Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Работа № 110380


Наименование:


Курсовик Дослдження дом в оригнал та переклад (на матерал художнх творв)

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 08.12.2017. Год: 2017. Страниц: 38. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення ідіом 6
1.1. Підходи до вивчення ідіоматичних одиниць в історії лінгвістики 6
1.2. Характеристики ідіом 10
Розділ 2. Дослідження ідіом в оригіналі та перекладі (на матеріалі художніх творів) 20
2.1. Особливості міжмовної еквівалентності ідіом в аспекті перекладу 20
2.2. Специфіка перекладу ідіом англійською мовою в поемах Т. Г. Шевченка «Сон» і «Кавказ» 27
2.3. Шляхи подолання труднощів при перекладі ідіом 30
Висновки 35
Список використаних джерел 38

ВСТУП

У роботах вітчизняних і зарубіжних лінгвістів термін “ідіома” традиційно застосовується до словосполучень, що характеризуються конвенціональною стійкістю, ступінь якої може варіюватися, та переносним значенням принаймні одного з компонентів (О.В. Кунін, В.М. Телія, А.Н. Баранов, Д.О. Добровольський, Т.З. Черданцева, U. Weinreich, C. Fernando та ін.). Таке тлумачення поняття ідіоми передбачає віднесення ідіоматики до сфери компетенції фразеології.
Кардинальні зміни, яких лінгвістика зазнала під впливом загальної тенденції до антропологізації сучасних гуманітарних наук, зумовили зсув фокусу уваги дослідників зі структурно-формальних особливостей мовних одиниць на їх змістові властивості. У світлі цих змін на перший план при вивченні ідіом висуваються такі їх ознаки, як образність, експресивність, оцінність тощо. Ці ознаки, однак, притаманні не лише словосполученням, але й однослівним номінаціям.
Результати наукових розвідок останніх років (Д.І. Квеселевич, Ю.А. Зацний Д.О. Добровольський, О.К. Бирих, С.С. Волков, Н.М. Кабанова, В.Є. Блінова, О.А. Юріна, В.М. Савицький) свідчать про те, що вивчення особливостей ідіом як мовних знаків є перспективним напрямком розвитку теорії ідіоматики. Місце цих одиниць у системі мови залишається сьогодні у багатьох аспектах відкритим питанням. Зокрема, нечітко визначено об’єктивно існуючі зв’язки між експресивно-образними словами і словосполученнями, відсутні роботи, в яких надається всебічна характеристика ідіом та їх перекладу.
Актуальність дослідження визначається його належністю до сучасної функціональної парадигми лінгвістичного знання, в межах якої інтенсивно розвиваються когнітивно-семантичний та комунікативно-прагматичний напрями. Комплексний аналіз ідіом сучасної англійської мови, що висвітлює їх системні та функціональні характеристики, здатний посилити пояснювальний потенціал теорії ідіоматики на сучасному етапі її розвитку. Науковим запитам сьогодення відповідає й отримання нових відомостей про регулярні процеси збагачення мовних номінативних засобів при дотриманні принципу мовної економії.
Метою дослідження є комплексне вивчення ідіом в оригіналі та при перекладі на матеріалі художніх творів.
Поставлена мета досягається розв’язанням таких основних завдань:
уточнити зміст термінів “ідіома”, з’ясувати співвідношення фразеології й ідіоматики та на цьому теоретичному підґрунті виокремити категоріальні ознаки лексичних ідіоматичних одиниць;
подати характеристику ідіом;
розкрити особливості перекладу ідіом;
дослідити шляхи подолання труднощів при перекладі ідіом.
Об’єктом дослідження є ідіоматичні одиниці.
Предметом аналізу є особливості перекладу ідіом в художньому тексті.
Загальнонауковим методологічним підґрунтям роботи є функціональний підхід до вивчення мовних об’єктів, який дозволяє органічно поєднати постулати структурної та формально-логічної лінгвістики з когнітивними та комунікативними принципами при дослідженні ідіом. Згідно з настановами цього підходу, функціональне призначення мовної одиниці впливає на процеси формування її форми та значення. Важливе місце в описі ідіом сучасної англійської мови посідає принцип системності.
Дослідницькі завдання курсової роботи розв’язуються шляхом використання сукупності методів. На всіх етапах роботи послідовно застосовано індуктивний метод, відповідно до якого дослідження здійснено у напрямку “від аналізу конкретного матеріалу - до узагальнень та висновків”, а теоретичні положення ретельно обґрунтовано та проілюстровано мовними даними. Методи дериваційного аналізу і словотворчого моделювання служили інструментами виявлення шляхів утворення ідіом та упорядкування корпусу останніх за структурним принципом. Метод словникових дефініцій та пов’язаний з ним метод компонентного аналізу використано при встановленні словникового значення ідіом. Аналіз мовного матеріалу, здійснений у термінах концептуальних метафор (G. Lakoff, M.Johnson) і метонімій (Z. Kцvesces, G. Radden, K.-U. Panther), а також застосування методу концептуального моделювання актуального значення ідіом (А.Н. Баранов, Д.О. Добровольський) скеровано на виявлення когнітивних механізмів формування значення досліджуваних одиниць. До систематизації отриманих у такий спосіб даних застосовано метод фреймового моделювання. Використання методу контекстуального аналізу спрямоване на виявлення смислових обертонів, що ідіоми здатні актуалізувати в сучасному дискурсі. Інтерпретаційний метод використано при тлумаченні змісту аналізованих одиниць у повноті їх дискурсних зв’язків та відношень.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її теоретичні положення та емпіричні результати можуть знайти застосування у практиці викладання англійської мови та перекладу, а також у наукових дослідженнях студентів.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дослідження - 35 сторінок.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ІДІОМ

