На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Правовий нглзм: поняття, форми прояву. Органзована злочиннсть, як яскравий прояв правового нглзму. Правовий нглзм в нформацйнй сфер. Шляхи виходу України з стану тотального правового нглзму.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 27.07.2002. Сдан: 2002. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


23
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СЛІДЧИХ ТА КРИМІНАЛІСТІВ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Наукова робота

По темі:
“Шляхи подолання правового нігілізму в Україні”

Виконав:
Курсант 202 навчальної групи
Рядовий міліції
Колток О.І.

Науковий керівник:
Полковник міліції
Осауленко О.І.

Київ - 2001

План:

І Вступ

Правовий нігілізм: поняття, форми прояву.

ІІ Основна частина

правовий нігілізм серед військовослужбовців;

правовий нігілізм у сфері оподаткування;

організована злочинність, як яскравий прояв правового нігілізму;

хабарництво, як один із проявів правового нігілізму;

прояви правового нігілізму в органах попереднього; розслідування;

тероризм та бандитизм, як крайні прояви правового нігілізму;

правовий нігілізм в інформаційній сфері;

ІІІ Висновок

Шляхи виходу України із стану тотального правового нігілізму

Побудова демократичної, соціальної, правової держави і відповідно громадянського суспільства в умовах економічної кризи, соціальної невлаштованості населення, що призводить до росту злочинності та криміналізації суспільства, тобто правового нігілізму, неможлива без підвищення рівня правової свідомості та правової культури всього населення країни.
Правосвідомість розглядають як вид соціальної свідомості, що криє в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій і компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризують уявлення людини, суспільних груп і суспільства в цілому до чинного законодавства чи бажаного права, форм і методів правового регулювання
Правова культура ж є глибокими знаннями й розумінням права, ретельним виконанням його вимог як усвідомлення необхідності та внутрішньої переконаності Правознавство: Навч. Посібник / В.І.Бобир та ін; за ред. В.В.копейчикова - 2-ге вид., перероб. Та допов., - К: Юрінком Інтер, 1999, - 704с.
Для того, щоб глибше розібратися що таке “правовий нігілізм”, яке відношення він має до правової культури і правосвідомості, слід визначити що називається правом, нігілізмом та правовим нігілізмом.
Правом називають систему загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються або санкціонуються та забезпечуються державою з метою упорядкування суспільних відносин.
Нігілізм, або ж соціальний нігілізм (від лат. Nihil - ніщо) - це непризнання загальноприйнятих цінностей, ідеалів, моральних норм, культури і т.п. Інколи заперечення цих норм здійснювалось з метою затвердження та возвишення інших цінностей.
Правовий нігілізм ж є різновидом соціального нігілізму як родового поняття. Його сутність полягає в загальному негативному, неуважному відношенні до права, законів, нормативного порядку, а з точки зору причин - в юридичній відсталості, правовій невихованості основної маси населення. Подібні антиправові установки і стереотипи є елемент, межа, властивість суспільної свідомості і національної психології.
Правовий нігілізм - це продукт соціальних відносин, який зумовлений безліччю причин і наслідків. Зокрема, він живиться і такими реаліями наших днів, як політиканство та цинічний популізм лідерів всіх рангів, боротьба позицій і амбіцій, самолюбстві та пихатості. Дає про себе знати і владолюбство бюрократії, некомпетентність чиновників. Останнє - хворе місце нашої держави.
На особистісному рівні правовий нігілізм виступає в двох якостях: як стан настроїв і як спосіб дій, лінія поведінки. Останнє - індикатор шкідливості і небезпеки явища. Вчинки - плоди помислів, тому саме по вчинках можна судити про реальну наявність і наслідки правового нігілізму.
На мій погляд, залежність правового нігілізму від правової культури та правової свідомості можна виразити наступним чином:
1
Р = ----
К ,
Де Р - правовий нігілізм, а
К - це правова культура і правова свідомість.
Отже, із зменьшенням правової культури і правової свідомості збільшується правовой нігілізм. Це означає, що нашій країні необхідно намагатись підвищувати рівень правової культури і правосвідомості.
Якщо розглянути правовий нігілізм більш детально, то ми можемо побачити, що існує безліч різноманітних форм, його вияву, та сфер поширення. Вкажу лише на деякі з них, які є найбільш яскраві і очевидні.
