На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Охорона нтелектуальної власност. ї роль у соцально-економчному та духовному розвитку суспльства. Охорона авторського права сумжних прав. Об'єкти нтелектуальної власност в мжнароднй торгвл. Забезпечення конкурентоздатност продукцї.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Правоведение. Добавлен: 05.03.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


15
Міністерство освіти і науки України
Придніпровська державна академія будівництва і архітектури
Кафедра українознавства
Контрольна робота
з предмету : «Інтелектуальна власність»
на тему: « Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства»

Виконала:
студентка гр.6-8/2
Настенко Н.В.
Перевірив:
Яворський Ю.Е.
Дніпропетровськ
2009 рік
Зміст

Вступ
1. Охорона інтелектуальної власності. Її роль у соціально-економічному розвитку суспільства
2. Охорона авторського права і суміжних прав. Їх роль у духовному розвитку суспільства
3. Об'єкти інтелектуальної власності в міжнародній торгівлі. Забезпечення конкурентоздатності продукції
Висновок
Список літератури
Вступ

Практика процвітаючих вітчизняних і закордонних фірм свідчить, що сьогодні добитися справжнього і довготривалого успіху можливо лише за рахунок використання новітніх технологій. А в умовах жорсткої конкуренції необхідно цивілізовано захистити свої надбання. І робити це можливо лише за допомогою чинного законодавства. Творцями нового виступають особистості, які, на превеликий жаль, як правило, мало обізнані з особливостями правового захисту своєї праці.
Тому саме курс, або дисципліна «Інтелектуальна власність» надає змогу найбільш детально та вичерпано отримати інформацію про здійснення діяльності у даному правовому полі.
І в даній роботі я ставлю задачу щодо розкриття питання ролі інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку українського суспільства. Моя робота покликана освітити головні засади охорони інтелектуальної власності в Україні, проблематику та неоднозначність основних правових категорій видів інтелектуальної власності.
Тому що поняття "власність" дуже широке і притаманне юридичним, економічним та іншим категоріям. А особливо поняття «охорони інтелектуальної власності», воно настільки нове та мало стверджуване у сьогоденні, що виникає реальна нестача теологічної, теоретичної інформації. Не дивлячись на те, що ми маємо низку законодавчих актів, Цивільний кодекс України, та положення Конституції України.
Також не втрачає актуальності той момент, що запровадження правових норм інтелектуального права нам дає зелене світло на шлях до побудови та розбудови процвітаючого, інтелектуально-орієнтованого суспільства, де наша держава тільки вчиться робити певні кроки.
На такому закінчені вступу мені б хотілось перейти вже до безпосереднього розгляду низки питань, та можливості їх про аргументувати.
1. Авторське право регулює відносини щодо створення та використання наукових, літературних мистецьких творів і охороняється без реєстрації та формальної експертизи в державних органах. Водночас автору твору для сповіщення про свої права, який розміщується на кожному екземплярі твору і складається з 3-х елементів: букви «С» в колі: ©, імені автору та року першого опублікування твору. Крім того для забезпечення ідентифікації твору та отримання гонорару за його використання можлива реєстрація цього твору в авторсько-правових товариствах. На практиці також використовується нотаріальне засвідчення авторського права на твір, що ґрунтується на юридичному засвідченні підпису автора на оригіналі твору.
Так на відміну від інституту патентного права охорона авторського права виникає автоматично з моменту створення твору. Так згідно з п.2 ст.5 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, прийнятої в 1886 році «користування цими правами і їх здійснення не пов'язано зі здійсненням будь-яких формальностей». Україна приєдналась до конвенції 31 травня 1995 році прийнявши закон № 189/95- ВР «Про приєднання України до Бернської конвенції» .
Охорона похідних творів та збірок здійснюється за наявності творчого внеску їх творців та дотримання ними авторських прав на оригінали творів.
Так авторське право виникає автоматично, має територіальний принцип охорони (твори громадян певної держави будуть охоронятись на території інших держав за умов підписання відповідних міждержавних угод) і регламентує охорону твору протягом певного періоду(протягом життя автора та ще 50 років після його смерті).
Необхідність охорони та захисту суміжних прав зумовлена розвитком сучасних технологій, які уможливлюють репродукування інтелектуальних продуктів без повторення всіх етапів їх створення; виготовлення якісних копій з уже існуючих записів, їх поширення та комерційну експлуатацію. Для сповіщення третіх осіб щодо своїх виключних прав використовують знак охорони суміжних прав, який складається з 3-х елементів: латинської букви «R» в колі ®, імені(найменування) власника суміжних прав, року першого випуску твору.
