На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Работа № 100248


Наименование:


Статья ДО СТОР АРХЕОЛОГЧНОГО ДОСЛДЖЕННЯ ТЕРИТОР ДЕРАЖНЯНСЬКОГО РАЙОНУ НА ХМЕЛЬНИЧЧИН

Информация:

Тип работы: Статья. Предмет: История. Добавлен: 07.11.2016. Сдан: 2015. Страниц: 6. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):




ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ДЕРАЖНЯНСЬКОГО РАЙОНУ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

У статті охарактеризовано основні археологічні пам’ятки, висвітлено та досліджено основні аспекти археологічних досліджень на території Деражнянського району на Хмельниччині протягом 1968-2014 рр.
Ключові слова: Деражнянський район, археологічна розвідка, археологічна пам’ятка, Болохівщина, Божськ, Деражнянський замок.

Деражнянський район займає вигідне природно-географічне розташування і тому, починаючи із часів неоліту, був постійно заселений. На жаль, археологія регіону вивчена недостатньо. На території Деражнянщини проведено багато археологічних розвідок, але повномасштабних археологічних експедицій було лише дві – археологічні розкопки під керівництвом В. Якубовського в 1968-1972 рр. на території с. Городище [1; 2] та археологічна експедиція 2014 року у м. Деражня, коли В. Захар’єв та С. Шпаковський виявили рештки Деражнянського замку, що спричинило справжню наукову сенсацію [3]. Розвідкові роботи на території Деражнянського краю проводили В. Якубовський, А. Гуцал, І. Михальчишин [4].
Найбільш серйозні роботи проведені В. Якубовським на місці давньоруської фортеці в с. Городище. Тоді на 1300 кв. м. було виявлено городище, яке, думку Якубовського є стародавнім літописним містом Божськ, який належав до Болохівського політичного утворення. Речовий скарб із 206 золотих та срібних прикрас є унікальною пам’яткою історії тих часів. Було отримано важливі відомості щодо розвитку економіки, культури, духовного життя населення [2 с. 87-89]. Існують версії, що літописний Божськ знаходиться в с. Божиківці на Деражнянщині чи в м. Буськ (Буський район Львівської області). К. Терещук доводить, що городище в с. Городище не є залишками м. Божськ. Він доводить цю думку, виходячи із таких міркувань: воно було зруйноване монголо-татарами (що довели розкопки, які проводив В.І. Якубовський), а літопис повідомляє, що місто було зруйноване Данилом Галицьким; сама назва підказує, що назва м. Бужськ утворилася від назви річки Буг (сучасний Західний Буг). Городище в с. Городище К. Терещук відносить до болохівського Городця, а Божськ – до Бужська [5, с. 169]. Навесні 2012 р. у с. Божиківці вперше за роки незалежності була проведена археологічна розвідка, у якій взяли участь співробітники обласного краєзнавчого музею: С. Демидко, С. Єсюнін, О. Погорілець та місцеві краєзнавці О. Кохановський та В. Сосідко. Дослідивши значну територію, не було виявлено знарядь праці, предметів побуту. Тому гіпотеза про те, що саме в с. Божиківці знаходилося м. Божськ втрачає свою актуальність. Але була виявлена курганна група поховань скіфського часу VII-III ст. до н. е., розташована за 0,5 км на захід від с. Божиковець, яка складається із двох насипів. Один курган висотою 1,9 м і діаметром насипу до 30 м зберігся задовільно, слідів сторонніх втручань не було виявлено. Другий курган зберігся погано, висота – 1,6 м і діаметр не більше 60 м, частина кургану розорюється для сільськогосподарських потреб. Також виявлено два поселення трипільської (IV-III тис. до н.е.) та черняхівської культур (III-IV ст. н.е.) [6, с. 65].
Впродовж 2009-2012 рр. на території Деражнянського району співробітниками Хмельницького обласного краєзнавчого музею та ДП ОАСУ «Подільська археологія» проводилися археологічні розвідки у рамках роботи над плановою науковою темою «Формування та ґенеза систем заселення межиріччя Горині – Південного Бугу у II-XVI ст.». Археологічні розвідки були проведенні в ряді населених пунктах: селах Божиківці, Вівсяники, Гатна, Іванківці, Коржівці, Старий Майдан, Новосілка, Шелехова та селищах міського типу Вовковинці та Лозове [6, с. 64-68]. В с. Вівсяники було виявлено черняхівське поселення площею 700х100 м. Знахідки із шурфів цієї пам’ятки репрезентовані керамічним матеріалом, серед якого переважають фрагменти стінок посуду. Культурний шар складений однорідним суглинком потужністю до 0,50 м із включенням фрагментів гончарного посуду III-IV ст. н.е., дрібних шматочків печини та обпаленої обмазки. На території с. Шелехова виявлена двошарова п’ятка на схилі лівого берега р. Ровець площею 1000х500 м. На поверхні зібрано численні фрагменти ліпного посуду та крем’яні відщепи розвиненого та пізнього етапів трипільської культури. Городище VII-III ст. до н.е. виявлено в с. Старий Майдан. Підквадратний у плані майданчик 200х180 м оточений валом висотою понад 2 м. Вал та культурний шар зазнали значних ушкоджень внаслідок будівництва тваринницького комплексу та подальшої господарської діяльності. На території с. Новосілки знайдено на площі 200х50 м фрагменти ліпного посуду скіфського часу. Також виявлено поселення площею 300х50 м, де знайдено фрагменти ліпного посуду трипільської культури та обмазку. В с. Коржівці виявлено поселення скіфського часу та досліджено три кургана [6, с. 64-68].
Археологія Деражнянщини представлена цілою низкою археологічних пам’яток. Неолітичні пам’ятки представлені такими населеними пунктами як Вовковинці, Волоське, Деражня, Деркачі, Згарок, Кайтанівка, Коржівці, Новосілка, Явтухи. З цих місцезнаходжень походять в основному крем’яні вироби. Значна частина поселень, зафіксованих біля сіл Вівсяники, Галузинці, Кориченці, Маниківці, Радивці, Слобідка-Шелехівська, Черешенька, Яськівці відносяться до трипільської культури (V-IV тис. до н. е.). На них знайдені уламки розписного посуду, кам’яні знаряддя. У с. Мазники ще у XIX ст. було виявлено кам’яні сокири завдовжки 14 см. Поселення в с. Черешеньки трипільського часу займає площу більше 20 га. Доба бронзи (III-II тис. н.е.) представлена поселеннями у с. Божиківці, Вовковинці, Гатна, Галузинці, Загінці, Радивці. М.Й. Ягодзінський повідомляв про знахідки бронзових сокир в с. Загінці [4, с. 61-62]. Період раннього залізного віку представлений в українському лісостепу чорноліською культурою (X-VIII ст. до н. е.). та пам’ятками скіфського часу (VII -III ст. до н.е.). Вони відомі у с. Вовковинці, Гатна, Мазники, Кориченці [7, с. 70]. У Деражнянському районі виявлено археологічні пам’ятки черняхівської культури у ряді сіл. В Галузинцях виявлено поселення на правому березі безіменного струмка, у Гатні – за 2 км південно-західніше села по лівому березі р. Вовк, у Коржівцях – за 0,5 км північніше населеного пункту, в долині правого берега р. Вовк, а у Лозовому – за 0,5 км від південно-східної околиці і теж вздовж русла згаданої річки [8, с. 53-56]...

