Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Механзм утворення слдв вогнепальної зброї на гльз та на кулях. Слди пострлу на перешкодах, основн та додатков. Виявлення, фксаця вилучення слдв застосування вогнепальної зброї. Особливост огляду вогнепальної зброї, слдв пострлу.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 16.03.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Юридичний факультет
Кафедра кримінального процесу та криміналістики
Курсова робота на тему:
«Сліди застосування вогнепальної зброї»
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Поняття слідів вогнепальної зброї
Розділ 2. Механізм утворення слідів вогнепальної зброї на гільзі
Розділ 3. Сліди вогнепальної зброї на кулях
Розділ 4. Сліди пострілу на перешкодах
4.1 Основні сліди пострілу
4.2 Додаткові сліди пострілу
Розділ 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів застосування вогнепальної зброї
5.1 Особливості огляду вогнепальної зброї
5.2 Особливості огляду слідів пострілу
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Як відомо, багато злочинів вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї. В останні десятиліття таких злочинів стає дедалі більше. Це пов'язано перш за все з тим, що ринок вогнепальної зброї став ліберальнішим, а також з'явилося більше можливостей для здобуття зброї незаконним шляхом. Тому важливо розвивати судову балістику, застосовувати нові технології в процесі судово-балістичної експертизи. Це приведе до швидкого і точного накопичення доказового і оперативного матеріалу і, звичайно, полегшить роботу слідчим та оперативним органам.
Частіше за все злочинцями використовується ручна вогнепальна зброя. Застосування вогнепальної зброї утворює багато слідів на місці події. При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу або слідами застосування зброї [9, с. 427].
Для того, щоб розслідувати злочин, вчинений з застосуванням вогнепальної зброї необхідно чітко мати уявлення про механізм утворення слідів, засоби фіксації та дослідження. При огляді місця події саме ці джерела інформації заслуговують на особливу увагу, проводити огляд їх і дослідження необхідно з залученням спеціаліста. Вид слідів, особливості їх розміщення допоможуть розв'язати багато питань, які постають перед слідчим. Крім того фіксація їх забезпечить успішне проведення судово-балістичної експертизи та інших судових експертиз.
Криміналістичне дослідження може бути направлене як на дослідження самої зброї безпосередньо (на предмет чи є вона вогнепальною, до якого типу вогнепальної зброї вона відноситься, його балістична характеристика, наявність чи відсутність факту пострілу з цієї зброї, справність зброї, здатність до пострілу та самопострілу, тощо), так і на дослідження патронів, в тому числі стріляних куль та гільз, і на дослідження слідів пострілу [11, с. 216].
Тому вивчення слідів застосування вогнепальної зброї є важливою складовою судової балістики, як одного із розділів криміналістики.
Метою курсової роботи є аналіз слідів застосування вогнепальної зброї.
Об'єктом дослідження є сліди застосування вогнепальної зброї.
Предметом вивчення є теоретичні положення судової балістики щодо виявлення, визначення, фіксації і вилучення слідів застосування вогнепальної зброї.
З огляду на поставлену мету передбачені такі завдання дослідження:
дослідити зміст поняття сліди застосування вогнепальної зброї;
з'ясувати механізм утворення слідів вогнепальної зброї;
визначити особливості процесів виявлення, фіксація і вилучення слідів застосування вогнепальної зброї.
Джерельною базою дослідження є посібники вітчизняних та російських вчених із криміналістики та судової балістики.
Курсова робота складається із вступу, 5 розділів, висновків та списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СЛІДІВ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

Зброєю називають пристрої і засоби, які застосовуються у збройній боротьбі для знищення живої сили і технічних засобів супротивника. Сучасна криміналістика клас "зброя" поділяє на вогнепальну і холодну зброю. В історичному аспекті холодна зброя передувала вогнепальній. Остання виникла разом з винаходом вибухових речовин (пороху та ін.). Вогнепальна зброя нерідко використовується для скоєння злочинів і досліджується в криміналістиці спеціальним розділом - судовою балістикою [12, с. 458].
