На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Депозитн операцї: сутнсть та квалфкаця, принципи органзацї операцй банку з фзичними особами, нормативно-правове регулювання. Органзаця депозитних операцй в ВАТ Ощадбанк: загальна характеристика, аналз депозитного портфелю Ощадбанк.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
    Зміст
    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
    5
    1.1. Сутність та класифікація депозитних операцій.
    5
    1.2. Принципи організації депозитних операцій банку з фізичними особами.
    15
    1.3. Нормативно-правове регулювання депозитних операцій з фізичними особами
    21
    РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В ВАТ «ОЩАДБАНК»
    37
    2.1. Загальна характеристика діяльності ВАТ «Ощадбанк»
    37
    2.2. Аналіз депозитного портфелю «Ощадбанк»
    45
    2.3. Особливості організації депозитних операцій по Ощадбанку
    4
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    69
    ДОДАТКИ..............................................................................................................
    71
    ВСТУП

    В рамках здійснення банківської діяльності банки мають право залучати кошти фізичних та юридичних осіб у вклади з метою їх розміщення від власного імені, на власних умовах та на власний ризик. Актуальність даної теми зумовлена ростом обсягу депозитних вкладів фізичних осіб як в структурі депозитних вкладів, так і в абсолютній величині.
Мета дипломної роботи -- дослідження механізму здійснення депозитних операцій банку з фізичними особами. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду завдань:
розглянути поняття «депозитна операція» та класифікацію депозитних операцій;
проаналізувати принципи організації депозитних операцій банку з фізичними особами;
розглянути загальну характеристику діяльності банку;
проаналізувати склад та структуру депозитного портфеля банку.
Об'єктом дослідження є депозитні операції банку з фізичними особами. Предметом дослідження є організаційні аспекти здійснення депозитних операцій банку з фізичними особами. Дане дослідження проводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану проведення банківських депозитних операцій з фізичними особами. В процесі дослідження організації депозитних операцій з фізичними особами були використані поєднання абстрактного й конкретного, індукція, дедукція, аналіз і синтез, групування й порівняння, конкретизація. Для обробки даних, наведених у дослідженні застосовувались: огляд, документальна перевірка, групування, структурний аналіз, узагальнення, підрахунок. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії, організації та методики здійснення депозитних операцій з фізичними особами, законодавчі акти, періодичні видання.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

1.1. Сутність та класифікація депозитних операцій

Сутність депозитної операції полягає в акумуляції банком як фінансовим посередником на ринку фінансових ресурсів тимчасово вільних грошових коштів на визначений термін та за визначену плату та розміщення даних фінансових ресурсів від свого імені, на власний розсуд та ризик.
Згідно ст. 47 Закону України «Про банки и банківську діяльність» банки мають право здійснювати наступні операції:
На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик [2, 31].
Таким чином, операція банку - це дія банківської установи, спрямована на забезпечення її функціонування, з одного боку, як суб'єкта підприємницької діяльності, з іншого - як фінансового посередника, який здійснює притаманні йому функції. Можна виділити поняття «банківська операція» -- це комплекс взаємопов'язаних дій, що здійснюються банком, якому чинним законодавством надається виключне право на її здійснення.
Відповідно до Постанови Національного банку України «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 р. під вкладною (депозитною) операцією розуміють операцію банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами [3].
Депозитні банківські операції належать до пасивних операцій банківської установи, тобто це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.
Метою здійснення депозитних операцій є:
залучення коштів для подальшого їх розміщення в активні операції;
залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.
Об'єктами депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двохсторонньою угодою. Об'єкти депозитних операцій -- це депозити, тобто суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять на визначений час та які залишаються на рахунках у банках черг і діючий порядок здійснення банківських операцій.
Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, і власники коштів, які виступають кредиторами банківської установи. Суб'єктом депозитної операції з фізичними особами є вкладник, тобто фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах. Власник депозиту є депонентом. До суб'єктів депозитних операцій можна віднести державні підприємства та організації, державні установи, кооперативи, акціонерні товариства, змішані підприємства за участю іноземного капіталу, партійні та громадські організації і фонди, фінансові та страхові компанії, інвестиційні та трастові компанії і фонди, окремі фізичні особи та їх об'єднання, банки та інші кредитні установи [13, 121].
