На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Умови надання, правове забезпечення, принципи та вимоги надання охорони винаходу кориснй модел. Процедура подання, експертиза, змст, сутнсть заявки на винахд (корисну модель). Особливост ноземного патентування винаходв корисних моделей.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 02.12.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Реферат
із курсу «Основи інтелектуальної власності»
на тему: Сучасний стан системи правової охорони винаходу і корисної моделі в Україні
Виконала
студентка групи ЕФ-06а
Шелестюк О.
Перевірив
проф. Ліпінов К.О.
Донецьк - 2009
Зміст
Вступ
1 Умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі
1.1 Правове забезпечення і принципи охорони винаходу (корисної моделі)
1.2 Вимоги надання правової охорони винаходу (корисній моделі)
2 Процедура подання та експертиза заявки на винахід (корисну модель)
2.1 Порядок подання і зміст заявки на винахід (корисну модель)
2.2 Сутність експертизи заявки на винахід (корисну модель)
3 Іноземне патентування винаходів і корисних моделей
Висновки
Перелік посилань
Вступ
Питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності, сьогодні вийшли на перший план, тому що у сучасному світі об'єкти права інтелектуальної власності відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг і стають вирішальним фактором економічного розвитку.
Сьогодні в основному вже сформувалася глобальна система правової охорони інтелектуальної власності. Україна адаптується до неї через намір розвиватися як складова частина світового співтовариства. За останні роки Україна значно активізувала процес входження в світові структури, які регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею понад десяти міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Завершено також процес входження до Світової організації торгівлі і забезпечено участь в Угоді про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Продовжується процес приєднання до низки міжнародних конвенцій і договорів.
Україна створила й продовжує удосконалювати власне законодавство про інтелектуальну власність, виходячи при цьому із того, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність усе більше набувають пріоритетного значення у соціально-економічному розвитку суспільства. В умовах ринкової економіки інтелектуальна діяльність і її результати все більше визначають стратегію і тактику прогресу держави в цілому. Зростання ролі й значення інтелектуальної власності зумовлює необхідність належного забезпечення її правової охорони. Охорона, що надається інтелектуальній власності державою, сприяє збільшенню числа винаходів і раціоналізаторських пропозицій, поширенню нових ідей, матеріалів, технологій, розвитку науково-дослідної діяльності, а в остаточному підсумку - сприяє технічному й суспільному прогресу.
Актуальність теми даної роботи зумовлена тим, що охороні інтелектуальної власності і розвиткові винахідницької активності належить провідна роль у технологічному оновленні економіки України. Водночас у цій сфері накопичилось чимало проблем, які потребують розв'язання. Серед них суттєве зменшення кількості винахідників та раціоналізаторів в Україні, призупинення отримання сучасної патентної інформації з інших країн, значні строки видачі патентів, існування деклараційних патентів, які не забезпечують на необхідному рівні захист винаходів, відсутність валютних коштів для патентування українських винаходів за кордоном тощо.
Проблеми, пов'язані з дослідженням інтелектуальної власності, зокрема різним аспектам охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, її експертизи, досліджувалися вітчизняними й зарубіжними вченими і були висвітлені в роботах: Ч.Н.Азімова, Б.С.Антімонова, Л.М.Головченко, А.П.Закалюка, И.Э.Мамиофа, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, Н.А.Райгородського, О.Д.Святоцького, М.Я.Сегая, О.П.Сергєєва, В.І.Серебровського, К.А.Флейшиць, Р.Б.Шишки та інших. Кравченко О.С. досліджено питання цивільно-правового регулювання експертизи у сфері інтелектуальної діяльності й інтелектуальної власності.
Метою даної роботи є розкрити основні аспекти правової охорони винаходів і корисних моделей в Україні і сформулювати пропозиції щодо її удосконалення.
Для досягнення поставленої мети у роботі передбачається вирішити наступні завдання:
1. Розглянути умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі.
