На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Страховий ринок та проблеми його розвитку в економчнй систем України. Страхов групи та тандеми. Здйснення актуарної дяльност. Особливост страхової послуги. Зарубжн концепцї страхового продукту. Види послуг, що може надавати страховий брокер.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Страхова діяльність в Україні

1. Страховий ринок та проблеми його розвитку в економічній системі України
В умовах розвитку ринкових відносин, зростання конкуренції великого значення набувають питання забезпечення функціонування суб'єктів господарювання від наявних і потенційних загроз, створення дієвої системи захисту їх від впливу можливих негативних факторів.
Багато в чому вирішенню цієї проблеми сприяє формування в Україні досконалого, фінансово стійкого страхового ринку.
Окрім того, страхові компанії (СК) мають відігравати суттєву роль в акумулюванні вільних коштів, проведенні активної інвестиційної політики.
У широкому розумінні страховий ринок являє собою всю сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиками і страхувальниками і тут здійснюється обов'язкове визнання страхової послуги.
При цьому необхідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби.
Об'єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При цьому основним економічним законом функціонування страхового ринку є закон попиту і пропозиції.
Згідно з кількістю діючих на страховому ринку страхових компаній на ньому складаються специфічні умови, які впливають на відносини страховиків і страхувальників, рівень і методи державного регулювання, способи надання страхових послуг, організаційні особливості страхових компаній тощо.
Законом України "Про страхування" встановлено, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств із додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про страхування", а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Учасників страхування повинно бути не менше трьох.
Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками резидентами України.
Крім цього, до суб'єктів страхового ринку можна віднести також різні об'єднання страховиків, освітні центри з підготовки і перепідготовки кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страхового ринку, а також перестраховиків, товариства взаємного страхування, професійних оцінювачів ризиків (андерайтери, сюрвейери), професійних оцінювачів збитків (аварійні комісари, диспашери, аджастери), актуаріїв та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг - Держкомфінпослуг, яка здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями розвитку законодавства і зовнішніх зв'язків, координації роботи і правового забезпечення страхової діяльності.
Разом з тим на даний час актуальними залишаються питання законодавчого, методологічного та інформаційного забезпечення діяльності страховиків у ринкових умовах.
Статистичні дані свідчать про те, що український страховий ринок показує в останні роки феноменальну спроможність до зростання і прогресує як кількісно, так і якісно .
Таблиця 1.1-Динаміка розвитку страхового ринку України
Показники за роками, тис. грн
Роки

1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Страхові премії
317811
408401
789159
1164126
2136000
3030507
3594579
4365982
Страхова премія наодного страховика
454
1692
3387
4583
8122
9239
10502
15682
Страхові виплати
147311
129182
177845
360919
407000
424205
485976
538494
Страхові виплати на одного страховика
210
536
763
1421
1547
1293
1054
1163
Рівень виплат, %
46
32
23
31
19
14
12
11
Сформовані страховірезерви
92681
159838
447692
537041
959000
1185156
1356947
1895375
Передано в перестрахування
55450
63060
238531
451169
918000
1429427
1785246
2253641
Обсяг сплачених статутних фондів
64210
118656
150595
327872
511000
1036877
1654823
2456132
Кількість страхових компаній
700
241
С233
254
263
328
344
338
На цей час в Україні станом на 01.01.2004 р. налічується 358 страхових компаній (за станом на 01.1012003 р. - 338), в тому числі 28 страховиків, які здійснюють страхування життя, та 320 страховиків, які здійснюють інші види страхування.
Незважаючи на позитивні зрушення, що мали місце протягом останніх років, стан розвитку страхового ринку України не відповідає стану розвитку ринку ні країн ЄС, ні більшості країн-кандидатів.
Показник „щільності страхування" (страхові премії на душу населення) в 2001 р. в Україні становив 11,5 дол. США порівняно з 1 482,2 дол. США в Німеччині та 140,0 дол. США в Польщі. Показник "проникнення страхування" (страхові премії відносно ВВП) сягнув позначки в Україні 3,47%, а в провідних країнах він становить 8 - 12%.