1.1. Підходи до вивчення ідіоматичних одиниць в історії лінгвістики

Ідіоми - це стійки сполучення лексем, що оформлені у тексті окремо, але мають повністю або частково переосмислені значення.
Ідіофразеоматизми мають як дослівні, так й уявні значення, при цьому дослівні значення носять термінологічний характер або є професіоналізмами. У фразеоматичних одиниць дослівні чи фразеоматичні значення пов’язані.
Для усіх фразеологізмів характерною рисою є стійкість, відтворення у готовому вигляді, семантична ускладненість, постійність лексичного складу, морфологічна та синтаксична фіксованість.
Частотність уживання фразеологічних одиниць у мовленні є доволі високою, оскільки у їх семантичній структурі значною є питома вага конотативного аспекту, що включає такі елементи як експресивність, оцінюваність, образність, завдяки чому фразеологізми роблять мовлення живим, природним. Вони мають структуру словосполучення чи речення.
До того ж, у фразеологізмах міститься лінгвокраїнознавча інформація, яка відтворює специфіку кожної мови. Тому знання, правильне використання та їх адекватний переклад не тільки на основну іноземну мову (зазвичай, англійську), а й другу (французьку, іспанську, німецьку тощо) є ознакою високого рівня володіння цією мовою.
Плідна історія вивчення ідіоматичних одиниць знає численні визначення понять ідіоми та ідіоматичності (І.Є. Анічков, О.І. Смирницький, О.В. Кунін, Д.І. Квеселевич, Дж. Сейдл, У. Макморді, В.М. Телія, А.Н. Баранов, Д.О. Добровольський, Т.З. Черданцева, A.P. Cowie, R.W. Gibbs, J.E. O’Brien, С. Fernando, R. Moon та ін.).
У рамках структурно-семантичного напряму увага науковців зосереджена на формальних властивостях ідіоми, яка визначається з цих позицій як стійке словосполучення (іноді фразеологізм), значення котрого не виводиться зі значень його складових (Ch. Hockett, U. Weinreich, B. Fraser, A.P. Cowie, R. Mackin) [15; 6].
Прихильники функціонального підходу опікуються питанням про функціональне призначення ідіом, їх взаємодію з іншими одиницями в синтагматичному ланцюжку, наголошуючи на тому, що саме призначення ідіом об’єднує словосполучення різних структурних типів в один функціональний підклас і формує їх прагматичний профіль (О.К. Бирих, С.С. Волков, Н.М. Кабанова, А.В. Вернер) [15; 6]. Комунікативне відгалуження функціонального підходу до вивчення ідіом пов’язане з прагматикою дискурсу, тобто із засобами вираження відповідних інтенцій та настанов. Із цього погляду ідіоми є носіями іллокутивної сили висловлювання, беруть участь у реалізації дискурсивних стратегій та підпорядковуються меті досягнення перлокутивного ефекту (А.П. Мартинюк, А.В. Федорюк).
У когнітивному напрямі функціоналізму ідіома розглядається як продукт когнітивної діяльності людини, а не лише як мовний знак [14]. У світлі настанов когнітивного підходу ідіома постає як мовна одиниця, значення котрої зумовлене загальним знанням людини про світ, що утворює концептуальну систему (R.W. Gibbs, Z. Kцvecses, P. Szabу) [15; 6].
