На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Абсолютна неплатоспроможнсть та банкрутства. Вдновлення платоспроможност боржника згдно з законодавством. Учасники справи про банкрутство, її розгляд в господарському суд. Поняття господарсько-правової вдповдальност та види правових санкцй.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 20.06.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Контрольна робота з господарського права
Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Господарсько-правова відповідальність
Зміст
    1. Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
      1.1 Поняття платоспроможності та банкрутства
      1.2 Учасники справи про банкрутство
      1.3 Розгляд справ про банкрутство в господарському суді
      2. Господарсько-правова відповідальність
      2.1 Поняття відповідальності в господарському праві
      2.2 Поняття та види санкцій за господарським правом
      2.3 Форми та види господарсько-правової відповідальності
      Список літератури

1. Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

1.1 Поняття платоспроможності та банкрутства

Інститут банкрутства приходить на допомогу кредиторам тоді, коли інші норми (інститути) господарського права вже не можуть нічого зробити для виконання грошових зобов'язань боржником. Таке становище боржника є неплатоспроможністю.

Абсолютна неплатоспроможність полягає в неможливості боржника через повний розвал фінансового становища сплатити борги кредиторам, обійшовши судові процедури банкрутства.

Відносна неплатоспроможність-полягає в неможливості погашення боргів кредиторів через тимчасові фінансові ускладнення та наявність майнових активів, що перевищують кредиторську заборгованість. В цьому випадку кредитори реалізують свої можливості права через виконавче впровадження, обходячи інститути банкрутства.

Відповідно до ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", неплатоспроможність-це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого терміну їх оплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі а також виконати зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Закон встановив такі критерії абсолютної неплатоспроможності: розмір заборгованості та строк несплати. Розмір заборгованості встановлений в сумі 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Боржником визнається суб'єкт підприємницької діяльності, не здатний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом тих місяців після настання встановленого строку їх сплати. Такі зовнішні ознаки неплатоспроможності боржника характеризують її абсолютність і дають підстави ініціювати процедуру банкрутства.

В свою чергу абсолютна неплатоспроможність буває 2 видів: поворотна та безповоротна.

Поворотна неплатоспроможність характеризується можливістю відновлення (реанімації) платоспроможності боржника через різноманітні санаційні механізми процедури банкрутства.

Безповоротна неплатоспроможність означає ймовірне відновлення платоспроможності боржника виключно шляхом ліквідаційної процедури.

Така неплатоспроможність встановлюється судом шляхом визнання боржника банкрутом. Тільки господарський суд може оголосити боржника банкрутом.

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

При абсолютній поворотній неплатоспроможності боржник може фінансово оздоровитись, розрахуватися з боржниками і повернутися до звичайного стану. Визнання ж боржника банкрутом означає його ліквідацію. Можливостей вийти з ліквідаційної процедури банкрутства вільним від боргів у боржника практично немає.

Ліквідація-це крайній захід, що застосовується до боржника в тому випадку, якщо заходи з фінансового оздоровлення не принесли позитивного результату.

1.2 Учасники справи про банкрутство

Відповідно до ст.1 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-закон) учасником справи про банкрутство є: кредитори, боржник, арбітражний керуючий, власник майна (орган, уповноважений керувати майном). В деяких випадках, передбачених Законом, беруть участь й інші особи: фонд держмайна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, представник працівників боржника.

Основними діючими особами процедури банкрутства є сторони (кредитори та боржники) та арбітражний керуючий. Інші учасники справи про банкрутство залучаються епізодично, у вказаних в Законі випадках.

Кредитори - це основні процесуальні фігури справи про банкрутство, адже від їх ініціативи, участі багато в чому залежить доля боржника і всієї справи. кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

Банкрут - це боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Арбітражний керуючий - це фізична особа, яка призначається господарським судом для здійснення процедури банкрутства. Така особа виступає як розпорядник майна, керуючий санацією та ліквідатор. Закон встановлює особливі вимоги до кандидатури арбітражного керуючого.

Це повинна бити фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка має спеціальні знання, відповідну ліцензію і не є зацікавленою особою відносно боржника та кредитора.

1.3 Розгляд справ про банкрутство в господарському суді

Процедура банкрутства виникає тоді, коли вичерпані всі можливості отримання заборгованості шляхом позовного провадження або іншого досудового врегулювання.

Підставою для порушення справи про банкрутство є заява боржника або кредитора. При цьому справа про банкрутство порушується господарським судом при наявності таких умов:

якщо вимоги кредитора (кредиторів) до боржника за грошовими зобов'язаннями, в тому числі по виплаті заробітної плати, сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів), в сукупності складають не лише 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

якщо вимоги є безспірними;

якщо вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців від строку, встановленого для їх погашення.

Закон встановлює вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, недотримання яких є підставою для повернення судом заяви (п.1 ст.7 Закону).

Окрім загальних закон встановлює особливі вимоги до заяви боржника та кредитора (п.2, п.7 ст.7 Закону). При цьому боржник вправі ініціювати справу про банкрутство лише за наявності у нього майна, достатнього для покриття судових витрат.

Боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду про порушення справи про банкрутство за настання таких обставин:

а) якщо задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншим кредиторами;

б) коли орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів чи законодавства приймати рішення про ліквідацію, прийняв рішення про звернення до господарського суду із заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

в) при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлена неможливість боржника задовільнити вимоги кредиторів у повному обсязі (ст.51 Закону).

До заяви боржника та кредитора в загальному порядку додаються документи, вказані в ст.7 Закону. В іншому випадку господарський суд не ініціює справу про банкрутство.