Застосування вогнепальної зброї утворює багато слідів на місці події. При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу або слідами застосування зброї [9, с. 427].
Сліди зброї є різноманітними і залежать від багатьох чинників: моделі зброї, використаних боєприпасів; умов скоєння злочину; дій, здійснюваних суб'єктом для приховування слідів злочину [11, с. 216].
Сліди зброї - це перш за все сліди-предмети: залишена зброя, боєприпаси, приладдя (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матеріал, де зберігалася зброя: тканина, папір, дерево). Сліди-предмети - це патрони з осічкою, гільзи, дроб, пижі, прокладки, незгорілі порошки, сліди кіптяви [10, с. 208].
Сліди зброї - це сліди взаємодії зброї, боєприпасів з предметами матеріального середовища (обстановки) - пробоїни, вм'ятини, зруйновані предмети (скляні, керамічні), нарешті це сліди на тілі людини - пробоїни, розриви, закінчення тканини (поясок обтирання), в'їдання порошинок, опіки і т.п. [16, с. 355]
Найбільша кількість слідів зброї залишається на гільзах, снарядах (куля, дріб), перешкодах і тілі особи, що стріляла (на предметах, руках, обличчі, одягу). Тому при огляді місця події саме на джерела інформації належить звертати особливу увагу, здійснювати їх огляд і дослідження за участю фахівця. Вид слідів, особливості їх розташування допомагають вирішити багато питань, які виникають перед слідчим. Крім того, їх фіксація забезпечує успішне проведення судово-балістичної та інших судових експертиз [16, с. 356].
До цих слідів відносяться:
стріляні снаряди, гільзи, пижі;
частки речовин, що виникають при згорянні пороху, які викидаються з каналу ствола;
сліди, що утворюються на стріляних кулях і гільзах;
сліди-ушкодження від снаряда на ураженому об'єкті;
відкладення кіптяви пострілу на тілі (найчастіше на руці) особи, що стріляла [16, с. 356].
Сліди згоряння заряду у вигляді кіптяви залишаються у каналі ствола зброї, на кулях, картонних прокладках, пижах, на паску обтирання та перепоні [6, с. 78].
Сліди частин зброї утворюються на кулях, дробу і гільзах. Вид і характер слідів залежить від конструкції зброї [6, с. 78].
На гільзах, відстрелених з автоматичної зброї, сліди утворюються: на капсулі - слід від бійка ударника у вигляді вм'ятин і сліди переднього зрізу затвора - борозенки і валика; на денці гільзи - слід відбивача; на ребрі та дні кільцевого паза - сліди від зачіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронника у вигляді повздовжніх трас і дрібні вм'ятини від країв кожуха затвора [16, с. 356].
На кулі (при пострілі з нарізної зброї) утворюються сліди від стінок каналу ствола. Такі сліди складаються з дрібних валиків і борозенок. Кількість слідів (смуги) та їх нахил щодо повздовжньої осі кулі відповідають кількості та напрямку нарізів каналу ствола [16, с. 356].
На перепонах від кулі та дробу виникають пробоїни, вм'ятини, тріщини, розриви, сліди кіптяви у вигляді пояска обтирання.
У пробоїні розрізняють вхідний і вихідний отвори [16, с. 356].
Вхідний кульовий отвір в еластичних перепонах має дещо менший діаметр, ніж діаметр кулі; у сухому дереві, листовому металі отвір близький до калібру кулі; у ламких твердих перепонах (скло, цеглина) отвір може бути навіть дещо більшим, ніж діаметр кулі; на тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі [6, с. 78].
Ознаки вхідного отвору:
1) дефект тканини - відсутність частин тканини;
2) наявність навколо рани (на тілі людини) пояска осаднення у вигляді кайми завширшки 1-3 мм червоно-бурого кольору;
3) наявність пояска обтирання;
4) наявність ознак пострілу з близької відстані або в упор (при пострілі в упор відбивається дуловий зріз зброї - штанцмарка) [5, с. 32].
