Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Визначення статусу Президента України. нститут президентства в Україн. Повноваження Секретарату Президента України. Повноваження Президента в контекст конституцйної реформи. Аналз змн до Конституцї України, перерозподл повноважень.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 17.03.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Повноваження Президента України.
ПЛАН

    Вступ 3
    Розділ 1. Визначення статусу Президента України 5
      1.1 Інститут президентства в Україні 5
      1.2 Визначення повноважень Президента України 7
      1.3 Рада національної безпеки і оборони як допоміжна інституція у діяльності Президента України 10
      1.4 Повноваження Секретаріату Президента України 14
    Розділ 2. Повноваження Президента в контексті конституційної реформи 17
      2.1 Історія конституційної реформи 17
      2.2 Основні проблеми, які потребують вирішення на основі конституційної реформи 18
    Розділ 3. Аналіз змін до Конституції України, які передбачають перерозподіл повноважень Президента України 22
    Висновок 26
    Список використаної літератури 28

Вступ

Дана курсова робота присвячена дослідженню конституційних засад, які визначають повноваження Президента України. Значне поширення інституту президентства обумовлене низкою чинників, які визначають його значення і роль у державному та суспільному житті тієї або іншої країни, Насамперед, Президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах.

Треба мати на увазі, що відповідно до порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, що у президентській республіці президент обирається народом і має широкі повноваження, зокрема незалежно від парламенту формує уряд, забезпечує здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці Президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Останнім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка. В ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов'язані з контролем за його діяльністю підчас формування уряду і здійснення виконавчої влади.

У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України "Про заснування поста Президента України і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) України від 5 липня 1991 р. У Конституції України Президенту присвячено розділ V, який складається з 11 статей, що встановлюють порядок обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами.

Основна мета даної курсової роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання щодо повноважень Президента України.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

· дослідити особливості становлення інституту президентства в Україні;

· визначити повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України;

· розглянути взаємовідносини Президента з державними інституціями;

· проаналізувати як останні зміни до Конституції вплинули на повноваження Президента України.

Предметом курсової роботи є відносини, які виникають з приводу виконання Президентом України своїх повноважень.

Об'єктом курсової роботи є повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України.

Курсова робота складається з трьох частин, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

Розділ 1. Визначення статусу Президента України

1.1 Інститут президентства в Україні

 

Інститут президентства в Україні був введений після проголошення Декларації про державний суверенітет шляхом прийняття Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" від 5 липня 1991 р. Відповідно до цього Закону в Конституцію УРСР було внесено норму, згідно з якою Президент є найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. Того ж 5 липня 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про Президента України", яким конкретизувала статус Президента в Україні, а також Закон "Про вибори Президента України". Першого Президента сучасної України було обрано 1 грудня 1991 р.

Конституційний договір 1995 р. визначав Президента як главу держави та главу виконавчої влади. Нова Конституція (розділ V) деталізувала роль Президента у державі. Згідно з Конституцією (ст. 102) Президент є главою держави і виступає від її імені (за Конституцією вищим органом виконавчої влади тепер є Кабінет Міністрів України). Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини.

Конституційні засади порядку обрання Президента України встановлюються ст. 103 Конституції. Президент України обирається громадянами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Президентом може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх десяти років перед днем виборів та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два терміни підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента. У разі дострокового припинення повноважень Президента вибори проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України складає таку присягу:

"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

1.2 Визначення повноважень Президента України

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Президент України:

· забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

· звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

· представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

· приймає рішення про визнання іноземних держав;

· призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

· призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

· призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;

· припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

· призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

· призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

· призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

· призначає половину складу Ради Національного банку України;

· призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

· призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради Україні і Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

· утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

· скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

· є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

· очолює Раду національної безпеки і оборони України;

· вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

· приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

· приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації--з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою;

· призначає третину складу Конституційного Суду України;

· утворює суди у визначеному законом порядку;

· присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

· нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

· приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

· здійснює помилування;

· створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

· підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

· має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

· здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Діяльність Президента України забезпечує низка консультативних, дорадчих та допоміжних інституцій, серед найважливіших--Рада національної безпеки і оборони України та Адміністрація Президента.

1.3 Рада національної безпеки і оборони як допоміжна інституція у діяльності Президента України

Згідно зі ст. 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Президент є головою Ради і формує її персональний склад. Рішення Ради вводяться в дію указами Президента України.

