На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Здйснення банками операцй з банквськими рахунками. Необхднсть створення науково обрунтованої системи цивльно-правових договорв та приведення чинної нормативної бази у вдповднсть з свтовою практикою розвитку договрних вдносин у цй сфер.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 31.01.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Поняття договору банківського рахунку
Розділ 2. Сторони договору банківського рахунка
Розділ 3. Предмет і форма договору банківського рахунка
Розділ 4. Зміст договору банківського рахунка
Розділ 5. Порядок розірвання договору банківського рахунка
Висновки
Література
ВСТУП

В Україні продовжується процес становлення вітчизняної банківської системи, яка відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин, створенні відповідної інфраструктури, посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень у державі.
Для подальшого розвитку та розбудови банківської системи України необхідно реалізувати комплекс заходів з боку законодавчої та виконавчої влади, Національного банку України, банківських установ, інших зацікавлених осіб з метою формування такого банківського сектора, який відповідає загальноприйнятому світовому уявленню про сучасний банківський бізнес.
Перехід до нового етапу розвитку країни передбачає підвищення рівня життя населення на основі високоефективної соціально орієнтованої ринкової системи господарювання, яка дозволяє більш повно використати економічний потенціал держави. Здійснення такого переходу можливо за умови створення та подальшого розвитку в країні надійної банківської системи та більш досконалої технології здійснення банківськими установами операцій з грошовими коштами. Від рівня правової урегульованості банківських відносин багато в чому залежить успіх ринкових реформ в Україні.
На сьогодні існує чимало прогалин у регулюванні відносин у банківській сфері взагалі та в регулюванні відносин, які виникають при укладанні договорів банківських рахунків зокрема. Конструктивну роль у підвищенні ефективності механізмів регулювання відносин, які виникають при укладанні договорів банківських рахунків, має відіграти юридична цивілістична наука.
Актуальність дослідження даної теми обумовлена потребами здійснення банками операцій з банківськими рахунками, необхідністю створення науково обґрунтованої системи цивільно-правових договорів та необхідністю приведення чинної нормативної бази у відповідність зі світовою практикою розвитку договірних відносин у цій сфері.
Метою дослідження є виявлення правовідносин, що виникають між банками та їх клієнтами з приводу договору банківського рахунка, сутності та правової природи останнього, визначення предмету, форми та змісту договору банківського рахунка, порядку його розірвання та відповідальності за його невиконання, прогалин та недоліків у нормативному регулюванні цих відносин.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають між банківськими установами та їх клієнтами у процесі здійснення правовідносин, що виникають при укладанні та виконанні договорів банківського рахунку.
Зазначимо, що дослідження вказаної проблематики містяться в працях відомих цивілістів, фахівців у галузі загальної теорії права, господарського, цивільно-процесуального, фінансового, банківського та інших галузей права, зокрема, Алексєєва С.С., Брамінського М.І., Братуся С.М., Васильєва Є.А., Довгерта А.С., Кирилюка Д., Орлюка О.П., Підопригори О.А., Сібільова М.М., Спасібо-Фатєєвої І.В., Тульчевської Н.В., Халфіної Р.О., Шершеневича Г.Ф., Щербини В.С., Яроцького В.Л. та ін.
Відповідно до мети та завдань дослідження структура роботи включає вступ, чотири розділи, загальні висновки, список використаної літератури.
Розділ І. Поняття договору банківського рахунку

Приступаючи до дослідження правової природи договору банківського рахунку слід, на нашу думку, перш за все зазначити, що елементи, притаманні договору банківського рахунка як інституту цивільного права, існували й раніше.
Так, договір депозиту (збереження) був відомий ще римському праву. У дореволюційній літературі та роботах з права перших років радянської влади договір банківського рахунка, що іменувався тоді поточним рахунком, розглядався у рамках банківського вкладу. Простий поточний рахунок був найбільш розповсюдженим видом вкладної операції. Пізніше договір банківського рахунку розглядався як договір змішаного типу, що поєднує елементи позики, доручення й комісії. Тульчевська Н.В. Договір банківського депозитного рахунка як угода // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2001. - № 4. - С.144
На сьогоднішній день, згідно положень Цивільного кодексу України, договір банківського рахунку виділено в окремий самостійний вид, чи було вирішено тривалий спір щодо наявності чи відсутності змішаного характеру договору банківського рахунка, який включає в себе елементи договорів позики, комісії, доручення, зберігання.