Операції банків з банківськими металами здійснюються або з фізичною поставкою банківських металів, або без фізичної поставки банківських металів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з банківськими металами [19, 431].
Розміщення грошових коштів у депозити для фізичних та юридичних осіб дає можливість:
одержання стабільного доходу в національній та іноземній валюті від визначений відсоток і на фіксований термін;
встановлення оптимальних термінів виплати відсотків за внесок (щомісяця, щокварталу або після закінчення терміну дії депозитного договору);
збільшення суми внеску протягом терміну дії депозитного договору;
одержання гарантії своєчасного повернення коштів;
використання депозитних протягом терміну дії в якості забезпечення, при необхідності одержання кредиту.
Для банківських установ депозитні операції є вигідними, оскільки надають банкам фінансові ресурси для здійснення своєї діяльності, підтримання поточної ліквідності банківських установ, тощо.
Необхідно зауважити, що депозитні операції відіграють одну з провідних ролей в діяльності банку:
· вони є головним джерелом залучення ресурсів для проведення активних операцій, від їх характеру залежать напрямки кредитування і прибутковість банку;
· правильна організація депозитних операцій забезпечує достатню ліквідність банків;
· депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових розрахунків.
· залучені кошти зазвичай дешевше міжбанківських кредитів.
Водночас депозитні операції мають певні вади. По-перше, депозитне залучення коштів пов'язане зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами банків. По-друге, одну частину залучених коштів банки повинні зберігати в Національному банку України, а за іншу здійснювати платежі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. По-третє, депозитне залучення коштів залежить в основному від ініціативи потенційних вкладників, а не від банку, якому часто буває важко, а то й неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади [9, 12]. Слід враховувати те, що обсяги тимчасово вільних грошових коштів у межах окремо взятого регіону та країни в цілому на визначений момент часу обмежені.
Депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або в безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається в письмовій формі (ст. 340 Господарського кодексу України) [1, 144].
У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом їх акумуляції групують таким чином:
депозити;
недепозитні залучені кошти.
Операції, пов'язані із залученням коштів для вкладів, називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти.
Ресурсна база сучасного банку характеризується широкою різноманіт-ністю видів депозитів. На нашу думку основні з них такі:
залежно від терміну та порядку вилучення депозити поділяють на депозити до запитання, термінові, спеціальні;
за ступенем подорожчання депозити поділяють на безкоштовні (кошти на поточних рахунках клієнтів) і платні (кошти на депозитних рахунках);
з точки зору призначення можна виділити три види депозитів: до запитання, термінові, ощадні [15, 220].
Активні депозити -- це розміщення банківських коштів на рахунках в інших банках, пасивні -- це залучення банками коштів від своїх клієнтів.
Депозити заведено поділяти на такі:
до запитання;
строкові на визначений термін;
ощадні внески населення;
ощадні (депозитні) сертифікати.
Депозити до запитання - це зобов'язання, які не мають конкретного строку. Вклади до запитання можуть бути вилучені в будь-який час на першу вимогу вкладника. Це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках КБ і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за такими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. За вкладами до запитання нараховується низький відсоток [12, 14].
Внески до запитання розміщують ті, кому потрібні кошти в ліквідній формі для здійснення поточних розрахунків. До даного виду депозитів входять також так звані чекові депозити, при яких кошти знімаються з рахунку за допомогою чеків. Внески до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. До вкладів до запитання належать також кредитові залишки за контокорентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом. Для покриття операційних витрат, пов'язаних із веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного процента. Деякі банки не стягують комісії за ведення поточних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче від установленого рівня [18, 6].
Строкові депозити - це зобов'язання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді. Внески на визначений строк розміщуються у великих сумах. Банки виплачують за строковими депозитами більш високий відсоток, ніж за депозитами до запитання. Збереження коштів на строкових депозитах вигідно як клієнту, так і банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.
Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму внеску -- зменшити або збільшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів з такого депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою процентів. У цьому випадку проценти знижуються до рівня, передбаченого по вкладах до запитання [14, 52].
