На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Когнтивзм: концепт лнгвстики. Порвняльно-сторична, системно-структурна (таксономчна) й комункативно-функцональна науков парадигми мовознавства. Експансонзм, антропоцентризм, функцоналзм та експланаторнсть когнтивної лнгвстики.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 14.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
Реферат на тему
Когнітивна лінгвістика
ПЛАН

1. Вступ.
2. Когнітивна лінгвістика
3. Дифиренціація когнітивної лінгвістики.
4. Категорія «концепт» в когнітивізмі.
Використана література
1. Вступ

Хоча мовознавство має більш ніж двадцятивікову традицію, однак найінтенсивніший його розвиток припадає на XX ст. За це століття змінилося три нау-кові парадигми: порівняльно-історична (генетична), системно-структурна (таксономічна) й комунікативно-функціональна1. Така швидка зміна наукових погля-дів на мову дала підставу російському мовознавцеві П. Б. Паршину кваліфікувати ситуацію в мовознавст-ві XX ст. як перманентні, тобто постійні, безперервні методологічні перевороти. Однак, незважаючи на змі-ни наукових парадигм, надбані у попередні періоди знання про мову не заперечуються, а лише набувають нової оцінки. Різні парадигми ніби накладаються од-на на одну і навіть співіснують, то ігноруючи одна одну, то зближуючись.
Отже, різні течії і напрями сучасного мовознавства перебувають у доповнювальних відношеннях. науки про людину після «довгої холодної зими об'єк-тивізму» [Bruner 1990: 1]. Таким чином,,, лінгвістика ніби повернулася назад, до тих парадигмрякі розгля-дали мову як явище суспільне, явище, тісно пов'язане з історією народу, його культурою. Іншими словами, на сучасному етапі відбувається гуманізація мовознавства. Когнітивна лінгвістика виникла в 70-ті роки XX ст. (у 1975 р. в назві статті американських мовознавців Дж. Лакоффа та X. Томпсона з'явився термін когні-тивна граматика). Деякі вчені часом виникнення ког-нітивної лінгвістики вважають організований у 1989 р. Р. Дірвеном у Луйсбурзькому університеті (Німеччи-на) симпозіум, на якому було засновано журнал «Ког-нітивна лінгвістика».
2. Когнітивна лінгвістика

На зміну системно-структурній парадигмі (струк-туралізму), де мова інтерпретувалася як своєрідна су-воро організована система, в якій кожне явище має свою цінність залежно від місця в цій системі, і де було проведено чіткі межі між мовною синхронією і діахро-нією, мовою і мовленням, звуком і фонемою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і смислом, висловленням і реченням тощо, прийшла когнітивна лінгвістика, котра розглядає мову не як «систему в самій собі і для самої себе», а у зв'язку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи було б неможливим.
Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition «знання, пізнання», «пі-знавальна здатність») -- мовознавчий напрям, який функціонуван-ня мови розглядає як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, дія-льності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості до-сліджує через мовні явища.
Когнітивна лінгвістика є складовою частиною ког-нітології -- інтегральної науки про когнітивні проце-си у свідомості людини, що забезпечують оперативне мислення та пізнання світу. Когнітологія досліджує моделі свідомості, пов'язані з процесами пізнання, з на-буттям, виробленням, зберіганням, використанням, пе-редаванням людиною знань, з репрезентацією знань і обробленням інформації, яка надходить до людини різними каналами, з переробленням знань, з прийнят-тям рішень, розумінням людської мови, логічним ви-веденням, аргументацією та з іншими видами пізнава-льної діяльності. Досліджуючи розум і розумові сис-теми, когнітивна наука розумну поведінку розглядає як певне обчислення. Існує навіть думка, що когнітивна парадигма може перерости в креативну, тобто творчу парадигму, яка використовуватиме когнітивні струк-тури для вироблення нових знань.
