На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Поняття соцально-економчної концепцї походження держави в працях її основоположникв та послдовникв. Характеристика соцально-економчної концепцї походження держави, її основн позитивн риси та недолки в правовй думц мислителв України.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 14.05.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


26
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний економічний університет
Кафедра історії та теорії держави і права
Курсова робота з теорії держави і права
на тему:
Соціально-економічна концепція походження держави:
її позитивні риси та недоліки

Виконала:
Київ
План

Вступ
1. Поняття соціально-економічної концепції походження держави:
1.1. Виникнення концепції
1.2. Матеріалістична теорія в працях її основоположників та послідовників (Маркса, Енгельса та Леніна).
2. Характеристика соціально-економічної концепції походження держави, її основні позитивні риси та недоліки:
2.1. Головні переваги матеріалістичної концепції, її значення для розвитку вчень про державу і право
2.2. Основні недоліки соціально-економічної концепції походження держави
3. Соціально-економічна концепція походження держави в сучасному світі і в Україні:
3.1. Матеріалістична концепція походження держави в правовій думці мислителів України
3.2. Матеріалістична теорія та сучасність
Висновки
Список використаної літератури
Вступ

Вивчення походження держави має не лише тільки пізнавальний або навчальний, але й політико-практичний характер. Воно дозволяє набагато глибше зрозуміти соціальну природу держави, прослідкувати її особливості та риси, дає можливість зробити аналіз причин та умов її виникнення та розвитку. А також дозволяє чіткіше визначити всі характерні функції держави - основні напрямки її діяльності, точніше встановити її місце та роль в житті суспільства і політичної системи.
Серед теоретиків держави і права ніколи не було і на даний час не існує навіть спільності поглядів на процес походження держави та права. В світі завжди існувала велика кількість різноманітних теорій, що пояснювали походження та розвиток держави і права. І це зовсім зрозуміло, оскільки кожна з них відображає судження та погляди різних груп, класів, націй та інших соціальних спільностей на процес виникнення та розвитку держави.
Об`єктом розгляду в моїй курсовій роботі виступає соціально-економічна (марксистська) теорія походження держави, яка до недавнього часу панувала в радянській юридичній та історичній науках. А саме - її сутність, позитивні риси та недоліки.
Марксизм виник в 40-х роках минулого століття. Карл Маркс (1918-1883) та Фрідріх Енгельс (1820-1895) намагалися зрозуміти умови та вказати шляхи реального звільнення трудящих від будь-якої експлуатації, від усяких форм соціального пригнічення, нерівності. Вони поставили перед собою завдання намітити контури ладу, який би зміг подолати відчуження трудівника від власності і влади, найбільш розумно організувати суспільне життя, забезпечити гармонійний розвиток особистості.
Захопленні перш за все цією проблематикою, К. Маркс та Ф. Енгельс, природно, звернулися до широкого кола зв`язаних з нею питань держави, права, законодавства, політики. Результатом такого звернення стала марксистська соціально-економічна концепція походження держави і права.
Специфіка марксистського підходу до вивчення держави - аналіз явищ політичного і правового життя в першу чергу як органічних складових частин класової суспільно-історичної формації, відмова від бачення в політико-юридичних інститутах релігійного, психологічного, етнічного феноменів. Згаданий підхід тримається на ідеї залежності держави перш за все від рівня суспільного поділу праці, класової структури і співвідношення класових сил у суспільстві.
1.Поняття соціально-економічної концепції держави:

Виникнення матеріалістичної концепції.