Рада координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. До складу Ради національної безпеки і оборони України входять за посадою Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

Діяльність Ради регулює Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України" від 5 березня 1998 р. Згідно зі ст. 3 Закону функціями Ради національної безпеки і оборони України є:

· внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

· координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

· координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

До компетенції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до функцій, визначених Законом, належить:

· розробка та розгляд на своїх засіданнях питань, які стосуються безпеки України, Воєнної доктрини України належать Концепції (основ державної політики) національної до сфери національної безпеки і оборони, та подання відповідно до Конституції та законів України, пропозицій Президентові України щодо:

· визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах;

· проектів державних програм, доктрин, законів України, указів Президента України, директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони;

· вдосконалення системи забезпечення національної безпеки та організації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері;

· проекту Закону України про Державний бюджет України по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України;

· матеріального, фінансового, кадрового, організаційного та іншого забезпечення виконання заходів з питань національної безпеки і оборони;

· заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

· доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень у сфері національної безпеки і оборони, органам виконавчої влади та науковим закладам України;

· залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України;

· забезпечення і контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, конфіденційності та використання в інтересах національної безпеки України, аналізу на її основі стану і тенденцій розвитку подій, що відбуваються в Україні і в світі, визначення потенційних та реальних загроз національним інтересам України;

· питань оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації;

· здійснення поточного контролю діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подання Президентові України відповідних висновків та пропозицій;

· залучення до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності;

· ініціювання розроблення нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони, узагальнення практики їх застосування та результатів перевірок їх виконання;

· координація та контроль переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

· координація та контроль діяльності органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану;

· координація та контроль діяльності органів виконавчої влади по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Забезпечення організації роботи і виконання рішень Ради здійснює Секретар. Секретар Ради національної безпеки і оборони України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.

Відповідно до ст. 13 Закону "Про Раду національної безпеки і оборони України" повноваженнями Секретаря Ради є:

· підготовка пропозицій щодо перспективного і поточного планування діяльності Ради національної безпеки і оборони України;

· подання на розгляд Президента України проектів актів Президента України про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України, в тому числі стосовно пропозицій і рекомендацій по реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

· організація роботи, пов'язаної з підготовкою та проведенням засідань Ради національної безпеки і оборони України та контролем за виконанням прийнятих нею рішень;

· інформування Президента України та членів Ради національної безпеки і оборони України про хід виконання рішень Ради;

· координація діяльності робочих та консультативних органів Ради національної безпеки та оборони України;

· за дорученням Голови Ради національної безпеки та оборони України представлення позиції Ради національної безпеки і оборони України у Верховній Раді України, у відносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з політичними партіями і громадськими організаціями та засобами масової інформації, з міжнародними організаціями.

Функції, структура та штатна чисельність апарату Ради національної безпеки і оборони України визначаються Президентом України.

1.4 Повноваження Секретаріату Президента України

Від 13 грудня 1991 р. ця президентська структура існувала відповідно до Розпорядження Президента України "Питання Адміністрації Президента України". Дана інституція не передбачена Конституцією як окремий суб'єкт влади, вона підпадає під дію ст. 106 п. 28 Конституції про право Президента формувати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті. Згідно з Указом Президента України від 19 лютого 1997 р. затверджено "Положення про Адміністрацію Президента України". За Положенням Адміністрація Президента України є постійно діючим органом, що утворюється Президентом України для забезпечення виконання ним своїх повноважень як глави держави.

Після „помаранчевої” революції Адміністрацію Президента України було перейменовано у Секретаріат Президента України.

Керівництво Секретаріатом здійснює Державний секретар, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом. Основні завдання діяльності Секретаріату передбачають організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента.

Реалізуючи виконання завдань, поставлених перед цією структурою, Секретаріат Президента:

· здійснює аналіз економічних, політичних та суспільних процесів в Україні, готує пропозиції Президентові за результатами даного аналізу;

· здійснює організаційне забезпечення діяльності Ради регіонів при Президентові, інших консультативних, дорадчих та допоміжних органів, утворених Президентом України, а також постійних представників Президента;

· розробляє пропозиції з питань кадрової політики Президента;

· провадить експертизу законів України;

· організовує контроль за виконанням законів України, указів і розпоряджень Президента та їх оприлюднення;

· забезпечує систематизацію нормативно-правових актів України;

· забезпечує здійснення зв'язків Президента з Верховною Радою України, органами місцевого самоврядування, політичними партіями та іншими організаціями;

· здійснює фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Президента.

За поданням Державного Секретаря Президентом затверджується гранична чисельність працівників, струк и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.