До строкових депозитів у банківській практиці відносять депозити овернайт - депозити, залучені банком на строк не більше одного операційного дня (без урахування неробочих днів банку). Строковими депозитами є також кошти, отримані від інших КБ як депозит (вклад) на конкретний строк.
Строковий депозит з виплатою відсотків після закінчення дії договору призначений для отримання гарантованого доходу після закінчення строку депозиту. Сьогодні можна внести свої кошти на строк від 90 днів до 2 років. Більший строк розміщення банківського вкладу дозволить отримати більший дохід. Поповнення або часткове використання коштів по вкладу не передбачається. Відсоткова ставка строкового депозиту протягом дії договору не змінюється. При достроковому розірванні договору відсотки сплачуються у розмірі процентів по вкладах на вимогу. Після закінчення строку дії договору сума банківського вкладу та нараховані відсотки зараховуються на поточний рахунок, що безкоштовно відкривається одночасно з вкладом і може бути використаний для здійснення розрахунків.
Строковий депозит з щомісячною сплатою відсотків призначений для гарантованого збереження коштів і отримання щомісячного доходу у вигляді відсотків на повсякденні потреби. Договір на банківський вклад укладається на 1 чи 2 роки. Умови строкового депозиту з щомісячною сплатою відсотків не передбачають можливості поповнення. Відсотки щомісячно зараховуються на поточний рахунок, що відкривається безкоштовно. Відсоткова ставка по строковому депозиту протягом дії договору не змінюється. При достроковому розірванні договору відсотки сплачуються у розмірі процентів по вкладах на вимогу.
Строковий депозит з правом поповнення призначений для накопичення коштів протягом строку дії договору - 180, 270 днів, 1 чи 2 роки. Кількість поповнень банківського вкладу протягом дії договору необмежена. Строковий депозит із правом поповнення не передбачає можливості часткового використання коштів. Відсоткова ставка протягом дії договору не змінюється та не залежить від суми депозиту. Відсотки за строковим депозитом із правом поповнення нараховуються та сплачуються після закінчення строку дії договору. При достроковому розірванні договору відсотки сплачуються у розмірі процентів по вкладах на вимогу.
Ощадний вклад з щорічною сплатою відсотків призначений для вільного режиму накопичення і використання коштів. Рахунок відкривається на необмежений термін. Поповнювати депозитний ощадний вклад можна як готівкою, так і в безготівковій формі. Можливість зняти гроші готівкою або перерахувати їх на Ваш поточний рахунок або картку. Відсотки за банківським вкладом нараховуються та сплачуються щорічно. При укладанні депозитного договору безкоштовно відкривається поточний рахунок, який призначений для зарахування коштів і здійснення грошових переказів та платежів. Відсоткова ставка змінюється у кінці кожного року дії договору 1-го числа місяця, в якому його було укладено. При розірванні договору виплачуються відсотки у повному обсязі за фактичний період зберігання вкладу.
Ощадні вклади - це вклади населення, розміщуванні у банках з метою зберігання і нагромадження. Для цього виду депозиту характерна наявність спеціальної ощадної книжки, яка видається банком вкладникові і в якій фіксуються операції з ощадним вкладом. Банківський вексель має депозитну природу, і цим він схожий на сертифікат. Проте, на відміну від сертифіката, банківський вексель може бути використаний його власником як платіжний засіб за товари і послуги, причому новий власник векселя може передавати його третій особі шляхом індосаменту. Щоб придбати банківський вексель, покупець має перерахувати гроші на рахунок банку-продавця, після чого останній виписує банківський вексель на ім'я покупця і позначає дату зарахування грошей. Погашення банківських векселів відбувається шляхом їх викупу після закінчення терміну обертання або ж дострокового викупу. У банківських векселях указується величина прибутку у вигляді процента до номіналу, що одержує власник векселя. Це означає, що продаються векселі за номіналом, а викуповуються банком за ціною продажу. При цьому векселі використовуються лише у міжнародних програмах.
Депозити до запитання, які у світовій банківській практиці називають трансакційними, -- це кошти, які можуть бути вилучені клієнтами в будь-який час, тобто зберігання не обумовлюється, і за цими рахунками банки здійснюють платежі на доручення їх власників. Ці депозити можуть бути як безпроцентними, так і з виплатою процентів. Умови виплати процентів за цими депозитами обумовлюються у двосторонніх угодах. Залишки коштів на цих рахунках постійно змінюються, тому банки цей вид залучених коштів можуть використовувати тільки для короткострокових вкладень, постійно стежачи при цьому за поточною ліквідністю балансу.
