На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Вигуки в граматичнй систем сучасної англйської мови. Статус вигукв у граматичнй систем сучасної англйської мови. Класифкаця вигукв. Синтаксичн функцї вигукв. Комункативно-прагматичн значення вигукв. Розряди вигукв за значенням.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 10.03.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


28
Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Кафедра
КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни:
на тему:
Англійські вигуки
та їх українські еквіваленти

Виконав: студент
групи

Науковий керівник:
Житомир - 2007
ЗМІСТ


    Вступ 3
    Розділ І. Вигуки в граматичній системі сучасної англійської мови 5
      1.1. Статус вигуків у граматичній системі сучасної англійської мови 5
      1.2. Класифікація вигуків 6
      1.3. Синтаксичні функції вигуків 8
    Висновок по першому розділу 9
    Розділ ІІ. Комунікативно-прагматичні значення вигуків 10
      2.1. Розряди вигуків за значенням 10
      2.2. Дискурсивні особливості вигуків 18
    Висновок по другому розділу 23
    Розділ ІІІ. Англійські вигуки та їх українські еквіваленти 24
    Висновок по третьому розділу 28
    Висновки 29
    Список використаних джерел 31

Вступ

Вигуки як лексико-граматичний клас одиниць, що мають своєрідне значення, відбивають дійсність нерозчленовано, не відокремлюючи емоційне від раціонального, є характерним елементом певної сфери мовлення, тісно пов'язаним з паралінгвістичними, невербальними засобами. Така природа вигуків зумовлює їхнє особливе місце в системі частин мови. Вони виконують важливі функції у мовленні, в них виразно виявляється прагматичне значення, оскільки вони безпосередньо відображають прагматичний тип інформації. Ідеї нерозривного взаємозв'язку процесів, що відбуваються в людській пам'яті, і процесів, що детермінують утворення вигуків і їхнє розуміння, визначають загальну орієнтацію сучасної лінгвістики на всебічне вивчення комунікативно-прагматичних аспектів мовних явищ, серед яких вигуки посідають окреме місце. Проте статус вигуків як частини мови, їхній склад, ознаки та функціонування у мовленні ще остаточно не визначені. Між тим саме системний підхід до дослідження вигуків дозволяє повніше описати їхні семантичні та функціональні властивості, встановити зв'язки між елементами мовної системи та об'єктивною дійсністю, виявити умови їх мовної реалізації. Це також дає змогу виявити участь вигуків у процесі мовлення, проаналізувати, як ці своєрідні одиниці мови використовуються мовцем та адресатом, як вони взаємодіють у процесі комунікації, в різних ситуаціях спілкування.

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю системних досліджень особ-ливостей вигуків сучасної англійської мови, які відіграють значну роль у вираженні індивіду-ального, суб'єктивного ставлення мовця до ситуації, до об'єктивного світу, у вираженні почуттів та волевиявлень мовця. Наявні описи вигуків сучасної англійської мови недостатньо виявляють їхню специфіку і роль у комунікації, не дають повної уяви про особливості їхнього функціону-вання, закономірність вживання і місце в дискурсі. Актуальність дослідження полягає і в тому, що наочно підтверджується теорія безперервності розвитку мови і відкритості частин мови як грама-тичних класів, які постійно поповнюються новими одиницями не тільки за рахунок різних слово-творчих процесів, а й за рахунок збагачення новими значеннями уже існуючих мовних одиниць.

Метою дослідження є розгляд комунікативно-прагматичних особливостей вигуків сучасної англійської мови, а також аналіз особливостей їх перекладу на українську мову.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

· розглянути дискусійні питання, пов'язані з природою вигуків та їхнім статусом у граматичній системі сучасної англійської мови;

· охарактеризувати синтаксичні функції вигуків;

· проаналізувати специфіку вигуків з конвенційно-обумовленим та контекстуаль-но-обумовленим прагматичним значенням;

· описати вигуки у контексті мовленнєвих актів та дискурсу, виявити притаманні їм значення;

· розглянути особливості перекладу англійських вигуків та їх українські еквіваленти.