Вихідний кульовий отвір має різні розміри й форму. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні. Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний.
При пострілі можуть утворюватись сліди рикошету, які виникають при ударі кулі о перепону при малому куті зіткнення. При цьому куля змінює свій напрямок [5, с. 32].
Поясок обтирання - одна з важливих ознак кульового ушкодження; має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Поясок обтирання утворюється частинами речовин, які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля [5, с. 34].
Найбільша кількість слідів зброї залишається на гільзах, снарядах (кулях, шроті), перешкодах (предметах, людях), тілі й одязі того, хто стріляв, і потерпілого [14, с. 161].
Ручна вогнепальна зброя характеризується певними ознаками, які у процесі пострілу відображаються у слідах на снарядах та гільзах. Ознаки зброї поділяють на загальні та окремі [16, с. 356].
Загальними є ознаки конструкції, властиві певній моделі зброї, а окремими - ознаки виготовлення та експлуатації частин і деталей зброї, властиві конкретному екземпляру зброї.
Ознаки, що відображаються у слідах на стріляних снарядах:
- загальні - калібр ствола, кількість нарізів у каналі ствола, напрям нарізів, кут підйому нарізів, ширина полів нарізів, наявність пристосування для відведення газів, довжина кульового входу, будова магазина;
- окремі - діаметр каналу ствола, ширина кожного поля нарізу каналу ствола, форми поперечного перерізу та початку полів нарізів, нерівності полів нарізів та їх граней, нерівності дульної частини каналу ствола, невідповідність осі каналу ствола та патронника, зовнішні пошкодження ствола, що змінюють профіль каналу, роздуття каналу ствола, ступінь зношеності каналу ствола [16, с. 356].
Ознаки, що відображаються у слідах на стріляних гільзах:
- загальні - наявність тих чи інших частин зброї, взаєморозташування частин зброї, форма робочої поверхні частин, розміри робочих ділянок частин;
- окремі - пошкодження окремих частин, особливості форми деталей і частин, справжні розміри частин, рельєф поверхні частин [16, с. 356].
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЛІДІВ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ НА ГІЛЬЗІ

Сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення розрізняють у відповідності з етапами стрільби: заряджанням, пострілом і екстрагуванням гільзи [16, с. 356].
Механізм утворення сліду при заряджанні зброї. При заряджанні неавтоматичної зброї патрон встановлюють в патронник вручну, потім замикають ствол. На денці гільзи утворюються сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, іноді від бойка у вигляді трас. При заряджанні автоматичної зброї затвор, рухаючись уперед, наштовхується на патрон, що знаходиться в магазині, і досилає його в патронник. При цьому на краю денця гільзи може утворитися слід досилання, що є характерним для АК і АПС. При цьому гільза ковзає по губках магазину і на й корпусі нерідко виникають лінійні сліди ковзання у вигляді паралельних борозенок, розташованих діаметрально протилежно одна до одної. Затвор продовжує рухатися вперед і досилає патрон в патронник. Коли патрон повністю увійде в патронник, зачіпка викидача заскочить в кільцеву проточку і залишить слід ковзання на ребрі гільзи. Рух затвора припиняється, патронник виявляється відкритим, а зброя зарядженою [16, с. 356].
Утворення слідів зброї при пострілі. При натисненні на спусковий гачок ударник з бойком зриваються з бойового зводу і, рухаючись уперед, натикаються на капсуль, утворюють на ньому об'ємний слід тиснення, що копіює форму бойка. При ударі бойка капсуль запалюється і підпалює пороховий заряд. У патроннику виникає величезний тиск порохових газів, під дією яких снаряд одержує кінетичну енергію і виштовхується зі ствола, а гільза з такою ж силою притискується до затвора, і на її денці утворюються сліди тиснення, які називаються слідами переднього зрізу затвора (патронного упора). Оскільки метал капсуля значно тонший за денце гільзи і більш м'який, остільки сліди переднього зрізу затвора утворюються перш за все на капсулі навколо сліду бойка. Практично слід бойка і слід переднього зрізу затвора є на гільзах, відстріляних з будь-якої зброї - як заводської, так і атипної [16, с. 357].
