На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Визначення, варативнсть та мнливсть молоджного та студентського сленгв. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молоджного та студентського сленгв. Перекладацький аспект спецальної нелтературної лексики.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 27.11.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА

ЗІСТАВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКИХ СЛЕНГІВ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Маріуполь, 2008
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ ………………………………………………………...6
1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів ……………………..6
1.2. Варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів …..13
1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів ………………………..15
1.4. Мовні особливості американського та українського студентських сленгів…………………………………………………………………………….20
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………….28
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ ………………………………………………….30
2.1. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики ………….30
2.2. Особливості перекладу американського студентського сленгу ………..37
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичних одиниць американського студентського сленгу …………………………………………………………..42
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………………46
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………………48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 51
SUMMARY ……………………………………………………………………..55
ДОДАТКИ
ВСТУП

Мова - це той засіб, за допомогою якого культури виражають себе, свою сутність. Мова відображає культурно-історичний фон кожної епохи та, як правило, є повністю зрозумілою тільки людям, що живуть в цю епоху.
Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження. Отже, дана дипломна робота присвячена особливостям перекладу студентського сленгу.
Різні аспекти сленгу вивчалися такими дослідниками як Е.Патрідж [43], Г.Менкен [42], І.Гальперін [5], В.Вілюман [4], М.Маковський [21], В.Балабін [1], У.Потятинник [27]. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX-го ст. На увагу заслуговує той факт, що окремі дослідники ще з кінця XVIII-го ст. звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу (наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики - соціальний.
Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладу сленгових одиниць американського студентського сленгу.
Об'єктом дослідження виступають сленгові вирази американського варіанту англійської мови та їх еквіваленти в українській мові.
Предмет дослідження становлять особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську.
Основна мета дослідження - зіставлення та розгляд особливостей формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.
Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:
1) визначити поняття молодіжний та студентський сленг в системі загального сленгу;
2) проаналізувати джерела виникнення та сфери використання студентського сленгу;
3) розглянути особливості формування та функціонування американського та українського студентських сленгів;
4) дослідити певну вибірку сленгових одиниць американського студентського сленгу з подальшим аналізом засобів їх перекладу.
Методи дослідження. В даній дипломній роботі використовуються такі методи як зіставний, описовий, метод порівняльного аналізу, метод порівняльно-історичного аналізу.
Матеріал дослідження становить вибірка сленгових одиниць зі словників сучасного англійського, американського та українського сленгу, що нараховує 150 одиниць: Геловані Г.Г., Цвєтков А.М. Російсько-англійський розмовник побутової лексики та сленгу [45], Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу [46], Кудрявцев А.Ю., Куропаткін Г.Д. Англо-російський словник сленгу та ненормативної лексики [47], Шестикрилов П.А. Словник новітнього американського сленгу [48], Ayto J. The Longman Register of New Words [49], Spears R. A. NTC's Dictionary of American Slang And Colloquial Expressions [51] та Online Slang Dictionary [52].
Теоретична значущість дипломної роботи полягає у тому, що робота робить внесок в дослідження проблеми взаємовідносин “мова ? суспільство” в контексті перекладознавства.
Практична цінність роботи обумовлена можливістю використовувати її результати в перекладацькій та лексикографічній практиці, а також в ході викладання таких дисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія.
Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі розкривається актуальність вибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета та завдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.
В першому розділі розглядаються теоретичні проблеми, які пов'язані з визначенням місця молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу, розглядаються варіанти молодіжного та студентського сленгів, їх мінливість на фоні різних культурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення та сфер використання студентського сленгу, досліджуються та зіставляються основні засоби формування американських та українських сленгізмів.
В другому розділі розглядаються основні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибірки сленгових одиниць з американського студентського сленгу з аналізом засобів їх перекладу на українську мову.
В загальних висновках підбиваються підсумки щодо проведеного дослідження та визначаються досягнуті цілі, результати зробленого аналізу. Наприкінці роботи подаються списки використаних джерел та ілюстративного матеріалу, які містять 52 джерела.
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ

1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів

Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології [29;54]. Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [43], Г. Менкена [42], І. Гальперіна [5], В. Вілюмана [4], М. Маковського [21], В. Балабіна [1], У. Потятинника [27].
Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Г. Менкен [42]. Він стверджує, що сленг - категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г.Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими “тривалість життя” одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж “безславно” гинуть, ледь з'явившись на світ [42].
Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е.Патріджа [43]. Е.Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, вперше опублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, позаяк охоплює значну кількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшості з них. Отже, Е. Патрідж [43] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж [40] визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм.
Дослідник американського військового сленгу В.Балабін виходить із розуміння сленгу як ненормативної, неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) і складається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування [1;37].
Досить цікавим є те, що термін сленг увійшов до ужитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII-го - на початку XIX-го ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики - соціальний. У 1911 р. Г. Бредлі [38] ідентифікував “інтенцію мовця” як важливий фактор у ідентифікації сленгу. Дж. След [44], а за ним Г.Дрейк [39] привернули увагу до психосоціальної мотивації користувачів сленгового лексикону.
У радянській лінгвістиці соціолінгвістичний підхід до вивчення питання сленгу розроблений видатним ученим М.Маковським [21]. Сленг, за Маковським, - історично складена лінгвосоціальна норма, яка реалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично й функціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантика сленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгу не обов'язково використовуються для створення стилістичного ефекту [21;109].
У. Потятинник американський сленг тлумачить як особливий соціостилістичний субваріант ненормативної англійської мови у США із наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, який характеризується: соціопсихологічною мотивацією вживання; соціостилістичною зниженістю повідомлення; домінуванням конотативного компонента над денотативним; неодмінно більш чи менш обмеженою функціональністю; неоднорідністю складу; надлексикалізацією певних сфер [27;38].
В.Г. Вілюман [4], довгі роки займаючись проблемою сленгу, в стислих тезах сформулював деякі його особливості, зокрема автор запропонував розрізняти два види сленгу:
а) загальний сленг - образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови;
б) спеціальний сленг - слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [4;49].
В.А. Хомяков [33] запропонував більш розгорнуте визначення термінів “загальний” та “спеціальний” сленг:
Загальний сленг - це відносно стійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженою емоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто представляє насміх над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншими умовностями і авторитетами.
Загальні сленгізми відрізняються від лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної якості: від жартівливо-іронічної та невимушеної експресії повсякденного до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Треба зазначити, що етико-стилістичне зниження якісно відрізняється від лайливої і непристойної експресії: слова не сприймаються як вульгаризми, але додають мові колорит фамільярності, хоча існують особливі випадки, коли багато що залежить від сфери вживання того або іншого слова, ускладненого “контекстною семантикою” [33;88].
Спеціальний сленг як соціальна мовна мікросистема вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і структурою. Аналіз різних підходів до визначення сленгу і вивчення практичного матеріалу приводить до висновку, що сленгізми характеризуються різним ступенем стилістичного зниження і, отже, відносяться до різних лексико-стилістичних пластів. Крім того, велика частина сленгізмів функціонує в мові певних соціальних груп, і, навіть перейшовши в загальнонаціональне користування, сленгізм завжди несе в собі слід свого соціального походження. Спеціальний сленг -- це нестандартний лексикон певної соціальної групи, який може складатися зі стилістично різнорідної нестандартної лексики [33;90].
В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як правило включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя.
Якщо порівнювати сленг з діалектом, то діалект є більш сталим явищем: основні діалекти, особливо географічні, в сукупності своїх фонологічних, граматичних та лексичних компонентів існують в мові давно, в той час як сленгові одиниці недовготривалі. Спільним для сленгу та діалектів є те, що вони використовуються переважно в усній комунікації [34;28].
Слід також зазначити, що зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття, як жаргонізми, професіоналізми, арго, вульгаризми, колоквіалізми та кент, між якими важко встановити чіткі межі. “Стертість” меж є результатом того, що значною кількістю лексичних одиниць оперують у спільному функціонально-стилістичному ареалі.
Жаргон є мовою соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі, вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів.
При зіставленні різних трактувань терміну “жаргон” можна виділити дві основні концепції:
1) жаргон -- це будь-яка спеціалізована мова: тобто “мова” професій, ремесел, суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;
2) жаргон -- це вид фамільярної мови з пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел.
Корпоративні жаргони - це мікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративной експресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групами за інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю.