2. Описати процедуру подання і порядок експертизи заявки на винахід (корисну модель).
3. Розкрити основні аспекти іноземного патентування винаходів і корисних моделей.
4. Виявити існуючі проблеми у сфері правової охорони винаходів і корисних моделей.
Об'єктом дослідження є система правової охорони прав на винаходи і корисні моделі.
Предметом дослідження є правові відносини, що виникають у процесі надання правової охорони винаходу і корисній моделі; основні аспекти процедури подання та експертизи заявки на винахід (корисну модель); порядок іноземного патентування винаходів і корисних моделей.
В роботі використано нормативно-правові акти, роботи українських спеціалістів у сфері інтелектуальної власності, а також матеріали офіційних сайтів, присвячених питаннями захисту інтелектуальної власності.
1 Умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі
1.1 Правове забезпечення і принципи охорони винаходу (корисної моделі)
Термін «промислова власність» широко застосовується в законодавствах багатьох держав, а також у міжнародних конвенціях і угодах. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. до об'єктів промислової власності, що охороняються, відносить: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, вказівки походження або найменування місця походження. Відносини, пов'язані зі створенням, охороною й використанням об'єктів промислової власності регулюються численними національними нормативними актами, а також міжнародними конвенціями й угодами.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи і корисні моделі в Україні, регулюються Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-Ш від 01.06.2000 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2188-14 від 21.12.2000 (далі - Закон) [1].
Крім того, до найважливіших нормативно-правових актів у цій сфері належать:
1. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:
- «Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі ) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми»;
- «Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР»;
- «Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності».
2. Відомчі нормативно-правові акти:
- Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель;
- Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель;
- Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи;
- Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі;
- Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи;
- Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі;
- Інструкція про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу;
- Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисноїмоделі);
- Інструкція про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання;
- Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР;
- Інструкція про видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР на секретні винаходи;
- Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об'єкт права інтелектуальної власності.
3. Міжнародні договори, адміністративні функції яких виконує ВОІВ:
- Договір про патентну кооперацію;
- Договір про патентне право (дод. Інструкція до договору про патентне право);
- Паризька конвенція про охорону промислової власності.
4. Міжнародні договори держав-учасниць СНД:
Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової охорони винаходів.
5. Роз'яснення Державного департаменту інтелектуальної власності: Роз'яснення щодо поділу заявки на винахід та заявки на корисну модель [2].
Відповідно до Закону, «винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології» [3].
Секретний винахід це винахід, що містить інформацію, віднесену згідно із Законом України «Про державну таємницю» до державної таємниці.
Службовий винахід (корисна модель) - це винахід (корисна модель), створений працівником у зв'язку:
- з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця - особи, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом), - за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;
- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця [3].
До службових обов'язків відносяться зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі).
Дорученням роботодавця є видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі) [3].
Винахідник, роботодавець або правонаступник винахідника чи роботодавця може прийняти різні варіанти рішень щодо правової охорони винаходу (корисної моделі):
1. Зберігати конфіденційність інформації щодо норм законодавства про комерційну таємницю.
2. Зробити винахід загальнодоступним без одержання патенту (шляхом демонстрації його на виставках, видання статей, монографій).
3. Одержати патент на винахід або корисну модель [4, c. 42].
Охорона прав на винаходи і корисні моделі, як і на інші об'єкти інтелектуальної власності, базується на наступних принципах:
1. Принцип охороноздатності. Він означає, що об'єкт правової охорони повинен відповідати зазначеним у законі вимогам.
2. Принцип визнання за правовласником виключного права на об'єкт права інтелектуальної власності.
3. Принцип дотримання прав не тільки власників права, але й дійсних розроблювачів (авторів, винахідників).
4. Принцип дотримання балансу інтересів власників прав, з одного боку, і суспільства, з іншого, шляхом обмеження монополії на об'єкт права, наприклад, установлення розумного терміну дії охоронного документа [4, c. 42-43].
