На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


доклад Поняття позову у арбтражному судочинств. Порядок подання позову. Правовий статус прокурора визначається, виходячи з мети, з якою вн вступає в процес, - захист прав та охоронюваних законом нтересв нших осб.

Информация:

Тип работы: доклад. Предмет: Правоведение. Добавлен: 29.04.2002. Сдан: 2002. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


15
План.
Вступ.
Поняття позову у арбітражному судочинстві.
Порядок подання позову.
Завдання.
Джерела.
Вступ.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності наділені правом звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Тобто, якщо юридична особа вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушений або оспорюється, то вона має юридичну можливість звернутися до господарського суду відповідно до встановленої ГПК підвідомчості господарських спорів.
Звернення до господарського суду є засобом захисту прав та інтересів у відносинах між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами (у тому числі іноземними), громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Використовуючи право звернення до господарського суду юридична особа повинна додержуватися порядку, передбаченого розділами ІІІ та IV ГПК. Будь-яка угода між сторонами або заява однієї з них про відмову від звернення до господарського суду, потім вправі до прийняття рішення у справі відмовитися від своїх вимог (ст. 22 ГПК).
Юридичні особи мають також можливість відмовитися від прав на звернення до господарського суду в зв'язку з передачею спору між ними на вирішення третейського суду зазначаючи це у комерційному договорі або окремій угоді.
1. Поняття позову у арбітражному судочинстві.