Підкреслимо, що на відміну від професійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми “виробничими” ядрами із професійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основною комунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, в основному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення до експресії, мають емотивну функцію як основну [34;29-30].
Провести чітку грань між цими пластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І. Р. Гальперін, відмінність між професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмами взагалі важко піддається урахуванню. Він зазначає, що ці відмінності такі незначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування, проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієї або іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. З погляду вживання в мові, для жаргонізмів і професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж для загального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило, зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомого сленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [5;105-106].
У термін арго соціолінгвісти США схильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об'єднаної спільними інтересами, фахом, видами діяльності тощо [41].
Як зауважив В.М.Жирмунський, “арго” -- “свого роду пароль”, за яким впізнають один одного декласовані шари, і могутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби [8;35].
Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення і перебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова та вирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальний лексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в'язні, наркомани, безпритульні і т.д. [12;10].
Диференціація сленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно з В.Кухаренко, колоквіалізми - загальнородова група слів, що позначають повідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своєму складі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17;30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова, забарвлені неформальністю чи фамільярністю [30;65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріїв чіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність між ними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсь особливий зв'язок, у той час як колоквіалізми лише позначають соціоситуацію як неформальну [17;31].
Процес віддалення розмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної у британському варіанті, Г.Менкен називав “колоквілізацією” американського варіанту і пророкував, що він прогресуватиме [42]. Сучасні тенденції у сфері лексики на американському континенті засвідчують слушність міркувань Г.Менкена. Власне цим процесом пояснюють “розмитість” меж між колоквіалізмами та сленгом у США [36;32].
Щодо кенту, Е.Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабуляра представників злочинного світу [43]. Він вважав, що кент має обмежений ареал поширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним, зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду, тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений. С.Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в колі представників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якої підгрупи американської культури [50].
Завдяки такій великій кількості визначальних ознак і умовності поняття «сленг» багато лінгвістів та психологів взагалі вважають за краще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну “сленг”. Проте, оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl. (сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому, що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, що поняття “сленг” є занадто широким, але продовжують користуватися ним за відсутністю іншого [27;49]. 
З огляду на вищенаведене можна визначити місце молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу.
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту.
Отже, вищенаведене дозволяє, вслід за вищезгаданими вченими [1; 4; 5; 21; 27; 42; 43], сформулювати наступне визначення студентського сленгу: студентський сленг -- це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції. Ядро студентського сленгу становлять корпоративні жаргони [7;191].
Оскільки в даній дипломній роботі розглядається студентський сленг, необхідно визначити, у чому полягає відмінність студентського сленгу від сленгів інших типів.
По-перше, дані сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії.
По-друге, студентський сленг відрізняється “зациклюванням” на реаліях миру молоді та студентства. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього миру, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.
І по-третє, у числі сленгової лексики нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова.
Таким чином, вищезазначені спостереження не дозволяють віднести студентський сленг ні до однієї окремо взятої групи спеціальної нелітературної лексики і змушують розглядати його як явище, якому властиві риси кожної з них [3;37].
1.2. Варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів

Слід зазначити, що будь-яка мова - живе явище, що вербалізує буття конкретної культурно-історичної епохи. Більшість нових сленгових слів виникають та еволюціонують цілком природним чином з конкретних ситуацій. Крім того, кожному новому поколінню також потрібні деякі нові слова, щоб пояснити свій інший погляд на ті, що існували раніше речі. Цей інший погляд відображає, зокрема, і культурно-історичну ситуацію, що змінюється [19;170].
С.Б.Флекснер вважає молодь найактивнішим елементом, який створює сленг [50]. Отже, надалі в прикладах ми будемо розглядати студентський сленг.
Як нами було зазначено раніше, студентський сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Виділяється величезна кількість корпоративних жаргонів, серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес. Як найбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у свою чергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локально обмежені корпоративні жаргони.
