На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Загальне поняття про фразеологчн одиниц: їх лнгвстична природа та лексико-граматична структура сталих виразв. Сурядний сполучник як компонент структури фразеологчної одиниц англйської мови. Спвставлення англйських та росйських одиниць.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 08.01.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
МІНІСТЕСРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра англійської філології та зарубіжної літератури
До захисту допустити
завідувач кафедри
д. пед. н., проф. _________В. А. Василенко
«___» _____________ 200_ р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
АНГЛІЙСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З СУРЯДНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ
на здобування квал. рівня - «спеціаліст»
Виконала:
студентка групи ПЛ-41
денної форми навчання
Мороз Альона Юріївна
Науковий керівник:
к. філ. н., доц. Л. Г. Показєєва
Дипломна робота захищена
з оцінкою «______________»
секретар ДЕК ____________
«__» ______________200_ р.
Кіровоград - 2009
Зміст

Вступ. Цілі та задачі роботи
Розділ І. Загальне поняття про фразеологічні одиниці
1.1 Поняття фразеологізму
1.2 Лінгвістична природа фразеологічних одиниць
1.3 Лексико-граматична структура сталих виразів
1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць
Розділ ІІ. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
2.1 Сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці
2.2 Англійські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
2.3 Фразеологіні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові
Розділ ІІІ. Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками
3.1 Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах
3.2 Походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками.
Висновки
Література
Вступ

Англійська та російська мови мають тисячолітню історію. За такий довгий період в обох мовах століттями накопичувалися різні вирази. Одні з них були невдалими і швидко зникали. Інші ж, навпаки, виявилися точними та яскравими і тому прижилися, залишилися у мові. Саме так і виник особливий шар мови - фразеологія, яка успішно існує як в українській, так і в англійській мовах.
Знання мови неможливе без знання особливо забарвлених мовних одиниць, тобто фразеологічних зворотів. Використання фразеологізмів прикрашає мову та поповнює інтелектуальний рівень мовця.
Саме за допомогою сталих виразів збагачується художня література та мова кожного індивіда. Фразеологія допомагає в значній мірі відчути колорит мови, котра вивчається, її багатство. В нашому випадку цією мовою є англійська.
Вивчення фразеологічних одиниць є необхідною складовою частиною дослідження лінгвоментальності певного народу. Стійкі звороти відбивають досвід, накопичений протягом тисячоліть, та маніфестують концептуальний шар свідомості народу.
В данній роботі розглядються фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками, тобто фразеологізми, котрі мають у своєму складі компоненти, пов'язані за допомогою сполучника.
Метою дослідження є проведення багатоаспектного аналізу фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в своєму складі, а саме виділення структурних типів фразеологічних одиниць з сурядним сполучником, а також встановлення лексико-граматичних та стилістичних особливостей фразеологічних одиниць з сурядним сполучником у англійській та російській мовах.
Об'єктом даного дослідження є англійські та російські фразеологічні одиниці.
Предметом дослідження виступають дані фразеологічні одиниці двох мов, котрі мають у своєму складі сурядний сполучник.
Актуальність даної роботи заключається в тому, що виділені фразеологічні одиниці потребують в додатковому глибокому всесторонньому, компаративному дослідженні.
Наукова цінність цього дослідження, на наш погляд, заключається у виявлених типологіях та характеристиках фразеологічних одиниць з сурядним сполучником.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання цього матеріалу на практичних заняттях з англійської мови, а також у перекладі.
В процесі аналізу дослідницького матеріалу були використані наступні методи дослідження:
а) описовий метод;
б) порівняльний метод;
в) методика компонентного аналізу.
Наступна дипломна робота в основних її положеннях пройшла апробацію на студентських наукових конференціях, котрі були проведені Кіровоградською «Педагогічною академією» в 2008 та 2009 роках.
Робота складається з трьох розділів.
Розділ І включає в себе аналіз таких проблем, як: 1) поняття фразеологізму; 2) лінгвістична природа фразеологічних одиниць; 3) лексико-граматична структура сталих виразів; 4) методи вивчення фразеологічних одиниць.
Розділ ІІ «Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядним сполучником» присвячений аналізу таких питань: сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці, англійські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками та фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові.
В розділі ІІІ, котрий має назву «Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками», було досліджено наступні питання: 1) порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах; 2) походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками.
Матеріал дослідження склала вибірка з фразеологічних словників англійської та російської мов. Загальна кількість одиниць - 600 фразеологічних одиниць.
Роботу завершують висновки.
Розділ І. Загальне поняття про фразеологічні одиниці

1.1 Поняття фразеологізму

Вивчення фразеології має давні традиції. Становлення її як розділу мовознавства пов'язано головним чином з дослідницькою роботою вітчизняних вчених, котра проводилася на матеріалі різноманітних мов, в тому числі і англійської.
Хоча передумови фразеології було закладено ще в XIX ст. О. О. Потебнею, як окрема лінгвістична дисципліна вона виникла в 40-х роках XX ст. Її становлення пов'язане з ідеями французького мовознавця Ш. Баллі, а також із дослідженнями Є. Д. Поливанова, С. І. Абакумова, Л. А. Булаховського і В. В. Виноградова, котрому належить визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології. Однак і нині чимало проблем фразеології залишаються нерозв'язаними. Це, зокрема, визначення фразеологізму і критеріїв його виділення; співвідношення між фразеологізмом і словом, словосполученням та реченням; принципи класифікації фразеологічних одиниць; семантичні та граматичні властивості фразеологізмів тощо.
Слово «фразеологія» (від грец. phrasis «вираз, мовний зворот») має декілька значень. В якості лінгвістичного терміну воно вживається для визначення особливої галузі мовознавства, котра вивчає сталі словосполучення з ускладненою семантикою (фразеологічні одиниці) [5; 68-73].
Фразеологічні одиниці заповнюють пропуски в лексичній системі мови, котра не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності, і в багатьох випадках виступають єдиними найменуваннями предметів, якостей, процесів, станів, ситуацій і т. д.