1. Передусім це прямі умисні порушення чинних законів і інших нормативно-правових актів. Ці порушення складають величезний, масив кримінальних діянь, а також цивільних, адміністративних і дисциплінарних проступків. Злочинність - могутній каталізатор правового нігілізму, похмура зона якого стрімко розширяється, захоплюючи все нові і нові сфери впливу. Крім тіньової економіки, виникла тіньова політика, невидимі клани і групи тиску. Зловмисники не бояться законів, уміло обходять їх, використовуючи різного роду правові “діри” і “щілини”. Діють цілком легально або напівлегально.
2. Загальне недотримання або невиконання юридичних норм, коли суб'єкти (громадяни, посадові особи, державні органи, громадські організації) просто не співвідносять свою поведінку з вимогами правових норм, а прагнуть жити і діяти за “своїми правилами”. Невиконуваність же законів є ознакою безсилля влади.
Така загальна неслухняність - результат надто низької і деформованої правосвідомості, відсутності належної правової культури, а також наслідок загальної розпущеності і безвідповідальності.
3. Видання суперечливих, паралельних або навіть взаємовиключаючих правових актів, які нейтралізують один одного, розтрачуючи марно свою силу. Нерідко підзаконний акти стають “надзаконними”. Юридичні норми, що приймаються у великій кількості не взаємодіють і погано синхронізовані. У результаті виникають найгостріші колізії права.
З іншого боку, є значні пласти суспільних відносин, нерегульованих правом, хоча об'єктивно потребують цього. Дає про себе знати і перенасичена регламентація окремих сторін життя суспільства. Все це створює правове безладдя, плутанину серед законів і влади.
4. Конфронтація представницьких і виконавчих структур влади на всіх рівнях. Це свого роду “номенклатурний”, або “елітарний”, нігілізм, пов'язаний з паралічем влади, а будь-які суперечки серед органів влади означають недосконалість права, закону. Тут поєднуються воєдино державний і правовий нігілізм, який дезорганізує норми управління, що склалися у суспільстві.
5. Порушення таких прав людини, як право на життя, честь, гідність, житло, майно, безпеку... Слаба правова захищеність особистості підриває віру в закон, в здатність держави забезпечити порядок і спокій в суспільстві, захистити людей від злочинного посягання. Також існують випадки порушення законності і серед працівників правоохоронних органів.
6. Можна виділити теоретичну форму правового нігілізму, що виникає з деяких старих і нових постулатів. Вони пов'язані як з догматизацією відомих положень марксизму про державу і право, так і з рядом невірних або суто ідеологізованих, а тому спотворених уявлень про державно-правову дійсність і її розвиток.
Якщо підсумувати все сказане, можна виділити деякі спільні, найбільш характерні риси сучасного правового нігілізму. Це:
по-перше, підкреслено його демонстративний, войовничий, конфронтаційно-агресивний характер і неконтрольованість, що обумовлено кваліфікується громадською думкою, як безлад.
по-друге, глобальність, масовість, широка поширеність не тільки серед громадян, соціальних і професійних груп, але і в офіційних державних структурах, законодавчих, виконавчих і правоохоронних ешелонах влади;
по-третє, різноманіття форм вияву від кримінальних до легальних (легітимних), від парламентсько-конституційних до мітингово-охлократичних, від “елітарних” до побутових;
по-четверте, особлива міра руйнівності, опозиційна спрямованість, регіонально-національне забарвлення.
по-п'яте, злиття з державним, політичним, етичним, духовним, економічним, релігійним нігілізмом, створюючими разом єдиний руйнівний процес;
по-шосте, зв'язок з негативізмом - більш широкою течією, що захлеснула в останні роки Українське суспільство в ході створення нової системи, зміни образу життя. Теория государства и права за ред. Матузова 1997 г.
Для того, щоб проаналізувати сьогоднішнє становище нашої держави, я наведу декілька прикладів:
Головною рисою нашої держави, що суттєво відрізняє її від цивілізованих європейських країн, являється на сьогоднішній день катастрофічно зменшена та постійно зменшуючи роль законності в розвитку держави та суспільства. Навіть в радянські часи правовий нігілізм не був таким розповсюдженим та масовим. Та що особливо погано - правовим нігілізмом уражені вищі гілки нашої влади та інтелігенція. Неповажне ставлення до сили закону керівників держави, обертається “законом сили” для громадян. Звідси і ріст злочинності, в першу чергу, грабіжництва, розбоїв та хуліганства.
