На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Страхування майна сльськогосподарських виробникв спрямоване на створення умов для вдшкодування, надзвичайних витрат, що виникли в результат настання руйнвних страхових випадкв. Страхов платеж компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Економічна необхідність страхового захисту в сільському господарстві
1.1 Розвиток і сучасний стан страхування майна виробників сільськогосподарської продукції
1.2 Форми і види страхування майна сільськогосподарських підприємств
Розділ 2. Захист сільського господарства від наслідків страхових випадків
2.1 Основні показники діяльності ТОВ “АФ Україна”
2.2 Порядок укладання договору страхування
2.3 Визначення страхової суми при страхуванні сільськогосподарського майна
2.4 Оцінка збитків, визначення розміру страхового відшкодування
Розділ 3. Шляхи залучення сільгоспвиробника до страхування
3.1 Визначення і формування попиту на страхові послуги
3.2 Використання міжнародного досвіду з страхування сільськогосподарських підприємств
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП

Зростання ризику у всіх сферах людського життя та господарської діяльності обумовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат шляхом проведення страхування.
Страхування дозволяє оптимізувати ресурси, що спрямовуються на організацію економічної безпеки фізичних та юридичних осіб. Завдяки страхуванню можна досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання наслідкам стихії чи інших чинників, що перешкоджають діяльності. Особливо тим, хто вирощує сільськогосподарські культури, часто перешкоджають об'єктивні природні чинники, що надають змогу отримати прибуток тільки в певному обсязі. Лише застрахувавши врожай, фермери можуть виконати свій план, замінивши нестриману частку прибутку страховим відшкодуванням.
Страхування грає значну роль в ринковій економіці, надає впевненість в розвитку бізнесу.
Українські підприємці часто взагалі не розуміють змісту страхування і не вбачають у ньому потреби. Окрім того, страхування врожаю - досить дороге задоволення, і часто підприємці просто не можуть собі дозволити виділити певну суму для добровільної підстраховки власного добробуту.
Тема страхування сільськогосподарського майна давно вже викликає жвавий інтерес у представників обласних центрів гідрометеорології, які взаємодіють зі страховими компаніями і сільськогосподарськими підприємствами в момент врегулювання страхових випадків по страхуванню сільськогосподарського майна.
Вчені і метеорологи, стурбовані проблемами адаптації різних сортів зернових культур до умов сучасного клімату, який змінюється і спричиняє підвищення чутливості рослин до патогенних і погодних факторів і, в результаті, впливає на врожайність. У цьому зв'язку також зростає актуальність страхування сільськогосподарських культур від несприятливих погодних факторів, тому що зростає ймовірність весняних заморозків, ураганів, коливання середньодобових температур.
Сьогодні залишається відкритої дискусія про необхідність розробки і впровадження в Україні ефективної системи страхування, успіх якої багато в чому залежить від часткового державного субсидіювання страхових витрат виробників. У цьому ключі вітчизняні учасники аграрного страхового ринку покладають надії на прийнятий Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України", що набрав сили з початку 2005 року і передбачає обов'язкове страхування агроризиків. Частково витрати господарств на страхування повинні компенсуватися з Фонду аграрних страхових субсидій. Селяни зможуть повернути до 50% страхових внесків (при тарифі до 5%). При настанні страхового випадку фонд також повинен буде відшкодовувати страхувальнику 50% від суми франшизи (за умови, що така складе не більше 30%). Формування ресурсів фонду повинне забезпечуватися, з одного боку, за рахунок обов'язкових відрахувань страхових компаній, що будуть перелічувати 2% від премій, отриманих по агрострахуванню. З іншого боку - частково підтримати фонд узялася держава: протягом місяця з дня вступу в силу закону з бюджету у фонд повинно бути перераховано 20 млн. грн. Крім того, у разі необхідності фонд зможе одержувати позики з держбюджету.
Так, до проекту бюджету закладені кошти на компенсації страхових платежів агрогосподарствам. Це може стати серйозним поштовхом для розвитку страхування сільгоспризиків. Якщо закон запрацює у повному обсязі, - прогнозують страховики, - ринок може розраховувати в наступному році приблизно на 300 млн. грн. страхових платежів з цього виду.
