Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Работа № 115861


Наименование:


Реферат Роль нформацї в наукових дослдженнях

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 29.03.2019. Год: 2019. Страниц: 20. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Економічний факультет
Роль інформації в наукових дослідженнях
Реферат з Наукового образу світу
Виконала студентка 1 курсу
Спеціальності «Облік та оподаткування»
Київ - 2019

Зміст
Введення 3
Поняття інформації. Види та властивості інформації 5
Документальні джерела інформації та їх використання у наукових дослідженнях 10
Методика роботи над друкованими літературними джерелами 14
Висновки 18
Список використаної літератури 20

?
Введення
Наукова творчість зводиться до зміни та встановлення нових зв’язків між уже наявними знаннями. Тому «наробітки» наукової думки в публікаціях, винаходах минулого ні в якому разі не повинні вважатися лише історичними етапами розвитку науки. В ідеях минулих років, як реалізованих, так і нереалізованихї у конкретній технічній практиці утримується коловальний евристичний потенціал майбутнього. Перше правило наукової чесності говорить: перед початком будь-якої наукової праці необхідно ознайомитися з усіма джерелами наукової інформації, що присвячені даному питанню.
Слово «інформація» в перекладі з латинського означає роз?яснення. Роз?яснення – це відомості про довкілля, про процеси, які здійснюються в ньому, про події і стан, що сприймаються людьми, які керують машинами та системами. Це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань, детальна, систематизована подача певного відібраного матеріалу, але без будь-якого аналізу.
Наукова інформація – це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об?єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. Основні ознаки наукової інформації:
– вона отримується в процесі пізнання закономірностей об?єктивної дійсності, підґрунтям якої є практика, і подається у відповідній формі;
– це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, виробничої та громадської діяльності.
Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку. Отримання, поширення й використання інформації мають суттєвий вплив на розвиток науки.
Актуальність полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, коли темпи накопичення і передачі інформації зростають, виникло протиріччя між виробництвом інформації та можливостями її споживання, переробки і використання. Потрібні відповідні методики орієнтації наукових працівників на найбільш продуктивний пошук і використання відповідних інформаційних матеріалів.
Мета: поглибити та удосконалити теоретичні знання про джерела науково-технічної інформації, бібліографію.
Завдання:
• Розкрити сутність поняття «інфомація»
• Ознайомитись із властивостями та видами інформації.
• Визначити документальні джерела інформації.
• Дослідити використання інформації в наукових дослідженнях.
• Навчитися працювати з друкованими джерелами.?
Поняття інформації. Види та властивості інформації
Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.
Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових чи світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо. Саме слово "інформатика" походить від латинського information, що означає виклад, розяснення факту, події.
Отже, інформація – це продукт взаємодії даних та методів, який розглядається в контексті цієї взаємодії.
В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:
o відомості або повідомлення про щось (побутове);
o розяснення, виклад;
o оригінальність, новизна;
o комунікація та звязок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія звязку, американський вчений Клод Шеннон);
o міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
o позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
o заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
o передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);
o міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
o ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);
o відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
o властивості матеріальних обєктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між обєктами;
- результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (Цимбалюк Віталій Степанович).[8, с. 240]
o універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
o документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»)[4, c.192].
Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.
Найбільш важливими властивостями інформації є:
Цінність інформації — визначається ступенем її корисності для кожного окремого користувача.
Достовірність — відповідність отриманої інформації обєктивній реальності навколишнього світу.
Актуальність — це міра відповідності цінності та достовірності інформації поточному часу (певному часовому періоду)
Інші властивості інформації:
Суспільна природа — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства...
Висновки
Основою будь-якого наукового дослідження є інформація-сукупність відомостей (повідомлень, даних), яка визначає міру наших знань про ті чи інші явища, події та їх взаємозвязки. Дане визначення використовується у широкому розумінні слова. У вузькому розумінні інформація – це відомості, які є обєктом обробки, передачі і зберігання. Інформація є основним поняттям кібернетики – науки про загальні закономірності в процесі управління та передачі інформації.
Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Проте можна визначити і деякі загальні методологічні підходи до його проведення, що прийнято називати вивченням у науковому сенсі.Чітке знання термінів та їх сутності, а також галузей інформації дозволяє науковому досліднику оперативно їх знаходити, переробляти, узагальнювати та ефективно застосовувати для виконання відповідних завдань.
Значення і роль інформації в тому, що, по-перше, без неї не може бути проведене те чи інше наукове дослідження, по-друге, інформація досить швидко старіє, і потрібне постійне поновлення матеріалів. За даними зарубіжних джерел інтенсивність старіння інформації становить понад 10% на день для газет, 10% на місяць для журналів, 10% на рік для книг і монографій [3, с. 11-10]. Окрім цього, інформація для дослідника є предметом і результатом його праці. Осмислюючи та опрацьовуючи потрібну інформацію, дослідник видає специфічний продукт: – якісно нову інформацію. При цьому підраховано, що біля 50% свого часу дослідник витрачає на пошук інформації. Тому досить відповідальним етапом наукового дослідження є вміння оперативно знаходити і опрацьовувати потрібну інформацію з теми дослідження.
Однією з найбільш поширених помилок молодих дослідників є намагання зібрати максимальний обсяг інформації без врахування власних можливостей та резервів часу, відведеного для роботи. У такому випадку збір матеріалів перетворюється на самоціль, а сама наукова робота, по суті, відкладається на невизначений термін. Сказане свідчить, що для дослідницької роботи необхідно визначити оптимальну кількість матеріалу, який слід якісно опрацювати, оформити. Такий підхід має для дослідження найбільшу цінність.
Цінність інформації визначається економічним ефектом, який дає її використання. Практичне завдання, що стоїть перед науковцем, визначає характер та обсяг необхідної інформації і вимагає відмовитися від такої інформації, що безпосередньо не стосується об’єкта дослідження. У такий спосіб забезпечується достатність або повнота інформаційної бази дослідження [9, c. 93].?
?
Список використаної літератури
1. Білей П. В., Довга Н. Д., Ханик Я. М. Методологія наукових досліджень технологічних процесів: Навчальний посібник. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2003.
2. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Підручник. – К. : Вища школа, 1997. ДСТУ Документація, звіти у сфері науки і техніки. – К. : Держстандарт України, 1995.
3. Б.Д. Кудряшов «Теория информации: учебник для вузов», 2000
4. Закон України «Про інформацію».
5. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К. : Кондор, 2003.
6. Лудченко А. А., Лудченко Я. А., Примак Т. А. Основы научных исследований. – К. : Знання, 2001.
7. Б.А. Кормич «Інформаційне право», Харків «БУРУН і К», 2011
8. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2003.
9. Цимбалюк В.С. Інформаційне право (основи теорії і практики). - К.: "Освіта України", 2010.
10. Письменний В.В., Кириленко О.П «Основи наукових досліджень у схемах і таблицях: Навчальний посібник», 2013



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.