Прикладом студентських сленгів можуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу. Те ж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практично кожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон. Дещо інша ситуація спостерігається в українському молодіжному та студентському сленгах. Внаслідок забуття традицій закритих аристократичних шкіл та вищих навчальних закладів на території України та країн СНД (лише останнім часом ця традиція почала відновлюватися), українські корпоративні жаргони являють собою відкритіші лексичні системи, ніж англійські та американські корпоративні жаргоні і, внаслідок цього, в більшій мірі піддаються впливу інших корпоративних жаргонів. На особливості корпоративних жаргонів шкіл та вищих навчальних закладів впливає специфіка тих чи інших навчальних установ. Відповідний вплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональні різновиди жаргонів [11;91].
Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами. Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виникли популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіппі; пізніше з'явився жаргон панків, яппі [36;54]. Для України особливим для вивчення нелітературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало відкриття незалежності [46;7]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [36;54].
Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають “дурний”, “ідіот”, зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником “The Longman Register of New Words”: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [49]. В українській мові на прикладі “Словнику сучасного українського сленгу” можна простежити наступні синоніми слова “дурний”, “ідіот”, зібрані за проміжок 1998 - 2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [46].
Отже, мінливість сленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певна частина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізми можна віднести до ядра стійких одиниць?
Для цього звернемося до дослідження, проведеного Г.Р.Івановою [11;94] на прикладі студентського сленгу Великобританії і США. Для аналізу було використано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічна глибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIX ст., кінець XIX ст., початок XX ст., середина XX ст., друга половина XX ст. Середня хронологічна глибина британського студентського сленгу склала 50 років, американського студентського сленгу - 45 років.
Результати досліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, що відображає “професійні” особливості та обов'язки студентів, найменш стійка лексика - та, що пов'язана з побутовою стороною студентського життя, яка є, відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.
Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [2;35].
Так, при розгляді студентського та молодіжного сленгу в цілому чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, так і для українського студентського та молодіжного сленгів.
1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів

Передовсім, сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг - це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.
Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [26;28]. Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону [31;10].
Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникам вузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [19;168], провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем у зв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя, сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.
Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:
1) невдоволенням традиційними словами і виразами;
2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;
3) прагненням вразити суспільство;
4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування;
5) бажанням досягти певного комічного ефекту;
6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [18;57].
До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група - користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові [26;27].
Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному, а отже й в студентському, сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [4;49].
Вищесказане дозволяє нам визначити сленг, зокрема студентський, як динамічне явище, що постійно розвивається. Тому він має потребу в поповненні. Опираючись на вищенаведене, можна стверджувати, що первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, а також “знавці” або колекціонери сленгу [9;30]. Крім того, більшість слів, що відносяться до студентського сленгу, є похідними від професійних термінів [7;191].
Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу не тільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації, телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми, то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні і соціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повинне одержати своє словесне позначення, свою назву. Фільми, радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів - все це є джерелами сленгу [9;110].
Вважається також, що джерелом для сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності [31;124].
Діяльність людини в суспільстві|товаристві| дуже багатоманітна|різноманітна|. Умовно можна виділити ряд|низку| типів діяльності, кожен з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає|припускає| вирішення специфічних завдань|задач|. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу|в свою чергу|, накладає відбиток на характер спілкування і через нього -- на характер мовної діяльності. Ось чому|от чому| лінгвістика констатує: “мови|промови| взагалі” не існує, мову|промову| можна представити|уявляти| як ряд|низка| різновидів, кожна з яких, як би мовити, “обслуговує” ту або іншу сферу діяльності і спілкування [23;33].
Дослідники Ю.І.Пассов [25], В.Л.Скалкін [28], Е.П.Шубін [37], М.Уест [22] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою “сфери спілкування”, тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку - сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:
1) соціально-побутову;
2) сімейну;
3) професійно-трудову;
4) соціально-культурну;
5) сферу громадської діяльності;
6) адміністративно-правову;
7) сферу ігор та захоплень;
8) видовищно-масову сферу [28;63].
В цілому ми удаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і відчуття|почуття| інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань|задач| ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно.
Кожна із вище наведених комунікативних ситуацій передбачає|припускає| такий відбір відомостей, використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше|якнайкраще| вирішувати поставлені мовні завдання [28;63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до студентського сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.
З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки в даній дипломній роботі ми займаємось дослідженням студентського сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, зокрема в студентському, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні студентському сленгу. Але, як показало наше дослідження, не всі вищезазначені сфери спілкування притаманні студентському сленгу.
