Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Поняття та сторя математичної методики в лнгвстиц. Статистичн закономрност як основа органзацї словника тексту будь-якої мови. Математичн методи в дослдженн мови. Напрями математичної лнгвстики: лнгвостатистика та стилостатистика.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 15.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
Реферат на тему
Застосування математичних методів у мовознавстві
ПЛАН

1. Поняття та історія математичної методики в лінгвістиці.
2. Лінгвостатистика.
3. Застосування математичних теорій.
4. Використана література
1. Поняття та історія математичної методики в лінгвістиці.

Застосування математичного (точніше, кількісного) критерію в мовознавчих дослідженнях відоме з давніх часів. Такі лінгвістичні поняття, як фонетичний закон, продуктивність морфем, критерій спорідненості мов то-що ґрунтувалися певною мірою на кількісних харак-теристиках. Звукові відповідники, що часто фіксу-ються в мові чи декількох споріднених мовах, є законо-мірними на відміну від аномалій, котрі є рідкісними. Ті морфеми, що часто використовуються для творення нових слів, є продуктивними. Спорідненими мовами є такі, які мають більше спільних рис, ніж неспоріднені. Однак раніше математичний критерій використову-вали стихійно і спорадично. Зараз його застосовують свідомо і цілеспрямовано.
Активне використання математичних методів у ви-вченні мови почалося в середині XX ст. Стимулом для цього послужили перспективи машинного перекладу. У процесі обробки текстів для їх уведення в машину бу-ло одержано різноманітні кількісні оцінки окремих фактів мови, які згодом виявилися корисними не тіль-ки для створення математичних моделей мови, а й для лінгвістичної теорії. Оскільки мова -- це ймовірнісна, а не жорстко детермінована система, то для її пізнання квантитативні методи, пов'язані з дослідженням час-тотних, ймовірнісних, градуальних та інших нелогіч-них характеристик, не тільки бажані, але й необхідні.
Розрізняють кількісні й статистичні методи. Кіль-кісні методи зводяться до простого підрахунку час-тоти вживання мовних одиниць. Статистичні ме-тоди передбачають використання різних формул для виявлення правил розподілу мовних одиниць у мов-ленні, для виміру зв'язків між мовними елементами, для встановлення тенденцій у розвитку та функціону-ванні мови та для встановлення залежності між якіс-ними й кількісними характеристиками мови.
Математичні методи мають самостійну цінність у дослідженні мови і, крім того, можуть входити як складова частина в інші методи. Останнім часом вико-ристання цих методів до вивчення мовного матеріалу значно зросло, і можна говорити, що в математичній лінгвістиці виокремилися два розділи, або напря-ми, -- лінгвостатистика і стилостатистика.
2. Лінгвостатистика.