Метою даної роботи є аналіз послуг, що пропонуються на страховому ринку України виробникам сільськогосподарської продукції. Для того щоб досягти поставленої мети, в курсовій роботі були розглянуті найбільш важливі моменти і направлення державної підтримки аграріїв та безпосередньо страхових компаній.
Курсова робота розміщена на 48 листах друкованого тексту, містить 6 таблиць. При написанні використано 14 джерел.
1. ЕКОНОМІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
1.1 Розвиток і сучасний стан страхування майна виробників сільськогосподарської продукції

Суспільне виробництво протягом усього історичного шляху розвитку стикається із суперечностями між природою і людиною, між окремиим об'єктами виробничих відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій - ризиків. Характерною рисою ефективного відтворювального процесу на підприємстві є його ритмічність та безпека, що здійснюється не завжди. В результаті виникнення природних катаклізмів чи настання інших негативних надзвичайних подій (технологічних катастроф, аварій, пожеж, епідемій тощо) нормальний виробничий процес може бути порушений або зупинений. Це викликає матеріальні збитки, які можуть бути зменшені внаслідок прийняття різних превентивних заходів. Повністю чи частково запобігти шкоді від настання різних негативних подій для виробництва неможливо, виникає потреба у відшкодуванні спричиненого матеріального збитку, відновленні нормальних умов праці.
Страхування майна сільськогосподарських виробників спрямоване на створення умов для відшкодування, насамперед, надзвичайних витрат, що виникли в результаті настання руйнівних страхових випадків. Посилюється ризиковий характер виробництва внаслідок зростання техногенного навантаження на навколишнє середовище, загострюються суперечності між діяльністю людини і екологічним потенціалом, який все більше втрачає можливості природного відновлення.
Для того, щоб досягти успіхів у бізнесі, належить його постійно розширювати і вдосконалювати. Проте тим, хто вирощує сільськогосподарські культури, часто перешкоджають об'єктивні природні чинники, що надають змогу отримати прибуток тільки в певному обсязі. Лише застрахувавши врожай, фермери можуть виконати свій план, замінивши нестриману частку прибутку страховим відшкодуванням.
Українські підприємці часто взагалі не розуміють змісту страхування і не вбачають у ньому потреби. Окрім того, страхування врожаю - досить дороге задоволення, і часто підприємці просто не можуть собі дозволити виділити певну суму для добровільної підстраховки власного добробуту.
Є інформація, що до проекту бюджету закладені кошти на компенсації страхових платежів агрогосподарствам. Це може стати серйозним поштовхом для розвитку страхування сільгоспризиків. Якщо закон запрацює у повному обсязі, - прогнозують страховики, - ринок може розраховувати в наступному році приблизно на 300 млн. грн. страхових платежів з цього виду.
Нині стає зрозуміло, що повноцінний розвиток фінансово-кредитних відносин неможливий без розбудови ринку страхових послуг в сільському господарстві. Адже страхування -- це механізм, який дозволяє сільгоспвиробнику скористатися можливістю розділити свої ризики із страховою компанією та покращити доступ до кредитних ресурсів. Однак ринок страхування ризиків у сільському господарстві в Україні нині розвинутий слабо і працює не зовсім ефективно. Страхові послуги, пропоновані сільгоспвиробникам, для них неприйнятні, оскільки вони або надто дорогі, або за ними нереально одержати страхові виплати у разі настання страхового випадку. А страхові компанії поки що в цьому питанні назустріч своїм потенційним клієнтам ідуть дуже повільно.
Вимоги банкірів з цього приводу теж неоднозначні. Так 67% респондентів проведеного опитування вважають, що сільгоспвиробники мають страхуватися від усіх ризиків за схемою обов'язкового страхування. Разом з тим, вони ж вважають, що на Херсонщині сільгоспвиробникам недоцільно страхуватися від таких ризиків, як повінь, зсув і сель, а також підприємницького та податкового ризиків. 50% респондентів вважають, що сільгоспвиробники повинні страхуватися від таких ризиків, як пожежа, вимерзання, посухи, хвороби, знищення шкідниками, від протиправних дій третіх осіб та від ризику недоотримання прибутку.
