На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Роль значення страхування в сучасних умовах формування ринкової економки. Тенденцї розвитку соцального та комерцйного страхування, їх вдмнн риси. Внутршня система страхового ринку, учасники вдносин та їх взаємодя, зовншнє середовище.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


23

Зміст

    Вступ 3
    1. Сутність і роль страхування в умовах формування ринкової економіки. 5
    2. Внутрішня система страхового ринку 10
    3. Зовнішнє середовище страхового ринку 13
    4. Сучасний стан страхового ринку України 16
    Висновок 22
    Список літературних джерел 24

Вступ

На сучасному етапі поглиблення ринкової трансформації та структурної перебудови національної економіки дедалі більшого значення набувають такі елементи господарювання, які б сприяли створенню оптимальних умов для підприємницької діяльності. До них належить страхування, яке в багатьох країнах світу розглядається як могутній стабілізаційний фактор та суттєве джерело забезпечення довгострокових інвестицій в економіку держави.

В Україні в умовах переходу до ринкової економіки перед багатьма підприємствами постала проблема фінансової стабілізації, забезпечення безперервної виробничої діяльності. Вдале подолання ризикових ситуацій, що забезпечує в перспективі максимальну фінансову стійкість, можливе за умов ефективного функціонування страхового ринку.

В умовах ринку страхування стає не тільки методом захисту страхувальників від руйнівних стихійних лих, але і засобом унебезпечення від несприятливих змін ринкової кон'юнктури, що можуть негативно впливати на господарсько-фінансову діяльність суб'єктів та добробут населення.

Страховий ринок України останнім часом стрімко розвивається, проте в його формуванні та розвитку існує низка проблем і труднощів, а отже існує і потреба в системному, комплексному дослідженні, спрямованому на їх виявлення, та розробці рекомендацій щодо їх вирішення.

Страховий ринок, як и будь-який інший ринок має свою структуру і функціонує в певних умовах навколишнього середовища. Страховий ринок являється частиною фінансового ринку, що певним чином характеризує його навколишнє середовище. Цілю функціонування страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства. Таким чином, актуальність теми обраної для розгляду в представленій роботі не викликає сумнівів.

Ціллю написання даної роботи є визначення внутрішньої системи та характеристика зовнішнього середовища страхового ринку. Предметом розгляду виступають процеси що відбуваються в внутрішній системі страхового ринку, та зовнішні обставини навколишнього середовища. Об'єктом - страховий ринок.

Страхування - це система економічних відносин, які виникають між двома сторонами - страховиком і страхувальником - щодо забезпечення захисту майнових інтересів останнього за рахунок сплати ним страхових платежів (премій) до спеціально створених для цього цільових фондів, звідки здійснюється відшкодування збитків (у разі настання обумовлених страхових ризиків).

Страхування є економічним відношенням, в якому бере участь, як мінімум, дві сторони, два суб'єкти відносин: страхова організація, яка є страховиком і страхувальник - юридична особа або дієздатний громадянин, який уклав зі страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавчих актів України. Страхування є економічною категорією, яка обумовлена рухом грошової форми вартості при формуванні та використанні відповідних цільових фондів у процесі розподілу й перерозподілу грошових доходів і накопичень.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу завдань:

- з'ясування сутності страхового ринку як економічної категорії та пов'язаних з ним основних економічних понять та категорій;

- визначення ролі страхового ринку у розвитку підприємництва і в економічному зростанні та його значення в сучасних економічних умовах;

- з'ясування характерних рис та особливостей страхового ринку.