Останніми роками на страховому ринку України вже почалися процеси концентрації капіталів та об'єднання страховиків на основі поєднання комерційних, фінансових та методологічних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Важливими каталізаторами цього процесу стали:
а) угода про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством і Україною, що підписана 16.06.94 р. та ратифікована 10.11.94 р. Законом України № 237/94 - ВР. За цією угодою наша держава повинна створити необхідні умови для заснування страхових компаній Європейського співтовариства, а також спільних страхових компаній;
б) суттєве збільшення мінімального розміру статутного фонду страховика відповідно до Закону України "Про страхування", яке буде сприяти капіталізації одних страхових компаній та ліквідації інших.
Довідка. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, -1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України .
Поява перших неформальних об'єднань страховиків за змістом "страхова група" зумовила також внесення до Закону України "Про страхування" декількох прогресивних норм, зокрема того, що загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30% його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10%. При цьому ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.
У 2000 р. було створено корпорацію страхова група "Гарант", до складу якої увійшли страхові компанії, розташовані в м. Києві - "Гарант-Авто", "Київ", "НФСК "Гаранта РЕ", страховика із страхування життя "Гарант-лайф", а також недержавний пенсійний фонд "Автоальянс", Український центр після аварійного захисту "Експерт-сервіс", компанії "Гарант-консалтинг" та «Гарант-асістанс». Сукупні активи цієї корпорації на початку 2002 р. становили близько 144,5 млн. грн, статутний фонд - 81,8 млн грн, надходження страхових платежів - 86,5 млн грн, а страхові виплати - 28,3 млн грн.
Десятого липня 2001 р. утворилася страхова група "ДАСК", яка об'єднала страхові компанії з Дніпропетровської області "ДІСКО", "ДАСК", "ДАСК-СП", "ДАСК-Павлоград" та страховика із страхування життя "ДАСК-життя", а також 11 страхових посередників, що дало цій групі можливість надавати повний комплекс страхових послуг як юридичним, так і фізичним особам. На початок 2003 р. капітал "Страхової групи "ДАСК" становив 10,1 млн євро.
У 2002 р. утворилася страхова група "Універсальна", яка об'єднала регіональні страхові компанії "Карпати" (м. Ужгород), "Універсальна" (м. Львів), "Терен" (м. Тернопіль), "Саламандра-Десна" (м. Чернігів), а також страховика із страхування життя "Арта"(м. Тернопіль). Сумарні надходження страхових платежів у 2002 р. становили 63,7 млн грн, страхових виплат здійснено на суму 8,3 млн грн.
На страховому ринку України досить активно діє група страхових компаній "АСКА", до складу якої входять страхові компанії "АСКА" (м. Донецьк) та "АСКО-Донбас-Північний" (Донецька обл.), страховик із страхування життя "АСКА-життя" (м. Київ). Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 р. склали 70,7 млн грн, а страхових виплат здійснено на суму 20,1 млн грн.
Значний потенціал розвитку має фінансова група "ТАС", до складу якої входять страхові компанії Страхова група "ТАС" (м. Київ) та "Тас-капітал" (м. Київ), страховик із страхування життя страхова компанія "ТАС" (м. Київ), банки "ТАС-інвестбанк" (м. Київ), "Тас-комерцбанк"(м. Київ), а також група підприємств. Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 р. становили 98,6 млн грн, а страхових виплат здійснено на суму 7,4 млн грн.
З регіональних об'єднань варто виділити групу страхових компаній "Лемма", до складу якої входять страхові компанії "Лемма"(м. Харків), "Аванте"(м. Харків), страховик із страхування життя "Лемма-Віте" (м. Харків) та значна кількість дочірніх підприємств. Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 р. становила 486,6 млн грн, а страхових виплат здійснено на суму 11,1 млн грн.
На страховому ринку існують також страхові тандеми, що об'єднують страховика із загального страхування та страхування життя, зокрема в м. Києві діє декілька таких формувань: "АІС -Україна" та "Американська компанія страхування життя "АІЛСО", "Екко" та "Екко - страхування", "Кредо-класик" та "Кредо - життя", «Скайд-Вест» та "Скайд-Вест-Життя", Українська пожежно-страхова компанія та Українська пожежно-страхова компанія "Життя", Українська промислово-страхова компанія та Українська промислово-страхова компанія Життя, Українська охоронно-страхова компанія та "Охорона життя", "Оранта " та "Оранта - життя", "Інтерполіс" та "Інтерполіс - Життя", у Харкові "Мега - гарант" та "Мега - гарант - життя" та ін.
