На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат сторичний контекст розвитку православної преси Волин. Конфесйн видання, як виходили на Волин в кнц ХХ на початку ХХ столття та культурно-сторичне тло їхнього функцонування. Публкацї в прес Православної Церкви та їх жанрова специфка.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Журналистика. Добавлен: 16.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістки
ЛЕВЧУК Марія Андріївна
УДК 070.482 (477.82) : 241.13

ВИСВІТЛЕННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ НА ШПАЛЬТАХ ПРЕСИ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ВОЛИНІ (1867-2006 рр.)
Спеціальність 27.00.04 - теорія та історія журналістики
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій


Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Бойко Алла Анатоліївна,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики,
професор кафедри теорії масової комунікації
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Крупський Іван Васильович,
Львівський національний університет
імені Івана Франка, факультет журналістики,
професор кафедри радіомовлення і телебачення
кандидат філологічних наук,
Ґабор Василь Васильович,
Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України;
керівник відділу досліджень іншомовної періодики
відділення «Науково-дослідний центр періодики»
Захист дисертації відбудеться «___» вересня 2008 р. о ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.
З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розісланий «___» серпня 2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,кандидат філологічних наук, доцент В. Е. Шевченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Періодичні видання церков і релігійних організацій є одним із сегментів українських мас-медіа, тому без їх розгляду неможливо ґрунтовно осмислити процес функціонування величезного масиву періодики України кінця ХІХ - початку ХХІ ст.
Ідеологічні причини стали тим чинником, що гальмував розвиток релігійної періодики та її дослідження в радянські часи. Зацікавлення науковців пресою Православної Церкви значно зросло в період становлення незалежності нашої держави. Духовне відродження України спричинило поштовх до об'єктивного наукового аналізу конфесійної преси. У цьому контексті варто наголосити на важливому місці, яке посідає Церква в процесі державотворення і формування суспільної думки.
Церква як соціальний інститут за допомогою мас-медіа, що виходять під її егідою, активно пропагує морально-етичні цінності, вибудовує цілісне світобачення, забезпечує можливість релігійної комунікації, об'єднує громаду та регламентує поведінку людей у ній, дає емоційну підтримку тощо. Церковна преса виконує в суспільстві ті ж функції, що й релігія: світоглядну, компенсаційну, інтегративну, регулятивну, комунікативну, культурологічну та ін.
Саме мораль є універсальним засобом розвитку самосвідомості та спілкування (ширше - комунікації). Звідси висновок - мораль регулює систему етичних норм і цінностей, виступає регулятивним чинником людської комунікації.
Ґрунтовним матеріалом для вивчення є волинська православна преса. Вихід першого офіційного видання Православної Церкви на Волині датується 1867 р. Історичні та політичні обставини стали причиною того, що релігійна преса в Україні видавалася до 1917 р., а на західноукраїнських землях (і на Волині) продовжувала виходити до 1939 р. У цьому полягає унікальність преси Православної Церкви Волині.
До 1990-х рр. конфесійна преса Волині з ідеологічних причин залишалась поза увагою науковців. Духовне відродження незалежної Української держави неможливе без опанування і нинішнім, і прийдешнім поколіннями вічних істин християнського благочестя і моралі. Саме ці проблеми активно висвітлюються на шпальтах волинської православної преси. У потребі комплексного вивчення проблемно-тематичного рівня православної преси Волинського регіону полягає актуальність дослідження. Проекція основ християнської моралі через православні мас-медіа на свідомість читачів дає можливість Церкві декларувати свою позицію і, таким чином, впливати на аудиторію. З'ясування проблем християнської моралі на шпальтах преси Православної Церкви Волині від зародження до сучасності (1867-2006 рр.) в українській журналістиці розглядається вперше.
Зв'язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами. Дослідження має безпосередній зв'язок із науковими розробками Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації пов'язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики НДР № 06БФ045-01 «Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія і стандарти», що виконується в рамках комплексної наукової програми «Наукові проблеми сталого державного розвитку України».
Метою дослідження є вивчення концептуальних засад функціонування, тематичного спектру, висвітлення морально-етичної проблематики православної преси Волині (1867-2006 рр.).
Поставлена мета дослідження зумовила такі його завдання:
1. Визначити історичний контекст розвитку православної преси Волині.
2. Виявити ті конфесійні видання, які виходили на Волині в кінці ХІХ - на початку ХХІ століття та з'ясувати культурно-історичне тло їхнього функціонування.
3. Дослідити проблематику публікацій в пресі Православної Церкви Волині.
