На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик нститут зобов'язального права. Господарськ договори та порядок їх укладання. Забезпечення виконання господарських зобовязань: неустойка, порука, гарантя, застава, притримання. Публчн гарантї виконання зобовязань. Господарськ правопорушення.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 07.05.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ „УКРАЇНА”

КАФЕДРА ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни Господарське право
на тему: "Виконання господарських договорів та способи його забезпечення"
Виконала:
Студентка V курсу
групи ЗПЗ №14
Бондар Олеся Василівна
Залікова книжка № 1407
Перевірив:
кандидат юридичних наук,
доцент Лебеденко В.І.
Київ - 2006
ЗМІСТ

1.ВСТУП
2. Господарські договори
3. Порядок укладання господарських договорів
4. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
§ Неустойка
§ Порука
§ Гарантія
§ Застава
§ Притримання
§ Публічні гарантії виконання зобов'язань
5. Господарські правопорушення
6. ВИСНОВОК
7.Література
1.ВСТУП

Термін «зобов'язання» досить часто вживається в різ-них значеннях. В одних випадках під ним розуміють угоду між особами, тобто договір, в інших -- обов'язок, борг певної особи. Крім того, в юридичній літературі існує поняття «зобов'язальне право», котре можна визначити як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з передавання майна, виконання робіт, надання послуг, відшкодування шкоди. Норми зобов'я-зального права -- найзначніша частина цивільного законодавст-ва. У Цивільному кодексі України (далі -- ЦК) 1308 статей, з яких 706 безпосередньо присвячено зобов'язанням. Водночас загальні положення про господарські зобов'язання містяться в розд. IV Господарського кодексу України (далі -- ГК). Своєю чергою, у ГК із 418 статей майже 100 спрямовані на правове регулювання господарських зобов'язань.
Отже, є всі підстави стверджувати, що існує два інститути зо-бов'язального права -- інститут цивільно-правових зобов'язань і інститут господарських зобов'язань.
Основними видами господарських зобов'язань вважа-ються майново-господарські зобов'язання та організаційно-гос-подарські зобов'язання (ч. 2 ст. 173 ГК). Крім того, у ГК сформу-льовано поняття соціально-комунальних зобов'язань (ст. 177 ГК), публічних зобов'язань (ст. 178 ГК), а також господарсько-дого-вірних зобов'язань (ст. 179 ГК).
Різновидом майново-господарських зобов'язань є господарсь-ко-договірні зобов'язання. Неодмінною ознакою господарсько-договірних зобов'язань є чітко визначена підстава виникнення таких зобов'язань -- господарський договір. Відповідно до ст. 179 ГК майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на під-ставі господарських договорів, є господарсько-договірними зо-бов'язаннями.
Виконання зобов'язання являє собою завершальну стадію розвитку зобов'язальних правовідносин, на якій виконуються обов'язки і реалізуються суб'єктивні права. Головну роль у виконанні зо-бов'язання відіграє боржник (зо-бов'язана сторона), проте й на кредитора (управнену сторону) покладаються певні обов'язки - прийняти виконання зо-бов'язання, здійснити дії, без яких боржник не може виконати своїх обов'язків. Для боржника виконання зо-бов'язання полягає в здійсненні дій, які він повинен виконати згідно зі змістом зо-бов'язання. Виконання зо-бов'язання може виявлятись і в утриманні боржником від певних дій. Виконанням зо-бов'язання досягається його мета, і зо-бов'язання припиняється. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зо-бов'язання належним чином відповідно до закону, договору, а за браку конкретних вимог щодо виконання зо-бов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Дана робота буде присвячена саме господарським договорам, а головне способам їх забезпечення. Звернемо також увагу на правопорушення і санкції які застосовуються у сфері господарювання за порушення зо-бов'язання.
2.Господарські договори

Основною підставою виникнення цосподарсько-договірних зобов'язань є господарський договір. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів визначене в гл. 20 ГК.
Між тим самого поняття господарського договору у ГК бра-кує. В.С. Щербина визначає господарський договір як майнову угоду суб'єкта господарювання з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської (комерційної) діяльності під час виробництва і реалізації продук-ції, виконання робіт, надання послуг Щербина В.С. Господарське право. - К., 2003. - С. 133 - 134..
Крім того, поняття господарського договору можна визначити виходячи зі змісту ст. 180 ГК, а саме: господарський договір є угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань як погоджених сторона-ми, так і тих, що беруться ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.При цьому треба мати на увазі, що хоч господарські договори за загальним правилом і укладаються відповідно до вимог, уста-новлених ЦК, безпосереднє укладання господарських договорів повинно здійснюватись насамперед з урахуванням особливостей, передбачених ГК, а також іншими нормативно-правовими, актами щодо окремих видів договорів.
Такий специфічний порядок укладання господарських догово-рів дозволяє вести мову про деякі характерні особливості, що уможливлюють відмежування господарських договорів від циві-льно-правових.
По-перше, визначальна відмінність між цивільно-правовими і господарськими договорами полягає в неоднаковому застосуван-ні принципу свободи договору. Так, якщо відповідно до ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору і виборі контраген-та, то згідно з ч. 3. ст. 179 ГК укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господа-рювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вка-зівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної впади або органів місцевого самоврядування.
По-друге, сторони цивільно-правового договору (за браку за-борони в ЦК) вправі відступити від положень ЦК і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони господарського дого-вору також можуть відступити від положень ЦК, аії? вони не ма-ють права відступити від положень ГК (наприклад, суб'єкти гос-подарювання, що належать до державного сектору економіки і виконують зобов'язання, фінансування яких здійснюється за ра-хунок державного бюджету чи за кошти державного кредиту).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що беруться ними як обов'язкові умови дого-вору відповідно до законодавства.
Укладаючи господарські договори, сторони можуть визначати зміст договору на підставі:
1) вільного волевиявлення, коли сторони мають право пого-джувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не супере-чать законодавству;
2) зразкового договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання за укладення ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою зміню-вати окремі умови, передбачені зразковим договором, або допов-нювати його зміст;
3) типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим орга-ном державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
4) договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти в разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягну-то згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, ви-знані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін по-винна бути досягнута згода. Укладаючи господарський дого-вір, сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.Строком чинності господарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору. Закінчення строку чинності господарсь-кого договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що трапилось під час дії договору.
3.Порядок укладання господарських договорів

