На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Статья Необхднсть та завдання технчного аналзу фондового ринку для вдалої торгвл, визначення основних термнв. Аналз цни паперв обсягу торгв як основа технчного аналзу, використання лнйних та стовпчикових графкв. Фактори прийняття ршень.

Информация:

Тип работы: Статья. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


15
Купити чи продати? Прийняття рішення за допомогою технічного аналізу на прикладі зарубіжного досвіду
Проблемою всіх без виключення економік світу є світова фінансова криза, яка несподівано виникла наприкінці 2008 року. Стосовно її «несподіваності», зрозуміло, можна сперечатися, але те, що ця сама криза стала найболючішою з часу «Великої депресії», переконливий факт.
Прийнято вважати, що кризові явища зародились у найбільшій економіці світу - США і саме на ринку іпотеки. Ця проблема пов'язана передусім з крахом найкрупніших компаній, що займалися кредитуванням населення на будівництво житла, таких як Fannie Mae (FNMA- Федеральна національна іпотечна асоціація) та Freddie Mac (FHLMC- Федеральна корпорація житлово-іпотечного кредитування).
І хоча Україна в листопаді 2008 року в черговий раз виявила свою унікальність і на фоні серйозних проблем у національній економіці, за відсутності системної та збалансованої державної політики щодо виведення країни з фінансово-економічної кризи і гострого дефіциту фінансування показала один із найкращих світових результатів із зростання фондових індексів [1], світова фінансова криза стала визначальною рисою розвитку системи міжнародних фінансів у 2007-2008 роках [2].
Відомо, що основним джерелом фінансування американського ринку є фондовий ринок, тобто ринок цінних паперів. Причому цей ринок включає в себе не тільки звичні нам акції, але й похідні цінні папери (деривативи), які стали особливо широко розповсюджуватись в останні часи. Тут і прихована головна відміна так званих континентальних ринків, до яких належить й український ринок, від ринків острівної (англосаксонської) моделі.
Так, наприклад, фінансування ринків Старої Європи відбувається в основному за рахунок прямих інвестицій або придбання великих (контрольних) пакетів акцій компаній, тоді як в США забезпечення ресурсами відбувається за рахунок істотної участі великої кількості інвесторів в операціях з відносно невеликими пакетами цінних паперів. Український фондовий ринок в цьому не виключення тому, що ринок акцій України фактично є ринком корпоративного контролю, а не інвестицій. Тому не може бути детонатором економічної кризи [3]. Від себе додамо, що на щастя.
Взагалі, сучасний ринок - складне багатофункціональне комплексне поняття. Воно включає в себе, з одного боку, ринок товарів та послуг, а з другого - ринок ресурсів, що складається з фінансового ринку та ринку нерухомості. Взаємовідносини цих ринків і визначають економічний механізм держави. Аналіз показує, що цей механізм має кредитний характер. Це значить, що більшість ринкових суб'єктів, які діють на підставі укладених угод, приймають на себе зобов'язання, що мають форму цінних паперів. Таким чином, цінні папери, разом з фінансовими інститутами та ринками, є невід'ємними частинами фінансової системи країни [4].
Інвестиції в цінні папери повинні враховувати й можливість управління ризиками, пов'язаними з можливістю не тільки не збільшити свої фінанси, але й втратити їх.
На американському фондовому ринку відбулося приблизно таке.
Маючи за, безперечно важливі, наміри реалізувати соціальні програми з кредитування будівництва доступного житла для середньо- та малозабезпечених громадян, фінансисти припустилися головного, на наш погляд, прорахунку - не врахували, що більшість цих громадян будуть не в змозі розрахуватися по кредитах за часи блискавичного росту цін на нерухомість. Однак, щоб на всякий випадок унебезпечити себе від ризиків неповернення, іпотечні організації емітували відповідні цінні папери, які, в свою чергу, скуповувались банками. Потім провідні рейтингові агентства надавали цим цінним паперам високі рейтинги, що призвело до масової купівлі їх багатьма закордонними інвесторами. Як бачимо, відбувся розділ між власністю та ризиками її втратити. А у період буму загальнопоширена оцінка ступеня ризику з боку як боржника, так і кредитора має тенденцію ставати надзвичайно й нерозсудливо низкою. У той же час з'являється стимул витратити на новий проект суму, здавалося б, непомірно більшу, якщо є можливість розмістити відповідні акції на фондовій біржі й дістати негайний прибуток . Таким чином, деякі категорії інвестицій регулюються скоріше середніми припущеннями тих, хто робить угоди на фондовій біржі (і які знаходять відбиття в курсах акцій), ніж розрахунками професійних підприємців, тобто припущеннями в справжньому змісті [5].