Об'єктом дослідження є вигуки англійської мови, що використовуються в англомовній комунікації.

Предметом дослідження є комунікативно-прагматичне значення вигуків та їхні українські еквіваленти.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Розділ І. Вигуки в граматичній системі сучасної англійської мови

1.1. Статус вигуків у граматичній системі сучасної англійської мови

Принципи виділення частин мови, зокрема вигуків, основи їх класифікації лишаються спірними питаннями в сучасній лінгвістиці. Їх розглядали російські, українські та західноєвропейські лінгвісти: О.О.Потебня, О.М.Пешковський, О.О.Шахматов, Л.В.Щерба, В.В.Виноградов, О.С.Кубрякова, Л.А.Булаховський, І.Р.Вихованець, О.І.Германович; Ш.Баллі, Ж.Вандрієс, А.Вежбицька, О.Єсперсен, С.Карцевський, Г.Пауль, Г.Суїт та інші. Проте граматична природа вигуків визначається неоднозначно. Є кілька точок зору на природу й статус вигуків: 1) вигуки перебувають поза поділом слів за частинами мови, оскільки є різнорідними за своїм складом синтаксичним класом; 2) вигуки є частиною мови, але посідають в системі частин мови особливе місце; 3) вигуки є частиною мови, але належать до “часток мови” поряд з приймен-никами й сполучниками; 4) вигуки входять до кола частин мови, до розряду повнозначних слів, всередині яких посідають особливе місце, здатні номінувати, мати лексичне значення і виконувати певні синтаксичні функції; 5) вигуки є реченнєвими дейктичними одиницями, емоційними відповідниками судження, відображенням емоційної реакції мовця на позамовну ситуацію і є периферією мовленнєвої системи. Найбільш прийнятною є точка зору Л.В.Щерби та вчених-англістів, що вигуки англійської мови за сукупністю диференціюючо-інтегруючих ознак семантичного й синтаксичного характеру є окремою частиною мови Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. - 1997. - №2. - С.49-51.

.

Вигуки пов'язані з емоційною, чуттєвою стороною життя людини, їхнє конкретне значення виявляється, як правило, у висловленні й пов'язане з інтенцією мовця. Вони відбивають дійсність у нерозчленованих уявленнях і поєднують емоційне й раціональне.

1.2. Класифікація вигуків

Вигуки не мають спеціальних морфологічних показників, крім незмінюваності. О.Єсперсен зазначав, що до вигуків належать різнорідні явища, які об'єднуються здатністю їх бути самостійними висловленнями. За складом вигуки поділяються на первісні, непохідні (primary) і похідні, вторинні (secondary). Вперше це розмежування зробив німецький вчений В.Вундт у ХІХ ст., і з того часу більшість вчених визнає цей поділ. Структурно вони є різнорідними і генетично пов'язані з: 1) короткими емоційними викриками, що супроводжуються реакцією індивіда на зовнішні підраз-ники різного характеру (ah, oh, alas, eh, heigh); 2) повнозначними частинами мови (good, come, look, well); 3) словосполученнями (good morning, thank you, excuse me, so long); 4) різними реченнями фразеологізованої структури (how do you do). Проте всі вони характеризуються семантичною неподільністю, є цілісними одиницями, незва-жаючи на складений характер й навіть роздільнооформленість. Серед них виділяються дві структурні групи: 1) однослівні вигуки, до яких входять первісні, непохідні вигуки типу bah, chut, ouch, tut, й непервісні, похідні вигуки типу cool, bet, damn, greetings, indeed; 2) вигуки, що складаються з двох і більше слів типу my God, blast it, see you, good egg, catch me doing that. Семантичні зв'язки у таких словосполученнях й реченнях дуже тісні, значення випливає з усього словосполучення чи речення. Закріпленість порядку слів у них, особливо ритміко-інтонаційна оформленість у процесі комунікації, викликають у ряді випадків ресемантизацію лексем, які входять до вигукового словосполучення чи речення, що й спричиняє їх перехід до класу вигуків. Процес переходу до класу вигуків тривалий, і не всі одиниці, які в дискурсі виконують роль вигукових висловлень, вже перейшли в цей лексико-граматичний клас. Слід відзначити, що зарубіжні лінгвісти, як правило, аналізують лише однослівні вигуки, які є ядром функціонально-семантичного поля вигуків, а периферія, до якої відносять вторинні вигуки, що складаються з словосполучень і речень фразеологізованої структури, і які, доцільно назвати вигуковими висловленнями, залишаються поза їх увагою.

