Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Ефективне управлння рвнем банквського ризику повинно виршувати цлий ряд проблем - вд вдстеження (монторингу) ризику до його вартсної оцнки. Управлння ризиками банку. Аналз бухгалтерського балансу. Аналз активних та пасивних операцй банку.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


6
Зміст:

1. Управління ризиками банку………………..........................
..............................3
2. Аналіз балансу банку.......................................................................................7
3. Аналіз активних та пасивних операцій банку...................................
.............10
Список використаної літератури.......................................................................1
4
1. Управління ризиками банку.

Під ризиком розуміється можлива небезпека втрат, що випливає зі специфіки тих або інших явищ природи і видів діяльності людського суспільства. Ризик - це історична й економічна категорія. Ефективне управління рівнем ризику повинне вирішувати цілий ряд проблем - від відстеження (моніторингу) ризику до його вартісної оцінки.
Рівень ризику, зв'язаного з тим або іншою подією, постійно міняється через динамічний характер зовнішнього оточення банків. Це змушує банк регулярно уточнювати своє місце на ринку, давати оцінку ризику тих або інших подій, переглядати відносини з клієнтами й оцінювати якість власних активів і пасивів, отже, коректувати свою політику в області управління ризиками.
Кожен банк повинний думати про мінімізацію своїх ризиків. Це потрібно для його виживання і для здорового розвитку банківської системи країни. Мінімізація ризиків - це боротьба за зниження втрат, інакше називана управлінням ризиками. Цей процес управління містить у собі: передбачення ризиків, визначення їхніх ймовірних розмірів і наслідків, розробку і реалізацію заходів щодо запобігання або мінімізації пов'язаних з ними втрат.
Усе це припускає розробку кожним банком власної стратегії управління ризиками, тобто основ політики прийняття рішень таким чином, щоб вчасно і послідовно використовувати всі можливості розвитку банку й одночасно утримувати ризики на прийнятному і керованому рівні.
Цілі і задачі стратегії управління ризиками у великій мірі визначаються постійно змінюючимся зовнішнім економічним середовищем, у якій приходиться працювати банкові. Основними ознаками зміни зовнішнього середовища в банківській справі України в останні роки є: зростання кількості банків і їхніх філій; регулювання умов конкуренції між банками з боку Національного банку й інших державних органів; перерозподіл ризиків між банками при участі Національного банку; розширення грошового і кредитного ринків; поява нових (нетрадиційних) видів банківських послуг; посилення конкуренції між банками, випадки поглинання великими банками дрібних конкурентів; збільшення потреби в кредитних ресурсах у результаті зміни структури росту потреби підприємств в оборотному капіталі і зміни структури фінансування убік зменшення банківської частки власного капіталу клієнтів банку; частішання банкрутств у сфері дрібного і середнього бізнесу з одночасним ухиленням від виконання вимог кредиторів: відсутність діючих гарантій по поверненню кредиту.
Банк повинен вміти вибирати такі ризики, які він може правильно оцінити і якими здатний ефективно керувати. Вирішивши прийняти визначений ризик, банк повинен бути готовим керувати ним, відслідковувати його. Це вимагає володіння навичками якісної оцінки відповідних процесів.
В основу банківського управління ризиками повинні бути покладені наступні принципи:
- прогнозування можливих джерел збитків або ситуацій, здатних принести збитки, їхній кількісний вимір;
- фінансування ризиків, економічне стимулювання їхнього зменшення;
- відповідальність і обов'язок керівників і співробітників, чіткість політики і механізмів управління ризиками;
- скоординований контроль ризиків по всіх підрозділах і службах банку, спостереження за ефективністю процедур управління ризиками.
Завершальний, найважливіший етап процесу управління ризиками - запобігання (попередження) виникнення ризиків або їхня мінімізація. Відповідні способи разом зі способами відшкодування ризиків складають зміст так називаного регулювання ризиків.
Найважливішими елементами систем управління ризиками є:
- чіткі і документовані принципи, правила і директиви з питань торговельної політики банку, управління ризиками, організації трудового процесу і використовуваної термінології;
- створення спеціальних груп управління ризиками, не залежних від комерційних підрозділів банку; керівник підрозділу, що відає ринковими ризиками, звітує перед виконавчим директором банку, керівник підрозділу кредитних ризиків - перед директором по кредитах, тобто перед членами вищого керівництва банку;
- установлення лімітів ринкових і кредитних ризиків і контроль за їх дотриманням, а також об'єднання ризиків по окремим банківським продуктам, контрагентам і регіонам;
- визначення періодичності інформування керівництва банку про ризики. Як правило, така інформація представляється щодня, особливо по ринкових ризиках;