Найбільш впливовим та масовим об'єднанням страховиків є Ліга страхових організацій України (далі - ЛСОУ), створена ще на початку 1992 р.
Ця організація здійснює:
- захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами ЛСОУ;
- сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;
- сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників і спеціалістів учасників ринку страхових послуг;
- ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;
- сприяння реалізації антимонопольного законодавства у сфері страхової діяльності;
- утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг.
На регіональному рівні в Україні діють Харківський союз страховиків, Львівський союз страховиків, Кримський союз страховиків, а за галузевою ознакою - Ядерний страховий пул України, Асоціація страховиків в аграрному секторі економіки.
З метою забезпечення захисту інтересів потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах Кабінет Міністрів України 28 вересня 1996 р. за № 1175 прийняв досить важливу Постанову "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", якою було затверджено Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро.
За цим Положенням Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) - юридична особа, розташована в м. Києві, яке створене відповідно до законодавства, є неприбутковою організацією і діє на підстав свого Статуту, затвердженого в установленому законодавством порядку.
Слід згадати також про Морське страхове бюро України (далі - МСБУ), яке є юридичною особою і діє на підставі положення та установчого договору, погодженого в установленому законодавством порядку. МСБУ створено відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок утворення та державної реєстрації Авіаційного страхового бюро і Морського страхового бюро" від 27 квітня 1998 р. за № 561.
Асоціація "Українське медичне страхове бюро" (далі -АУМСБ) зареєстрована в березні 1999 р. Основною її метою є сприяння розвитку відкритого та рівно доступного для всіх медичного страхового ринку в Україні шляхом впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у проведенні медичного страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників, координації зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування.
Особливі завдання на страховому ринку виконують актуарії, діяльність яких пов'язана з розрахунком страхових тарифів.
У 2000 р. відповідні сертифікати на право здійснення актуарної діяльності отримали 42 особи. Вони є випускниками дворічної післядипломної програми підготовки актуаріїв, яка була організована Британським інститутом актуаріїв за фінансової підтримки Фонду "Ноу-хау" і проводилась на базі Києво-Моги-лянської Академії у Києві. Протягом останніх років близько десяти вітчизняних актуаріїв пройшли стажування в Британському інституті актуаріїв у Каріег Ноізе (Оксфорд) та Зіаріе Іпп (Лондон) і отримали відповідні сертифікати.
На даний час в Україні навчальні програми з актуарної науки викладаються на базі математичних кафедр у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, в університетах міст Львова, Харкова та Донецька. Причому в двох вузах України вже відбувся перший випуск спеціалістів-актуаріїв - Київському університеті ім. Тараса Шевченка та Донецькому університеті. Слід також зазначити, що у Львівському університеті викладання актуарної справи проводилось ще в першій половині XX ст. до 1939 року і нещодавно було відновлене.
В Україні діє Українське актуарне товариство, яке було засноване в 1999 р. Воно налічує 42 постійних і 7 асоційованих членів. Існують також приєднані члени: переважно студенти 4-5 курсів актуарної спеціальності та почесні члени: переважно професори університетів, які викладають актуарні курси та займаються актуарною науково-дослідною роботою.
Тепер доцільно звернути увагу на представника держави на страховому ринку: Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, яку було утворено згідно з Указом Президента України "Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України" № 292/2003 від 4 квітня 2003 р.
Цей Указ ухвалений для розвитку положень Закону України № 2664-ІП від 12 липня 2001 р. "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і затверджує Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.
Указ встановлює, що Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, зокрема в сфері регулювання ринків фінансових послуг. У своїй діяльності вона керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відповідним Положенням.
Основними завданнями Комісії є проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг; розроблення й реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг; здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення; узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його вдосконалення; запровадження визнаних на міжнародному рівні правил розвитку ринків фінансових послуг; сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Положення безпосередньо визначає 53 повноваження Комісії, причому перелік цих повноважень не повний.