Утворення фразеологізмів послаблює протиріччя між потребами мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. В тих же випадках, коли у фразеологізма є лексичний синонім, вони зазвичай відрізняються в стилістичному відношенні.
Фразеологія, як і мова в цілому, знаходиться в постійному розвитку, динаміка котрої відчувається як в діахронії, так і в синхронії. Фразеологізмам, подібно іншим мовним одиницям, властиві певні закономірності розвитку, що дозволяє говорити про системний характер фразеологічних явищ. Цей характер проявляється у відношеннях як між компонентами фразеологічних одиниць, так і між різноманітними фразеологічними одиницями. Ось чому в більш широкому плані об'єктом вивчення фразеології є фразеологічна система мови, котра включає всю сукупність її фразеологічних одиниць разом з властивими їм закономірностями розвитку.
Фразеологія - це скарбниця мови. У фразеологізмах знаходить відображення історія народу, своєрідність його культури та побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з чисто національними фразеологізмами у фразеології мають місце також і інтернаціональні фразеологізми (between Scylla and Harybda - между Сциллой и Харибдой, neither fish nor flesh - ни рыба ни мясо). Фразеологічний фонд - це складний конгломерат власне фразеологізмів певної мови та запозичених фразеологізмів. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи [38; 7].
Фразеологія вважається найбільш специфічною та національно-самобутною областю мови. Специфіка фразеологічних одиниць часто зумовлена екстралінгвістичними факторами [38; 16-21]. За допомогою фразеологічних одиниць дослідники можуть отримати тонкі відомості про народ-носій мови. Недостатньо знати фразеологічну одиницю, потрібно знати, що за нею стоїть, потрібно розглядати її у зв'язку з культурою країни, історією народу.
Перше значення слова фразеологія використовують у широкому і вузькому розумінні. До фразеології у широкому розумінні відносять ідіоми, фразеологічні сполучення і стійкі фрази (прислів'я, крилаті вирази, фрази-привітання тощо, які нерідко виходять за межі словосполучень, тобто є реченнями). У вузькому -- лише ідіоми та стійкі сполучення слів, функціонально співвідносні зі словом як номінативною одиницею мови. У цьому разі фразеологізми -- це мовні знаки вторинної номінації. Фразеологія як проміжний рівень мови знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Особливість проміжних рівнів у тому, що вони не мають власної одиниці. Її одиниці виникають на одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня. Фразеологізми виникають у синтаксисі, а функціонують на рівних правах зі словом у лексико-семантичній системі; це своєрідні лексеми-многочлени [51; 93]. Структура фразеологізму збігається зі структурою словосполучень або речень, а значення -- зі значенням лексичних одиниць.
Фразеологія як наука вивчає специфіку фразеологізмів як знаків вторинної номінації, їх значення, структуру, характер їх зовнішніх лексико-синтаксичних зв'язків, а також їх експресивно-стилістичні ознаки та системні зв'язки з іншими фразеологічними одиницями і словами. Вона також розробляє принципи виділення фразеологізмів, методи їх вивчення, класифікації і лексикографічного опрацювання. Одним із важливих завдань фразеології є дослідження її національно-мовної своєрідності, оскільки вона в кожній мові має неповторний план вираження і таким чином фіксує національний колорит мови. Саме через те переважна більїпість фразеологізмів не перекладається на інші мови [47; 226--231].
Фразеологізми - високо інформативні одиниці мови; вони не можуть розглядатися як «прикраси» або «надмірності». Подібне трактування фразеологізмів зустрічається в деяких роботах і даний час є застарівшим. Фразеологізми - одна з мовних універсалій, так як не існує мов без фразеологізмів. Фразеологія дуже багата, і історія її багатовікова.
Фразеологія - надзвичайно складне явище, вивчення котрого потребує свого методу дослідження, а також використання даних других наук - лексикології, грамматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки та лінгвокраїнознавства.
Думки лінгвістів по ряду проблем фразеології розходяться, і це досить природньо. Тим не менше, важливою задачею лінгвістів, котрі працюють в області фразеології, є поєднання зусиль та знаходження точок зіткнення в інтересах як теорії фразеології, так і практики викладання іноземних мов.
Будучи основною номінативною одиницею мови, слово, незалежно від його семантичної «складності», означає якийсь відрізок дійсності як дещо окреме та цілісне. На відміну від слова сполучення слів відповідає розчленованому відображенню явищ дійсності, знов-таки незалежно від їх внутрішнього реального злиття та неподільності. Ідіоматичність слова та мотивованість словосполучення - одна з найважливіших якостей організації мови як знакової системи. Однак, як добре відомо, у мові постійно відмічаються такі словосполучення, котрі суперечать вказаному принципу. Ці словосполучення звичайно оцінюються як фразеологічні або фразеологічно зв'язані. Вивчення фразеології, хоча й почалось порівняно недавно, досягло на даний момент таких масштабів, що небезпідставно виділяється в самостійну лінгвістичну дисципліну.
На даний час описано фразеологічний зміст багатьох творів літератури, вивчено граматичні та стилістичні властивості різних груп фразеологізмів, висловлено найрізноманітніші думки з приводу критеріїв їх визначення та класифікації, нарешті, складено та видано фразеологічні словники англійської, російської та ряду інших мов.
Разом з тим, і об'єм фразеології, і її структура розуміються різними авторами настільки по-різному, що важко очікувати, щоб у близькому майбутньому вже були знайдені якісь беззаперечні докази на користь тої чи іншої точки зору. Тому одним з найбільш актуальних завдань в області фразеології на цей момент представляється визначення самого поняття «фразеологічного зв'язку».
Легко помітити, що різноманітні групи фразеологізмів виділені на основі неоднорідних ознак. В зв'язку з цим стає зрозумілим прагнення ряду дослідників чіткіше визначити межі того, що вони вважають фразеологією, залишивши її за межами такі словосполучення, які не відповідають висунутим критеріям. Так, словосполучення, котрі багатьма дослідниками після В. В. Виноградова стали називатися «фразеологічними сполученнями», мають таку властивість, як «семантична нерозчленованість значення», тому, якщо зазначення на «нерозчленованість значення» входить у визначення фразеології , звичайно, ці словосполучення не можуть сюди входити. Були висловлені і думки про те, що «сполучення у слові хоча б двох значень автоматично перетворює кожне з них на невільне, контекстуально зв'язане [1; 32]. Якщо фразеологізми визначаються як словосполучення, значення яких немотивоване значенням, яке створене за допомогою слів, котрі організовують словосполучення, за межами фразеології мають залишитися багато так званих складових найменувань, виступаючих в якості «еквівалентів слова».