- для всіх типів ризиків створюються спеціальні нечисленні групи по управлінню, не залежні від комерційних підрозділів банку;
- всі елементи системи контролю і управління ризиками регулярно перевіряються аудиторами, що не залежать від комерційних служб банку.
Великі банки звичайно мають два комітети з управління ризиками: комітет із кредитного ризику і комітет з управління активами і пасивами банку.
Відповідальність за реалізацію політики, розроблювальної комітетом із кредитного ризику, несе кредитний відділ. Операційний відділ, відділи цінних паперів, міжнародних кредитів і розрахунків, аналізу банківської діяльності, маркетинговий несуть відповідальність за реалізацію політики, розроблювальної комітетом з управління ризиками, зв'язаними з активами і пасивами.
Ефективне управління рівнем ризику повинне вирішувати цілий ряд проблем - від відстеження (моніторингу) ризику до його вартісної оцінки. Рівень ризику, зв'язаного з тим або іншою подією, постійно міняється через динамічний характер зовнішнього оточення банків. Це змушує банк регулярно уточнювати своє місце на ринку, давати оцінку ризику тих або інших подій, переглядати відносини з клієнтами й оцінювати якість власних активів і пасивів, отже, коректувати свою політику в області управління ризиками.
До основних засобів (методик) управління ризиками можна віднести:
- використання принципу зважених ризиків;
- здійснення систематичного аналізу фінансового стану клієнтів банку;
- здійснення систематичного аналізу платоспроможності і кредитоспроможності банку;
- застосування принципу поділу ризиків;
- рефінансування кредитів;
- проведення політики диверсифікації (широкий перерозподіл кредитів у дрібних сумах, наданих великій кількості клієнтів, при збереженні загального обсягу операцій банку);
- страхування кредитів і депозитів;
- застосування застави;
- застосування реальних персональних і “мнимих” гарантій;
- хеджування валютних операцій;
- збільшення спектру здійснюваних операцій (диверсифікація діяльності).
2. Аналіз балансу банку.
Баланс - це метод економічного групування і відображення коштів банку за складом, розміщен-ням та джерелами утворення, це основа фінансової звітності, яка відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.
У балансі здійснюється систематизація бухгалтер-ської інформації за попередньо визначеними правила-ми. Баланс є головним інструментом для вивчення діяль-ності банку.
Елементи, що безпосередньо пов'язані з оцінкою фінансового стану в балансовому звіті, визначають:
Активи - це ресурси, що контролюються установою банку в результаті попередніх подій і з яких передба-чається отримання майбутньої економічної вигоди, що врешті призведе до потоку грошових коштів для установи.
Зобов'язання - це поточні обов'язки установи банку, що випливають із попередніх подій, виконання яких пов'язане з відпливом ресурсів (активів).
Капітал - залишкова частка в активах після від-рахування всіх зобов'язань.
В основу побудови балансу банків покладено такі принципи:
¦ Інформація в балансі відображається методом подвійного запису. Кожна банківська операція, що підлягає реєстрації в балансі, аналізується з
позиції бухгалтерської моделі облікової формули балансу:
Активи = Зобов'язання + Капітал;
Баланс банку може складатися як у розгорнутій формі, тобто за всією номенклатурою діючих ра-хунків, так і за скороченою формою - за статтями
балансу. Баланс, складений за скороченою фор-мою, називається балансовим звітом;
Балансовий звіт та звіт про прибутки і збитки взаємопов'язані. Цей зв'язок може бути представ-лений в обліковій моделі:
Активи = Зобов'язання + Капітал + (Доходи - Витрати);
Банк повинен представляти балансовий звіт, у якому групуються активи і зобов'язання за їх характером і подається перелік у порядку їх відносної ліквідності;
Повне і чітке відображення стану всіх коштів і цінностей, зосереджених у комерційних банках за окремими видами (це забезпечує контроль за їх збереженням та цільовим використанням);
Одностороння форма складання балансу. Табли-ця балансу складається з двох частин: перша - актив - характеризує стан (тобто залишки і роз-міщення коштів); друга - пасив - характеризує джерела цих же коштів і їх цільове призначення. Пасив включає зобов'язання та капітал. Різниця між доходами і витратами банку на певну дату показується в капіталі на статті «Фінансовий результат поточного року» і може впливати на капітал як позитивно, так і негативно. Правильно складений баланс має рівність сум статей активу і пасиву;
Відображення однорідних за економічною суттю операцій на одній і тій же статті балансу;
Щоденне складання балансу пов'язане з опера-тивністю обліку в комерційних банках. Забез-печення своєчасного щоденного складання
балансу досягається на даному етапі шляхом використання сучасних банківських технологій, комп'ютеризації.
Таким чином, у балансі банку відображені всі опера-ції за звітний період (день, місяць, рік) та залишки на рахунках на відповідні дат и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.