Згідно з чинним законодавством правова охорона надається винаходу (корисній моделі), який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патенто-спроможності [3].
Будь-яке вирішення завдання, шо заявляється як винахід, має стосуватися одного з таких об 'єктів:
- продукту (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини);
- способу (метод виготовлення продукту, параметри цього процесу тощо);
- застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.
Пристрій - машина, механізм, прилад, деталь, вузол або сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів.
Речовина - штучно створена сукупність взаємозв'язанихі інгредієнтів, індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженерії, композиції та продукти ядерного перетворення.
Штам - спадково однорідні культури мікроорганізмів, шо продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо.
Способ - процес виконання дій над матеріальним об'єктом або об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів [5, c. 50].
Об'єктом корисної моделі є ті ж об'єкти, що характерні для винаходу. Корисні моделі, як правило, відрізняються від винаходів за такими параметрами:
- рівнем проведеної експертизи (проводиться лише експертиза, в ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані корисною моделлю, і відповідність заявки та її оформлення встановленим правилам);
- максимальний термін охорони, передбачений законом, значно менший, ніж для винаходу;
- мито за видачу та підтримання чинності корисної моделі зазвичай менше, ніж для винаходу [5, c. 19-20].
Законом визначено, які результати творчої діяльності людини не визнаються винаходами. До них належать:
- відкриття, наукові теорії та математичні методи;
- методи організації та управління господарством;
- плани, умовні позначення, розклади, правила;
- методи виконання розумових операцій;
- комп'ютерні програми;
- результати художнього конструювання;
- топографії інтегральних мікросхем;
- сорти рослин і породи тварин тощо [5, c. 50].
1.2 Вимоги надання правової охорони винаходу (корисній моделі)
Одним з трьох основних компонентів надання правової охорони винаходу (корисній) є його патентоспроможність. Закон визначає три основні вимоги, яким повинен відповідати патентоспроможний винахід: бути новим; мати винахідницький рівень; бути промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.
Винахід (корисна модель) визначається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. «Рівень техники включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її приоритету» [3]. Новизна запропонованого технічного рішення при розгляді винаходу перевіряється шляхом його порівняння з усіма раніше відомими у світі рішеннями аналогічних завдань. Ступінь новизни технічного вирішення завдання буває різним і визначається суттєвістю відмінностей [5, c. 52].
Винахід має винахідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не випливає з рівня техніки. Визначення рівня техніки тобто формування уявлення про сучасний ступінь розвитку техніки та знань про неї неможливе без ознайомлення з усіма видами загальнодоступної інформації. Звичайно, не всієї, а тільки тієї її частини, що стосується технічного рішення, яке заявляється. При цьому мають враховуватись усі джерела як в Україні, так і за її межами. Докладний перелік цих джерел наведено у Законі [5, c. 53].
Винахід (корисна модель) визнається промислово придатними, якщо вони можуть бути використані в промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях суспільного виробництва.
Право на винахід (корисну модель) охороняється державою і засвідчується патентом. Патент являє собою виключне право, надане на винахід. Закон дає наступне визначення патенту: «Патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)» [3].
Патентна охорона означає, що винахід не може бути виготовлено, використано, поширене або продане в комерційних масштабах без згоди патентовласника. Ці патентні права звичайно захищаються в суді, що, у більшості систем, має право на припинення порушень патентних прав. І навпаки, після успішного заперечування третьою стороною суд також може оголосити патент недійсним.
Патентовласник має право ухвалювати рішення щодо того, хто може - або не може - використовувати запатентований винахід (корисну модель) протягом строку охорони винаходу (корисної моделі). Патентовласник може давати дозвіл або видавати ліцензію іншим особам на використання винаходу на взаємно погоджених умовах. Власник може також продати право на винахід якій-небудь особі, що потім стає новим власником цього патенту. Після закінчення терміну дії патенту, охорона закінчується й винахід переходить до суспільного надбання, тобто власник більше не має виняткові права на винахід, що стає відкритим для комерційного використання іншими особами [6].
