На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Поняття та значення спадкування спадкового права. Основн поняття спадкового права. Пдстави порядок спадкування. Спадкування за законом. Спадкування за заповтом. Порядок реалзацї спадкових прав.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 14.06.2006. Сдан: 2006. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ

РЕФЕРАТ

Тема :Поняття, підстави та порядок спадкування

Виконала:
студентка групи ІПО «Облік і аудит»
Чокова Наталія Миколаївна
м.Івано-Франківськ
2006 рік
ПЛАН
1. Поняття та значення спадкування і спадкового права.
2. Основні поняття спадкового права.
3. Підстави і порядок спадкування.
3.1 Спадкування за законом.
3.2 Спадкування за заповітом.
3.2.1 Коло спадкоємців за заповітом і за змістом заповіту.
3.2.2 Право на обов'язкову частку в спадщині.
3.2.3 Позбавлення спадщини.
3.2.4 Підпризначення спадкоємця.
3.2.5 Заповідальний відказ.
3.2.6 Покладання.
3.2.7 Скасування та зміна заповіту.
3.2.8 Виконання заповіту.
4. Порядок реалізації спадкових прав.
4.1 Прийняття спадщини.
4.2 Відмова від спадщини.
4.3 Перехід права на прийняття спадщини.
4.4 Відповідальність спадкоємця за борги спадкодавця.
4.5 Видача нотаріальною конторою свідоцтва про право спадкування.
1. Поняття та значення спадкування і спадкового права.
Після смерті громадянина його майнові права та обов'язки, а також деякі немайнові права переходять до інших осіб. Такий перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб нази-вається спадкуванням.
Умови та порядок спадкування регламентуються рядом ци-вільно-правових норм, що в своїй сукупності складають окре-мий цивільно-правовий інститут -- спадкове право.
Виходячи з вищесказаного, спадкове право -- це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють правовідносини, що виникають внаслідок пере-ходу майна померлого до іншої особи чи до інших осіб.
Норми, що регламентують умови та порядок спадкування, містяться в Цивільному кодексі України (книга 6, ст.1216-1308). Окремі норми спадкового права ми знаходимо і в інших розді-лах ЦК України , а також у нормативних ак-тах, які регулюють діяльність державних нотаріальних контор.
Конституція України передбачає право спадкування власності громадян. Спадкове право забезпечує родині померлого мож-ливість зберегти та використати його майно, заощадження, чим сприяє підвищенню матеріального добробуту родини померло-го, зміцненню власності громадян.
Спадкове право надає можливість кожному громадянинові роз-порядитися своїм майном на випадок смерті, визначивши в за-повіті його долю. Отже, воно безпосередньо спрямоване на за-хист особистих інтересів громадян, адже багатьом не байдуже, до кого перейде належне їм майно після їх смерті.
Водночас спадкове право всіляко захищає інтереси членів сім'ї померлого (особливо неповнолітніх та непрацездатних членів), сприяючи цим зміцненню сім'ї.
2. Основні поняття спадкового права.
Перш ніж розглядати сам порядок спадкування, аналізувати норми, що його регламентують, необхідно з'ясувати зміст ос-новних понять спадкового права, таких як спадкодавець, спад-коємець, спадкове майно, спадковий актив .
Спадкодавець -- це громадянин, майно якого після його смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб.
Спадкодавцем може бути тільки громадянин. Причому він може бути спадкодавцем незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.
Отже, спадкування відбувається як після смерті дієздатних, так і недієздатних громадян. Однак заповідати майно може лише дієздатна особа.
Підприємства, організації не можуть бути спадкодавцями.
Після припинення юридичних осіб спадкування не відбувається.
Спадкоємець -- це особа, яка у випадку смерті того чи іншого громадянина набуває права одержати його спадкове майно.
Спадкоємцем може бути громадянин, юридична особа, а та-кож держава.
Громадянин може стати спадкоємцем незалежно від віку, статі, стану здоров'я тощо.
Отже, спадкоємцями, як і спадкодавцями можуть бути не тільки дієздатні, але й недієздатні громадяни. В останньому випадку відповідні дії, не-обхідні для прийняття спадщини, здійснюють їх законні пред-ставники -- батьки, усиновителі, опікуни.
Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини , а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Не завжди особа, яка входить в коло спадкоємців за законом, чи особа, якій заповідано майно, буде закликатися до спадку-вання. Законом передбачені умови, за яких спадкоємець усу-вається від спадщини.
Як зазначено в статті 1224 ЦК України, не мають права стати спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом особи, які навмис-но позбавили життя спадкодавця чи кого-небудь з спадкоємців або зробили замах на їх життя. Виключенням для таких осіб є тільки те, що знаючи про це , спадкодавець все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом.