Деякі вчені вважають, що обов'язкове страхування має певні переваги з точки зору функціонування страхової системи. Зокрема, всеохоплюючий характер обов'язкової системи дозволив би нівелювати ризики в межах території України, оскільки сільськогосподарські культури перебувають в різних кліматичних умовах. Однак ця перевага є водночас і недоліком з точки зору забезпечення прав суб'єктів господарювання в ринковій економіці. Оскільки існують регіони де виробництво не зазнає серйозних коливань і втрат через несприятливі кліматичні умови, то вимога до всіх господарств здійснювати страхування своєї виробничої діяльності означає примусовий перерозподіл коштів від одних господарств іншим, тобто є прихованим субсидіюванням одних підприємств іншими.
Розповсюдження страхування по території всієї України матиме свої переваги, але досягати цього потрібно не шляхом запровадження обов'язковості в страхуванні, а через створення привабливих умов страхування для сільськогосподарських виробників та розвитку конкуренції між страховими компаніями.
Взагалі, обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур, як спосіб організації державної підтримки не є ефективним, оскільки державні кошти використовуються не там де в цьому є реальна потреба та зацікавленість обох сторін страхового процесу, а за принципом масового охоплення виробників страхуванням. Як наслідок, коштів буде витрачено більше, а ефект від такого заходу буде меншим. Щодо стимулювання с/г виробників до страхування ризиків їхнього виробництва, то примусовий характер страхування матиме скоріше зворотній ефект: замість формування розуміння необхідності страхування, він сприятиме наростанню невдоволенню виробників, які сприйматимуть його як додатковий податок і обмеження їхнього права вибору.
Звичайно ж, страхування має бути добровільним. Повинна бути й підтримка у страхуванні ризиків сільськогосподарського виробництва з боку держави.
Міжнародний досвід свідчить, що державна підтримка страхування сільськогосподарського виробництва, яку переважно надають у формі компенсації частини страхових платежів, є більш ефективною формою стабілізації доходів сільгоспвиробників, ніж державна фінансова допомога у вигляді субсидій, заліків, списань, відстрочок платежів та прямих грошових компенсацій.
Розвиток страхування також може мати позитивні соціальні наслідки на селі. Адже коли сільгоспвиробник знатиме, що в разі часткової чи повної втрати врожаю він може розраховувати на достойну компенсацію, то із впевненістю продовжуватиме займатися сільськогосподарським бізнесом. А це сприятиме збереженню робочих місць, зниженню міграції сільського населення до міст та покращенню соціальної структури суспільства.
1.2 Форми й методи страхування майна сільськогосподарських підприємств

Існують дві основні форми страхування: обов'язкове і добровільне.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року №1000, страхування врожаю багаторічних насаджень і сільськогосподарських культур державних сільськогосподарських підприємств проводиться обов'язково. Для страхувальників - сільськогосподарських підприємств всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що передбачені чинним законодавством, страхування є добровільним.
На страхування приймають врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державних сільськогосподарських підприємств, а врожай зернових культур і цукрових буряків - підприємств всіх форм власності.
Частково страхові платежі по обов'язковому страхуванню врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень компенсуються за рахунок Державного бюджету України у розмірі не менше 50 відсотків витрат, понесених сільськогосподарськими підприємствами.
Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур i багаторічних насаджень, врожаю зернових культур i цукрових буряків сільськогосподарських підприємств всіх форм власності проводиться з метою гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектору економіки, захисту iнтересiв сільськогосподарських підприємств.
Суб'єктами обов'язкового страхування є: страхувальники - державні сiльськогосподарськi підприємства щодо врожаю сільськогосподарських культур i багаторічних насаджень та сiльськогосподарськi підприємства всіх форм власності щодо врожаю зернових культур i цукрових буряків; страховики - юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку лiцензiю на проведення цього виду обов'язкового страхування.
Об'єктом обов'язкового страхування є майновi iнтереси, що не суперечать законодавству i пов'язанi з неотриманням або недоотриманням врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень державними сiльськогосподарськими пiдприємствами, зернових культур i цукрових бурякiв - сiльськогосподарськими пiдприємствами усiх форм власностi.
До страхових ризикiв, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повiнь, сель, посуха, повне раптове знищення посiвiв карантинними шкiдниками.
Страховим випадком вважається заподiяння страхувальнику прямих збиткiв у результатi часткової або повної загибелi врожаю сiльськогосподарських культур, багаторiчних насаджень, врожаю зернових культур i цукрових бурякiв унаслiдок прямої дiї страхових ризикiв.