4. Проаналізувати аспекти висвітлення морально-етичної проблематики у волинській православній пресі.
5. Узагальнити складові морально-етичної концепції, що є основою видань Православної Церкви Волині.
6. З'ясувати жанрову специфіку церковних публікацій та визначити вплив проблематики на жанр матеріалу.
7. Встановити місце преси Православної Церкви Волині в системі мас-медіа церков та релігійних організацій України.
Об'єкт дослідження - періодичні видання Православної Церкви Волині (1867-2006 рр.) як цілісний комплекс (на рівнях синхронії та діахронії).
Предметом дослідження є висвітлення концептуальних засад публікацій морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських часописів.
Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ - початок ХІ століття (1867- 2006 рр.).
Територіальні межі дослідження охоплюють Волинь, яка в досліджуваний період називалася Волинською губернією, входила до складу Російської імперії (1867-1917 рр.), перебувала в складі Польщі (до 1939 р.), а в період незалежності України стала однією із областей держави (1991-2006 рр.).
Джерельна база дослідження. Основи християнської моралі є визначальним чинником проблематики православної преси Волині. Її варто розглядати не в статичному, незмінному вигляді, а в контексті історичної динаміки. Тому джерельною базою дослідження стало 22 волинських православних видання кінця ХІХ - початку ХХІ ст. Для всебічного вивчення визначеної нами проблематики досліджено часописи 1867-1917 рр., що зберігаються у фондах бібліотек України: «Волынские епархиальные ведомости» (Кременець, Житомир, 1867-1917), «Почаевский листок» (Почаїв, 1887-1917), «Почаевские известия» (Почаїв, 1906-1909), «Русский инок» (Почаїв, 1910-1917), «Волынская земля» (Кременець, Почаїв, Здолбунів, 1912-1915), «Православная Волынь» (Житомир, 1917-1918).
Важливим джерелом вивчення преси Православної Церкви Волині початку ХХ ст. (1922-1939 рр.) є пласт видань, що зберігаються у фондах Волинського обласного державного архіву в місті Луцьку: незалежний орган українського культурного і церковного відродження «На варті» (Володимир-Волинський, 1925-1926), незалежний місячник українського церковного відродження «Рідна церква» (Володимир-Волинський, 1927), церковно-народний ілюстрований тижневик «Духовний сіяч» (Кременець, 1928-1931), неперіодичний орган Товариства ім. Митрополита Петра Могили «За соборність» (Луцьк, 1932-1935), двотижневик, присвячений церковним і громадським справам «Церква і нарід» (Кременець, 1935-1938), релігійно-громадський часопис для народу «Шлях» (Луцьк, 1937-1939).
Також матеріалом дослідження стала сучасна преса Православної Церкви Волині періоду незалежності України (1991-2006 рр.): «На варті» (Луцьк, 1991-1994), «Православ'я» (смт. Голоби, 1991-1997), «Дзвони Волині» (Луцьк, 1991-2006), «Єдина церква» (Луцьк, 1998-1999), «Волинь православна» (Володимир-Волинський, 1998-2006), «Волинські єпархіальні відомості» (Луцьк, 2004-2006), «Почаївський листок» (Почаїв, 1991-2006).
Для з'ясування ґенези православної преси Волині, аналізу доробку церковних публіцистів, опрацьовано фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: «Дмитро Богдашевський» (ф. 191, ф. 175), «Михайло Ковальницький» (ф. 175), «Орест Новицький» (ф. 201), «Маркелин Олесницький» (ф. 160, ф. 175), «Яким Олесницький» (ф. 160, ф. 175), «Андрій Хойнацький» (ф. 112, ф. 175) та ін. Джерельна база дослідження дала змогу не тільки зафіксувати публіцистичну спадщину церковних публіцистів, а також визначити основні проблемно-тематичні аспекти їх творчості, реконструювати історичну релігійну ситуацію на західноукраїнських землях, зокрема на Волині, і з'ясувати особливості функціонування та концептуальні засади волинської православної преси в динаміці її розвитку (1867-2006 рр.).
Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об'єктивності, комплексності та достовірності. Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Під час вивчення історіографії та джерельної бази дослідження послуговувались бібліографічно-описовим методом. Для аналізу морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських видань застосовано такі методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-аналітичний, системно-типологічний, жанрово-видовий та метод контент-аналізу.
