На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Адвокат-захисник пдозрюваного,обвинуваченого,пдсудного. Забезпечення прав затриманого. Участь захисника у допит. Дї захисника при пред'явленн обвинувачення. Заявления клопотань. Надання доказв. Ознайоилення з матералами справи. Судова промова.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 26.05.2004. Сдан: 2004. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


План.
1.Адвокат-захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

2.Забезпечення прав затриманого

3.Участь захисника у допиті

4. Дії захисника при пред'явленні обвинувачення

5. Заявления клопотань

6 Надання доказів

7 Ознайомлення з матеріалами справи

8 Судова промова

9 Оскарження до вищестоящого суду.

Адвокат -- захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Конституція України проголошує, що підозрюваний, об-винувачений чи підсудний має право на захист (ч. 2 ст. 63). Забезпечення обвинуваченому цього права є однією з основ-них засад судочинства (п. 6 ч. З ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59). В Конституції України також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припу-щеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать-ся на її користь (ч. 1, 2 і 3 ст. 62). Конституційні принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист і презумпції невинуватості є важливою гаран-тією об'єктивного розслідування і судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб.

Підозрюваний -- це особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину або до якої застосовано запобіжний захід (наприклад, підписка про невиїзд з місця постійного прожи-вання або тимчасового знаходження без дозволу органу діз- нання чи слідчого) до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого (ч. 1 ст. 43і КПК).

Обвинувачений -- це особа, щодо якої є досить доказів, які вказують на вчинення нею злочину, і на цій підставі слідчим винесено постанову про притягнення її як обвинува-ченого (ч. 1 ст. 43 КПК). Після віддання до суду обвинуваче-ний називається підсудним, а після винесення вироку -- засу-дженим або виправданим.

Право вказаних осіб на захист включає як право захища-тися від підозри чи обвинувачення, так і право на захист своїх особистих і майнових інтересів. Функція захисту виникає од-ночасно з функцією обвинувачення і здійснюється паралельно з нею на всіх етапах руху кримінальної справи, поки існує обвинувачення.

Функцію обвинувачення в кримінальному процесі здійс-нюють слідчі органи, прокурор, громадський обвинувач, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники. Це -- сторони обвинувачення. Функцію захисту від підозри й обвинувачення здійсню-ють підозрюваний, обвинувачений, підсудний і засуджений (надалі для стислості ми будемо говорити переважно про обвинуваченого), їх захисник, громадський захисник, а також цивільний відповідач та його представник. Це -- сторони захисту. Оскільки сторони обвинувачення і захисту відстоюють кожна свою позицію, свій процесуальний інтерес, криміналь-ний процес набуває змагального характеру, що забезпечує повне, всебічне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи та її правильне, з врахуванням законних інтересів сторін, вирішення. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства (п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України).

Обвинувачений заінтересований в тому, щоб не бути: притягнутим до кримінальної відповідальності і засудженим, якщо він є невинним, або за більш тяжкий злочин, ніж той, який дійсно вчинив; без встановлених законом підстав підда-ним арешту та іншим заходам процесуального примусу; підда-ним несправедливому покаранню, тобто такому, яке призначено без врахування характеру і ступеня суспільної небезпеч-ності вчиненого злочину, особи винного й обставин справи, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність; обмеженим у правах, наданих законом; щоб була надана можливість реалі-зувати ці права і були забезпечені його особисті і майнові права. Це -- законні інтереси обвинуваченого, вони включаю-ться в його право на захист у кримінальному процесі.