1. Сутність і роль страхування в умовах формування ринкової економіки

В умовах переходу до ринкової економіки страхування характеризують, як галузь господарської діяльності, що швидко розвивається. Ринкова економіка, і насамперед недержавний сектор народного господарства, пред'являє попит на різні види страхування, тому що приватна власність, на відміну від державної, має потребу у всеосяжному страховому захистові. Вона не має за собою фінансових гарантій з боку держави і вимагає убезпечення від наслідків можливих ризиків.
Система державного страхування, що існувала в Україні в умовах соціалізму, ніколи не займалася страхуванням настільки численних і різноманітних ризиків. По-перше, у цьому не було необхідності через відсутність приватного підприємництва. По-друге, будучи монополістом у страховій справі, вона не випробувала особою потреби в розширенні сфери своєї діяльності. У результаті методичний апарат приватного недержавного страхування і його історичні традиції значною мірою виявилися втраченими. Новим українським страховим компаніям, що прийшли на ринок на початку 90_х років, приходилося починати справу с початку. Тим часом страхування належить до числа найбільш старих і стійких форм забезпечення господарського життя, що ідуть коренями в далеку історію. По своїй суті страхування являє собою створення цільових фондів коштів, призначених для захисту майнових інтересів населення в приватному і господарському житті від стихійних лих і інших непередбачених, випадкових по своїй природі надзвичайних подій, що супроводжуються збитками.
Страхування в Україні стало розвиватися трохи пізніше, ніж в інших країнах, що порозумівається тривалим збереженням кріпосництва і постійно виникаючими перешкодами на шляху розвитку приватнокапіталістичної економіки.
В умовах державної соціалістичної економіки потреба в страхуванні була мінімальною. Населення страхувало своє майно, будинки і життя, однак не в масовому порядку. Так, у 1989 р. число діючих договорів добровільного страхування серед населення складало 21,5 млн. при чисельності населення - 52 млн. чіл. Це дуже небагато, якщо врахувати, що у країнах з розвитий системою страхового захисту число договорів страхування складає 5-6 у розрахунку на людину. Державні підприємства тим більше не мали потреби в страхуванні. Відшкодування збитків відбувалося за рахунок державних коштів. При переході до ринкової економіки потреба в страхуванні різко зростає, створюючи основу для швидкого розвитку страхового ринку.
Страхування - одна з найдавніших економічних категорій суспільних відносин, роль якої сьогодні різко зросла. Страхування входить у систему фінансів. Фінанси сьогодні - це наука виживання людини в умовах, коли життям людей командують гроші.
При ринковій економіці виробники (продавці) і споживачі (покупці) діють в умовах конкуренції самостійно. Фінансове майбутнє і тих і інших погане прогнозовано і непередбачено. Тому страхування є головним інструментом зниження ступеня ризику. Страхування покликане задовольнити насущну, фундаментальну потребу людини - потребу безпеки, однак у ринковій економіці усе в більшому ступені зростає роль страхування як одного зі шляхів концентрації збережень фізичних і юридичних осіб, ефективного використання цих збережень.
Страхування підвищує інвестиційний потенціал країни, сприяє росту добробуту нації, дозволяє вирішувати проблеми соціального і пенсійного забезпечення. Важливість страхової діяльності для української економіки важко переоцінити. Страхування в Україні, особливо в сегменті роздробу, поступово перестає бути елітарною послугою. Розмови про масовість страхових послуг мають під собою реальний ґрунт, з огляду на реформи медичного, соціального і пенсійного страхування і, звичайно, введення обов'язкового страхування автогражданської відповідальності. Тільки останнє по оцінках експертів повинне принести страховикам близько 3 мільйонів нових клієнтів.
Страховий ринок має свою специфіку і підданий дії особливих законів, закономірностей і тенденцій, що визначають сутність методів організації, планування і управління страхуванням. Страхування - це соціально-економічний інститут. Тому в страховій діяльності настільки важливі інтереси і поводження людей, соціальні закономірності і процеси, у великому ступені визначальні успіх страхових компаній.
Страхування прийнято розділяти на соціальне і комерційне. До соціального страхування з повною підставою відносять обов'язкове медичне страхування (ОМС) і державне обов'язкове особисте страхування за рахунок бюджетних засобів військовослужбовців і ряду категорій державних службовців.