Ми маємо визнати, що самі поняття «нерозчленованості цілого», «еквівалентного слову», а також «мотивованості» не визначені с достатньою впевненістю.
Дійсно, семантична «нерозчленованість» не може бути співвіднесена з семантичною «елементарністю» або зі словотворчою нерозчленованістю. Ми говоримо про цілісність значення окремого слова, виходячи з того, що це сполучення окремих слів. Таке словосполучення неподільне, а тому воно еквівалентне слову, в звязку з чим воно має бути визначено як фразеологічне.
Однією з ознак є «немотивованість значення» (ідіоматичність) фразеологізму. Але тут знов-таки виникають труднощі різного типу. По-перше, незрозуміло, як на основі ознаки семантичної немотивованості можна віднести до фразеології і мотивовані словосполучення, як, наприклад, опустить глаза. По-друге, спірним залишається саме поняття немотивованості. Якщо на увазі мається те, що словосполучення може мати і якесь значення, то ми ніяк не можемо вважати немотивованими словосполучення камень преткновения. Напроти, це значення потрібно визнати повністю мотивованим, так як в данному словосполученні слова не можуть мати іншого значення крім того, з якого витікає значення цілого.
З іншого боку, значна частина фразеологічного складу мови складається з таких словосполучень, які характеризуються «мотивованістю» свого значення, - та не значеннями окремих компонентів, взятих в їх відносно вільних значеннях, а «буквальним» значенням цілого. Багатьом фразеологам здається більш доречно розглядати словосполучення взагалі не з точки зору їх мотивованості-немотивованості, а з точки зору «образності». Але в такому випадку об'єм фразеології прийдеться значно звузити.
Мовні одиниці всіх рівнів мови характеризуються парадигматичними та синтагматичними відношеннями. На відміну від фонем, одиниці лексики мають і третій вимір, тобто мають значення. Спосіб представлення значення визначає внутрішню форму і тим самим третій вид зв'язку даної одиниці з іншими одиницями.
Поєднуючись у мовленні згідно зі своїми значеннями, слова формують словосполучення, які представляють собою реалізацію того чи іншого синтаксичного зв'язку, або схеми конструкції. Саме останні затверджені в мові, отже, знаходяться в певних синтагматичних відносинах один з одним. Однак синтагматичне значення цілого ряду словосполучень визначається не відповідністю тій чи іншій конструкції, а їх приналежністю до різних лексичних парадигм. Цілий ряд словосполучень характеризується тим, що зв'язок між їх компонентами є детермінованим: один з компонентів словосполучення неможливий без певного лексичного оточення.
Багато фразеологів розглядають синтагматично пов'язані словосполучення в одному ряду зі словосполученнями, в яких реалізуються сталі, фразеологічно пов'язані значення слів [25; 116].
Отже, фразеологія відображає самобутню культуру народу, його вірування та традиції. До її складу входять словосполучення, котрі відрізняються сталістю та відтворюваністю своєї структури. З розвитком культури народу, розвивається і фразеологія. Тому навіть на даному етапі розвитку цієї науки не все ще відомо та досліджено.
1.2 Лінгвістична природа фразеологічних одиниць

Наприкінці 50-х років починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системності пов'язані з описом фразеологізмів як специфічних структурно-семантичних одиниць, з вивченням явищ фразеологічної варіативності, полісемії, омонімії, антонімії, з виявленням граматичних класів фразеологізмів і їх синтаксичних функцій. Виявилося, що фразеологізмам притаманні такі самі системні характеристики, як і словам.
Поряд зі словосполученнями, котрі виникають у мовлення за існуючими граматичними правилами сполучуваності слів та складаються зі слів, існують словосполучення, котрі називаються цілісними одиницями визначення того чи іншого явища та відтворюються як готові конструкції. Так, наприклад, недостатньо сильній людині говорять мало каши сьел; про мир та лад у сім'ї скажуть тишь да гладь и т.д. Такі цілісні відтворювані сполучення слів відносяться до фразеології, а самі словосполучення називаються фразеологізмами.
В сучасному мовознавстві нема однієї відповіді на питання про сутність та визначення фразеологічного звороту як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності з приводу об'єму фразеології та характеру мовних фактів, трактованих як фразеологізми. Про важливість точного визначення фразеологічної одиниці свідчить лексикографічна практика, коли в словниках в якості фразеологізмів приводяться звичайні словосполучення (военные действия) та слова (на веру).
Фразеологія - це фрагмент мовної картини світу. Предметом дослідження цієї науки виступають надслівні утворення. Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови ,їх семантика, структура ,походження, роль у мові, взаємозв'язок з іншими мовними одиницями , зокрема словом і реченням.
Фразеологічні одиниці відображають у своїй семантиці довгий процес розвитку культури народу, фіксують та передають від покоління до покоління культурні установки. Фразеологізми, як відмітив Ф. І. Буслаєв, - специфічні мікросвіти, котрі включають в себе і «моральний закон, і здоровий глузд, виражені в коротких висловах, котрі заповідали пращури в керування нащадкам» [16; 37]. Фразеологічні одиниці завжди звернені на суб'єкт, тобто «виникають вони не стільки для того, щоб описувати світ, скільки для того, щоб його інтерпретувати, оцінити та виразити в його адресу суб'єктивне відношення» [41; 82]. У центрі фразеологічного значення - сама людина, її світогляд. Світ речей людина порівнює, у першу чергу, з самою собою, проводячи аналогії з будовою свого тіла, зі своїми діями, якостями. У плані вираження це проявляється у використанні в якості компонентів фразеологічної одиниці слів - назв частин тіла та органів людини, назв його природних станів, рухів, інтелектуальних, емоційних процесів (body and soul - душою та тілом; be the heart and the soul of something - бути душею компанії; anger begins with folly and ends with repentance - злість починається з безглуздя, а закінчується каяттям; angry man open his mouth and shuts his eyes - розлючена людина втрачає розум і дає волю язику; anger and haste hinder good counsel - злість і поспіх заважають прийняти добру пораду).