Забезпечення охорони особистих і майнових прав підоз-рюваного й обвинуваченого слідчими органами і судом поля-гає в обов'язку цих органів: не розголошувати без необхідності обставин їх особистого життя; не провадити дій, які принижу-ють гідність цих осіб або є небезпечними для їх здоров'я; повідомити про затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, сім'ю, якщо місце її проживання відоме; повідомити про арешт підозрюваного або обвинуваченого і його місце перебування дружину або іншого родича, а також сповістити про це за місцем роботи або навчання; якщо обвинувачений є іноземним громадянином -- направити постанову про арешт в Міністерство закордонних справ України; вжити заходів пік-лування про неповнолітніх дітей, до охорони майна і житла заарештованого чи засудженого до позбавлення волі; дати дозвіл родичам на побачення із заарештованим чи засудже-ним; скасувати запобіжний захід або постанову про відсторо-нення обвинуваченого від посади, якщо в їх подальшому застосуванні немає необхідності; вжити заходів до відшкоду-вання шкоди, заподіяної внаслідок незаконного засудження, затримання чи арешту. Порушення права на захист завжди означає істотне порушення вимог кримінально-процесуально-го закону і є однією з найбільш поширених підстав для скасування вироків або інших рішень у справі.
Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудно-му права на захист полягає в тому, що закон: наділяє їх як учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, ви-користання яких дозволяє їм особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, обстоювати свої закон-ні інтереси; надає згаданим особам право скористатися юри-дичною допомогою захисника; покладає на особу, яка прова-дить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'яснити їм право мати захисника і скласти про це протокол, надати їм можливість захищатися встановленими законом за-собами від пред'явленого обвинувачення, забезпечити охоро-ну їхніх особистих і майнових прав (ст. 21 КПК), а також забезпечити безпеку підозрюваному, обвинуваченому, захис-нику, законному представнику, членам сімей та близьким родичам цих осіб (ст. 2 Закону про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві1).
Найбільш ефективним засобом забезпечення підозрюва-ному, обвинуваченому, підсудному права на захист є участь захисника в кримінальному процесі, оскільки через юридичну необізнаність, а також психологічний шок, стан пригніченос-ті, викликані фактом затримання, пред'явлення обвинувачен-ня і засудження, вони неспроможні самі повністю реалізувати свої процесуальні права, особливо тоді, коли перебувають під вартою, тобто в ізоляції. Для надання юридичної допомоги, психологічної підтримки їм необхідно звернутися до сторон-ньої особи, незалежної від слідчих органів, прокурора і суду, якій би вони повністю довіряли і могли з нею радитись і спілкуватися на засадах довірительності, конфіденційності.
Закон визнає участь захисника при провадженні дізнан-ня, попереднього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції обов'язковою, крім випадків добровіль-ної відмови підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від захисника (ст. 45 КПК), причому є випадки, коли добровільна відмова від захисника не може бути прийнята (ч. З ст. 46 КПК).
Як захисники до участі в кримінальних справах допуска-ються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адво-катською діяльністю, а за згодою підсудного -- і близькі родичі, опікуни або піклувальники (ч. 1 ст. 44 КПК). На практиці захисниками є переважно адвокати.
Закон передбачає участь захисника в справі за угодою і за призначенням. Захисник за угодою запрошується підозрюваним, обвину-ваченим чи підсудним, його законними представниками, ро-дичами або іншими особами за його дорученням або на їх прохання (ч. 1 ст. 47 КПК) Це відповідає прийнятим на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 р. в Нью-Йорку «Основним положенням про роль адвокатів», які передбачають, що будь-яка людина вправі звернутися за допо-могою для підтвердження своїх прав і захисту на всіх стадіях кримінальної процедури (п. 1) і що обов'язком урядів є забе-зпечення можливості кожному бути інформованим компетен-тними владами про його право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні чи поміщенні в тюрьму або обвинуваченні в кримінальному злочині (п. 5). Конститу-ція України проголошує, що кожен є вільним у виборі захис-ника своїх прав (ч. 1 ст. 59).