Наукова новизна дисертації полягає у виокремленні часописів, що виходили під егідою Православної Церкви Волині, їх комплексному дослідженні в контексті морально-етичної проблематики. Розглянуто структуру, зміст, жанрову специфіку та проблемно-тематичні аспекти друкованих православних мас-медіа досліджуваного регіону, акцентовано увагу на висвітленні морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної Церкви Волині, що в цьому аспекті досі системно не аналізувалася, з'ясовано її місце в інформаційному просторі України.
Практичне застосування одержаних результатів. Представлений у роботі фактичний матеріал, основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані у розробці спеціальних і узагальнюючих курсів лекцій з українського журналістикознавства, у підготовці довідкової та навчальної літератури вказаного комплексу дисциплін. Основні положення дисертації можуть бути використані також для доповнення та уточнення матеріалів у викладанні курсу «Історія української журналістики», для створення спеціальних курсів із проблематики ЗМІ України для студентів спеціальностей «Журналістика» і «Видавнича справа та редагування» вищих навчальних закладів, а також для спеціалістів, які готують студентів у духовних релігійних закладах. Поданий у дисертації фактологічний матеріал може бути використаний при підготовці систематичних покажчиків змісту церковних періодичних видань та при упорядкуванні бібліографії православної преси Волині, підручників, навчальних посібників.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат і публікації, в яких викладено основні положення роботи, виконані дисертанткою самостійно.
Апробація результатів дослідження відбувалася під час виголошення доповідей на десяти конференціях: ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Вплив ЗМІ на мовну свідомість сучасників» (Київ, 2005), ІХ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Українська періодика: історія і сучасність» (Львів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Журналістика-2005 у контексті сучасних професійних стандартів та трансформації журналістської освіти» (Київ, 2005), ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Текст як засіб комунікації» (Київ, 2006), ХV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції «Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта» (Алушта, Крим, 2006), ІV Тикторівських читаннях «Видавнича справа в Україні: міст між минулим і майбутнім» (Львів, 2006), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-літтю газети «Рада», «Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення» (Київ, 2006), Міжнародній студентській науковій конференції «Журналістська практика студентів у контексті Болонського процесу» (Київ, 2007), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції з проблем функціонування і розвитку української мови «Мовні процеси в сучасному медіапросторі» (Київ, 2007).
Результати дисертаційного дослідження обговорено на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено в одинадцяти наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України та чотирьох тезових повідомленнях у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Дисертацією є рукопис загальним обсягом 252 сторінки, який складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять 13 підрозділів, висновків, списку літератури (287 позицій) та 4 додатків (45 сторінок), в яких подається 7 діаграм, таблиця «Реалізація морально-етичної проблематики на шпальтах волинської православної преси (1867-2006 рр.)», бібліографічний покажчик преси Православної Церви Волині, біографічний покажчик «Волинські церковні публіцисти».
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі вмотивовано вибір об'єкта дослідження, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено теоретичну й практичну цінність дослідження. Також окреслено основну мету та завдання, означено й розмежовано предмет і об'єкт дослідження, описано методи дослідження, зазначено джерельну базу й сформульовано, в чому полягає новизна одержаних результатів.
У першому розділі «Історіографія та джерела вивчення преси Православної Церкви України» здійснено історіографічний огляд досліджень, які безпосередньо торкаються теми дисертації та є дотичними до неї, аналіз джерельної бази роботи. Зокрема, в першому підрозділі цього розділу «Історіографія та методологія вивчення проблеми» репрезентовано наукові погляди дослідників на релігійну пресу та систематизовано наукові джерела з досліджуваного питання. Проаналізувавши підходи до визначення терміну православна преса українських журналістикознавців, та узявши за основу концепцію дослідження професора А. Бойко, під цим терміном розуміємо видання, що виходять під егідою Православної Церкви та порушують важливі морально-етичні проблеми, висвітлення яких відбувається із християнських позицій.
До початку 1990-х років вивчення української преси було фрагментарним, необ'єктивним, часто тенденційним. В умовах незалежної Української держави розпочався новий етап у дослідженні періодичних видань, про що свідчать ґрунтовні праці українських журналістикознавців, провідних науковців. Так, різні аспекти функціонування сучасної періодики стають предметом наукового вивчення А. Бойко, М. Василенка, О. Гояна, В. Здоровеги, Н. Зелінської, В. Іванова, В. Демченка, В. Качкана, О. Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, І. Михайлина, А. Москаленка, О. Мукомели, Б. Потятиника, Г. Почепцова, В. Різуна, М. Романюка, Н. Сидоренко, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, А. Чічановського, В. Шевченко, В. Шкляра, Ю. Ярмиша та ін.