Отже, згідно з результатами нашого дослідження, проведеного на основі вибірки сленгової лексики, а саме студентського сленгу, взятої зі словників сучасного сленгу, можна стверджувати наступне: з вище перелічених восьми сфер спілкування або комунікативних ситуацій студентському сленгу притаманні лише чотири. З них найбільш великою за кількістю віднесених до неї лексичних одиниць є професійна сфера спілкування. Слідом за нею, відповідно до кількості лексики, яка входить до її складу, йде соціально-побутова сфера спілкування. Наступною є видовищно-масова сфера, та найменшою кількістю лексики відзначається сімейна сфера спілкування.
Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Саме з таким явищем ми зіткнулись під час проведення нашого дослідження. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження вищесказаного наведемо декілька прикладів:
Амер. сленг Укр. сленг
air head - порожня голова; балда, вавка в голові;
brain dead - безмозкий, нездатний думати; дуплятор,одоробло, товстолобий;
clam - помилка; глюк, прокол;
dodo - дурень; аут, ботинок, дурбелик;
have a belfry - бути розумним; бути вумним, грамотним;
mind-boggling - дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний;
rack one's brain - думати. напружувати мозок.
Отже, хоча в студентському сленгу можуть виникати всі з вищерозглянутих восьми сфер спілкування, в межах розглянутої нами вибірки мають місце лише означені чотири. Тому можна стверджувати, що, як правило, більшість лексики як американського, так і інших, в тому числі українського, студентського сленгів обертається саме навколо зазначених чотирьох.
1.4. Мовні особливості американського та українського студентських сленгів

Як зазначалося раніше, молодіжний, а зокрема студентський, сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайно включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв внутрішньогруповими зв'язками [7;191].
Розглянемо мовні особливості як американського, так і українського студентських сленгів, а зокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць, які задовольняють основним особливостям даної підмови.
Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальні для офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:
Ам.: ace boon coon, boogerhead, roaddog= chap, pal, fellow, товариш, приятель,
bud(dy),guy, chum, mate, friend, associate; друг, компаньйон
Укр.: бандит, битяй, ландорик. та ін.
До категорії дублетів-синонімів відносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:
Ам.: posse, dogpack, tribe, crew = one's circle of friends; коло друзів.
Укр.: брига, орда, френда, шобло.
Ам.: buzz crusher = killjoy; зануда; людина, що отруює
Укр:. достоєвський, залупистий, кумар. задоволення іншим.
Ам.: kill, kari = make fun of; підсміюватися.
Укр.: виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати.
Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою табуізовану лексику, що відноситься до сексуальної сфери [13;10].
Більшу групу студентського сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:
Ам.: Укр.:
chill - розслабитися; релаксувати;
have arms, chizzil - влаштувати вечірку. влаштувати паті.
Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, яка являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону:
Ам.: Укр.:
beef і problem; геморой і проблема;
mule with a broom і a very ugly girl; мавпа і дуже некрасива дівчина;
fruit і looser, stupid person. валянок і дурень.
Як видно з вищенаведених прикладів, в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який ми детальніше розглянемо далі [13;11].
Значну роль в процесі утворення нових лексичних одиниць грають запозичення. Студентський сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром. Так, чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:
Ам.: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat; маріхуана.
Укр.: бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп.
Ам.: get one's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly; палити маріхуану Укр.: димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати. [13;11-12].
Можна також привести приклади запозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:
swilge, swiggle - слабка кава з достатньою кількістю цукру, щоб зробити її несмачною.
Неодмінно слід зазначити, що існують деякі випадки іноземних запозичень:
chalkie - викладач (вплив австралійського мультиплікаційного персонажу “Old Chalky”) [32;59].
В українському сленгу більша частина іноземних запозичень - це запозичення з англійської мові. Такі лексичні одиниці не представляють великих складнощів для перекладу. Даний спосіб словотвору органічно поєднується з афіксацією, і таким чином слово набуває українського “вигляду”:
дрінк - напій;
трабл - проблема;
перенси - батьки.
Досить значна кількість сленгових запозичень прийшли в українську мову з російської та при цьому зберегли своє первинне значення:
тормоз, тусівка, фішка та ін.