У річищі етнокультурного підходу досліджується національно-культурна специфіка ідіом, зумовлена тим, що вони містять у собі комплекс наївних уявлень носіїв мови про певний еталон, стереотип або концепт національної культури (О.Є. Чікіна, Л.Б. Копчук, В.М. Телія, В.І. Шаховський, А.Л. Афанасьєва, Н.Г. Брагіна, В.Г. Гак, І.Є. Денисенко, Д.О. Добровольський, Н.М. Кирилова, В.Т. Малигін).
Одним із дискусійних питань сучасної лінгвістики є співвідношення понять фразеології та ідіоматики.
Серед лінгвістів немає єдиної думки щодо того, які мовні одиниці входять до сфери компетенції фразеології. Представники вузького погляду на цю проблему (О.В. Кунін, В.П. Жуков, О.І. Молотков) уважають, що фразеологізмами є відтворені в мові стійкі сполучення слів, які мають хоча б один компонент, що зазнав семантичних трансформацій. Прихильники широкого погляду (М.М. Шанський, М.М. Копиленко, З.Д. Попова, С.Г. Гаврин, В.В. Хімік, В.М. Мокієнко) залучають до сфери фразеології всі стійкі сполучення слів незалежно від семантичних перетворень їх компонентів - фразеологізми-ідіоми, крилаті вирази, паремії, вигукові й модальні фразеологічні одиниці тощо.
Широкий підхід видається більш виваженим, адже фразеологія, за визначенням, є розділом мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, тобто відтворювані у готовому вигляді вислови. Про що переконливо свідчить сама назва цієї галузі мовознавства, що етимологічно сягає грецьких слів phrasis (вираз, вислів) та logos (поняття, вчення) [2], тобто фразеологія - це наука про “вислови, які втілюють поняття”.
При широкому підході у фразеологічному складі мови можна виокремити два сегменти, утворені сполученнями слів із переосмисленим компонентом/компонентами (ідіоматику) та висловами, що не зазнали семантичних трансформацій. З іншого боку, переосмисленню може піддаватися і значення однослівних мовних одиниць, тобто поняття ідіоматики, власне кажучи, виходить за межі фразеології.
Таким чином, фразеологія та ідіоматика мають, по-перше, зону перетину, до якої належать фразеологізми-ідіоми, по-друге, свої власні сфери компетенції. Їх співвідношення можна унаочнити в такий спосіб:
Нефразеологічні мовні одиниці Слова з непереосмисленим значенням
Слова з переосмисленим значенням
Фразеологічні мовні одиниці Стійкі словосполучення та речення з переосмисленим значенням
Стійкі словосполучення та речення з непереосмисленим значенням
[15; 7]
Умовні позначення: ідіоматичні одиниці фразеологічні одиниці
Отже, ідіоматика є прошарком лексикону мови, до складу якого входять різноструктурні вторинні експресивні номінації - слова, словосполучення та речення. При такому тлумаченні ідіоматика виходить за межі фразеології. Занадто вузьке і структурно лімітоване тлумачення поняття ідіоматики, яке панувало у фразеології з моменту її оформлення як мовознавчої науки до недавнього часу, є причиною того, що поняття ідіоми застосовувалося переважно до словосполучення (ідіоми-фразеологізми), у той час як однослівним ідіомам майже не приділялося уваги.
У кваліфікації однослівної номінації як ідіоми вирішальну роль відіграє блок конотативного значення, що породжує прагматичний потенціал ідіоми та вказує на її призначення. Денотація задає орієнтир у процесі номі........

