На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Земля як обєкт правової охорони. Юридична вдповдальнсть за порушення земельного законодавства. Органзацйно-правов заходи охорони земель. Рацональне використання земель та пдвищення родючост рунтв. Подолання екологчної кризи в Україн.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Правоведение. Добавлен: 08.10.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


План

Вступ
1.Земля як об'єкт правової охорони
2.Організаційно-правові заходи охорони земель
3.Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
Висновок
ВСТУП

Земля - найперше і найголовніше джерело багатства: верхній найродючіший шар землі (ґрунт) є базою розвитку сільського і лісового господарства; в надрах землі знаходяться величезні запаси корисних копалин;вода,без якої взагалі неможливе життя, також органічно пов'язана із землею. Нарешті, земля є просторовим базисом розміщення заводів і фабрик,залізниць і автомобільних доріг, аеродромів, міст, сіл з їх науковими,навчальними і культурно-виховними центрами.
Земля є основою розвитку виробничих сил України в інтересах усього її народу,матеріальною умовою будь-якого процесу виробництва і загальним знаряддям праці. Це найголовніший природний ресурс, глобальний нагромаджувач сонячної енергії, основа життя рослин тварин і людей. Навкруги нас немає нічого більш вічного, необхідного і незамінного,ніж земля.
Про величезне значення землі говорить і те, що вона не є продуктом людської праці, вона - творіння самої природи,а тому збільшити запаси земельних ресурсів за бажанням чи за потребою людини неможливо. Просторова обмеженість землі не може бути усунена людьми. Ця особливість землі повинна завжди враховуватись людиною, що відіграватиме позитивну роль у її збереженні.
Значення проблеми охорони земель зростає, якщо врахувати, що охорона земель є важливою складовою частиною охорони навколишнього природного середовища. У природі все взаємопов'язане, від стану одних об'єктів природи: лісів, вод, надр, тваринного світу, атмосферного повітря. Отже, зміцнення охорони земель - це важливий крок до подолання екологічної кризи, в якій опинилася Україна.
Загальнонародним завданням є раціональне використання земель, їх охорона і всебічне підвищення родючості ґрунтів. Основним завданням, при написанні цієї контрольної роботи, є визначення усіх можливих заходів охорони земель та відповідальності за порушення земельного законодавства.
1. Земля як об'єкт правової охорони

