На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Стан розробки питання про стан сильного душевного хвилювання в юридичнй лтератур, еволюця використання цього поняття у рзн сторичн пероди в законодавств. Аналз врахування стану сильного душевного хвилювання у правозастосовнй дяльност.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 13.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Авраменко Олексій Володимирович

УДК 343(477):159.942



СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Львів - 2008
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Протягом тривалого часу законодавець надає вагомого кримінально-правового значення емоційним станам, в яких перебуває особа, яка вчиняє злочин, що впливають на її здатність усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Зниження здатності особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними враховуються як на рівні диференціації кримінальної відповідальності, так і на рівні її індивідуалізації.
Безумовно, що до таких станів належить сильне душевне хвилювання. Це поняття не нове ні для кримінального законодавства України, ні для кримінально-правової науки. Проте висвітлювалася ця проблема в основному у наукових статтях або ж розглядалася при аналізі питань кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в такому стані. Цьому присвячені праці М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, С.В. Бородіна, В.М. Бурдіна, О.В. Бурка, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, М.І. Загородникова, Т.В. Кондрашової, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, М.В. Костицького, І.М. Крутова, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, О.М. Попова, І.П. Портнова, О.І. Рарога, Л.А. Рогачевського, Б.В. Сідорова, О.Д. Сітковської, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.І. Ткаченка, Т.Г. Шавгулідзе, Н.М. Ярмиш, С.С. Яценка та інших.
Проблеми кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання, стали предметом дисертаційних досліджень А.В. Байлова, М.І. Дубініної, Л.А. Остапенко, Л.І. Шеховцової.
Незважаючи на значний науковий інтерес до вказаної проблеми, є підстави вважати, що учені поки що не запропонували прийнятну дефініцію поняття «стан сильного душевного хвилювання», не визначили обсяг та зміст цього поняття. Окрім цього, враховуючи низку чинників, зокрема, (прийняття нового Кримінального кодексу України (КК), значні досягнення у психологічній науці, сучасні тенденції у судовій практиці тощо), ряд викладених у юридичній літературі теоретичних положень стали спірними або такими, що потребують додаткового поглибленого аналізу.
Неоднозначність трактування цих положень у науці позначилося і на правозастосовній практиці. Так, у судах по-різному вирішують питання, чи має місце стан сильного душевного хвилювання, якщо у висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи констатується, що особа на час вчинення діяння перебувала, наприклад, у стані стресу чи фрустрації. Така практика є неприпустимою.
Зважаючи на цю та чимало інших важливих обставин, вважаємо, що комплексне дослідження кримінально-правового та психологічного аспектів стану сильного душевного хвилювання дозволить з'ясувати його обсяг та зміст, а відтак забезпечити правильне застосування норм кримінального законодавства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень «Актуальні проблеми вдосконалення українського законодавства та практики протидії злочинності» (Державний реєстраційний номер 0106U003641).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - формулювання обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення кримінально-правової науки, кримінального законодавства та практики його застосування на основі проведення комплексного дослідження поняття, змісту та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання.
Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:
- визначити стан розробки питання про стан сильного душевного хвилювання в юридичній літературі;
- провести поглиблений аналіз обсягу та змісту поняття «стан сильного душевного хвилювання» з позицій психології;
- з'ясувати еволюцію використання цього поняття у різні історичні періоди в законодавстві та наукових джерелах;
- проаналізувати врахування стану сильного душевного хвилювання або аналогічного за змістом поняття у кримінальному законодавстві зарубіжних держав;
- дослідити кримінально-правове значення стану сильного душевного хвилювання за кримінальним правом України;
- проаналізувати врахування стану сильного душевного хвилювання у правозастосовній діяльності при вирішенні конкретних справ про злочини, вчинені в такому стані;
- обґрунтувати теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на подальший розвиток науки кримінального права, вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.
Об'єктом дослідження є стан сильного душевного хвилювання.
Предметом дослідження є кримінально-правові та психологічні аспекти стану сильного душевного хвилювання.
Методи дослідження обрано, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням об'єкта та предмета дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи. В основу дисертаційного дослідження покладено метод ідеалістичної діалектики як фундаментальний (філософський) метод пізнання. Історико-правовий метод застосовано для аналізу тенденцій розвитку поняття стану сильного душевного хвилювання. Порівняльно-правовий метод використано при вивченні кримінального законодавства ряду зарубіжних держав щодо врахування цього поняття чи інших аналогічних за змістом понять, для визначення можливостей використання зарубіжного досвіду у вітчизняному законодавстві. Застосування методу міждисциплінарного аналізу полягає у зверненні до психологічної науки, для визначення психологічних аспектів змісту стану сильного душевного хвилювання. Метод абстрагування застосовувався під час аналізу конститутивних ознак складів злочину. При проведенні дослідження під час вивчення кримінальних справ, узагальнення судової практики використано також статистичний метод.