Розглядаючи аналіз розвитку ОМС потрібно відзначити, що показники по страховим внескам і страховим виплатам з кожним роком збільшуються. У 2007 році ОМС продемонструвало приріст на 46,6% (у 2006 р. - 30,4%). Це збільшення відбулося за рахунок росту податкових надходжень (на 22%) на тлі росту середньої заробітної плати, росту надходжень органів виконавчої влади на страхування непрацюючого населення (на 33%) і росту інших надходжень (на 31%) у систему ОМС.
Приріст обсягів страхової премії по ОМС знаменний і тим, що, у відмінність від інших видів страхування, по яких більше 55% премій зібране в Центральному федеральному окрузі, у тому числі не менш 35% у Києві і області, основний обсяг премії по ОМС (більш 85%) зібраний у регіонах.
Кардинальні зміни, що відбуваються у всіх сферах життя і діяльності суспільства, поступова і необоротна інтеграція України в світове співтовариство є каталізатором інтеграційних процесів як у науці, виробництві, так і в утворенні. Проблема інтеграції осмислюється у рамках глобальних і локальних процесів, що відбуваються в суспільстві.
Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу. Україна - держава в центрі Європи. Тут перетинаються транспортні артерії, що сполучають Схід і Захід. Зростає товарообмін інших країн з нашою державою, збільшуються транзитні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристів, транспортних засобів, інвестиційних проектів є необхідним компонентом формування нормальних міжнародних відносин.
Цивілізований бізнес не можна уявити без страхування відповідальності партнерів за виконання контрактів, відповідальності товаровиробника за якість продукції та послуг, відповідальності роботодавця перед своїми працівниками, професійної відповідальності працівників за шкоду, завдану споживачам товарів та послуг. У підвищенні комерційної дисципліни велика роль належить страхуванню юридичних витрат.
Отже, страхування майнових ризиків так само, як і розширення страхування відповідальності, спрямовані на підтримку розвитку комерційної діяльності. Від її стану залежить задоволення потреб споживачів матеріальних благ, наповнення дохідної частини бюджету.
Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовані на організацію економічної безпеки. Раніше вже йшлося про те, що страховий захист є проявом економічної безпеки фізичних і юридичних осіб. Серед багатьох форм страхового захисту страхуванню належить особлива роль. Воно дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи іншим чинникам, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.
Страхування, маючи великі можливості маневрування резервами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає реальною тільки за належного рівня розвитку страхової справи.
Тепер, коли страхуванням в Україні охоплено менш як 10% страхового поля, регулятивна роль цього економічного важеля ще мало помітна, на відміну, наприклад, від більшості країн Європейського союзу, США, Японії, де страхуванням охоплені практично всі підприємства й громадяни.
Важко уявити на Заході підприємця, який ризикнув би зайнятись тим чи іншим бізнесом, ігнорувавши страхування. Такі дії суперечили б здоровому економічному глузду.
Це особливо важливо для підприємств малого і середнього бізнесу, які мають великі можливості для розвитку і в Україні.
Останнім часом в Україні йде підготовча робота до проведення реформи соціального страхування. З деяких питань (страхування на випадок безробіття, страхування працівників від нещасних випадків та ризикованої професійної діяльності) уже прийняті відповідні законодавчі акти й розпочалася організація спеціальних фондів. У стадії завершення знаходяться умови проведення пенсійної реформи.
У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Грошові резерви тим відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимчасово виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не перестають «працювати» на нього та економіку країни в цілому.
Ресурси, які тимчасово вивільняються на одних підприємствах, через кредитну систему, ринок цінних паперів, інвестиційні товариства переходять у користування інших суб'єктів господарювання. Останні, у свою чергу, сплачують власникам залучених ресурсів відсотки - дивіденди.
Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної діяльності, дістають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати власні резерви, здійснювати відрахування до бюджету, стимулювати персонал, збільшувати дивіденди своїх акціонерів.
Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким структурам і державі в цілому.
Отже, страхування має величезні можливості сприяти економічному й соціальному розвитку країни, задовольняти інтереси щодо захисту майна та доходів як юридичних, так і фізичних осіб.

