На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Компонентний аналз як система прийомв розщеплення та синтезу значення слова на складов компоненти (семи), його використання в лексикографї та комп'ютерному переклад. Методи соцолнгвстики як синтез лнгвстичних соцологчних процедур.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 15.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
Реферат на тему
Компонентний аналіз.
Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи у мовознавстві
ПЛАН

1. Компонентний аналіз
2. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи
3. Використана література
1. Компонентний аналіз

Для дослідження змістового аспекту значеннєвих оди-ниць мови найефективнішим є компонентний аналіз.
Компонентний аналіз -- система прийомів лінгвістичного вивчен-ня значень слів, суть якої полягає в розщепленні значення слова на складові компоненти, які називають семами, семантичними множниками і, зрідка, маркерами.
За цими ознаками (компонентами) лексичні одини-ці різняться між собою або об'єднуються. Виділення в лексичній одиниці складових елементів здійснюється шляхом зіставлення її з іншими одиницями, які ма-ють з нею семантичну спільність.
Зокрема, всі терміни спорідненості описують за допо-могою трьох компонентів: стать (Ч -- чоловіча, Ж -- жіноча), характер спорідненості (П -- пряма, Н -- непря-ма), покоління (умовно виділимо п'ять поколінь і позна-чимо їх відповідно цифрами: 1 -- покоління, від яко-го ведуть відрахунок, я і представники мого поколін-ня, 2 -- покоління батьків, 3 -- покоління дідів, -2 -- покоління дітей, -3 -- покоління онуків). Відповідно слова спорідненості в термінах компонентного аналізу будуть описані так:
батько -- ЧП2
мати -- ЖП2
дідусь --ЧПЗ
сестра --ЖН1
син -- ЧП-2
внучка -- ЖП-3
дядько -- ЧН2
тітка -- ЖН2
племінник --ЧН-2 і т. д.
Основи компонентного аналізу заклали В. Потьє та А. Греймас. Поштовхом для його виникнення послу-жила розроблена М. С. Трубецьким методика опози-тивного аналізу у фонології, за якою шляхом проти-ставлення фонем виділялись їх ознаки. Згодом цю ме-тодику застосував Р. О. Якобсон у граматиці при описі відмінкових значень. Перенесена на вивчення лексич-ної семантики, ця методика отримала назву компонент-ного аналізу, що цілком обґрунтовано, оскільки на лексико-семантичному рівні компонентний аналіз сут-тєво відрізняється від подібного аналізу у фонології: тут кількість диференційних ознак значно більша і вони неоднорідні за ступенем узагальнення (що більш узагальнені ознаки, то менше їх число, що конкретніші семантичні ознаки, то більше їх число).
Перші спроби компонентного аналізу було зроблено на предметно-логічній основі, що з лінгвістичного по-гляду не зовсім коректно. Останнім часом усе більшо-го поширення набув компонентний аналіз на суто лін-гвістичній основі -- парадигматичній і синтагматич-ній (дистрибутивній).
Для компонентного аналізу важливим є встановлен-ня не тільки сем, а й їх структурної організації, тобто місця і ваги кожної семи в компонентній (семній) структурі значення, оскільки простий перелік сем не дає вичерпного уявлення про смисловий зміст значен-ня слова, який залежить також від структурної органі-зації сем, їх способу групування, тобто від місця кожної семи в структурі значення, від векторних відношень між ними тощо. Структурна організація компонентів у значенні слова визначається на основі синтактичних властивостей слова (сполучуваності), які є синтагма-тичними експонентами сем, а вага сем у компонентній структурі значення -- частотністю слів, які сполуча-ються з аналізованим словом і є експлікантами певних сем. Тому нині компонентний аналіз застосовується не в чистому вигляді, а в поєднанні з дистрибутивно-статис-тичним. У дослідженні семантичних ознак конкретних, логічно зіставлюваних слів невеликих (особливо, закри-тих) лексико-семантичних груп (терміни спорідненості, види транспорту, темпоральна, метеорологічна лексика, дієслова переміщення тощо) доцільним є використан-ня компонентного аналізу опозитивного (бінарного) ти-пу, а у вивченні синонімічних і абстрактних слів ефек-тивнішим є компонентний аналіз, поєднаний з дистри-бутивно-статистичним .
Компонентний аналіз вигідно відрізняється від інших способів опису семантики слова, оскільки він може бути представлений у вигляді таблиць, де по вертикалі розта-шовуються аналізовані слова, а по горизонталі -- назви семантичних ознак. На перетині слів і ознак ставить-ся +, якщо ознака наявна, або --, якщо ознаки в значен-ні слова немає. Проілюструємо це на деяких дієсловах зі значенням переміщення (див. таблицю).
Не всі семи за своєю природою і функціями є одна-ковими. Розрізняють такі види сем: класема, архісе-ма, диференційна, інтегральна, ймовірнісна (потенцій-на), градуальна (їх кількісна і якісна характеристика в різних лінгвістичних джерелах не збігається) семи. Класема -- найбільш узагальнена за змістом сема, що відповідає значенню частин мови (предметність, ознака, дія тощо). її ще називають категоріальною семою. Архісема -- сема, спільна для певного лек-сико-семантичного поля чи тематичної групи (час, погода, переміщення, почуття тощо). Диференційна сема -- сема, за якою розрізняють значення (дифе-ренційною семою для йти і бігти є інтенсивність, для йти і ходити -- односпрямованість/різноспрямова-ність). Інтегральна сема -- сема, спільна для двох чи більше значень (так, їхати, ходити, бігти мають інтегральну сему 'місце переміщення -- земля', бігти і летіти -- 'односпрямованість'; інтегральною завж-ди є архісема). Ймовірнісна, або потенційна сема -- сема, яка не характеризує предмет чи взагалі поняття, позначене аналізованим словом, а може виявлятися в певних ситуаціях. Так, психолінгвістичний експери-мент показав, що слово начальник асоціюється з таки-ми ознаками, як «товстий», «злий», «нервовий», профе-сор -- «в окулярах», «старий», «розумний», студент -- «веселий», «компанійський». Слово собака, як свідчать певні вирази, має потенційну сему «погане ставлення до неї» (собачий холод, собаче життя), слово осел асоціюється з тупістю (дурний як осел і зослити). Зрозуміло, що не кожен начальник товстий чи злий, не кожен професор старий і ходить в окулярах, не кожен студент компанійський, далеко не до кожного со-баки погано ставляться (переважно буває навпаки) і ніби немає підстав уважати осла тупою твариною, як змію -- розумною, однак такі семи в названих словах приховані й інколи дають про себе знати.
Градуальна сема -- сема, яка не представляє якоїсь нової ознаки, а лише ступінь вияву, інтенсивність тієї самої ознаки, що є і в інших близьких за значенням словах. Так, скажімо, слова літеплий, теплий, жаркий, гарячий протиставлені між собою градуальною семою: різняться ступенем вияву ознаки тепла.
Методика компонентного аналізу передбачає не тільки розщеплення значень на складники, а й їх синтез.
Компонентний аналіз застосовують не лише в тео-ретичних дослідженнях лексичної семантики. Він ши-роко використовується в лексикографії. Новий тип тлумачних словників, де значення слів тлумачаться в термінах семного (компонентного) аналізу, вигідно від-різняється від традиційних адекватною, об'єктивною і вичерпною семантизацією. У дотеперішніх тлумачних словниках траплялися випадки тлумачення одного не-відомого через інше невідоме (на зразок лінгвістика -- мовознавство). У словниках, укладених на основі ком-понентного аналізу, кожне значення слова буде тлума-читися як сума його сем. Першою спробою створення такого словника є «Частотний словник семантичних множників російської мови» Ю. М. Караулова, який вийшов у Москві в 1980 р.
Зроблено спроби використати компонентний ана-ліз для комп'ютерного перекладу. У Московському лінгвістичному університеті опрацьована програма, за якою з мови на мову перекладаються лише семи. При введенні слів у комп'ютер їх значення розщеплюють-ся на семи, далі семи однієї мови перекладаються се-мами іншої мови, після чого відбувається синтез пе-рекладених сем.
Елементи компонентного аналізу використовують у методиці викладання мов. У вивченні синонімів часто виникає необхідність виділити в них семантичні нюан-си, якими вони різняться. Найкраще це зробити в тер-мінах компонентного аналізу. Для того, щоб розкрити семантичну неадекватність іншомовного слова та його корелята в рідній мові, найефективнішим також буде виявлення розбіжних сем.
2. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи

