На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Культура як визначення змсту знакової системи мови. У семантиц мови вдображаються загальн, унверсальн компоненти загальнолюдської культури своєрднсть культури конкретного народу. Соцолнгвстика: предмет, завдання проблеми. нтерлнгвстика.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 15.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Реферат на тему
Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.

ПЛАН

1. Мова і культура.
2. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми
3. Інтерлінгвістика
4. Використана література.
1. Мова і культура

Складним є питання впливу мови на культуру. Е. Сепір зазначав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Куль-туру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають. Важко визначити, яких особливих причинних залежностей між відібраним інвентарем досвіду (культура як ціннісний вибір суспільства) і тим особливим прийомом, за допомо-гою якого суспільство виражає різний свій досвід, можна очікувати [...]. Зрозуміло, що зміст мови не-розривно пов'язаний з культурою [...]. Мова у своїй лексиці більш-менш точно відображає культуру, якої не обслуговує; цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно» [Сепир 1934: 171--172]. Отже, впевнено можна ствер-джувати лише те, що культура визначає план змісту знакової системи мови. У семантиці мови відобража-ються загальні, універсальні компоненти загально-людської культури і своєрідність культури конкрет-ного народу.
Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури, зводяться:
1) до відмінностей у лексиці й фразеології. У кож-ній мові наявна безеквівалентна лексика, до якої нале-жать слова, що позначають специфічні явища культу-ри і не мають однослівного перекладу на іншу мову. При перекладі вони передаються описово або запози-чуються. Запозичені безеквівалентні слова називають екзотизмами. Так, слова стерлінг, біг-бен, шилінг, кри-кет пов'язані з англійською матеріальною і духовною культурою, конклав, сентимо, спагеті, тарантела -- з італійською, песо, конквістадор, тореадор, корида, боле-ро -- з іспанською, ковбой, рейнджерси, авеню, барбі -- з американською, сарафан, щі, боярин, балалайка, ямщик -- з російською, кишлак, арик, дехканин, кобуз, домбра -- з середньоазіатською, сакура, гейша, ікебана, саке, кімо-но -- з японською і т. д. До української безеквівален-тної лексики відносять такі слова, як чумак, гривня, ушник, галушки, вареники, борщ, бандура, кобзар, коло-мийка, гопак, вечорниці, тризуб. Як правило, безеквіва-лентна лексика в кожній мові становить не більше 6-- 7% від загальної кількості активно вживаних слів, а фразеологія майже вся ідіоматична;
2) до відмінностей у лексичних фонах слів з тотож-ним денотативним значенням. Такі слова можуть мати різні конотації (емоційні й оцінні відтінки), а також різні асоціативні зв'язки. Зрідка ці відмінності зумов-лені відмінностями і в самих реаліях, як, наприклад, укр. хата і рос. изба (різна форма, оздоблення тощо), укр. призьба і рос. завалинка, укр. личаки і рос. лап-ти. Часто спостерігається розбіжність у символічних значеннях. Так, зокрема, укр. лебідь і рос. лебедь сим-волізують дівчину, однак укр. лебідь символізує ще жін-ку, молодицю, а інколи й батька; укр. зозуля і рос. ку-кушка -- це вісниця, провидиця, однак укр. зозуля -- ще символ безпритульності, самітності, а також дру-жини, сестри, матері; укр. калина -- символ краси, здоров'я, дівчини, дівоцтва, любові, України, рос. ка-лина символізує розлуку і невдале заміжжя.
Найбільші розбіжності слова-відповідники в різних мовах мають у семантичних асоціаціях, при цьому спе-цифічні семантичні асоціації властиві не тільки лекси-ці, у значенні якої наявний національно-культурний компонент, а й звичайним нейтральним загальновжи-ваним словам на означення речей і понять, поширених у всіх культурах. Як показав проведений психолінгвіс-тичний експеримент з трьома групами реципієнтів -- українцями, росіянами, туркменами, такі слова, як хо-зяин, отец, мать, бабушка, дедушка, свадьба, молоко да-ли різні асоціації. Так, слово хозяин у росіян виклика-ло асоціації человек, мужчина, владелец, сад, деревня, город, в українців -- муж, владелец, предприниматель, хо-зяйство, дом, слуга, пьеса Карпенко-Карого, у туркменів -- огромный человек с бородой, большой человек с бородой и усами, солидный мужчина в халате, официант. Слово свадьба у студентів-туркменів асоціюється, на відміну від українців і росіян, не тільки з веселістю, а й з утратою, із змаганням. Слово молоко викликає в них більш захоп-люючі асоціації (белое счастье); у словах отец, мать, ба-бушка, дедушка яскраво відчутний «компонент поваги» (бабушка -- голова, серебро, уважение; отец -- золото, гора, главарь, уважение). Навіть таке, здавалося б, нейт-ральне в цьому плані слово солнце отримало різний емо-
ційно-оцінний ореол. У туркменів воно пов'язується з неприємними асоціаціями (жара, жарко, скрыться, комна-та, парк), тоді як в українців і росіян у нього позитивна, навіть висока оцінка (золотое, радость, кайф, глаза, мама).