Морально-етична проблематика релігійної періодики є соціально актуальною. Соціальна складова українського журналістикознавства викладена в дослідженнях О. Кузнецової, Т. Приступенко, М. Тимошика та ін. Питання масової комунікації з'ясовано вченими О. Зернецькою, А. Соколовим.
Чимало праць українських пресознавців присвячено бібліографічним пошукам в межах певного регіону (І. Бєлінська, М. Васильчук, В. Ґабор, М. Галушко, В. Глаголюк, М. Гладкович, В. Гутковський, М. Комариця, І. Крупський, М. Романюк, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Олексин та ін.). Варто наголосити на великому значенні бібліографування української преси, оскільки його завдання - створення повного репертуару українських друкованих видань. Ґрунтовні праці названих дослідників є вагомим внеском в історіографію української журналістики.
Сьогодні релігійна періодика як складова загальноукраїнської журналістики стала об'єктом наукового розгляду чималої кількості вчених: С. Баршая, А. Бойко, М. Веркальця, О. Канчалаби, С. Костя, І. Крупського, І. Павлюка, І. Скленара, Т. Старченко, О. Школьної, А. Юраша та ін. Пресу Волині в різних аспектах аналізували такі дослідники, як В. Бортніков, А. Бортнікова, Г. Дем'янчук, В. Кащенюк, М. Костриця, Ю. Лащук, М. Миць, О. Новосад, І. Павлюк, Н. Сидоренко. Названі вчені у своїх працях наголошують на важливості волинської періодики як джерела вивчення історії суспільно-політичного розвитку краю.
Аналіз наукової літератури з журналістикознавства дав змогу виявити основні напрямки вивчення регіональних мас-медіа, і зокрема релігійної преси окремих регіонів України. Як показало дослідження, українська церковна преса Волині кінця ХIХ - початку ХХI ст. не була об'єктом спеціального наукового аналізу. Праці вчених стосувалися переважно загальноукраїнських ЗМІ, аналізувалися також різні аспекти функціонування регіональної періодики.
Другий підрозділ «Характеристика джерел» присвячено періодичним виданням, що виходили і виходять на Волині в досліджуваний період (1867-2006 рр.) під егідою Православної Церкви (22 часописи). У роботі запропоновано виокремлювати три періоди, які хронологічно охоплюють різні етапи історичного розвитку регіону: І. Від появи першого періодичного православного видання на Волині до 1917 р. (1867-1917 рр.) (у складі Російської імперії); ІІ. Період міжвоєння (1922-1939 рр.) (під владою Польщі); ІІІ. Період незалежності України (1991-2006 рр.). На основі дослідження джерельної бази укладено «Бібліографічний покажчик преси Православної Церви Волині».
Другий розділ «Концептуальні засади преси Православної Церкви Волині 1867-1917 рр.» присвячено практичному дослідженню функціонування волинських періодичних видань Православної Церкви у контексті динаміки розвитку морально-суспільної, церковно-богословської, церковно-історичної та краєзнавчої, морально-побутової, етичної, морально-філософської та літературно-мистецької проблематики.
У першому підрозділі «Філософсько-етична проблематика на шпальтах волинських православних часописів» досліджено висвітлення вказаної проблематики як складової частини морально-етичної концепції на шпальтах преси Православної Церкви Волині. Церковні публіцисти, звертаючись до цієї тематики, прищеплювали своїй пастві етичні норми, задекларовані православ'ям, і загальнолюдські (названі аспекти тлумачилися із християнських позицій). Морально-філософська проблематика не представлена так повно і ґрунтовно на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1867-1917 рр. як інші концептуальні аспекти. Це пояснюється орієнтацією церковних періодичних видань на спеціальну аудиторією - народні маси, яким складно було розібратися у філософських категоріях. Тому, переважно, філософські питання ставали предметом розгляду та обговорення в журналі для монахів «Русский инок» (аудиторія видання - освічене духовенство).
У другому підрозділі «Суспільство та мораль у ЗМІ Православної Церкви Волині» розглянуто ступінь висвітлення морально-суспільної проблематики на шпальтах аналізованих видань. Церковні публіцисти брали на себе місію вихователя пастви, її просвітителя, вчителя, порадника. Із позицій християнської етики аналізуються пріоритети українського соціуму: родина, діти, сім'я, шлюб. Виявлено, що значна увага приділялась висвітленню актуальності жіночого питання, проблемі дотримання прав жінки. Активно обговорювалось церковними публіцистами важливе питання реформування освіти. Загалом висвітлення морально-суспільної проблематики (пріоритетної серед усього комплексу тем) в часописах Православної Церкви Волині реалізується в наступних аспектах: питання сімейно-шлюбних стосунків; ставлення до батьків; тема жінки; проблеми виховання, патріотизму; освіти; бідність, жебрацтво; вбивство, дітовбивство тощо.