Головні з них:
1) участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечення її реалізації; участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
2) державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);
3) реєстрація фінансових установ і ведення Державного реєстру фінансових установ;
4) реєстрація та ведення реєстру саморегульованих організацій;
5) визначення порядку ведення та ведення реєстру аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
6) надання висновків про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
7) ліцензування діяльності фінансових установ, затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядку контролю за їх додержанням; установлення плати за реєстрацію документів і видачу ліцензій;
8) встановлення обмежень на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
9) встановлення критеріїв і нормативів щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання фінансових послуг;
10) визначення у передбачених законом випадках порядку створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;
11) встановлення додаткових вимог до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом;
12) встановлення вимог щодо програмного забезпечення і спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних із наданням фінансових послуг,
13) встановлення правил підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у аспекті напрямів нагляду;
14) здійснення контролю за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;
15) ліцензування діяльності тимчасової адміністрації фінансової установи та призначення її керівника;
16) встановлення переліку посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні;
17) визначення порядку реєстрації страхових і перестрахових брокерів та ведення державного реєстру страхових і перестрахових брокерів, видача свідоцтв про включення страхових і перестрахових брокерів до цього реєстру; ведення Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків);
18) здійснення інших повноважень у галузі страхування;
19) державна реєстрація кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, видача їм свідоцтв про державну реєстрацію за формою, встановленою Комісією, визначення ЗМІ, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;
20) визначення переліку внутрішніх положень і процедур, які має розробити й затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;
21) прийняття нормативно-правових актів щодо особливостей створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;
22) надання інформації за запитами юридичних осіб;
23) встановлення порядку розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
24) участь у реалізації державної політики щодо охорони державної та професійної таємниці, контроль за її зберіганням у своїй системі;
25) проведення самостійно чи разом з іншими вповноваженими органами виїзних та безвиїзних перевірок діяльності фінансових установ;
26) встановлення порядку й умов застосування заходів впливу згідно із законом;
27) розсилання фінансовим установам обов'язкових до виконання розпоряджень щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги з вимогою надання необхідних документів;
28) розсилання матеріалів до правоохоронних органів щодо фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок; розсилання матеріалів до органів Антимонопольного комітету України в разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
29) звернення до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги.
Комісія утворюється у складі 9 членів - Голова Комісії, 3 заступники Голови, в тому числі його перший заступник, 5 членів Комісії - директорів департаментів. Усіх їх призначає Президент України.
Комісія в межах своїх повноважень видає накази й розпорядження, які підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку, а також є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності й громадянами.
При Комісії може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, розроблених та (або) розглядуваних Комісією.
До складу Консультаційно-експертної ради можуть входити представники органів виконавчої влади, саморегульованих організацій та інших об'єднань учасників ринків фінансових послуг, фахівці з відповідних питань.
Одним з першочергових завдань, які останнім часом стоять перед Держфінпослуг, - це припинення використання страхування і перестрахування з метою „оптимізації" оподаткування, відповідно до Указу Президента України №175/2004 від 09.02.04 „Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам та корупції".
Не менш важливим завданням Держфінпослуг з адаптації законодавства України до вимог ЄС є скорочення числа видів обов'язкового страхування відповідно з існуючими на страхових ринках ЄС та інших європейських держав.
Незважаючи на певні труднощі в регулюванні сфери страхування, необхідно зазначити, що Держфінпослуг враховує досвід держав - членів ЄС та положення вторинного законодавства при розроблені нормативних актів. Останніми суттєвими інституційними зрушеннями в цьому напрямі було створення в штатній структурі Держфінпослуг відділу євроінтеграції, до функцій якого віднесено, зокрема, реалізацію стратегії європейської інтеграції в сфері фінансових послуг, проведення аналізу підзаконних документів у відповідність до європейського.
Для впровадження стабільних правил функціонування страхових організацій, підвищення якості послуг, що надаються ними, Держфінпослуг прийнято 35 нормативно-правових документів, зокрема:
1 Ліцензійні умови провадження страхової діяльності (розпорядження №40 від 28 серпня 2003 року, зареєстроване в Мінюсті 15 вересня 2003 р. № 805/8126);
2 Положення про порядок і формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду (розпорядження №62 від 19 вересня 2003 р.).