Розвиток новітніх технологій дає можливість суттєво знизити вартість тиражування інтелектуальних продуктів, однак легальні виробники не поспішають знижувати ціни на свою продукцію, що провокує «піратство» та «контрафакцію».
«Піратство»- це використання об'єктів авторського права і суміжних прав з метою отримання комерційної вигоди без згоди правовласників.
«Контрафакція»- це самовільне і протизаконне виготовлення, розповсюдження екземплярів твору без згоди власника.
Така діяльність надає збитки всім суб'єктам відносин інтелектуальної власності, а саме:
· авторам, які не отримують законної винагороди за свою інтелектуальну діяльність;
· видавцям, виробникам, які несуть значні витрати на виготовлення відповідної продукції і не мають змогу відшкодувати збитки;
· збутовим організаціям, які потерпають від недобросовісної конкуренції;
· споживачам, які купують продукцію нижчої якості та втрачають можливість доступу до інтелектуальної продукції;
· державі, яка втрачає бюджетні кошти внаслідок скорочення податкових платежів.
Оскільки незаконні виробники лише копіюють запис, не вкладаючи кошти у пошук та підготовку талановитих особистостей, не сплачуючи гонорарів авторам та виконавцям, їх витрати є незначними і пов'язані з купівлею обладнання для виробництва і копіювання, тоді як прибуток є негайним і суттєвим. Враховуючи, що щорічні збитки, які завдаються світовій індустрії звукозапису піратством та контрафакцією, оцінюються мільярдами евро, фахівці звертають увагу на необхідність посилення боротьби з цими явищами по таким основним напрямам:
· законодавчим, це удосконалення нормативно-правової бази щодо охорони та захисту авторського та суміжних прав на національному та глобальному рівнях;
· примусовим, це упровадження ефективних цивільно-правових засобів судового захисту таких прав;
· техніко-технологічним, це удосконалення та відкриття нових способів захисту оригінальної продукції від підробки (голограма, СІД-код, тощо).
Важливою проблемою нині є - проблема правової охорони новітніх об'єктів інтелектуальної власності, як програм для ЕОМ та бази даних. Це зумовлено зацікавленістю виробників електронно-обчислювальної техніки та програмного забезпечення до неї в отриманні максимального прибутку та не допущенні так званого програмного піратства( незаконного копіювання приграм ЕОМ, використання товарних знаків загальновідомих фірм-- виробників програмного забезпечення тощо).
Вперше визнання комп'ютерних програм як літературних творів знайшло відображення у Директиві Євросоюзу про правову охорону копм'ютерних програм у 1991 р. Згідно з нормами авторського права програми для ЕОМ та бази даних охороняється незалежно від їх призначення, достоїнств, матеріального носія за дотримання таких умов:
· їх існування в об'єктивній формі;
· творчого характеру діяльності їхніх авторів.
При цьому правова охорона не поширюється на ідеї та принципи, що лежать в основі цих інтелектуальних продуктів, в тому числі на ідеї та принципи організації інтерфейсу (взаємодії програми і копм'ютеру) і алгоритму (математичного забезпечення програми), а також мови програмування. Як об'єкт, що охороняється, виступає конкретна реалізація певного алгоритму у вигляді сукупності даних і команд (послідовності операцій і дій над цими операціями).
Щодо баз даних, то їх правова охорона подібна до охорони збірок літературних творів. Відтак ці інтелектуальні продукти охороняються незалежно від того, чи є їх складові об'єктами авторського права. Водночас якщо бази даних включають об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються, авторське право на них визначається лише при дотриманні авторських прав на кожний із творів, що входять до бази даних. Нині як бази даних охороняються також так звані цифрові фотографії, отримані за допомогою цифрової фотокамери.
Нормативно-правова база, хоча і недосконала, але достатня для забезпечення надання, використання і захисту прав інтелектуальної власності. Відповідні положення містяться в Конституції України (статті 41, 42, 54), у Кодексах, в законах загальної дії ("Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про мови в Українській СРСР", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про інформацію", "Основи законодавства України про культуру" та ін.).