Найгіршим є те, що правовим нігілізмом уражені навіть працівники правоохоронних органів, зокрема, органів слідства:
У військовому суді Західного регіону України заслуховувалася резонансна справа колишніх співробітників слідчого ізолятору Управління Служби Безпеки України у Львівській області і старшого слідчого обласної прокуратури та інших працівників ОВС. Всі вони звинувачувалися у тому, що у 1996 р. були причетними до смерті 26-річного жителя міста Городка Ю.Мозоли, якого, прийнявши за серійного вбивцю, забили до смерті у слідчому ізоляторі УСБУ.
У ході розслідування список посадових осіб, причетних до незаконного взяття під варту і вбивства Мозоли, склав майже 50 чоловік. Але напередодні процесу одні з них підпали під амністію, щодо інших, то справа була закрита з тих чи інших підстав. У кінцевому результаті з 50 чоловік залишилось…7. Юридичний вісник України. Загально-національна правова газета №47 (231) 25 листопала - 1 грудня 1999 р. Вибивали зізнання - скоїли злочин
Нажаль, такий випадок в нашій державі далеко не єдиний.
Хотілось би вірити, що ця справа послужила б прикладом для тих, хто так само, порушуючи закон, “вибиває” зізнання та тим самим вчиняє злочин.
Перед тим, як перейти до розгляду питання правового нігілізму в серед військовослужбовців, слід розглянути використовувану термінологію: “порушення правил взаємовідносин”, які називаються “дідівщиною”, “годківщина”, “неуставними відносинами” являють собою правопорушення у сфері міжособистісних відносин серед військовослужбовців, які проявляються як сукупність соціально-негативних діянь кримінального характеру, заснованих на негативних традиціях військової дійсності та відходячих у історичне минуле. Вони пов'язані з глумом, знущанням та насиллям одних військовослужбовців над іншими, з метою підпорядкувати їх своєму впливу та безкарно вчиняти в їх відношенні насильницькі дії корисливої направленості.
Термін “дідівщина” не підходить для вичерпної оцінки всіх дій, які вчинюються в сфері військової служби, так як він юридично беззмістовний, а “неуставні відносини” - надто широка та розпливчаста назва, так як будь-який відступ від вимог статуту являється неуставними відносинами по відношенню до виконання доручених обов'язків. Крім того, ці дії вчинюються у формі досконального виконання статутів. В цьому випадку було б більш правильним і точним назвати порушенням у сфері міжособистістних відносин в армії, а більш конкретизовано - глумом, знущанням та насиллям над військовослужбовцями.
Причини такого правового нігілізму лежать у двох площинах.
По-перше, вони знаходяться за межами дії військ (в суспільстві) та,
По-друге, сховані в самій службі різних родів військ.
При цьому ці причини знаходяться в діалектичному взаємозв'язку, взаємозалежності, взаємообумовленості.
Існують наступні визначення типу особистості, яскраво демонструючи правовий нігілізм, вчинюючи протиправні діяння у сфері міжособистісних відносин - це військовослужбовець термінової служби холеричного типу з нескладною психікою та найбільш криміногенним віком (19-21 рік), добре фізично розвинутий, має досвід підліткової агресивно-анархічної поведінки та клеймо соціального аутсайдера.
Характерною особливістю лідера неформальної структури є не тільки віра в силу кулака, але згода мовчазної більшості. В цей же час цим лідерам характерне вміння уловлювати загальний настрій військовослужбовців та навіть жертвувати для цих настроїв своїм особистим. Завжди дотримуються неформальні “законні правила”, або складається вигляд їх виконання.
Отже, людина, яка служить в армії, поступово перетворюється в жертву злочину. В даній сфері правовий нігілізм проявляється у формі неуставних відносин між військовослужбовцями, причиною якого є злочинна традиційна поведінка військових, при цьому мотивацією злочинності є установка психіки людини, яка проявляється в тому, що особа за те, що над нею в свій час знущалися, прагне відплатити за це наступному поколінню військовозобов'язаних.
Процес перетворення особи в жертву злочину називається віктимізація. Підвищена схильність людини в силу ряду фізичних обставин та духовних якостей при визначених об'єктивних обставинах стати жертвою протиправного посягання називається віктимністю.
Для того, щоб попередити віктимізацію, потрібно передбачити розвиток злочинності та попередити її.