Багато сленгових лексичних одиниць є багатозначними:
Ам.: sand - 1) цукор; 2) сіль.
Укр.: грузитися - 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати.
Одним із найпоширеніших засобів утворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці. У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:
1) метафорою, оскільки метафорика - один з основних засобів сленгового словотвору. Саме за її допомогою утворюються найяскравіші та найуживаніші слова:
Ам.: birdcage; студентський гуртожиток.
Укр.: зоопарк.
Ам.: zombie; втомлена людина.
Укр.: доходяга.
В метафориці часто присутнє гумористичне трактування означуваного:
Ам.: four-eyes; людина в окулярах.
Укр.: бінокль.
2) метонімією:
Ам.: visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (леді Перріам
подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет);
Укр.: Бобик здох - стан морального і фізичного виснаження.
Одним із характерних засобів словотвору, передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:
Ам.: braniac - інтелектуал;
Укр.: бухарест - вечірка.
Американському студентському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як:
1) конверсія:
shake-up - тренувальний зал для великого класу від shake-up - трясти, розворушити;
2) словоскладання:
blue + stocking = bluestocking (“синя панчоха”, вчена жінка) [32;59].
Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень.
В американському сленгу найпоширеніший суфікс - суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активно використовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення і в інших університетах та коледжах:
reader - шпаргалка;
sleeper ? курс лекцій.
Спостерігається також активний словотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria / -eteria (ісп.): bookateria - книжкова крамниця; bobateria - дамський салон; - ino (іт.): in gambolino - азартний гравець; lookerino - красуня.
Більш велику групу становлять дієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні - out і up:
wash out - не скласти іспити, бути виключеним;
button up - замовкнути, припинити розмову.
Префіксальний словотвір не властивий для американського студентського сленгу [32;59].
В українському сленговому словотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик; -ло: одоробло, забивайло; -лов (-о): вислово, зависалово, попадалово; -ок: бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк, дурняк та ін.
На відміну від американського, в українському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси, такі як: -без: безбашний, безверхий; -від: відвисати, відриватись, відморожений; -з: злиняти, зрити, зшизіти; -на: намутити, накирятись; -об: обдовбаний, обдутий; -при: прибитий, прихоботити та ін.
В студентському сленгу проявляється тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% студентських сленгізмів становлять слова, що піддаються скороченню [13;11].
Розглядаючи деякі різновиди скорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усічених форм, які широко використовуються в студентському сленгу. Можна привести численні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція яких міняється залежно від конситуації.
1) Усікання слів:
Ам.: Укр.:
soph = sophomore (другокурсник); першокур - першокурсник;
zam = exam (іспит). універ - університет.
В студентському середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових слів, що несе семантичне навантаження, інше ж - опускається:
Ам.: Укр.:
ret = tobacco cigarette; лаба - лабораторна робота.
2) Ініціальні скорочення.
Деякі з них мають конспіративну функцію:
Ам.: В.D.S. = big dick syndrome - самовпевнений;
Укр.: О.Т.Л. - обманув товариша лектора.
Іноді вони використовуються з метою мовної економії:
Ам.: В.F. = best friend - найкращий друг; P.= parent - батько.
Укр.: З.З.З. (правило трьох “зе”) - зазубрив, здав, забув.
Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:
Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу
літератури, природничих наук і мистецтв;
Укр.: О.Б.С. - непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).
3) Стягнення.
Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:
Ам.: zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;
Укр.: воєнка - військова кафедра у внз.
Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [32;59].
Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:
Ам.: 42 = cool, hip - кльовий, хіповий;
2,5 - університетський поліцейський або охоронець.
Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:
1) подиву: Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;
Укр.: отакої!, маєш!, тю!;
2) згоди: Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!; Укр.: полюбе!;
3) незгоди: Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!; Укр.: йоб!, фак!;
4) схвалення: Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!; Укр.: клас!, фонтан!, супер!;
5) зніяковілості: Ам.: sqeebs!, erf!; Укр.: йолки!;
6) недовіри: Ам.: badand!; Укр.: розказуй!, та ну!;
7) несхвалення: Ам.: boo!; Укр.: йо-майо!, хана!;
8) схвилювання: Ам.: squish!, woochow!; Укр.: в шоці!, зашибісь!;
9) відрази: Ам.: shiznet!; Укр.: фе!;
10) вираження радості: Ам.: woopty-woo!; Укр.: кул!, ляля!;
11) способів привертання уваги: Ам.: yo!; Укр.: гей!, йо! і т.д.
Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:
Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope,
fantabulous, groovycool, killer, 42;
Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.
Негативну конотацію мають такі прикметники як:
Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;
Укр.: відстійний, гнилий, голімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.
Слід зауважити, що більш розповсюдженою для студентського сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [13;12].
Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в студентському сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень [32;59].
Можна також стверджувати, що засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти [4;50].
Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі [26;28].
Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки суспільства [36;118].
Висновки до Розділу 1

Сленг - одне з найбільш суперечливих мовних явищ. Постає питання щодо включення в сленг лише одних виразних, іронічних слів, які є синонімами літературних еквівалентів, або ж ще й всієї нестандартної лексики.
У сленгу розрізняють загальний і спеціальний сленг. Зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття як вульгаризми, діалектизми, колоквіалізми, кент та жаргон, який включає в себе два родові поняття, такі як професійний та корпоративний жаргони. На відміну від професійних жаргонів, корпоративні одержують емотивну функцію за основну, оскільки вони є своєрідною мовною грою, у якій проявляється прагнення до експресії. Корпоративні жаргони є переважно молодіжними жаргонами. Їх суть визначається віковим цензом|єство|, оскільки молоді перш за все|передусім| властивий своєрідний мовний максималізм, прагнення розширити арсенал виразних мовних засобів|коштів| |язика| і вийти за межі традиційних граматико-стилістичних| канонів, адже відомо, що в мові|промові| старшого покоління така лексика зустрічається рідше.
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту.
Студентський сленг -- поняття віртуальне, оскільки кожний університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон, але поряд з цим існує загальний пласт молодіжної студентської лексики.
Сленгове слово народжується як результат емоційного|емоціонального| ставлення|ставлення| того, хто говорить, до предмету розмови|промови|, його прагнення виділитися на тлі|на фоні| співрозмовників|співрозмовників| та відокремитися від буденного.
Сленг змінюється в часі і просторі водночас зі змінами в суспільстві. Джерелом для поповнення сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності. З існуючих восьми сфер спілкуваня не всі, а лише професійно-трудова, соціально-побутова, видовищно-масова та сімейна сфери притаманні студентському сленгу. В досліджуваній вибірці певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій, до яких належить більша частина досліджуваної лексики.
Формування словника “системного” сленгу відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові взагалі. Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Суттєву роль грають як іноземні запозичення, так і запозичення з мови інших верств населення. Метафоричне переосмислення займає централь-не місце у сленговому словотворі. Спостерігається також метонімічний словотвір. Американському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як конверсія та словоскладання. Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Суфіксальний словотвір є характерним як для американського, так і для українського сленгу, на відміну від префіксального, властивого тільки українському сленгу. Тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць, таких як усікання слів, ініціальні скорочення та стягнення.
Сленг, з його надзвичайним семантичним багатством, з його разючою розмаїтістю асоціацій, являє собою ефективний засіб прояву людиною своєї індивідуальності, передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях. Найголовніша вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі.
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ

2.1. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики

Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д.Львовська [20]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, на комунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д.Львовська відносить теорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [20;42].
Основним принципом теорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідного повідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. На основі цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на “особистість” автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорією суб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу [20;53].