Земельна площа України становить 606 355 тис. га. Відповідно до цільового призначення розрізняють землі:
- сільськогосподарського призначення;
- населених пунктів (міст, селищ, сіл);
- промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення.
- природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;
- лісового фонду;
- водного фонду;
- запасу.
Віднесення земель до відповідних категорій здійснюється органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами,які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного та іншого призначення.
Заслуговує на увагу питання власності на землю. Згідно із земельним законодавством, власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективна, приватну. Причому всі форми власності є рівноправними.
З усіх видів земель охороні підлягають насамперед землі сільськогосподарського призначення. І це зрозуміло, адже земля у сільському господарстві є основним засобом виробництва і не може бути замінена іншим засобом. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства,проводиться на підставі даних державного земельного кадастру.
Згідно із земельним законодавством землями сільськогосподарського призначення є землі, які надані для потреб сільського господарства або призначені для цього.
Землі сільськогосподарського призначення
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, господарництва, сінокосіння і випасання худоби;
б) громадянам, колективам та сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам і навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням та релігійним організаціям - для ведення підсобного сільського господарства.
У випадках, передбачених законодавством України, землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися для ведення сільського господарства іншим організаціям.
Земельні ділянки, які зазнали радіоактивного і хімічного забруднення, на не забезпечується одержання чистої продукції, підлягають вилученню із сільськогосподарського обороту. Виробництво на цих землях сільськогосподарської продукції забороняється.
Землі сільськогосподарського призначення характеризуються правовим режимом, який відрізняється від правового режиму інших категорій земель, зокрема земель населених пунктів, промисловості та транспорту. Характерною рисою цих земель є те, що вони використовуються головним чином як засіб виробництва, на відміну від земель промисловості та міських земель, що використовуються як просторово-операційний базис.
Землі сільськогосподарського призначення насамперед підлягають охороні від необґрунтованих відводів для потреб несільськогосподарського характеру.
Забезпечення раціонального використання, відновлення і охорони земель -- проблема не лише України, а й багатьох інших країн світу. Людство за всю історію свого розвитку втратило понад 2 млрд га сільськогосподарських угідь, що значно перевищує загальну площу сучасних угідь.
В Україні щорічно вилучається із сільськогосподарського обороту понад 12 тис. га сільськогосподарських угідь. Причин щодо цього багато і зумовлені вони активізацією людської діяльності щодо використання об'єктів природи. Однією з причин втрати орних земель є недосконалість системи землеробства як сукупності взаємопов'язаних, науково обґрунтованих агротехнічних, меліоративних, організаційно-виробничих та економічних заходів. Наслідком дії цієї системи є водна і вітрова ерозія, спустошення, затоплення, підтоплення і залісення земель.
Друга причина втрати земель сільськогосподарського призначення - недосконалість земле охоронного законодавства. Чинне законодавство передбачає загальну ідею про бережливе ставлення до сільськогосподарських угідь, економний відвід їх для несільськогосподарських потреб. Однак законодавство і практика у вирішенні питань про відвід земель мають недоліки, які призводять до того, що визначена в законодавстві мета -- охорона земель сільськогосподарського призначення від нераціонального використання - не досягається.
Правові акти, які тривалий час регулювали вилучення земель для несільськогосподарських потреб, не передбачали санкцій за зайве вилучення землі та економічних умов, які б усіма силами стримували зазіхання проектних і будівельних організацій на сільськогосподарські угіддя. Такий підхід призвів до негативних наслідків - придатні для сільського господарства землі розбазарювались, а під будівництво відводились орні землі.
Землі треба охороняти не лише від необґрунтованого зменшення кількості, а й від зниження їхньої родючості. На велику увагу заслуговує охорона верхнього, найбільш родючого шару земної кори - ґрунту. Саме ґрунт забезпечує нормальний розвиток рослинного покриву, є живильним середовищем для зернових та інших сільськогосподарських культур.
Ґрунт належить охороняти від усіляких негативних процесів, передусім від водної та вітрової ерозії.
Негативні наслідки ерозії не обмежуються зниженням родючості ґрунтів, ерозія згубна ще й тому, що продукти змиву замулюють річки, що обертається великими збитками, оскільки потрібно проводити розчистку їхніх русел.
Вітрова ерозія призводить до виснаження земель, заносу польових посівів, виноградників і лугів.
Отже, внаслідок невиправдано великого відчуження продуктивних земель для несільськогосподарських потреб і прогресуючої деградації ґрунтів у сільському господарстві, проблема втрат земельних ресурсів є головною екологічною проблемою сучасності.
Охороні підлягають не тільки землі сільськогосподарського призначення, а й інші землі державного земельного фонду України: землі населених пунктів, промисловості, транспорту, природоохоронного, оздоровчого та іншого призначення.
В Україні на сьогоднішній день неосвоєних земель майже немає. Збереглися вони, окрім заповідників, тільки в місцях, що досі вважаються непридатними до господарського використання - ярках, крутосхилах, балках. Саме тому вкрай необхідне ефективне правове забезпечення всіх освоєних земель.
При вирішенні питання охорони земель уважніше треба ставитись до їхнього санітарного стану. Через ґрунт можуть передаватися такі захворювання, як сибірка, сап, бруцельоз, правець, газова гангрена. Взагалі ґрунт має властивість самоочищення, але це дуже тривалий процес. Темпи самоочищення значно нижчі, ніж інших об'єктів природи, зокрема повітря, води, тому краще запобігати забрудненню ґрунтів.
Надійна охорона земель і раціональне використання - це ключ до вирішення продовольчої проблеми, гарантія забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною, важливий крок до подолання економічної та екологічної кризи.
2. Організаційно-правові заходи здійснення охорони земель

