На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Дистрибуця. Дистрибутивний аналз як методика дослдження мови на основ оточення (дистрибуцї, розподлу) окремих одиниць у текст. Методика безпосереднх складникв. Трансформацйний аналз, його використання в теорї практиц машинного перекладу.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 15.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
Реферат на тему
Дистрибутивний аналіз.
Методика безпосередніх складників.
Трансформаційний аналіз - методи лінгвістичних досліджень
ПЛАН

1. Дистрибутивний аналіз
2. Методика безпосередніх складників
3. Трансформаційний аналіз
4. Використана література.
1. Дистрибутивний аналіз

Основні принципи дистрибутивної методики розро-бив у 20-х роках XX ст. Л. Блумфільд, а в 30--50-х роках їх розвинув 3. Харріс, якого вважають творцем цієї методики.
Дистрибуція (від лат. distributio «розподіл») -- сукупність усіх оточень, у яких перебуває досліджуваний елемент на відміну від оточень інших елементів.
Дистрибутивний аналіз -- методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті.
Це своєрідний дешифрувальний підхід за принци-пом сентенції «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти» (назвіть мені оточення елемента, і я скажу, про який елемент ідеться). Можливість використання дистрибутивної методики при аналізі мовних явищ ви-ходить із розуміння, що кожна мовна одиниця має своє особливе оточення, тобто в дистрибутивних властивос-тях мовної одиниці реалізуються її внутрішні власти-вості, які відображають її функціональну роль. Немає двох одиниць, оточення яких би повністю збігалося. Деякі одиниці мови мають навіть одиничну дистрибу-цію, як, скажімо, укр. гайнувати поєднується лише зі словом час, англ. am вживається тільки з І, нім. bin -- з ich, a bist -- з du. Навіть коли дві одиниці абсолютно однаково звучать, наприклад, укр. мати (іменник) і мати (дієслово), англ. two [tu:] «два» і too [tu:] «та-кож», то вони мають різне сусідство: іменник мати поєднується з прикметниками та присвійними займен-никами {добра старенька мати, моя, наша мати), діє-словами (мати прийшла), а дієслово мати з іменником у знахідному відмінку (мати успіх); після англ. Two [tu:] можуть іти іменники (/ have two [tu:] sons «Я маю двох синів»), тоді як частка too стоїть, як правило, в кінці фрази і не може мати ад'юнктів (/ am too [tu:] «Я також», І have too [tu:] «Я маю також»).
На основі аналізу дистрибуції мовних елементів ви-діляють дистрибутивні класи. Існує таке дистрибутивне правило: якщо два елементи перебувають в одному й тому самому оточенні, то вони належать до одного класу.
Перед лінгвістом у дистрибутивному аналізі стоять такі завдання (їх можна інтерпретувати і як послідов-ні етапи аналізу): 1) сегментація тексту (мовленнєвого потоку) на одиниці певного рівня (звуки, морфи, слова тощо); 2) ідентифікація виділених одиниць, тобто об'єднання їх у певні класи (фонеми, морфеми, лексе-ми тощо); 3) виявлення відношень між виділеними класами. Для ідентифікації мовних одиниць викорис-товують прийом субституції (в межах того самого ото-чення підставляють різні елементи):
Я купив п'ять книг
Я купив п'ять олівців
Я купив п'ять яблук
Я купив п'ять картин
Я купив п'ять жоржин тощо.
В одному і тому самому оточенні взаємозамінні еле-менти належать до одного дистрибутивного класу. У наведеному прикладі це клас обчислюваних іменників (див. неможливість фрази *Я купив п'ять молок, вод тощо).
При визначенні класів іноді виникають такі труд-нощі:
два елементи в одному оточенні взаємозаміню-ються, а в іншому -- ні. Наприклад: Я написав листа, *Я написав борщ; Я зварив борщ, *Я зварив листа; Це гарний лист, Це гарний борщ. У цьому випадку елементи належать до одного класу;
один елемент може замінятися двома чи більше послідовними елементами. Наприклад: Я писатиму лист, Я буду писати лист. У цьому разі елементи належать до одного класу, але різних підкласів (тут дієслова майбутнього часу, але перше становить синте-тичну форму, а друге -- аналітичну);
та сама форма трапляється в різних позиціях, як було показано вище на прикладі англ. [tu:]. У такому разі ця форма представляє різні класи елементів.
Розрізняють три типи дистрибуції: доповняльну, контрастну та вільного варіювання. Це розрізнення ду-же важливе- для ідентифікації досліджуваних мовних одиниць.
Мовні одиниці знаходяться у відношенні допов-няльної дистрибуції, коли кожна з них трапляється в такій сукупності контекстів, у якій не трапляється жодна з інших, тобто коли мовні одиниці не трапля-ються в однакових оточеннях. Так, звуки [и] та [і] знаходяться у доповняльній дистрибуції, оскільки [и] на відміну від [і] не може стояти на початку слова і після м'яких приголосних. Якщо ж мовні одиниці перебувають у тих самих оточеннях і при цьому роз-різняють їх значення, то вони знаходяться в контрас-тній дистрибуції. Наприклад, звуки [и], [а], [у], [є] (бик -- бак -- бук -- бек). Коли ж певні мовні одиниці трапляються у тому самому оточенні і при цьому не розрізняють форм слів або значень, то вони знахо-дяться у стані вільного варіювання. Наприклад, пост-фікси -ти і -ть в інфінітиві (любити -- любить), за-кінчення -ові(-еві), -у(-ю) в давальному і місцевому відмінках іменників другої відміни (батькові -- батьку, кобзареві -- кобзарю).