Вигуки взаємодіють з іншими частинами мови, які, функціонуючи в певних синтаксичних структурах - словах, словосполученнях і реченнях окремих типів, можуть набувати нових властивостей, що й сприяє переходові цих мовних одиниць до складу іншої частини мови: шляхом конверсії, універбації (good-bye), зрощення (alright > all right), а також за рахунок фразеологічних сполучень.

Вигуки як слова, що несуть переважно прагматичну інформацію, саме в процесі функціо-нування тісно взаємодіють з іншими лексико-граматичними класами слів на семантичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. На семантичному рівні вони можуть набувати значення, властиві іншим частинам мови за ознаками емо-ційності, волевиявлення, оцінності; на морфологіч-ному - за ознакою незмінюванос-ті; на синтаксичному - за ознакою: “функція: член речення - вставний” Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. - К.: Логос, 1997. - С. 43-48.

.

Вигуки, як правило, функціонують в контексті експресивних мовленнєвих актів. Як істотний компонент мовленнєвого спілкування вони використовуються для вираження суб'єктивно-модальних значень, різних емоційних реакцій, акцентуван-ня, посилення інтенсивності і зрозумілі кожному членові мовного колективу Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия по теоретической грамматике английского языка. - Л.: Просвещение, 1981. - С. 123.

.

1.3. Синтаксичні функції вигуків

Синтаксичні функції вигуків як специфічних мовленнєвих явищ тісно пов'язані з їх природою. Основними граматичними ознаками даного класу слів є синтаксична незалежність і формальна незв'язаність.

Вигуки, на відміну від інших частин мови, не здатні граматично пов`язуватись з іншими членами речення. Вони можуть бути еквівалентом речення, виступати самостійно, але - не окремим членом речення. Проте, вигуки можуть переходити в повнозначні частини мови, набуваючи лексичного значення та номінативної функції, і граматичного, утворюючи граматичні форми і вступаючи в зв`язок із іншими членами речення. Здатність окремих вигуків переходити в різні частини мови призводить до необхідності відмежування даних слів від власне вигуків, які служать для вираження лише емоцій людини. Тобто, зазнаючи синтаксичної асиміляції, вигуки можуть лише опосередковано виконувати функцію будь-якого члена речення Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. - М.: Просвещение, 1982. - С. 245.

.

Мова художньої літератури тільки відображає і використовує як зображальний засіб все розмаїття розмовного синтаксису. Мовленнєвий акт і його природне звукове вираження тісно пов'язані з особою мовця. І тут проявляється не тільки логіко-пізнавальна сутність мовця (інтелект), а і його моральний та психічний стан (емоції, почуття, волевиявлення) та невербальна знаковість (соціальний контекст, умови, ситуація, місцезнаходження, рухи і порухи, погляд, жест, міміка).

Вигуки досить часто супроводжують якесь речення або фразу (питальну, окличну), можуть виступати засобом їх підсилювання, а також у ролі незалежного речення чи його частини.

Можливі також випадки, коли вигук синтаксично пов`язаний не з цілим реченням, а тільки з його частиною.