Регулюються банківські рахунки загальними нормативними актами держави - Конституцією України, Цивільним кодексом і спеціальними актами банківського законодавства.
Правове регламентування банківського рахунку здійснюється на основі значної кількості нормативно-правових актів, які належать до різних галузей законодавства України. Так, правовому регулюванню банківських рахунків присвячено главу 72 Цивільного кодексу України. На рівні норм спеціальних банківських законів слід вказати статті 47, 51 і 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Постанову Правління Національного Банку України Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492 від 12.11.2003 р. та низку інших нормативних актів.
За своєю природою вищевказаний інститут є комплексним, оскільки поєднує в собі публічно-правові та приватноправові аспекти. Публічно-правовий аспект банківського рахунка полягає в регулюванні відносин щодо формування банками системних підходів до вступу та здійснення правовідносин по веденню операцій з рахунками клієнтів. Ці підходи відпрацьовуються системно із врахуванням численних чинників, передбачених банківським законодавством та ролі в цьому процесі Національного банку України. Банківський рахунок слід розуміти як один із факторів підприємницької діяльності, реалізація якого вимагає своїх нормативів і правил здійснення. У цьому розумінні банківський рахунок розглядається законодавством як один із компонентів виключної банківської діяльності, що означає неприпустимість ведення банківських рахунків іншими суб'єктами. Належність рахунку до банківської діяльності визначає публічний характер самого договору банківського рахунку, який для банку є обов'язковим. Згідно з чинним законодавством коло осіб - потенціальних клієнтів банку - не обмежене. Одна і та ж особа звертається в банк з проханням відкрити не один, а декілька рахунків, крім того, вона має право відкривати рахунки і в інших банках. Належність банківського рахунку до підприємницької діяльності означає стандартизацію умов банківських рахунків, які розробляються на рівні банку в межах діючих нормативних вимог. Ці правила є обов'язковими при умові їх договірного визнання. У цьому розумінні банки зобов'язані відкривати рахунки фізичним і юридичним особам за визначеними правилами, з дотриманням встановлених Національним банком України вимог. Ці вимоги відображають режим рахунку і диференціюються в залежності від виду рахунку. Не контролюючи операції клієнтів, банк здійснює по рахунках операції. Крім того, щодо банківських рахунків у комерційних банках існує публічно-правовий обов'язок повідомляти податковим органам про відкриття рахунку клієнта, а також відсилати повідомлення про відкриття (закриття) рахунку Національного банку України для включення в зведений електронний реєстр власників рахунків.
Банківський рахунок можна розглядати як юридичний факт, що породжує правовідносини з великою кількістю учасників з приводу зберігання і руху грошей. У цій їх множині виділяються публічно-правові суб'єкти в особі податкових органів держави і НБУ, після - приватноправові суб'єкти в особі конкретного банку і клієнтів, що укладають договір. При відкритті банківського рахунку, перш за все, виникають правовідносини між комерційним банком і НБУ, між комерційним банком і податковими органами. Потім другий ряд правовідносин - між клієнтами банку і правовими органами.
Приватноправовий аспект банківського рахунка полягає в регулюванні відносин Цивільним кодексом, укладенні і виконанні договорів між банком та клієнтом. Так, обов'язок суб'єктів господарської діяльності зберігати грошові кошти в банку має складну правову природу. Складність полягає в тому, що, з одного боку, цей обов'язок є публічно-правовий і його встановлення обумовлене необхідністю забезпечення єдності руху грошових потоків у державі і контролю за цим процесом. З іншого боку, цей обов'язок реалізується через приватно правову інструкцію - договір банківського рахунку, який в цьому розумінні визначається публічно-правовим регулюванням. Банк - сторона в договорі банківського рахунку. Він виконує свої обов'язки по договору, являє клієнта і реалізує його інтереси у відношеннях з іншими кредитними організаціями і навіть з їх клієнтами.
Цивільно-правове регулювання відносин з приводу банківського рахунка характеризується тим, що воно являє собою сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з банківським рахунком, у тому числі особливості суб'єктного складу, прав та обов'язки сторін договору, регламентують його правову природу.
Інститут банківського рахунку включає:
-- сукупність правових норм, які регламентують зміст, мету банківського рахунку, пов'язані з ним права і обов'язки різних осіб, систему відносин, що виникають у зв'язку з банківським рахунком;
-- договір банківського рахунку, що укладається відповідно до норм цивільного права як угода про встановлення цивільних прав і обов'язків клієнта і банку;
-- реальні правовідносини між сторонами договору банківського рахунку, а також здійснювані по рахунку операції. Брагинский М.И., Витрянкий В.В. Договорное право. Кн. 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. - М., 2003.