Важко переоцінити роль авторського права в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян. Звичайно, об'єкти авторського права: літературні й художні твори можна самим не створювати, а запозичати їх від інших держав. Однак, такий шлях варто вважати змушеним і, в остаточному підсумку, хибним. Надзвичайно важливо, щоб твори літератури і мистецтва створювалися авторами, які належать до того суспільства, якому вони адресовані, а суспільство, у свою чергу, повинно бачити своє відображення в цих творах. Використання чужоземних робіт у розумних межах варто вважати виправданим настільки, наскільки це сприяє культурному обміну і взаємному збагаченню ідеями.
Розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.
Добре поставлений захист авторських прав вигідний не тільки авторам, але і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.
Об'єкти авторського права і суміжних прав, які роблять внесок до культурного розвитку держави, можуть мати й істотне економічне значення як для авторів, які їх створ, так і для підприємства або держави. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 p. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма "Microsoft®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника - Білла Гейтса вважають найбагатшою людиною світу.
2. Найважливішим механізмом захисту інтелектуальної власності нині виступає патентна система, покликана забезпечити баланс інтересів суспільства та творців таких об'єктів промислової власності, як винаходи, корисні моделі промислові зразки тощо.
Патентне право - це сукупність правових норм, що регламентують систему охорони об'єктів промислової власності шляхом видачі патентів. На сьогодні в Україні патентним правом охороняються винаходи, корисні моделі, промислові зразки, штами мікроорганізмів, продукти програмного забезпечення, тощо.
За своєю природою патентне право є виключним правом, що належить до науково-технічної сфери творчої діяльності. Його носій може сам використовувати об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються та давати дозвіл на використання цих об'єктів певним особам і водночас забороняє усім іншим суб'єктам господарювання використовувати цей об'єкт без дозволу.
Патенту це державний охоронний документ на нове технічне рішення у певній галузі, що засвідчує його першість та авторство і встановлює виключні права патентовласника, дійсні на територіі держави, де був виданий цей охоронний документ протягом законодавчо встановленого терміну.
Патентні описи-- видані друкарським способом та доступні всім зацікавленим особам, брошури (окремі листки), у яких вичерпно викладена сутність винаходу, найменування із зазначенням заявника, автора чи співавтора, країни та відомства, де видано його патент, його номера, кваліфікаційного індексу та дати пріоритету. Патентні описи розсилаються передплатникам та зберігаються у бібліотеках.
Патентне право характеризується:
· територіальним принципом охорони, згідно з яким патент видається відповідно до національного законодавства і всі пов'язані з ним права географічно обмежені кордонами країни чи регіону;
· видачею патентними органами відповідно до передбаченої законом процедури спеціального охоронного документа (патента, свідоцтва), який діє протягом певного терміну, по закінченні якого об'єкт інтелектуальної власності переходить у суспільну власність.
За цих умов патентне право виконує дві основні функції:
· оборонну, спрямовану на захист від конкурентів завойованих сегментів ринку;
· агресивну, спрямовану на завоювання нових сегментів ринку.
Так до 1 січня 2004 року в Україні видавалось 4-и види охоронних документів на винахід: патент на винахід, патент на секретний винахід, деклараційний патент та деклараційний патент на секретний винахід, а також 2-а охоронні документи на корисні моделі: деклараційний патент на корисні моделі та деклараційний патент на секретну корисну модель. Відповідно до Цивільного кодексу України з 1 січня 2004 р., заявки на деклараційні патенти не приймаються. термін дії патенту на винахід становить - 20 років, на корисну модель- 10, на промисловий зразок- 15 років з дня подання заявки до Укрпатенту в установленому законом порядку. Водночас до 1 січня 2011 року будуть діяти деклараційні патенти на винаходи, а до 1 січня 2015 р.- деклараційні патенти на корисні моделі, заявки на які були подані до набрання чинності новим Цивільним кодексом України.
На сьогоднішній день в Україні діє правова охорона слідкуючих об'єктів інтелектуальної промислової власності, як-- корисні моделі, промислові зразки, винаходи загальні та службові, товарні знаки та знаки обслуговування, фірмові найменування та місця походження товарів, секрети виробництва та професійні таємниці.
Згідно з положеннями книги 4-ї Цивільного кодексу України. Право інтелектуальної власності [ с.432]:
І. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 15 цього Кодексу.
ІІ. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема:
1) про застосування негайних заходів щодо запобігання порушення права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збит и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.