Як правило, вигуки синтаксично не пов'язані з іншими членами речень будь-якого типу. Вони можуть вживатися на початку, в кінці або в середині речення, що залежить від семантичної наповненості цих вигуків та від конструкції самих речень, до яких вони відносяться.

У реченні вигуки можуть займати будь-яку позицію, проте більшість із них вживається у препозиції Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. - Р.123.

Висновок по першому розділу

Отже, вигук - це мовний знак, незмінне за формою слово, ізольоване в реченні знаками пунктуації, яке самостійно утворює цілу фразу, не поєднуючись з іншими реченнями (фразами); позбавлений номінативної функції (у деяких випадках - і понятійного змісту); наділений загальнозрозумілим значенням (це контекст на письмі й інтонація в усному мовленні); служить для вираження волевиявлень та живої емоційної реакції на поведінку співрозмовника або навколишню дійсність; його динамізм і експресивність виявляються в діалектичній єдності почуттєвого та інтелектуального; як особливий розряд слів, вигук - на відміну від інших частин мови - характеризується відсутністю спеціальних граматичних показників.

Вигуки англійської мови є особливим розрядом мовленнєвих знаків. Вони становлять мовну універсалію, оскільки є граматичною категорією, властивою більшості мов світу. Вигуки безпосередньо пов'язані з прагматичною інформацією, тобто комунікативність у них висувається на перший план, тому що семантика більшості вигуків виявляється в процесі комунікації.

Принципи виділення частин мови, зокрема вигуків, основи їх класифікації лишаються спірними питаннями в сучасній лінгвістиці.

Вигуки пов'язані з емоційною, чуттєвою стороною життя людини, їхнє конкретне значення виявляється, як правило, у висловленні й пов'язане з інтенцією мовця. Вони відбивають дійсність у нерозчленованих уявленнях і поєднують емоційне й раціональне.

Вигуки не мають спеціальних морфологічних показників, крім незмінюваності.

Розділ ІІ. Комунікативно-прагматичні значення вигуків

2.1. Розряди вигуків за значенням

Мовленнєвий акт і контекст зв'язані між собою, причому мовленнєвий акт залежить від контексту. Проте виділяються мовленнєві акти, яким властива контекстна незв'язність. Якщо розуміння мовленнєвого акту можливе без звернення до сусідніх висловлень, то такий мовленнєвий акт є мовним стереотипом, що типізовано виражає інтенцію, тоді носієві мови для його розпізнавання й розуміння контекст не потрібний. Прагматичне значення такої одиниці є конвенційно-обумовленим. Але якщо мовленнєва інтенція виражається контекстуально, а семантика висловлення і його інтенціональний смисл розрізняються, то прагматичне значення такої одиниці є контекстуально-обумовленим (oh!, ah!, wow!).

Вигуки з конвенційно-обумовленим прагматичним значенням, до яких належать мовні формули, значення яких є зрозумілим і без контексту, поєднують загальномовне й прагматичне значення: ahoy!, bravo!, blymy! Вони, як правило, вживаються в умовах неофіційного спілкування або ж у професійних жаргонах, в яких виконують наказову функцію. Серед них виділяються вигуки-директиви й вигуки-експресиви.

Вигуки-директиви вживаються в директивних мовленнєвих актах, актах спонукання, в яких мовець висловлює свою волю, спрямовану на виконання певної дії. Враховуючи сферу вживання, виділяються групи одиниць за колом діяльності, за об'єктом діяльності, за суб'єктом діяльності. Вони функціонують як: 1) військові на-кази й команди (shoulder arms); 2) морські команди (all hands on deck); 3) спортивні команди (ready, steady, go); 4) команди й розпорядження, що використовуються в деяких професійних жаргонах і під час спільної трудової діяльності: а) у кіно й на радіо (action); б) у цирку (allez); в) під час спільної праці, піднятті вантажів тощо (heave ho); г) під час спільного співу, танців тощо (all together now). Зазначені вигуки об'єднуються в одну групу, оскільки їхньою іллокутивною силою є лаконіч-не вираження рішучої волі мовця, який не припускає заперечення, і має, як правило, вищий соціальноий статус.