Виникнення марксизму було викликано конкретними політичними, соціальними та економічними передумовами. В кінці XVIII ст.. в Англії, а вона на той час була однією з найрозвиненіших країн Європи, почався промисловий переворот, і вже в XIX ст. охопив інші європейські держави. Зростав обсяг промислового виробництва, будувались нові фабрики та заводи, і як наслідок - збільшувалася чисельність найманих робітників. На зміну феодалізму широким фронтом йшов капіталізм. Формувалися нові класи - буржуазія і пролетаріат. Дедалі сильнішою ставала експлуатація найманої праці з боку буржуазії, ставала глибшою безодня між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростає незадоволення станом справ. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного і політичного ладу. Деякі з них набули широкого резонансу. Серед таких - повстання ткачів у м. Ліоні (Франція) в 1831 р. і 1834 р., сілезьких ткачів (Німеччина) у 1844 р., революційний рух англійських робітників за демократизацію державного устрою (чартизм) у 1830-1840 рр.
Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно, викликали у свідомості робітників та прогресивної інтелігенції багато соціально-філософських запитань : чи може бути суспільство справедливим, без експлуатації людини людиною, і як його досягти; які перспективи розвитку суспільства і що є його метою; як можна використати знання про навколишню дійсність на користь усім людям та ін. Марксизм в цілому і його класова теорія походження держави зокрема виникає у вигляді певної системи ідей, принципів, теорій, яка прагне відповісти на ці запитання.
Матеріалістичне вчення про державу і право мало також і теоретичні витоки. Соціальна цілісність, яка породила марксизм та його концепцію держави, складалася крім економіки, політики ще з системи ідеологічних відносин, духовних утворень, які стали вихідним матеріалом для Маркса, який використав його для розробки своєї історико-матеріалістичної концепції держави. Марксистське вчення увібрало в себе знайдені попередниками раціональне зерна діалектичного способу мислення. Серед всіх теоретичних джерел марксизму перше місце по праву належить діалектично-матеріалістичній методології аналізу державності.
Слід зазначити, що визнання економіки основною категорією, яка визначає політику, мало місце не вперше. Ще у давньогрецьких філософів, особливо у Аристотеля, у італійських мислителів епохи Відродження, передусім Н. Макіавеллі та Г. Гвінчардіні, в англійській політико-правовій думці середини XVIII ст., у фізіократів та економістів XVIII ст.. на перший план ставиться саме економіка. Французький соціаліст-утопіст А. де Сен-Симон та його послідовники Л. Штейн та Р. Штамлер всі зміни в соціальному житті пояснювали економічними причинами.
Маркс та Енгельс зверталися до накопленого європейською духовною культурою теоретичного матеріалу. Їхню увагу в цьому матеріалі, природно, приваблювали положення, які прямо або опосередковано могли працювати на створену ними ідеологію, збагачувати її. Ці судження ними так чи інакше переосмислювалися і лиш потім включалися в створену історико-матеріалістичну картину соціального світу.
Особливий інтерес у Маркса викликали політичні ідеї Ж. -Ж. Руссо. Зокрема Маркса зацікавило і знайшло своє відображення у його вченні уявлення Руссо про демократію як про норму організації політичного життя індивідів, що зберігається для спільної діяльності в суспільстві. Серцевиною демократії, за Руссо, є принцип народного суверенітету, верховенства та повновладдя народу в державі. Дуже цінними виявилися спостереження Руссо, які стосуються подвійності життя індивідів в світі приватновласницьких відносин.