У більшості комерційних банків депозити до запитання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів. У зарубіжних банках до безстрокових депозитів відносять також контокорентний рахунок -- активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і кредитні рахунки. Кредитове сальдо цього рахунку означає, що клієнт має власні кошти, дебетове -- що їх необхідно позичити йому для розрахунків. Банк одноразово вста-новлює ліміт на суму кредиту під дебетове сальдо і кре-дитує клієнта. Цей кредит називають контокорентним.
Депозити на визначений строк -- це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті. До них належать: рахунки з обліку ощадних сертифікатів, строкові і цільові рахунки фізичних осіб, рахунки для збереження бюджетних коштів та для фінансування капітальних вкладень. Відмінністю ощадних вкладів від строкових є те, що вони не мають фіксованого терміну зберігання, невеликі за мінімальним розміром, не потребують попереднього повідомлення про вилучення. Ощадні, вклади призначені не для розрахунків, а для заощадження коштів.
Характерні особливості ощадних вкладів:
1. Невелика мінімальна сума.
2. Плавне зростання коштів на рахунку.
3. Видача власнику вкладу іменного свідоцтва - ощадної книжки.
Деякі банки відмовляються від ощадної книжки і замінюють її виписками про стан рахунку. Це зменшує витрати банку на ведення рахунку, а також запобігає зловживанням, пов'язаним зі злодійством, шахрайством тощо.
У загальній системі банківських депозитів виділяють також так звані спеціальні вклади. До них належать: кошти, зарезервовані на окремих рахунках для проведення акредитивних розрахунків та розрахунків за допомогою лімітованих чекових книжок; кошти для факторингових операцій; кошти для міжбанківських розрахунків; кредиторська заборгованість тощо.
Важливе значення мають міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських відносин між банками. Іноді банки використовують у своїй діяльності так звані гарантійні депозити. Вони відкриваються на вимогу банку-кредитора у випадку, коли у нього існують сумніви щодо знецінення активів, або є ризик неплатоспроможності клієнта-позичальника [9, 64].
У звіті про залишки за депозитами КБ України мають щомісяця подавати у регіональні управління НБУ дані про такі види депозитів: міжбанківський ринок - депозити розміщені, депозити залучені; небанківський ринок - депозити небанківських фінансових підприємств, депозити нефінансових державних підприємств, депозити нефінансових недержавних підприємств, депозити некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, депозити фізичних осіб, депозити інших домашніх господарств, депозити бюджету та позабюджетних фондів України (державного бюджету, клієнтів, які утримуються з державного бюджету, місцевих бюджетів), рахунки за довірчими операціями, ощадні сертифікати.
Таким чином, під депозитною операцією розуміють залучення до банківської установи тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб для подальшого розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Депозитні операції відносяться до пасивних операцій, тобто мають напрямленість на формування фінансових ресурсів банківської установ та забезпечення її поточної та стратегічної ліквідності.
1.2. Принципи організації депозитних операцій банку з фізичними
особами.

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:
· договором банківського рахунку;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Ощадний (депозитний) сертифікат -- це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав процентний ощадний (депозитний) сертифікат -- це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою
Умовно можна виділити наступні етапи здійснення депозитних операцій з фізичними особами, що наведені на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Механізм взаємодії банку та клієнта при проведенні депозитних операцій
Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Банки можуть укладати з фізичними особами договори банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи відповідно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.
Для вкладників-фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України. Договір банківського рахунку укладається для відкриття вкладнику чи визначеній ним особі поточного рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з фізичною особою, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законодавству України та банківським правилам”.
Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк України встановлює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.
Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти:
· у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті;
· у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника -- в іншій іноземній чи в національній валюті;
· у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника -- у національній валюті.
Проценти на вклад (депозит), залучений відповідно до договору банківського вкладу (депозиту), якщо інше не передбачено договором, нараховуються від дня, наступного за днем надходження до банку грошових коштів або банківських металів, до дня, який передує поверненню грошових коштів або банківських металів вкладнику або списанню з вкладного (депозитного) рахунку вкладника з інших підстав.