Не пiдлягає обов'язковому страхуванню врожай:
- природних сiнокосiв i пасовищ;
- сiльськогосподарських культур, що посiянi на зелене добриво;
- сiльськогосподарських культур, що висiвалися понад три роки i жодного разу сiльськогосподарськi пiдприємства не одержали врожаю;
- пiдпокривних та безпокривних багаторiчних трав;
- посiвiв, та багаторiчних насаджень плодоносного вiку, якi не розмiщенi в зонi офiцiйного землевпорядкування.
Щодо видів страхування майна сільськогосподарських підприємств можна виділити страхування врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, страхування тварин, будівель та іншого майна.
Страхування сільськогосподарських тварин - це страхування великої рогатої худоби, коней віком від одного місяця до одного року, свиней віком до шести місяців, вівців, кіз, віслюків віком від одного року, бджолосімей, хутрових звірів (кролі, нутрії) з 45-денного віку, птиць у господарствах, що спеціалізуються на виробництві бройлерів у віці однин місяць.
На страхування беруться всі наявні в господарстві здорові тварини даного виду, що досягли страхового віку. Не приймаються хворі, виснажені тварини, що перебувають у стані дородового чи післяродового залежування, а також інфіковані тварини. При цьому всі тварини одного виду і вікової групи повинні бути застраховані на однакову страхову суму. Племінні тварини беруться на страхування лише за наявності племінного свідоцтва.
Страховими випадками є: загибель, знищення, або вимушений забій внаслідок пожежі, стихійного лиха (удар блискавки, буря, ураган, буран, град, злива, повінь, землетрус, сель), або нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму) та вимушеного забою (знищення) за розпорядженнями ветеринарних служб у зв'язку із заходами боротьби з інфекційними хворобами.
Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція страхуються на випадок знищення або пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аварії комунікаційних мереж.
Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані за окрему плату на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.
У багатьох країнах світу велика увага приділяється страхуванню машин і механізмів від ламання. Неважко уявити, до яких наслідків може призвести вихід із ладу, наприклад, комп'ютерної установки, яка регулює режим температури, вологості та освітлення у теплиці або охолодження молока в резервуарах.
Страхова сума встановлюється за кожним окремим видом майна згідно із договірною сумою, яка не повинна перевищувати дійсної вартості майна з передбаченням франшизи.
Нині в HACK "Оранта" діють два варіанти добровільного сільськогосподарського страхування. Перший із них охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин, будівель, споруд, сільськогосподарської техніки, інших матеріальних цінностей. Другий варіант (застосовується з 1999 року) має особливості лише щодо страхування сільськогосподарських культур. На відміну від першого варіанта, де об'єктом страхування є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням урожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її врожайності за попередні 5 років, у другому варіанті страховий захист розрахований на відшкодування витрат на посів (садіння) та вирощування сільськогосподарських культур у разі їх загибелі або пошкодження.
За правилами добровільного страхування за першим варіантом об'єкти страхування розбито на чотири групи:
1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.
2. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті що підлягають списанню з балансу.
3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах.
4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Не підлягають страхуванню тимчасові, дуже старі та не придатні для використання будівлі, а також споруди, що перебувають у зоні зсуву, обвалу, повені або іншого стихійного лиха (із моменту відповідного оголошення, зробленого органами влади, гідрометеослужбою і т. ін.). Не є об'єктом страхування ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву, документи, цінні папери, готівка.
Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ураган, повінь, пожежа. А також вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохання страхувальника перелік страхових випадків можна доповнювати або скорочувати.
Страхові платежі дозволено відносити на витрати виробництва.
Страхування багаторічних насаджень здійснюється на випадок повної загибелі внаслідок вимерзання, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі.
Отже, господарства мають змогу вибирати варіанти страхування сільськогосподарських культур. Це особливо важливо з огляду на те, що останніми роками (крім 2001 р.) істотно зменшувалися показники врожайності сільськогосподарських культур. Відшкодування вартості втраченого врожаю, визначеної порівнянням урожаю з гектара в поточному році із середнім показником за останні 5 років, досить суб'єктивне. Адже показники врожайності можуть бути низькими не лише через стихійні події, а й унаслідок безгосподарності, нестачі потрібних сортів насіння, органічних та мінеральних добрив, пестицидів, машин і механізмів, а також пального для своєчасного й повного виконання агротехнічного комплексу робіт. Водночас за умов реструктуризації сільського господарства нині вже здебільшого неможливо дістати дані про врожайність окремих культур за попередні роки в межах нових господарських формувань.
2. ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ВІД НАСЛІДКІВ СТАХОВИХ ВИПАДКІВ

2.1 Основні показники діяльності ТОВ “АФ Україна”

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Україна”, що створене громадянами шляхом реорганізації КСП “Україна”, об'єднанням їхнього майна і підприємницької діяльності з метою одержання прибутку і має повну господарську самостійність.
ТОВ “Агрофірма Україна” розташоване у південно-західній частині Мелітопольського району. Адміністративним центром господарства є село Новгородківка. Відстань до районного центру м. Мелітополя із залізничною станцією - 25 км, до автошляху Москва-Сімферополь - 20 км. По території господарства з заходу на схід йде асфальтована автомобільна дорога Одеса-Ростов.
Господарство розташоване у зоні сухого степу з недостатньою кількістю опадів та нерівномірним їх розподілом по періодам року, високими температурами влітку, низькою відносною вологістю повітря та частими сильними вітрами. Середньорічна кількість опадів складає 431 мм, максимальна їх кількість приходиться на травень. Влітку опади щорічно мають переважно зливовий характер та випадають вони нерівномірно, в зв'язку з чим червень-липень звичайно бувають засушливими. Тому дуже пагубне впливає зниження кількості опадів у період вегетації сільськогосподарських рослин на їх ріст та розвиток.
Сніговий покрив щорічно нестійкий, кількість днів зі сніговим покривом не перевищує 30 діб. В зимовий період дуже часто трапляються відлиги, що призводить до утворення льодової корки на місцях з пониженим ландшафтом, наявність якої негативно впливає на зимування озимих зернових та інших культурах.
Ґрунт господарства представлений темно-каштановим у комплексі з чорноземом південним.
Рельєф території ТОВ ”АФ Україна” представлений широко хвильовим корінним водорозділовим плато. Ґрунтові води на території господарства знаходяться дуже глибоко до 25 м. Характер їх в різних місцях плато неоднаковий. В одних місцях вода слабо мінералізована, питна і придатна для поливу, в інших значно засолена та непридатна для пиття та поливу. Основним джерелом зволоження ґрунту є природні атмосферні опади.
Предметом діяльності Товариства є :
- виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції, у т.ч. вирощування зернових і бобових культур, переробка їх на борошно; вирощування олійних культур і переробка їх на олію; вирощування овочів та фруктів; вирощування кормових культур і цукрового буряка;
- виробництво і реалізація продуктів тваринництва, у т.ч. вирощування ВРХ і свиней на м'ясо; вирощування молочної череди , реалізація молока і переробка на масло і кисломолочну продукцію;
- заготівля, переробка і реалізація сільгоспсировини;
- створення і реалізація лізингових послуг;
- постачання населенню району продуктів харчування тощо.
Товариство є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори, одержувати майнові й особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем у суді. Товариство має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, фірмовий знак, фірмові бланки, штампи, розрахунковий і інші рахунки в банках. Товариство “Агрофірма Україна “ здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про господарські товариства”, чинним законодавством України, установчим договором і Статутом.
Прибуток є загальним показником фінансових результатів діяльності Товариства. Увесь прибуток, отриманий Товариством у результаті його господарської діяльності за рік, є власністю учасників і після сплати податків та інших платежів, створення фондів Товариства, підлягає розподілу між учасниками пропорційно їхнім часткам у Статутному фонді. Товариство має резервний фонд, що формується за рахунок щорічних відрахувань, у розмірі 25% Статутного фонду. Майно Товариства складають основні й оборотні засоби, вартість яких відбивається на самостійному балансі Товариства.
Зробимо аналіз показників господарської діяльності ТОВ “АФ Україна” на основі таблиці 2.1. За три звітних роки площа сільськогосподарських угідь в господарстві не змінилась, кількість робітників не на багато, але зменшилась - на 8,2%. Показник доходу від реалізації товарів, робіт та послуг зменшився на 7,6% за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції на 16,3%. ТОВ “АФ Україна” отримало у 2005 році валовий прибуток на відміну від попередніх років, тому сума чистого прибутку помітно збільшилась на 78,6%. Забезпеченість господарства основними фондами і їх рівень характеризуються такими показниками, як фондозабезпеченість і фондоозброєність праці. Показник вартості основних виробничих фондів в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь має тенденцію до зменшення - зниження на 26,4%, показник вартості основних виробничих фондів з розрахунку на одного середньорічного працівника також зменшився на 21,8%. Це відбулося за рахунок значного зниження середньорічної вартості основних фондів на 28,2%. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризуються фондовіддачею та фондомісткістю продукції. Відповідно перший показник зріс на 147,4%, а другий впав на 32,3%, що говорить про те, що основні фонди використовуються ефективно.