Методи соціолінгвістики -- синтез лінгвістичних і соціологічних процедур.
Серед них виділяють методи польового досліджен-ня (методика збирання матеріалу) і методи соціолінг-вістичного аналізу зібраного матеріалу (обробка інфор-мації). До перших належать різні форми опитування (анкетування, інтерв'ювання), а також безпосереднє спостереження, експериментування, вивчення докумен-тальних джерел (матеріалів перепису населення, ста-тистичних та інших довідників). Дослідник повинен прагнути отримати якомога повнішу інформацію про об'єкт дослідження.
Найпоширенішим прийомом збору матеріалу є анке-тування. Анкета повинна мати три частини -- вступ-ну, соціологічну і власне лінгвістичну. У вступній час-тині викладають суть і мету опитування. Соціологічна частина анкети містить запитання соціодемографічного і біографічного характеру про інформанта (стать, вік, на-ціонально-мовна належність, професійний статус, куль-турно-освітній рівень тощо). Власне лінгвістична части-на охоплює запитання, на основі яких проводять дослід-ження і роблять узагальнення.
Анкетування необхідно поєднувати зі спостережен-нями. Спостереження допомагають зіставити інформа-цію, яку дає респондент, з об'єктивними фактами. В анкеті, скажімо, дають правильні відповіді про наголо-шування слів, їх граматичні форми, сферу застосування лексичних одиниць тощо, а в мовленні в цих самих ви-падках припускаються помилок. Дослідники давно вже помітили, що в анкетах інформанти намагаються завжди навести нормативні форми, тоді як у спонтанному мов-ленні не так пильно стежать за культурою мовлення і припускаються значно більше помилок, ніж в анкетах.
Однією з форм спостереження є інтерв'ю. Тут поєд-нується опитування і спостереження: слухаючи від-повіді інформанта, інтерв'юер може одночасно спосте-рігати за особливостями його мовлення. Інтерв'ю мо-же бути індивідуальним і груповим, одноразовим і багаторазовим. Особливо цінним інтерв'ю є тоді, коли йдеться про ставлення опитуваного до предмета дослі-дження, оскільки з інтерв'ю можна отримати значно повнішу інформацію, ніж на основі анкет. Тут, у разі необхідності, можна уточнити відповідь і навіть почерпнути важливу інформацію із зовнішніх реакцій рес-пондента. Так, скажімо, коли вивчають двомовність якогось індивіда, дослідник може розпитати про чин-ники, які зумовили його білінгвальну поведінку: як він ставиться до кожної з уживаних ним мов, якій мові і саме и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.