Зважаючи на те, що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, теорія динамічної еквівалентності видається нам досить вдалою для застосування при перекладі текстів, які містять сленг. Адже, як зазначає З.Д.Львовська, динамічна модель перекладу включає ряд структурних, семантичних і функціонально-стилістичних обмежень, що звужують вибір і визначають напрямок перекладацьких перетворень. І серед цих обмежень, в першу чергу, слід зазначити експресивні та металінгвістичні характеристики тексту оригіналу, його жанрово-стилістичні особливості, частотність вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в мові перекладу у межах відповідного стилю тощо [20;55]. Професор І.В.Корунець [16] вважає, що засоби перекладу залежать від структури, значення та мовного рівня змістових одиниць. Оскільки переклад є лінгвістичним предметом і він будується на значенні мовних одиниць, то перекладач повинен орієнтуватися у рівнях цих мовних одиниць. І.В.Корунець виділяє наступні мовні рівні:
1) надсинтаксичний (super syntactic level) - відтворення текстів, абзаців;
2) синтаксичний (syntactic level) - відтворення словосполучень і речень;
3) лексичний (lexical level) - відтворення значень слів, словосполучень, ідіоматичних виразів;
4) морфологічний (morphological level) - відтворення складових елементів слова, допомагає відтворити і лексичне значення;
5) фонетичний (phonetic level) - відтворення звуків фонетики: всі терміни, географічні та власні назви, реалії суспільно-політичного життя відтворюються на фонетичному рівні [16;179].
Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу І.В.Корунець розрізняє кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад [16;180].
Буквальний переклад (litteral translation) - це такий переклад, коли відтворюється буквений чи звуковий склад оригіналу. Буквальним перекладом відтворюються одиниці фонетичного та лексичного рівнів. Переважно цим засобом перекладу відтворюються власні та географічні назви, імена та реалії. До буквального перекладу відносяться:
- транслітерування - відтворення буквеного складу оригіналу:
Ben Franklin - Бен Франклін (стодоларова купюра);
Suzy - Сюзі (доларова монета).
- транскрибування - відтворення звукового складу оригіналу:
loser - лузер;
punk - панк;
skinhead - скінхед.
Провідним засобом перекладу в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Оскільки фонетичні та графічні системи мов значно відрізняються одна від одної, передача форми слова мови оригіналу на мову перекладу є завжди певною мірою умовною та приблизною:
absurdist - абсурдист (автор твору абсурду);
kleptoctacy - клептократія (злодійська еліта);
skateboarding - скейтбордінг (катання на роликовій дошці).
Для кожної пари мов розробляються правила передачі звукового складу слова мови оригіналу, зазначаються випадки збереження елементів транслітерування та традиційні виключення з правил, прийнятих на теперішній час. При розгляді англо-українських перекладів, елементи транслітерації, що найчастіше зустрічаються при транскрибуванні, виявляються, в основному, при:
1) транслітеруванні деяких редукованих голосних та приголосних, що не вимовляються:
Dorset - Дорсет;
Campbell - Кемпбел.
2) незбереженні подвійних приголосних між голосними та в кінці слів після голосних:
boss - бос.
3) збереженні деяких особливостей правопису слова, які дозволяють наблизити звучання слова при перекладі до вже відомих зразків:
Hercules missile - ракета “Геркулес”;
deescalation - деескалація;
Columbia - Колумбія.
Традиційні виключення стосуються, головним чином, перекладів імен історичних осіб та деяких географічних назв, що вже закріпилися в звичаях та в часі:
Charles I - Карл I;
William III - Вільгельм III;
Edinborough - Единбург.
- калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) або фрази (лексеми) мови оригіналу перекладаються відповідними елементами мови перекладу:
air head - порожня голова;
bookworm - книжний черв'як;
pass-fail - залік-незалік.
Сутність калькування полягає у створенні нового слова або сталого виразу в мові перекладу, що копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Саме так робить перекладач, коли перекладає superpower як наддержава, mass culture як масова культура, green revolution як зелена революція та ін. У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною порядку наступності елементів лексичної одиниці, що піддається калькуванню:
land-based missile - ракета наземного базування;
Rapid Deployment Force - сили швидкого реагування.
- напівкалькування - засіб перекладу, коли один з компонентів лексичної одиниці, що перекладається, транскрибується аба транслітерується, а інший - перекладається шляхом пошуку відповідного еквіваленту:
transnational - транснаціональний;
miniskirt - міні-спідниця;
yellow press - жовта преса [16;183].
Отже, буквальний переклад відтворює комунікативно нерелевантні (формальні) елементи оригіналу. Основною причиною використання буквального перекладу є бажання відтворити змістові елементи більш високого рівня еквівалентності, не забезпечивши передачу змісту на попередніх рівнях. У таких випадках буквальний переклад може супроводжуватися поясненнями, що розкривають дійсний зміст оригіналу [14;28].
Лексемний переклад (verbal translation) - дуже часто и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.