На відміну від основних оборотні фонди - це матеріально-речові цінності, які беруть участь у виробництві тільки протягом одного виробничого циклу і свою вартість повністю переносять на собівартість виробленої продукції. Основними показниками, які характеризують економічну ефективність використання оборотних фондів є коефіцієнт оборотності та тривалість одного обороту в днях. Коефіцієнт оборотності - відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості оборотних засобів - має тенденцію до зниження (зменшився на 28,2%). Тому показник тривалості обороту набагато збільшився - на 39,2%, який означає, що господарству потрібно більше часу для того, щоб готова продукція, сировина та допоміжні матеріали зробили оборот. У зв'язку з тим, що у 2005 році ТОВ “АФ Україна” отримала набагато більший чистий прибуток по відношенню до майбутніх періодів, норма прибутку тому і склала відповідно 5,5%, що призвело до значного збільшення цього показника - на 146,6%. І показник рівня рентабельності, який розрахували відношенням валового прибутку до собівартості реалізованої продукції, має тенденцію до збільшення (зростання на 97,6%), тому що господарство за звітні періоди отримувало чисті прибутки.
Основою достовірної і об'єктивної інформації про стан ТОВ”АФ Україна” є оцінка його фінансового становища. Фінансове становище залежить від раціональності розміщення коштів в основних і оборотних засобах, що забезпечують безперебійний хід його виробничої і постачальницько-збутової діяльності, підтримку запасів нормованих оборотних засобів на належному рівні, своєчасність розрахунків по зобов'язаннях із постачальниками, робітниками та службовцями, фінансовими органами, кредиторами, банками тощо. Оцінка фінансового становища господарства являє собою дослідження особливостей роботи, його фінансової стійкості і платоспроможності, ефективності діяльності і економічного потенціалу. При цьому виявляються причини відхилень від нормативів і планів, розкриваються невикористані резерви. Метою оцінки фінансового становища підприємства є встановлення його можливості продовжувати свою господарську діяльність, подальшого розвитку, забезпечення прибутковості і збільшення виробничого потенціалу та прийняття відповідних рішень.
Табл. 2.1 Показники господарської діяльності підприємства з 2003 по 2005рр.
Показники
2003 р.
2004р.
2005 р.
Відхилення 2005р.від 2003р.

Абсолютне
Відносне
Валова продукція в спів ставних цінах, тис.грн,тисгрн
7409,9
7915,1
7812,3
402,4
105,4
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис.грн..
4716,4
4085,9
4355,6
-360,8
92,4
Площа сільськогосподарських угідь, га
4908
4908
4908
_
100
Кількість виробників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол.
256
220
235
-21
91,8
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн
4879,4
4694,7
4084,9
-794,5
83,7
Валовий прибуток(збиток), тис.грн
-163,0
-608,8
270,7
107,7
166,1
Чистий прибуток (збиток), тис.грн
210,0
105,3
375,0
165,0
178,6
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн
9409,9
8075,2
6760,8
-2649,1
71,8
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн
4904,6
5657,8
6242,1
1337,5
127,3
Сума активів, тис.грн
14352,2
13429,9
12885,2
-1467
89,7
Фондозабезпеченність, тис.грн.
1,9
1,6
1,4
-0,5
73,6
Фондоозброєність , тис.грн.
36,7
36,7
28,7
-8,0
78,2
Фондовіддача,грн
0,78
0,98
1,15
0,37
147,4
Фондомісткість , грн.