Психолінгвістичний експеримент з українцями, ро-сіянами й американцями виявив, що навіть слова на позначення частин тіла людини викликали в кожній групі специфічні асоціації. Українці й росіяни, як пра-вило, наводили слова, що вказували на розмір, форму, колір, естетичну оцінку, тоді як американці, крім зо-рових, наводили дотикові реакції. Пор.: найчастотніші реакції до слів таз і ніготь (відповідно рос. таз, но-готь, англ. pelvis, nail): укр. таз -- великий, круглий, широкий, вузький, коло, фундамент; рос. таз -- широ-кий, маленький, большой, ноги, штаны; амер. pelvis -- крім подібних до наведених, firm «пружний», handfull «такий, що приємно доторкнутися»; укр. ніготь -- гос-трий, довгий, круглий, червоний, блискучий, красивий; рос. ноготь -- длинный, острый, крашеный, красивый, овальный, гладкий, лакированный; американці, крім цього, навели ще cracked «зламаний», fragile «крих-кий». Особливо національна специфіка асоціювання виявилася в реакціях-порівняннях: укр. очі -- як во-лошки, терен, вишні, озера, сонце, небо; рос. глаза -- как бусы, искры, звезды, небо, шары, как у совы; амер. eyes -- like pools «ковбані», coins «монети», marble balls «мар-мурові кулі», ocean «океан». Як бачимо, саме націо-нальні асоціації зумовлюють входження тих чи інших слів до специфічних для кожної мови порівняльних зворотів (див. ще укр. стрункий, як тополя, рос. стройный, как береза).
Семантичний ореол слова не фіксується в лексико-графічних працях, однак він значною мірою зумовлює реальне функціонування слова в певному соціумі. Цей ореол зумовлений всією історією слова, його етно-соціальним і етнокультурним контекстом. Як зазначає Л. Мкртчян, «слово тисячами невидимих ниток пов'яза-не з літературними й культурними традиціями мови оригіналу. Слово живе в контексті даного речення, абза-цу, твору, в контексті всієї творчості даного автора і ширше -- в контексті всієї літератури, а, можливо, й даної цивілізації» [Мкртчян 1976: 4].
Наведені факти свідчать про те, що ґрунтовне ово-лодіння мовою неможливе без засвоєння культури на-роду -- носія мови;
до типологічних особливостей літературних мов. Культурою зумовлена форма літературної мови, її зв'я-зок з народно-розмовною мовою. Очевидним є вплив культури на стилістичну диференціацію мовних засобів (історія писемності, літератури, школи, народного сві-тогляду, різних суспільних ідеологічних течій тощо). Цей вплив не так помітний, як у лексичній системі, він прихований, але має значно глибший характер. На-приклад, досить виразною є відмінність української та російської мов у стилістичній маркованості спільних за походженням слів. Оскільки на російську літера-турну мову значний вплив мала старослов'янська мо-ва, а українська літературна мова сформувалася на на-родній основі, то відповідно в російській мові словами високого стилю є старослов'янізми, а в українській -- одне із синонімічних народних слів. Старослов'янізми, яких в українській мові дуже мало, часто використову-ються як засіб комічного, насмішки тощо;
до своєрідності самого процесу спілкування в різ-них культурах. Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. Йдеться про правила мовного спілкування дітей з батьками, чо-ловіка з дружиною, господаря і гостя тощо. Так, англій-ським і американським мовними етикетами передба-чається, що в магазині чи будь-якій іншій установі пер-шим вітається господар, а в нас -- навпаки. Оголошуючи по радіо про прибуття чи відправлення поїзда, літака то-що, диктор у кінці оголошення дякує, що зовсім не влас-тиве, наприклад, слов'янській культурі. Різними є моде-лі мовленнєвої поведінки гостя і господаря в північно-американських індіанців і китайців. У корейській і японській мовах існують, зокрема, категорії поваги з особливими граматичними, словотвірними та лексич-ними показниками. Навіть у таких близькоспорідне-них мовах, як українська і російська, є відмінності у мовному етикеті. Здавна, скажімо, в Україні діти звер-тались до батьків тільки на Ви, а в третій особі, коли йшлося про батьків чи старших поважаних людей, вживали форму множини (батько пішли, вони [мама] казали).