Передбачити злочинність дуже важко, оскільки кримінологічний прогноз будується на вихідних даних, які знаходяться в статичному положення, через це він не може враховувати всі фактори, які впливають на структуру і динаміку злочинності.
Попереджувальна робота по боротьбі з правовим нігілізмом військовослужбовців, з протиправними проявами в армії повинна носити не разовий, від випадку до випадку, а постійний та цілеспрямований характер, використовуючи найсучасніші досягнення соціології, педагогіки, психології, психіатрії, кримінології та інших галузей права.
Причина виникнення податкових правопорушень, на мій погляд, завжди були одні і тіж самі, а якщо мінялись, то незначно. Всі причини слід поділити на три умовні категорії:
правові
економічні
моральні
Податкове законодавство надто об'ємне, його норми розпилені по великій кількості законодавчих актів. Більш того, в ці нормативні акти постійно вносяться зміни і доповнення. Нестабільність та важкість податкового законодавства є причинами правового характеру.
Економічні причини обумовлені дією досить великих податкових ставок та неможливістю деяких податкосплатників своєчасно та повністю сплачувати податки. Причина в тому, що законодавець, вводячи такі високі податкові ставки, не враховує складену в державі економічну ситуацію, законодавець розраховує на підприємства, установи та організації, які займаються торгівельно-закупівельною діяльністю та які мають постійний та достатньо високий прибуток. Так, такі підприємства можуть своєчасно і повністю сплачувати податки, але є й інші підприємства, підприємства-виробники, які часто використовують застаріле обладнання, які не мають обертових коштів та які не можуть реалізувати свою продукцію, так як вона неконкурентноспроможна. Наслідком цього стає неплатоспроможність підприємства та неможливість сплати ним податкових платежів.
Моральними причинами є низька правова культура, неприязне відношення до існуючої податкової системи - правовий нігілізм та, не в останню чергу користь податкосплатників.
Низька правова культура обумовлена історичними факторами - існування інституту податкового права в більш-менш цивілізованому вигляді, нараховує в Україні небагато більше 100 років. За цей час не змогла сформуватися в державі культура, подібна податковій культурі західноєвропейських держав, де історія збору податків нараховує багато століть. Це ж на тлі боротьби з єдиноосібною владою монарха на введення та збір податків у країнах Західної Європи сформувався інститут парламенту.
На мій погляд, найважливішими причинами несплати податків є перш за все економічні. На даному прикладі ми можемо спостерігати, як держава в особі її некваліфікованих органів нібито примушує податкосплатника не сплачувати податки, оскільки всупереч законам ринкової економіки він, діючи в інтересах держави, точніше з додержанням всіх нормативних приписів, не матиме ніякого прибутку. Тобто, держава штовхає суб'єктів підприємницької діяльності на так званий “вимушений правовий нігілізм”. Податкосплатник не може поважати систему, яка не поважає його, як податкосплатника, не враховує його можливості сплати податків.
Найбільш часто з правопорушень у податковій сфері ми зустрічаємося з ухиленнями від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (стаття 217 проекту ККУ Проект Кримінального кодекса України 13.01.2001 р.). Дане правопорушення полягає у невиконанні, або неналежному виконанні податкосплатником свого обов'язку сплатити податок до бюджету України.
В західній літературі, присвяченій даній темі можна зустріти класифікацію причин, які побуджують платника ухилятись від сплати податків. Так, П.М.Годме виділяє декілька груп причин:
політичні
економічні
моральні
технічні
Політичні причини пов'язані з тим, що держава використовує податки не тільки, як засіб забезпечення прибутків казни, але й регулюючий інструмент. Особи, інтереси яких держава ущемляє шляхом ухилення від сплати податків протидіють даному процесу.
Економічні причини найбільш впливають на податкосплатника. Якщо санкція за податкові правопорушення передбачає економічні наслідки, для нього в розмірі меншим. Ніж схована ним сума податку, то, природньо, податкосплатник зацікавлений в ухиленні від сплати податку.
Моральні причини складаються у невідповідності, іноді, податкових законів загальним принципам законодавства: рівності, постійності, безпристрасності, що занижує престиж і авторитет цих законів.