Захисник за призначенням (причому лише з числа адво-катів) залучається до участі в справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатське об'єд-нання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошений підозрюваним, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохан-ня підозрюваного, обвинуваченого, підсудного участь захис-ника в справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом і в інших випадках (наприклад, коли обвинувачений перебуває під вартою, не знає будь-кого в даній місцевості, є малозабезпеченим тощо). «Основні поло-ження про роль адвокатів» передбачають, що особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забе-зпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів (п. 6). Консти-туція України також встановлює, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (ч. 1 ст. 59).
В разі участі адвоката в кримінальній справі за призна-ченням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 47 КПК).
Слідчий орган, судця і суд не вправі відмовити в допуску захисника за угодою під тим приводом, що в справі бере участь захисник за призначенням.У цьому разі останній замінюється захисником за угодою.Якщо підозрюваний,обвинувачениийчи підсудний висловили бажання мати певного захисника,то заміна його іншим без їх згоди,відсутності даних про неможливість участі обраного захисника в справі протягом тривалого строку є порушення права на захист,бо замінити одного захисника іншим можна лише за клопотанням або за згодою підозрюваного,обвинуваченого,підсудного.В тих випадках,коли явка для участі в справі захисника,якого обрав підозрюваний,неможлива протягом 24 годин,а захисника,обраного обвинуваченим чи підсудним,-протягом 72 годин,особа,яка провадить дізнання,слідчий,суд або суддя пропонують їм запросити іншого захисника або забезпечують його самі.
Адвокат не в праві відмовитися від захисту підозрюваного,обвинуваченого,підсудного(ч.1 ст.7Закону про адвокатуру,ч.8 ст. 43 КПК).
Адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги у ви-падках, коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання,прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідан-ня, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосун-ках (ч. 2 ст. 7 Закону про адвокатуру), коли адвокат брав участь в даній справі як представник цивільного позивача, цивільно-го відповідача, підлягає допиту як свідок, є родичем обвину-вача або потерпілого (ч. 1 ст. 61 КПК). Адвокати -- народні депутати України не можуть брати участь у справах проти держави, а також бути захисниками осіб, які обвинувачуються у державній зраді (ч. З ст. 5 Закону про статус народного депутата України2). Один і той же адвокат не може бути захисником двох або декілька підозрюваних, обвинувачених, підсудних, коли інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого (ч. 2 ст. 47 КПК). За наявності цих обставин адвокат повинен відмовитися від виконання обов'я-зків захисника в справі (в останньому випадку -- залишитися захисником лише одного з підозрюваних, обвинувачених, під-судних або тих з них, інтереси захисту яких не є суперечливи-ми). На цих же підставах він може бути усунутий від участі в справі за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду (ч. З ст. 61 КПК).
Незнання захисником мови, якою ведеться розслідування чи судовий розгляд справи, не є підставою для усунення адвоката від участі в справі. В таких випадках треба забезпечи-ти участь перекладача в процесі.
Повноваження адвоката на участь у справі повинно бути підтверджено відповідним свідоцтвом, а також ордером про наявність угоди чи доручення на участь у справі.Адвокат зобов'язаний використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з'ясування обставин, що знімають підозру з підозрюваного, виправдують обвинуваченого, підсу-дного або пом'якшують чи виключають його кримінальну відповідальність, надаючи їм необхідну юридичну допомогу (ч.1 ст. 7 Закону про адвокатуру, ч. 1 ст. 48 КПК). Засоби захисту--це передбачені законом процесуальні дії адвоката, спрямо-вані на виконання професійних обов'язків. Вказаний обов'я-зок адвокат несе перед своїм підзахисним, а не перед слідчими органами, прокурором і судом, бо вони не мають права пере-кладати обов'язок доказування на обвинуваченого (ч. 2 ст. 22КПК), а отже, і на його захисника. При несумлінному або некваліфікованому здійсненні адвокатом своїх обов'язків пе-ред підзахисним останній вправі відмовитися від нього і вима-гати повернення внесеної плати повністю або частково (зале-жно від обсягу і якості роботи, виконаної адвокатом), в тому числі і через суд в разі виникнення спору (ч. З ст. 12 Законупро адвокатуру). Але сам адвокат ні під яким приводом (нап-риклад, розбіжності з обвинуваченим у питаннях тактики,засобів здійснення захисту, визнання чи заперечення вини),