Правова охорона земель - це система юридичних заходів, спрямованих на збереження земель, відновлення і збільшення їх родючості.
У системі заходів, спрямованих на охорону земель, важливе місце посідають організаційно-правові. Без організаторської роботи будь-яка навіть гранично конкретна постанова не дасть потрібних результатів.
Як відомо, організаційно-правові заходи охорони надходять від органів державної влади і управління, правоохоронних органів, самих землевласників і землекористувачів. Вони вирішують завдання охорони земель у специфічних властивих їм формах, відповідно до місця призначення даного виду органів у державній і господарській системі.
Вищі органи державної влади і управління вирішують це завдання шляхом активної законодавчої діяльності:
а) законодавчі акти, що перестали відповідати охороні земель,замінюють новими.
б) приймають нормативно-правові акти з тих питань охорони земель, що раніше не були урегульовані в правовому відношенні.
Багато нового щодо посилення охорони земель вніс Земельний кодекс України. Відповідно до Кодексу на забезпечення охорони земель, їх більш раціонального і ефективного використання направлені такі дійові заходи, як установлення плати за придбання землі у власність, земельний податок, орендна плата за землю.
Передача землі у власність за плату у випадках, передбачених кодексом, проводиться за нормативною ціною, що визначається законодавством України. Платним тепер є використання земель в Україні. Власники землі та землекористувачі щорічно вносять платню за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцерозташування земельної ділянки, виходячи із її кадастрової оцінки.
Орендатор сплачує за землю орендну плату, розмір якої встановлюється за угодою сторін відповідним договором.
Порядок оподаткування, середні ставки земельного податку та граничні розміри орендної плати за землю встановлюються Верховною Радою України.
Платня за землю надходить до бюджетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Частина коштів від плати за землю централізується в державному, республіканському (Автономної Республіки Крим) та обласних бюджетах у порядку і розмірах, що встановлюються законодавством України. Кошти від плати за землю використовуються на цілі, що визначаються законодавством України.
Не стягується плата за радіоактивно і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які введено обмеження щодо ведення сільського господарства, а також за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або в стадії сільськогосподарського освоєння.
Новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу передачі їм у власність або надання в користування земельної ділянки.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські Ради народних депутатів можуть установлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний термін, відстрочення сплати, зниження ставки земельного податку. Крім стимулювання раціонального землекористування плата за землю стримуватиме ЇЇ марнотратство, не допускатиме безгосподарного і безвідповідального ставлення до неї.
Земельним законодавством передбачено такий захід охорони земель, як відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам і втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва.
Крім того, виконавчі комітети місцевих Рад розробляють проекти програм раціонального використання земель, підвищення їх родючості, охорони земельних ресурсів, організують їх виконання, а також здійснюють державний контроль за дотриманням земельного законодавства.
Організаційно-правові заходи охорони земель вживають правоохоронні органи: прокуратура, суд, органи внутрішніх справ, які безпосередньо стоять на варті законності, законних прав та інтересів громадян, державних, кооперативних і громадських організацій.
Органи прокуратури, виявивши незаконні дії або протизаконні акти, виносять протест. Опротестування незаконних правових актів і дій є не тільки правом, а й основним обов'язком прокуратури. Протести вносяться або до органів, що видали ці акти, або ж до вищих органів.
Для здійснення охорони земель органи прокуратури використовують подання, які носять попереджувальний характер. Якщо протестом прокурор домагається відміни протизаконного акту і відновлення порушеного права землевласника чи землекористувача, то поданням він доводить до відома відповідних державних і сільськогосподарських органів про виявлені ним недоліки, що призводять або можуть призвести до порушення законності.
У процесі здійснення нагляду за законністю прокурори правомочні ставити перед відповідними органами і посадовими особами питання про притягнення порушників земельного законодавства до дисциплінарної або адміністративної відповідальності.
За виявленими правопорушеннями прокурори вносять подання і направляють доповідні записки до державних органів для вжиття необхідних заходів.
Охорону земель покликані здійснювати також судові органи. Крім стягнення заподіяного збитку їм притаманні такі заходи охорони, як визнання угод щодо землі недійсними і винесення окремих ухвал.
Часто при розгляді судами тих чи інших справ виявляються серйозні недоліки в роботі державних, кооперативних, громадських організацій та їх посадових осіб по використовуванню землі. Суд не може не реагувати на це. Він повинен винести окрему ухвалу, яка б посилила охорону земель. І все ж існують випадки, коли суди, встановлюючи при розгляді справ чи земельних спорів факти порушення законності, безгосподарності у використанні земель, всупереч вимогам чинного законодавства окремі ухвали не виносять.
Трапляються й інші недоліки. Так, іноді суди у своїх окремих ухвалах дають недостатньо компетентні або неправильні рекомендації по усуненню встановлених причин і умов нераціонального землекористування, втручаються в кооперативно-господарську діяльність землевласників і землекористувачів.
Судам належить враховувати, що обґрунтована і законна ухвала є одним з найефективніших заходів запобігання правопорушенням у галузі землеробства і охорони земель. Загальною для всіх державних і правоохоронних органів мірою охорони земель є систематичне оприлюднення порушень законодавства, спрямованого на забезпечення раціонального використання і охорони земель. Сам факт виявлення і обнародування різного роду правопорушень буде громадським заходом впливу на особу, що припустилася правопорушення, і запобіжним заходом для інших. Однак цей ефективний захід ще рідко практикується. Тому було б доцільно, на нашу 'думку, вважати його обов'язком державних і правоохоронних органів, передбачивши цей захід у законі.
Характеризуючи заходи щодо охорони земель, потрібно сказати і про те, що державні органи вживають необхідних заходів також у рамках міжнародних програм. Але якою б значною не була ця участь, забезпечити ефективне и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.