Д. Н. Арутюнова говорить, що фразеологічні одиниці з «повним правом можна віднести до розряду культурно-значимих одиниць мови, так як спостереження за їх вживанням дозволили зробити висновок про мовну відміченість багатьох «донаучних» понять - архітипових, міфологічних уявлень людини про світ у всій його різноманітності» [8; 12].
В. Н. Телія висуває гіпотезу: «Система образів, закріплених у фразеологічному складі мови, служить свого роду «нішею» для кумуляції світогляду і так чи інакше пов'язана з матеріальною, соціальною або духовною культурою даної мовної спільноти, а тому може засвідчити її культурно-національний досвід та традиції» [55; 13-24].
Фразеологізми вважаються придатним грунтом для дослідження мови та культури. В. В. Виноградов відмічав: «Вивчення процесів виникнення та еволюції ідіом необхідно пов'язувати з історією суспільних форм, з історією матеріальної культури, з історією взаємодії та боротьби різних класових, національних, професіональних мов та діалектів» [17; 21]. Необхідність збору, вивчення та опису фразеологізмів як номінативних одиниць завжди була актуальною.
Питання діахронічного аспекту утворення фразеологізмів розглядались у роботах В.В.Виноградова, В.Л.Архангельского, Г.А.Селіванова, А.М.Бабкіна, Б.А.Ларіна, Ю.А.Гвоздарева, Л.И.Ройзензона, Р.Н.Попова, М.М.Копиленко, В.М.Мокіенко та ін.
Фразеологізм як мовна одиниця має не тільки особливу семантику, котра представляє собою частину мовної картину світу, здатну виражати різноманітні експресивно-оціночні відтінки в мові, але і своє походження, свої словотворчі зв'язки з іншими словами, індивідуальну етимологію та історію, певне відношення до літературної норми та місце в стилістичній системі, більшу чи меншу актуальність і, відповідно, частотність вживання у мові.
Визначення загального характеру фразеологізму дав Ш. Баллі: «словосполучення, які війшли в мову на тривалий час, називаються фразеологічними зворотами» [66]. Дослідники В.Л.Архангельский, С.Г.Гаврин, В.Н.Телія визначають фразеологізм як мовну одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки, як метафоричність, еквівалентність та синонімічність. В.В.Виноградов висував як найбільш суттєву ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність та синонімічність слову [13]. Але, на думку Н. М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність - не всім сталим виразам. Тому включення цих другорядних та залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім правильно. Вчений підкреслював, що «правильна дефініція фразеологізму неможлива без урахування його відмінностей від слова та вільного словосполучення» [66].
У своїй роботі «Фразеологія сучасної російської мови» Шанський дає наступне визначення: «Фразеологічний зворот - це відтворювана в готовому вигляді мовна одиниція, яка складається з двох і більше ударних компонентів словного характеру, фіксована по своєму значенню, складу, структурі» [66]. Лінгвіст вважає, що основною властивістю фразеологічного звороту є його відтворюваність, так як «фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці» [66]. Фразеологізми є значимими мовними одиницями, для яких характерно власне значення, незалежне від значень їх компонентів. Фразеологічний зворот складається з одних і тих же компонентів, розміщених один за одним в суворому порядку. В деяких фразеологічних зворотах відмічається різне розміщення: горіти від сорому - від сорому горіти, однак в таких фразелогізмах місце утворюючих слів закріплене в двох однаково можливих варіантних формах.
Фразеологізми відрізняються непроникністю структури. Основна масса фразеологізмів виступає в вигляді цілісних мовних одиниць.
Як і у слів, котрим властива різноманітність лексичних значень, у фразеологізмів виділяють фразеологічне значення, котре дає можливість установити його основні різновиди. Серед них виділяють ідіоматичне значення, ідіофразематичне значення та фразеоматичне значення. Будь-яка зміна фразеологічного значення є його перетворенням, і переосмислення є одним з його видів. Переосмислення - один з фразотворчих засобів, в результаті котрих виникають як фразеологічні одиниці, так і фразеосематичні варіанти, що збагачує фразеологічні ресурси мови. Найважливішими типами переосмислення є порівняння, метафора, метонімія, евфемізм. Вони виділені в залежності від вторинної та третинної фразеологічної номінації, але вивчення даного питання з цієї точки зору почалося недавно. Переосмислення - результат взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів. Це один зі способів пізнання дійсності в свідомості людини, переосмислення пов'язано з відтворенням реальних та уявних особливостей відображуваних об'єктів на основі установлення зв'язку між ними.
У складі фразеологічного значення виділяються три аспекти: сигніфікативний, денотативний та коннотативний. Деякі лінгвісти вважають, що виокремлення цих аспектів можливе тільки теоретично, так як в реальній мовленнєвій діяльності всі вони злиті воєдино. Сигніфікативний аспект фразеологічного значення - це зміст поняття, реалізований в цьому значенні. Денотативний аспект - це об'єм поняття, реалізованого на основі виокремлення мінімуму узагальнюючих ознак денотату, тобто цілого класу однорідних предметів, унікальних об'єктів або абстрактних значень. Таким чином, денотат, на відміну від денотативного аспекту значення, є екстралінгвістичною категорією, об'єктом пізнавальної діяльності людей. Ознаки денотата, виділені в результаті діяльності мислення і зафіксовані в одиницях мови, знаходять відображення у словникових дефініціях.