У банківській практиці використовується три методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:
1. Метод "факт/факт" - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;
2. Метод "факт/360" - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.
3. Метод "30/360" - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 та у році - 360.
Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклад (депозит) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклад (депозит) на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладу (депозиту), унесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з часу надсилання відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.
Установлений банком відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) розмір процентів на вклад (депозит) на строк або на вклад (депозит), унесений на умовах його повернення в разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законодавством України.
В табл. 1.1. наведені етапи проведення депозитних операцій.
Таблиця 1.1
Етапи проведення депозитних операцій
Фізичні особи
Юридичні особи
Банки
1. Вибір виду депозитів (вкладів)
+
+
+
2. Подання заявок та відповідних документів для відкриття рахунку
+
+
Можлива усна домовленість
3. Оформлення депозиту
Укладання договору банківського вкладу
Видача ощадної книжки
Іншого документа
Ощадний (депозитний) сертифікат
Укладання договору банківського вкладу
Ощадний (депозитний) сертифікат
Укладання договору банківського вкладу
Відносини на підставі генеральної угоди
4. Відкриття рахунку та внесення коштів
Внесення готівки
Перерахування з поточного (карткового) рахунку
Перерахування з поточного (карткового) рахунку
Перерахування кореспонденського рахунку
5. Обслуговування депозитних рахунків
Нарахування процентів
Повернення за умовами договору (іншого документа) суму депозиту (вкладу) та процентів:
видача готівки;
перерахування на поточний (картковий) рахунок
Нарахування процентів
Повернення за умовами договору суму депозиту (вкладу) та процентів:
перерахування на поточний (картковий) рахунок
Нарахування процентів
Повернення за умовами договору суму депозиту (вкладу) та процентів:
Перерахування на кореспонденський рахунок
Проценти на банківський вклад (депозит) виплачуються вкладникові на його вимогу відповідно до строків, визначених у договорі банківського вкладу (депозиту). Виплата процентів за вкладом (депозитом) здійснюється у строки, що обумовлені в договорі. Банки мають встановлювати основні умови залучення банківського вкладу (депозиту) відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації. У разі неможливості одержання вкладу (депозиту) особою, на користь якої внесені грошові кошти або банківські метали, до досягнення нею повнолітнього віку, за умови виникнення форс-мажорних обставин, за яких грошові кошти відшкодовуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, вклади (депозити) повертаються особі, що здійснила цей внесок.
Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. Банки можуть відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) перераховувати фізичним особам нараховані проценти за вкладами (депозитами) на їх поточний рахунок, для поповнення вкладу (депозиту) або видавати готівкою.
Якщо відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) вклад повертається вкладникові на його вимогу до закінчення строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються в розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений вищий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Загалом, механізм здійснення депозитних операцій та конкретні умови по депозитним вкладам банківських установ напрямлені на формування фінансових ресурсів банку з метою їх подальшого використання в активних операціях та забезпечення ліквідності банківської установи
1.3. Нормативно-правове регулювання депозитних операцій з
фізичними особами

Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.
Діяльність Ощадного банку України регулюється Законами України «Про банк та банківську діяльність», «Про цінні папери та фондовий ринок»,»Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб», Положеннями та постановами Національного банку України, які регулюють порядок та специфіку здійснення депозитних операцій банківських установ.
Ощадний банк України є державним банком, тобто банком, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
Національний банк України здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку.
Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку. Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції. До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України. До складу наглядової ради державного банку, який призначається Верховною Радою України, в обов'язковому порядку входить не менше одного представника парламентської опозиції. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку -- п'ять років.
Президент України призначає п'ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу. Верховна Рада України призначає п'ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. Кабінет Міністрів України призначає п'ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.
Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органі законодавчої влади чи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади України, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної та правової політики, або в банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права. Особа, яка входить до складу наглядової ради чи іншого органу управління банку (крім державного) чи є членом сім'ї такої особи першого ступеня споріднення, або особа, яка була засуджена за зловживання у фінансовій сфері, судимість якої не погашена або не знята в установленому законом порядку, не може бути членом наглядової ради державного банку. Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради державного банку, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.
Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди. Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів. Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти його членів. Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку. Статут і внутрішні положення державного банку можуть передбачати порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради. Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з його членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України і статутом державного банку. Наглядова рада не може втручатися в оперативну діяльність державного банку.
Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку. Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону. Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, має право додавати до свого найменування слово “державний”, використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов'язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Ощадний банк України на підставі банківської ліцензії має право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Ощадний банк України має право здійснювати такі операції та угоди:
1) операції з валютними цінностями;
2) емісію власних цінних паперів;
3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
7) лізинг;
8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Iнші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України. За умови отримання письмового дозволу Національного банку України Ощадний банк України також має право здійснювати такі операції:
1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження)
державної та іншої грошової лотереї;
3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
з інструментами грошового ринку;
з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
На підставі банківської ліцензії Ощадний банк України мають право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Банк має право здійснювати такі операції та угоди:
1) операції з валютними цінностями;
2) емісію власних цінних паперів;
3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
7) лізинг;
8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Iнші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України.
За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:
1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження)
державної та іншої грошової лотереї;
3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
· з інструментами грошового ринку;
· з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
· з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої цієї статті. Дозвіл надається, якщо:
1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;
2) банк не є об'єктом застосування заходів впливу;
3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;
4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.
Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України. Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності. Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає поняття та особливості використання ощадного (депозитного) сертифікату. Згідно ст. 13 даного закону ощадний (депозитний) сертифікат -- цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі впливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника -- у документарній [4].
В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку. Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що відступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права. Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків. Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України. Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов'язковою [5].
Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками. Учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, філій іноземних банків, до категорії тимчасових учасників Фонду.
Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 50000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду. У разі розміщення вкладником в одному учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.
Якщо вкладник має вклади у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк -- юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню. Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.
Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:
1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними;
2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;
3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;
4) третіми особами, які діють від імені вкладників;
5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;
6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.
Учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані:
а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;
б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають гарантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.
Учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкладів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов'язаний обмежувати рекламу щодо гарантування вкладів з посиланням на участь у Фонді.
Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами розроблене відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок з доходів фізичних осіб”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, нормативно-правових актів Національного банку України та з метою розширення сфери банківських послуг і використання банками різних фінансових інструментів щодо залучення грошових коштів. Цим Положенням регулюється загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів [6]. Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Умови за вкладом не можуть суперечити законодавству України. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) визначено договором, то такі вклади (депозити) обліковуються як строкові. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) договором не визначено, то вони обліковуються як вклади (депозити) на вимогу. Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується · договором банківського рахунку;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті. Додержання письмової форми договору є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником. Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін. За договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом. Проценти сплачуються банком у розмірі, який установлюється в договорі банківського рахунку. Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб. Банки можуть перераховувати грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок юридичної особи з її іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише в разі зміни банком порядку бухгалтерського обліку рахунку юридичної особи, пов'язаної із запровадженням банком процедури зміни рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у випадках та в порядку, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України; зміною умов договору банківського вкладу (депозиту).
Нараховані проценти за вкладами (депозитами) юридичних осіб відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) банки можуть перераховувати на поточний рахунок юридичної особи або зараховувати на поповнення вкладу (депозиту). Проведення розрахункових операцій за вкладними (депозитними) рахунками юридичної особи забороняється, крім операцій, пов'язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу (депозиту) відповідно до укладених договорів застави та законодавства України. Вимоги цього Положення щодо порядку залучення банками України вкладів (депозитів) за договорами банківського рахунку застосовуються до кореспондентських рахунків, якщо інше не встановлено законом.
Національний банк використовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. За залишками коштів, що формують обов'язкові резерви, проценти не нараховуються. Зобов'язання щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування коштів і порядку їх формування виникає в банків із часу отримання ними банківської ліцензії. Для всіх банків України установлюється єдиний порядок визначення і формування обов'язкових резервів. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком кредитів, одержаних від інших банків, та іноземних інвестицій, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.