Утворення слідів при екстрагуванні гільзи. Процедура пострілу триває мить, та за цей час затвор набуває моменту руху і, долаючи стан спокою, починає рухатися назад. Зачіпка викидача, який утримує гільзу в чашці (вінчику) затвора, вилучає гільзу і разом з нею відходить назад. Під час руху гільзи в патроннику на ії стінках можуть виникати сліди патронника від нерівностей, які є на його стінках. Вони мають форму паралельних трас, розташованих на циліндричній частині гільзи ближче до її денця [16, с. 357].
Як тільки гільза покидає патронник, вона наштовхується на відбивач, одержує обертальний момент і викидається. Оскільки відбивач майже в усіх зразках зброї розташований зліва внизу, то гільза вилітає вправо. При цьому від удару гільзи об відбивач на її нижньому краї утворюється слід тиснення, який називається слідом відбивача [4, с. 28].
У деяких зразках вітчизняної зброї (АК, СКС, ПМ, АПС) при екстрагуванні гільза в польоті ударяється об край вікна кожуха затвора або ствольної коробки і на гільзі утворюються характерні сліди натиснення або ковзання, які називають слідами вікна кожуха затвора (для пістолетів) або слідами вікна ствольної коробки (для автомата і карабіна СКС) [16, с. 358].
На снарядах (куля, дріб) залишаються сліди каналу ствола зброї. Під тиском газів снаряд, рухаючись по стволу, ковзає по його стінках, і на циліндричній частині кулі утворюються сліди полів нарізів виступів між нарізами-канавками сліди граней нарізів. Механізм їх утворення такий. Куля, залишаючи патронник, рухається прямолінійно і при вході в нарізи на ній залишаються їх первинні сліди, розташовані паралельно осі кулі у вигляді борозенок і валиків. При подальшому pyсі куля повторює напрямок нарізів, одержує обертальний рух і на її поверхні залишаються сліди граней нарізів та полів у вигляді похилених пучків трас. У вітчизняній бойовій зброї ствол має чотири нарізи, що в'ються зліва направо вгору [16, с. 358].
Ширина полів і нарізів може бути визначена по їх слідах на циліндричній поверхні кулі. Такі сліди називаються вторинними слідами каналу ствола. У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються на дробу і спеціальних кулях [1].
У дробовому заряді не всі дробини торкаються ствола, а тільки крайові, і не всією поверхнею, а лише окремими точками. У цих точках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площадок потертості на сферичній поверхні дробин. На дробинах, розташованих усередині заряда, слідів каналу ствола немає, іноді зустрічаються невеличкі заглиблення від контакту з дробинами, що розташовуються поряд. Такі сліди називають контактними плямами, їх іноді можна зустріти на поверхні пижа або на картонній прокладці [16, с. 359].
Сліди на гільзах і снарядах атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки атипічна зброя, як правило, є не нарізною, неавтоматичною, відбивач у такій зброї відсутній. Якщо ж атипічна зброя, наприклад обріз, виготовлена із заводської зброї, механізм та види слідів на кулях і гільзах залишаються такими ж, як і для зброї, з котрої виготовлено атипічний екземпляр [4, с. 28].
Що ж стосується саморобної зброї, яку частіше виготовляють під 5,6 мм малокаліберний патрон, то все залежить від якості виготовлення. У деяких саморобних пістолетах-кулеметах є всі деталі, котрі дають змогу автоматично перезаряджати зброю і вести автоматичну стрільбу [16, с. 359].
