Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат снування в юридичнй науц двох головних напрямкв визначення сут прав свобод людини: природно-правовового та позитивстського. Свобода людини громадянина як конституцйно-правова категоря. Методи й механзми захисту прав свобод людини.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 28.01.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


11

Реферат на тему

Основні права та свободи людини, механізми та методи їх захисту

ПЛАН

1. Поняття і трактування прав і свобод людини.

2. Класифікація прав і свобод.

3. Обов'язки.

4. Методи й механізми захисту прав і свобод людини.

5. Література.

1. Поняття і трактування прав і свобод людини.

В юридичній науці існують два головні напрями визначення суті прав і свобод людини: природно-правовий та позитивістський.

Природно-правовий напрям розглядає людину як таку, що має невід'ємні природні права, даровані їй від народження. Вони не залежать від волі дер-жави. Основою цього напряму стала природно-правова концепція, яка вважає головним принцип свободи, невід'ємності, невідчужуваності прав лю-дини. Держава покликана визнавати ці права, рахуватися з ними, охороня-ти їх від будь-яких посягань. Ідея природних прав лю-дини покликана поставити заслін всевладдю держави, що перешкоджає роз-виткові свободи, індивідуалізму й автономії особи. Чинна Кон-ституція України спирається на природно-правову концепцію прав людини.

Позитивістський напрям (протистояв і значною мірою протистоїть до цього часу природно-правовому напряму), згідно з яким права людини, їх обсяг і зміст визначає держава як верховна сила, наділена правом розпо-ряджатися долями індивідуумів на власний розсуд, котра «дарує» їх людині, здійснюючи щодо неї патерналістські функції.

Законодавче оформлені права людини набувають додаткової сили, а дер-жава зобов'язується гарантувати та забезпечувати їх. Це усуває протистояння природно-правового та позити-вістського підходів до прав людини і виключає насильство держави стосовно осо-би, відстоює автономію і пріоритет прав людини щодо держави.

Справжнього сенсу права людини набувають тільки на основі прин-ципів демократії, свободи, справедливості, рівності, визнання самоцінності людини.

Найвиразніше права люди-ни виявляються в її суб'єктивному праві, що включає як можливість самостійно здійсню-вати чи не здійснювати певні дії (поведінку), так і можливість вимагати цьо-го від іншої особи (інших осіб). У ви-падку порушення суб'єктивного права воно захищається законом у приму-совому порядку шляхом пред'явлення в суді або іншому установленому за-коном державному органі вимог до порушника..

Свобода людини і громадянина як конституційно-правова катего-рія -- це спроможність людини діяти відповідно до своїх інтересів і мети. Це можливість власного, незалежного вибору того чи іншого рішення. Свобода тлумачиться як встановлена і гарантована законом сфера автономії громадя-нина стосовно держави, державної влади й інших громадян. Це свобода пев-них дій, волевиявлення, передусім свобода вияву політичних думок, вимог і міркувань, або право громадянина на невтручання органів держави й інших громадян у сферу його особистих переконань.

Правам і свободам людини повинні відповідати певні її обов'язки, бо без цього права не будуть забезпечені відповідними діями інших осіб, організа-цій, держави, від яких залежить функціонування цих прав і свобод. Загальна теорія права трактує конституційні обов'язки людини і громадя-нина як міру належної поведінки. Людина повинна підкорятися певним правилам, щоб при використанні своїх прав і свобод не завдавати невиправ-даної шкоди іншим.

Отже, права і свободи людини -- це її соціальні можливості, які визнача-ються економічними й культурними умовами життя суспільства і законодав-че закріплюються державою. В них виражена та міра свободи, яка об'єк-тивно можлива для індивіда на конкретному етапі розвитку суспільства.

Під основними правами людини зазвичай розуміють права, які містяться в конституціях держав і міжнародно-правових документах з прав людини, зокрема, в загальній Декларації прав людини (1948), Міжнародному пакті про гро-мадянські та політичні права (1966), Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (1966), а також Європейській конвенції захисту прав людини і основних свобод (1950), Європейській соціальній хартії (1960). Основні права і свободи забезпечують різноманітні сфери життя люди-ни -- особисту, політичну, соціальну, економічну, культурну. Відповідно до цього вони структуруються за групами і найменуваннями. Ці права розріз-няють також за часом виникнення. Від цього походить поняття «покоління прав людини».

Під першим поколінням прав людини розуміють ті традиційні ліберальні цінності, які були сформульовані в процесі здійснення буржуазних револю-цій, а потім конкретизувалися і розширилися в практиці й законодавстві де-мократичних держав. До них належать: право на свободу думки, совісті і ре-лігії; право кожного громадянина на ведення державних справ; право на рів-ність перед законом; право на життя, свободу і безпеку особи; право на сво-боду від свавільного арешту, затримання або вигнання; право на гласний і з дотриманням усіх вимог справедливий розгляд справ незалежним і безсто-роннім судом тощо.

Друге покоління прав людини сформувалося в проце-сі боротьби народів за поліпшення економічного становища, підвищення культурного статусу, їх реалізація потребує організаційної, координуючої та інших форм діяльності держави. До прав другого покоління належать права на працю і вільний вибір роботи; соціальне забезпечення і відпочинок; захист материнства і дитинства; освіту; участь у культурному житті суспільства.

Після Другої світової війни почало формуватися третє покоління прав лю-дини. До них включаються лише колективні права (здійснюються не окремою людиною, а народом, нацією, суспільством тощо), так звані права солідарності -- право на розви-ток, мир, здоров'я, довкілля, спільну спадщину людства, а також право на комунікацію.

2. Класифікація прав і свобод.

Існують такі основні групи прав і свобод людини та громадянина: грома-дянські, політичні, економічні, соціальні, культурні.

Громадянські (особисті) права -- це визначені та гарантовані конституці-єю і законами пріоритетні можливості людини користуватися невідчужуваними благами особистого життя й індивідуальної свободи. Вони визначають свободу людини у сфері особистого життя, юридичну захищеність від будь-якого незаконного втручання. До громадянських прав людини належать: пра-во на вільний розвиток особистості; невід'ємне право на життя; право на по-вагу до гідності; право на свободу та особисту недоторканість; право на та-ємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспон-денції; право на невтручання в особисте і сімейне життя; право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання; право на свободу думки і слова; право на свободу світогляду і віросповідання.

Політичні права і свободи людини визначають її правове становище в сис-темі суспільно-політичних відносин, які виникають у процесі здійснення державної влади. Носіями, суб'єктами цих прав є лише громадяни тієї чи ін-шої країни, а не всі особи, які живуть на її території. Вони можуть бути реа-лізовані як індивідуально, так і завдяки участі громадянина, наділеного ци-ми правами і свободами, у діяльності відповідних об'єднань, політичних партій, профспілкових організацій, державних структур. До політичних прав громадян належать: право на свободу асоціацій; пра-во на участь у державних справах як безпосередньо, так і через своїх пред-ставників; право обирати і бути обраним; право на свободу думки, безпе-решкодне дотримання власних думок; право на вільний пошук, одержання і поширення інформації; право на мирні збори та маніфестації; право на звернення.

Економічні, соціальні та культурні права покликані забезпечити людині належний життєвий рівень. Перелік цих прав закріплений у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.