Зазначимо, що юридична наука розмежовує поняття банківського вкладу та банківського рахунку, хоч останній є по суті вкладом, що оформлений банківською установою у відповідний вид банківського рахунку. Критерії вказаного розмежування базуються на підставах добровільності чи обов'язковості відкриття, мети та порядку функціонування, режиму використання коштів.
Для розуміння сутності банківського рахунка та договору банківського рахунка звернемося до нормативного визначення даного правового інституту:
- згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» під банківським рахунком розуміють рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою платіжних інструментів;
- відповідно до положень Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» рахунком визнається поточний рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства;
- ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», якщо інше не встановлено законодавством, клієнту надано право відкривати необмежену кількість рахунків. Відповідно до Інструкції НБУ про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492 від 12.11.2003 р банки відкривають такі види рахунків:
1. Поточний рахунок -- рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
До поточних рахунків належать:
- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;
- поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
- поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;
- карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог Iнструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Iнструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;
- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;
- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог Iнструкції для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.
2. Вкладний (депозитний) рахунок -- рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Залежно від кола операцій із грошовими коштами у науці цивільного права розрізняються такі види рахунків:
1. кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору і відкриваються згідно з Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою Правлінням Національного банку України від 27.12.1999 року №621;
2. строковий (депозитний) рахунок;
3. безстроковий (поточний) рахунок, який у свою чергу поділяється на: бюджетний поточний рахунок; на поточний рахунок фізичних та юридичних осіб; рахунки із спеціальними режимами їх використання, які відкриваються у випадках, передбачених законодавством України; карткові рахунки.
Договір банківського рахунку характеризується наступними рисами:
- по-перше, хоча цивільним законодавством даний договір і не відноситься до категорії публічних договорів, Цивільний кодекс України у ст.1067 зобов'язує банк укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законам та банківським правилам. Банк не має право відмовити у відкритті рахунка, вчиненні відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до норм цивільного законодавства;
- по-друге, договір банківського рахунка є консенсуальним, оскільки він вважається укладеним в момент, коли сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а не в момент внесення грошових коштів на рахунок. «Таким чином, клієнту банківський рахунок відкривається незалежно від того, чи вносить він кошти у момент його відкриття» Цивільне право України: Підручник / За заг.ред. В.І.Борисової. - К.: Хрінком Інтер, 2004. - С. 383;
- по-третє, даний договір є оплатним, адже плату сплачує як клієнт за користування комплексом послуг банку з розрахунково-касового обслуговування, так і банк за користування коштами клієнта, які знаходяться на банківському рахунку. Розмір відсотків, які сплачує банк клієнту, передбачається договором банківського рахунка або законом (для певного виду рахунків);
- по-четверте, договір банківського рахунка є двостороннім, оскільки його сторони має двосторонні взаємні права та обов'язки;
- по-п'яте, відносини за банківським рахунком вважаються безстроковими;
- по-шосте, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.
Отже, договір банківського рахунку - договір за яким одна сторона (банк) зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий іншій стороні (клієнтові, володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Розділ 2. Сторони договору банківського рахунка

Як зазначалося нами вище, договір банківського рахунку є двостороннім, сторони якого наділені взаємними правами та обов'язками. Відповідно до норм чинного цивільного законодавства, сторонами даного договору є:
- Банк чи інша фінансова установа, яка має ліцензію на право здійснення банківських операцій.
Згідно положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р., банк -- юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Згідно ст. 19 вищевказаного Закону, бнк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України. Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності передбачених законодавством документів.
Що стосується інших фінансових установ, то відповідно до приписів Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12. 07. 2001 р. фінансова установа -- юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Отже, до особливостей договору банківського рахунку можне віднести те, що стороною в даному договорі виступає спеціальний суб'єкт.
З іншого боку в договорі в якості клієнта можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Інструкцією № 492 розтлумачено, що до фізичними осібами клієнтами можуть бути: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які не займаються підприємницькою діяльністю. При цьому відокремлюються фізичні особи-нерезиденти -- іноземці, особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України та фізичні особи-резиденти -- громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном. Стосовно юридичних осіб, приписами вищевказаної Інструкції визначено юридичних осіб-нерезидентів тобто юридичних осіб з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави та юридичних осіб-резидентів -- юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.
Інструкцією Національного банку України № 492 передбачено, що банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.