Конотативний аспект має велике значення у фразеологічних одиницях і це відмічається багатьма дослідниками. Конотативний аспект виражає оціночне відношення суб'єкта мовлення до дійсності. В конотацію зазвичай включають емотивний, експресивний та оціночний компоненти. Емотивність - це емоціональність в мовному заломленні, тобто чуттєва оцінка об'єкта, вираження мовними або речовими засобами почуттів, настроїв, переживань людини. Як ми знаємо, всі емоції діляться на два класи - позитивні та негативні, тому і в мові їх позначення можуть бути зведені до позитивно-емотивних та негативно-емотивних. Експресивність - це зумовлені образністю, інтенсивністю або емотивністю виразно-зображальні якості слова або фразеологізму. Без експресивності не буває емотивності, а розмежування їх неможливо. Але при цьому експресивність не обов'язково сполучається з емотивністю. Експресивність також не завжди пов'язана з оцінкою.
Професор Н.М.Шанський розглянув відмінності фразеологічних зворотів від вільних словосполучень. Фразеологізм - це стале сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням. Фразеологічні звороти відрізняються відтворюваністю, цілісністю значення, сталістю складу та структури, і, як правило, непроникністю структури [66]. Відмінності фразеологічних зворотів від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми - з компонентів словного характеру; слова виступають як грамматично єдинооформлені утворювання, а фразеологізми - грамматично різнооформлені утворювання. Таким чином, фразеологізми мають «характерний набір диференціальних признаків:
1) це готові мовні одиниці, котрі не створюються в процесі спілкування, а добуваються з пам'яті цілими. На відміну від вільних словосполучень, котрі створюються нами безумовно в процесі мовлення, фразеологізми використовуються в готовому вигляді такими, якими вони закріпилися в мові, якими їх утримує наша пам'ять;
2) це складні мовні одиниці, вони створюються поєднанням декількох компонентів, не зберігаючи при цьому значення самостійних слів;
3)в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, в яких складові компоненти мають два і більше основні наголоси;
4)вони володіють постійністю складу. Той чи інший компонент не можливо замінити близьким за значенням словом, в той час, як вільні словосполучення допускають заміну у своєму складі;
5) дослівна неперекладність фразеологізмів;
6) граматична категоріальність, тобто здатність усього звороту виступати в ролі одного члена речення (сторч головою -- обставина способу дії, шкіра та кістки -- означення);
7) сталість граматичної форми також властива для фразеологічної одиниці. Кожний член фразеологічного словосполучення відтворюється з певною граматичною формою, котру не можна самовільно замінити;
8) для більшості фразеологізмів характерний сталий порядок слів. Не можна міняти місцями компоненти, котрі входять до складу сталого виразу.
Фразеологізми мають володіти всіма згаданими властивостями, котрі відрізняють їх від вільних словосполучень [66].
Фразеологізм має свої, тільки йому властиві категоріальні ознаки, котрі разом дозволяють, з одного боку, виділити його в самостійну одиницю мови, а з іншого - відмежувати його від інших мовних одиниць. Такими ознаками виступають наступні:
· лексичне значення;
· компонентний склад;
· наявність граматичних категорій.
Фразеологізм та слово мають спільні ознаки: лексичне значення та граматичні категорії.
Наявність у фразеологізмі лексичного значення практично доказуються не тільки тим, що його можна пояснити, але й тим, що фразеологізм та слово можуть бути співвіднесені по лексичному значенню як синоніми.
Наявність у слові і фразеологізмі граматичних категорій підтверджується відношеннями та зв'язками між фразеологізмом та словом в реченні, котрі нічим не відрізняються від відношень та зв'язків між самими словами в реченні: фразеологізм може узгоджуватися зі словом, управляти словом та, навпаки, може приєднуватися до слова.
Лексичне значення фразеологізму та його граматичні категорії створюють склад його (на відміну від його форми), з якими зв'язується лексико-граматична характеристика фразеологізму, тобто віднесеність його до певного розряду.
Отже, фразеологізми - це не лише сталі вирази, це засіб для вивчення культури народу, які характеризуються певними ознаками та поділяються на різні групи на основі лише їм властивих відмінностей. Це непроникні вирази, котрі відтворюються у мові цілими та потребують подальшого вивчення, адже в сучасному мовознавстві не існує єдиного визначення щодо сутності фразеологізму як мовної одиниці.
1.3 Лексико-граматична структура сталих виразів

В основі класифікації російських фразеологічних одиниць лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення - семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення немотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з'їсти).
Фразеологічні єдності - тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).
Фразеологічні сполучення - це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).
Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип - фразеологічні вирази, що об'єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися - в ліс не ходити.
Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так - стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.
Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в них пов'язані за правилами граматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів.
В сучасному мовознавстві академіком В. В. Виноградовим була досить детально розроблена класифікація граматичної структури фразеологічних одиниць. До числа основних типів сталих виразів належать наступні:
1. Фразеологічні одиниці зі структурою речення. Вони мають у своєму складі компоненти, котрі співвідносяться як підмет та присудок (+ другорядні члени речення): One wouldn't say boo to a goose, one wouldn't hurt a fly (мухи не образить). Як правило, фразеологічні одиниці, утворені за зраком складних речень, є прислів'ями: All is fish that comes to his net (він в усьому шукає користь), fish and visitors smell in three days (риба та гості псуються через три дні, не слід зловживати гостинністю), every white has its black, and every sweet - its sour (даремно й чиряк не вискочить, все має свою причину), experience keeps a dear, but fools learn in no other (досвід дається дорого, але дурнів нічим іншим не навчиш);
2)Фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення:
Дієслівні ФО
Дієслівні ФО володіють узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об'єктивованою в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу. У реченні дієслівні ФО виконують синтаксичну функцію присудка та поділяються на наступні підкласи:
1. Найчисельніший підклас становлять ФО зі структурою дієслово+іменник. Take the bit and the bullet (змиритися з приниженнями заради особистої користі), bear the cap and bells (робити із себе шута), to see the elephant (здобути життєвий досвід), to play the bear (грубо поводитися), to raise/wake snakes (розпочати сварку), to smell a rat (почуяти недобре, відчути нечесну гру).
До цього ж підкласу відноситься підвид фразеологізмів з препозитивним розширенням іменника присвійним займенником: дієслово+присвійний займенник+іменник quarrel with one's bread and butter (діяти не для своєї користі, а проти неї), to cook somebody's goose (зруйнувати чиїсь плани), eat one's cake and have it (намагатися поєднати непоєднуване), eat somebody's bread and salt (бути чиїмось гостем).