Науково-теоретичною базою дисертації є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з філософії, психології, юридичної науки, а також енциклопедично-довідкова література. Нормативною основою дослідження стали Конституція України, чинне кримінальне законодавство нашої країни і деяких іноземних держав, постанови Пленуму Верховного Суду України.
Емпіричну основу дослідження становлять матеріали судової практики. Вивчено понад 200 кримінальних справ про злочини проти життя та здоров'я особи, розглянуті судами України у 2002-2007 рр., з яких 62 стосувалися злочинів, вчинених у стані сильного душевного хвилювання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням, в якому на основі сучасних підходів у психологічній та юридичній науці досліджується обсяг та зміст поняття стану сильного душевного хвилювання, його кримінально-правове значення та врахування у правозастосовній діяльності при вирішенні конкретних справ. На основі проведеного дослідження обґрунтовано та сформульовано положення і висновки, які є новими для науки кримінального права або наділені істотними ознаками наукової новизни і виносяться на захист. Зокрема:
вперше:
- окреслено, розмежовано й охарактеризовано кримінально-правовий та психологічні аспекти змісту стану сильного душевного хвилювання. Зміст кожного з них детальніше розкрито у висновках;
- на відміну від раніше існуючих суто правових дефініцій стану сильного душевного хвилювання, у яких він ототожнювався лише з афектом чи фізіологічним афектом, сформульовано визначення такого стану як юридико-психологічного поняття. Під цим поняттям у кримінальному праві України пропонується розуміти емоційний стан особи у вигляді афекту, стресу чи фрустрації, котрий значною мірою обмежує її здатність усвідомлювати свої дії або бездіяльність та (або) керувати ними під час вчинення нею передбаченого КК суспільно небезпечного діяння;
- запропоновано доповнити КК ст. 251 під назвою «Стан сильного душевного хвилювання», у ч. 1 якої закріпити визначення поняття стану сильного душевного хвилювання, у ч. 2 вичерпно окреслити випадки можливості застосування кримінальної відповідальності за вчинення у такому стані передбачених КК суспільно небезпечних діянь, у ч. 3 вказати умови, за яких стан сильного душевного хвилювання враховується як обставина, що пом'якшує покарання. Повний текст статті наведено у висновках;
удосконалено:
- визначення поняття кожної з обставин, що можуть обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання;
- правила кваліфікації діянь, вчинених у стані сильного душевного хвилювання;
- правила побудови санкцій статей, що передбачають відповідальність за умисне вбивство і умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинені у стані сильного душевного хвилювання;
дістали подальший розвиток:
- положення про те, що розрив у часі між обставинами, що обумовлюють виникнення стану сильного душевного хвилювання й реалізацією наміру вчинити вбивство або заподіяти тяжкі тілесні ушкодження може мати місце, коли це зумовлене накопиченням негативних емоцій винного;
- твердження, що діяння, котрі зумовлюють виникнення стану сильного душевного хвилювання, можуть бути спрямовані як проти самого винного, так і проти його близьких, рідних, друзів і навіть проти сторонніх осіб;
- положення, згідно якого заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень або іншої шкоди особі, яка зумовила виникнення стану сильного душевного хвилювання, злочином не вважається, і тому кримінальної відповідальності за собою не тягне;
- позиція, що стан сильного душевного хвилювання є ознакою саме суб'єктивної сторони складу злочину, а у складах злочинів, передбачених ст.ст. 116, 123 КК, є її конститутивною ознакою;
- пропозиції щодо доцільності вдосконалення санкцій ст.ст. 116 і 123 КК.
Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані: а) у науці кримінального права - як матеріал для подальшого дослідження проблем відповідальності за діяння, вчинені особою в емоційному стані, який впливає на її здатність усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, і, зокрема, у стані сильного душевного хвилювання; б) у навчальному процесі - при викладанні навчальної дисципліни «Кримінальне право України» та для підготовки відповідних методичних матеріалів, підручників, навчальних посібників тощо; в) у законотворчій діяльності - для подальшого вдосконалення чинного КК в частині регламентації кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання; г) у правозастосовній діяльності - для вдосконалення постанов Пленуму Верховного Суду України в цій частині та при розгляді судами України кримінальних справ про злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання.
Окремі результати цього дослідження безпосередньо впроваджено у навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ; пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КК прийнято Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України; пропозиції щодо внесення відповідних змін та доповнень до постанов Пленуму Верховного Суду України прийнято Верховним Судом України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на п'яти міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми коментування кримінального закону» (Львів, 2004), «Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ» (Львів, 2004), «Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення» (Львів, 2006; 2007); «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2006); п'яти всеукраїнських чи регіональних науково-практичних конференціях: «Кримінальний кодекс України 2001 року. (Проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства)» (Львів, 2003), «Проблеми державотворення, захисту прав людини в Україні» (Острог, 2004), «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2005), «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (Львів, 2007), «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (Київ, 2008); одному науково-теоретичному семінарі: «Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності» (Івано-Франківськ, 2004).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у наукових виданнях, включених ВАК України до переліку фахових, та в одинадцяти опублікованих тезах доповідей.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що об'єднують десять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 222 сторінки, з них основного тексту 194 сторінки, додатків на 4 сторінках та списку використаних джерел (286 найменувань) викладених на 23 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено зв'язок роботи з науковими планами, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, його наукову новизну та положення, що виносяться на захист, практичне значення отриманих результатів, відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження.