крім випадків, коли є обставини, що виключають його участь в даній справі, не вправі прямо чи побічно спонукати підзахи-сного відмовитися від його допомоги. Така відмова, як і відмова під впливом рекомендацій слідчих органів, прокурора чи судді, не може розглядатись як добровільна.
Беручи участь у справі, адвокат може сприяти слідчим органам і судові у встановленні лише тих обставин, що випра-вдують підзахисного, пом'якшують або виключають його кримінальну відповідальність, І в цих межах він сприяє виконан-ню завдань кримінального судочинства, а здійснюваний ним кримінальний захист є, за висловом А.Ф.Коні, «суспільним служінням»1. «Він повинен бути лише правозаступником... бути не слугою свого клієнта і не пособником йому в намаган-ні уникнути заслуженої кари правосуддя, але помічником і порадником людини, яка, за його щирим переконанням, не-винна зовсім або зовсім не так і не в тому винна, як і в чому обвинувачують»2.
Адвокат не підмінює підозрюваного, обвинуваченого, пі-дсудного, а діє поряд з ними. Водночас він є самостійним учасником процесу, має свої процесуальні права і обов'язки і, як правило, не залежить від підзахисного у визначенні тактики захисту, своєї позиції у справі. «Адвокати не повинні іденти-фікуватися з їх клієнтами і справами клієнтів у зв'язку з виконанням їх професійних обов'язків», -- вказується в доку-менті ООН «Основні положення про роль адвокатів» (п. 18). Навіть якщо підзахисний визнає себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, адвокат вправі за наявністю для цього підстав відстоювати перед слідчим і судом його невин-ність чи меншу винність. Коли ж він заперечує свою вину, а адвокат переконаний у його винності, то колізія (розбіжність) позицій підзахисного і захисника в даному питанні недопус-тима. У цьому випадку адвокат не вправі діяти за своїм внут-рішнім переконанням, бо він фактично стане своєрідним об-винувачем і суддею, який вирішує питання про винність свого підзахисного. Така позиція адвоката, яка призведе або може призвести до погіршення процесуального стану підзахисного, не може бути висловлена. Відома лікарська заповідь: «Не зашкодь!» повністю діє і тут. Адвокат повинен побудувати захист, визначити його засоби і способи, грунтуючись на показаннях підзахисного, який заперечує свою вину, і на оцінці інших доказів у справі. «Адвокат завжди повинен бути лояльним до інтересів свого клієнта», -- в «Основних поло-женнях про роль адвокатів» (п. 15). Закон про адвокатуру встановлює, що при здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення (ч. 2 ст. 7).
Деякі вчені та адвокати допускають можливість альтернати-вної позиції, яка полягає в тому, що захисник підтримує позицію підсудного, який заперечує свою вину у вчиненні злочину, ставлячи питання про його виправдання, але одночасно дає інше тлумачення обставин справи, яке виходить з можливого визнан-ня його винним, і висловлює міркування про міру покарання на той випадок, якщо суд не прийме пропозицію про виправдання. Проте, на нашу думку, альтернативна позиція адвоката є неп-рийнятною, бо свідчить про його невпевненість у невинності підсудного, послаблює позицію захисту. Судові має бути висло-влений тільки один кінцевий висновок. Якщо встановлені факти дозволяють зробити не один, а кілька висновків, що випливають з них, необхідно зупинитися на тому, що є найбільш сприятли-вим для підзахисного. Однак при цьому адвокат повинен так побудувати свої доводи, щоб вони охоплювали всі можливі судження про винність, кваліфікацію злочину, наявність обста-вин, що пом'якшують відповідальність підсудного. На все, що має хоч найменше значення для захисту, повинно бути звернуто увагу суду.
Визначаючи свою правову позицію, адвокат не вправі ігнорувати думку підзахисного, його показання, ставлення до пред'явленого обвинувачення. Адвокат не є вільним у визна-ченні позиції (крім випадків, коли підзахисний обмовлює себе), але у вирішенні питань правового характеру, виборі тактики і методики захисту1 є незалежним. Процесуальна са-мостійність адвоката не виключає необхідності узгодження з підзахисним лінії захисту в цілому і позиції в окремих проце-суальних питаннях, зокрема при заявленні клопотань. Підза-хисному не байдуже, якими способами буде обстоюватися правова позиція. Адвокат повинен інформувати його про так-тичні прийоми, які має намір застосувати, роз'яснити їх суть, щоб їх застосування не було несподіванкою для обвинуваче-ного і не викликало з його боку небажаної реакції.