РОЗДІЛ 3. СЛІДИ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ НА КУЛЯХ

Утворення слідів на снарядах (кулях) значною мірою визначається конструкцією ствола зброї [19, с. 164].
У будь-якого ствола заводського виготовлення є патронник, який за формою та розмірами відповідає гільзі штатного патрона, і канал. У нарізній зброї канал має нарізи, в яких, у свою чергу, є дно та грані. З двох граней одна називається ведучою, або бойовою, а інша - веденою, або холостою [15, с. 23].
У механізмі утворення слідів на кулях суттєве значення має частина ствола, яка називається кульовим входом (це перехідна ділянка від патронника до нарізної частини) [1].
У механізмі утворення слідів зброї на кулях розрізняють три основних етапи:
- входження кулі до кульового входу;
- врізання оболонки кулі в нарізи;
- поступально-обертальний рух кулі в каналі ствола [19, с. 166].
Перший контакт кулі з кульовим входом відбувається на межі циліндричної поверхні кулі з її головною частиною. Під час прямолінійного руху в момент пострілу від денця гільзи до кульового входу рівень початку слідів буде однаковим відносно денця кулі [19, с. 166].
Далі під тиском газів снаряд, що рухається по стволу, ковзає його стінками, і на циліндричній частині кулі утворюються сліди полів і граней нарізів. Механізм утворення їх такий. Куля, залишаючи патронник, рухається прямолінійно, і під час входження в нарізи на ній залишаються первинні сліди нарізів, розміщені паралельно осі кулі у вигляді борозенок і валиків [19, с. 166].
Рухаючись далі, куля повторює напрями нарізів, набирає обертального руху і на її поверхні залишаються сліди граней і полів нарізів у вигляді нахилених пучків трас. У вітчизняній бойовій зброї ствол має чотири нарізи, які в'ються зліва вгору направо [19, с. 166].
Ширину полів і нарізів можна визначити за їх слідами на циліндричній частині кулі. Ці сліди називаються вторинними слідами каналу ствола; вони частково перекривають первинні [19, с. 166].
У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються на шроті та спеціальних кулях. У шротовому заряді не всі шротинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а окремими точками. У цих точках утворюються сліди каналу ствола у вигляді плоских поверхонь на сферичній частині шротин [16, с. 359].
На шроті, розміщеному всередині заряду, сліди каналу ствола не залишаються, але інколи зустрічаються незначні заглиблення від контакту із сусідніми шротами. Такі сліди називають контактними полями. Останні іноді бувають на поверхні пижа чи картонної прокладки [19, с. 167].
РОЗДІЛ 4. СЛІДИ ПОСТРІЛУ НА ПЕРЕШКОДАХ

При досягненні перешкоди снаряд, маючи кінетичну енергію, може утворити об'ємний слід тиснення, пробоїну (крізний отвір) або некрізний ("сліпий") отвір. При пострілі з близької відстані навколо пробоїни можна бачити сліди кіптяви, незгорілі порошинки, на стінках кульового каналу можуть бути сліди металізації, як правило невидимі, а на еластичних тканинах навколо вхідного отвору помітно поясок обтирання (бризки мастила з каналу ствола зброї) [19, с. 167].
Сліди кіптяви є не тільки на поверхні "цілі", а й на інших об'єктах, що перебували в зоні дії порохових газів, а саме: на тілі й одязі особи, яка стріляла, і решті присутніх при цьому. Це є особливо важливим, коли треба встановити, в який об'єкт здійснювалася стрільба: в живу людину або мертве тіло [18, с. 98].
Отже, на перешкодах можуть утворюватись сліди пошкоджень безпосередньо від снарядів (куль, шроту), які називаються основними слідами пострілу, і сліди від явищ, що супроводжують постріл, які називаються додатковими слідами пострілу [14, с. 40-41].