Підставою для ідентифікації клієнта -- фізичної особи, його довіреної особи, а також особи, яка уповноважена діяти від імені клієнта - юридичної особи, є такі документи:
а) для громадян України, які:
- постійно проживають в Україні, -- паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення особи громадянина України, для малолітніх та неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 16 років, -- свідоцтво про народження;
- виїжджають на постійне місце проживання за кордон, -- паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;
- постійно проживають за кордоном, -- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
б) для іноземних громадян, які:
- постійно проживають в Україні, -- паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;
- тимчасово перебувають в Україні, -- паспортний документ;
в) для осіб без громадянства, які:
- постійно проживають в Україні, -- посвідка на постійне проживання;
- тимчасово перебувають в Україні, -- паспортний документ;
г) для біженців -- посвідчення біженця.
Паспортним документом іноземця та особи без громадянства є документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон і визнаний Україною.
Якщо документи, зазначені вище, не дають змоги банку визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то банк має право витребувати від клієнта інший документ, який містить таку інформацію.
Фізичні особи-резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.
Банк має право відкрити рахунок фізичній особі-резиденту без подання документа, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків, якщо в паспорті цієї особи зроблено відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Уповноважений працівник банку в присутності фізичної особи, яка відкриває рахунок, робить копію сторінки її паспорта з такою відміткою. Ця копія засвідчується підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи, яка відкриває рахунок, як така, що відповідає оригіналу, і зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.
Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка відкриває поточний або вкладний (депозитний) рахунок, і робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, які містять прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дату народження, серію і номер паспорта або документа, що його замінює, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, інформацію про громадянство (якщо особа, яка відкриває рахунок, є нерезидентом), а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння фізичній особі-резиденту ідентифікаційного номера платника податків. Копії документів, зазначених у цьому пункті, засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи, що відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку.
У разі надання власником рахунку права розпорядження рахунком іншим особам уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів у порядку, установленому цим пунктом.
Особи, які мають право першого та другого підписів, особисто подають до банку документи, які передбачені Iнструкцією для відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків юридичних осіб і відокремлених підрозділів. Ці особи мають пред'явити уповноваженому працівнику банку паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.
Уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів у порядку, установленому законодавством.
У разі змін у складі осіб, які мають право розпоряджатися рахунком юридичної особи або відокремленого підрозділу, новопризначена особа (особи) має особисто подати картку із зразками підписів і відбитком печатки, пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують її повноваження. Фізична особа-резидент додатково має пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків. Уповноважений працівник банку ідентифікує цю особу (осіб) і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів.
Фізичні особи мають право укласт договір на користь третьої особи, і у разі укладання такого договору банківського рахунку, банк ідентифікує особу, що відкриває рахунок, а особу, на користь якої укладено договір і відкрито рахунок, -- під час пред'явлення цією особою до банку першої вимоги або вираження нею іншим способом наміру скористатися цим рахунком.
Банк має право витребувати від клієнта інші документи і відомості, потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану.
У разі неподання клієнтом необхідних документів або відомостей, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або умисного надання клієнтом неправдивих відомостей про себе рахунок йому не відкривається.
У разі наявності під час здійснення ідентифікації клієнта мотивованої підозри щодо надання ним недостовірної інформації про себе або навмисного надання інформації з метою введення в оману інформація про відкриття рахунку такій особі надається банком до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Iдентифікація клієнта банку, що відкриває рахунок, не є обов'язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
При відкритті рахунків юридичним особам подаються такі документи:
- заяву про відкриття поточного рахунку, яку підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;
- копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/ засновницького договору/ установчого акта/ положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують. Юридичні особи публічного права, які діють на підставі законів, установчий документ не подають;
- копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
- картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.
Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:
- копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
- копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.
Для відкриття рахунку фізичній особі-підприємцю їй потрібно подати до банку такі документи:
- заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою-підприємцем;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця органом виконавчої влади, іншим органом, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
- копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
- копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
- картку із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.
Якщо фізична особа-підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунку додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. В іншому разі фізична особа-підприємець обов'язково має зазначити про те, що вона не використовує найману працю, у заяві про відкриття поточного рахунку в рядку “Додаткова інформація”.
В тому випадку, коли суб'єкт господарювання вже має в цьому банку поточний рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття нового поточного рахунку (зокрема, поточного рахунку за спеціальним режимом використання, поточного рахунку в іноземній валюті) здійснюється за умови подання цим клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки (картки із зразками підписів).
