний конкурентний стан фірми та відсутність можливостей щодо його поліпшення. Незадовільна позиція характеризує слабкий ринковий стан фірми, наявність конкурентної вразливості і відсутність у фірми можливостей щодо поліпшення існуючого становища. Основним показником для визначення позиції підприємства на ринку є частка ринку.
Лідер або домінуюча організація володіє значними перевагами над конкурентами як по відносній частці ринку (ВЧР), так і по іншим показникам конкурентоспроможності. Жорсткі критерії при цьому встановити вкрай важко, але емпіричним шляхом встановлено, що лідер повинен мати ВЧР у два рази більшу, ніж основні конкуренти, а розміри - у чотири рази. Виробництво лідера, як правило, відрізняється високою рентабельністю. Для дослідження місця підприємства на ринку слід вести більш глибокі дослідження. Залежно від конкурентної позиції підприємства обирають ту чи іншу лінію поведінки, що знаходить вираження в орієнтації «стратегічного набору», повертаючи нас до джерел стратегії - військової практики.
Але в основі будь-якої стратегії лежать (повинні лежати) конкурентні переваги. Стратегічне управління можна визначити як управління конкурентними перевагами. Конкурентна перевага - це становище фірми на ринку, яке дозволяє їй долати сили конкуренції та приваблювати покупців. Конкурентні переваги створюються унікальними матеріальними та нематеріальними активами, котрими володіє підприємство, тими стратегічно важливими для даного бізнесу сферами діяльності, котрі дозволяють перемагати в конкурентній боротьбі. Основою конкурентних переваг, таким чином, є унікальні активи підприємства чи особлива компетентність у сферах діяльності, важливих для даного бізнесу. Конкурентні переваги, як правило, реалізуються на рівні стратегічних одиниць бізнесу та є основою ділової (конкурентної) стратегії підприємства [14, с. 210]. При розробці стратегії конкуренції необхідно, з однієї сторони, мати чітке уявлення про сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, його позицію на ринку, а, з іншої сторони, розуміти структуру національної економіки в цілому та структуру галузі, в котрій працює підприємство. Згідно з теорією М. Портера аналіз конкурентного середовища доцільно проводити через вивчення дії п'ятьох його сил (рис. 2), як-от:
- потенційних конкурентів - підприємців, які можуть з'явитись на даному ринку і розпочати боротьбу за споживачів із діючими тут підприємствами;
- постачальників - підприємств, що продають підприємствам-споживачам продукцію промислово-технічного призначення, необхідну для виробництва продукції цими споживачами;
- покупців - підприємств і кінцевих споживачів, які виявляють інтерес до придбання товарів (послуг);
- товарів-субститутів - продукції інших галузей, яка може замінити товари підприємства, оскільки виконує ті самі функції для тих самих груп споживачів;
- конкуренцію в галузі - наявну на даному ринку загальну конкурентну ситуацію, що визначається кількістю підприємств-конкурентів, співвідношенням їхніх сил, темпами зростання галузі, умовами диференціації діяльності тощо [4, с.167].

Рис. 2. П'ять сил конкурентного середовища

Аналіз конкурентів підприємства включає оцінку їхніх сильних та слабких сторін, а також можливої реакції на дії конкурента (рис. 3).

Рис. 3. Елементи аналізу реакції конкурента (за М. Портером)

Для того, щоб компанія була конкурентноздатною, її витрати повинні приблизно відповідати витратам конкурентів.
Ринкова позиція фірм з високими витратами тим більш уразлива, чим більше її витрати перевищують витрати безпосередніх конкурентів.
Визначення того, наскільки надійною є конкурентна позиція компанії, здійснюється шляхом глибокої оцінки конкурентної сили та конкурентної позиції компанії.
Для цього важливо виокремити ознаки її конкурентної сили та конкурентної слабкості. Приклад можливості такого аналізу наведений у таблиці 1, поданій на наступній сторінці
Таблиця 1. Показники сильних та слабких сторін в конкурентній позиції компанії.
Ознаки конкурентної сили
Ознаки конкурентної слабкості
* Важливі головні позитивні якості
* Велика частка на ринку (становище лідера на ринку)
* Стратегія лідера чи відмітна стратегія
* Зростаюча кількість споживачів та покращення ставлення споживачів до фірми та її продуктів
* Компанія схоплює тенденції на рику краще, ніж її конкуренти
* Компанія входить в стратегічну групу з найбільш вдалим становищем на ринку
* Компанія концентрується на найбільш швидкозростаючих сегментах ринку
* Сильно диференційовані товари
* Рівень прибутку вищий, ніж у середньому на ринку
* Компанія володіє технологічною та інноваційною перевагою
* Творчий, готовий до перемін, менеджмент
* Компанія готова здобути вигоду із сприятливої ситуації
* Компанія стикнулась з конкурентними недоліками
* Конкуренти захоплюють її частку на ринку
* Ріст доходів нижчий, ніж в середньому по ринку
* Нестача фінансових ресурсів
* Падає репутація компанії серед споживачів
*Компанія входить в стратегічну групу зі становищем на ринку, що погіршується
* Становище компанії слабке в
найбільш перспективних галузях
* Високий рівень витрат
* Компанія є надто малою аби здійснювати вплив на ринок
* Компанія не в змозі протистояти загрозі поглинання
* Низька якість товарів
* Нестача вмінь та здібностей в основних галузях
Найбільш перспективний спосіб виявлення того, наскільки міцно фірма утримує свою конкурентну позицію - це кількісна оцінка в порівнянні з суперниками кожного з ключових факторів успіху та кожного суттєвого індикатора конкурентної сили. В процесі аналізу галузі та конкурентного аналізу виявляються ключові фактори успіху та конкурентні критерії, котрі й поділяють учасників ринку на лідерів та аутсайдерів. Дослідження конкурентів та їх порівняльна оцінка є основою для виявлення переваг та можливостей основних суперників.
аналіз конкуренція перевага фірма
2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ФІРМИ