Основна увага лінгвостатистики звернена на дос-лідження того, що в мові визначається правом вибору мовця, а що зумовлено її іманентною структурою і як ці два параметри кількісно співвідносяться між собою. Виявляється, що одиниці будь-якого мовного рівня ма-ють сталі для певного періоду кількісні показники їх використання. Подібність між членами одного мовно-го колективу полягає не тільки в тому, які мовні оди-ниці (фонеми, лексеми, граматичні форми і синтаксич-ні конструкції) вони використовують, а й у тому, як часто вони їх уживають. Отже, стає зрозуміло, чому нині такого великого поширення набули так звані частотні словники, у яких слова розташовані не за алфавітом, а за спадом частот, тобто першим іде найбільш частотне слово, за ним слово нижче рангом за частотою від пер-шого і т.д. Відомі такі частотні словники: Yosselson H. The Russian Word Count and Frequency Analysis of Grammatical Categories of Standard Literary Russian. -- Detroit, 1953; Штейнфельдт Э. А. Частотный словарь современного русского литературного языка. -- Таллинн, 1963 (перевидавався в Москві в 1969 і 1973 pp.); Частотный словарь русского языка / Под ред. Л. Н. Засориной. -- М., 1977. В Україні в 1981 р. вийшов дво-томний «Частотний словник сучасної української ху-дожньої прози». Частотні словники мають велике практичне значення. На їх основі створюють підруч-ники іноземних мов, тексти яких будуються на най-більш уживаній лексиці, і словники-мінімуми. Якщо зважити на те, що 1100 (за іншими даними -- 1000) найбільш частотних слів покриває 80% тексту, то зна-чення частотних словників для лінгводидактики не-оціненне: варто знати 1100 слів і можна розмовляти іноземною мовою, читати й розуміти тексти (значення 20% невідомих слів можна якоюсь мірою визначити за контекстом).
Статистичні закономірності лежать в основі органі-зації словника і тексту будь-якої мови. Американсь-кий дослідник Дж. Ципф дійшов висновку, що існує залежність між числом різних значень одного слова і його відносною частотою вживання. Кількість значен-ня наближається до квадратного кореня від частоти слова: т = -Jf , де т -- число значень, а / -- відносна частота. Інша закономірність, встановлена Ципфом (у науці вона відома як закон Ципфа), має таке форму-лювання: відношення рангу слова в частотному слов-нику до частотності слова в мові становить постійну величину (константу) rf = с, де г -- ранг слова в час-тотному словнику, / -- частота слова, с -- постійна ве-личина. Слід зазначити, що тісний зв'язок існує також між частотними характеристиками слова в пам'яті та в словнику [Фрумкина 1971: 14 і наст.].
Статистична організація тексту полягає в тому, що покриття тексту різними словами відповідає такій за-кономірності: на початку тексту різних слів більше, а далі їх менше [Пап 1961: 96--100].
Найширше застосовують статистичні методи для визначення семантичної відстані між словами. Най-частіше з цією метою статистичній обробці піддають слова, які сполучаються з аналізованим словом.
На основі статистичних формул, які враховують ви-падки зникнення в мовах слів основного фонду, можна встановити абсолютну хронологію диференціації мов-них сімей (метод глотохронології М. Сводеша, про який уже йшлося).
Стилостатистика -- це визначення і характерис-тика стилістичних особливостей окремих творів або авто-рів через кількісні відношення використаних мовних елементів. В основі статистичного підходу до досліджен-ня стилістичних явищ лежить розуміння літературного стилю як індивідуального способу володіння засобами мо-ви. При цьому дослідник абстрагується від питання про якісну значеннєвість обчислюваних мовних елементів, зосереджуючи свою увагу тільки на кількісному аспекті.
Найпростішим різновидом статистичного підходу до вивчення мови письменників або окремих творів є під-рахунок уживаності слів, оскільки багатство словника певним чином характеризує їхню мову. Досить порів-няти такі факти: словниковий запас пересічної людини становить 7--10 тисяч слів, у творах О. Пушкіна вжито 21280 слів, а в російськомовних творах Т. Шевченка -- 21548 слів.
Для кожного письменника, як і будь-якого мовця, характерна своя специфічна частотність мовних елемен-тів, іншими словами, кожному авторові притаманні свої улюблені, а тому й частотні слова, словосполучення, фрази, синтаксичні конструкції тощо. Так, скажімо, 56 найчастотніших слів у творах О. Пушкіна покривають 40 відсотків тексту, 1000 слів -- 70 відсотків, 8000 -- 95 відсотків, інші 13280 слів -- усього лише 5 відсот-ків тексту. Саме тому середня частотність використо-вується також для встановлення справжнього авторст-ва виявлених без зазначення автора творів, а також для датування окремих творів того самого автора на основі попередньо проведеного підрахунку середньої частоти вживання ним слів у різні періоди його твор-чості. Специфічними для кожного автора є й рідко-вживані слова.
Як засіб стильової характеристики використовують критерій стабільності середньої частоти найуживані-ших слів. Доведено, що, незважаючи на різні перипетії сюжету в усіх частинах твору, середня частота вжи-вання слів є стабільною. Звідси випливає такий висно-вок: стиль автора можна охарактеризувати певним співвідношенням змінності середньої частоти вживан-ня слова до загальної для певної мови частоти його вживання.
Якщо ж у творі письменника чи його якійсь части-ні є суттєві відхилення вибіркових частот від харак-терної для нього середньої частоти, то це свідчить про зумисне, цілеспрямоване, зумовлене фабулою викорис-тання чи невикористання певних мовних засобів. Як інструмент для визначення випадковості чи суттєвості
У вивченні мовних функціональних стилів засто-совують два різновиди статистики: ймовірнісний і сим-птоматичний. Ймовірнісна статистика допомагає встановити ступінь достовірності одержаних результа-тів, величину й кількість вибірок для аналізу із зада-ною точністю, вибрати об'єктивні критерії для дифе-ренціації різних стилів, визначити відстань між стиля-ми. Симптоматичну статистику застосовують у статистичному описі функціональних стилів, оскільки за її допомогою можна виявити процентне співвідно-шення між різними типами мовних явищ.
Статистичну методику використали вчені відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мово-знавства ім. О. О. Потебні НАН України під керівниц-твом В. С. Перебийн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.