Марксистська концепція створювалася не без впливу поглядів відомих французьких істориків епохи Реставрації О. Тьєррі, О. Міньє, Ф. Гізо. та ін. Ці вчені вважали, що політичні інститути, юридичні норми створюються суспільством, являють собою відображення суспільного ладу, первинного по відношенню до них. А створені суспільством політико-правові установи потім починають самі впливати на суспільне життя, змінювати його.
Але в більшій мірі Маркса та Енгельса зацікавили погляди вищеназваних істориків про положення класів та класову боротьбу. Ось деякі з них: суспільство розколото на класи, які відрізняються один від одного соціальними, матеріальними, правовими ознаками; кожен з класів обов`язково намагається, щоб при владі опинився потрібний йому уряд; інтереси власності - найважливіші і переважають всі інші потреби та ін.
Розроблений Тьєрі, Міньє, Гізо тезис про те, що боротьба класів наповнює і складає всю громадянську історію, зіграла значну, але неоднозначну роль у розвитку соціально-політичної думки XX століття. Зміст цієї формули змінився прямо протилежно до початкового значення: її сприйняли, змінили й звернули проти самої ж буржуазії представники революційно-утопічного комунізму 30-40-х рр. минулого століття.
Велику роль у створені марксизму зіграли ідеї деяких представників європейської філософії. Серед них справедливо виділити класиків німецької філософії, особливо - Гегеля.
В конкретно ідеологічному плані класовим симпатіям та антипатіям марксизму більш за все відповідали погляди, в яких з позиції пригнічених трудових мас критикувалося і осуджувалося право та законодавство експлуататорського суспільства. В соціалістичній літературі від Т. Мора до О. Бланки склався погляд на закони держави як зброю захисту інтересів пануючого класу.
Державно-правові погляди Маркса та Енгельса піддавалися впливу ще одного ідеологічного комплексу. Раніше було не прийнято про нього говорити. Мова йде про західноєвропейський політичний лібералізм. Цей напрямок суспільної думки зв`язаний з іменами Дж. Локка і Ш. Монтеск`є, І. Канта та К. Т. Велькера. Справді, важко заперечувати спорідненість з ліберальними уявленнями таких відомих положень марксизму : „кожного разу, коли під сумнів ставиться та чи інша свобода, тим самим ставиться під сумнів і свобода взагалі”, „вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку кожного”, „немає прав без обов`язків, нема обов`язків без прав”. Але треба також зауважити, що саме вищеназвані та інші подібні їм положення Маркса та Енгельса були чужими пролетарсько-класовій природі марксизму.
Марксистська теорія походження держави сформувалася пізніше ніж уся ідеологія марксизму взагалі. Вивчивши предмет, Маркс для подальшого вивчення його звернувся до пояснення генезису даного об`єкта. Підвищений інтерес до проблематики походження держави у К. Маркса виявляється лише в другій половині 70-х років Л. С. Мамут. Марксистско-ленинское учение о государстве и праве. История развития и современность. - М.: Наука, 1977. С. 72.. Велике значення для розробки марксистської теорії походження держави мало ознайомлення К. Маркса та Ф. Енгельса з книгою Г. Моргана „Стародавнє суспільство”, де автор зробив спробу науково проаналізувати розвиток докласового суспільства. Маркс вивчив дану книгу, зробив детальний її конспект. В 1884 р. Ф. Енгельс написав книгу „Походження сім`ї, приватної власності та держави”. Він вважав написання цієї книги як у своєму роді виконання заповіту К. Маркса. При написанні своєї праці він використовував критичні зауваження Маркса щодо книги Моргана.
1.2. Матеріалістична теорія в працях її основоположників (Маркс,
Енгельс, Ленін)