4.1 Основні сліди пострілу

Основні сліди пострілу утворюються снарядом. Зустрічаючись із перешкодою, снаряд, як правило, має значну кінетичну енергію і може утворити об'ємний слід тиску, пробоїну (наскрізний отвір) або ненаскрізний (сліпий) отвір [2, с. 225].
В області вхідних отворів виявляються основні продукти пострілу. В окремих випадках при контакті зброї з об'єктом топографія продуктів пострілу відтворює форму дулового зрізу зброї ("штанц-марка"). Вихідні отвори звичайно більше по розмірі, краю їх вивернуті назовні. На виході продукти пострілу, як правило, відсутні, лише іноді із внутрішньої сторони об'єкта (з вивороту) виявляються метали, що входять до складу снаряда. Вогнепальні ушкодження можуть бути проникаючими або дотичними, наскрізними або сліпими. У результаті проникнення снарядів в об'ємний предмет утвориться кульовий (раневий) канал [2, с. 225].
4.2 Додаткові сліди пострілу

Додаткові сліди пострілу виникають у результаті дії явищ, що супроводжують постріл. Основну роль у їх виникненні відіграють порохові гази, стовп повітря, порохові зерна, продукти розкладу капсульного складу, дульне полум'я, частинки мастила та інших речовин. У результаті дії цих факторів на перешкодах можуть утворитися:
часткові пошкодження,
опалення та опіки,
відкладення порохових зернин,
сліди кіптю, мастила, обідки обтирання і металізація,
відбитки частин зброї [2, с. 225].
Часткові пошкодження перешкоди виникають у результаті пострілу впритул і з близької відстані, переважно за рахунок дії стовпа повітря, що рухається поперед снаряда та порохових газів. Найчастіше об'єктами пошкодження є одежа, а також тканини тіла людини, на яких утворюються розриви [2, с. 225].
Опалення та опіки виникають внаслідок термічної дії дульного полум'я, зернин пороху та порохових газів, що палають. Результати термічного впливу залишаються на одежі (обпалення, обвуглення та спікання волокон тканини) і тілі людини (опіки) [2, с. 226].
Навколо кульового отвору після пострілу з близької відстані можуть бути виявлені сліди кіптю, зерна пороху, що не згоріли, на стінках кульового каналу - сліди металізації (як правило, невидимі), а на еластичних тканинах по краю отвору - обідок обтирання у вигляді частинок мастила, металу снаряда. Сліди кіптю є не лише на поверхні "цілі", а й на інших об'єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме: на тілі й одязі особи, яка стріляла, і осіб, які були присутні при цьому [3, с. 298].
Відкладення мастила на перешкоді спостерігається після пострілу зі зброї зі змащеним стволом або патронами [2, с. 226].
Відбитки частин зброї залишаються на тканинах одежі чи тілі людини після пострілу впритул. Можуть виникнути відбитки від дульного зрізу ствола, а також інших частин, що перебувають з ним в одній площині (на передній поверхні кожуха затвора пістолета, шомпола та ін.). Відбитки частин зброї на об'єкті називаються штанц-марками [2, с. 226].
Викид порохових газів викликає появу комплексу слідів додаткових чинників пострілу:
сліди їх термічного впливу на перешкоду;
сліди їх механічного впливу на перешкоду;
сліди відкладення на перешкоді продуктів пострілу.
Механічний вплив на перепону відбувається ще до дії порохових газів. Снаряд, що рухається по каналу ствола, штовхає перед собою повітря, яке заповнювало ствол, тобто робиться ударна хвиля, яка власне і є джерелом звуку від пострілу.
І знову ж таки на близькій відстані (дистанції), стовп повітря першим вдаряється у перепону і першим пошкоджує такі об'єкти, як текстильні тканини і тіло людини. А вже через мить снаряд проходить через це пошкодження, розширює його і проникає у глибину перепони.
Порохові гази, що слідують за снарядом, вдаряються у перепону, частина їх заходить (проникає) усередину каналу пошкодження (отвору), інша - розтікається по поверхні об'єкта.