Когнітологія є комплексною наукою. Як зауважив К. Стеннінг, «складіть разом логіку, лінгвістику, пси-хологію і комп'ютерну науку -- і ви отримаєте когнітивну науку». Значення мови для когнітології є над-звичайно великим, бо саме через мову можна об'єкти-візувати розумову (ментальну, мисленнєву) діяльність, тобто вербалізувати («ословити») її. З іншого боку, ви-вчення мови -- це опосередкований шлях дослідження пізнання, бо когнітивні й мовні структури перебувають у певних співвідношеннях. Саме тому когнітивна лінг-вістика стала провідною науковою дисципліною в межах когнітології. Вона досліджує, як пов'язані мовні фор-ми зі структурами людських знань, а також те, як вони представлені в голові людини. Зокрема, предметом когнітивної лінгвістики є проблема ролі мови у проце-сах пізнання й осмислення світу, в проведенні проце-сів його концептуалізації й категоризації (підведення явища, об'єкта, процесу тощо під певну рубрику, кате-горію; утворення і виділення самих категорій, тобто членування зовнішнього і внутрішнього світу людини й упорядковане подання різноманітних явищ через зведення їх до меншого числа розрядів і об'єднань), проблема співвідношення концептуальних систем із мовними, наукової та звичайної (буденної) картин сві-ту з мовною.
Варте уваги й загальне спрямування когнітивістів на дослідження мови у зв'язку з людиною, яка думає і пізнає: «Переваги когнітивної лінгвістики й когнітивного підходу до мови [...] в тому, що вони відкривають широкі перспективи бачення мови в усіх її різноманітних зв'язках із людиною, з її інтеле-ктом і розумом, з усіма мисленнєвими й пізнаваль-ними процесами, нею здійснюваними, і, нарешті, з тими механізмами та структурами, які лежать у їх основі» [Кубрякова 1999: 3].
Кожен новий напрям у мовознавстві пов'язаний із новим методом дослідження мови. Щодо методу ког-нітивної лінгвістики однозначної думки немає. Біль-ше того, невизначеність методу дослідження стала причиною заперечення когнітивної лінгвістики як окремої парадигми в мовознавстві. Зокрема, В. Касевич стверджує, що «хоча внесок когнітивістів у сферу, наприклад, семантики виразно позитивний, вони тим не менше не створюють ні нового об'єкта (точніше, предмета) дослідження, ні навіть мовного методу» [Касевич 1998: 20]. О. Кубрякова вважає, що когні-тивна лінгвістика опрацювала свій метод, який пе-редбачає «постійне співвіднесення мовних даних із іншими досвідними сенсомоторними даними [...] на широкому культурологічному, соціологічному, біоло-гічному і -- особливо -- психологічному тлі», і що «метод когнітивної науки полягає передусім у спробі поєднати дані різних наук, гармонізувати ці дані й знайти смисл в їх кореляціях та співвідношеннях» [Кубрякова 1999: 5--6].
Когнітивна лінгвістика є поліпарадигмальною нау-кою. Вона успадкувала набутки всіх попередніх мово-знавчих парадигм і розвиває успадковані від лінгвісти-ки, а також від філософії, психології класичні пробле-ми зв'язків між мовою та мисленням, однак розглядає їх у дещо іншому плані, а саме в таких категоріях: знання, його мовні різновиди, мовні способи репрезен-тації знань, мовні процедури оперування знаннями, мен-тальні структури та процеси у свідомості (пам'ять, сприйняття, розуміння, пізнання, аргументація, при-йняття рішення тощо). Головна ідея когнітивної лін-гвістики як нового напряму: мовна здатність людини є частиною її когнітивної здатності.
3. Дифиренціація когнітивної лінгвістики.