Отже, вплив культури позначається на своєрідності лексико-фразеологічних засобів, на особливостях нор-мативно-стилістичної системи та мовленнєвого етике-ту. Дехто з мовознавців уважає, що діапазон впливу культури на мову є значно ширшим. Так, зокрема,
М. А. Кондратов стверджує, що з культурним розвит-ком пов'язане «багатство функцій мови і сфер її вико-ристання, взаємовідношення між літературною мовою і діалектами, стилістичне розшарування мови, наяв-ність великої кількості абстрактних та інтернаціональ-них слів, особливі структурні типи речень» [Кондра-тов 1974: 128].
Якщо вплив культури на мову є очевидним, то вплив мови на культуру не піддається звичайному спостереженню. Ця проблема була порушена В. фон Гумбольдтом, а за ним Е. Сепіром і Б. Уорфом. їхню гіпотезу лінгвальної відносності остаточно ще ніхто не довів. Висловлювали й інші цікаві думки, наприк-лад, про те, що певними типами культури зумовлені деякі мовні структури. Однак це не теорії, а лише гі-потези.
Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми

Зв'язок мови і суспільства не одразу став предме-том спеціального наукового дослідження. Теорія про співвідношення мовних і соціальних чинників ґрунту-ється на праці представників соціологічного напряму французького мовознавства, особливо А. Мейє. Істотну роль у цьому плані відіграли дослідження американсь-ких етнолінгвістів, які розвивали ідеї Ф. Боаса і Е. Се-піра про зв'язок мовних і соціокультурних систем; пра-ці представників Празької лінгвістичної школи В. Ма-тезіуса, Б. Гавранка, Й. Вахка, які довели зв'язок мови із соціальними процесами і соціальну роль літератур-ної мови; дослідження німецьких учених Лейпцизь-кої лінгвістичної школи Т. Фрінгса, які обґрунтували соціально-історичний підхід до мови і необхідність включення соціального аспекту в діалектологію, а та-кож праці японської школи «мовного існування» з проблем мовної ситуації. Слід згадати й роботу Поля Лафарга «Мова і революція» (1894), у якій доведено, що відмінність соціальних різновидів мови є наслідком суспільних суперечностей епохи французької буржуаз-ної революції. У Росії проблема взаємодії мови і сус-пільства була предметом дослідження О. О. Шахмато-ва, І. О. Бодуена де Куртене, М. Я. Марра, В. М. Жир-мунського, Л. П. Якубинського, Є. Д. Поливанова та ін. евний внесок у вивчення цього питання зробили українські вчені О. С. Мельничук, В. М. Русанівський, Ю. О. Жлуктенко та ін. У 60-х роках XX ст. до питан-ня зв'язку мови і суспільства повертаються американ-ські мовознавці В. Лабов, Д. Хаймс, присвятивши свої дослідження вивченню мовної ситуації в багатомов-них країнах. Так сформувалася соціолінгвістика.
Соціолінгвістика -- наука, яка вивчає проблеми, пов'язані із со-ціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті сус-пільства.
Увесь комплекс соціолінгвістичних проблем у за-гальному вигляді можна звести до таких питань: 1) як соціальний чинник впливає на функціонування мов; 2) як він відображається в мовній структурі; 3) як мо-ви взаємодіють.
Традиційно в соціолінгвістиці виділяли три розді-ли: психолінгвістику, етнолінгвістику й інтерлінгвіс-тику. На сучасному етапі розвитку мовознавства намі-тилась тенденція до виокремлення цих розділів у са-мостійні науки.
Соціолінгвістика розглядає такі поняття, як мовна ситуація і мовна політика.
Мовна ситуація -- сукупність форм існування однієї мови або су-купність мов у їх територіально-соціальному взаємовідношенні і функціональній взаємодії в межах певних географічних регіонів або адміністративно-політичних утворень.
Іншими словами, це взаємовідношення використо-вуваних на певній території різних мов чи різних мов-них варіантів. Мовна ситуація охоплює соціальні умо-ви функціонування мови, сферу і середовище вживан-ня мови, форми її існування.
Мовну ситуацію описують за кількісними, якісни-ми й оцінними критеріями.
До кількісних критеріїв належать:
а) и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.