Другу групу становлять вигуки з іллокутивною силою спонукання до дії, які об'єднуються спільною іллокутивною метою - спонукання слухача виконати волю мовця. Вони характерні для неофіційних ситуацій спілкування комунікантів симетричного й асиметричного соціального стату-су і поділяються на спонукання до: 1) дії (come on); 2) швидшого виконання розпочатої дії, швид-шого її завершення (shake a leg); 3) дії, які вживаються у звертаннях до дітей (hush-a-bye-bye). Відмінність цих двох груп вигуків полягає в ступені категоричності висловлення, ситуації спілку-вання комунікантів. Всі вигуки цих груп належать до наказових, імперативних мовленнєвих актів Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. - M., 1969. - Р.176.

.

До вигуків-директивів належать і одиниці з іллокутивною силою спонукання до припинення дії. Вони поділяються на підгрупи вигуків зі значенням: 1) вимоги мовця залишити його у спокої (Bertie, lay off, lay off! For pity's sake, lay off); 2) припинення вчинення дії (basta); 3) прохання не поспішати (Hold it! They're still in the hall, we might be able to hear something); 4) припинення розмови на певну тему, вимоги замовкнути (Ssshh! There's someone moving inside. You'll have to go). Іллокутивною силою наступної групи директивних вигуків є попередження, застереження. (One! Two! Look out!). Більша частина одиниць цих груп стилістично маркована.

Іллокутивною метою наступної групи є вираження жалю, співчуття, чуйного ставлення до чужого горя, страждання, спроба своїм співчутливим ставленням заспокоїти, полегшити його, вселити адресатові бадьорість, упевненість (Now come…you must not feel sorry for yourself).

Окремими мовленнєвими актами є вигуки, які містять згоду на щось. Це є: 1)стверджувальна відповідь, позитивна реакція на певну ситуацію, дозвіл (May I borrow your paper? - By all means); 2) вираження взаємної домовленості, згоди (I'll handle it. - Okay); 3) вираження однаковості думки, одностайності (You do not usually take this class? - Quite correct).

Вигуки з іллокутивною силою заперечення, незгоди поділяються на дві підгрупи: 1. Вигуки, що виражають заперечну відповідь на прохання, пропозицію, ввічливу й емфатичну відмову, заборону (Will you lend me Ј5? - Nothing doing). 2. Вигуки, що виражають незгоду, розбіжність, несходження думки мовця з думкою співрозмовника (What kind of someone else? - Some kind of fink. - Rubbish).

В англійській мові іллокутивна сила директивних мовленнєвих актів нерідко інтенсифікується або вигуком, або вигуком у поєднанні з іншими засобами інтенсифікації: Oh, my dear Lord, do wait a minute!

Важливу роль у мовленні виконують вигуки-експресиви, що є складовою частиною експресивних мовленнєвих актів, які, виражаючи емоційний стан, вклю-чають формули соціального етикету. Мовленнєвий етикет диктує норми мовлен-нєвої поведінки.

Серед формул мовленнєвого етикету виділяються: 1. Вигуки-привітання [greeting], які вживаються як самостійно, так і як засіб організації мовленнєвого спілкування. Вжите самостійно, привітання виконує функцію простого акту ввічливості: good afternoon/day/evening/morning; hello, hi, how do you do та інші. Вигуки-привітання об'єднуються спільним прагматичним значенням, утворюючи прагмасемантичні ряди, під якими розуміються ряди вигуків, що перебувають між собою у відношеннях семантичної тотожності, але розрізняються сферами й умовами вживання в мові: Good afternoon - Hello - Hi.

2. Вигуки-привертання уваги [attention attractant]: hey, hi there, attention, I say, listen та інші. Вони використовуються для встановлення й відновлення мовлен-нєвого контакту як із знайомими, так і з незнайомими, для підтримання контакту або стимулювання уваги.