Для когнітивної лінгвістики характерні такі зага-льні принципові настанови, як експансіонізм (виходи в інші науки), антропоцентризм (вивчення мови з метою пізнання її носія), функціоналізм (вивчення всього різноманіття функцій мови), експланаторність (пояснення мовних явищ). Якщо лінгвістику XX ст. можна представити як «як-лінгвістику» (як побудова-на мова), то когнітивну лінгвістику як «для чого/чо-му-лінгвістику», в основі якої буде примат пояснення [Кибрик 1995: 91].
Не всі структури репрезентації знань мають лінгвальний характер. Диференціація різних структур знань, визначення загальних принципів їх формування, вияв-лення ролі мови в їх репрезентації, розумінні та інтер-претації становить предмет когнітивної семантики -- найбільш важливого і найбільш опрацьованого розділу когнітивної лінгвістики.
Представниками когнітивного підходу в семантиці є переважно американські вчені Дж. Лакофф, Р. Ланга-кер, Р. Джекендофф, Ч. Філлмор, Л. Талмі, А. Гольд-берг, Дж. Тейлор, Ж. Фоконьє, Б. Рудзка-Остін, А. Чен-кі та ін. Відомою є праця Р. Джекендоффа «Семантика і когнітивна діяльність» (1983), в якій обґрунтовано зв'язок семантики з психологією. Зокрема у ній дово-диться, що при сприйнятті мовлення людина користу-ється тими самими механізмами, що й при сприйнятті загалом (зоровому, музики тощо).
Представники когнітивної семантики вважають, що їх головне завдання -- виявити і пояснити, як організо-ване знання про світ у свідомості людини і як формуються та фіксуються поняття про світ. Тому вони роз-глядають семантику і мовні проблеми загалом через призму пов'язаних із лінгвістикою наук -- герменев-тикою (від грец. herme~neutik6s «пояснювальний»; мистецтво тлумачення текстів, учення про принципи їх інтерпретації); Гештальтпсихологією (одна з осно-вних шкіл зарубіжної, переважно німецької, психології першої половини XX ст., яка висунула принцип ціліс-ності (ґештальт) як основу в дослідженні складних психічних явищ), когнітивною психологією (один із напрямів переважно американської психології, що роз-глядає всі психічні процеси як опосередковані пізнава-льними (когнітивними) чинниками) та ін. Такий сим-біоз різних наук у дослідженні мовних явищ, з одного боку, сприяє всебічному їх вивченню, а з іншого -- при-зводить до втрати автономності лінгвістики як науки.
Когнітивісти висунули кілька теорій і ввели в нау-ковий обіг нові поняття і, відповідно, терміни.
Новою є когнітивна теорія категоризацй -- теорія систематизації значень слів у мовній свідомості люди-ни, яка здійснюється у межах сформованої в її свідомо-сті наївної картини світу./В_її основу покладено ідею Б. Уорфа про членування світу на категорії за допомо-гою мови./ Виділення такої категорії можливе лише то-ді, коли Для її назви у мові є відповідне слово. Когнітивний погляд на категоризацію ґрунтується на припу-щенні, що здатність людини до категоризації пов'язана з її досвідом та уявою, особливостями сприйняття, культурою, а також зі здатністю створювати образи, ме-тафори, метонімії тощо. На думку Е. Рош, категориза-ція є одним із найважливіших складників механізму пізнання і полягає в тому, що для кожного слова окрес-люється семантичне коло споріднених слів за «прин-ципом родинної подібності» та встановлюється узагальнювальний репрезентант (прототип). Метою кате-горизації є пояснення нового через уже відоме та структурування картин світу за допомогою узагальнень. Категорія -- когнітивна структура, концептуаль-ний клас, що складається з елементів -- членів катего-рії, об'єднаних «родинною подібністю». Об'єкти -- чле-ни категорії не є рівноправними: всередині кожної категорії одні об'єкти є психологічно більш значущи-ми, ніж інші. Людина сприймає будь-яку семантичну категорію як таку, що має центр і периферію і, відповід-но, «більш прототипічних» і «менш прототипічних» представників. Наприклад, прототипічним птахом для європейців є горобець, а страус і курка є периферією; яблуко -- прототипічний фрукт, а банан -- периферія; прототипом стільця є стілець для стола, а не крісло в перукарні чи стілець для фортепіано. Правда, в різних етносів прототипи можуть не збігатися. Так, для аме-риканців прототипом птаха є малинівка (вільшанка), а прототипом фрукта -- апельсин. Отже, прототип -- це такий центральний член категорії, який є її найкра-щим, найяскравішим представником, головним репре-зентантом. Навколо такого прототипу в свідомості ін-дивіда об'єднуються всі інші об'єкти, що входять до категорії [Rosen 1977].
Дещо іншу концепцію прототипів запропонувала авс-тралійська дослідниця польського походження А. Вежбицька. Прототипами, на її думку, є не самі об'єкти, а їх ідеалізовані, еталонні образи, ментальні утворення, які не належать до об'єктів, що піддаються спостереженню, але які концептуально відображають суттєві властиво-сті нашого уявлення про об'єкт (типова чашка, типове вікно, типовий велосипед, типова школа тощо). Так, на-приклад, до прототипу «велосипед» не належать такі предмети, як фари і дзвінок. Деякі дослідники (Р. Фрумкіна) вважають, що назване Вежбицькою прототипом правильніше йменувати стереотипом і говорити, відпо-відно, про стереотипний образ певного об'єкта.
Із теорією катетеризації пов'язане поняття мента-льних репрезентацій, під якими розуміють умовні функціонально визначені структури свідомості та мис-лення людини, що відтворюють реальний світ у свідомо-сті, втілюють знання про нього і почуття, які він викли-кає, відображають стани свідомості та процеси мислення [Штерн 1998: 214--215]. Процеси свідомості й мислення розглядаються як оперування ментальними репрезента-ціями. На думку американського мовознавця А. Пайвіо, ментальні процеси у свідомості опосередковані не тільки мовою (словесними формами), а й уявою (образа-ми). Порівняльний аналіз мови й уяви як засобів репре-зентації показує, що хоча вони в багатьох випадках ви-конують різні функції, однак гармонійно доповнюють одна одну. За Дж. Фодором, ментальна репрезентація є специфічною мовою мислення. Відчуття, які виникають у людини в процесі взаємодії з довкіллям, спричинені інформацією, що надходить до неї сенсорними канала-ми (зоровим, слуховим, тактильним). Сенсорні механізми перетворюють ці матеріальні стимули на символічні утворення, які і є ментальними репрезентаціями.
4. Категорія «концепт» в когнітивізмі.

Основним семантичним поняттям у когнітивній лін-гвістиці є «концепт», і саме цим когнітивна лінгвісти-ка найбільшою мірою відрізняється від інших напрямів дослідження семантики (логічного, структурного тощо). Поняття концепту поки що не має однозначного визна-чення. Під ним розуміють ментальний прообраз (нерозчленоване уявлення про об'єкт), ідею поняття і навіть саме поняття. Він має двоїсту сутність -- психічну та мовну. З одного боку, це ідеальний образ, чи, точніше, прообраз, що уособлює культурно зумовлені уявлення мовця про світ, з іншого -- він має певне ім'я у мові.
А. Вежбицька розрізняє концепт-мінімум, концепт-максимум і и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.