Банки формують обов'язкові резерви, виходячи із встановлених нормативів обов'язкового резервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів, у цілому за зведеним балансом банку -- юридичної особи з урахуванням усіх філій, за винятком філій банків, створених на території інших держав, що формують обов'язкові резерви відповідно до вимог, визначених чинним законодавством держави за місцезнаходженням філії [7].
Для всіх банків установлюється єдиний норматив обов'язкових резервів. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування. Національний банк може встановлювати для різних видів зобов'язань диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від:
· строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);
· виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іноземна, у тому числі в банківських металах);
· суб'єктів (юридичні, фізичні особи).
Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку. Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку України приймає окремі рішення щодо:
· звітного періоду резервування;
· нормативів обов'язкового резервування;
· складу зобов'язань банку (об'єкт резервування), щодо яких установлюються нормативи обов'язкового резервування;
· обсягу обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку;
· порядку формування та зберігання коштів обов'язкового резервування на окремому рахунку в Національному банку.
За умови встановлення порядку зберігання коштів обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в Національному банку банк має щоденно на початок операційного дня протягом звітного періоду резервування дотримуватися вимог щодо обсягу залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку в розмірі, установленому Правлінням Національного банку України на відповідний період. Обсяг обов'язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 100 процентів) до суми обов'язкових резервів за попередній звітний період резервування.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В ВАТ «ОЩАДБАНК»

2.1. Загальна характеристика діяльності ВАТ «Ощадбанк»

ВАТ «Ощадбанк» - одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні, яка стабільно працює в умовах постійної конкуренції на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.
Ощадбанк -- єдиний банк, який у відповідності до Закону України „Про банки і банківську діяльність” має державну гарантію по вкладах населення. Банк здійснює свою діяльність на підставі отриманих: Банківської Ліцензії № 148 від 16.01.2002р.; Дозволу №148-2 на проведення банківських операцій та додатку №148-2 до нього від 29.04.2002 року.
Місія банку -- відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої доходності та надзвичайної надійності. Ощадбанк має на меті відновити довіру населення, як запоруку стабільності національної банківської системи, економічного зростання країни та підвищення добробуту громадян. Стратегічна мета Банку -- залишаючись банком загальнонаціонального рівня, відтворити позиції стабільної, прозорої, конкурентноздатної фінансової установи, яка співпрацює як з системними державними підприємствам, так і на традиційному для банку сегменті бізнесу -- роздрібному.
Статут відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261 зареєстрований Національним Банком України 28 лютого 2003 року за реєстраційним №4 (із змінами та доповненнями) За статусом Банк є спеціалізованим ощадним.
Організаційно - правова форма Банку - відкрите акціонерне товариство. Засновник - Банку держава в особі Кабінету Міністрів. Відповідно до Статуту органами управління Банку є :
· Наглядова рада Банку;
· Правління Банку.
· Функції контролю за діяльністю Банку покладено на ревізійну комісію.
Банк має наступну організаційну структуру (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Організаційна структура Ощадбанку
Єдину систему банку становлять його центральний апарат, філії, територіально відокремлені безбалансові відділення і представництва.
Структура банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з:
- центрального апарату;
- філій банку, що виділені на окремий баланс:
§ обласних управлінь, Головного управління по м. Києву та Київській області, Кримського республіканського управління;
§ відділень;
- територіально відокремлених безбалансових відділень;
- представництв.
Філії, територіально відокремлені безбалансові відділення та представництва банку не є юридичними особами і діють від імені банку на підставі положень про них.
Філії банку здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про філію, на підставі письмового дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.
Територіально відокремлені безбалансові відділення здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про таке відділення, на підставі письмового дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.
ВАТ «Ощадбанк» отримано ліцензію, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України від 20.06.2005р. № 218398 АБ на право здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів; на право здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій за реєстраційним № 599/1/06 від 21.12.2006 року. В 2007 році в Ощадбанку був проведений аудит, на основі якого аудитор висловив безумовно позитивний висновок, що свідчить про відсутність шахрайства та помилок приведені банківської діяльності Ощадбанком.
Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року в складі мережі ВАТ „Ощадбанк” здійснювали фінансово-господарську діяльність головне операційне управління, 419 філій (управлінь, відділень) та 5 728 територіально відокремлених безбалансових відділень.