Забезпечення прав затриманого

Посадові особи, які ведуть слідство, зобов'язані в силу закону забезпечувати правову охорону прав затриманого й обвинуваченого. Тому буде помилкою вважати, що захист обвинуваченого здійснює тільки адвокат. Усі органи від яких тією чи іншою мірою залежить доля обви-нуваченого (орган Дізнання, слідчий, прокурор, суд), по-винні не лише виконувати свою безпосередню справу, а й забезпечувати реальне здійснення обвинуваченим своїх прав і законних інтересів.

. Отже, адвокат має бути добре обізнаний у професійних Обов'язках та можливостях посадових осіб і органів, щоб не дати їм перетворити кримінальний процес на свавілля.

Знання адвокатом можливостей і обов'язків відповідних органів та посадових осіб дає йому змогу вільно орієнту-ватись у процесі розслідуваний кримінальної справи, точно сформувати свою правову позицію та втілювати її в життя.

Громадянин, якого обвинувачено у вчиненні злочину, а так само підозрюваний і затриманий наділені комплексом прав. Проте роз'яснення їх саме по собі не є достатнім для захисту. Знання обвинуваченим своїх прав не виключає потреби в захисникові, оскільки саме він може вільно оперу-вати можливостями, які надають ці права, та певними проце-суальними повноваженнями, що дозволяють йому «задіювати» ті чи ті захисні механізми: написати скаргу прокурору, оскаржити відмову в суд, подати заяву до Європейського суду з прав людини. Тому обвинуваченому, особливо якщо його заарештовано, потрібен захисник, який окрім всього іншого ще є для нього чи не єдиним зв'язком з навколиш-нім світом. Робота адвоката на попередньому слідстві може бути розпочата і значно раніше, ніж його допущено до участі у справі.Нерідко до адвоката звертається за консульта-цією особа, яку вже допитували або допитуватимуть як свідка, і з бесіди з нею стає зрозумілим, що порушення справи щодо неї -- питання часу. Тут не йдеться про те, наскільки можливою і допустимою з боку адвоката є така консультація. В адвокатів старшого покоління щодо цьо-го існують певні перестороги. Проте нинішня практика слідства знає чимало випадків, коли справу було поруше-но за фактом, майбутні обвинувачені протягом 2--5 років неодноразово викликалися до слідчого і допитувались як свідки, а потім, через 3 -- 5 років, їм пред'являлось обвинувачення.

Зміни у законодавстві дозволяють вступ адвоката у спра-ву на будь-якій стадії процесу. Отже, якщо проти певної особи порушено справу, а обвинувачення їй ще не пред'яв-лялося, то ця обставина начебто не є перешкодою для всту-пу адвоката у справу вже на першій стадії розслідування. Адже слідство кілька років збирає докази у порушеній «за фактом» справі, добре знаючи, хто буде обвинуваченим, яко-го протягом тривалого часу допитують як свідка. Адвокат може порадити клієнтові, як йому вести себе на допитах, хоча він сам не може брати участь у такій слідчій дії.Мож-на зробити і дальший крок: піти з таким клієнтом до слідчого й зачекати за дверима. Але за нинішньої системи пропускного режиму зробити це непросто, а іноді й неможливо.

Відповідно до ст. 69 КПК особа може відмовитися дава-ти показання як свідок, якщо своїми показаннями вона може викрити себе, членів сім.'ї, близьких родичів, усинов-леного, усиновителя у вчиненні злочину. Незважаючи, на дещо незграбне формулювання «яка своїми показаннями викривала б себе», стаття підтверджує право на відмову від давання показань щодо себе і своїх родичів. Було б простіше і точніше перенести в КПК визначення, яке міститься у ст. 63 Конституції У країни. Принаймні слід визнати, що особа, щодо якої порушили кримінальну справу і, не пред'явивши обвинувачення, намагаються допитати як свідка, може не давати пояснень.Адвокат має право па конфіденційне побачення із затри-маним або заарештованим до першого допиту, а після ньо-го -- на такі ж побачення без обмеження їх кількості й тривалості. Що таке «побачення без обмеження їх кількостіта тривалості і закон не розшифровує. Однак практично не можливо зустрітися з підзахисним у СІЗО у вихідні та святкові дні.

Тепер про «конфіденційність» побачення. Адвокати вважають загальновизнаним, що кабінети СІЗО, де відбува-ються побачення, обладнані підслуховувальними прила-дами та іншою.апаратурою, тобто вимоги конфіденційності порушуються. Перевіряти, чи це справді так, шляхом пев-них тестів не рекомендується. Краще, пам'ятаючи про таку можливість, вжити певних запобіжних заходів, наприклад написати підзахисному записку. Взагалі, щоб не зашкоди-
ти затриманому або заарештованому, давати рекомендації або поради з досвіду тих життєвих правил, що діють наволі (на зразок «не вір, не бійся, не проси»), слід украй обережно. ,

Тривалість побачення обмежується робочим часом пра-цівників СІЗО (з 9.00 до 17.30). У багатьох СІЗО встанов-люють порядок за яким з 9.00 до 13.00 проводяться слідчі дії,'; а адвокати можуть зустрітися з підзахисним тільки після обіду. До того ж слід зважати, що на вільні кабінети для побачень встановлюється «жива черга», тому подеку-ди доводиться чекати годину-дві, поки приведуть підза-хисного.