Але досить довго таке становище існувати не може. Як тільки одна з частин цього ланцюга дає збій, вся піраміда обов'язково впаде. Що й відбулося в цьому випадку - цінні папери Fannie Mae та Freddie Mac раптом нічого не стали коштувати. До речі, націоналізація цих установ буде коштувати американським платникам податків 200 млрд. дол. Ну а зазначені папери були заставою по кредитах, які боржники не в силах сплатити, а банки не в змозі реалізувати. Це констатація подій.
Пояснювати, яким чином відбулося таке стрімке падіння фондових індексів, задача не з легких. Навіть дати однозначну оцінку, чому налагоджений «годинниковий механізм» був зламаний, буде неможливо. Наразі існує багато пояснень: від заздалегідь спланованих дій американських транснаціональних корпорацій до зловтіхи представників лівих кіл, що, мовляв, ліберальна економіка обов'язково до цього і повинна була привести.
Одного разу, правда, з іншого приводу, Алан Грінспен, колишній голова Федеральної резервної системи США - цей загальновизнаний «гуру» з фінансів, сказав слова, які можна віднести до всіх, хто намагається надати остаточну відповідь стосовно причин фінансової кризи: «Ставши головним банкіром, я навчився незв'язно бурмотіти. І якщо я здаюся надто зрозумілим, отже, ви мене неправильно зрозуміли».
Щоб зрозуміти про надзвичайний вплив американського фондового ринку на стан світових фінансів, наведемо деякі цифри.
1. 70 трлн. дол. США - загальносвітовий валовий продукт.
2. 14,4 трлн. дол. США - ВВП США у 2008 році.
3. 3 трлн. дол. США - частка промислового виробництва та сільського господарства (реальний сектор) у ВВП США, що становить близько 18%.
4. 11 трлн. дол. США (весь залишок ВВП США) становлять так звані послуги. Не менше половини цих послуг - послуги фінансові. А якщо говорити прямим текстом, то більше третини загального ВВП США утворюється в результаті бездумних й неконтрольованих споживчих позичок та спекуляцій на фондовому ринку [6].
Таку, небезперечну на наш погляд, характеристику було надано фінансовим операціям на фондовому ринку США процитованим автором.
Разом з цим, можливо, буде цікавим розглянути механізми поведінки інвесторів на фондовому ринку, які можуть стати поштовхом для появлення кризових явищ: як формуються рішення, виникають панічні настрої та про визначальну роль суб'єктивного чинника. В рамках статті пропонується розглянути лише основні поняття так званого технічного аналізу, що був вперше систематизований піонером комп'ютерного аналізу фінансових ринків Стівеном Б. Акелісом [7].
Як було показано вище, фінансування американської економіки відбувається переважно за рахунок фондового ринку. Кожного дня тисячі інвесторів вирішують дилему: купити сьогодні чи ні? Які ціни будуть завтра, за тиждень, рік? Якщо б були відомі відповіді на ці прості, з першого погляду, питання торгівля була б дуже простою справою. Але це не так і тому підтвердження - сьогоднішня світова криза. Однак без застосування різних методик поведінки на фондовому ринку, таких як технічний аналіз, життя інвестора було б подібне пошуку відомої конфуціанської чорної кішки у темній кімнаті.
Технічний аналіз - це метод вивчення цін, головним інструментом якого є графіки.
Цей інструмент бере свій початок з теорії Чарльза Доу, яка з'явилась на початку XX століття. Виходячи з неї, технічний аналіз вивчає характер руху цін (ціни враховують всю відому інформацію), підтвердження та розходження, об'єм як дзеркало цінових змін та підтримку або спротив. Зрозуміло, що формування загальновідомого промислового індексу Доу-Джонса і є прямим продовженням застосування технічного аналізу.
Курсова ціна цінного паперу це, просто кажучи, угода двох сторін. Це ціна, по якій інвестор згоден продати, а інший - купити. Величина, яка може влаштувати покупця та продавця, обумовлена насамперед їх очікуваннями. Якщо інвестор розраховує на підйом курсу цінного паперу, то він буде купувати; якщо ж він вважає, що курс впаде, то буде продавати. Ці виводи ускладнюють правильний вибір, бо є по суті проявами такого мінливого людського фактору. Відомо ж, що людська натура дуже важко підпорядковується кількісній оцінці та прогнозуванню, тому незначна зміна в настрої людини може вивести з ладу будь-яку механічну систему біржової торгівлі.