У третьому підрозділі «Церковно-історичні та мистецькі проблеми у контексті утвердження моралі» з'ясовано, що церковно-богословські питання виявились серед домінуючих тем, висвітлюваних церковними публіцистами на шпальтах часописів Православної Церкви Волині впродовж досліджуваного періоду (це, зокрема, тлумачення та популяризація концептів християнського віровчення, актуальне питання пастирства та становища духівника в суспільстві, пояснення сутності релігійних свят, обрядів і звичаїв, переповідання біблійних історій, інформація про життя, діяльність і служіння священиків, спогади та повчання святих отців Церкви, послання священнослужителів до пастви, вітання парафіян зі святом, релігійні з'їзди, хресні ходи, паломництво, опис релігійних святинь тощо). Церковні публіцисти давали пастві дидактичні настанови, повчали, інформували про тогочасні події в духовному житті. Літературно-мистецька проблематика також трактувалась у контексті моралі (церковний спів, театр і кіно, мистецтво іконопису, література).
Православна преса Волині задовольняла інформаційні потреби населення краю, оскільки на її шпальтах містилася ґрунтовна краєзнавча інформація, концептуальні місцеві новини, висвітлювалися проблеми та події церковного життя та подавалися коментарі до них тощо. Висвітлюючи окреслену проблематику із морально-етичних позицій, редакції православних часописів переслідували пропагандистську мету - релігійне виховання народу, реалізація просвітницьких ідей, регулювання взаємовідносин у суспільстві.
У четвертому підрозділі «Морально-побутова проблематика» наголошується на активному зверненні редакційних колективів церковних видань 1867-1917 рр., що орієнтувались на народну аудиторію, до висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині морально-побутової проблематики. Із позицій християнства зауважувалося про негативний вплив на соціум таких суспільних вад, як пияцтво, тютюнопаління. В основі всіх публікацій - засади православної етики. Церковні публіцисти, орієнтуючись на селян, духівництво, коментували побутові проблеми, радили, як, сповідуючи духовні принципи, уникнути побутових негараздів. Таким чином, Церква виступала порадником, наставником, помічником, впливала на свідомість аудиторії.
У третьому розділі «Православна преса Волині періоду 1922-1939 рр.: пропаганда християнської етики» осмислено та проаналізовано різні аспекти висвітлення морально-етичних питань на шпальтах волинської православної преси окресленого періоду.
У першому підрозділі «Філософсько-моральна та церковно-богословська проблематика в православній пресі Волині» зауважується, що однією із основних і концептуально представлених тем у пресі Православної Церкви Волині 1922-1939 рр. є церковно-богословська. Церковні публіцисти спиралися на приклад подвижницького життя св. отців Церкви. Публікувалися матеріали про нищення монастирів, переслідування християн в інших країнах, арешти священиків, діяльність церковних товариств, шкільну освіту тощо. Активно обговорювались на сторінках православної преси питання церковної реформи, мови богослужіння, виборності духовних посад.
Актуальною і надзвичайно важливою у 20-30-і рр. ХХ ст. була тема пастирства (і залишається такою ж актуальною сьогодні). Церковні публіцисти створили узагальнений образ духівника: це активний громадянин своєї держави, свідомий свого обов'язку перед парафіянами, взірець мудрості, духовної чистоти і справедливості; він - вчитель і духовний провідник віруючих. Акцентувалася увага і на тлумаченні засад православ'я. Церковно-богословська проблематика - концептуальна основа публікацій у волинських православних періодичних виданнях досліджуваного періоду.
У другому підрозділі «Висвітлення морально-суспільних, етичних та морально-побутових проблем у волинських православних часописах» увагу зосереджено на обговоренні суспільно-моральної проблематики в часописах Православної Церкви Волині 1922-1939 рр., зокрема виховання, освіти, сімейних стосунків. Церква бере на себе місію вихователя в суспільстві, і разом із родиною становить міцний фундамент для формування світогляду особистості. Зазначимо, що концепція висвітлення названих проблем зберігає традиції попереднього історичного етапу.
Етична проблематика (питання благодійності, доброчинності, позитивні людські якості) на шпальтах церковної преси Волині досліджуваного періоду представлена незначною кількістю публікацій. Але наголосимо на їх концептуальній цілісності, що свідчить про високий професійний рівень ц и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.