1,27
1,02
0,86
-0,38
67,7
Коефіцієнт оборотності
0,96
0,72
0,69
-0,27
71,8
Тривалість обороту, днів
375
500
522
147
139,2
Норма прибутку, %
2,23
1,3
5,5
3,27
246,6
Рівень рентабельності, %
3,34
12,9
6,6
3,26
197,6

Оцінка фінансового становища господарства робиться на основі даних Балансу (Ф1). Дані пасиву балансу дозволяють визначити, які зміни сталися в структурі власного та позичкового капіталу, скільки залучено до обороту довгострокових та короткострокових позичкових засобів. Власний капітал потрібен для самофінансування господарства, він - основа їх самостійності та незалежності. Чим вища його частка в загальній сумі капіталу та менша частка позикових коштів, тим менше ризик втрати, збитків.
Актив балансу містить дані про вклади капіталу в конкретне майно та матеріальні цінності, про витрати господарства на виробництво та реалізацію продукції та про залишки вільних коштів. Збільшення грошей на рахунку банку, тобто наявність великих залишків коштів є результатом неправильного використання оборотного капіталу - їх треба швидко спрямовувати в обіг з метою отримання прибутку. Якщо на підприємстві менші за обсягом, але більш рухомі запаси, це означає, що менша сума наявних фінансових ресурсів знаходиться в запасах. Накопичення великих запасів свідчить про зниження активності підприємства.
Табл. 2.2 Фінансовий стан підприємства за 2005 рік
Показники
Норматив
На початок року
На кінець року
Абсолютне відхилення
Темп росту,%
Джерела власних коштів,тис.грн.
10685,8
10598,9
-86,9
99,2
Позиковий капітал,тис.грн.
2744,1
2286,3
-457,8
83,3
Короткострокові пасиви, тис.грн.
950,0
800,0
-150,0
84,2
Довгострокові зобов'язання, тис.грн.
-
-
-
-
Необоротні активи, тис.грн.
7174,0
6656,9
-517,1
92,8
Оборотні активи, тис.грн
6255,9
6228,3
-27,6
99,5
Високоліквідні активи, тис.грн.
4,6
8,6
4
186,9
Швидкореалізуємі активи, тис.грн.
605,5
422,6
-182,9
69,8
Запаси і витрати, тис.грн.
5645,8
5797,1
151,3
102,6
Власні оборотні засоби, тис.грн
3511,8
3942,0
430,2
112,3
Коефіцієнт автономії
>=0.5
0,79
0,82
0,03
103,8
Коефіцієнт фінансової стійкості
<=0.7
0,25
0,22
-0,03
88,0
Коефіцієнт забезпечення власними коштами
>=0.1
0,56
0,63
0,07
112,5
Коефіцієнт маневреності
>=0.5
0,32
0,37
0,05
115,6
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
>=0.2
0,0016
0,0037
0,0021
231,2
Коефіцієнт швидкої ліквідності
>=1
0,22
0,18
-0,04
81,8
Коефіцієнт покриття
>=2
2,28
2,72
0,44
119,3
За допомогою системи показників, що детально враховують особливості і всебічно характеризують господарське становище підприємства, зробимо оцінку його фінансового стану. Розглянемо показники фінансової стійкості та показники оцінки платоспроможності підприємства в таблиці 2.2. Коефіцієнт автономії характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим більший є цей показник (0,81 в ТОВ “АФ Україна”, збільшення відбулося на 3,8%), тим більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Зменшення показника фінансової стійкості на 22% свідчить про зниження залежності господарства від кредиторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості. Критерій банкрутства, тобто коефіцієнт забезпечення власними коштами дорівнює в середньому за досліджуваний період 0,6, який означає, що ТОВ “АФ Україна” на 60% є фінансово стійким, помітна тенденція зростання на 12,5%. Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто є вкладеною в оборотні кошти. Високе значення цього коефіцієнта (середнє у ТОВ “АФ Україна” 0,35) та його зростання на 15,6% позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Далі розглянемо показники платоспроможності. Найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути за необхідністю погашена негайно. У ТОВ ”АФ Україна“ цей показник надто низький. Зменшення показника швидкої ліквідності на 18,2% також негативно характеризує фінансовий стан підприємства. Але позитивну тенденцію показує коефіцієнт загальної ліквідності або покриття, він більший за нормативне значення в господарстві та зріс на 19,3%.