Як вже було сказано, засновники класової теорії - це Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Матеріалістичну теорію повністю підтримував і намагався розвивати далі В. И. Ленін. Також ця теорія отримала розвиток в працях їх послідовників - К. Каутського та Е. Бернштейна в Німеччині, П. Лафарга у Франції, А. Лабріоли в Італії, Г. Плеханова, Л. Троїцького та Й. Сталіна в Росії.
Найбільш повно класова теорія викладена в праці Енгельса „Походження сім`ї, приватної власності і держави”. На думку деяких авторів Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. - М, 2004.С.72-78.
він найбільш повно виклав дану теорію і не потребує коментаторів і тлумачень свого вчення. Свою вищеназвану працю Енгельс писав з використанням матеріалів та дослідженнями Л. Г. Моргана Л. Г. Морган - американський вчений, дослідник. Автор праці , прогресивного американського вченого. Останній запропонував свою власну періодизацію історії Морган виділяв 3 періоди в історіі : дикість, варварство і цивілізація. Дикості відповідають палеоліт та мезоліт, варварству - неоліт, цивілізації - залізний вік і частково неоліт. Перехід від дикості до варварства - це неолітична революція( перехід від присвою чого до відтворюючого господарства), перехід від варварства до цивілізації - міська революція (тобто поява міст).
.
Розробка марксистської теорії походження держави являє собою органічну частину самого процесу пізнання держави. На той час в буржуазній історичній науці панувала патріархальна теорія походження держави (Аристотель). Маркс та Енгельс звернувшись до цієї проблеми намагалися ширше її охопити та проаналізувати.
З точки зору класиків марксизму-ленінізму виникнення держави зумовлено виникненням антагоністичних класів. Одним із найголовніших факторів процесу класоутворення в сфері матеріального виробництва визнається перехід від полювання та збиральництва до відтворюючої економіки (неолітична революція). Ця революція призвела до регулярної появи продуктового надлишку. Тим самим була створена можливість для розподілу функцій створення продукту та функцій присвоєння цього продукту. Виникає реальна основа для матеріальної та соціальної диференціації і відповідно для різних форм експлуатації всередині родового суспільства. Всі ці явища спричинені суспільним поділом праці.
В своїх працях Енгельс розглядує соціальні наслідки таких великих суспільних поділів праці, як поділ праці між племенами-скотарями та племенами, які не мають стад, відокремлення ремесла від землеробства, виникнення класу, який займається вже не виробництвом, а тільки обміном продуктів, тобто виникнення купців і торгівлі.
Суспільний поділ праці за Енгельсом створює умови для регулярного обміну. Спочатку обмін проводився між племенами при посередництві родових старійшин, але цей міжплемінний обмін виявляв дуже сильний вплив на відношення всередині племені.
Простежуючи наслідки обміну товарів, К. Маркс відмічав, що спочатку він був неможливий всередині общини. Він вважав, що проникнення товарних відносин в первісну общину сприяє її розкладенню Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.23, с.97 ..
Всередині родової організації складається матеріальна та виробнича розрізненість. Проходить поступовий перехід від парного шлюбу до моногамії. Виникає приватна власність. Її виникнення, з погляду марксизму, стало вираженням матеріальної відчуженості товаровиробників.
Підвищення ефективності праці та розширення сфери його використання призводять до виникнення рабства. Енгельс підкреслював, що широке розповсюдження рабської праці пов`язано з розкладом існуючих колективних форм виробництва, які розпалися під впливом більш досконалих знарядь праці та проникнення в общину товарних відносин.
В результаті поділу праці суспільство стає економічно розколотим на вільних і рабів, багатих і бідняків, тобто на непримиримі протилежності, звільнитися від яких суспільство безсиле.
Виникнення держави передбачає достатньо високий рівень соціальної диференціації серед вільного населення, а також поділ вільних на класи у відповідності до економічного положення та появу багатої аристократії.
Класики марксизму виділяли два шляхи виникнення держави: перший, коли родова знать консолідується в пануючий клас, і другий, коли пануючий клас складається з представників нової багатої аристократії, відтісняючи стару родову знать.
Перший шлях досліджувався в працях основоположників марксизму лише в загальному вигляді, другий - детально проаналізований Єнгельсом в „Походженні сім`ї, приватної власності та держави”. В останній прослідковується перехід до держави безпосередньо від воєнної демократії. Вона складається в умовах, війна стає регулярною функцією народного життя Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.164..
Прослідковуючи шлях виникнення держави, коли пануючий клас складається з представників нової аристократії, Енгельс виділив три його основні форми. Кожна з цих форм була ним детально вивчена на прикладах виникнення держав в Афінах, Римі та у германців.