Технічні причини ухилення від податкообкладання пов'язані з недосконалістю форм та методів контролю. Податкові органи не в змозі контролювати всі господарчі операції та перевіряти достовірність усіх бухгалтерських документів. С.Г.Пепеляєв “Основы налогового права” с. 184.
Отже, причиною, якою можна об'єднати всі ці чотири причини є відчуження різного роду норм податкового права, нормативно-правових актів законодавства про оподаткування платниками податків, тобто - правовий нігілізм у галузі податкового права.
Для уникнення правового нігілізму, на мій погляд, необхідна реформація законодавства, приведення його до відповідності з вимогами ринкової економіки. Потрібно враховувати прибутки і малих, і великих підприємств, їх сплатоспроможність, підвищити санкції за податкові злочини, зокрема, за ухилення від сплати податків. І, можливо, тоді економіка нашої держави почне працювати по-справжньому.
Наслідком правового нігілізму є стрімкий зріст злочинності. Таким був прогноз вуличної злочинності на 2000 рік:
Більш тривожним видом злочинності є організована злочинність. Вона стимулює кримінальні елементи, об'єднує та контролює їх, змушує з більшою енергійністю вести злочинну діяльність.
В кримінології виділяють три найбільш важливі ознаки організованої злочинності:
Присутність об'єднання осіб для систематичного заняття злочинною діяльністю з виразною ієрархією, суворою дисципліною та стійкою системою кримінальних традицій.
Рівень організованої злочинності умовно ділиться на примітивний, середній та високий. Примітивний менш небезпечний, так як має локальний характер та не має зв'язків з керівниками органів влади та керівництва. Середній та високий рівні схожі. Для них характерні:
між головою та виконавцем існують проміжні ланки
присутність підрозділів, спеціалізованих на різних видах діяльності
зв'язки з керівниками органів влади та управління.
Для вищого рівня характерна організація відносин між різними групами та координація дій.
Економічна ознака. Головна мета систематичного порушення закону - збагачення, накопичення капіталу, з чим невід'ємно пов'язана діяльність по легалізації грошей, одержаних злочинним шляхом (відмивання грошей)
Корупція. Цікаво те, що корупція здатна до самовідтворення. Підриваючи при цьому авторитет держави, корупція позбавляє людей, які вступають в її ряди, від страждань совісті - людина, яка зіткнулася з несправедливістю з боку держави, в свою чергу вважає себе вправі обманути державу. Виникає замкнене коло. МВС України. Корупція в Україні: стан та проблеми. Матеріали науково-практичної конференції (26-27 березня 1996 р.) випуск ІІ Київ, 1996
Які ж є визначення організованої злочинності? Більше всього відомі правові дефініції, які схиляються до наступних:
Організовану злочинністю називають:
1 - Явище, феноменом, що надто невизначене;
2 - Організованим злочинним угрупуванням, співтовариством, сукупністю кримінальних діячів, що зручно у правозастосовчій діяльності, але зводить організовану злочинність до найбільш активних суб'єктів - прямим організаторам, виконавцям, залишаючи осторонь тих, хто за хабарі створює сприятливі умови для злочинних діянь, але не несе відповідальності за них - депутати, вищі посадові особи виконавчої влади і т.п.;
3 - системою соціальних зв'язків та відносин з приводу одержання надприбутку, що є вірним, але надто загально, і тому не зручно для правоохоронних органів
4 - злочинною діяльністю групи осіб (що є вірним, ефективно та практично працює у правових документах США, Німеччини та ряді інших західних країн).
До обов'язкових ознак організованих злочинних груп відносять наступні:
стійкість та довгостроковість існування
розмежування функцій між учасниками
ігнорування закону
ієрархія у керівництві групою
спеціалізація діяльності
мета - максимальний прибуток за мінімальний термін часу
специфічне спеціальне “страхування” членів групи
засоби безпеки
жорстка дисципліна (аж до вбивства відступників).
Отже, організована злочинність - це свідома, систематична, повторювана діяльність стійкої групи осіб, в якій хоча б один, або декілька елементів діяльності (мета, засоби, процес її досягнення, результат) повинні бути кримінальними.
З цього визначення можна виділити наступні елементи організованої злочинності:
Суб'єкт організованої злочинної групи.
Засоби.
Об'єкт.
Мета.
Результат.
Структуру можна уявити у наступному вигляді:
Суб'єкт організованої злочинної групи
Матеріальні
Засоби
Психічні
Об'єкт
Матеріальна
Мета
Духовна
Локальні
Результати
Глобальні