Щодо фінансової стійкості, то фінансово стійким можна вважати підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредитної заборгованості, своєчасно розраховуватися зі своїми зобов'язаннями. Як ми бачимо з таблиці 2.2, усі показники фінансової стійкості (коефіцієнт автономії, коефіцієнт маневреності, коефіцієнт фінансової стабільності) досить низькі і на протязі досліджуваного періоду мають тенденцію до зниження. Тобто, можна зробити висновок, що ТОВ „АФ Україна” знаходиться у кризовому фінансовому стані.
Отже проаналізувавши діяльність підприємства за останні 3 роки ми бачимо що воно знаходиться у кризовому стані, проте навіть не робились спроби уникнути деяких ризиків, таких як посухи, зниження врожаю шкідниками та інші шляхом впровадження страхування.
Керівництво підприємства зверталась до послуг страхових компаній лише під час оформлення кредиту, що свідчить про відсутність інформованості а також впевненості і довіри до страхових компаній.
Також одним із факторів що вплинув на відмову від страхування,як засобу запобігання ризикам, відсутність у Мелітопольському районі страхових компаній, що пропонують страхові послуги у аграрному секторі.
2.2 Порядок укладання договору страхування

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника, до якої додається довідка (витяг) з плану економічного і соціального розвитку господарства (бізнес-плану) та інших бухгалтерських документів, що підтверджують планові і фактичні затрати, а також витрати наступних періодів на вирощування тієї чи іншої культури на визначеній площі посіву, яка забезпечується страховим захистом. Або на підставі витрат, проведених господарством у минулому році в розрахунку на 1 га, помножених на загальну площу сівби культури під урожай року, на який укладається договір (у випадку незатвердженого бізнес-плану).
Договір страхування містить: назву та адресу страховика і страхувальника; зазначення об'єктів (назва сільгоспкультури, групи культур) страхування; розмір страхової суми; розмір тарифної ставки; суму безумовної франшизи у гривнях або відсотках; суму страхових платежів і строки їх сплати; термін та місце дії договору, порядок внесення до нього змін та його припинення; права і обов'язки сторін і їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін: порядок вирішення спорів; підписи сторін.
В усіх випадках договори укладаються лише після ретельної перевірки страховиком стану посівів, розвитку рослин, дотримання страхувальником агротехнічних вимог щодо вирощування визначеної культури, про що складається первинний акт огляду довільної форми.
Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження на розрахунковий розрахунок страховика страхових платежів у повному обсязі обчисленої суми за договором, або не менше, ніж 50% її розміру. Строк сплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, але не пізніше 10 днів від дня підписання договору. Решта страхових платежів може сплачуватись у два строки за згодою сторін, але не пізніше трьох місяців після початку дії договору.
При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи та виплат страхового відшкодування, які були здійснені за цим договором.
У разі припинення діяльності страхувальника в зв'язку з його ліквідацією, дія договору припиняється в день, встановлений для ліквідації, а при реорганізації (злитті, поділі або відокремленні) - через 15 днів від дня реорганізації, але в усіх випадках - не пізніше строку закінчення дії договору. При цьому страхові платежі не повертаються.
За заявою страхувальника при страхуванні тварин страхова сума за основним договором може бути збільшена шляхом укладання додаткового договору на термін, що залишився до кінця дії основного договору. Додатковий договір страхування укладається за умови обов'язкового огляду тварини. За додатковим договором страхові платежі вносяться у обсязі 1/12 частини суми річного платежу за кожний місяць, що залишається до кінця дії основного договору. При цьому страховий платіж за неповний місяць сплачується як за повний. Якщо тварина загинула до початку дії договору страхування, то договір вважається таки, що не відбувся, а одержані страхові платежі повертаються страхувальнику.
Відповідальність страховика за первинним, додатковим і несвоєчасно поновленим договорами настає:
- у разі викрадення, загибелі тварини від стихійного лиха, нещасного випадку або неправомірних дій третіх осіб;
- у разі загибелі тварини від хвороби чи внаслідок патологічних родів - по закінченні 10 днів після дня початку дії договору страхування;
- у разі вимушеного забою - за умовами перших двох пунктів. Настає відповідальність страховика і в частині страхування додаткових витрат страхувальника.
2.3 Визначення страхової суми при страхуванні сільськогосподарського майна

Залежно від зони та умов, у яких вирощується культура, страхова сума визначається з обов'язковим урахуванням впливу кліматичних та інших чинників (агротехнічних умов щодо вирощування), які також безпосередньо впливають на стан посівів у різних фазах розвитку рослин та формування вро и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.