По-різному'вирішується і порядок допуску адвоката: в одних випадках від слідчого вимагають лист про дозвіл на побачення (що законом для захисника не передбачено), в інших потрібно пред'явити посвідку особи та заяву на побачення з печаткою адвокатського об'єднання, де відпо-відний відділ робить відмітку про камеру, в якій пере-буває підзахисний. Після цього заповнюється картка на особу, з якою просять організувати побачення. Як правило, диктофон,ноутбук і, звичайно ж мобільний телефон взяти з собою не дозволяють. Хоча диктофон і ноутбук це ті технічні засоби, якими вправі користувати-ся адвокат (з дозволу слідчого). Проте такий дозвіл вдається одержати тільки в окремих, виняткових випадках.Якщо слідчий направив у СІЗО повідомлення про до-пуск адвоката до участі у справі, окремого дозволу на побачення йому непотрібно.У такому разі перепони у побаченні з боку керівництва СІЗО є незаконними. Якщо ж вони вчиняються, то, як правило, за вказівкою слідчого.Кілька зауважень слід зробити щодо участі адвоката у допиті підозрюваного й обвинуваченого, а також в інших слідчих діях за їх участю.

Участь захисника у допиті

. В процесі цієї слідчої дії захисник має можливість ставити запитання допитуваним особам та подавати зауваження з приводу правильності та повноти записів у протоколі.

Слідчий може відвести запитання'захисника, але зобов'я-заний занести їх до протоколу допиту. Підписуючи прото-кол, захисник повинен переконатися, що все сказане записа-но правильно (без редакторської правки слідчого). Пра-вильність записів перевіряється шляхом зачитування тек-сту вголос: а) слідчим; б) захисником; в) обвинуваченим.

Адвокати надають перевагу двом останнім. Коли читаєш протокол особисто, маєш змогу пересвідчитись, що в ньому нічого не пропущено. Крім того, зорова пам'ять надійніша, ніж сприймання на слух. З дозволу слідчого адвокат може здійснити звукозапис допиту, причому такі дії якомусь процесуальному оформленню не підлягають (п.- 11 постано-ви Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. «Про застосування законодавствагяке забезпечує підозрю-ваному, обвинуваченому, підсудному право на захист»).

Дії захисника при пред'явленні обвинувачення

Якщо є достатня кількість доказів що вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про. притягнення її як обвинуваченого. Присутність захисника при цьому єобов'язковою, крім випадків, передбачених частиною пер-шою ст. 46 КПК України.

Пленум Верховногод Суду України роз'яснив, що суди повинні перевіряти додержання прав обвинуваченого, а та-кож, щоб Постанова про притягнення як обвинуваченого.була конкретною за змістом,; Недотримання вимог статей 132 і 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.Адвокат повинен своє-часно заявляти відповідні клопотання перед слідчим.

Слідчий оголошує постанову про притягнення як обвину-ваченого та вручає її копію обвинуваченому, а також скла-дає протокол із зазначенням часу і дати пред'явлення обвинувачення.Протокол має бути підписаний обвинуваче-ним, слідчим та захисником. Встановлений у ст.140 поря-док пред'явлення обвинувачення дає можливість адвокату перевірити за копією постанови дотримання слідчим вимог статей 132 і 142 КПК України і, якщо це відповідає інте-ресам клієнта, вжити заходів до усунення недоліків постанови шляхом звернення з відповідними клопотання-ми: Коли саме заявляти такі клопотання, адвокат вирішує залежно від ситуації, виходячи з інтересів клієнта. .

Відповідно до ст. 142 КПК України, пред'являючи обвинувачення, слідчий .зобов'язаний роз'яснити обвину-ваченому його права на слідстві. У свою чергу,захисник повинен подбати про те;щоб його клієнт;усвідомив свої права і щоб вони були роз'яснені у повному обсязі ї в необ-хідних випадках. з дозволу слідчого він може сам додатко-во пояснити права обвинуваченого, особливо щодо права відмовитися давати показання і відповідати на запитання.

Незважаючи на пряму вказівку закону,слідчі подекуди не вручають копію постанови про притягнення як обвину-ваченого.Якщо при цьому присутній адвокат, він, послав-шися на закон, негайно поставить вимогу про вручення такої копії.

Чинне законодавство не визначає, як повинен діяти адво-кат під час допиту, чи має він право втрутитись і рекомен-д и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.