Провідну роль в організаційній злочинності, як діяльності відіграє суб'єкт організованої злочинної групи. До його правових характеристик слід додати соціально-філософські:

орієнтація на цінності, які є антиподом нормальному суспільству та культурі, тобто не на істину, добро, красу, любов, а на їх антиподи - неправду, зло, ненависть. Відповідно і творчість в організованих злочинних групах буде не позитивною, а негативною, яка веде до розлому нормального суспільства.

Відповідні деградиційні норми поведінки, аморальна система заохочень і покарань.

Використання недоліків, протиріч в економіці, соціальній структурі, в законодавстві, в психіці людей, тобто орієнтація не на світлі, а на темні сторони буття, в чому проявляється бездуховна, агресивна та одночасно паразитична природа злочинності взагалі.

Створення власної кримінальної бюрократії, політичної та економічної еліти, підкуп засобів масової інформації, тобто створення власної злочинної держави з усіма її атрибутами.

Спочатку елементи мафіозної держави приховані, перемішані з нормальною державою (за рахунок корупції керівників та звичайних службовців), а потім, намагаючись відтіснити останню, захопити владу в державі цілком. Сьогодні цей процес іде в Україні, Росії, ще раніше він почався в Латинській Америці, Африці.
Серед питань, на які повинна відповісти теорія організованої злочинності, особливий інтерес викликають питання про класифікацію організованої злочинності за видами елементів.
Суб'єкти організованої злочинної групи.
Їх, як правило, поділяють за величиною:
група
формування
організація
співтовариство.
Засоби масової інформації додають:
мафія (організація загальнонаціонального масштабу)
надмафія (міжнародні організації, які нагадують транснаціональні корпорації, де границя між легальним і кримінальним бізнесом часто розмита).
Крім того, організовані злочинні групи поділяють за місцем базування; за етнічною ознакою (слов'янські, грузинські, чеченські, армянські, китайські…). На практиці можна додати інші критерії - за внутрішньою структурою, за зовнішніми зв'язками (з корумпованими чиновниками, з легальним бізнесом…) та інші.
Об'єкти.
Їх є тисячі : стратегічні ресурси (нафта, метали), наркотичні засоби, зброя…, але головний об'єкт - люди, власники, з яких, можна викачувати гроші. Їх бізнес, власність також багатоманітні, як і вся економіка (промисловість, сільське господарство, сфера послуг…) . Важливу роль відіграє форма власності (державна, приватна, акціонерна, іноземна, спільні володіння), так як легше ограбувати недержавні середні та дрібні фірми.
Засоби .
Засоби поділяють на матеріальні та ідеальні (психічні) за впливом на об'єкт.
Матеріальні засоби збагачення схиляються до крадіжок, пограбувань, розбою, бандитизму, тобто присвоєння товарів, грошей, інформації.
Психічні засоби відносяться до впливу не на речі, а на власника, на особу, наділену особистісними якостями, на її духовні слабості. Це експлуатація нижчих людських почуттів: боязні, жадності, заздрості, гордині, страху, помсти, сексуального почуття. Вони викликаються через шантаж, насилля, тортури, вбивства, розповсюдження неправдивих чуток, залякування, зваблювання…