Основними напрямами діяльності, що їх здійснював Банк протягом звітного періоду, були наступні:
· Розрахунково - касове обслуговування клієнтів.
· Кредитування юридичних і фізичних осіб.
· Залучення депозитів фізичних та юридичних осіб.
· Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.
На підставі банківської ліцензії від 16.01.2002р. №148 на право здійснювати банківські операції, що визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а також Дозволу від 29.04.2002р. №148-2 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” згідно з додатком до цього дозволу, банк здійснює такі операції:
- приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
- відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
- розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
- операції з валютними цінностями;
- операції з банківськими металами на валютному ринку України;
- емісію власних цінних паперів;
- організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
- здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
- придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
- лізинг;
- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
- випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
- випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
- надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
- здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
- перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
- операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
· з інструментами грошового ринку;
· з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
· з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
- довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
- депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.
За 2007 рік активи банку зросли з 11590,416 млн. грн. до 19290,906 тис. грн., що є позитивною тенденцією дільності Ощадбанку. Чисті активи банку за 2006 рік збільшились на 21,8 %, або на 2 075 101 тис. грн. і їх обсяг на 01.01.2007 становив 11 590 416 тис. грн. Підпроцентні пасиви складають 79,7 % пасивів банку. Абсолютне їх зростання за 2006 рік становило 1 196 720 тис. грн., а їх обсяг склав 9 232 888 тис. грн. Структура зобов'язань банку збільшилась у бік зростання частки строкових депозитів та залучених коштів інших банків, що, в основному, залучалися в якості застави за наданими короткостроковими міжбанківськими кредитами. Строкові депозити збільшились на 692 472 тис. грн., або на 48,4 %. Їх частка зросла на 3,3 в.п. і становила 18,3 %. Кошти фізичних осіб зросли на 26,8 %, або на 1 569 534 тис. грн. і склали 7 432 152 тис. грн., що становить 80,5 % процентних фондів. Обсяг коштів залучених в інших банках збільшився на 575 083 тис. грн., а їх питома вага в чистих пасивах зросла більше ніж вдвічі, та склала 7,9%,в 2007 році - 2143848 тис. грн. Майже вдвічі, порівняно з початком року, знизилась частка кредиторської заборгованості і становила 3,6%.
В структурі пасивів частка власних коштів банку (капіталу) збільшилась майже вдвічі (з 8,2% до 15,5%), в основному за рахунок зростання переоцінки основних засобів з 0,3 % до 7,8 %. Балансовий капітал за 2006 рік збільшився на 1 015 827 тис. грн. і становив 1 791 407 тис. грн. При цьому його структура змінилась у бік зменшення питомої ваги статутного капіталу з 90,6 % до 40,3 %, обсяг якого становив 722 000 тис. грн. Станом на 01.01.2008 року балансовий капітал банку складав 2198420 тис. грн., розмір статутного капіталу складав 922000 тис. грн. ат збільшився в порівнянні з 206 роком на 200000 тис. грн. Джерелом збільшення статутного капіталу був прибуток банку.
Регулятивний капітал банку, визначений з урахуванням вимог постанови правління Національного банку України від 27.10.2005 № 397, збільшився на 111 024 тис. грн. і становив 878 466 тис. грн. Адекватність регулятивного капіталу склала 11,31 %. Для структури активів банку у 2006 році характерне їх покращення за рахунок зростання частки кредитів, наданих клієнтам. Дохідні активи з початку року зросли на 20 %, або 1 425 609 тис. грн. і становили 8 571 180 тис. грн. За 2006 рік кредитний портфель банку (з МБК та позабалансовими зобов'язаннями) збільшився в 2,5 рази, або на 3 915 787 тис. грн., і досягнув 6 482 492 тис. грн.
Позабалансові зобов'язання банку збільшились на 611 288 тис. грн. і склали 667 915 тис. грн. Залишок за кредитами, наданими фізичним особам (без зменшення на суму фактично сформованих резервів) з початку року збільшився вдвічі, або на 1 393 080 тис. грн., а його обсяг склав 2 696 331 тис. грн. Залишок кредитів, наданих суб'єктам господарювання та органам державної влади (без зменшення на суму фактично с и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.