3 Порядок формування статутного фонду страховика цінними паперами (розпорядження №124 від 13 листопада 2003 р., зареєстроване в Мінюсті 25 листопада 2003 р. №1075/8396).
4 Положення про Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України (розпорядження №155 від 05 грудня 2003 р., зареєстроване в Мінюсті 23 грудня 2003 р. №1208/8529).
5 Порядок застосування підпунктів 4332 - 4333 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум, отриманих платником податку за договорами страхування (розпорядження №126 від 18 листопада 2003 р., зареєстроване в Мінюсті 8 січня 2004 р. №1/8600).
6 Про перевірку відповідності формування розміру статутних фондів страховиків вимогам чинного законодавства (розпорядження № 56 від 16 вересня 2003 р. зареєстроване в Мінюсті 2 жовтня 2003 р. № 888/8209).
З метою приведення страхового законодавства до міжнародних норм Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України:
- стала членом ряду авторитетних організацій (з липня 2003 р. - Міжнародної мережі органів нагляду за недержавними пенсійними фондами, а з вересня 2003 р. -Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю);
- здійснює налагодження співпраці з регуляторами інших країн, зокрема, в рамках проекту РАDСО (- Організація планування та розвитку співпраці) - з регулятором Угорщини; в рамках проекту СIDА (Канадська міжнародна агенція розвитку) - з регулятором Канади; в рамках проекту First Initiative - з регуляторами Великобританії, Прибалтики; в рамках проекту ОSІ - з регуляторами Польщі та Ірландії;
- бере участь у реалізації проектів Світового Банку (СБ): програмна
системна позика, програма оцінки фінансового сектора, програма фінансування розвитку села, проектів провадження пенсійної реформи в Україні, проект із дослідження небанківських фінансових установ;
- здійснює залучення технічної допомоги для розвитку інституційної спроможності Держфінпослуг First Initiative;
- експертна допомога від "Bancworld Іпс."; Європейська Комісія: програми ТАСІS (пілотні проекти у сфері страхування в 2003 р. та включення в Національну програму допомоги Україні в 2004 р.; Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства UЕРLАС - імплементація законодавства України до законодавства ЄС).
Таким чином, страховий ринок України являє собою певною мірою структуроване економічне середовище.
В той самий час на процеси подальшого планомірного розвитку страхування як у регіонах, так і в Україні в цілому впливають проблеми різного характеру, більшість яких перебувають власне поза площиною страхового ринку, зокрема:
1) повільні темпи ринкової трансформації та реструктуризації реального сектору економіки;
2) значна частка тіньової економіки;
3) збиткова діяльність більшості підприємств;
4) приховані монопольні утворення.
Крім цього, внаслідок недооцінення значущості страхування в економіці країни основний тягар витрат з попередження та ліквідації наслідків стихійних явищ, катастроф і техногенних аварій продовжує лягати на державний бюджет.
Незважаючи на значні темпи приросту основних показників діяльності страховиків та страхових посередників, страховий ринок України має ряд об'єктивних причин свого недостатнього розвитку і невирішених проблем, зокрема:
* низька заінтересованість у страхуванні через недостатню платоспроможність населення;
* недосконале законодавство щодо обов'язкових видів страхування, в т.ч. значна кількість економічно недоцільних видів обов'язкового страхування;
нерозвиненість довгострокового страхування життя, пенсійних ануїтетів та інших видів особистого накопичувального страхування (частка страхування життя становить близько 0,5% від валових страхових платежів по ринку);
недостатня капіталізація та низька ліквідність страховиків;
високий обсяг страхових премій, переданих за кордон за договорами перестрахування (як через об'єктивно обмежені можливості внутрішнього страхового і перестрахового ринків, так і у зв'язку із схемами "псевдоперестрахування"). За 2003р. страховиками України сплачено перестраховикам-нерезидентам 3,2 млрд грн (34,8% від валових страхових премій по ринку), з яких близько 90% розміщено на "м'яких" ринках, зокрема в Литві, на яку припадає 52,2%, Латвії - 22%, Росії - 8,2%, Молдові - 6%. Страхових виплат отримано від перестраховиків-нерезидентів у розмірі 107,2 млн грн;
недостатнє регулювання страхового посередництва, що не сприяє загальному підвищенню страхової культури населення, а в деяких випадках призводить до и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.