Список використаних джерел

1. Березинський В.П. Про деякі труднощі перекладу творів Т.Г. Шевченка англійською мовою// Теория и практика перевода. - К., 1984. - Вып.11. - С. 30-39.
2. Большой толковый словарь иностранных слов / М.А. Надель- Червинская (сост.), П.П. Червинский (сост.). - Ростов-на-Дону : Феникс, 1995. - 544с. - Т. 1 - Ростов-на-Дону : Феникс, 1997 - 544с.
3. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы. - М.: Изд-во МГУ. - 1978. - 174 с.
4. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. - М., 1986.
5. Зайченко Н.Ф., Коваль-Костинська О.В., Паламарчук О.Л. Національно-культурний компонент мовної семантики як перекладознавча категорія // Мовознавство. - 1998. - № 2-3. - С. 179-187.
6. Зорівчак Р. Хто започаткував англомовну шевченкіану? (Штрихи до портрета А. Гумницького) // СІЧ. - 2003.- №3. - С.36-43.
7. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. - Львів, 1983.
8. Казакова Т.А. Практические основы перевода. - СПб.: Издательство Союз, 2001. - 320 с.
9. Коломієць Л. Українська словесність в англомовних джерелах: перші літературно - критичні публікації та переклади // Дивослово. - 2000. - №1. - С. 7-10.
10. Кононенко В.И. Фразеология русского и украинского языков. Сопоставительное исследование // Сопоставительное исследование русского и украинского языков. Лексика и фразеология (синхронический и диахронический аспект). - К., 1972.
11. Коптілов В.В. Першотвір і переклад. - К., 1972.
12. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2001 - 448 с.
13. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания / Л.К. Латышев. - 2-е изд. - М. : Просвещение, 2007. -- 150 с.
14. Мосейчук О. М. До питання про обсяг і природу ідіоматики / О. М. Мосейчук // Мовні і концептуальні картини світу : Зб. наук. пр. - Вип. 23 / 2. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. - С. 55-59.
15. Мосейчук О. М. Системні та функціональні особливості англомовних однословних ідіом (на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2009. - 20с.
16. Окладникова А.В. Исследования в области языка (проблемы нормы и узуса): Автореф. дис. …канд. филол. наук. - М.,1980.-17 с.
17. Пилинский Н.Н., Григораш А. Сопоставительный аспект изучения лексики и фразеологии русского и украинского языков // Система і структура східнослов’янських мов. - К.,1997. - С.48-52.
18. Прадід Ю.Ф., Щербачук Л.Ф. Способы перевода фразеологизмов в русском издании романа О.Гончара „Собор” // Ономастика і апелятиви. Вип. 5. - Дніпропетровськ, 1999. - С.100-108.
19. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. - М., 1974.
20. Сингаївська А. В. Ідіоматика в когнітивному аспекті / А. В. Сингаївська, О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2007. - №32. - С. 154-157.
21. Сингаївська А. В. Функція, функціональність і функціональний клас: функціональний підхід до вивчення ідіоматики / А. В. Сингаївська, О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2006. - №27. - С. 55-59.
22. Словник української мови: В 11 тт. - К.: Наукова думка, 1977. - Т.5.
23. Словник фразеологізмів української мови. - К: Наукова думка, 2003.
24. Тарас Григорович Шевченко в інтернаціональних літературних зв’язках. - К.: Вища школа, 1981.
25. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И.Молоткова. - 4-е изд. - М.,1987.
26. Фразеологічний словник української мови: У 2 кн. - К.,1993.
27. Шевченко Т. Кавказ: Поема. - Київ: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2003.
28. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 6-ти тт. - К.: Вид-во АН УССР, 1963-1964.
29. Таrnawsky M. Ukrainian literature in England: Articles in Journals and Collections, 1840-1965. - An Annotated Bibliography. - Edmonton, 1992.
30. The Oxford Russian dictionary. - Oxford-Moscow, 1999.
31. Ukrainian Canadian. - 1961.
32. English-Russian Phraseological Dictionary / уклад. Кунін А.В. - M.: Russky Yazyk, 2006. - 950 с.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.