Розділ 3. Предмет та форма договору банківського рахунка

Предмет договору банківського рахунка у сучасній науці цивільного права визначається по-різному. Так, Я.М.Шевченко зазначає, що предметом даного договору є грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку клієнта та з якими здійснюються обумовлені договром операції; Цивільне право України. Академічний курс/ За заг.ред. Я.М.Шевченко. - К.:Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 221. Л.Г.Єфімова зауважує, що предметом є надання послуг по відкриттю рахунка, здійснення розрахунково-касового обслуговування та інших, пов'язаних з цим операцій; Ефимова Л.Г. Банковское право. - М.: БЕК, 1994. - С. 87. Н.В.Тульчевська притримується тої думки, що предметом договору банківського депозитного рахунка є грошові знаки, наділені властивістю законного платіжного засобу, або не наділені такою властивістю, але не заборонені до використання в розрахунках на території держави. Тульчевська Н.В. Договір банківського депозитного рахунка. Автореферат дис.на здобуття наукового ступеня канд..юр.наук. - Х., 2004. Як зазначають В.І.Борисова, Л.М.Баранова, протиріч у цих підходах можна уникнути, якщо враховувати ту обставину, що об'єкти зобов'язання поділяються в цивілістичній науці на юридичні (тобто визначену поведінку зобов'язальної особи, тобто позитивні дії) та матеріальні (якими можуть бути матеріальні блага). Таким чином, юридичним об'єктом договору банківського рахунка як зобов'язання будуть дії, а матеріальним - грошові кошти. Обґрунтовуючи свою позицію автори наголошують на тому, що цей договір передбачає зобов'язання банку перед клієнтом по зарахуванню, перерахуванню й отриманню з рахунка клієнта грошових коштів згідно з його розпорядженням та проведення інших операцій за рахунком. При цьому об'єктом дій є безготівкові грошові кошти. Автори справедливо зазначають, що банк не зберігає ці кошти у прямому розумінні слова, оскільки специфіка грошей як речей, обумовлених родовими ознаками, виключає можливість повернення клієнту тих самих грошових купюр. Отже, в договорі банківського рахунку об'єктом є право вимоги, а не речі. Тобто володілець рахунка не є власником грошових коштів, які знаходяться на рахунку в банку, а управомоченою особою - суб'єктом права вимоги (вимога висувається до банку). Цивільне право України: Підручник / За заг.ред. В.І.Борисової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 384.
Як зазначалося вище, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.
Характеризуючи даний договір, ми наводили таку ознаку як консенсуальний характер договору, за якою договір вважається укладеним в момент коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а не в момент внесення чи зарахування грошових коштів на рахунок. В даному питанні цікавою є думка Н.В.Тульчевської, яка зазначає, що договір банківського депозитного рахунка повинен бути оформлений письмово і тому він не вважається укладеним у той момент, коли оферта була акцептована. Депозитний рахунок відкривається з перерахуванням на рахунок певної грошової суми, тому за умови відсутності коштів на депозитному рахунку він підлягає закриттю, оскільки він має місце тільки лише при наявності на ньому грошей. Тому, на думку автора, банк вправі у договорі банківського рахунка зробити застереження якщо не про момент вступу договору в силу після внесення клієнтом на рахунок певної суми, то хоча б про строки надання клієнтом банку коштів. Тульчевська Н.В. Договір банківського депозитного рахунка. Автореферат дис.на здобуття наукового ступеня канд..юр.наук. - Х., 2004. Хочемо зауважити, що у літературі виділяється три основні відмінності між депозитним і поточним рахунками: 1. депозитні рахунки приносять доход своїм власникам. Навіть зараз, коли деякі банки нараховують проценти на залишок коштів на поточному рахунку, ця відмінність не втратила своє значення; 2. щодо коштів, які знаходяться на депозитному рахунку, не можуть виставлятися платіжні документи для здійснення оплати за ними; 3. поточний рахунок може мати як кредитний, так і дебетовий залишок, відповідно банк і клієнт можуть змінювати свої ролі як боржника і кредитора, а депозитний рахунок не може мати дебетовий залишок. Тульчевська Н.В. Укладення договору банківського депозитного рахунка // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Випуск 18. - С.364

Розділ 4. Зміст договору банківського рахунку.

Зміст договору банківського рахунку складають права та обов'язки сторін даного договору.
Насамперед зазначимо, що відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтами регулюються законодавством Украї и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.