Кредитори можуть об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Закон встановлює випадки, коли суд відмовляє в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство (п.2. ст.8 Закону).

Відмова в прийнятті заяви оформляється ухвалою господарського суду.

Якщо заява про порушення справи про банкрутство не оформлена відповідно до вимог Закону і ГПК України, то суд повертає її у випадках, передбачених в ст.9 Закону.

Коли заяву подано з дотриманням вимог Закону та ГПК, суддя господарського суду не пізніше п'яти днів з дня надходження приймає і вносить ухвалу про порушення справи про банкрутство.

Розпорядження майном боржника.

Відповідно до ст.1 Закону розпорядження майном боржника-це система заходів по нагляду і контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового стану. Це найперша судова процедура, що застосовується до боржника. Вона не проводиться лише у випадках спрощеного порядку банкрутства (ст.51, 52 Закону), відносно громадян-підприємців (ст.48).

Задачі процедури розпорядження полягають в:

збереженні майнових активів боржника;

виявленні кредиторів;

складанні та затвердженні реєстру грошових вимог кредиторів;

проведенні перших загальних зборів кредиторів;

прийняття рішення про перехід на наступну стадію процедури банкрутства.

Строк цієї процедури складає 6 місяців і може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів, розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого керувати майном; п.7, ст.13 Закону).

Початок процедури розпорядження співпадає з призначенням судом розпорядника майна. Права та обов'язки розпорядника майна закріплені в п. п.8,9 ст.13 Закону.

З моменту порушення справи про банкрутство суд вводить мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів. Виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, призупиняється (ст.1 Закону). Це означає, що боржник не вправі самостійно виконувати грошові зобов'язання. Виплата такої заборгованості можлива в порядку, встановленому пунктами 3, 4 ст.14 Закону. Для цього необхідна згода кредиторів та узгодження з розпорядником майна, а зобов'язання боржник повинен виконувати одночасно та пропорційно вимогам всіх кредиторів відповідно до реєстру. Мораторій закінчується тоді, коли припиняється провадження у справі. На деякі вимоги кредиторів дія мораторію не поширюється. Це: заробітна плата; аліменти; відшкодування шкоди, завданої здоров'ю чи життю громадян; авторська винагорода; вимоги щодо поточної заборгованості (розпорядження та санація).

Виключним заходом є припинення повноважень керівника боржника або органу управління боржника у випадку, якщо ними не приймаються заходи по забезпеченню збереження майна боржника, створюються перепони діям розпорядника майна або допускаються інші порушення законодавства (п.6, ст.13 Закону).

Після порушення справи про банкрутство боржник зобов'язаний подати до господарського суду та заявнику відгук на заяву про порушення справи про банкрутство.

Відсутність відгуку боржника не є перепоною для проведення підготовчого засідання. В підготовчому засіданні, яке повинно відбутися не пізніше, ніж на 30 день від дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, суд дає правову оцінку поданим документам в частині без спірності вимог, несплати їх повністю на момент розгляду, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. Остаточно вияснивши всі обставини як по суті грошових зобов'язань, так і відносно сторін у справі, господарський суд виносить ухвалу за результатами підготовчого засідання.

Публікація в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство означає, що процедура банкрутства переходить до наступного етапу-виявлення кредиторів.

Після публікації всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань зобов'язані у місячний термін звернутися до господарського суду з заявами щодо вимог до боржника. Якщо кредитори не звернулися у вказаний термін, то вони втрачають право на отримання заборгованості в рамках справи про банкрутство.

Заключним етапом процедури розпорядження є засідання суду. На засіданні приймається рішення про введення процедури санації або відкриття ліквідаційної процедури. Якщо до початку засідання суду було укладено мирову угоду або погашено борг перед кредиторами, то провадження у справі про банкрутство припиняється.

Санація. Санація-це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою попередження визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та/або зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника (ст.1 Закону). Санація можлива у випадку, якщо у боржника є реальна можливість відновити свою платоспроможність.

Важливою процесуальною фігурою в процедурі санації є керуючий санацією. Він призначається господарським судом одночасно з введенням процедури санації. Кандидат на посаду керуючого санацією повинен бути незацікавленою особою відносно як боржника, так і кредиторів і мати ліцензію арбітражного керуючого (за виключенням керівника підприємства).

Керуючий санацією суттєво відрізняється від розпорядника майна. Якщо розпорядник майна здійснює свої повноваження поряд з керівником підприємства, то для виконання функцій керуючого санацією необхідна концентрація в руках однієї особи повноважень як керівника, так і органів управління боржника.

Процедура санації боржника реалізується через план санації. План санації - це комплексна програма фінансового оздоровлення боржника та застосування спеціальних заходів по відновленню його платоспроможності з вказанням терміну їх реалізації.

В плані санації в обов'язковому порядку повинні бути передбачені: умови участі інвесторів (за їх наявності) в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, в тому числі шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора; строк та черговість виплати інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих на себе відповідно до плану санації зобов'язань.

Якщо санація здійснюється за рахунок внутрішніх джерел боржника, то в плані санації вказується строк та черговість оплати боржником боргу кредиторам.

В плані санації повинен передбачатися термін відновлення платоспроможності.

Заходами відновлення платоспроможності можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником або інвестором; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу та інші способи.

Якщо протягом 6 місяців від дня введення процедури санації не буде подано до суду план санації, то суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури.

За підсумками процедури санації арбітражний керуючий подає письмовий звіт зборам комітету кредиторів не пізніше ніж за 15 днів до закінчення встановленого строку процедури санації або за наявності підстав для його д и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.