Спадкоємцями за законом не мають права стати також:
1) батьки після дітей, у відношенні яких вони позбавлені бать-ківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкрит-тя спадщини;
2) батьки і неповнолітні діти, що злісно ухилялися від виконан-ня покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому поряд-ку, а також за інших обставин зазначених у Ст.1224 ЦКУ. Зазначені правила щодо усунення за певних умов спадкоємців від спадкування застосовуються і до права на заповідальний відказ.(Ст.1237 ЦК України)
Відповідно до статті 1254 ЦК України заповідач вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Спадкове майно -- це сукупність прав та обов'язків спадко-давця, які переходять після його смерті до спадкоємців. Для ви-значення цього поняття застосовуються також і такі терміни, як «спадщина» або «спадкова маса». Серед майнових прав, що у складі спадкового майна переходять до спадкоємців, насампе-ред слід назвати право власності на різноманітне майно.
Це право власності на будинок, дачу, автомашину, заощад-ження, предмети домашньої обстановки та особистого вжитку, інші речі, які є об'єктом права власності громадян. До майнових прав, що входять у спадщину, належить не тільки право влас-ності на майно, а й право вимоги, що випливає з укладених спадкодавцем договорів ( договору купівлі-продажу, договору позики, договору схову тощо).
Наприклад, громадянин за договором позики передав комусь певну суму грошей. Якщо позичкодавець помре до того, як по-зичальник поверне йому позичені гроші, то право вимагати від боржника повернення боргу переходить до спадкоємців позичкодавця.
У спадщину входить також право на неодержану спадкодав-цем заробітну плату, майнові права авторів літературних, художніх творів, творів мистецтва, майнові права авторів відкриттів, ви-нахідників, раціоналізаторів.
Як уже було зазначено, до складу спадкового майна входять і майнові обов'язки спадкодавця. Коли за життя спадкодавець мав борги, то вони переходять після його смерті до спадкоємців, крім прав та обов'язків особи як кредитора або боржника, передбачених стаття 608 ЦК.
Всі майнові права, що входять до складу спадкового майна, становлять так званий спадковий актив.

Сукупність обов'язків спадкодавця, що переходять до спад-коємців, становить спадковий пасив.
Необхідно зазначити, що не всі майнові права і обов'язки по-мерлого можуть переходити до інших осіб у спадщину. Так не переходять до спадкоємців майнові права та обов'язки, що тісно пов'язані з особою спадкодавця. Наприклад, не переходять до спадкоємців права і обов'язки, що виникають з договору дору-чення. Проте це не стосується тих майно-вих прав та обов'язків, які набуті спадкодавцем внаслідок вико-наного доручення (наприклад, права на одержання обумовленої винагороди за виконання доручення).
Не переходять до спадкоємців права спадкодавця на одержан-ня аліментів, право на пенсію, право на відшкодування завданої здоров'ю спадкодавця шкоди, право членства в кооперативній чи іншій громадській організації, оскільки всі ці права тісно по-в'язані з особою спадкодавця. Не переходить до спадкоємців право на користування житловою площею, яке мав спадкода-вець на підставі договору житлового найму.
До складу спадкового майна не входить право на вклад в Ощадному або іншому банку за умови, що вкладник безпосередньо цим кредитним устано-вам зробив розпорядження відносно вкладу. Не входить вклад до складу спадкового майна і тоді, коли розпорядження щодо вкладу зроблено в заповіті.
В тих випадках, коли вкладник не зробив розпорядження відносно вкладу банку і якщо таке розпорядження відсутнє в заповіті, посвідченому нотаріусом або іншими особами, які згідно з законом мають право посвідчувати заповіти, вклад входить у спадщину і переходить до спадкоємців померлого на загальних підставах.
За певних умов до складу спадкового майна не входять і стра-хові суми, що виплачує Держстрах за договорами добровільного особистого страхування ( СТ.1229).
Якщо такий договір страхування був укладений на користь певної особи, яка вказана страхувальником у страховому свідоцтві, то право на одержання страхової суми після смерті страхуваль-ника в період дії договору страхування має тільки ця особа -- вигодонабувач. У цьому випадку страхова сума не входить до складу спадкового майна.
До складу спадщини входять не тільки майнові права спадко-давця, а й деякі немайнові права. Так, деякі особисті права авто-ра можуть переходити до спадкоємців у порядку спадкування. Зокрема, до спадкоємців переходить на певний час право вирі-шувати питання щодо можливості видання твору та деякі інші особисті права автора.
3. Підстави і порядок спадкування.
Нормами спадкового права України передбачено дві підстави спадкування: спадкування за законом і спадкування за заповітом.
3.1 Спадкування за законом.
Якщо спадкоємців немає або жоден із спадкоємців не при-йняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені спадкодавцем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства перехо-дить до держави.
Спадкоємство за законом має місце в таких випадках:
* заповіту немає;
* заповіт визнано недійсним;
* спадкоємці, призначені в заповіті, відмовилися прийня-ти спадщину або померли до її прийняття.
Спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово (ст.1258), або як зазначено у ст.1259 черговість одержання спадкоємцями за законом може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови,що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або калійтво був у безпорадному стані.