2. Підклас дієслово+прикметник+іменник, постійним компонентом яких є прикметник:
to beat a dead horse (даремно витрачати зусилля), make buckle and tongue meet (зводити кінці з кінцями), to back the wrong horse (зробити поганий вибір).
3. Підклас дієслово+іменник+прийменник+іменник: take the bull by the horns (взяти бика за роги), to let the cat out of the bag (видати секрет).
Також сюди відносимо ФО, розширені за рахунок прикметників чи присвійних займенників:
To help a lame dog over a stile (допомогти комусь в біді), to have bats in one's belfry (бути не при своєму розумі, не всі дома).
4. Підклас дієслово+іменник+іменник: To die a dog's death (померти, як собака).
5. Підклас дієслово+підрядний сполучник+дієслово: підрядні сполучник у даній схемі вживається «like/as», як, ніби. Тo run like a deer/hare/rabbit (втікати як олень, заєць, кріль), to grin like a Cheshire cat (сміятися як Чеширський кіт).
6. Підклас дієслово+сурядний сполучник and+дієслово, а також складні ФО зі структурою дієслово+іменник+ сурядний сполучник and+дієслово+іменник із розширенням іменників: To give a dog a bad name and hang him (дурна слава пристає намертво), to run with the hare and hunt with the hounds (служити і вашим і нашим, вести подвійну гру), to strain at a gnat and swallow a camel (звертати увагу на дрібниці і не помічати головного).
Цей список доповнюється й іншими структурами на зразок дієслово+прийменник+іменник; дієслово+іменник+прислівник; дієслово+іменник+прийменник та ін.
Субстантивні ФО
Субстантивними називаються ФО з узагальнено-предметною семантикою, об\'єктивованою в граматичних категоріях роду, числа та відмінка. У реченні субстантивні ФО виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка.
Виділяються такі підкласи субстантивних ФО:
1. ФО зі структурою прикметник+іменник і атрибутивним зв'язком між компонентами: An early bird (рання пташка), a lazy/dirty/big dog (ледащо, наволоч, велика собака), a fat cat (жирний кіт, багата людина), a white elephant (білий слон, контракт, у якому прибуток набагато перевищить очікувані результати).
2. Підклас іменник+іменник. An animal spirit (життєрадісність), a publicity hound (любитель самореклами).
3. Підклас іменник+прийменник+іменник з можливим розширенням за рахунок прикметників: A wolf in sheep's clothing (вовк в овечій шкурі), a jackdaw in peacock's feathers (ворона з крилами павича) (іменник+прийменник+іменник+іменник), a cuckoo in the nest (небажаний гість), a beggar on horseback (вискочень, вискочка).
4. Підклас дієприкметник+іменник: A lost sheep (людина, котра збилася з істинного путі), a willing horse (роботяга). Також можливі й інші конструкції.
Ад'єктивні ФО
Ад'єктивними називаються ФО, яким притаманне категоріальне значення атрибутивності, здатність виражати статичну ознаку предметів. У реченні вони виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. ФО, які мають у складі підрядний сполучник as (прикметник є стрижневим елементом, а іменник - елементом залежним): (as) greedy as a wolf (жадібний як вовк), (as)weak as a cat (зовсім безсилий), (as)cross as a bear (сердитий мов звір), (as) slippery as an eel (голими руками не візьмеш, верткий), (as) close as an oyster (німий як риба), (as) cheerful as a lark (веселий як жайворонок).
За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групи фразеологізмів : неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти .
Значення частини неподільних фразеологізмів не мотивується значенням складників-слів( за вухом не свербить, на гарячому зловити ,дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов'язане із семантикою слів, що входять до їх складу (мозолити язика, знати пальці). Деякі неподільні фразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих ,не вживаних у сучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живого синтаксичного зв'язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити з пантелику ; от тобі й на , пиши пропало.
Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів . що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваних слів. Сюди належать і приказки ,прислів'я , афоризми. Наприклад: зачепити честь(самолюбство ,гордість, інтереси ); порушити питання (справу); охопити оком (поглядом ,зором); сльозами горю не поможеш.
Отже, фразеологічні одиниці поділяються на групи на основі певних ознак. Тому існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць: класифікація на основі структурно-граматичної організації та семантична класифікація. У свою чергу, за граматичною структурою сталі вирази бувають дієслівними, субстантивними, ад'єктивними та адвербіальними. Клас дієслівних сталих виразів вважається найчисельнішим.
1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць

Метод представляє собою певний підхід до явища, котре вивчається, певний комплекс положень, наукових та чисто технічних прийомів, застосування котрих дає можливість вивчити дане явище. Тому метод завжди є системою.
Фразеологізми - значно складніші утворення, ніж слова. Особливості фразеологізмів, їх відмінності від перемінних словосполучень, аналіз типів їх значень, структури, залежності компонентів, узуального та окказіонального вживання потребують особливих методів вивчення. Зважаючи на багатогранність фразеології жоден окремий метод не може претендувати на монопольне положення. Але який би спеціальний метод не використовував фразеолог, він використовує загальні положення діалектичного методу, принципи котрого конкретизуються у сфері фразеології. Особлива увагу звертається на протиріччя об'єкта, котрі представляють собою рухому силу його розвитку.
Метод вивчення фразеологічної одиниці запропонувала Н. Н. Амосова [2; с.71-72]. Вона розробила контекстологічний метод вивчення фразеологізмів. Основні принципи цього методу мають лягти в основу будь-якого методу вивчення фразеології: максимальна об'єктивність в розгляді явищ, котрі вивчаються, необхідність врахування специфіки мови, котра вивчається, вивчення фразеологічних одиниць в умовах їх речового вжитку, з'ясування характеру участі лексичних значень слів в здійсненні даним словосполученням номінації, вивчення контекстуальної взаємодії слів в їх сполученнях та структури даного словосполучення.