3. Вигуки-заповнювачі пауз [pause filler]: m…er…, you know та інші. Вживаючи їх, мовець виграє час, обмірковуючи зміст висловлення і одночасно даючи змогу співрозмовникові зрозуміти, що висловлення ще не завершене.

4. Вигуки-прощання [farewell]. Серед них виділяються вигуки, які безпосе-редньо вживаються під час прощання: bye, і вигуки, які є одночасно і привітаннями, і прощаннями hello, hi.

Як прощання використовують вигуки-побажання добра, вдачі: all the best, bon voyage; вигуки-попередження, що містять прохання бути уважним, обережним: take care; вигуки-вказівки на наступну зустріч: till tomorrow/the next time та інші. Об'єднуються вони спільною іллокутивною силою прощання і вживаються з метою припинити мовленнєву взаємодію.

5. Вигуки-вибачення [apology]: I'm sorry, pardon me, excuse me; до них належать: вигуки, в яких міститься визнання своєї провини: my fault; вигуки-прохання не ображатися: no hard feelings; вигуки, в яких міститься обіцянка не повторювати своїх слів, дій: I won't do/say it again.

6. Вигуки-подяка [gratitude]. Вони є невід'ємною частиною мовленнєвого етикету: thank you/thanks, ta, you shouldn't have тощо. Дотримання максими скромності, що входить до принципу ввічливості, визначає семантичний зміст пропозиції мовленнєвого акту-відповіді на подяку: it's no trouble, it's nothing, that's OK, no problem тощо.

7. Окремою групою є висловлення з іллокутивною силою привітання [congratulation]. До них належать не тільки привітання, але й такі ритуалізовані жанри, як тости, подяки, співчуття, запро-шення тощо: Merry Christmas, Happy birthday (to you), welcome тощо. Благопобажання виконують різні функції в мовленнєвому спілкуван-ні: 1) завершення мовленнєвої взаємодії разом з прощан-ням або замість нього - all the best; 2) побажання добра, успіху під час привітання з святами чи якимись подіями в житті, або успіху в розпочатій справі; побажання смачного тощо: bless you.

Вигуки-тости близькі за своєю іллокутивною силою до благопобажань. За семантикою пропозиційного змісту вони поділяються на підгрупи зі значенням: 1)побажання добра, здоров'я, успіху присутнім: cheers, our health, your health тощо; 2) симпатії, добрих почуттів до присутніх: good luck тощо; 3) побажання успіху відсутнім: absent friends; 4) спогадів про минуле: to the good past; 5) пропозиції випити до дна: bottoms up; 6) пропозиції підняти останній тост: one for the road.

Вигуки англійської мови з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням є адре-сантно-орієнтованими, їхнє значення завжди залежить від конкретного контексту чи конкретної ситуації їх вживання. Певну роль у цьому процесі відіграють паралінгвістичні засоби. Прикладом є вигук oh, один з найпоширеніших в сучасній англійській мові, у якого виділено 48 значень. Всі вони є логічним розширенням його основного, загального значення - вираження різних почуттів, емоцій, яке й є для всіх об'єднувальним Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. - К.: Логос, 1997. - С. 43-48.

.

Вигуки з контекстуально-обумовленим значенням, виражаючи майже увесь спектр людських емоцій, поділяються на дві великі групи: 1. Вигуки, що виражають позитивні емоції і 2. Вигуки, що виражають негативні емоції.

1. Вигуки, що виражають позитивні емоції, включають широке коло приємних почуттів й переживань: 1) радості, захоплення: My! Don't they look nice!; 2) підне-сення, натхнення: … he rubs hands gleefully: “Hooray!”; 3) збудження, радісного хвилювання: Wow! Of course that would be marvelous!; 4) симпатії: That heathery, salty, fresh smell. Oh - lovely, lovely; 5) полегшення: Whew! That alters the case a bit; 6) задоволення Oh, very well, very well.