Дистрибутивний аналіз набув широкого застосуван-ня в лінгвістиці. Він може бути використаний для ана-лізу мовних одиниць будь-якого рівня. За його допо-могою можна встановлювати систему фонем і морфем будь-якої мови, значення полісемічних слів, семантич-ну відстань між словами певної лексико-семантичної категорії тощо. Так, для встановлення системи фонем використовують три правила: 1) якщо два звуки ма-ють однакову дистрибуцію і не розрізняють смислу, то вони становлять варіанти однієї фонеми (рос. [г] і [у]; див.: [нлга] і [нлуа], [гъллва] і [уъллва]); 2) якщо два звуки мають однакову дистрибуцію і розрізняють смисл, то вони є різними фонемами (гад, вад, зад, лад, над, рад, сад, чад; кут, кат, кит); 3) якщо ж два звуки ніко-ли не трапляються в одному оточенні, то вони є предс-тавниками однієї фонеми (рос. [ы] і [и]). Дистрибутив-ний аналіз для встановлення системи фонем українсь-кої мови використала В. С. Перебийніс [Перебийніс 1970].
Ефективне застосування знайшов дистрибутивний аналіз у лексикології. За його допомогою легко розме-жовують значення полісемічних слів. Так, скажімо, нас цікавить, в одному чи в двох різних значеннях вжито дієслово грати в реченнях Учень грає на скрипці і Учень грає на нервах. Для того щоб відповісти на це запитання, необхідно поширити обидва речення з ура-хуванням усіх можливих оточень слова грати. Поши-рення за рахунок додатка в давальному відмінку Учень грає на скрипці учителю, Учень грає на нервах учите-лю не виявляє різниці. Однак це ще не всі дистрибу-тивні можливості дієслова грати. Перше речення мож-на поширити ще так: Учень грає на скрипці учителю романс. У другому реченні дієслово грати не може ма-ти поширення за рахунок прямого додатка (грати що). Отже, дієслово грати в наведених реченнях вжите в різних значеннях («виконувати що-небудь на музич-ному інструменті» і «дратувати кого-небудь»), оскіль-ки воно в цих реченнях має різну дистрибуцію. Дані, одержані за допомогою дистрибутивного аналізу, мо-жуть бути інтерпретовані мовою символів. Так, дист-рибутивною формулою дієслова грати в першому зна-ченні буде NnVgprpNjNjNa, а в другому -- NnVsPrpNjNd, де N -- іменник, V -- дієслово, ргр -- прийменник, п, 1, d, a -- відмінки (називний, місцевий, давальний, знахідний), 3 -- третя особа. Як правило, багато-значні дієслова диференціюють свої значення уже на найбільш узагальненому синтаксичному рівні: різні значення реалізуються в різних (неоднакових) син-таксичних конструкціях. Пор.: Хлопець несе одеко-лон і Від хлопця несе одеколоном, де значення «до-ставляти щось кудись» дієслова нести реалізується у двоскладному реченні з підметом і прямим додатком (NnV3Na), а значення «поширюючись повітрям, става-ти відчутним» у безособовому реченні (prpNgV3Ni). Пор. ще рос: взорваться от чего (от мины) і взор-ваться чем (яростью), разойтись с кем і разойтись в чем (во взглядах), вспыхнуть от чего (от огня) і вспыхнуть как (зло), вертеть что (сигарету) і вер-теть чем (сигаретой).
Отже, дистрибутивний аналіз дає змогу точніше й об'єктивніше вивчати й описувати мовні явища. Оскіль-ки результати цього аналізу можна формалізувати, то во-ни можуть бути інтерпретовані мовою математики.
Практичне застосування дистрибутивний аналіз знайшов не тільки в лінгвістичних дослідженнях, а й у машинному перекладі (перш ніж перекласти речення з багатозначним словом чи омонімами, машина на основі їх оточення повинна визначити значення цих неод-нозначних форм), а також у методиці викладання мов у вищій і середній школі. Наприклад, відомо, що значні труднощі викликає розрізнення російських прикметни-ків і прислівників у формі вищого ступеня порівняння. Єдиний засіб, який може використати вчитель, -- посла-тися на оточення цих форм: якщо аналізована форма відноситься до іменника, то це буде прикметник, якщо до дієслова, то це прислівник (Истина дороже. Ку-пил дороже). Це ж стосується розрізнення омоні-мічних форм англійських іменника, дієприкметни-ка (present participle) і герундія (The reading isn't interesting, He is reading, I am fond of reading, I couldn't help reading), німецьких прикметників і прислівників (Er ist sehr gluchlich. Er lebt gliicklich). Дуже важливим є врахування дистрибуції у процесі засвоєння слів іноземної мови, денотативний обсяг яких не збігається з їх перекладними відповідниками. Так, скажімо, значення «огрядний» передається різ-ними словами англійської мови залежно від того, кого стосується ця ознака -- дитини, жінки чи чоловіка (stout man, але plump woman), значення «високий» пе-редається словом high, якщо йдеться про неістоту (high tree, high mountain), і словом tall, коли це стосується істоти (tall girl, tall youth).
2. Методика безпосередніх складників

Дистрибутивний аналіз перебуває в тісному зв'язку з методикою безпосередніх складників.
Методика безпосередніх складників (БС) -- прийом подання сло-вотвірної структури слова і синтаксичної структури словосполучен-ня та речення у вигляді ієрархії складових елементів.
Основні принципи метод и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.