Виникненню держави в Афінах передувало організація управління у формі воєнної демократії. В Аттіці в період воєнної демократії земля перейшла у приватну власність. Купівля і продаж землі, розвиток суспільного поділу праці призвели до того, що члени родів, племен перемішалися, і багато мешканців, які осіли в округах чужих племен, не могли брати участь в управлінні.
Все це настільки порушило нормальне функціонування родового ладу, що вже в той період довелося вжити певних заходів. В Афінах було запроваджене центральне управління. Відбулося злиття афінян в єдиний народ, як помічає Енгельс. Із цього моменту він бачить в Аттіці зародження держави Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.169.. Друге нововведення передбачало поділ усього народу, незалежно від роду чи племені на три класи: евпатридів (благородних), геоморів (землеробів) та деміургів (ремісників). Тільки перші отримали право займати посади. Ці нововведення Енгельс називає першою спробою організувати державу; її суть - в розриві родових зв`язків Там же. С. 110-111..
Наступний етап формування держави Ф. Енгельс бачить в реформі Солона, яка по суті була політичною революцією. Остаточне знищення родового ладу Енгельс зв`язував з революцією Клісфена. Вся Аттіка була поділена на сто автономних округів - демів. Десять таких одиниць складали плем`я, яке називалося територіальним плем`ям. Ці племена в сукупності склали Афінську державу.
Енгельс відмічав, що в Римі була інша, ніж в Афінах форма виникнення держави. Тут „ родове суспільство перетворюється на замкнуту аристократію, оточену багато численним, ... безправним ... плебсом; перемога плебсу підриває старий родовий устрій і на його розвалинах створює державу...” Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.169..
Третю форму виникнення держави Енгельс аналізував на прикладі древніх германців. В них держава виникає як результат завоювання великих чужих територій. Органи родового устрою повинні були перетворитися на органи держави. Але і в цьому випадку виникнення держави було результатом внутрішнього розвитку суспільства. Значить, держава скрізь не являє собою сили, нав`язаної ззовні суспільству; воно - результат внутрішнього соціального розвитку і непримиримих класових протиріч.
Отже, вище була викладена теорія походження держави, як її сформулювали класики марксизму. Дане викладення можна тезисно підсумувати та доповнити. Отож, суть теорії. Одним із основних положень марксизму є вчення про соціально-економічну формацію, тобто історичний тип суспільства. Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя людей. Якщо економічні відносини - базисні, то держава і право - надбудова, а відповідно залежить від економічної структури суспільства, хоча й мають певну самостійність. Згідно з марксистською концепцією держава виникла перш за все з економічних причин: суспільного поділу праці, появу надлишку і приватної власності, а потім розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Саме цими економічними змінами був підірваний родовий устрій та змінений на державний.
Щодо внеску в розвиток класової теорії походження держави В. І. Леніна серед теоретиків держави немає єдності. На сьогодні, праці Леніна зазнають критики. Наприклад, Розін Є. Розин. Ленинская мифология государства. - М.: Юристъ, 1996 не вважає його теоретиком держави, тому що в його творах праці «Государство и революция», лекція «О государстве». немає практично ніякого дослідження проблем походження держави. Автор вважає, що лекція Леніна, зачитана в 1919 р. в Свердловському університеті насправді - примітивне викладення деяких положень праці Енгельса «Походження сім`ї, приватної власності і держави”. З погляду Розіна, нічим не аргументував свої положення в праці „Держава і революція” В. И. Ленин. Государство и революция/Глава I. Классовое общество и государство. Т. 33 - М., 1974, С.7-8., ніяк їх не доводив, а лише висував як постулат, відповідно до твердження, що „вчення Маркса всесильне, тому що воно вірне”. Ознайомившись з працями Леніна, я підтримую думку автора.
„Держава і революція”, її розділ про походження держави - це в кращому коментарі до праці Енгельса, хвалебні відгуки, повна підтримка думок своїх вчителів. Ленін, по суті, конкретно не розвиває дану теорію, лише стверджує її абсолютну вірність та незаперечність. В даному випадку Леніна, як послідовника марксизму можна цілком справедливо критикувати за відсутність об`єктивізму. За принаймні чотири десятиліття, після написання Енгельсом своєї праці багаж історичних та юридичних знань суттєво збільшився. Тож Ленін мав доступ нових матеріалів, та він не бере їх до уваги взагалі. Лише зводиться до не аргументованої критики буржуазних вчених взагалі.
Проситься висновок, що Ленін перейняв у своїх вчителів лише вузько класовий зміст матеріалістичної теорії і став його апологетом.
2.Характеристика соціально-економічної концепції походження
держави, її основні позитивні риси та недоліки.

2.1. Головні переваги матеріалістичної концепції, її значення для ро
звитку вчень про державу і право.

и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.