2. Вигуки, що виражають негативні емоції й переживання. Їхня іллокутивна сила змінюється від бентеження, нервозності до огиди, відчаю. Серед них виді-ляються такі, що передають: 1) жаль, хвилювання, неспокій, каяття, розчарування: …sighs: “Well, we were civilized and happy once.”; 2) неприємні почуття, відчуття: Phew! I say, this is awful, hell!; 3) збентеження, нервозність: … nervously: “Ah! Yes, I know…”; 4) неспокій, хвилювання, знервованість: Hell! What a policy?; 5) розчарування: My God! I've been screaming with boredom at you for months and months; 6) зне-важання, презирство: By Jove! That fellow smells a rat!; 7) огиду: Ugh! I'd just as soon marry a - a ferret; 8) фізичний і душевний біль, страждання: Oh, Jesus, it hurts! і Oh, you were so bad to me; 9) обурення: Ha! I'm not a tame cat; 10) прикрість, гнів: ...disgust: “By Jar! Drunk again!”; 11) злорадість, безжалісність: ...with devilry: “Ah-h-h! You've done your hair up ...; 11) відчай: Oh dear! Oh dear! Nothing ever happens to me that happens to other people.

Крім цих двох груп, серед вигуків з контекстуально-обумовленим значенням виділяються: 1. Вигуки, що виражають різні психічні стани, приємні чи неприємні для людини: 1) здивування: Dear me, you are smart; 2) несподіваність, сюрприз, рап-товість як приємні, так і неприємні: Here's a whacking letter from the family solicitor. “Great Heavens! Seventy! Two hundred!” і “Their father's dead - heart failure.” - “I say!”; 3) схвильованість: Ah, if sleep was to you a presage of horror!; 4) нетерпіння: Well, you'll have to call at his office. - Oh, dear! Where is his office?; 5) сумнів: Poor Katherina! Pretending you don't care about anything now but the music. Нumph!; 6) пе-реляк, страх: Great heavens, man, you don't mean to say you sent her for a throat operation!; 7) втому: Oh, but I am sleepy!; 8) безпорадність: Oh, dear, dear, you do look a sight, Dad. I don't know who looks the worst, you or this room; 9) невіру: Any Jiggings can see that she's a bit gone on our friend - (freezingly) Indeed!; 10) спогади про вже прожите: Ah, that reminds me… 2. Вигуки, які виражають прохання, з модифікацією іллокутивної сили від вираження простого бажання до наполегливого прохання і прагнення запобігти проханню: Ah! I wish you would fall in love; ...rather embarrassed and touched: “No, please, please! До них належать і вигуки з іллокутивною силою: 3. Запрошення, виклику: Come, now; isn't there anything you feel you'd like to say. 4. Іронії: They think that now, sir, no more trouble from them. - Indeed і сарказму: Free England! Ha! 5. Сміху: That's the best - ha ha ha. 6. Глузування: He turns again, angrily mocking at her: “Ha! ha! ha! What are you laughing at? 7. Зверхності: На. Here's a league o'youth. 8. Докору: Come on, you can do better than that! 9. Побоювання: Eh? Eh? What's that? 10. Справдження передчуття: “Aha!” said Uncle Vernon in a triumphant whisper. 11. Застереження: Hullo! You mustn't neglect this, you know. 12. Погрози: “Then there is something between you and this fellow?” (dangerously, but without moving) “I beg your pardon!” 13. Протесту: Oh! But - I beg pardons - there's some mistake - I - 14. Прокляття: Oh, hell! Why are we fighting again? 15. Лайки: Perhaps you can tell me what the deuce I've come for?

Вигукам властиві прагматичні відношення, характерні й для інших повнозначних слів. Вони можуть утворювати прагмасемантичні ряди, а також антонімічні пари. Для них особливо характерна внутрішньослівна антонімія, тобто енантіосемія. Проте на відміну від загальномовної енантіосемії в прагматиці, крім контексту, ве и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.