До першої черги належать діти (в тому числі й усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) помер-лого, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки є спадкоємцями, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем. Всі спадкоємці першої черги, крім онуків і правнуків, успадковують в рівних частках. Онуки і правну-ки успадковують порівну в тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлим батьку чи матері.
Друга черга спадкоємців за законом закликається до спад-кування, якщо немає спадкоємців першої черги, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування.
До другої черги спадкоємців за законом (ст.1262 ЦК) належать брати й сестри померлого, його дідусь і бабуся, як з боку батька, так і з боку матері. Слід мати на увазі, що брати і сестри можуть бути повнорідні і неповнорідні. Повнорідними називаються брати й сестри, які мають спільного батька і спільну матір. Неповнорідні брати й сестри поділяються на єдинокровних, які мають спільного батька і різних матерів, та єдиноутробних, які мають спільну матір, але різних батьків. До спадкування закликаються як повнорідні, так і неповнорідні брати й сес-три. Спадщина між цими спадкоємцями ділиться порівну. Окрему групу спадкоємців становлять утриманці померло-го. Вони закликаються до спадкування за умови, що знаходи-лися на утриманні померлого не менше року до дня його смерті. Утриманцями визнаються тільки непрацездатні особи, але незалежно від того, чи є вони родичами померлого, чи ні. Для визнання цих осіб утриманцями померлого необхідно, щоб їх непрацездатність настала до відкриття спадщини і була сталою, а не тимчасовою. Непрацездатними визнаються: жінки, що досягли 55 років, чоловіки -- 60 років, інваліди всіх трьох груп інвалідності, а також особи, які не досягли 16 років (ті, що навчаються -- 18 років). Спадщина між цими спадкоємцями також ділиться порівну.
При наявності інших спадкоємців утриманці успадкову-ють нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Отже, при наявності спадкоємців першої чер-ги утриманці будуть успадковувати разом з ними. Якщо до спадкоємства закликаються спадкоємці другої черги, утри-манці успадковують разом з ними. За відсутності спадкоємців першої і другої черг або за їх відмови від спадщини успадко-вують тільки утриманці.
До третьої черги спадкоємців відносять рідних дядька та тітку спадкодавця. У четверту чергу мають право на спадкування за законом особи, які проживали з спадкодавцем однією сім'єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу отримають спадщину інші родичі спадкоємця, а також утриманці, які не були членами сім'ї спадкоємця (ст.1265).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.Спадкоємці за усною чи письмовою угодою між собою можуть змінити розмір частки когось із них (ст.1267).
3.2 Спадкування за заповітом.
Спадкове право надає кожному громадянину можливість на випадок смерті розпоряджатися своїм майном. Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті називається заповітом (ст. 1233 ЦК).
Право на заповіт (бути заповідачем) має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які особи, незалежно від того, чи є вони в переліку спад-коємців за законом, чи їх немає. Цими особами, як уже зазначалося раніше, можуть бути не лише громадяни, а й юридичні особи, а також держава.
Заповідач може в будь-який час відмінити свій заповіт, внести в нього зміни або заповісти своє майно іншій особі; якщо новий заповіт визнаний не дійсним, чинність попереднього не відновлюється, крім випадків ,встановлених статтями 225,231 ЦК (СТ. 1254).
Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із за-значенням місця і часу його укладання, підписаний особис-то заповідачем і нотаріально посвідчений. Порушення зазначеної форми тягне за собою недійсність заповіту. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади , хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності заповіт має право підписати інша особа в присутності нотаріуса або іншої службової особи, яка має право посвідчувати цей документ (частина 4 статті 207 ЦК України. ) .Заповіт не може підписувати особа на користь якої його зроблено. Закон до-пускає можливість посвідчення заповіту крім нотаріальної контори й іншими органами і посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК. Так, до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються заповіти громадян, що перебувають на лікуванні в лікарнях, проживають в будин-ках престарілих, перебувають під час плавання на морських суднах, заповіти військовослужбовців, заповіти громадян, які перебувають в експедиціях, заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, та ін. Ці заповіти посвідчують ви-значені цивільним законодавством посадові особи. Заповіт складається у двох примірниках. Один із них зберігається у нотаріальній конторі, другий видається заповідачу.
Особлива форма розпоряджень на випадок смерті передбачена законом щодо вкладів у банках. Вкладник може залишити розпорядження безпосередньо відповідному банку про те, кому слід видати вклад у випадку його ( тобто вкладника) смерті. Це розпорядження може бути зроблене у формі надпису як на ощадній книжці, так і на обліковій картці вкладника банку. Причому підпис вкладника банку має бути посвідченим завідуючим відповідного відділення (філіалу) банку.
3.2.1 Коло спадкоємців за заповітом і змістом заповіту.
Відповідно до ЦК України кожний громадянин має право залишити за запо-вітом усе своє майно або частину його (не виключаючи пред-метів звичайної домашньої обстановки та вжитку) одній чи кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.