Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Загальн положення про регулювання земельних вдносин в Україн. Предметом регулювання земельного права виступають вольов суспльн вдносини, об'єкт яких - земля. Регулювання земельних вдносин. Земельне законодавство регулювання земельних вдносин.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 09.03.2009. Год: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Реферат

Регулювання земельних відносин в Україні за новим ЗК України

План

1. Загальні положення про регулювання земельних відносин в Україні.
2. Регулювання земельних відносин.
3. Завдання земельного законодавства в сфері регулювання земельних відносин.
Загальні положення про регулювання земельних відносин в Україні

Предметом регулювання земельного права виступа-ють вольові суспільні відносини, об'єктом яких є зем-ля. У процесі взаємодії людини із землею остання виконує різні функції: екологічну, соціальну, політич-ну, економічну та ін. Правова регламентація суспіль-них відносин, пов'язаних з виконанням землею зазна-чених функцій, здійснюється нормами різних галузей законодавства. Земельно-правовими приписами регу-люються відносини щодо землі, яка використовується як головний засіб виробництва в сільському та лісово-му господарстві, як територіальний базис, місце для розташування населених пунктів, різних об'єктів ви-робничого, культурно-побутового та іншого характеру, здійснення несільськогосподарської діяльності тощо.
Земельно-правове регулювання в певній мірі здійс-нюється і щодо відносин, які виникають у зв'язку з виконанням землею екологічної функції. В даному випадку мова йде про землю як природний об'єкт, який функціонує незалежно від волі і свідомості людини і потребує належної охорони.
Земельні відносини як вольові суспільні відносини носять об'єктивний характер і є економічними відно-синами. Економічна сутність земельних відносин обу-мовлена відносинами власності на землю як на обов'я-зкову умову матеріального виробництва та іншої соці-альної діяльності.
Земельні відносини, які виникають щодо землі як основного засобу виробництва, територіального базису і одночасно об'єкту природи, що знаходиться у взаємо-дії з навколишнім природним середовищем, тісно по-в'язані із суспільними відносинами, об'єктом яких виступають води, ліси, тваринний і рослинний світ та ін. Саме в силу тісної природної взаємодії між усіма природними ресурсами, серед яких земля займає домі-нуюче місце, земельні відносини поряд з водними, лі-совими та іншими входять до складу єдиної групи екологічних відносин.
У зв'язку з тим, що використання одних природних ресурсів впливає на екологічний стан інших природ-них ресурсів і довкілля в цілому, всі суспільні відно-сини, які при цьому виникають, в тому числі і земель-ні, характеризуються екологічним змістом.
Земельні відносини як складова частина екологіч-них відносин, заснованих на економічних законах роз-витку суспільства, насичені екологічними вимогами, які направлені на забезпечення екологічної безпеки.
В сучасних умовах характер і зміст земельних від-носин суттєво змінюється. Так, в результаті встанов-лення множинності форм власності на землю, вклю-чення певної частини земель в систему ринкового обі-гу шляхом укладення цивільно-правових угод із зем-лею ці відносини, залишаючись по суті земельними, набувають майнового характеру.
За своїм складом земельні відносини неоднорідні. Серед них можна розрізняти відносини, що виникають у сфері належності землі, використання та її охорони, а також відтворення.
Ст. 2 Земельного кодексу обмежує земельні відно-сини лише суспільними відносинами щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто такими відносинами, які складають зміст права власності на землю. В реальній дійсно-сті функціонують також земельні відносини, пов'яза-ні з охороною земель, відтворенням і підвищенням ро-дючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фон-ду та ін.
Земельні відносини складаються між фізичними особами, між юридичними особами, а також між фізич-ними особами, юридичними особами і державою. Зе-мельне законодавство, закріплюючи правові приписи, що регулюють ці відносини, наділяє їх відповідними правами і покладає на них певні обов'язки, а отже ви-знає їх суб'єктами земельних відносин. Суб'єктам будь-яких правових відносин притаманні певні якісні озна-ки, які складають їх правосуб'єктність. Земельна правосуб'єктність -- це можливість суб'єкта бути учасни-ком земельних правових відносин. До складу правосуб'єктності входить земельна правоздатність, яка дає можливість суб'єкту мати земельні права і обов'язки, а також земельна дієздатність -- тобто здатність су-б'єкта своїми діями набувати земельні права і створю-вати для себе земельні обов'язки.
В ч.2 ст. 2 Земельного кодексу України визначено коло суб'єктів земельних відносин, до якого включені громадяни, юридичні особи, органи місцевого самовря-дування та органи державної влади. Органи місцевого самоврядування і органи державної влади -- це теж самостійні юридичні особи, які представляють інтере-си відповідно територіальних громад та держави. Специфічними суб'єктами земельних відносин виступають також територіальні громади та держава. Згідно ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, тобто суб'єктом земельних відносин законом визнано і на-род України.
Серед об'єктів земельних відносин Земельний кодекс України розрізняє, по-перше, землі в межах території України, по-друге, земельні ділянки, по-третє, права на земельні ділянки, у тому числі на земельні частки (паї).
Самостійним об'єктом земельних відносин висту-пають землі в межах території України. До таких об'-єктів належать категорії земель України, які мають особливий правовий режим. Серед земель України за-кон розрізняє дев'ять категорій земель, в основу поді-лу яких покладено основне цільове призначення.
Характеристика земельної ділянки як об'єкта пра-ва власності (тобто об'єкта земельних відносин) закрі-плена ст. 79 Земельного кодексу. Згідно названої нор-ми земельна ділянка -- це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташуван-ня з визначеними щодо неї правами.
Земельна частка (пай) -- специфічний об'єкт земель-них відносин. Його виникнення пов'язане з паюванням земель недержавних сільськогосподарських підприємств у процесі здійснення земельної реформи. Право на зе-мельну частку (пай) мають члени недержавних сільсь-когосподарських підприємств, в тому числі пен-сіонери, які раніше працювали в цьому підприємстві і залишаються членами підприємства відповідно до спи-ску, що додається до державного акта на право колек-тивної власності на землю. Право на земельну частку (пай) посвідчується відповідними земельними сертифі-катами, які є дійсними до виділення власникам земель-них часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власно-сті на землю (п.17 Перехідних положень).
До 1 січня 2005 року заборонено внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств. У відповідності з Перехідними поло-женнями (п. 15) Земельного кодексу України власни-ки земельних часток (паїв) не можуть до 1 січня 2005 року продавати, або іншим способом відчужувати на-лежні їм земельні частки (паї) крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.
Регулювання земельних відносин

Правове регулювання земельних відносин здійсню-ється в першу чергу Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії, тобто звернення до суду для за-хисту конституційних прав і свобод особи можливе безпосередньо на підставі Конституції навіть у разі відсутності інших нормативних актів. Вона як Основ-ний Закон країни є нормативно-правовим актом, що має найвищу юридичну силу. У Конституції врегульовані найбільш принципові і найважливіші суспільні земель-ні відносини. Так, в ст. 13 встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та і и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.