2. Внутрішня система страхового ринку

Структура страхового ринку являє собою складну теоретичну проблему. Залежно від критерію аналізу визначають організаційну, інституціональну, територіальну і галузеву структури страхового ринку. Багатоаспектний аналіз структурованості страхового ринку вимагає розгляду кожної із названих структур.

В умовах формування українського страхового ринку, що супроводжується повною перебудовою страхової системи, переходом до демонополізованих страхових відносин і виборів найбільш пріоритетних напрямів розвитку страхування, включаючи і майнове страхування, страховий фонд набуває нове призначення як обов'язковий елемент господарської діяльності юридичних і фізичних осіб. Страхування суттєво впливає на соціально-економічну стабільність суспільства і належить до кола чинників, що безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни.

Водночас, розвиток страхового ринку є похідною соціально-економічного розвитку країни. Зацікавленість держави в розвитку страхового ринку полягає в тому, що завдяки страхуванню стає можливим підвищення соціального захисту населення та господарюючих суб'єктів, зменшується навантаження на державний бюджет у частині відшкодування не передбачуваних збитків природно-техногенного характеру, вирішуються окремі проблеми соціального забезпечення завдяки перенесенню державних соціальних виплат з коштів бюджету на страхові виплати.

Страховий ринок передбачає самостійність суб'єктів ринкових відносин, їхнє рівноправне партнерство, розвинену систему горизонтальних і вертикальних зв'язків між ними.

Він забезпечує органічний зв'язок між цими суб'єктами шляхом спільного визнання потреби у страховій послузі.

Залежно від специфіки страхового ринку виділяють учасників страхових відносин:

- страховики;

- страхувальники;

- застраховані особи;

- об'єднання страховиків;

- перестраховики;

- товариства взаємного страхування;

- уповноважений орган державного нагляду за страховою діяльністю;

- професійні оцінювачі ризиків;

- професійні оцінювачі збитків.

Отже, страховиками визнаються юридичні особи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із законодавством України, а також ті, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Професійні оцінювачі ризиків і збитків є, як правило, уповноваженими особами страховика та виконують визначені функції.

Андерайтер має право від імені страховика брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки та умови договору страхування цих ризиків на основі норм страхового права та економічної доцільності.

Сюрвеєр - інспектор або агент страховика, який здійснює огляд майна, що приймається на страхування, його оцінку та визначає ймовірну ступінь настання страхового випадку.

Аварійний комісар встановлює причини, характер і розмір збитку в результаті страхового випадку, як правило, ДТП.

Аджастер представляє інтереси страховика у вирішенні та врегулюванні заявлених претензій страхувальника, пов'язаних зі страховим випадком.

Диспашер - спеціаліст у галузі морського права, який здійснює розрахунки при загальній аварії, розподіляючи збитки між судном, вантажем, фрахтом. Функції диспашера може виконувати аджастер.

Таким чином, страховий ринок являє собою складну, багатофакторну, динамічну, відповідним чином структуровану систему. Ця система реально функціонує, отже, відповідно взаємодіють усі складові страхового ринку, котрий можна розглядати як єдність внутрішньо організованої системи та зовнішнього стосовно до цієї системи оточення. Внутрішня система страхового ринку взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вони взаємообумовлюють одна одну, взаємодоповнюють страховий простір в цілому.

До внутрішньої структури страхового ринку відносять:

- страхові продукти (послуги за конкретними видами договорів страхування);

- систему організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові продукти;

- гнучку систему тарифів (ціни, пільги, знижки, націнки, штрафи, пеня тощо);

- власну інфраструктуру страховика (агентства, контори, філіали, представництва, канали комерційного зв'язку);

- матеріальні та фінансові ресурси, що визначають становище страховика;

- людські ресурси страхової компанії;

- фінансове становище страхової компанії та довіру до неї з боку фінансових інститутів;

- ліквідність страхового фонду.

Страхові продукти - специфічні послуги, що пропонуються на страховому ринку. Ціна їх відображається у страховому тарифі. Формується вона на основі конкуренції при порівнянні попиту і пропозиції.

Нижня межа ціни визначається умовами рівноваги між надходженнями платежів до страхового фонду та виплатою страхового відшкодування і страхових сум, верхня - потребами страховика.

Ціна послуги конкретного страховика залежить від величини і структури його страхового портфеля, якості інвестиційної діяльності, величини управлінських витрат та очікуваного прибутку. Якщо ціна його страхової послуги виявиться надмірно високою, страховик може опинитися у невигідному становищі порівняно зі своїм конкурентом і втратити клієнтів.

Купівля-продаж страхових послуг оформляється страховим договором, а підтвердженням цього акту є страхове свідоцтво (поліс), виданий покупцеві (страхувальнику) продавцем (страховиком).

Перелік видів страхування є асортиментом страхового ринку.

Усі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.