Багато інвестиційних рішень приймається на підставі несуттєвих факторів, які постійно змінюються та з'являються нові. Доцільність таких дій може визначати відомий банкір і студент літературного факультету, лікар і сантехнік, художник і домогосподарка. В свою чергу на їх думку можуть вплинути такі не пов'язані між собою фактори, як сьогоднішня погода та звернення теперішнього голови ФРС Бена Бернанке про зміну облікової ставки тощо.
Якщо люди були б в змозі діяти строго логічно та без емоцій приймати інвестиційні рішення, то фундаментальний аналіз - визначення ціни виходячи з величини майбутнього доходу - працював би чудово. І оскільки у всіх були б однакові й строго логічні очікування, ціни змінювалися б лише після публікації квартальних звітів компаній або важливих повідомлень з програм економічних новин. Тоді, щоб виявити недооцінені цінні папери, інвестори стали б відшукувати «непомічені» іншими гравцями ринку фундаментальні дані.
Відповідно до теорії ефективності ринку, що викликає бурхливі суперечки, ціна цінних паперів являє собою все відоме про них у цей час. Отже, прогноз цін неможливий, тому що в них вже відбита вся відома на даний момент інформація про цінний папір.
Таким чином можна зазначити, що, як і в суспільному розвитку, майбутнє фондових індексів пізнається через минуле.
Якщо ціни засновані на очікуваннях інвесторів, то тоді важливіше знати не скільки цінний папір повинен коштувати (фундаментальний аналіз), а скільки за неї готові заплатити інші інвестори. Звідси не означає, що об'єктивну вартість паперу взагалі не важливо знати. Ні, важливо. Але звичайна думка переважної більшості учасників ринку про майбутні доходи по акціях настільки одностайна й сильна, що рядовий інвестор не має сил на неї вплинути або змінити.
Технічний аналіз складається з вивчення минулих цін з метою визначення ймовірного напрямку їхнього розвитку в майбутньому. Поточна динаміка цін (тобто поточні очікування) порівнюється з відповідною динамікою цін у минулому, за допомогою чого досягається більш-менш реалістичний прогноз. Прихильник «чистого» технічного аналізу, напевно, пояснив би це тим, що історія повторюється. А інші обмежилися б сентенцією типу: минуле - наш вчитель. А треті не без іронії додали щось на кшталт «історія повторюється, але нікого нічому не навчила».
Лише невелика кількість аналітиків здатна стабільно й точно прогнозувати ціни на фондові інструменти. Але далі якщо не виходить точно передбачати ціни, за допомогою технічного аналізу хоча б можливо стабільно зменшувати ризики і збільшувати прибуток. Тут можна додати, що, вочевидь, американські фахівці недооцінили важливість такого аналізу (як було зазначено вище), що й призвело до системної кризи.
Яким чином технічний аналіз сприяє вдалій торгівлі? Зрозуміти це найкраще допоможе, мабуть, порівняння із грою у рулетку. Але треба відразу обмовитися: на відміну від інвесторів, учасники азартних ігор майже цілком перебувають під владою емоційних настроїв (хоча, якщо придивитися до дій багатьох інвесторів, порівняння з азартною грою - дуже вдале).
Власники «чесних» гральних домів заробляють гроші на грі в рулетку не тому, що знають, який номер випаде слідом - вони просто злегка підвищують свої шанси, додаючи значення «0» і «00» на ігровому полі.
Аналогічна ситуація спостерігається й на фондовій біржі: купуючи цінний папір, інвестор не знає, чи зросте її ціна. Але, якщо він купує акцію при зростаючій тенденції, після невеликого спаду й при падаючих процентних ставках, то він збільшує свої шанси отримати прибуток. Тут діє не азарт, а розрахунок. Однак багато інвесторів купують папери, навіть не намагаючись вплинути на свої шанси. При цьому додамо, що приблизно так вийшло і в українській банківській сфері: вкладники, піддавшись паніці, стали вилучати свої гроші з банків. Однак далеко не всі фінансові структури надали до цього вагомий привід.
Щоб виграти, вам не потрібно знати (всупереч традиційному погляду), куди рушить ціна паперів. Головне завдання - підвищити ймовірність укладення прибуткових угод. и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.