Кроком вперед у методології вивчення фразеологічних одиниць є варіаційний метод, запропонований Архангельським [4]. Особливостями даного методу є наступні:
1. комплексне вивчення особливостей компонентів фразеологічних одиниць, виокремлення фразеологічного рівня мовної структури, увага, котру автор приділяє постійним і перемінним компонентам фразеологічних одиниць;
2. підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіцій фразеологічних одиниць, котрі спостерігаються в конкретних актах комунікації в певний хронологічний період;
3. виокремлення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.
Необхідно відмітити переваги варіаційного методу, котрі видно навіть з простого перерахунку його характерних особливостей.
Метод фразеологічного аналізу являється методом синхронного дослідження в статиці та допускає притягнення історичних даних у випадку необхідності.
Даний метод припускає виділення істотних ознак плану змісту і плану вираження, що дозволяє перейти від субстанції до форми та визначає межі між різними класами фразеологізмів.
Цей метод передбачає підхід до фразеології як до асиметричної мовної системи, котра являє собою єдність субстанції, структури та функцій, а також припускає вивчення фразеологізмів в їх мовленнєвому узуальному та акказіональному вжитку в різноманітних контекстах, без чого специфіка фразеологізмів не може бути повністю виявлена.
За допомогою фразеологічного методу аналізуються різноманітні аспекти фразеології, що дає можливість вивчити фразеологічний фонд англійської мови в усій його багатогранності. Нижче приводяться найважливіші аспекти вивчення фразеології:
1. виокремлення фразеологізмів за допомогою показників їх сталості та установка показників різноманітних ступенів сталості;
2. підхід до фразеологічної сталості як до явища комплексного: вивчення сталості використання фразеологізмів, сталості їх значення, лексичного складу, морфологічної та синтаксичної сталості, а також неможливість утворення фразеологізмів за структурно-семантичною моделлю перемінного складу слів. Розгляд сталості ідіоматизмів як відправної точки для вивчення сталості фразеологізмів других типів. Установка різнооформленості фразеологізмів згідно з висунутими узуальними та оказіональними показниками різнооформленості;
3. відмежування фразеологізмів від складних слів, змінних сполучень слів та індивідуально-авторських зворотів - цитат та утворень проміжного характеру;
4. аналіз системних зв'язків у сфері фразеології (ієрархічність, синонімія, антонімія);
5. виокремлення сем у фразеологічному значенні;
6. структурно-семантична класифікація фразеологізмів згідно висунутим параметрам сталості;
7. виокремлення залежності компонентів, виходячи з їх лексичної або семантичної або тільки лексичної інваріантності;
8. виокремлення різноманітних способів фразоутворення;
9. аналіз модельованості-немодельованості;
10. контекстуальний аналіз узуального та оказіонального використання фразеологічної одиниці;
11. виокремлення різноманітних типів дистрибуції фразеологізмів.
Інтерпретація суті сталих виразів неможлива без аналізу їх семантичної структури, знання їх семантичних особливостей та ознак. Визначити ці особливості можна з точки зору теорії семантичних полів.
У сучасній лінгвістиці для семантичного поля постулюється наявність інтегральної семантичної ознаки, котра поєднує всі одиниці поля і зазвичай виражається архілексемою [35; 38].
Отже, до питання вивчення фразеологізмів можна і потрібно підходити з різних сторін, щоб якнайповніше розкрити питання сутності фразеологічної одиниці.
Розділ ІІ. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками

2.1 Сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці

Особливу групу складають фразеологічні одиниці, котрі представляють собою поєднання слів за допомогою сполучників. Сполучник - службова частина мови, котра формує звязок між частинами складного речення, між окремими реченнями в тексті, а також між словоформами в складі простого речення. За допомоги більшості сполучників виділяються сурядні та підрядні зв'язки. Специфіка сполучника заключається в тому, що його контакт з синтаксичною конструцією незакріплений ніякими формальними показниками. За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфологічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, буцімто) [75]. Похідні сполучники виникають у результаті лексичної десемантизації повнозначної словоформи, наприклад, «хоча», або в результаті складання, наприклад, «до того як».
За кількістю займаних у реченні позицій сполучники поділяються на одномісні та неодномісні. До одномісних належать ті сполучники, які розташовані між сполучуваними частинами тексту, наприклад, «і», «але». Неодномісні сполучники поділяються на багатомісні та двомісні. Перші є послідовністю позиційно роз'єднаних елементів, що, як правило, повторюються. Двомісні сполучники - це поєднання двох формально не співпадаючих і позиційно роз'єднаних елементів. У творенні таких сполучників беруть участь частки, модальні слова, фразеологізми та стійкі словосполучення.
Існує два види сполучників: сурядні та підрядні. Сурядні в свою чергу діляться на:
1. сполучні;
2. протиставні;
3. розділові;
4. градаційні.
Перші виражають відношення перерахунку: прийшов і переміг; другі - відносини різниці, розбіжності: вантаж для них здавався би легкий, та лебідь рветься в височінь, рак посувається назад, а щука тягне в воду. Треті означають відношення взаємо виключення: чи пан, чи пропав; четверті, називаючи явища існуючі, виділяють одне з них як більш важливе: він не лише може читати по-французьки, але також і писати.
Головним структурним компонентом в таких сталих виразах виступає саме сполучник. Спроба видалити сполучник зі складу словосполучення призводить до розпаду фразеологічної одиниці. До числа фразеологізмів зі сполучником відносяться:
1) Фразеологізми з підрядними сполучниками. Наприклад: как в воду смотреть, чорный как смоль, что посеешь то и пожнешь; as well as, as the call so the echo (как аукнется, так и откликнется), as the old cock srows, so does the young (яблуко від яблуні недалеко падає), as good as gold (золото, а не дитина); хоч стій хоч падай, хоч сядь та плач;
2) Фразеологічні одиниці з сурядним сполучником (ни рыба ни мясо, ни то ни се, спит и видит, ни взад ни вперед, вдоль и поперек, и нашим и вашим, будет и на нашей улице праздник, ни сват ни брат, good and hard (основательно), dot and carry one (арифметичні задачі), neither fish nor flesh, not to hear a day nor door (мати поганий слух), bag and baggage (з усіма речами), the fool thinks he is wise, but the wise man knows himself to be a fool - дурень вважає себе розумним, а розумний признає себе дурнем.