Мета.
Подібно засобам, вони поділяються на матеріальні та духовні.
99% схиляються до одержання прибутку. Гроші організовані злочинні групи витрачають на подальше “роблення грошей” та задоволення.
Результати.
Результати поділяються на локальні і глобальні. Про локальні результати турбуються самі організовані злочинні групи, тобто на скільки результат діяльності наближений до мети. Глобальні результати від організованої злочинності мають значення для суспільства вцілому. Вони в свою чергу поділяються на позитивні і негативні. Негативні наслідки від організованої злочинної діяльності - це підрив життєспроможності суспільства (висока смертність населення, атмосфера страху, кримінальний кінець економічних реформ, в кінцевому результаті - небезпека розпаду держави). Незначні позитивні наслідки - розуміння суспільством (масами, по меншій мірі - елітою) необхідності докорінної перебудови держави. Робота професора Тверського філіалу Юридичного Московського інституту МВС Росії, доктора філософських наук В.Ф. Войцеховича. “орканізована злочинність як наукова категорія”.
Боротись з організованою злочинністю дуже важко, оскільки її робить безнаказаною корупція. Виходячи з цього, головним методом боротьби з організованою злочинністю є боротьба з корупцією.
Широко розповсюджена думка, що виною всьому є економічні труднощі - достатньо підняти заробітні плати державним службовцям, і проблема буде вирішена. На мій погляд, це не так. Важливо, щоб зарплата не була нижчою рівня, який забезпечує гідне існування. Далі ефект підвищення зарплати падає. Держава ніколи не дасть своїм службовцям грошей більше, ніж організована злочинність.
Діяльність правоохоронних органів в цій сфері ускладнена, так як вони підлягають впливу з боку організованої злочинності, та й самі попадають під вплив корупції.
Найбільш ефективним способом боротьби з корупцією є створення умов, які перешкоджають її появі та розвитку. Організована злочинність може подіяти на окрему особу, або правоохоронний орган, перешкоджаючи її діяльності, але впливати на Верховну Раду, яка приймає закон в галузі державного управління.
Ефективним методом боротьби з корупцією є також перевірка отримання власності чиновниками. Московський інститут МВС Росії. Тверський філіал Московського інституту МВС Росії. Проблеми боротьби з організованою злочинностю. Матеріали науково-практичної конференції (28-29 листопада 1995 р.) Москва 1996.
І все ж таки МВС продовжує боротьбу з організованою злочинністю, вишукує і вдосконалює форми і методи боротьби з організованими злочинними угрупуваннями. Якщо в 1995 році було виявлено 881 злочинну групу, то в 1999 році - 1157 таких груп, у яких налічувалось майже 10.000 членів.
Особлива увага у розгортанні антизлочинної діяльності звертається на забезпечення економічної безпеки країни. На підставі аналізу та висновків, зроблених під час обговорення стану справ на засіданнях Координаційного комітету, було застосовано найбільш еф и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.