Позов в господарському процесі - це письмова заява:
1) підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи (у тому числі іноземної), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, яка подається з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів;
2) прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;
3) рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Шляхом подачі якої реалізується право на звернення до господарського суду.
Для того щоб позов виконав роль засобу порушення судової діяльності, він повинен мати визначені складові частини (елементи). Ці елементи позову визначають зміст судової діяльності, індивідиуалізують позов. По них проводиться класифікація позовів на види, встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. Елементи позову мають важливе значення для вирішення суддею питання про прийняття заяви, для організації захисту відповідача проти позову, що важливо для забезпечення реалізації принципу змагальності сторін в арбітражному процесі. Вони також визначають суть вимог, на які суд повинен дати відповідь у рішенні.
Позов складається з трьох частин (елементів): предмет, підстава та зміст.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Така вимога повинна мати правовий характер, а також бути підвідомчою суду. Правильне визначення предмету позову має важливе практичне значення. Ним визначається суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні, підвідомчість цієї справи, провадиться класифікація на окремі категорії справ. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову.
Підставою позову - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки. Підстава позову складається із таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних взаємовідносин, приналежність сторін до цієї справи та привід по позову.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Зміст позову - це вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду. Позивач може прохати суд винести рішення: про визнання прав; про відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; про присудження до виконання обов'язку в натурі; про компенсацію моральної шкоди; про припинення або зміну правовідносин; про стягнення з особи, яка порушила право завданих збитків, а у випадках передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом. Ст. 6 Цивільного кодексу України
Так, в роз'ясненні ВАСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів” від 12.05.95 р. № 02-5/451 говориться про те, що особа вправі звернутися до арбітражного суду з заявою про визнання недійсним рішення державних податкової інспекції, або об'єднати цю вимогу з позовом про повернення стягнутої суми (ст. 58 Господарського процесуального кодексу), а також звернутися до господарського суду з заявою про визнання розпорядження державної податкової інспекції про безспірне стягнення грошових сум таким, що не підлягає виконанню. Прохання позивача про присудження, визнання чи перетворення визначених правовідносин і є змістом кожного позову.
Усі елементи позову знаходяться між собою у тісному зв'язку. Юридичні факти, котрі підтверджують суб'єктивне матеріальне право і є підставою позову, визначають в той же час юридичну природу матеріально-правової вимоги, яка складає предмет позову. У той же час матеріально-правова вимога зумовлює процесуальну форму захисту - зміст позову.
Порядок подання позову.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником, вона повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;
3) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
4) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
5) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
6) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК;
7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Обов'язковою вимогою, передбаченою статтею 54 ГПК є письмова форма позовної заяви. Позовна заява підписується керівником підприємства, організації або його заступником (органами юридичної особи), прокурором.
Із зіставленням даної статті зі ст. 63 ГПК випливає, що в позовній заяві слід обов'язково вказати посаду особи, яка підписала її від імені юридичної особи.
Ця ж вимога поширюється на випадки, коли позивачем виступає відокремлений підрозділ юридичної особи.
Процесуальні документи підписує керівник або заступник керівника юридичної особи, а не керівник структурного підрозділу.
Якщо позовна заява підписана особою, яка не має такого права, або особою посада якої не вказана, вона згідно з п. 1 ст. 63 ГПК повертається суддею без розгляду.
В позовній заяві повинна бути вказана назва господарського суду, до якого надсилається позовна заява. Але аналізуючи зміст ст. 63 ГПК, можна зробити висновок: якщо назву господарського суду не вказано, це не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
В позовній заяві вказуються найменування сторін, їх поштова адреса для індивідуалізації учасників спору, а також для відправлення їм судових документів і подальшого виконання рішення.
Закон передбачає обов'язкову вимогу про повне найменування сторін (п. 2 ст. 63 ГПК). Таким чином, можливість вказувати їх офіційне скорочене найменування виключається.
Якщо позов подається до кількох відповідачів, слід вказувати повне найменування, поштову адресу, найменування і номери рахунків сторін у банківських установах кожного з них. Порушення цієї вимоги тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду (п. 2 ст. 63 ГПК). Таким чином, можливість вказувати їх офіційне скорочене найменування виключається.
Якщо позов подається до кількох відповідачів, слід вказувати повне найменування, поштову адресу найменування і номери рахунків сторін у банківських установах кожного з них. Порушення цієї вимоги тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду (п. 2 ст. 63 ГПК).
В позовній заяві вказується ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
В ціну позову включаються вказані в позовній заяві суми штрафу, пені.
Ціна позову, котрий складається з кількох самостійних вимог, визначається сумою всіх вимог.
По справах стягнення грошових коштів в іноземній валюті треба вказувати також ціну позову в карбованцях за офіційним курсом карбованця до іноземних валют.
Позовна вимога, вказана в позовній заяві, - не що інше як обраний позивачем згідно з діючим законодавством засіб захисту права, про що він порушує клопотання перед судом.
Позовна вимога може полягати у стягненні грошової суми, передачі майна, визнанні права або перетворенні спірних правовідносин.
Засоби захисту прав передбачені в Цивільному кодексі України. Якщо позов подається до кількох відповідачів, то в позовній заяві повинна бути виділена позовна вимога по відношенню до кожного з них.
В одній позовній заяві згідно із ст. 58 ГПК можуть бути об'єднані кілька вимог до одного чи кількох відповідачів. Але вони мають бути пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами. В іншому випадку позовна заява підлягає поверненню без розгляду (п. 5 ст. 63 ГПК).
В позовній заяві вказуються: обставини на яких ґрунтується позовна вимога; докази, що підтверджують її; обґрунтований розрахунок стягуваної або оспорюваної суми; законодавство, на підставі якого подається позов.
Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, - юридичні факти, що привели до виникнення спірного правовідношення (договір тощо), його порушення, настання відповідальності або інших наслідків.
В позовній заяві перераховуються докази, які підтверджують ці юридичні факти з викладенням їх суті.
Розрахунок стягуваної або оспорюваної суми складається із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписується посадовими особами, які його склали.
Законодавство, на підставі якого подається позов, вказується у вигляді звернення до конкретних положень відповідних нормативних актів.
В зв'язку з тим, що згідно із ст. 5 ГПК спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання, то в позовній заяві мають бути відображені відомості про вжиття таких заходів відносно кожного з відповідачів.
Документи, які підтверджують подання претензії, додаються до позовної заяви згідно зі ст. 57 ГПК. Необхідно вказувати реквізити претензії, її суть, поступила відповідь чи ні, якщо поступила, то її суть.
Якщо не подано доказів вжиття заходів до безпосереднього врегулювання спору, крім випадків, коли вжиття таких заходів не потрібно, суддя повертає позовну заяву без розгляду (ст. 63 ГПК).
В позовній заяві необхідно вказувати перелік документів або інших доказів. Характер документів згідно з переліком передбачено в ст. 57 ГПК. До позовної заяви можуть бути додані, наприклад, речові докази.
В позовній заяві можна вказати й інші відомості, наприклад, про третіх осіб, чиї права можуть бути обмежені результатами розгляду справи. В позовній заяві може вказуватися клопотання про розстрочку, відстрочку, звільнення від сплати державного мита, відновлення строку позовної давності, забезпечення позову тощо.
Завдання.
Арбітражний суд Запорізької області розглянув справу за позовом маріупольського транспортного прокурора в інтересах Бердянського морського торговельного порту (м. Бердянськ) на Державну податкову адміністрацію у м. Бердянську про визнання недійсним рішення ДПА у м. Бердянську за № 97 від 26.03.97 р.
Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення ДПА у м. Бердянську за № 97 від 26.03.97 р. про застосування фінансових санкцій до Бердянського морського торговельного порту.
Позивач вважає, що рішення ДПА суперечить статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 за № 334/94-ВР та п. 10 Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.06.95р. за № 245/94-ВР.
Відповідач заперечує проти доказів позивача, посилаючись на те, що Бердянський торговельний порт у 1996 році надавав благодійну допомогу госпрозрахунковим підприємствам.
Розглянувши матеріальні справи, заслухавши пояснення сторін та докази представника прокуратури, суд вважає, що позов маріупольського Транспортного прокурора підлягає задоволенню за такими підставами.
Згідно зі статтею 10 Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток підприємства зменшується на суму перерахованих (переданих) до організацій цінностей та активів, ме-тою діяльності яких не є отримання прибутку, тобто до некомерційних ор-ганізацій. Бердянським морським торговельним портом благодійну допо-могу було надано педагогічному інституту, міській лікарні, аматорськ и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.