Так як предметом нашого дослідження виступають фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками, то детальніше ми зупинимось на англійських та російських сталих виразах, компоненти котрих поєднані сурядним сполучником and (и). Адже саме цей сполучник найчастіше зустрічається в фразеологічних одиницях, поєднаних за допомогою сурядного сполучника.
По структурі ці звороти мають наступний вигляд:
1) Два незалежні слова, поєднані сполучником and (each and all - всі без різниці, between grass and hay - в юності, great and small - люди різного звання, рангу);
2) Словосполучення та слово поєднані сполучником and (fair and softly go far in a day - ввічливістю та м'якістю можна багато чого досягти, grin and bear it - мужньо переносити страждання);
3) Словосполучення поєднане з іншим словосполученням за допомогою сполучника and (feast today and fast tomorrow - разом густо, разом пусто).
У фразеологічних зворотах сполучник даного типу має велике значення. Наприклад, візьмемо фразеологізм in flesh and blood, що в перекладі означає «власною персоною». Якщо з цього фразеологізму забрати сполучник, стане неможливим зрозуміти, що саме малося на увазі. В цьому разі це словосполучення в кращому випадку буде перекладено на українську як «тілесного кольору крові», що втрачає будь-який зміст. Звернемося до іншого прикладу: фразеологічний зворот cry with one eye and laugh with the other (як бути нещирим) припинить своє існування в разі видалення з нього сполучника. Сенс виразу буде повністю втрачено.
Компоненти фразеологічних одиниць перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:
1) синонімічність компонентів ( to dig and delve - копатися)
2) співвідношення цілого та компонентів (for ever and a day - назавжди, a thousand and a one - багато, a hundred and one - багато);
3) однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника (again and again - знову і знову, by and by - один за одним, безперервно, about and about - дуже схожі, однакові, half and half - наполовину).
4) антонімічність компонентів (blow hot and cold - коливатися, black-and-white film - чорно-біла плівка, day in and day out - з дня в день, day and night - цілу добу, first or last - рано чи пізно, far and near - вздовж і поперек, be bought and sold - бути проданим та зрадженим);
5) паронімічність компонентів (dribs and drabs - кіт наплакав, bouquets and brickets - хвала та хула, between and betwixt - ні те ні інше, посередині, forgive and forget - простити значить забути образу);
6) використання власних назв історичного значення (David and Jonathan - нерозлучні друзі(Біблейські імена), between Scylla and Charybdis - в безвихідному положенні, Darby and Joan - любляче подружжя похилого віку), Brown, Jones and Robinson - прості рядові англійці.
Також нами було виділено дві цікаві групи фразеологізмів з сурядним сполучником - фразеологізм, однорідні компоненти якого пов'язані сурядним сполучником та утворюють складне слово: tea-cup-and-saucer-comedy - досить пристойна комедія; cape-and-sword comedy - комедія плаща та шпаги (в якій існує інтрига); butte-and-egg man - легковажний марнотрат, bread-and-butter letter - лист, котрий виражає подяку за гостинність; a life-and-death struggle - смертельна битва;
- фразеологізми, слова яких римуються між собою: by hook or by crook - будь-якими способами; between the cup and the lip a morsel may slip - не кажи «гоп», поки не перескочиш; be out and about - вийти після хвороби; children and fools must not play with edged tools - діти та дурні не повинні гратися гострими інструментами.
Так як самі сполучники діляться на декілька типів, то і фразеологізми, у свою чергу, на цій основі розділяються на певні види, а саме фразеологізми з сурядними та підрядними сполучниками. Так як предметом нашого дослідження виступають фразеологічні одиниці, до складу яких входять сурядні сполучники, то в наступних параграфах ми розглянемо їх більш детальніше на матеріалі англійської та російської фразеології.
2.2 Англійські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками

Найбільш поширеною класифікацією англійських фразеологічних одиниць вважається тематична класифікація. В її рамках різними ученими виділяються групи фразеологізмів по семному складу значень. Класифікація має основні типи, сформовані по наявності основної архісеми. Наприклад: фразеологізм испытывать эмоции відноситься до груп, які саме емоції (страх, переживання і т.д.).
За іншою класифікацією фразеологізми поділяються на групи за співвіднесеністю з частинами мови (так звана смислова класифікація). В основу розподілу покладено приналежність основного слова до певної частини мови [36].
Згідно цієї класифікації, існує декілька типів фразеологізмів, до складу яких входять сурядні сполучники: субстантивні ФО, ад'єктивні ФО, адвербіальні вирази та дієслівні ідіоми. Далі ми розглянемо їх більш детально.
Субстантивні звороти. Серед фразем з сурядною структурою субстантивні звороти являються найчисельнішими. Більшість їх має у своєму складі сполучник and. В структурному відношенні вони розпадаються на дві групи:
1. двочленні субстантивні фраземи: the life and the soul (головний організатор), wear and tear (втома);
2. Трикомпонентні та багатокомпонентні субстантивні фраземи. Кількість таких фразем у мові невелика: the long and the short of it (коротше кажучи), the Red, White and Blue (англійський державний прапор).
Кількість багатокомпонентних фразеологізмів перевищує число трьохкомпонентних фразем: bone of the bone and the flesh of the flesh.
Повнозначні компоненти, як правило, належать до однієї частини мови.
З точки зору числа, в якому вживаються компоненти, двокомпонентні фраземи діляться на наступні групи:
1) обидва компоненти в однині: Jack and Jill (хлопець та дівчина);
2) Обидва компоненти в множині: ins and outs (всі ходи та виходи);
3) Перший компонент в однині, а другий у множині: dust and ashes (прах та тлін);
4) Другий компонент в однині, а перший у множині: cakes and ale.
Число, в якому стоять компоненти цих фразеологізмів, фіксоване.
Можна виділити наступні види сурядного зв'язку компонентів фразем, в рамках яких ми відмітимо і семантичні особливості розглянутих зворотів:
- Сполучниково-сурядний зв'язок. Цей вид зв'язку зустрічається субстантивних фраземах наступних типів:
1. В парно синонімічних зворотах типу airs and graces, babes and sucklings. Відмінн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.