Загальний порядок укладання господарських договорів визначається ст. 181 ГК і є досить заформалізованим (порівняно з порядком укладання цивільно-правових договорів), а також уста-новлює завеликий строк для врегулювання можливих розбіжнос-тей між сторонами.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто через обмін листами, факсограмами, те-леграмами, телефонограмами тощо, а також способом підтвер-дження взяття до виконання замовлень, якщо законом не встано-влено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний доку-мент, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторо-на, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжнос-тей, про що робиться застереження в договорі, та у двадцятиден-ний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей самий строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена в письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або тако-го, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона--виконавець за договором, що в установленому по-рядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у за-значений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залиши-лися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважають-ся прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов го-сподарського договору, такий договір вважається неукладеним. (таким, що не відбувся).
Певні різновиди господарських договорів мають свої особли-вості укладання (спрощений спосіб укладання договору, обов'яз-ковість укладання договору, відповідальність за неукладення до-говору, незастосування загального порядку укладання договору взагалі тощо). ГК установлює особливості укладання таких дого-ворів: попередніх договорів (ст. 182 ГК), договорів, що уклада-ються на підставі державного замовлення (ст. 183 ГК), договорів, що укладаються на основі вільного волевиявлення сторін, зраз-кових і типових договорів (ст. 184 ГК), господарських договорів, що укладаються на біржах, ярмарках та публічних торгах (ст. 185 ГК), організаційно-господарських договорів (ст. 186 ГК), догово-рів, що укладаються за рішенням суду (ст. 187 ГК).
· Попередній договір
За попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язуєть-ся у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладання попереднього договору, укласти основний господарський договір на умо-вах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визна-чити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укла-дання попередніх договорів не застосовується загальний порядок укла-дання господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладання основного договору, друга сторона має право вимагати укладання такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбаче-не попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Відносини щодо укладання попередніх договорів регулюються Цивіль-ним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Гос-подарським кодексом України. Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юри-дичних наслідків.
· Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
Договори за державним замовленням укладаються між визначе-ними законом суб'єктами господарювання -- виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені дер-жави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються гос-подарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників. Укладання сторонами дого-вору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в загальному порядку укладання господарських договорів (передбаченому статтею 181 Господарського кодексу України) з урахуванням особливос-тей, передбачених законодавством державних контрактів. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.
Ухиляння від укладання договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відпові-дальність, передбачену Господарським кодексом України та іншими за-конами. Спори, пов'язані з укладанням договору за державним замов-ленням, в тому числі при ухилянні від укладання договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
Виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укла-дання державного контракту на умовах, визначених державним замовлен-ням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.
· Особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів
При укладанні господарського договору на основі вільного волеви-явлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої зі сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладання Договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа з додержанням за-гального порядку укладання договорів (встановленого статтею 181 Гос-подарського кодексу України).
Укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням загальних умов укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання (передбачених ст.197 ГК України), не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами загального порядку укладання господарських договорів (передбаченими у ст.181 ГК України) та відповідно до правил, становлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
· Особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах
До укладання господарських договорів на біржах, оптових яр-марках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладан-ня договорів на основі вільного волевиявлення з урахуванням норматив-но-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, яр-марків та публічних торгів.
Укладання організаційно-господарських договорів Договірне оформлення організаційно-господарських зобов'язань може здійснюватися учасниками господарських відносин як на основі вільного волевиявлення сторін, так і на основі примірних договорів, якщо укладання таких договорів передбачено відповідними нормативно-право-вими актами. Спрощений спосіб укладання організаційно-господарських договорів не допускається.
Укладання господарських договорів за рішенням суду Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за дер-жавним замовленням, або договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядають-ся судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобо-в'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладання відповід-ного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Порядок зміни та розірвання господарських договорів Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або до-говором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розір-вати договір, повинна надіслати про и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.