2.1 Методи аналізу конкурентних переваг GAP, LOTS, PIMS та модель "Мак-Кінзі"

Метод аналізу GAP розроблений у Стенфордському дослідницькому інституті в Каліфорнії. Він являє собою спробу знайти методи розробки стратегії й методи управління, завдяки яким можна привести справи у відповідність з найвищим рівнем вимог.
Кроки аналізу:
ь попереднє формулювання цілей діяльності на один рік (3 або 5 років);
ь прогноз динаміки норми прибутку в пов'язуванні з установленими цілями для існуючих підприємств;
ь установлення розриву між цілями й прогнозами;
ь визначення альтернатив здійснення інвестицій для кожного підприємства й прогноз результатів;
ь визначення загальних альтернативних конкурентних позицій для кожного підприємства і прогноз результатів;
ь розгляд інвестицій та альтернатив цінової стратегії для кожного підприємства;
ь узгодження цілей стратегії кожного підприємства з перспективами портфеля в цілому;
ь установлення розриву між попередніми цілями діяльності й прогнозом для кожного підприємства;
ь уточнення профілю можливих придбань нових підприємств;
ь визначення ресурсів, необхідних для таких придбань, і характеру їхнього можливого впливу на наявні в портфелі підприємства;
ь перегляд цілей і стратегії існуючих підприємств із метою створення цих ресурсів.
Такий аналіз може проводитися як по відношенню до групи підприємств (об'єднання), так і окремого підприємства. Таким чином, аналіз GAP можна назвати організаційною атакою на розрив (ліквідацію розриву) між бажаною й прогнозованою діяльністю.
Спробою об'єднати всі елементи цілісного погляду на бізнес з'явилася розробка методу LOTS, що шведською мовою означає «лоцман». Філософія LOTS виходить із того, що компанія, державна установа або яка-небудь інша організація повинна прагнути й уміти пристосувати свої дії до вимог покупців.
Метод LOTS включає детальне, послідовне обговорення ряду проблем бізнесу на різних рівнях і різній мірі складності: від корпоративної місії компанії в цілому до індивідуального проекту усередині підприємства.
Обслуговування включає 9 етапів і стосується:
1. існуючого положення;
2. стратегії;
3. довгострокових цілей;
4. короткострокових цілей;
5. методів і об'єктів аналізу;
6. кадрового потенціалу;
7. планів розвитку;
8. організації менеджменту;
9. звітності.
Під час обговорення цих проблем можна використати різні моделі ділової стратегії й способи вирішення завдань. Кінцевою метою є вироблення позиції, що дасть компанії, підрозділу або індивідууму можливість правильно будувати свої взаємини із зовнішнім світом [12, ст. 74].
Метод PIMS (Profit Impact of Market Strategy) - метод аналізу впливу ринкової стратеги на прибуток. Був розроблений у середині 60-х років у компанії «General Electric». PIMS являє собою спробу узагальнити всі змінні, які впливають на довгострокову прибутковість компанії. Вважають, що за цією моделлю, яка використовує майже 30 змінних, можна виявити близько 67% факторів успіху компанії. Модель складається з бази даних, що охоплюють майже 3000 підприємств, головним чином північноамериканських та європейських компаній.
Можна порівняти дані, що характеризують діяльність підприємств, які функціонують у відповідній галузі, з даними емпіричного матеріалу моделі. Використання емпіричного матеріалу є її величезною перевагою, тому що при цьому можна скоротити розрив між абстрактним (теоретичним) і конкретним (практичним).
Ці фактори поділяються на три групи: конкурентна ситуація, виробнича структура, ринкова ситуація.
Найбільший вплив на норму прибутку, в порядку убування, мають:
- капіталоємність;
- відносна якість продукту;
- відносна частка компанії на ринку;
- продуктивність праці.
Велика перевага моделі PIMS полягає в тому, що її автори намагаються виміряти відносну якість продукту, тому що вирішальною умовою успіху в бізнесі є задоволення потреб споживачів. У цій моделі робиться спроба оцінити відповідність структури виробництва структурі потреб.
Метод вивчення профілю об'єкта найчастіше використовується для комплексного вивчення характеристик об'єкта. Профілем називається сума характеристик об'єкта аналізу, завдяки яким він відомий цільовій групі споживачів. Корпоративний профіль - це образ компанії або її продукція в очах цільової групи.
Споживач або будь-яка інша (галузева, муніципальна, суспільна і т.д.) організація може за затвердженою методикою проаналізувати й оцінити будь-яку фірму, у будь-якій сфері діяльності й т.д. «Профіль» є коштами або інструментом візуального аналізу об'єкта. Для підвищення об'єктивності оцінки рекомендується проранжувати характеристики й проінтегрувати їх. Це дуже складна робота.
Модель аналізу "Мак-Кінзі" включає сім факторів, сім слів, що починаються в англійській мові буквою «S» (strategy -- стратегія, skill -- навички, shared values -- загальновизнані цінності, structure -- структура, systems -- системи, staff -- кадри, style -- стиль).
Стратегічне положення фірми рекомендується оцінювати за такими показниками:
ь відносний розмір;
ь зростання;
ь частка ринку;
ь позиція;
ь порівняльна рентабельність;
ь чистий дохід;
ь технологічний стан;
ь образ (реальність, сприймана ззовні);
ь керівництво й люди.
Привабливість ринку рекомендується оцінювати за такими показниками:
ь абсолютний розмір;
ь зростання и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.