Краї наявного отвору пошкодження в таких матеріалах, як текстиль, войлок, картон, оброблена шкіра, м'які тканини тіла людини, отримують додаткові надриви, саме від механічної дії повітряної ударної хвилі.
В сукупності ці сліди можуть мати форму хреста, зірки з різною кількістю променів, букв “Т”, “Н”, “К” у залежності від структури слідосприймаючого об'єкта, дистанції пострілу і розташування дульного зрізу відносно площини перешкоди.
Механічний вплив порохових газів зазвичай проявляється на дистанції від 2-3 до 10-15 см.
Речовини, що входять у склад порохових газів і відкладаються на перепоні, можуть за суттю й характером поділені на три фракції:
кіптява (мікроскопічні частинки вугілля і металу);
не повністю згорілі порошинки вибухової речовини;
мікроскопічні краплинки мастильних речовин (змазка і осалки).
Зона відкладення кіптяви може мати форму від доволі правильного кола до багатопроменевої зірки, колір її може бути від темнувато-бурого до світло-сірого, інтенсивність відкладення - від щільної однорідної до двох-трьох концентричних зон.
Часто зона відкладення кіптяви має металічний відблиск.
Зазвичай вона добре проявляється якщо постріл зроблено з відстані до 80 см.
Наскільки об'ємний пороховий заряд, настільки значною є зона відкладення кіптяви.
Зона відкладення не повністю згорілих порошинок зазвичай буває достатньо правильної форми або овалу, її розміри значно збільшуються зі збільшенням дистанції пострілу.
Складається вона із окремих, достатньо великих частинок темно-сірого або чорного кольору.
Одночасно окремі порошинки липнуть, прикипають або проникають у матеріал перепони.
Окремі порошинки інколи пролітають відстань, що перевищує навіть 1 м, але найчастіше за все вони виявляються за дистанції пострілу до 50 см.
Мікроскопічні краплини мастил і розплавленої осалки проявляються на перешкоді у вигляді краплинних плям жовтуватого кольору, або її поверхня стає почорнілою, немовби забрудненою.
Контакт поверхні снаряда з краями пошкоджень на перешкоді.
Зустрічаючись з перешкодою снаряд (куля) контактує з краями утвореного ним отвору.
Відбувається доволі інтенсивне обтирання поверхні снаряда по матеріалу перешкоди, внаслідок якого можуть виникати два сліди: а) поясок обтирання (металізації), б) спікання (плавлення) країв пошкодження у деяких синтетичних тканинах.
Таким чином можна констатувати, що сліди дії додаткових факторів пострілу утворюються в основному за умови пострілу впритул, або пострілу з близької відстані (до 1 м).
Але тут треба пам'ятати, що постріли із деяких типів сучасної зброї у багатошарову перешкоду, наприклад одяг із верхньої та нижньої білизни, залишають кіптяву між цими шарами (біля вхідного отвору) навіть, коли постріл з 1000 м і більше (“феномен Віноградова”).
Можна ще говорити про специфіку механізмів утворення слідів на перешкодах залежно від особливостей матеріалу.
Дерев'яні перешкоди.
Характер пошкоджень дерев'яних об'єктів у значній мірі залежить від кута, під яким входить снаряд у перепону, і ступеня вологості деревини. У сухому дерев'яному об'єкті (дошці) за перпендикулярного входження снаряда вхідний отвір має округлу форму і діаметр, що дещо більший за діаметр кулі.
Краї вхідного отвору нерівні, зазубрені; нерівності співвідносні зі структурними одиницями - головними шарами деревини. Вхідний отвір зазвичай має неправильну чотирикутну форму.
Його бокові сторони, що проходять по боковим шарам деревини, доволі рівні, а ті сторони, що розміщуються поперек цих шарів, - нерівні, зазубрені, з відщепами і відколами.
Канал походження трохи розширюється у напрямку руху снаряда, його поверхня має багаточисельні відокремлені волокна и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.