Розділ 1 «Загальні засади дослідження поняття стану сильного душевного хвилювання у науці кримінального права» складається з чотирьох підрозділів. Підрозділ 1.1. «Стан дослідження проблеми поняття та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання в юридичній літературі» присвячений аналізу висловлених в юридичній літературі позицій щодо поняття та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Констатовано, що питання: сутності стану сильного душевного хвилювання; виділення та розмежування кримінально-правових та психологічних аспектів цього поняття; чіткого розмежування випадків врахування стану сильного душевного хвилювання на рівні диференціації та індивідуалізації відповідальності тощо, залишилися не вирішені науковцями.
У підрозділі 1.2. «Становлення та історична обумовленість врахування стану сильного душевного хвилювання в українському кримінальному праві» проаналізовано нормативне регулювання цього поняття, починаючи з Руської Правди до КК 1960 р. Доведено, що прототип поняття стану сильного душевного хвилювання існував в праві ще на початку ХI ст., вперше безпосередньо використано це поняття в Кримінальному Уложенні 1903 р., проте визначальний вплив на його сучасне розуміння мало кримінальне право радянського періоду, зокрема його нормативне закріплення в КК 1960 р.
У підрозділі 1.3. «Психологічні аспекти встановлення обсягу та змісту поняття стану сильного душевного хвилювання» розмежовуються та аналізуються поняття «емоції», «емоційний стан» тощо. Досліджуються поняття афекту, фрустрації, стресу, гніву, страху та ін. Доводиться, що визначальним, з психологічної точки зору, для наявності стану сильного душевного хвилювання є встановлення деструктивного впливу емоційного стану, в якому перебуває особа, на її свідомість, а отже, і на поведінку. Таким впливом безумовно характеризується афект. Проте глибина часткового звуження свідомості та порушення регуляції поведінки досягає того ж рівня, що і при афекті, якщо особа перебуває у таких емоційних станах, як стрес та фрустрація. Відтак за наявності лише станів, що характеризуються з психологічної точки зору, може мати місце стан сильного душевного хвилювання.
У підрозділі 1.4. «Кримінально-правове значення стану сильного душевного хвилювання за кримінальним законодавством зарубіжних держав» розглядається вирішення цього питання у законодавстві окремих європейських держав. Зроблено висновок, що емоційні стани, які зменшують здатність особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, використовуються законодавцями цих держав як для диференціації, так і для індивідуалізації кримінальної відповідальності. Для позначення таких емоційних станів у КК зарубіжних держав використовується різна термінологія. Проте здебільшого все ж таки вказується або на «стан сильного душевного хвилювання», або ж використовується психологічний термін - «афект», що, як обґрунтовано у дисертації, істотно звужує поняття «стан сильного душевного хвилювання».
Розділ 2 «Регламентація стану сильного душевного хвилювання у Кримінальному кодексі України» містить чотири підрозділи. У підрозділі 2.1. «Стан сильного душевного хвилювання як ознака суб'єктивної сторони складу злочину» досліджується місце стану сильного душевного хвилювання у системі ознак складу злочину. Аргументується теза, що найбільш обґрунтованою є позиція визнання емоційного стану самостійною ознакою саме суб'єктивної сторони складу злочину, а не ознакою суб'єкта складу злочину чи елементом змісту вини. Доводиться, що за чинним КК емоційний стан, як обов'язкова (конститутивна) ознака суб'єктивної сторони складу конкретного злочину (ст.ст. 116, 123 КК), яка впливає на кримінально-правову кваліфікацію, знаходить вияв лише у стані сильного душевного хвилювання. При вчиненні інших злочинів цей стан може враховуватися судом лише при індивідуалізації відповідальності, тобто бути так званою «факультативною» ознакою суб'єктивної сторони складу злочину. Такого ж значення можуть набувати й інші, окрім сильного душевного хвилювання, емоційні стани особи.
Для закріплення цього питання на нормативному рівні пропонується доповнити розділ V Загальної частини КК статтею 251, у ч. 1 якої визначалося б поняття «стан сильного душевного хвилювання».
У підрозділі 2.2. «Стан сильного душевного хвилювання як обставина, яка пом'якшує покарання» аналізується п. 7 ч. 1 ст. 66 КК. Досліджуються обставини, що можуть обумовити виникнення цього стану та пи и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.