Права власника патенту мають абсолютний, винятковий характер і обмежені у часі і територією тієї держави, у якій його видано. Абсолютна природа прав патентовласника визначається тим, що всі інші громадяни цієї держави мають утримуватись від використання патенту без дозволу патентовласника. Виключний характер патентних прав обумовлюється тим, що у одній державі право власності на патент може належати тільки одному патентовласнику. Сфера дії цієї норми, однак, обмежена національними кордонами. На один і той самий винахід (корисну модель) у різних країнах може бути видано патент різним особам (це передбачено статтею 4 Паризької конвенції про охорону промислової власності). Звичайно, володіти патентом на правах співвласності одночасно можуть і кілька осіб, наприклад, співавтори. Принцип строковості випливає з того, що права, які надає патент, діють протягом певного часу [5, c. 49]. Тобто слід пам'ятати, що патент (деклараційний патент) України на винахід (на секретний винахід) діє тільки на території України.
Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки. Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід дорівнює строку засекречування винаходу, але не може бути довшим від визначеного за Законом строку дії охорони винаходу. Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки [1, 3].
Деклараційний патент на винахід (корисну модель) - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід (корисну модель) [3].
Деклараційний патент видається терміном на 6 років, після чого він має бути підданий експертизі по суті або скасований. Однак це стосується тільки майнових прав власника, авторські права автора деклараційного патенту закріплені за ним навічно.
Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід, діють від дати внесення інформації про нього до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи [1].
2 Процедура подання ТА експертиза заявки на винахід (корисну модель)
2.1 Порядок подання і зміст заявки на винахід (корисну модель)
Заявку на видачу патенту може подати винахідник або його спадкоємець, роботодавець або правонаступник винахідника чи роботодавця. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Громадяни та юридичні особи, що проживають чи мають постійне місце проживания в Російській Федерації та Республіці Білорусь, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між урядом України та урядами цих держав, мають право подавати заявки безпосередньо до установи особисто або через патентних повірених [5, c. 56].
Винахідником визнається фізична особа, інтелектуальною, творчою працею якої створено винахід (корисну модель) [3].
Авторство юридичних осіб законом не визнається.
Закон чітко відокремлює винахідника від інших осіб, які надавали йому лише технічну, організаційну, матеріальну та юридичну або допомогу у проведенні дослідницької роботи та виготовленні технічної документації.
Якщо у створенні винаходу брали участь кілька фізичних осіб, всі вони визнаються винахідниками, а порядок користування правами, що їм належать, визначається угодою між ними.
Право авторства є особистим немайновим правом і належить винахіднику. Воно є невідчужуваним: не передаеться іншим особам та охороняеться безстроково. Це право не переходить до правонаступника, на відміну від майнових прав, засвідчених патентом.
Якщо заявка на винахід подана роботодавцем, йому належить право на одержання патенту, за умови, що трудовим договором (контрактом) між винахідником та роботодавцем не передбачено інше.
Роботодавець може скористатись правом на подання заявки лише протягом чотирьох місяців від дати одержання письмового повідомлення від винахідника про створення ним винаходу.
Якщо роботодавець не подає заявку до установи у визначений законом строк, право на одержання патенту переходить до винахідника [5, c. 56-57].
Технологічна схема процесу охорони об'єктів промислової власності представлена на рис. 1:
Рисунок 1 - Технологічна схема процесу охорони об'єктів промислової власності [4, c. 46]
Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок.
Заявку подають безпосередньо до Укрпатенту або надсилають на його адресу.
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначені «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверждені наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 22 січня 2001 року №22, зареєстровані у Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001 (далі - Правила) і є обов'язковими для заявників. За наявності кількох заявників, один із них може бути призначений іншими заявниками як спільна довірена особа (спільний представник).
За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зареєстрований відповідно до «Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за №545 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 за №938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 за №996 або інша довірена особа [1].
Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.