Список використаної літератури
1. Якубовський В. Скарби Болохівської землі / В. Якубовський. – Кам’янець-Подільський, 2003. – 158 с.
2. Якубовський В. Давньоруський скарб з с. Городище Хмельницької області / В. Якубовський. // Археологія. – 1975. – Вип. 16. – С. 87-104.
3. Захар’єв В. Земляні замки Центрального Поділля – сенсації останніх сезонів / В. Захар’єв, С. Шпаковський // Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський, 2014. – С. 211-214.
4. Гуцал В. Епоха каменя і ранніх металів на Деражнянщині / В. Гуцал. // Там само. – С. 61-64.
5. Терещук К. До питання про локалізацію Болохівської землі / К. Терещук. // Дослідження з слов’яно-руської археології. – К., 1976. – С. 164-174.
6. Глембоцький В. Результати останніх археологічних досліджень на території Деражнянського та Ярмолинецького районів Хмельницької області / В. Глембоцький, С. Демидко. // Деражнянщина: минуле і сучасне: 90-річчю утворення Деражнянського р-ну: матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф. / голова редкол. Л.В. Баженов. – Хмельницький, 2013. – С. 64-68.
7. Гуцал А. Стародавні фортеці Деражнянського району / А. Гуцал. // Там само. – С. 68-72.
8. Археологічна спадщина Хмельницької області: довідник / авт.-уклад. А. Гуцал, В. Якубовський, І. Михальчишин. – Чернігів : Деснянська правда; К. : Фенікс, 2011. – 176 с.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.